CC BY
43
В. Куценко
д-р екон. наук Г. I. Тршленберг
канд. екон. наук м. Тернотль
ПАРАДИГМА СТРАТЕГИ РОЗВИТКУ СОЦЮГУМАН1ТАРНО1 СФЕРИ В КОНТЕКСТ
ГЛОБАЛ1ЗАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
«Давайте спльно працювати над тим, щоб збалансувати глобальну економку I формувати новий суспльний догов1р на ХХ1 столття. Давайте намтимо такий шляхрозвитку, який виведе до великоI соц1ально'( справедливост1
I до бажаного нам майбутнього». Ген. секр. ООН Пан Пмун
Глоб^защя економки е об'ективним i закономiр-ним процесом, що несе з собою значт вигоди людям у всьому свт. Серед останшх — економiчне зростання, бiльш висока продуктивнють працi, активне поширен-ня новггшх технологiй i вiльний доступ до шформаци. Останне служить додатковими можливостями для розвитку нацюнально! економiки.
Iлобалiзацiя — це процес формування, який визнача-еться не державами силами, збалансованими бюджетом, а ринковими, приватизащею, вiдкритiстю iнвестицiям. За цих умов вщбуваеться ослаблення регулюючо1 функцй держави, а система «ринок — держава» змшюеться на «ба-гато держав — один ринок». При цьому глобалiзацiя змь нюе не лише процеси сватово! економiки, але i '11 структуру.
В умовах глобатзаци суттевих змiн, у тому чи^ й в Укра1'нi, зазнае соцюгумаштарна сфера, яка е важли-вим чинником строго розвитку економiки, яка у цьому контекстi мае базуватись на рацюнальному поеднаннi державних, матерiальних цiнностей та на адекватност iнституцiонально1' та ринково'1 iнфраструктури з дшови-ми механiзмами державного й ринкового регулювання, ефективнiй системi сощального захисту населення.
Розвиток же соцюгумаштарно'1 сфери в цих умовах мае базуватись перш за все на:
— модершзаци (впроваджент у дану сферу шфор-мацiйно-комунiкацiйних технологiй);
— модершзаци, направлено'1 на пiдвищення про-дуктивностi працi у данiй сферц
— мотиваци, що сприяе подоланню негативних явищ;
— матерiалiзацil', сприяючо'1 досягненню чiтко ви-значених параметрiв i показникiв;
— певному свiтоглядi, який забезпечуе надання нового бачення цтеспрямовано! усвщомлено! дiяльностi усiх складових соцiогуманiтарно1' сфери.
У цьому контекст! особливо'1 уваги потребують тi и ланки, функцiонування яких направлено на формування людського капталу. Останнiй появився, як вщомо, в другiй половит минулого столiття, завдячуючи працям Г. Бекке-ра, Т Шульца. Першоосновою цього капiталу була сукуп-шсть iнвестицiй в людину. В подальшому це поняття значно розширилось. Зокрема, експерти Всесвинього банку в люд-ський капiтал стали включати i витрати сш'1 на харчування, придбання одягу, житла, на здобуття освпи, отримання ме-дично1' допомоги, вщповщних послуг, на задоволення куль-турних потреб, а також витрати держави на ц цiлi.
Щоправда, останшм часом однiею з найактуаль-шших стала концепцiя розвитку людського потенщалу ПРООН (Програма розвитку ООН). Сьогодш вважа-
ють, що основними показниками розвитку сусптьства та держави е не лише ВВП, а i здоров'я населення, рь вень освгти, доступ до iнформацil'. Тобто шдекс розвитку людського катталу базуеться на наступних показниках:
— довголптя, що визначаеться як тривалють очшу-ваного життя при народженнi;
— рiвень освiти (рiвень грамотностi дорослого населення);
— життевий рiвень населення, що визначаеться величиною ВВП на душу населення.
У таких кра'1нах як, скашмо, Шмеччина, Швейца-рiя, Японiя на людський потенщал припадае до 80 % за-гального обсягу нацiонального багатства. Тобто величина шдексу людського розвитку е важливим показником сощально-економ1чного стану кра'1ни. Всi його складовi тiсно пов'язанi мiж собою.
Свгтова практика свiдчить, що поступальний розвиток економiки, високi параметри добробуту населення досягаються там, де одним iз прюритетних завдань е забезпечення населення послугами соцiогуманiтарно1' сфери, тдвищення життевого рiвня населення. Частка останнього, що мае доходи нижче величини прожитко-вого мшмуму, залишаеться не лише високою, а й мае тенденцш до зростання. Якщо у 2009 р. вона складала 15,5 %, то уже в наступному роцi — 21,8 %. Для порiв-няння зазначимо, що в сушднш Бiлорусi цi показники вiдповiдно склали 5,4 i 5,2 %. Тенденщя до зниження цих показниив характерна i для Роси. В УкраИт середньо-мiсячна зарплата е значно нижчою вiд вщповщного по-казника у багатьох пострадянських кра'1нах (до величини прожиткового мшмуму). Якщо, примiром, у 2011 р. у Казахстан вона складала 641 %, у Роси — 489, то в Укра-1ш — 304 %. А це негативно позначаеться на доходах населення, його життевому рiвнi та сташ здоров'я (табл. 1).
А звщси i те низьке мiсце, яке займае Укра1'на серед iнших кра'1н як за показником середньо'1 очiкуваноl три-валостi життя населення, так i його здорового життя. Ска-жiмо, якщо в кра1'нах 6С середня очiкувана тривалiсть життя складае 74 роки, в Грузи — 76,7, Молдовi — 70,8, Бторуш — 70,6, Узбекистанi — 71,9, то в Укра'1ш — 69. Ще бiльшою е рiзниця в показниках очiкуваноl тривалостi здорового життя: у крашах 6С вона досягае 67 роив, тодi як в Украш — на 8 роив менше. За даними Держкомста-ту, кожен 10-й житель у нашш краш не доживае до 35 роив, а кожен четвертий — до 60 роив. Полшшити цю си-туацш мае перехщ до сталого розвитку сусп1льства, який у документах ООН визнано у якост основно! мети м1ж-народно! спiльноти та нацiональних урядiв. Адже забез-печити пiдтримку здоров'я населення, належного розви-
Таблиця 1
Оцшка населениям Украши стану свого здоров'я, % [2, с. 84]
Показник 1992 2010 1992-2010,+,-
Дуже поганий чи поганий 17 22 +5
ЗадоБiльиий 53 58 +5
Добрий чи дуже добрий 30 20 -10
тку економ!чно! системи, науково-техшчного прогресу без укомплектування всiх сфер економ!чно! дiяльностi висококвалiфiкованими спецiалiстами, без шдвищення освiтнього рiвня населення в цшому неможливо.
На жаль, в Укрш'ш тенденцiю до зростання мае частка населення (%) у вщ 6 роыв i старшi, яке не мае початково! загально! освгга та неписьменнi. Це негативно позначаеться на якост головно! продуктивно! сили та економiчних параметрах кра!ни. Скаж!мо, якщо у 2009—2010 рр. за конкурентоспроможшстю Укра!на поедала 91 мiсце, то в 2011 р. — 100, за шновацшним роз-витком — вiдповiдно 62 i 63 мiсця.
Все це говорить про необхiднiсть пошуку шлях!в по-кращення сощально-економ!чно! ситуацй, забезпечення сталого розвитку перш за все завдяки формуванню головно! продуктивно! сили. Особливе мюце тут в!дводиться освггаш сферi, яка в умовах глобал!зуючого свiту, з урахуванням мо-дершзацй економiки мае зм1нюватися. Кожен випускник навчального закладу мае володти знаниями та компетенция ми в широкий мiждисциплiнарнiй сферi. В соцюгумань тарнiй сферi — це перш за все знання в обласл соцюлогй, культури, антрополог!!, соцiально! екологй тощо. За цих умов випускник буде реально затребуваним, може реально претендувати на статус сощального аналигска, професшно пщготовленого до учасп у здшсненн! р!зноман!гаих проекта. Тобто важливими показниками професшно! п!дготовки кадр!в, як! забезпечували б розробку та реал!зацш розвитку соцюгумащтарно! сфери в умовах глобал!зацй, е як!сна освгга у сфер! економки, соц!альних ! гумаштарних наук.
Останн!м часом р!зним аспектам дано! проблеми сво! досл!дження присвятило багато науковц!в. У !х чис-л! Г. Андрощук, О. Бобчук, М. Вачевський, О. Вишнев-ський, I. Волощук, О. бвдокимова, I. Жиляев, Б. Косова, В. Кремень, М. Михайличенко, О. Овчарук, О. Шхота, В. Соловйов, Б. Чижевський, О. Шпак та багато шших.
Разом !з тим в опублкюваних роботах ще не знайшла останнього висвилення роль осв!тньо! сфери у формуванш головно! продуктивно! сили у якосп важливого чинника забезпечення сталого сощально-економ!чного розвитку. Тому метою нашого дослщження е обГруитувания стратепчного напряму соц!огуман!тарного розвитку в умовах глобал!зац!!, яка в умовах глобал!зуючого св!ту, з урахузанням модернь зац!! економ!ки мае зм!нюватися. Кожен випускник навчального закладу мае володти знаннями та компетенц!я ми в широки м!ждисциплшарнш сфер!. В соцюгумань тарн!й сфер! — це перш за все знання в обласл соцюлогй, культури, антрополог!!, сощально! еколог!! тощо. За цих умов випускник буде реально затребуваним, може реально претендувати на статус сощального аналиика, профес!йно пщготовленого до учасп у зд!йсненн! р!зноман!гаих проек-т!в. Тобто важливими показниками професшно! п!дготовки кадр!в, як! забезпечували б розробку та реал!зацш розвитку соцюгумащтарно! сфери в умовах глобал!зацй, е як!сна осв!та у сфер! економки, соц!альних ! гуматтарних наук.
В умовах глобал!зац!! появляються принципово нов! напрями д!яльност!, що вимагають в!д прац!вник!в
конкретних економ!чних, правових, комун!кативних та !нших знань та вмшь. Тобто прац!вники соцюгумаштарно! сфери мають бути конкурентноздатними, що асощ-юеться перш за все з устхом у професшнш д!яльност!.
Сучасне суспщьство вимагае високо! оргашзац!! економ!чного життя та адекватного !й р!вня професюна-л!зму учасник!в економ!чного та соц!ального процес!в. У забезпеченш цього важлива роль выводиться осв!тн!й сфер!, фуикцiонування яко!, окр!м усього !ншого, сприяе сощал!зац!!* молод!, розвитку конкурентноздатно! еко-ном!ки. Досв!д кра!н з ефективною ринковою економь кою засв!дчуе, що найбтьш стшка база конкурентноз-датност! — це розвиток на тдприемствах системи якосп та продуктивност!, що базуеться на висок!й профес!йн!й конкурентност! прац!вник!в. У цих умовах зростае розу-мшня необх!дност! розвитку головно! продуктивно! сили людського кап!талу як важливого фактора економ!чно-го зростання, що забезпечуе поворот в!д техиологiчного п!дходу до коши-ивного розум!ння цього процесу; зм!ни як!сних характеристик усього механ!зму функц!онування ринку пращ. Шмецький досл!дник Х. Йонас стверджуе, що в цих умовах на змшу «розумно! людини», людини економ!чно! мае прийти «людина в!дпов!дальна».
У цьому контекст! вкрай назртою стала проблема п!двищення якост! формування головно! продуктивно! сили сусп!льства, що, в свою чергу, потребуе б!льш швид-кого та системного оновлення змюту та технолог!! п!д-готовки кадр!в. Розробки та освоення нового поколшня державних стандарт!в, яю базуються на компетентн!сно-му п!дход! до п!дготовки фах!вц!в, на подальш!й оптим!-зац!! !! структури, переход! до !нтегрально! та моб!льно! ун!версально! п!дготовки високояк!сних фах!вц!в.
I тут важливу роль в!д!грае глобал!защя, яка зумови-ла те, що значна частина населення намагаеться отримати вищу осв!ту не лише в Укра!ш, але ! за !! межами. Останне загострюе конкуренц!ю не лише мгж ВНЗ нашо! кра!ни, але !з заруб!жними. Конкуренц!я за кожного аб!тур!ента ведеть-ся також м!ж державними ! приватними вищими навчаль-ними закладами. Адже конкуренц!я — важливий механ!зм ринково! економ!ки, в основу яко! покладено суперництво м1ж суб'ектами ринкового господарювания. До реч!, цей напрям досл!джували Д. Богиня, О. Кримова, М. Семик!на, у розробках яких п!дкреслюеться, що економ!ка потребуе пост!йного людського розвитку, навчання, надбання нових знань, умшь, пщтримки здоров'я та належного р!вня життя.
А це значить, що навчальний заклад мае бути конку-рентноздатним, який мае готувати конкурентноздатних фах!вц!в. Конкурентноздатн!сть нами розглядаеться як ш-тегрований результат як!сно! загально! та профес!йно! осв!-ти, високо! квал!ф!кац!!. В!дсутн!сть тако! п!дготовки стае перепоною на шляху до профес!йного зростання в умовах стр!мких змш техиологiй. Проблеми п!дготовки конкурент-ноздатних кадр!в у вищих навчальних закладах розгляда-ються в роботах С. Батищева, О. Савченко, С. Гончаренка, М. Берилова, Р Гуревича, I. Козловського та багато !нших.
На конкурентоспроможшсть кадр!в впливае стан здоров'я, осв!тньо-квал!ф!кацшна складова, зокрема, р!вень розвитку ринку освишх послуг, можлив!сть отри-мати фахову осв!тню п!дготовку, доступн!сть осв!тн!х, медичних та !нших послуг.
Низький р!вень п!дготовки кадр!в негативно впли-вае не лише на !м!дж осв!ти, а й на економ!чн! показни-ки кра!ни. Так, за прогнозами ЮНЕСКО, шдвищення
добробуту населення можуть забезпечити лише та крш-ни, де серед працездатного населення частка фахiвцiв з вищою освiтою складае 49—60 %. Ниш ж у 20 розвину-тих крашах свiту зосереджено 95 % науковщв планети, прибуток у розрахунку на душу населення тут щорiчно зб1льшуеться на 200 дол. США, тодi як у крашах, де 1х значно менше, — лише на 10 дол. [11, с. 82]
В УкраНш, не дивлячись на те, що за останне десяти-рiччя обсяг ВВП на одну особу (за показником кутвельно1 спроможностi 2005 р.) зрiс бтьше, н1ж на 60 %, вш залиша-еться досить низьким навиъ на пострадянському просторi. Так, у 2010 р. валовий внутрiшнiй продукт у розрахунку на одного жителя склав менше 50 % показника Бторуа, Лат-вИ, 36 % — Естонй, 19 % — Фшляндй. Однiею з причин цьо-го е, на наш погляд, те, що до цього часу низькою в Украхт залишаеться i частка населення з вищою освиою (табл. 2).
Не дивлячись на те, що частка населення, що мае вищу освпу, зростае цей показник е значно нижчим, нж у крашах захщно1 бвропи, де, до речi, i питома вага студенпв, яка навчаеться на бюджетнш основi, е також значно вищою. Якщо в Укра1ш цей показник ледь перевищуе 50 %, то у Францй — бтьше 80 %, в Шмеччиш — понад 90 % [19]. Зрозумло, що пщвищення частки зайнятого населення з вищою освиою — це важливий крок до пщвищення ефек-тивностi економiки. Низький же освищи рiвень населення, у тому числ головно1 продуктивно1 сили, не сприяе забез-печенню сталого розвитку Украши. Водночас, слiд зазначи-ти, що краМ потрiбнi не лише кадри з вищою освиою, але i люди робiтничих спецiальностей. Тому потрiбно з урахуван-ням перспектив розвитку економки розробити необхiдне оптимальне спiввiдношення у пiдготовцi фахiвцiв з вищою освиою i професiйно-технiчною. Ниш в Укра1ш на 1000 жителш налiчуеться 53 студенти вищих навчальних заклада ус1х рiвнiв акредитацй. В Австралй цей показник складае 58, у США — 59. У европейських кранах в1н е значно нижчим. Скяшмо, у Великобританй вш не досягае й 40 ошб (39), у Францй — 36, Швейцарй — 28, стiльки ж i в Японй.
Водночас варто погодитись, що високими в Укра1ш е кiлькiснi, а не яюсш показники. Це пщтверджують данi про чисельшсть iноземних студентiв, якi навчаються у наших вищих навчальних закладах — це 2,1 % до загально1 чисель-ност студентiв, тод як, примiром, в Австралй шоземш студенти складають 20,3 %, у Великобританй — 21,8 %. Якщо у нас найбтьше шоземних студентiв знаходиться в медичних закладах, то, примiром, у Британй шоземш студенти прю-ритет вiддають спещальностям — бiзнесу та адмМструван-ню (83 %), соцюлогй та суспльству (73), бюлогй (72 %), тех-нiчним дисциплiнам (62 %) [19].
Перехщ до строго розвитку сусптьства визна-но у документах ООН як основну мету мiжнародно1' сптьноти та нацюнальних урядiв. У забезпеченш цього важлива роль вiдводиться освт. Так, на Всесвiтньому самiтi ООН з проблем сталого розвитку в Йоганнес-бурзi (2002 р.) було прийнято рекомендаци генерально1' Асамбле1 ООН щодо проголошення десятирiччя освiти для сталого розвитку, ухвалено Резолюцiею «Про Декаду ООН з освии для сталого розвитку вщ 1 шчня 2005 р.» (2005—2014). Полшшення якостi освiти, переорiентацiя и завдань на сусптьство строго розвитку е одним iз прiоритетiв ЮНЕСКО та вае1 свiтово1' сп1льноти.
Освiта — це такий сегмент економiки, де створюеть-ся важливий елемент нацюнального багатства — фонд знань, навиив, особистих якостей ро6очо'1 сили. Тому сьогодш вкрай важливим е щдвищення не лише обсягу знань, але i якостi освiти. У цьому контекста особливу роль вщграе формування культури освiтнього середови-ща: вироблення у студенпв умiння брати на себе вщпо-вiдальнiсть за результати пращ; формування у кожного з них бажання вчитися, постшно працювати над собою. В юнцевому результата це мае забезпечити реалiзацiю тра-дицшно! моделi освiти — «знае, вмiе, володiе». Сьогоднi ж мова йде про лопчний перехiд вщ традицiйноl освiт-ньо'1 моделi до бтьш суттево1 практично1 направленостi сучасного навчання, посилення його д1яльно1' складово1' «знае, вмiе користуватись знаннями». Формування такш моделi мае сприяти подоланню кризових ситуацiй перш за все у самш освiтнiй сферi. Остання, на вщмшу вiд кри-зи в економщ, характеризуеться тим, що в нш мае мiсце як перевиробництво, так i недовиробництво. Все це про-являеться в тому, що подготовка кадрiв, зокрема, й профе-сiйно-квалiфiкацiйна структура не вщповщае реальним потребам економiки та сусптьства. Водночас слщ мати на уваз^ що сусп1льству потрiбно не просто професюна-ли, а фахiвцi з гумаштарним мисленням, що Грунтуеться на духовних цiнностях. А для усшшного здiйснення сталого розвитку необхщно забезпечити також мiждисци-плiнарнi спецкурси по екологil, що мае сприяти розвитку у майбутн1х фахiвцiв здатнють осягнути проблему збере-ження природи шляхом розумiння унiкальностi екосис-теми через 1хш естетичнi характеристики, формування знань про природу та навичок 1х цшсного освоення.
Вкрай важливою е також необхiднiсть вiдновлення культу знань, щдняття культури професiйноl (фахово1) освiти, що потребуе того, щоб зi студентами — майбутнiми фахiвцями — постiйно вiвся вiдкритий дiалог про життевi перспективи. Вклад студенпв в усп1х соцiально-економiч-ного розвитку краши, досвiд багатьох кра1н, рiвень освiти,
Таблиця 2
Р1вень освгги населення працездатного вiку [14, с. 50—52]
Показник Вс1 домогосподарства у тому числи яю проживають
у м^ьких поселеннях у стьськш мюцевосп
у великих мютах У малих м1стах усього
2011 2012 2012 2011 2012 2011 2012
Частка населення (%), яка мае неповну вищу освiту, у вiцi:
20 роив { старш1 21,1 21,4 23,4 24,4 23,3 23,8 16,4 16,3
21 р1к { старш^ яке мае базову вищу освпу 1,5 1,4 1,8 1,4 1,7 1,6 1,1 0,7
22 роки { старш, що ма-ють посну вищу освпу 23,8 24,3 35,8 21,5 30,1 30,6 10,3 10,9
як свщчить досвщ, впливае на матер1альний стан населен-ня, на формування заможного суспльства (табл. 3).
Як видно 1з табл. 3, найбщьш забезпеченою е та час-тина населення, яка мае вищу освиу Проте в Укра!ш, на жаль, мають м1сце й 1нш1 тенденц!!. З одного боку, осв1та е фактором сощально! мобщьносп. На ринку пращ отримуе привще! той, хто мае бщьш високий р1вень освгги. Водно-час, з 1ншого боку, значна частина ще! категор!! населення не працюе у вщповщносп з отриманим фахом. Зокрема, в Укра!ш таким е кожний трет1й випускник вищого на-вчального закладу. Це свщчить про невисоку ефективн1сть пщготовки кадр1в. Кр1м того, спостер1гаеться тенденщя до зниження якост1 осв1ти та пщготовки кадр1в.
А тому пщвищення осв1тнього р1вня населення мае здшснюватись у контекст1 Програми економ1чних реформ на 2012—2014 роки «Заможне суспщьство, конкурентна економ1ка, ефективна держава», на баз1 яко! розроблена стратег1я державно! кадрово! пол!тики на 2012—2020 роки, що визначае шляхи забезпечення ефективно! кадрово! по-л!тики. Дана програма мае пол!пшити ф!нансове забезпечення освггаьо! сфери, яке нин! е вкрай низьким. Адже вщ останнього залежить як стан навчально-лабораторно! бази, так ! експериментально-дослщницько! д!яльносп у ВНЗ, можливють застосування сучасних технологш та ме-тод!в навчання, яюсть пщготовки випускник!в та !х компе-тентн!сть. Це мае стати важливою передумовою приско-реного формування в Укра!ш економ!ки знань. Як вщомо, поняття «економ!ка знань» було введено випускниками Вщенського ун!верситету — Й. Шумпетером, Ф. Хаеком, Ф. Махлупом ! широко висв!тлено в книз! останнього — «Виробництво ! поширення знань у США» (1962 р.). В нш пщкреслюеться, що знання вщграють вир!шальну роль в житт кра!ни та сусп!льства, а продукування !х стае дже-релом зростання економши. 1ншими словами, знання, сконцентроваш у людському кап!тал! та оточуючому ш-формац!йному пол!, виступають основною рушшною силою прогресу. Людина ж автором розглядаеться не лише як фактор виробництва, але ! як його результат. Не дивно, що значення квал!ф!кац!!, майстерност!, практичного досвщу у забезпеченн! економ!чного зростання пщвищуеться.
Серед пр!оритет!в розвитку системи пщготовки ка-др!в мають бути:
— пщвищення р!вня виховання та якосп пщготов-ки кадр!в;
— удосконалення економ!чного механ!зму, зако-нодавчо! та нормативно! бази д!яльност! навчальних за-клад!в;
— п!двищення яюсного складу викладач!в ВНЗ;
— забезпечення пщготовки конкурентноздатного пращвника, адаптованого до сучасного ринку прац!;
Таблиця 3
— формування культури осв!тнього середовища, вироблення у молод! вм!ння брати на себе вщповщаль-н!сть за результати прац!, виховання у кожного студента бажання вчитися й постшно працювати над собою.
У пщвищенш якосп освгти та, зокрема, пщготовки кадр!в заслуговують на увагу т заклади, як останн!м часом нам!тила застосовувати Рошя, де вщкрестатзована щеоло-пя реформування вищо! осв!ти. Щ заходи включають:
— зд!йснення мошторингу д!яльност! вс!е! системи державних вищих навчальних заклад!в;
— закриття ВНЗ з низькою яюстю осв!ти, за раху-нок яких будуть зменшеш державн! витрати;
— проведення укрупнення вищих навчальних закла-д!в та полшшення !х матер!ально! бази. Загальну кщьюсть бюджетних м!сць у ВНЗ передбачаеться зменшити вдв!чь
Все це, на думку мшютра осв!ти та науки Рос!!, дозволить пщвищити яюсть вищо! осв!ти та вщсгяти сту-дент!в, як навчаються лише «для галочки».
На сьогодшшнш день по-р!зному трактуеться кате-гор!я «яюсть» (табл.4)
Яюсть особливо важливою е у сфер! пщготовки ка-др!в. Адже вщ цього у значнш м!р! залежить ! яюсть продукций в шших сферах д!яльносп. У цщому ж слщ зазначити, що яюсть пщготовки кадр!в, як ! яюсть осв!ти, залежить вщ багатьох чинниюв. У !х числ! доцщьно назвати наступн!:
— впровадження сертифшапв якост! випускник!в вищих навчальних заклад!в;
— залучення роботодавц!в до процесу професшно! п!дготовки кадр!в;
— розробка спшьних ¡з роботодавцями програм працевлаштування та закр!плення на виробницт ви-пускник!в, сприяння участ! студенпв в шновацшних ! соц!альних програмах розвитку п!дприемства;
— пост!йне коригування навчальних програм з урахуванням вимог сощально-економ!чного прогресу. У цьому назршою е потреба в оптим!зац!!, оновленш перел!ку профес!й та спец!альностей, перехщ до ште-грально! та мобтьно! ун!верситетсько! п!дготовки висо-коквал!ф!кованих спещалюпв;
— створення умов для навчання студентав ¡з додат-кових професшних програм, надання можливост! студентам в отриманш сум!жних профес!й;
Таблиця 4
Визначення категори «яисть» окремими авторами [12, с. 31]
Матер1альний стан та ршень осв1ти населення, % [3, с. 108]
Матер1альний стан Р1вень освии молод вжом 18—29 роюв
Неповна середня Повна серед-ня Середня спе-щальна Вища освгта (закшчена 1 незакшчена)
Низькозабезпечет 8,2 28,9 43,3 19,6
Середньозабезпечет 0,0 17,6 29,4 52,9
Забезпечет 0,0 17,6 29,4 52,9
Джерело Визначення
Гегель Яюсть — це тотожна з буттям визначетсть, так що дещо перестае бути тим, що е, коли воно втрачае свою яюсть
У. Шухарт Яюсть мае два аспекти: об'ективт ф1зичт характеристики; суб'ективний бж: наскльки р1ч хороша
Дж. Джуран Яюсть — це ступшь задоволення споживача
К. 1сжава Яюсть — це властпвкть, що реально задовольняе потребу споживач1в.
Т. Кробм Проблеми якосп стають проблемами невщпо-вщностей, а яюсть стае визначеною.
Е. Домшг Яюсть мае визначитись у термшах задоволеносп споживач1в. Яюсть багатогранна. 1снують р1зно-маниш ступет якостъ
А. Субетто Яюсть багатоаспектна категор1я з позицц вну-тргшньо!' визначеносп та даалектики взаемоди момент1в, принцитв, аспект1в усереддит само!' категорН".
ДСТУ КО-9000 Яюсть — ступшь, до якого сукупмсть властивих характеристик задовольняе вимоги.
I. Огвоздан Яюсть — це сукупмсть властивостей 1 характеристик, р1вень чи вар1ант яких формуеться з метою задоволення встановлених чи очжуваних потреб.
— необходнють подняття культу знань та культури професшно! освiти;
— сприяння збгльшенню iнвестицiй держави та ро-ботодавцш у формування кадрового потенщалу, що мае сприяти подоланню наявно! деформаци мотивацп частини молодо яка намагаеться досягти високих успшв у навчаннi;
— забезпечення швидкого та системного оновлення змiсту i технологiй навчання, розробки та освоення нового поколiння державних стандартов, як1 базуються на компетентнiсному пiдходi до професшно! освiти тощо.
Компетенц1я в системi пiдготовки кадрiв — це сукуп-нiсть орiентацiй, умгнь i навикiв, досводу дiяльностi студент чи ствробггаиюв вищих навчальних закладш по водношенню до певного кола об'ему реально! дiйсностi, не-обходно! для здшснення особистюно! та сощально значимо! продуктивно! дiяльностi. Компетентность фах1вця перед-бачае постiйне оновлення знань та устшне !х застосування в конкретних умовах, володгння новою шформащею. Що-правда, компетентнiсть — це не просто володшня знання-ми (у цих випадках ми говоримо про ерудицгю випускника певного навчального закладу), а про його потенцшну готов-нiсть вирiшувати завдання зi знанням справи. А тому компетентнють включае в себе як змютовний, так i процесуаль-ний компоненти [6, с. 73]. 1ншими словами, компетентний фахiвець мае знати сутнють проблеми, вмiти виршувати !! практично. Компетентного фахiвця вирiзняе здатнiсть ви-брати найоптимальнi ршення. Для цього вiн (фахiвець) мае володгти критичним мисленням. А це, в свою чергу, потребуе, щоб подготовку кадрiв здiйснювали з орiентацiею на формування едносл компетентностей у професiйнiй, сощальнш i особистiснiй сферах. Лише штеграцш вс1х цих компетентностей може забезпечити сучасному випускнику професiйного навчального закладу конкурентноздатнють на ринку працi, подолати тГ негативнi тенденцГ!, що мають мюце як на цьому ринку, так i в забезпеченнi конкуренто-спроможностi кра!ни (табл.5).
Останнiм часом юнуе безлiч продуктивних технологiй i засобiв навчання, застосування яких сприяе формуван-ню компетенцГ! та подвищенню якостi подготовки майбут-н1х фахiвцiв. Компетентнiсний подход у системi подготовки кадрiв розглядаеться як один iз важливих концептуальних пiдходiв до оновлення змюту освiти, переорiентацii домь нуючо! освiтньоi парадигми з переважною транслящею знань на створення для оволодшня студентами комплексом компетенцГ!, визначаючих iнтелектуальний i трудовий потенцiал, здiбностi випускника. У вищих навчальних закладах останшм часом активно використовуеться ком-
петентнiсно-орiентований подход до подготовки кадрiв. У вищiй школi — це об'ективне явище, покликане до жит-тя перш за все соцiально-економiчними передумовами. Впровадження такого подходу е реакщею на змiнюванi суспiльнi умови. Вiн передбачае орiентацiю на формування поряд iз професiйними знаннями морально!' та психо-логiчноi готовностГ до професiйноi дiяльностi. Посилюе практико орiентованiсть освiти, !! прагматичний, пред-метно-професiйний подход (рис. 1).
Реалiзацiя ще! моделГ мае сприяти дотримання ви-мог Болонсько! декларацГ!, що сформована на наступ-них мгжнародних документах:
— Свропейськш конвенцГ! про еквГвалентнють дипломов (1953 р.);
— Свропейськш конвенцГ! про еквГвалентнють пе-рюдГв ушверситетсько! освгти (1956);
— Свропейськш конвенцГ! про академГчне визна-ння ушверситетських квалГфжацш (1959);
— КонвенцГ! про визнання навчальних курав, дипломов про вищу освгту О вчених ступешв у державах €в-ропейського регюну (1979);
— Свропейськш конвенцГ! про загальну рГвнознач-нють термов ушверситетсько! освгти (1990 р.);
— КонвенцГ! про визнання квалГфжацш, яка стосу-еться вищо! освгти в Свропейському регюш (1997) [18].
Сьогодш у контекст вимог Болонсько! декларацГ! для Укра!ни вкрай важливим е забезпечення:
— працевлаштування випускниюв, зокрема першо-го циклу — бакалавров;
— створення системи оцшювання якосл сущо! освгги, що водповодала б европейським стандартам О нормативам;
— забезпечення мобшьносл студенев Г професор-сько-викладацького складу в мГжнародному освгтньому простору
— розширення практики сощального партнерства вищого навчального закладу з роботодавцем, громад-сьюстю, суспшьством;
— залучення роботодавщв до процесу вироблення та ухвалення ршень Гз проблем розвитку професшно! освгти в Укра!ш.
Такий подход дозволить здшснити подготовку таких фахГвщв, яю здатш активно та ефективно застосовувати знання та особист якосл, свш штелектуальний потенщ-ал у виробничому процес для забезпечення устшно! дь яльностГ в певнш областГ економжи, суттево знизити не-водповоднють мгж рГвнем подготовки фахГвщв Г вимогами, що ниш ставляться до випускника вищого навчального закладу. До речГ, цш проблемГ останшм часом велику ува-гу придгляе багато фахГвщв, зокрема, I. Мернер, В. Кра-евський, В. Леднев, М. Махмутов, Д. Васильев та багато шших. У !х роботах подкреслюеться, що компетентнюний
Рис. 1. Модель компетентно-ор!ентованого тдходу до тдготовки кадр!в
Таблиця 5
Динамика основних показниюв, як забезпечують
конкурентоспроможн1сть Укра'ни [10, с. 21]_
Показник Рейтинг Украши
(2009-2010 рр. (серед 133 кра!н) 2010-2011 рр. (серед 139 кра!н)
МакроекономГчна стабшьнють 108 132
Охорона здоров'я та початкова освГта 68 66
Вища та ирофесшна освГта 46 46
ЕфективнГсть товарних ринкГв 109 129
ЕфективнГсть ринку пращ 49 54
Технолопчна готовность 80 83
Обсяг ринку 29 38
Конкурентоспроможнють бГзнесу 91 100
ТнновацГйний розвиток 62 63
пщхщ бшьш вщповщае потребам сучасного суспшьства, що вш зор1ентований на формування поряд з профе-сшними знаннями, вмшнями, навиками 1 розвиток здь бностей [16, с. 112-123; 17, с. 58-64]. Проте у пщготовщ висококвал1фжованих фах1вц1в особлива роль выводиться викладачу, його професшним, загальнокультурним 1 педагопчним компетенщя. Саме викладач мае волод1ти тими якостями, яю вш хоче бачити у сво!х вихованщв. 1ншими словами, у кожному навчальному заклад! необ-хщно створити вщповщне середовище, що забезпечувало б всеб1чний розвиток майбутн1х фах!вщв. У цьому контекст важливо дотримуватись наступних принцитв:
— системностI, що передбачае виявлення власти-востей, умов, необхщних для подготовки висококвал1фь кованих кадр1в. Системний пщхщ обумовлюе необхщ-нють оцшки синергетичних властивостей, забезпечення при цьому синергетичного пщходу;
— комплексностг, що застосовуеться при оцшщ по-тенщалу та передбачае необхщнють врахування багато-аспектного шновацшного пщходу до подготовки кадр1в;
— об'ективност!, що мае забезпечити зниження до мш1муму елементу суб'ектив1зму й будуеться на досто-в1рних вим1рних показниках;
— адаптивностг, який полягае в тому, що система оцшки якост подготовки кадр1в мае мати можливють внесення певних змш до вщповщних програм, акцен-туючи увагу на найбшьш проблемних видах д!яльност вищих навчальних заклад1в у процес подготовки кадр1в;
— едностг сощалъног та економгчног полтики щодо розвитку вищо! освгти;
— науковостI, що передбачае всеб1чне врахування вимог об'ективних економ1чних та шших закошв розвитку суспшьства, використання наукового шструмен-тарш, досягнень впчизняного 1 зарубежного досвщу;
— вар!ативност1, пов'язаного з можливостями розвитку вищо! школи з урахуванням р1зних траекторш в умовах р1зних взаемозв'язк1в 1 структурних стввщношень;
— ц1леспрямованост1, що включае шформацш щодо бажаного очжуваного стану, якого можливо до-сягти шляхом активних дш тощо.
Дотримання зазначених принцитв дозволяе реаль зувати вс види д!яльност вищими навчальними закладами (рис. 2).
Посиленню процесу генераци знань — важливого чин-ника пщвищення якосп пщготовки кадр1в—сприяе активне впровадження нетрадицшних форм навчання та пщготовки кадр1в. 1нтенсивносп навчально-виховного процесу у ВНЗ допомагае активне проведення круглих стол!в, презентацш,
н и о —► Генеращя знань
=
л п к 1 0 —► Трансферт знань
в РР се '53 ре
—► Впровадження знань у виробництво
о т"
О О —► 1ннн види д1яльност1
Рис. 2. Основт види дгялъностг ВНЗ
наукових конференцш, ролевих пор, розробка б1знес-пла-шв та б1знес-проект1в, упровадження модульних технологий, як штегрують у соб1 все прогресивне, що накоплено у практищ професшного навчання, створення необхщних умов для забезпечення неперервно! освгти. Остання являе собою важливий напрям державно! полгтики щодо забезпечення сприятливих умов для загального та професшного розвитку особистосл, для формування ново! шновацшно! освггаьо! парадигми. Нишшнш випускник навчального закладу, якщо вш не поповнюе сво! знання, щор1чно втрачае 10 % набуто! шформацг!. Для того, щоб пщтримувати свою квал1ф1кац1ю, треба шдачно одержувати 20 % нових знань.
Розвитку неперервно! освгти сприяють р!зш м1ждер-жавш оргашзацг!. Серед останнгх — ЮНЕСКО, Оргаш-зацш економ1чного ствробгтництва та розвитку (ОСКР), Рада Свропи, Свропейська ком1с1я, М1жнародний банк реконструкцГ! 1 розвитку. 1х дГ! вщображають реакцш м1ж-народно! спшьноти на сощальш та економ1чш трансфор-мацГ!, за якими наступае сер1я полгтичних кроюв щодо включення питань розвитку неперервно! освгти в порядок денний нацюнальних полгтик у сфер! освгти та зайнятос-т1. Нормативна та аналгтична база сучасно! полгтики неперервно! освпгс на м1жнародному р!вш була спрямована в останне десятир1ччя ХХ столитя. Свгтовий досвщ свщ-чить, що неперервна освгта досягае суттевих результат, якщо вона формуеться на науковш, шновацшнш основ!, тобто, коли в освт активно впроваджуеться шновацш-ний процес, що забезпечуе перетворення наукового знання у нововведення. Останне можна представити як по-слщовний ланцюжок «наука — техшка — виробництво». 1нновацшний процес — це технолопя створення продук-т1в, яких потребуе ринок, послуг 1 способ1в !х зд1йснення. 1нновац1йний процес залежить вщ фактор1в зовн1шнього 1 внутр1шнього середовища, в якому вш зд1йснюеться. У соцюгумаштарнш сфер1 в ц1лому, у кожнш 1з !! ланок шно-вац1йну д1яльн1сть сл!д розглядати як комплекс наукових, технолопчних, орган1зац1йних, фшансових 1 комерц1йних заход1в, як1 в сукупност1 приводять до 1нновац1й. В досль джуван1й нами сфер1 у забезпеченш 1нновац1йно! д1яль-ност1 важлива роль в1дводиться:
— систем! мультимед1а, тобто комплексу обладнан-ня, що дозволяе надавати користувачев1 р1зноман1тн1 види шформацп в д1алоговому режим1 (текста, графжа, в1део, звука, ан1мац1!);
— електронним б1бл1отекам, каталогам, базам даних;
— локальним 1 глобальним обчислювальним мережам;
— електронн1й пошт1 — одному 1з режим1в функц1-онування соц1огуман1тарно! сфери;
— комп'ютерним мережам, що надае користувачам можлив1сть обмшюватись текстовими та граф1чними пов1домленнями;
— систем! телекомушкацп, що дозволяе бачити на екраш комп'ютера тексти повщомлень учасник1в конфе-ренцГ!, як! перебувають на значн!й в1дстан! один вщ одного;
— дистанц!йним видам занять — конференцш, ол!мтад, веб-занять тощо.
Дистанцшш форми обслуговування зб1льшують доступнють ! забезпечують широке використання нових телекомушкацшних засоб!в, а дистанцшш методи навчання здатш адаптувати людину до сучасного свпу. Мета дистанцшного обслуговування — це забезпечення громадянам права на отримання як!сних послуг будь-
якого рГвня за мюцем ïx проживання чи професiйноï дiяльностi. Водночас дистанцшне обслуговування покликано створювати максимально сприятливГ умови для пiдвищення якосп послуг. Що досягаеться за умови гармоншного поеднання можливостей такого виду обслуговування з чгткою й традицшною формою. При цьому забезпечуеться застосування шформацшних i комунiкацiйниx технологш (комп'ютерiв, телекомуш-кацй', засобiв мультимедаа), науково обГрунтованих ме-тодiв надання вiдповiдниx послуг.
Практика свгдчить, що використання сучасних ш-формацiйниx технологш дозволяе зробити процес навчання бшьш гнучким, подолати бар'ери на шляху до якгсног освни. Адже 1нтернет, електронна пошта, електронний пейджинг, вiдео-конференцiя тощо забезпечують доступ до практично невичерпног бази рiзноманiтниx професшних i особистiсно значимих даних по спещальносп i дозволяють максимально наблизити соцюгуманггарну сферу, ïï розвиток до реальних потреб на основi моделювання сучасног комунiкативноï ситуацй'. Водночас використання шформа-цiйно-комунiкацiйниx теxнологiй дозволяе постшно вдо-сконалювати не лише комуншацшш вмiння, а й шформа-цiйно-теxнiчнi навики користувачiв цих технологш.
Практично вш види соцiогуманiтарноï сфери характеризуются теxнологiчним переоснащенням (впровадження автоматизованих систем, засобiв обчислю-вальног теxнiки), пiдвищенням iнтелектуалiзацiï пращ.
Разом iз тим, слгд зазначити, що ниншнш стан мате-рiально-теxнiчноï бази не лише освiти, а й шших сегменпв соцiогуманiтарноï сфери не дозволяе надання вщповщних послуг на високому рiвнi. Як свгдчить статистика, лише у вищих навчальних закладах близько 70 % парку наукового обладнання перебувае в експлуатаци' бiльше 10 рокгв; понад 25 % — 20 i бгльше роив; до 75 % обладнання, призначеного для виконання науково-дослгдних i дослгдно-конструктор-ських роби фГзично спрацьовано бтьше, щж на 50 %; тре-тина — повшстю фГзично спрацьована; коефiцiент онов-лення обладнання не перевищуе 1—1,5 % на ргк [4, с. 2—25; 15]. I це тодг, коли техтят засоби все бгльш широко ви-користовуються у рГзних сферах практично!' дгяльносп сучасног людини, вносять значш змгни в сусптьнГ процеси. А дгяльнють практично кожного фахгвця пов'язана з фаховою полiфункцiональнiстю, багатопредметшстю.
Нерiдко й наявне обладнання використовуеться недостатньо, що пов'язано з необiзнанiстю та слабкою мотиващею студентiв щодо широких можливостей ïx-нього застосування у навчальному процесi та майбутнш професiйнiй дГяльносп. А тому шдготовка майбутнix фаxiвцiв, зокрема у соцюгуманпарнш сферi, мае стати невiд'емною складовою при пОдготов^ кадрiв.
Список використаних джерел
1. Бiла книга нацюнальног освгти Укра'г'ни (за ред. В. Г. Кременя. — К. : Акад. пед. наук Укра'г'ни. — 2009. — 185 с.
2. Дгдков О. Освгта для здоров'я та сталого людсь-кого розвитку / Дгдков О. // Вища освгта Укра'г'ни, 2012. — № 3. — С. 84.
3. Зубок Ю. А. Отношение молодежи к образованию как фактор повышения эффективности подготовки высококвалифицированных кадров / Зубок Ю. А., Чупров В. И. // СОЦИС. 2012. — № 8. — С. 108.
4. Шновацшний розвиток в Украг'нк наявний по-тенщал i ключовГ проблеми його реалiзацlг'. Аналогична доповщь Центру Розумкова // Нацюнальна безпека i оборона. 2004. — № 7. — С. 2-25;
5. Комплексна програма «Освгга для сталого розвитку на перюд 2009-2015 рр. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : hpp.www.%ippodp.ua/.../096_наказ %20 МОН% 20 сталий % розвиток.doc.
6. Корнейченко Н. В. Конкурентноспособность бу-дущого специалиста в условиях ршка труда / Корнейченко Н. В. // Вюшее образование сегодня. 2008. — № 10. — С. 73
7. Куценко В. I. Сталий розвиток: стратепя i тактика формування через призму соцюгумаштарно'г' сфери / Куценко В. I. ; за наук. Ред.. д. г. - м. н., проф.. С. О. Лизуна / Державна установа «1нститут економГки природокори-стування та сталого розвитку Нацюнальног' академгг' наук Укра'г'ни». — К. : ДУ 1ЕПСР НАН Укра'г'ни, 2012. — 168 с.
8. Куценко В. I. Сощальш проблеми укра'г'нського села: европейський досвгд г'х розв'язання. МГжнародна науково-практична конференцГя «ПублГчне управлГння та регГональна полГтика в кра'г'нах центрально'' i схгдно'г' бвропи» до 50-рГччя Терноптьського нацГонального економiчного унiверситету / Куценко В. I. Тртенберг Г. I. // Треп регюнальш та мунiципальнi чи-тання, (м. Форос 22 жовтня 2012 року). — 2012.
9. Михайлик I. Управлшня конкурентоспро-можнГстю нацюнальног' економжи в умовах глобалiзацгг' / Михайлик I., Тепла М. // Молодь i ринок. 2012. — № 2 (85). — С. 21.
10. Мшенко В. Концептуальш тдходи до формування задач удосконалення мехашзму духовного регулю-вання ринку пращ й зайнятосп населення / Мшенко В. // Економша та держава. 2012. — №9. — С. 82.
11. Ситник Г. В. Методолопчш засади оцшки якосп фшансових плашв шдприемства / Ситник Г. В. // Економша та держава, 2012. — № 9. — С. 31.
12. Современные образовательные технологии / сост. М. А. Хайруддинов, Э. Р. Аметова, М. М. Хайруд-динов. — Симферополь : Тарпан, 2003. — 128 с.
13. Соцiально-демографiчнi характеристики домо-господарства Укра'г'ни у 2012 рощ : [стат. бюл.]. — К. : Дер-жавний комиет статистики Укра'г'ни. 2012. — С. 50-52.
14. Стратепя шновацшного розвитку Укра'г'ни на 2010-2020 роки в умовах глобал1зацш них виклиыв / [авт. — упоряд. Г. О. Андрощук, I. Б. Жиляев, Б. Г. Чи-жевський, М. М. Шевченко]. К. Парламентське видав-ництвою 2009ю — 62 с.
15. Томилин О. Б. Образовательные технологии формирования компетенций в системе высшего профессионального образования / О. Б. Томилин, А. В. Бриттов, С. И. Демкина // Университетское управление: практика и анализ. 2005. — №1 (34). — С. 112-123.
16. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированной парадигмы образования / А. В. Хуторской // Народное образование. 2003. — №2. — С. 58-64.
17. Cikin V. Bologna process and teaching education/V Cikin // Education philosophy, 2008. №1-2 (7). — p. 277-296.
18. Режим доступу : http://www. kapital-rus. ru/ar-ticles/article/210541/
