CC BY
20
ПРОФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я
МОЛОД1
УДК 378.015.31:316.61 DOI 10.25128/2415-3605.19.2.8
КАТЕРИНА АВЕР1НА
ORCID: 0000-0003-0280-0848 [email protected]
кандидат педагопчних наук, доцент Мел1топольський державний педагопчний ушверситет
¿м. Б. Хмельницького м. Мел1тополь, вул. Гетьманська, 20
СОЦ1АЛЬНО-КОМУН1КАТИВН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ С0Ц1АЛЬН01 АКТИВНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ФАХ1ВЦЯ С0Ц10Н0М1ЧН01ПРОФЕСП
Розглянуто сучаст тдходи до вивчення процесгв соцгалгзацИ сучасного фахгвця соцюномгчног професи кргзъ призму категорИ соцгалъног активностг як яюсног характеристики просоцгалъног спрямованостг особистостг г значущого результату розвитку соцгалъних якостей особистостг. Проанал1зовано теоретичт та методологгчт тдходи до вивчення соцгалъног активностг, що Трунтуютъся на концептах сучасног гумантарног науки г здшснюютъся на основ1 теоретичного (соцюкулътурного) осмислення взаемоди мгж суб 'ектами освтнъого процесу. Визначаетъся креатиений потенцгал застосуеання категорИ соцгалъног активностг щодо предстаенипе соцгономгчних професш, що полягае у можливостг значного розширення спектру розвитку тдивгдуалъног г груповог соцгалъног активностг особистостг майбутнъого фахгвця через залучення до наукового гнструментаргю педагоггчног освти методолог1чних напрацюванъ теори соцгалъног езаемоди, соцгалъног комунжаци, соцгалъног вгдповгдалъностг до розгляду сучасних соцгалъних г професшно-осеттх практик з метою тдвищення рол1 освттх процесгву сощалъних змтах. Обтрунтоеуетъся потреба комплексного вивчення широкого спектра соцгалъно-кулътурних аспектгв соцгалгзацИ й професшного зростання особистостг в системг сучасног украшсъког вищог професшног освти вгдповгдно до завданъ та оргентиргв галузг професшног освти г розробки цжсного концепту соцгалъног активностг стосовно фахгвцгв соцгономгчних професш на засадах особист1сно зор1ентовано1 спрямованостг сучасног професшног освти з урахуванням потреби р1знор1вневого, постшно оновлюваного зм1сту навчання, виховання, застосуеання ргзноматття технологш г джерел тформацп, яю б дозволяли майбутнъому фахгвцевг свгдомо формувати власну тдивгдуалъну фахову, соцюкулътурну та освтнъо-кулътурну базу знанъ.
Ключое1 слова: соцгалъна активтстъ, соцгалъна взаемодгя, соцгалъна комунгкацгя, соцгалъна вгдповгдалътстъ, соцгалъна самореалгзацгя особистостг, фахгвецъ соцюномгчног професи, професшна освта.
ЕКАТЕРИНА АВЕРИНА
кандидат педагогических наук, доцент Мелитопольский государственный педагогический университет им. Б. Хмельницкого г. Мелитополь, ул. Гетьманская, 20
СОЦИАЛЬНО-КОММУНИКАТИВНЫЕ АСПЕКТЫ РАЗВИТИЯ СОЦИАЛЬНОЙ АКТИВНОСТИ БУДУЩЕГО СПЕЦИАЛИСТА СОЦИОНОМИЧЕСКОЙ
ПРОФЕССИИ
Рассмотрены современные подходы к изучению процессов социализации современного специалиста социономической профессии сквозь призму категории социальной активности как
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
качественной характеристики просоциалъной направленности личности и значимого результата развития социальных качеств личности. Анализируются теоретические и методологические подходы к изучению социальной активности, основанные на концептах современной социо гуманитарной науки и реализуемых на основе теоретического (социокультурного) осмысления взаимодействия между субъектами образовательного процесса. Определяется креативный потенциал применения категории социальной активности в отношении представителей социономических профессий, который заключается в возможности значительного расширения спектра индивидуальной и групповой социальной активности личности будущего специалиста через приобщение к научного инструментария педагогического образования наработок теории социального взаимодействия, социальной коммуникации, социальной ответственности к рассмотрению современных социальных и профессионально-образовательных практик с целью повышения роли образовательных процессов в социальных преобразованиях. Обосновывается необходимость комплексного изучения широкого спектра социально-культурных аспектов социализации и профессионального роста личности в системе современного украинского высшего профессионального образования согласно задач и ориентиров областии профессионального образования и разработки целостного концепта социальной активности по отнощению к специалистам социономических профессий на основе личностно-ориентированной направленности современного профессионального образования с учетом потребности разноуровневого, постоянно обновляемого содержания обучения, воспитания, применения различных технологий и источников информации, позволяющих будущему специалисту сознательно формировать собственную индивидуальную профессиональную, социокультурную и образовательно-культурную базу знаний.
Ключевые слова: социальная активность, социальное взаимодействие, социальная коммуникация, социальная ответственность, социальная самореализация личности, специалист социономической профессии, профессиональное образование.
KATERYNA AVERINA
PhD, Associate Professor Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University Melitopol, 20 Hetmanska Str.
SOCIO-COMMUNICATIVE ASPECTS OF THE SOCIAL ACTIVITY DEVELOPMENT OF A FUTURE SPECIALIST IN THE SOCIONOMIC
PROFESSION
The article considers modern approaches to studying the processes of socialization of the modern specialist in the socionomic profession through the prism of the social activity category as a qualitative characteristic of the pro-social personality orientation and a significant result of the development of the personality social qualities. Theoretical and methodological approaches to the study of social activity are analyzed, based on a number of concepts of modern socio-humanitarian science and implemented on the basis of a theoretical (sociocultural) understanding of the interaction between the subjects of the educational process. The directions of the implementation of tasks to improve the quality of education, the individual determinism of career guidance and high-quality social professional self-realization of a future specialist in the process of higher professional education are determined. The creative potential of applying the category of social activity to the representatives of socio-economic professions is determined. It is the possibility of significantly expanding the spectrum of development of individual and group social activity of the future specialist's personality by involving in the scientific tools of pedagogical education methodological developments of social interaction theory, social communication, social responsibility to the consideration of modern social and vocational educational practices to enhance the role of education processes in social changes.
The need to comprehensively study a wide range of socio-cultural aspects of socialization and professional growth of the individual in the system of modern Ukrainian higher professional education is substantiated in accordance with the tasks and orientations of the field of vocational education and development of a holistic concept of social activity in relation to professionals of socionomic professions on the basis of the personality-orientation of modern vocational education, taking into account the need for a multi-level, constantly updated content of training, education, application of a variety of technologies and sources of information that would allow the future specialist to consciously and actively create their own individual professional, socio-cultural, educational and cultural knowledge base.
Keywords: social activity, social interaction, social communication, social responsibility, social self-realization of a personality, specialist in the socionomic profession, professional education.
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
Сьогодш активно досл1джуються сощально-культурш аспекти сощал!зацп, культурного й професшного зростання особистост! в систем! сучасно! украшсько! вищо! професшно! освгти. Це завдання сформульовано в основних концептуальних положениях, що визначають змют I оргашзацш освгти в Укра!ш, окреслюють перспективи розвитку I регламентоваш в найважливших методолопчних I законодавчих документах. У Закош Украши «Про освиу» ввд 5 вересня 2017 р. (№ 2145-УШ), стверджуеться: «Метою освгти е всеб1чний розвиток людини як особистост! та найвищо! цшност! суспшьства, и талантав, штелектуальних, творчих I ф1зичних зд1бностей, формування цшностей I необхщних для устшно! самореал!заци компетентностей, виховання вщповщальних громадян, як1 здатш до сввдомого суспшьного вибору та спрямування свое! д1яльност1 на користь шшим людям I суспшьству, збагачення на цш основ! штелектуального, економ1чного, творчого, культурного потенщалу украшського народу» [14]. Разом з тим, даш нов1тшх сощолопчних джерел вказують, що багато випускниюв заклад!в вищо! освгти (ЗВО) через недостатню ирактичну тдготовку не витримують конкуренци на ринку пращ [24], а бшьше половини випускниюв працевлаштовуються не за своею прямою спещальнютю: найчастше це здшснюеться через ввдсутшсть упевненосп у власнш професшнш спроможносп [16].
Суспшьний запит на фах!вщв, як1 володшть цшсною системою особиспсно-професшних якостей: осв!чешстю, заповзятливютю, самостшшстю, ршучютю, мобшьнютю, динам1змом, конструктивнютю, вщповщальнютю [19, с. 14], потребуе детальшшого шдходу до проблеми з огляду на те, що значна частина випускниюв ЗВО характеризуемся несталютю професшно! позицп, низьким р!внем рефлекси, оргашзаторських, комушкативних, прогностичних зд1бностей, побоюванням приймати самостшш ршення тощо [18, с. 64]. В зв'язку з цим розгляд процесу становления сучасного фах1вця кр1зь призму категори сощально! активност! як якюно! характеристики просощально! спрямованосп особистост! I значущого результату розвитку сощальних якостей особистост! дозволяе в1днести проблему розвитку сощально! активное^ фах!вця сощоном!чних професш до найактуальшших для корпусу гумаштарних наук I вимагае комплексного вивчення широкого спектра сощально-культурних аспект сощал!защ! й професшного зростання особистост! в систем! сучасно! украшсько! вищо! професшно! осв!ти. Оск!льки соц!альна активн!сть майбутнього фах!вця в!дпов!дно до завдань ! ор!ентир!в галуз! профес!йно! осв!ти розглядаеться як базова як!сть розвитку особистост! громадянина незалежно! Укра!ни, то видаеться очевидною актуальн!сть потреби розробки цшсного концепту соц!ально! активност! стосовно фах!вц!в соц!оном!чних профес!й.
Метою статп е визначення перспективних теоретико-методолог!чних спрямувань педагопчно-освгтньо! концептуал!зац!! категор!! соц!ально! активност! фах!вця соц!оном!чно! профес!!.
Соц!альна активн!сть особистост! е базовою характеристикою сучасно! людини ! означае !! потребу в свщомш реал!зац!! багатьох особистих, групових ! сусп!льно значимих !нтерес!в в сощум!. Найб!льш грунтовно нин! варто вважати опрацьованою тему самореал!зац!! активно! особистост! в нових умовах суспшьного буття. Проблеми управл!ння й самоуправлшня процесами самореал!зац!! особистост!, а також умови !хньо! оптим!зац!!, були дослщжеш в класичних працях з проблем особиспсного становления А. Маслоу, К. Роджерса, В. Роменеця, С. Рубшштейна та шших досл!дник!в.
Соц!ально-психолог!чн! джерела наводять р!зн! п!дходи до визначення поняття «самореал!зац!я». Досл!дники констатують, що прагнення до самореал!зац!! властиве кожнш людин!, але соц!альн! ! культурно-середовищш обставини можуть ! не сприяти активному й зм!стовному становлению особистост!, що е соц!ально-психолог!чною та педагопчною проблемою [4, с.77]. Тому проблема вивчення сощально! активност! майбутнього фах!вця у контекст! завдання формування його готовност! до профес!йно! самореал!зац!! п!дтверджуе тезу про те, що термш «самореал!зац!я» е предметом м!ждисципл!нарного наукового анал!зу в контекст! наявност! маркер!в м!ри результативност! безпосередньо осв!тнього впливу, що мае характеризуватися позитивними зм!нами у взаемодп фах!вця з навколишн!м свгтом. Як зазначае Т. Титаренко, вказаний п!дх!д до самореал!зац!! не варто вважати дискретним у тому сенс!, що ¿снуе несамореал!зоване юнування, бо пот!м в!дбуваеться (ситуативний акт), коли людина «вчиняе» (самореал!зуеться), п!сля чого «повертаеться» до невчинкового ¿снування у «повсякденнють» [20, с. 68].
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
Теоретичш засади формування особистосп фах1вця, досл1джеш у культуролопчних, фшософсько-освишх, сощально-психолопчних, соцюлопчних, педагопчних працях та галузевих концепциях О. Гуменюк [2], О. Дубасенюк [3], О. Величко, О. Гуренко, Н. Захарово! [15], Т. Титаренко [20], та багатьох шших вчених надають чгтку картину сощальних спрямувань еволюцп професшно! свщомосп фахових педагог1в та потребу актив1зацп чинниюв самоактуал1заци зворотнього зв'язку фах1вця сощумом у процес1 професшного становления. Так, О. Гуменюк зазначае, що усталена система нацюнального виховання сьогодш иосутньо формуе знаючу та вщповщальну особиспсть, котра, на жаль, не знаходить надежно! шдтримки й подальшого розвитку як шдивщуальнють та ун1версум, тобто не досягае вищих прояв1в сощально-духовно! досконалосп1 самобутньо-творчо! самореал1зацп власного «Я» [2, с. 3], що загалом I иризводить до суттевих прорахунюв, як1 мають мюце як при формуванш професшно! готовносп до д1яльност1, так I у попереднш процесуальнш взаемодл з шшими суб'ектами процес1в навчання та фахових практиках майбутшх фах1вц1в соцюном!чних професш.
Оскшьки усшшшсть професшно-особистюного становления студент1в соцюном!чних професш прямо залежить ввд р1вня !х мотивацш I спрямування цшепокладань, сощальна активнють особистост! у контекст! завдань сучасно! системи професшно! осв1ти передбачае розгляд надзвичайно широкого кола аспекпв цього феномена, до яких науковщ вщносять насамперед активнють духовну, шзнавальну, навчальну, творчу, громадянську, комушкативну, трудову, шновацшну, правову тощо.
В сучасних сощально-психолопчних джерелах сощальна актившсть розглядаеться значимим чинником формування основних складових професшно! зршосп - спещально!, сощально!, особиспсно! та шдивщуально!:
— професшно-фахова складова сощально! активносп формуеться тд час навчально! та трудово! активносп I характеризуеться оволодшням спещальними знаниями та вмшням реал1зовувати !х на практищ;
— сощальна складова формуеться за допомогою комушкативно! активносп в процес1 активних сощальних комушкацш особистоси I характеризуеться певним р1внем володшня особистютю певними способами сшвробпництва I прийомами професшного спшкування;
— особиспсна складова розвиваеться у шзнавальнш, шновацшнш та творчш активное!! I мютить характеристики здатносп I р1вшв володшня особистютю фах1вця засобами самовираження I саморозвитку, розумшня проблеми, самостшного прийняття ршень та планування даяльносп;
— шдивщуальний елемент формуеться у шзнавальнш та навчальнш активносп I передбачае наявнють стшко! професшно! мотивацп, готовнють до професшного зростання та володшня особистютю прийомами саморегуляцп [7].
Вказане св1дчить про надзвичайну значимють етапу професшного навчання у процес1 становления характеру й штелекту, формування персональних чинниюв I мотивацш сощально-професшно! активносп особистоси майбутнього фах1вця, оск1льки на цьому еташ вщбуваеться переор1ентац1я системи цшнюних ор1ентацш особистосп на професшну I сощальну даяльнють та штенсивне формування специф1чних професшних зд1бностей.
Разом з тим анал1з наукових праць дае змогу констатувати, що сощальш та шдив1дуальш складов! формування фахово! компетентноси фах1вця соцюном!чних професш штегрально проявляються в процес1 сощально! активносп насамперед в актах самоактуал1заци I самореал1зацИ. Тому перед системою професшно! освгти законом1рно виникае проблема адаптаци майбутшх фах1вц1в до нових реалш життя суспшьства засобами наукового I оевпнього супроводу процесу професшного становления I адаптаци майбутшх фах!вщв.
Досл1дження проблематики сощальних аспекпв фахово! оевпи як комплексу наукових I практичних проблем заевщчуе, що !х опрацювання вщбуваеться в рамках двох груп: загальнонаукових (методолопчних) I наукових (дисципл1нарних), а штенсивнють зв'язку пов'язаних м1ж собою шдход1в виразно в1дстежуеться наявними в науковому об1гу соц1олог1чними даними. Очевидно, що для освоения I прийняття шдивщом суспшьних ц1нностей та ¿деал1в, на яких мае грунтуватися будь-яка сощально значима д1яльн1сть у контекст1 розвитку сощально! активност1 майбутнього фах1вця певно! профес1йно! групи, важливою е проблема готовносп особистост1 до поеднання шдивщуальних та колективних аспект1в соц1ально! дп (взаемодй) у профес1йн1й практиц1. Тому для д1агностики соц1ального
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
характеру сощально! взаемодп, в якш власне I проявляеться сощальна активнють, в освгтянських контекстах проблеми розвитку сощально! активност! особистост! фах!вц!в соцюном!чних професш доречним е звернення до типолопчного анал1зу проблем взаемодп в соцюлопчнш наущ, що грунтуеться на виокремленш вид!в колективно! дгяльност! або ж вщштовхуються вщ певних титв ращональност!.
О. Хижняк, вказуючи на вщсутнють певно! усталено! типологп в сощальних науках, виокремлюе наступи! поширеш критери характеристики сощально! взаемодп шдиввдв в колективах I професшних трупах:
• за критер1ем нормативное^ (сощальна дая як шдивщуальна, так I колективна), зазвичай, унормована, що задае !й певш меж1, накладае на сощальну поведшку И учасниюв певш обмеження);
• за м1рою шституцюналАзацп (сощальна д1я як шститущонал1зована I нешституцюнал!зована);
• за ступенем включеност! - реальна та в1ртуальна колективна дая ( з урахуванням залежност! в!ртуально! до вщ зростання шформацшних потошв);
• за цшьовою ор!ентащею - шетрументальна та комушкативна д1я (з ор!ентацпю шетрументально! ди переважно на уешх, а комушкативно! на взаеморозумшня та досягнення консенсусу);
• за масштабом поширення - з урахуванням групових щнностей, потреб, штерес!в, уподобань, уявлень про необх1дне I належне;
• за прогнозовашетю наслщшв - передбачувана та непередбачувана колективна д1я ( з розподшенням на наслщки для суб'екпв ди I наслщки, що опосередковано вплинуть на шших через сощальну структуру, культуру та цившзащю);
• за суб'ектнютю - суб'ектна, безеуб'ектна, псевдосуб'ектна дая;
• за характером та практикою реал1заци (економ1чна, полгтична, професшна д1я тощо);
• за керованютю - керована та стихшна;
• за наслщками - конструктивна, нейтральна, деструктивна.
3 проведеного анал1зу випливае, що сощальна взаемод1я може бути ушверсальною характеристикою сощально! активност! особистост!, адже охоплюе як суб'ектш, так I шетитущональш ефекти, а також те, що у трансформацп сощальних практик вагому, якщо не визначальну роль ввдграють суб'ектш сощальш до, як1 великою м1рою залежать вщ суб'ектност! колективного дгяча, що вщповщно визначаеться р!внем самоактуал!заци I реал1зацп креативного потенщалу окремих шдиввдв [22, с. 16].
Важливим, на нашу думку, е вщнесення автором до базових характеристик контрольовано! колективно! дп не лише певно! сп!льно! мети (системи ц!лей), не т!льки шститущонал!зовано! колективно! д!! у вигляд! сощально! оргашзаци того чи шшого виду, де контрольован!сть п!дтримуеться !ерарх!чною структурою, системою вертикальних комун!кац!й, ланцюгом команд, нормами тощо.
Актуальним для моделювання досл!дження соц!ально! активност! майбутн!х фах!вщв соц!оном!чних профес!й е висновок щодо взаемод!й у сусп!льних рухах, колективних акц!ях, колективних !н!ц!ативах, регулюваних за допомогою норм, правил, процедур (як формальних, так ! неформальних), шдтримуваних з боку певних л!дерських структур (формальних ! неформальних), що включають можлив!сть технолог!зац!!, коригування ! змшу параметр!в д!! (окремих !! елеменпв, процесу !! реал!зац!! загалом), зокрема щодо зумовленост! ефективност! контрольовано! ди м!рою штегрованосп !ндив!дуальних д!й у колективш й механ!змами ц!е! штеграци (примус, в!льний соц!альний виб!р тощо) [22, с. 18].
Досл!дження освишх чинник!в розвитку соц!ально! активност! особистост! в контекст! значно! трансформац!! сощальних практик виявляе потребу бшьш детального вивчення сощально-комушкативного аспекту проблеми. Складнють вивчення соц!ально! активност! як сощально-комушкацшно! д!яльност! зумовлюеться насамперед тим, що вона пронизуе майже вс1 суспшьш вщносини, а розма!ття сощально-комушкацшних вщносин, як правило, в!дтворюеться в р1зних класиф!кац1ях, формах та моделях [23, с. 33].
Розгляд соц!ально! комушкаци як змютового елементу соц!ально! взаемодп та штегрованого погляду на и структурно-системну оргашзацш, яка виявляе функц!ональну !
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
змютовну взаемодоповнювашсть комушкацшно! сфери дгяльност! [6, с. 98], на праксеолопчному р1вш шдтверджуе, що комушкацшний процес I комушкацшна даяльшсть взаемопов'язаш певними умовами, учасниками та !х характеристиками, засобами зв'язку I передач! шформацп, формою взаемообм1ну, предметом комушкаци, технологгями та операщями комушкаци [10, с. 186]. Разом з тим, вона е цшеспрямованою даяльшстю сощально-активно! особистост!, I з необхщшстю доповнюеться шдивщуальними, професшними, груповими тощо тактиками комушкацшно! поведшки ¿з залученням р1зних засоб1в взаемодп, а тому мае розглядатися через призму комушкативних стратегш тих, хто комушкуе.
Н. Моюеева наголошуе на потреб! врахування засад прояв1в професшного спшкування як виду сощально! взаемоди щодо питань взаемопов'язаност! спшкування з розвитком засоб1в сусшльно! взаемодп, технологш, масштабу та його соцюкультурних залежностей [10, с. 108]. Оскшьки сощальна взаемод1я в сучасному освгтньому простор! вщображае певний р1вень щеолопчних та аксюлопчних вимог з боку суспшьства у вихованш молод!, то законом1рно постае питания реал1заци певних Г! комушкацшних функцш системи освгти, що властив! р1зним й видам, формування 11 нових структур, сощального контенту, цшей, форм взаемодп як осв!тньо-комушкацшного процесу, що проявляються в особливостях передач! ! сприйняття шформаци та знань в процес! комушкаци [11, с. 56 - 57]. Тому законом1рною е потреба розглядати сощальну активнють в освгтньому комушкацшному середовищ! ! як результат штерюризаци еволюцшних форм сощально! структурноси та обмшу М1ж структурними елементами освгтнього простору становления фах1вця,! якцшсний феномен [23, с. 35].
Ще одним аспектом, що потребуе розширення методолопчних шдход!в до вивчення сощально! активное^ в контекст! етичних аспекпв розвитку комушкативного середовища, як це випливае з концепту сощально! комушкаци, зокрема етичних засад в теорп ди [21, с. 121123], е потреба розгляду структури соц!ально-психолог!чно! адаптаци сощально активно! особистост! до штучних середовищ, що виникають в процес! сусп!льно! дальности
До важливих складових соц!ально-психолог!чного адаптацшного процесу особистост! традицшно в!дносяться насамперед адекватне сприйняття дшсносп; соц!ально-компетентна особиста поведшка в колектив!, профес!йн!й груш, стльноп; розвинена сощальна толерантн!сть ! гнучкють повед!нки з огляду на сощальш очшування оточення.
Фах1вц! зауважують ! потребу чуттево-емоц!йно! адаптаци сучасного студента до оевпнього середовища з урахуванням комушкацшних вплив!в на людину. Очевидно, що формування сучасного шформатизованого соц!ально-комун!кац!йного простору освгтнього середовища актуал1зуе проблему адаптаци суб'екпв осв!тньо! взаемодп до нових умов здшенення сощальних ! профес!йних зв'язюв, принцип!в оргашзацп, управлшня, техносфери комушкацшного простору сучасного ЗВО тощо. Оскшьки система сучасно! професшно! оевпи, у тому числ! фах1вц!в соцюном!чних професш, е шетутицшною структурою, на не! розповсюджуеться вимога створення регуляторних механ!зм1в, функц1я яких полягае в узгодженн! принцип!в адаптаци особистост! в комушкативних освгтянських процесах.
Комушкацшний шдхщ дозволяе структурувати розгляд значимих компонент соц!ально! активност! особистост! майбутнього фах1вця в контекст! сощально! взаемодп в наступних площинах:
• «суспшьство - сощальна д1яльнють фах1вця» (сощальна активн!сть е руш1ем модерн!зац!! ! всеб!чного громадського узгодження нормативно-правових акт1в взаемин у професшнш сфер!, де шформащя - зааб формування знань ! евпогляду особистост!);
• «особистють - сощальна д1яльнють професюнала» (регуляторними чинниками особисто! соц!ально! активност! профес!онала е галузев! ! корпоративн! устален! норми й вимоги до р1вня сощально! вщповщальносп фах!вц1в, зокрема соцюном!чних професш, як фахових комушкатор1в, - за змютову грунтовн!сть шформацп та !! цив!л!зац!йно-гуман!стичне наповнення);
• «суспшьство - оевгта фах1вця соц!оном!чно! професи» (чинниками розвитку сощально! активност! фах1вця соцюном!чно! профес!! е неодм!нне дотримання основоположних принцип1в педагог!чного впливу та сусшльно! вимоги переформатування !нтелектуально-гуман!стичного змюту сучасно! професшно! освгти зпдно з1 стандартами демократичного суспшьства на засадах загальнолюдських ц!нностей).
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
Зазначена структура розгляду сощально! активност! на р1зних р1внях сощально! взаемодп дозволяе виокремити важлив1 чинники виливу на ироцес становления особистост! фах1вця мехашзми громадського контролю щодо змюту концепцш та науково-дослщницьких програм розвитку сощально-комушкацшно! сфери сучасно! системи освищи. Найважлившим моментом вивчення специфши тако! взаемодп, на нашу думку, е педагопчний анал1з вплив1в на процеси шституал1зацп сощально-комушкацшно! сфери системи професшно! осв1ти з урахуванням процес!в, що вщбуваються в професшнш наущ, освт, на ринку пращ фах!вщв сощоном!чних професш I у вщповщному правовому забезпеченш функщонування освггшх структур р1зного р!вня.
Оск1льки у реал1заци адаптацшного мехашзму сощально-активно! особистост! до ново! соцюкультурно! реальноси знаходиться як потенщал И саморозвитку, так I потенщал гармошзацп взаемин суб'ектш сощально! дй, проблема адаптацй майбутнього фах!вця соцюном!чно! професп в процес! фахово! осв1ти до сощально-комушкацшно! реальноси, зокрема в аспект! сощального контролю щодо дотримання шформацшно! безпеки особистост! майбутнього фах1вця е важливим спрямуванням освгтнього концепту розвитку сощально! активност! у сучасному суспшьств!.
Потреба розгляду адаптацшних мехашзм!в сощально-активно! особистост! до ново! соцюкультурно! реальност! як потенцшного чинника И саморозвитку зумовлюе звернення до анал1зу принцип!в залучення суб'ектного шдходу на засадах теорп мотивацй. Традицшно в розгляд! основних вид!в потреб людини, зад1яно! в колективнш даяльносп, дослщники виокремлюють наступи! моменти:
- кожен майбутнш фах1вець мае власну ¿ерархш потреб, що визначаеться його мюцем в професшнш груш, набутим рашше досвщом, конкретними обставинами життя;
- кожен майбутнш пращвник використовуе власш способи задоволення потреб залежно ввд конкретних професшних I життевих ситуацш та у кожного пращвника може змшюватись ощнка значущосп певних потреб.
Тенденцй, виявлеш у педагопчних I психолопчних досл1дженях I. Зубково! [5], Т. Кашвець[7], О. Москалюк [12] та шших украшських I заруб!жних науковц!в дозволяють конкретизувати чинники, що зумовлюють проблему професшного зростання фах1вця, та визначити засоби Г! подолання сучасною системою фахово! освгти.
Зазначеш вище обставини дозволили дослщникам конкретизувати важливу роль в забезпеченш ефективност! д1яльност1 якостей, набутих в процес! професшно! осв1ти, як умови професшно! адаптацй, професшного становления та набуття в1дпов1дних компетентностей для ефективного виконання професшних ролей I здшснення професшно! кар'ери. Так, К. Поселецька доречно зазначае, що самореал1защя особистост! як суб'екта втшюе яшсно шший р!вень роботи над собою з обов'язковим формуванням суб'ектом власно! системи смисл!в, цшностей, мотив1в, уявлень про себе, постановку цшей I визначення способ1в !х досягнення, включаючи й самоперетворення [13, с. 17]. О. Матв1енко вважае, що досягнення особистютю професшно! самореал!зацй бшьшою м1рою залежить ввд того, наскшьки швидко та штенсивно особистють реал1зуе власний потенщал у процес! оволодшня профешею та пристосовуеться до И вимог I умов, зазначаючи зокрема принципове значения взаемодй, ефективнють яко! «визначаеться реакц1ями учасниюв дгяльност!, яю коригують ефективнють отримання кшцевого результату» [9, с. 74]. 1накше кажучи, самоактуал1зац1я професшних потенцш особистост! розглядаеться в наукових джерелах насамперед як процес розгортання якостей в ситуацй впливу шших особистостей з урахування засад самореал!зацй на суб'ектному р!вш, тому важливим, на нашу думку, е штеграцшно-д!яльшсний шдхщ до анал1зу структури I змюту професшного самовизначення студента. Таке спрямування на подолання суперечностей та штеграцш р!зномаштних особистюних компонента на р!вш навчально-професшно! д1яльност1 як психолопчно! дшсност! та спрямування професшно! даяльносп як «психолопчного майбутнього», на думку I. Зубково!, означае передуем констатащю факту, що без цього процес формування сощально! активност! фах!вця соц1оном1чно! профес1! буде неповним [5, с. 10]. Тож досл1дження суб'ектних потенц1й розвитку особистосп варто в1днести до найб1льш запитуваних осв1тньою практикою - як щодо засоб1в И зад1яння, так I щодо оргашзацшних момент1в И реал1зацй у навчальних процесах.
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
Вказане св1дчить про надзвичайну значимють етапу професшного навчання у процес! становления характеру й штелекту, формування персональних чинниюв I мотивацш професшно! активност! особистост! майбутнього фах1вця, адже саме в цей перюд в!дбуваеться перетворення мотивац!!, вс!е! системи цшшсних ор!ентац!й на соц!альну д!яльнють та штенсивне формування специф!чних зд!бностей у зв'язку ¿з профес!онал!зац!ею. Р1вень сусп!льно! зац!кавленост! в ц!леспрямованому формуванш соц!ально-профес!йно! активност! та !н!ц!ативи особистост! майбутнього фах1вця грунтуеться на очевиднш залежност! в!д результату ефективного переходу до професшно! д!яльност! та усшшному впровадженн! !ндив!дом тих сусп!льних цшностей та !деал1в, що власне й визначають соц!альну значим!сть його дальности Саме тому I. Синга!вська зазначае, що лише наявн!сть акмеолог!чних компетенцш св!дчить про сформовану систему особистюних та профес!йно значущих якостей фах1вця. У ракурс! досл!джувано! нами проблеми важливою вважаемо також думку дослщнищ про те, що сформована акмеолопчна компетентн!сть вказуе на таю значим! параметри просоц!ально! ор!ентац!! майбутнього фах1вця, як:
• високий р1вень особиспсного переосмислення та переживания набутих знань та !х трансляц!я в цшшсному сенс! та значенн!;
• переважання в психолог!чн!й структур! профес!йно! мотиваци готовност! реал!зувати стратег!! досягнення усшшност! зг!дно з ц!нн!сними настановами та переконаннями;
• розвинен!сть емоц!йного штелекту, емпати, комун!кативних зд!бностей, позитивного мислення;
• узгоджена особист!сно-профес!йна едн!сть теоретичних знань, особист!сного св!тогляду, профес!йного досвщу та повед!нки фах1вця [17, с. 89].
Окремо зазначимо роль позитивно! самооцшки та бачення перспективи саморозвитку особистост! в процес! профес!йного навчання ЗВО. Так, С. Головаха у дослщженш самореал!зац!! в контекст! життево! перспективи особистост! розглядае ц! категори як найзначн!ш!, оск!льки саме вони дають змогу формувати «цшсну картину майбутнього в складному суперечливому взаемозв'язку програмованих й оч!куваних под!й, з якими людина пов'язу соц!альну цшшсть й !ндив!дуальний сенс свого життя» [1, с. 38], причому усвщомлення перспективи особист!стю, зауважуе вчений, е найважлив!шим чинником !! розвитку й самореал!зац!!, оск!льки особист!сть не отримуе готово! життево! перспективи, а вибудовуе !!, зм!нюючи й уточнюючи впродовж життя, долаючи суперечлив! альтернативи.
Вищенаведене дозволяе зробити висновок про необхщнють комплексного п!дходу до розгляду проблеми розвитку сощально! активност! фах1вц!в соцюном!чного проф!лю на засадах особист!сно - ор!ентовано! спрямованост! сучасно! профес!йно! осв!ти з урахуванням потреби р!знор1вневого, постшно оновлюваного зм!сту навчання, виховання, застосування р!зноман!ття технолог!й ! джерел шформацп, яю б дозволяли майбутньому фах!вцю св!домо й активно формувати власну !ндив!дуальну фахову, соц!окультурну та осв!тньо - культурну базу знань.
Розглянул теоретичн! та методолог!чн! тдходи до вивчення сощально! активност!, що Грунтуються на низщ концепт!в сучасно! соцю-гумаштарно! науки ! зд!йснюеться на основ! теоретичного (соцюкультурного) осмислення взаемодп мгж суб'ектами осв!тнього процесу, е неодм!нною умовою реал!зац!! в сфер! вищо! профес!йно! осв!ти завдань шдвищення р1вня якост! осв!ти, !ндив!дуально! детермшованост! профор!ентац!!, б!льш ранньо! та яюсно! соц!ально! -профес!йно! самореал!зац!! фах!вця в контекст! завдань, що стоять перед сучасною професшною осв!тою.
Застосування принцишв комун!кац!йного п!дходу до розгляду структури соц!ально! активност! особистост! майбутнього фах!вця в контекст! соц!ально! взаемод!! дозволяе виявити регуляторн! чинники особисто! сощально! активност! зпдно з нормами та вимогами до р1вня соц!ально! вщповщальност! фах!вц1в соц!оном!чних профес!й, детал!зувати змютове наповнення концепту соц!ально! активност! майбутнього фах1вця на р!зних п!дструктурних р1внях розгортання соц!ально! активност! особистост! в контекстах взаемоди «суспшьство -освгта» на сучасному етап! розбудови професшно! осв!ти в Укра!н! та залучити сощально-комун!кативн! принципи реал!зац!! адаптацшного механ!зму соц!ально!-активно! особистост! до ново! соцюкультурно! реальност! як потенц!ал !! саморозвитку та ресурсу гармон!зац!! взаемин суб'ект!в соц!ально! д!!.
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
Проведений анал1з дозволяе стверджувати, що креативний потенщал застосування категори сощально! активное^ щодо представниюв соцюном1чних професш полягае у можливост1 значного розширення спектру шдив!дуально! i групово! сощально! активное^ особистост! майбутнього фах1вця через залучення до наукового шструментарш педагопчно! освгти напрацювань теорй сощально! взаемодй, сощально! комушкацй, сощально! вщповвдальносп до розгляду сучасних сощальних i професшно-освишх практик з метою шдвищення рол! ocßiTHix npoueciß у сощальних змшах.
Л1ТЕРАТУРА
1. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодёжи / Е. И. Головаха. - К., 1988. - 143 с.
2. Гуменюк О. G. Я-концепщя: монограф1я / О. G. Гуменюк. - Тернопшь, 2003. - 186 с.
3. Дубасенюк О. А. Професшна шдготовка майбутнього вчителя до педагопчно! даяльносп: монограф1я / О. А. Дубасенюк, Т. В. Семенюк, О. G. Антонова. - Житомир: Вид-во ЖДПУ, 2003. -193 с.
4. Загальна психолопя / за ред. С. Д. Максименка. - Вшниця, 2004. - 704 с.
5. Зубкова I. Ю. Психолопчш особливосп Я-образу вчителя-професюнала за струкгурними компонентами цЫсно! модел1 / I. Ю. Зубкова II Практична психолопя та сощальна робота. - 2003. - № 5. - С. 4-11.
6. 1льганаева В. О. Теоретико-методолопчний синтез сощально-комушкацшного знания /
B. О. 1льганаева II Ф1лософ1я сшлкування: ф1лософ1я, психолопя, комушкащя. - 2009. - №2. -
C. 96-101.
7. Кашвець Т. М. Особливосп формування психолопчно! готовносл студенпв вищих навчальних заклад1в до зд1йснення майбутньо! профес1йно1 кар'ери / Т. М. Кан1вець II Оргашзацшна психолог1я. Економ1чна психолог1я. - 2015. - № 1. - С. 69-77. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http ://nbuv. gov.ua/UJRN/ophep_2015_1_9
8. Маркова А. К. Психология профессионализма: учебник для студ. высш. учеб. заведений / А. К. Маркова. - М.: Высшая школа, 1996. - 456 с.
9. Матв1енко О. В. Пщготовка майбутн1х учител1в до педагопчно! взаемодИ: монограф1я / О. В. Матв1енко, Ю. В. Цвенгер. - К.: НПУ iM. М. П. Драгоманова, 2009. - 384 с.
10. MoiceeBa Н. I. Сощально-комушкацшна д1яльн1сть як ¿сторико-сусп1льна практика: монограф1я /
H. I. MoiceeBa. - Харюв: ХНТУСГ, 2015. - 392 с.
11. MoiceeBa Н. Особливосп ф1лософ1! сп1лкування сучасно! студентсько! молод! / Н. MoiceeBa, А. Губар II Сучасн1 аспекти виховання студентсько! молода: матер1али III М!жнар. науково-практ. конф., 7-8 kbit. 2013 р. - X.: ХНАМГ, 2013. - С. 56-57.
12. Москалюк О. I. Формування професшно! спрямованост! у майбутн1х соц^альних педагопв: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. I. Москалюк. - Юровоград, 2007. - 20 с.
13. Поселецька К. А Подготовка майбутн^х учигел!в фшолопчних специальностей до профес!йно! самореал!зацй: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 /К. А. Поселецька. -В!ннищ, 2016. -20 с.
14. Про освпу: Закон Укра!ни вщ 05.09.2017 № 2145-VIII. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https ://ru. osvita.uayiegislationyiaw/2231/
15. Профеийна п1дготовка социального педагога: теоретико-практичний контекст: монограф1я /
0. М. Величко, О. I. Гуренко, Н. М. Захарова та ih. - Донецьк: ЛАНДОН-ХХ1, 2013. - 331 с.
16. Скшьки укра!нц1в зм1нили профес1ю п1сля заюнчення вишу: результати опигування Досл!дницького центру Мжнародного кадрового порталу hh.ua у липш 2016 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://expres.ua/news/2016/08/29/200018-skilky-ukrayinciv-zminyly-profesiyu-zakinchennya-vyshu
17. Синга!вська I. В. Особиспсш якост1 викладача як передумова його профес1йно! ycnimHOCTi /
I. В. Сишшвська II Орган1зац1йна психолог1я. Економ1чна психолог1я. - 2015. - № 2. - С. 86-93.
18. Сокурянская Л. Г. Студенчество на пути к другому обществу: ценностный дискурс перехода: монография / Л. Г. Сокурянская. - Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2006. - 575 с.
19. Терентьева I. О. Вища (ушверситетська) осв1та: становления i розвигок: монограф1я /
1. О. Терентьева. - Черкаси, 2005. - 191 с.
20. Титаренко Т. М. Життевий св1т особистост!: у межах i за межами буденност! / Т. М. Титаренко. -К.: Либ1Дь, 2003,- 376 с.
21. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие; пер. с нем. Д. В. Скляднева / Ю. Хабермас. - СПб.: Наука, 2000. - 377 с.
22. Хижняк О. В. Колективш дй в умовах трансформац!! соц^альних практик: автореф. дис. ... д-ра сощолог. наук: 22.00.01 / О. В. Хижняк. - Запор1жжя, 2018. - 40 с.
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
23. Холод О. М.Структура i види сощальних комушкащй / О. М. Холод II Сощальш комушкаци. -2010. - №3. - С. 32-36.
24. Ц1нност1 украшсько! молода. Результати репрезентативного сощолопчного дослщження становища молода / Н. Дмитрук, Г. Падалка, С. KipeeB та ¿н. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://dsmsu.gov.Ua/media/2016/11/03/23/Zvit_doslidjennya_2016.pdf
REFERENCES
1. Holovakha Е. Y. Zhyznennaia perspektyva у professyonalnoie samoopredelenie molodezhy [Youth Life Perspectives and Professional Determination], Kyiv,1988. 143 p.
2. Humeniuk O. Ye. Ya-kontseptsiya: monohrafia [Self-concept: monograph]. Ternopil: Nauk. dumka, 2003. 186 p.
3. Dubaseniuk O. A., Semeniuk T. V., Antonova O. Ye. Profesiyna pidhotovka maybutnoho vchytelia do pedahohichnoi diyalnosti: monohrafia [Professional Training of the Future Teacher to the Pedagogical Profession: monograph], Zhytomyr: Zhytomyrskyi derzh. ped. un-t. 2003. 193 p.
4. Zahalna psykholohia [General Psychology] / za red. S. D. Maksymenka. Vinnytsia, 2004. 704 p.
5. Zubkova I. Yu. Psykholohichni osoblyvosti Ya-obrazu vchytelya-profesionala za strukturnymy komponentamy tsilisnoi modeli [Psychological Peculiarities of I-image of the Professional Teacher by Structural Components of the Holistic Model]. Praktychna psykholohia ta sotsialna robota. 2003. # 5. PP. 4-11.
6. Ilhanayeva V. O. Teoretyko-metodolohichnyi syntez sotsialno-komunikatsiynoho znannya [Theoretical and Methodological Synthesis of Social and Communication Knowledge], Filosofiia spilkuvannia: filosofiya, psykholohiya, komunikatsiya. 2009. # 2. PP. 96-101.
7. Kanivets T. M. Osoblyvosti formuvannia psykholohichnoi hotovnosti studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv do zdiysnennya maybutnoyi profesiynoi kariery [Features of Forming of Psychological Readiness of Students of Higher Education Institutions for Realization of the Future Professional Career]. Orhanizatsiyna psykholohia. Ekonomichna psykholohia. 2015. # 1. PP. 69-77. Rezhym dostupu: http:.nbuv.gov.ua/UJRN/ophep_2015_1_9
8. Markova A. K. Psihologia professionalizma: uchebnik dlja stud. vyssh. ucheb. zavedenij [Psychology of Professionalism: a Textbook for University Students]. M: Vyssh. shkola, 1996. 456 p.
9. Matvienko O. V., Tsvenher Yu. V. Pidhotovka maybutnikh uchyteliv do pedahohichnoi vzayemodii: monohrafia [Training Future Teachers for Pedagogical Engagement: Monograph]. Kyiv: NPU im. M. P. Drahomanova, 2009. 384 p.
10. Moisyeyeva N. I. Sotsialno-komunikatsiyna dialnist yak istoryko-suspilna praktyka: monohrafia [Socio-communication Activity as a Historical and Social Practice: Monograph]. Kharkiv: KhNTUS-H Publ., 2015. 392 p.
11. Moisyeyeva N. I. A. Hubar Osoblyvosti filosofii spilkuvannia suchasnoi studentskoi molodi [Features of the Philosophy of Communication of Contemporary Student Youth]. Suchasni aspekty vykhovannya studentskoi molodi: materialy III Mizhnar. nauk.-prakt. konf., 7-8 kvit. 2013 r. Kharkiv: KhNAMH Publ., 2013. PP. 56-57.
12. Moskaliuk O. I. Formuvannya profesiynoyi spryamovanosti u maybutnikh sotsialnykh pedahohiv: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04. [Formation of Professional Orientation in Future Social Educators]. Kirovohrad, 2007. 20 p.
13. Poseletska K. A. Pidhotovka majbutnikh uchyteliv filolohichnykh spetsialnostei do profesiynoi samorealizatsii: avtoref. dys. ... kand. kand. ped. nauk: 13.00.04. [Training of Future Teachers of Philological Specialties for Professional Self-Realization]. Vinnytsia, 2016. 20 p.
14. Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 # 2145-VIII. [Education Law].Rezhym dostupu: https: ru. osvita.ua/legislation/law/2231/
15. Profesijna pidhotovka sotsialnoho pedahoha: teoretyko-praktychni kontekst: monohrafia [Professional Training of Social Educator: Theoretical and Practical Context: Monograph] / O. M. Velychko, O. I. Hurenko, N. M. Zakharova [ta in.] (avt. kol); O. I. Hurenko (zah. red); V. P. Kotlar (nauk. red.). Donetsk: LANDON-KhKhI Publ., 2013. 331 p.
16. Skilky ukrayintsiv zminyly profesiu pisla zakinchennia vyshu: rezultaty opytuvannia Doslidnytskoho tsentru Mizhnarodnoho kadrovoho portalu hh.ua u lypni 2016 r. [How Many Ukrainians Have Changed Their Profession After Graduating: The Results of the July 2016 Research Center of the International Human Resources Portal hh.ua]. Rezhym dostupu: http:.expres.ua/news/2016/08/29/200018-skilky-ukrayinciv-zminyly-profesiyu-zakinchennya-vyshu
17. Synhayivska I. V. Osobystisni yakosti vykladacha yak peredumova yoho profesiynoyi uspishnosti [Teacher's Personal Qualities as a Prerequisite for his Professional Success]. Orhanizatsiyna psykholohiya. Ekonomichna psykholohiya. 2015. # 2, pp. 86-93.
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
18. Sokurjanskaja L. G. Studenchestvo na puti k drugomu obshhestvu: cennostnyj diskurs perehoda: monografia [Students on the Way to Another Society: The Value Discourse of Transition: Monograph]. Kharkov: KhNU ym. V. N. Karazyna Publ., 2006. 575 p.
19. Terentieva I. O. Vyshcha (universytets'ka) osvita: stanovlennia i rozvytok: monohrafia [Higher (University) Education: Formation and Development: Monograph]. Cherkasy, 2005. 191 p.
20. Tytarenko T. M. Zhyttyevyy svit osobystosti: u mezhakh i za mezhamy budennosti [The Personal Life of the Individual: Within and Beyond Everyday Life]. Kyiv: Lybid, 2003. 376 p.
21. Xabermas Yu. Moralnoe soznanie i kommunikativnoe dejstvie [Moral Consciousness and Communicative Action]. SPb.: Nauka, 2000. 377 p.
22. Khyzhnyak O. V. Kolektyvni dii v umovakh transformatsii sotsialnykh praktyk [Collective Actions in the Conditions of Transformation of Social Practices] avtoref. dys. ... d-ra sotsiolohichnykh nauk: 22.00.01. Zaporizhzhia, 2018. 40 p.
23. Kholod O. M. Struktura i vydy sotsial'nykh komunikatsii [Structure and Types of Social Communications]. Sotsialni komunikatsii. 2010. # 3. PP. 32-36.
24. Dmytruk N., Padalka H., Kiryeiev S. Tsinnosti ukrayinskoi molodi. Rezultaty reprezentatyvnoho sotsiolohichnoho doslidzhennya stanovyshcha molodi [Values of Ukrainian Youth. Results of a Representative Sociological Survey of the Young People's Situation]. Ministerstvo molodi ta sportu Ukrayiny. 2016. Rezhym dostupu: dsmsu.gov.ua/media/2016/11/03/23/Zvit_doslidjennya_2016.pdf
Стаття надшшла в редакцию 22.11.2019 p.
УДК 316.621-053.6-047.37:061.2 DOI 10.25128/2415-3605.19.2.9
ОКСАНА СТУПАК
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6732-4569 stupak.oksana. ua@gmail. com
кандидат педагопчних наук, докторант Донбаський державний педагопчний ушверситет м. Слов'янськ Донецько1 обл., вул. Батюка, 19
Д1АГНОСТУВАННЯ Р1ВНЯ СФОРМОВАНОСТ1 СОЩАЛЬНО! АКТИВНОСТ1 МОЛОД1
Представлено результаты дгагностування вихгдного стану сформованост1 соцгалъног активностг молодг eidnoeidm до розроблених критерие та показнише. Ятсний та ктътсний анал1з pienie сформованост1 соцгалъног активностг молодг за мотивацшно-цттсним компонентом показав низький pieeHb показните зацгкавленостг громадсъким, сощалъним життям, самоактуалгзацИ' ocoôucmocmi, цттсних оргентацш, прагнення самореалгзацИ' в громадсъкш дгялъностг. Характеристика вихгдного стану змктовно-когттивного компонента соцгалъног активностг молодг за ргвнем вияву критергю «громадсъко-полтична обгзнатстъ» показала низький pieeHb громадсъко-полтичног грамотностг, обгзнаностг щодо структури та дгялъностг громадських об'еднанъ, еикористання можлиеостей громадсъког дгялъностг як тструменти саморозеитку. Аналгз резулътат1е дгагностики вихгдного стану соцгалъно-дгялътсного компонента соцгалъног активностг молодг за ргвнем прояву критергю соцгалъног KOMnemeHmHocmi дав можливгстъ констатувати дуже низъю дат за показниками: сформоеатстъ умтъ будувати мгжособистгснг вгдносини, здаттстъ планувати та органгзовувати соцгалъно-громадсъку дгялънгстъ, готоетстъ досягати резулътат1в дш, pieeHb cфopмoвaнocmi самооргатзаци. Характеризуючи pieeHb euxidnozo стану наступного компонента сощалъног aKmuenocmi мoлoдi -рефлексно-оцточного - за KpumepieM самооцтки, можна констатувати переважно низький та середнш pieeHb його cфopмoeaнocmi в мoлoдi за показниками: здаттстъ aHmisyeamu, оцтюеати процес i результат громадсъког дiялънocmi, здаттстъ до самооцтки, стутнъ задоволення caмopeaлiзaцiï в громадсъкш дiялънocmi.
Ключое1 слова: молодь, сощалъна активтстъ, diazHocmuKa, pieeHb, компонент.
ОКСАНА СТУПАК
stupak.oksana. ua@gmail. com
кандидат педагогических наук, докторант
