CC BY
9
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
18. Sokurjanskaja L. G. Studenchestvo na puti k drugomu obshhestvu: cennostnyj diskurs perehoda: monografia [Students on the Way to Another Society: The Value Discourse of Transition: Monograph]. Kharkov: KhNU ym. V. N. Karazyna Publ., 2006. 575 p.
19. Terentieva I. O. Vyshcha (universytets'ka) osvita: stanovlennia i rozvytok: monohrafia [Higher (University) Education: Formation and Development: Monograph]. Cherkasy, 2005. 191 p.
20. Tytarenko T. M. Zhyttyevyy svit osobystosti: u mezhakh i za mezhamy budennosti [The Personal Life of the Individual: Within and Beyond Everyday Life]. Kyiv: Lybid, 2003. 376 p.
21. Xabermas Yu. Moralnoe soznanie i kommunikativnoe dejstvie [Moral Consciousness and Communicative Action]. SPb.: Nauka, 2000. 377 p.
22. Khyzhnyak O. V. Kolektyvni dii v umovakh transformatsii sotsialnykh praktyk [Collective Actions in the Conditions of Transformation of Social Practices] avtoref. dys. ... d-ra sotsiolohichnykh nauk: 22.00.01. Zaporizhzhia, 2018. 40 p.
23. Kholod O. M. Struktura i vydy sotsial'nykh komunikatsii [Structure and Types of Social Communications]. Sotsialni komunikatsii. 2010. # 3. PP. 32-36.
24. Dmytruk N., Padalka H., Kiryeiev S. Tsinnosti ukrayinskoi molodi. Rezultaty reprezentatyvnoho sotsiolohichnoho doslidzhennya stanovyshcha molodi [Values of Ukrainian Youth. Results of a Representative Sociological Survey of the Young People's Situation]. Ministerstvo molodi ta sportu Ukrayiny. 2016. Rezhym dostupu: dsmsu.gov.ua/media/2016/11/03/23/Zvit_doslidjennya_2016.pdf
Стаття надшшла в редакцию 22.11.2019 p.
УДК 316.621-053.6-047.37:061.2 DOI 10.25128/2415-3605.19.2.9
ОКСАНА СТУПАК
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6732-4569 stupak.oksana. ua@gmail. com
кандидат педагопчних наук, докторант Донбаський державний педагопчний ушверситет м. Слов'янськ Донецько1 обл., вул. Батюка, 19
Д1АГНОСТУВАННЯ Р1ВНЯ СФОРМОВАНОСТ1 СОЩАЛЬНО! АКТИВНОСТ1 МОЛОД1
Представлено результаты дгагностування вихгдного стану сформованост1 соцгалъног активностг молодг eidnoeidm до розроблених критерие та показнише. Ятсний та ктътсний анал1з pienie сформованост1 соцгалъног активностг молодг за мотиеацшно-цттсним компонентом показав низький pieeHb показните зацгкавленостг громадсъким, сощалъним життям, самоактуалгзаци особистостг, цттсних оргентацш, прагнення самореалгзаци в громадсъкш дгялъностг. Характеристика вихгдного стану змктовно-когттивного компонента соцгалъног активностг молодг за ргвнем вияву критергю «громадсъко-полтична обгзнатстъ» показала низький pieeHb громадсъко-полтичног грамотностг, обгзнаностг щодо структури та дгялъностг громадських об'еднанъ, використання можливостей громадсъког дгялъностг як тструменти саморозвитку. Аналгз резулътат1в дгагностики вихгдного стану соцгалъно-дгялътсного компонента соцгалъног активностг молодг за ргвнем прояву критергю соцгалъног KOMnemeHmHocmi дав можливгстъ констатувати дуже низъю дат за показниками: сформоеатстъ умтъ будувати мгжособистгснг вгдносини, здаттстъ планувати та оргатзоеуеати соцгалъно-громадсъку дгялънгстъ, готоетстъ досягати резулътат1в diù, pieeHb cфopмoвaнocmi самооргатзаци. Характеризуючи pieeHb euxidnozo стану наступного компонента сощалъног aKmuenocmi мoлoдi -рефлексно-оцточного - за KpumepieM самооцтки, можна констатувати переважно низький та середнш pieeHb його cфopмoeaнocmi в мoлoдi за показниками: здаттстъ anmisyeamu, оцтюеати процес i результат громадсъког дiялънocmi, здаттстъ до самооцтки, стутнъ задоволення caмopeaлiзaцiï в громадсъкш дiялънocmi.
Ключое1 слова: молодь, сощалъна активтстъ, diazHocmuKa, pieeHb, компонент.
ОКСАНА СТУПАК
stupak.oksana. ua@gmail. com
кандидат педагогических наук, докторант
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
Донбасский государственный педагогический университет г. Славянск Донецкой обл., ул. Батюка, 19
ДИАГНОСТИКА УРОВНЯ СФОРМИРООВАННОСТИ СОЦИАЛЬНОЙ
АКТИВНОСТИ МОЛОДЕЖИ
Представлены результаты диагностики исходного уровня сформированности социальной активности молодежи в соответствии с разработанными критериями и показателями. Качественный и количественный анализ уровней сформированности социальной активности молодежи по мотивационно-ценностному компоненту показал низкий уровень показателей заинтересованности общественной, социальной жизнью, самоактуализации личности, ценностных ориентаций, стремления к самореализации в общественной деятельности. Характеристика исходного состояния содержательно-когнитивного компонента социальной активности молодежи по уровню проявления критерия «общественно-политическая осведомленность» показала низкий уровень общественно-политической грамотности, осведомленности о структуре и деятельности общественных объединений, использования возможностей общественной деятельности как инструменты саморазвития. Анализ результатов диагностики исходного состояния социально-деятельностного компонента социальной активности молодежи по уровню проявления критерия социальной компетентности дал возможность констатировать достаточно низкие данные по показателям: сформированность умений строить межличностные отношения, способность планировать и организовывать социально-общественную деятельность, готовность достигать результатов действий, уровень сформированности самоорганизации. Характеризуя уровень исходного состояния следующего компонента социальной активности молодежи - рефлексно-оценочного - по критерию самооценки, можно констатировать преимущественно низкий и средний уровень его сформированности у молодежи по показателям: способность анализировать, оценивать процесс и результат общественной деятельности, способность к самооценке, степень удовлетворения самореализации в общественной деятельности.
Ключевые слова: молодежь, социальная активность, диагностика, уровень, компонент.
OKSANA STUPAK
stupak.oksana. ua@gmail. com Candidate of Pedagogical Sciences, doctoral student Donbas State Pedagogical University Slaviansk, Donetsk region, 16 Batuka Str.
DIAGNOSIS OF THE YOUTH SOCIAL ACTIVITY LEVEL
The issue of civil society development with the participation of various institutes has always interested scientists in political, philosophical and public administration, with the pedagogical aspect in the vast majority of scientific research concerned with a particular institute: either public organizations, youth movement, or volunteer organizations. However, the problem of the youth social activity formation in civil society institutes has not been the subject of research into leading pedagogical intelligence, which has made the relevance and novelty of our research. The purpose of the article is to present the results of diagnosis of the initial state of formation of the youth social activity in accordance with the developed criteria and indicators. In the context of our study, youth social activity is defined as an integrated personal activity of a young person to initiate and realize a socially useful function in the social environment, taking into account the requirements of society and personal values. Qualitative and quantitative analysis of the levels of social activity of young people in the motivational-value component showed a low level of interest in social and social life; self-actualization of personality; value orientations; aspiration of self-realization in public activity. Characterization of the initial status of the content-cognitive component of the youth social activity by the level of expression of the criterion «socio-political awareness» showed a low level of socio-political literacy; awareness of the structure and activities ofpublic associations; use of social activity opportunities as tools of self-development. The analysis of the results of diagnostics of the initial state of the social-activity component of social activity of young people by the level of manifestation of the criterion of social competence gave an opportunity to state rather low data on the indicators: the ability to build interpersonal relationships; ability to plan and organize social and social activities; willingness to achieve results of actions; the level of self-organization formation. Describing the level of initial status of the next component of youth social activity - reflexive-evaluation - by the criterion of self-esteem, it is possible to state mainly low and average level of its formation in youth by the indicators: ability to analyze, evaluate the process and result of social activity, ability to self-esteem, degree of satisfaction community activities.
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
Keywords: social activity, youth, diagnosis, level, component.
У перюд розбудови громадянського суспшьства супроводжуеться стабшьшстю та результативною актившсть його шститутш (зокрема, громадських оргашзацш, молод!жних центр1в i рад, благодшних фонда ш), що в Укра!ш штенсивно прослщковуеться з 2014 р. Цей факт шдтверджуеться результатами анал1зу д!яльност! вказаних об'еднань, що демонструють свою р1зномаштшсть мехашзм!в, шструмент впливу на процес прийняття ршень на локальному, регюнальному та нацюнальному р1внях. Водночас спостер1гаеться високий потенцшний вплив цих шституцш на молодь, !хню сощал!защю, професшне зростання, формування сощально!, громадянсько!, вщповщально! позицп та активности
Питания розвитку громадянського суспшьства за учасп р1зних суспшьних шститутш завжди щкавила вчених у полгтичнш, фшософськш сферах, державного управлшня. При цьому педагопчний аспект у переважнш бшьшосп наукових розвщок стосувався певного шституту: громадських оргашзацш, молод!жного руху чи волонтерських об'еднань. Проте проблема формування сощально! активносп молода в шститутах громадянського суспшьства (1ГС) не була предметом розгляду й анал1зу у педагопчних дослщженнях, що й обумовило актуальшсть та новизну нашо! розвщки. Шсля обгрунтування теоретичних засад структурно-компонентного складу сощально! активност! молод! важливим етапом ми вважали здшснення д1агностики 11 вихщного р1вня.
Мета статт! - представления результата д1агностування вих1дного стану сформованосп сощально! активност1 молод! вщповщно до розроблених критерш та показниюв.
Досл1дження формування сощально! активное^ молода в 1ГС передбачае розробку авторсько! системи, що засновано на теоретико-методолопчних шдходах. Для цього були використаш пров1дш розвщки науковц!в щодо важливих науково-практичних завдань: система сощально-педагопчно! шдтримки дитячих громадських об'еднань [4]; система штеграци науково-досл1дно1 та навчально! роботи в ушверситетськш шдготовщ майбутшх вчител!в (В. Прошкш); система сощально-педагопчно! роботи з неповнолишми засудженими в пештенщарних закладах Украши [2]; система формування сощально-правово! компетентност! майбутшх сощальних пращвниюв [3] тощо.
У контекст! нашого досл1дження сощальна актившсть молод! визначаеться як штегрована особистюна даяльнють молодо! людини щодо шщшвання та реал!заци суспшьно-корисно! функци в сощальному середовищ! з урахуванням вимог суспшьства та особистюних цшнюних ор!ентацш
Визначення компонентно! структури сощально! активное^ стало можливим теля теоретичного анал1зу фундаментальних досл1джень О. Ануфр1ево!, Г. Ареф'ево!, Л. Божович, Т. Мальковсько!, Т. Саврасова-В'юн, В. Хайкша, О. Харланово!, О. Якуби, а також профшьних розвщок В. Косовця (розвиток сощально! активное^ молод! в умовах соцюкультурного середовища села), О. Безпалько (розвиток сощально! активное^ особистост! у дитячому об'еднанш), Л. Романовсько! (сощально-педагопчна шдтримка даяльност! дитячих громадських об'еднань Украши), Н. Кл!мкшо! (формування сощально! активност! шдл!тк!в ¿з неповних с1мей у навчально-виховному npoueci основно! школи) та ш.
У структур! сощально! активност! молод! були визначеш наступи! компоненти: мотивац!йно-ц!нн!сний (штерес до громадсько!, соц!ально важливих проект, пол!тичних процес!в та реформ, волонтерства, заход!в неформально! осв!ти для молод!, молод!жно! пол!тики); зм!стовно-когн!тивний (знания основ проектного менеджменту, управлшня та оргашзаци проект, командно! роботи, проблем та потреб молод!; особливостей функц!онування 1ГС та державних орган!в, сфери д!яльност! 1ГС); соц!ально-д!яльн!сний (ум!ння i навички визначати проблему, ставити ц!л! та завдання проект!в, налагоджувати сп!впрацю з р!зними шетитутами, домовлятися та делегувати повноваження); рефлексивно-оц!ночний (оц!нка результат, мошторинг, самоанал!з).
У межах експериментального досл!дження виб!ркову сукупн!сть становила молодь вшом в!д 18 до 30 рок1в i3 студенпв закладу вищо! осв1ти, представник!в громадських оргашзацш, молод!жних центр1в, волонтер!в, з яких 300 oci6 склали експериментальну групу (ЕГ), а 326 oci6 - контрольну групу (КГ).
_ПРОФЕСМНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
Для к1льк1сного обрахування р1внш сформованосп сощально! активное^ молодо використовуючи методи математично! статистики обробки даних та враховуючи досл1дження А. Губи [1], ввели загальний р1вень сформованосп сощально! активное^ молод1 (С) як штегральний показник, що визначаеться через середне арифметичне значень р1вшв сформованосп мотивацшно-цшнюного (Мс), змютовно-когштивного (Кс), сощально-дгяльнюного (Ос) та рефлексно-оцшочного (Яс) компонент сощально! активносп молода I обчислюеться за формулою:
Мг, + Я„ + +
с = ■
4
Оцшка р1вня сформованосп кожного з компонента сощально! активное^ молод1 визначалася за формулою:
К,
Р =
•100%,
де Ру - частка студенпв ¿з загально! юлькосп, яким притаманний вщповщний/- р1вень;
Ку - юлькють молодих ос1б за /- р1внем; / - р1вень сформованосп сощально! активносп
молод1 за певним р1внем (високий, середнш, достатнш, низький); п - загальна к1льк1сть молодих ос1б, яш взяли участь в констатувальному експерименп.
Представимо кшьшсш показники та яшсний анал1з р1вн1в сформованосп сощально! активносп молод1 за мотиващйно-цшнюним компонентом (табл. 1) \ показниками и сформованостг защкавленють громадським, сощальним життям, самоактуал1зац1я особистосп, щннюш ор1ентаци, прагнення самореал1заци в громадськ1й дгяльносп.
Таблиця 1
Ргвнг сформованостг соцгальног активностг молоЫ за мотиеацшно-цтмсним компонентом за показниками (П1 - защкавленють громадським, сощальним життям, П2 - самоактуал1защя особистостц ПЗ - щншст ор!ентацп; П4 - прагнення самореал1зацц в громадськш дгальносп)
Р1вень Групи Показники
П1 П2 ПЗ П4
низький ЕГ 25,51 34,78 31,51 29,53
КГ 24,56 31,44 32,47 27,12
середнш ЕГ 38,11 41,06 44,81 43,82
КГ 34,89 36,66 39,23 46,58
достатнш ЕГ 22,82 22,13 22,11 25,56
КГ 21,39 28,78 25,74 24,01
високий ЕГ 13,56 2,03 1,57 1,09
КГ 19,16 3,12 2,56 2,29
п
Якюний анал1з результата д1агностики р1вня сформованосп сощально! активносп молод1 за щннюно-мотивацшним компонентом показав, що молодь мае недостатнш р1вень защкавленосп суспшьним та громадським життя: середнш р1вень продемонстрували 38,11 % учасниюв ЕГ та 34,89 % - КГ. Цей факт, на нашу думку, з одного боку, зумовлений недостатньою шформованютю молодих ос1б в закладах освгти про проекта та заходи, що вщбуваються в громадах, мютах, регюш та кра!ш загалом, а з шшого - незащкавленютю змютом дгяльносп громадських об'еднань. Дещо кращ1, але не значно, результати в пор1внянш з попередшм мае показник самооргашзаци молода: середнш р1вень в ЕГ 41,06 % \ в КГ 36,66 %. Отже, молодь вщчувае свою спрямованють до незалежносп, самостшносп в дгях, цшнють здобуття досвщу самооргашзаци тд час громадсько! д1яльносп. Натомють молодь недостатньо чгтко уявляе перспективи \ можливосп самореал1зацИ у ц1й сфер1 громадського життя: середнш
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
р1вень демонструе 43,82 % ЕГ 1 43,82 % КГ. Водночас бшьше третини опитуваних (ЕГ - 44,81 %, КГ - 39,23 %) молодих учасниюв показали середнш р1вень зор1ентованост1 на формування власних цшностей задоволення потреб, при цьому не переймаючиеь проблемами в сощумк полпичними та суспшьними реформами, низькою громадеько! об1знашстю про можливосп ¡мплементаци державотворчих змш.
Анал1з та узагальнення результате д1агностики сощально! активное^ молод1 за критер1ем сощально! об1знаност1 дали можливють розподшити учасниюв за р1внем вихщного стану цшнюно-мотиващйного компоненту, що представлено на рис. 1.
Рис. 1. Ргвт сформованостг соцгальног активностг молодг за мотивацгйно-цтнгсним
компонентом (у %).
Наведена граф1чне зображення р1вшв сформованосп сощально! активное!! молод1 за мотивацшно-цшшсним компонентом демонструе, що кшькють молодих ос1б з високим р1внем сощально! об1знаност1 (систематична участь в оргашзацп громадських заход1в, незалежнють в сво1х д1ях, прагнення керуватися особистюними цшями та принципами, високий прояв прагнень до сощального престижу та досягнення мети) становить в ЕГ 4,56 % та в КГ 6,78 %. Кшькють респондент з достатшм р1внем (участь в громадських заходах, вщносна самостшнють в прийнятп ршень, формування цшнюних принцишв та ор1ентир1в, пом1рний прояв досягнення мети та сощального престижу) становить 23,16 % в ЕГ I 24,98 % в КГ. Середнш р1вень (ситуативна защкавленють громадською д1яльнютю, спрямованють до незалежносп, самостшносп в д1ях, що обумовлена ситуац1ями, ситуативний прояв досягнення мети та сощального престижу) продемонстрували в ЕГ 41,95 % 1 в КГ 39,34 %. Кшькють респондент з низьким р1внем (вщсутнють штересу до громадеько! даяльносп, висока ступшь залежносп, конформное^, несамостшностц прояв прагнення до суперництва, низький вияв спрямованосп на досягнення мети) становить 30,33 % в ЕГ I 28,9 % в КГ.
Характеристика вихщного стану змютовно-когштивного компонента сощально! активноси молода за р1внем вияву критерш «громадсько-полпжчна об1знанють» дала можливють представити кшькюш даш в табл. 2 за показниками и сформованосп - громадсько-полпична грамотнють, об1знанють щодо структури та д1яльност1 громадських об'еднань, використання можливостей громадеько! д1яльност! як шетрументу саморозвитку.
Як1сний анал1з результат д1агностики р1вня сформованосп сощально! активносп молод1 за змютовно-когштивним компонентом показав переважно низький та середнш р1вш за ус1ма показниками. Якщо громадсько-полпжчна грамотнють молод1 мае середш показники для 26,97 % молод1 в ЕГ та 27,32 % в КГ, що евщчить про ситуативну пошформованють процесами реформування в краии та регюш, то об1знанють щодо структури та даяльносп громадських об'еднань мае низьш показники: в ЕГ 80,25 % 1 в КГ 81,65 %. З'ясовано, що молодь мае недостатнш р1вень знань про д1яльнють та можливосп молод1жних, громадських, студентських об'еднань, тому р1вень використання можливостей громадеько! д1яльност1 як шетрументу саморозвитку використовуе досить незначна частина молодо високий р1вень цього показника проявили в ЕГ 1,65 % 1 в КГ 1,5 %.
ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1
Таблиця 2
Ргем сформованостг соцгальног активностг молоЫ за змгстоено-когмтиеним компонентом за показниками (П1 - громадсько-полггична грамотнють, П2 - об1знанють щодо структуры та дшльносп громадських об'еднань; ПЗ - використання можливостей громадсько! дгяльност!
як шструменту саморозвитку)
Р1вень Групи Показники
П1 П2 ПЗ
низький ЕГ 65,31 80,25 85,36
КГ 60,55 81,65 87,23
середнш ЕГ 26,97 12,38 10,87
КГ 27,32 13,45 7,76
достатнш ЕГ 4,2 5,6 2,12
КГ 5,81 3,59 3,51
високий ЕГ 3,52 1,77 1,65
КГ 6,32 1,31 1,5
Узагальнеш результаты даагностики критерш громадсько-полгтично! об1знаност1 представлен! на рис. 2.
Рис. 2. Ргвнг сформованостг соцгальног активностг молодг за змгстовно-когттивним
компонентом (у %).
Як бачнмо на рис. 2, за результатами констатувального експерименту молодих ос1б з високим I достатшм р1внями сощально! активност! за змютовно-когштивним компонентом е дуже незначна к1льк1сть, а саме: високий р1вень (досввд в поширенш знань про громадсько-полгтичний устрш та роль молод! в розвитку громадянського сусп!льства, ст!йкий штерес до саморозвитку та залучення молод! до громадсько! даяльносп) проявили в ЕГ 2,31 % ! в КГ 3,04 %, тод! як достатнш р!вень (наявн!сть знань про основш засади громадсько-пол!тичного устрою та можливосп, структуру громадських об'еднань, молод1жних рад ! центр1в, !хньо! д!яльност!, ситуативне використання можливостей громадського сектора для саморозвитку) продемонстрували в ЕГ 3,97 % ! в КГ 4,3 %. Незначна кшьюсть респондент!в виявили ! середнш р1вень (наявн!сть базових знань про громадсько-полгтичний устр!й, д1яльн!сть громадських оргашзацш, молод1жних рад ! центр1в, визнання необх!дност! розвиватися в громадському простор!) виявили в ЕГ 16,74 % ! в КГ 16,18 %. Натомють ус1 шш1 мають низький р1вень (недостатнш р1вень знань про громадсько-полгтичний устрш, д1яльн!сть громадських об'еднань, невикористання можливостей громадсько! дгяльност! для саморозвитку): в ЕГ 76,97 % 1 КГ 76,48 %.
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
Анал1з результапв д1агностики вих1дного стану сощально-д!яльнюного компонента сощально! активное!! молод! за р1внем прояву критерш сощально! компетентност! дав можливють констатувати дуже низьк1 даш за показниками: сформовашсть умшь будувати м!жособист!сш вщносини; здатшеть планувати та оргашзовувати сощально-громадську д!яльнють; готовнють доеягати результата дш; р1вень сформованост! самооргашзаци (табл. 3).
Таблиця 3
Ргем сформованостг соцгальног активностг молоЫ за соцгально-дгяльмсним компонентом за показниками (П1 - сформовашсть умшь будувати м1жособист1сш вщносини; П2 - здатшеть планувати та оргашзовувати сощально-громадську д1яльшсть; ПЗ - готовнють доеягати результата дш; _П4 - р1вснь сформованост! самооргатзаци)_
Р1вень Групи Показники
П1 П2 ПЗ П4
низький ЕГ 23,56 78,95 52,87 87,22
КГ 20,68 80,23 54,52 88,14
середнш ЕГ 52,31 10,25 40,55 10,25
КГ 48,79 11,65 39,98 8,78
достатнш ЕГ 18,78 5,23 5,36 1,5
КГ 21,39 6,6 3,66 2,01
високий ЕГ 5,35 5,57 1,22 1,03
КГ 9,14 1,52 1,84 1,07
Як1сний анал1з результата д1агностики р1вня сформованост! сощально! активное^ молод! за сощально-даяльнюним компонентом показав переважно низький р1вень за бшьшютю показник1в. Так, середнш р1вень сформовашсть умшь будувати м!жособистюш ввдносини в колектив! мають 52,31 % в ЕГ \ 48,79 % в КГ, що евщчить про наявнють навичок епшкування, проте недостатнш р1вень якостей ефективно! комушкаци для досягнення поставлених цшей чи виршення проблем в колектив!. Здатшеть планувати й оргашзовувати сощально-громадську д!яльн!сть на низькому р!вш продемонструвала бшьшють респонденпв: 78,95 % в ЕГ \ 80,23 % в КГ. Р!вень сформованосп самооргашзаци на низькому р!вш показали 87,22 % в ЕГ \ 88,14 % в КГ. Цей факт пояснюеться вщеутшетю або незначним доеввдом в сфер! громадсько! дгяльност!, учасп в розробщ реал!зацп проектно! дгяльност! респондент!в ¿з молод!.
Узагальнений результат д!агностики критерш сощально! компетентност! сощально-д!яльнюного компонента сощально! активност! молода представлений на рис. 3 ¿з розподшенням за р1внями сформованост!.
Рис. 3. Ргвт сформованостг соцгальног активностг молодг за соцгально-дгяльнгсним
компонентом (у %).
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
Як бачимо з рис. 3, за результатами констатувального експерименту переважна бшьшють респондента мае низький р1вень сощально! компетентности зокрема, в дшльносп 1ГС. Високий р1веиь сощально-д1яльнюного компонента сощально! активносп (високий р1вень навичок самооргашзацп, планувати, оргашзаци, контролю свое д1яльност1, встановлення м1жособистюних ввдносин) проявили лише 3,29 % в ЕГ I 3,39 % в КГ. Достатнш р1вень (частков1 умшня планувати, оргашзовувати та контролювати д1яльнють, достатнш р1вень сформованосп умшь будувати м1жособистюш в1дносини та досягати результата) продемонстрували в ЕГ 7,72 % I в КГ 8,42 %. Середнш р1вень (частков1 умшня планувати, оргашзовувати та контролювати д1яльнють, достатнш р1вень сформованосп умшь будувати м1жособистюш вщносини та досягати результата) становить в ЕГ 28,34 % I в КГ 27,3 %. Натомють низький р1вень (недостатнш р1вень умшь I навичок самооргашзацп, планування свое! роботи, складнють в спшкуванш з оточуючими, низький р1вень прагнення досягати результата) переважае в 60,65 % в ЕГ 1 60,89 % в КГ.
Характеризуючи р1вень вихщного стану наступного компонента сощально! активное^ молод1 - рефлексно-ощночного - за критер1ем самооцшки, можна констатувати переважно низький та середнш р1вень його сформованосп в молод1 за показниками: здатнють анал1зувати, ощнювати процес I результат громадсько! даяльносп, здатнють до самооцшки, ступень задоволення самореал1заци в громадськш д1яльност1. Кшькюш результати даагностики за кожним показником критерш самооцшки наведен! в табл. 4.
Таблиця 4
Ргвнг сформованостг соцгальног активностг молоЫ за рефлексно-оцточним компонентом за показниками (П1 - здатнють анал1зувати, ощнювати процес \ результат громадсько! д1яльностц П2 -
здатнють до самооцшки; ПЗ - ступшь задоволення самореал1зацп в громадськ1й д1яльност1)
Р1вень Групи Показники
П1 П2 ПЗ
низький ЕГ 87,16 48,36 90,23
КГ 88,14 46,88 90,12
середнш ЕГ 11,14 30,54 8,21
КГ 10,44 25,67 8,55
достатнш ЕГ 1,2 15,23 1,56
КГ 1,12 19,22 1,33
високий ЕГ 0,5 5,87 0
КГ 0,3 8,23 0
Як1сний анал1з результата д1агностики р1вня сформованосп сощально! активносп молод1 за рефлексно-оцшочним компонентом показав дуже низький р1вень сформованосп самооцшки у переважно! бшьшосп респондента. Шдтверджуеться той факт, що молодь, не маючи вагомого доевщу в громадськш д1яльност1, не може анал1зувати та ощнювати роботу громадських оргашзацш та об'еднань: низький р1вень продемонстрували 87,16 % в ЕГ \ 88,14 % в КГ. Водночас здатшеть до оцшки власних дш, з1вставлення з реально очшуваними результатами у респонденпв трохи кращг середнш р1вень показали 30,54 % в ЕГ \ 25,67 % молод1 в КГ. Натомють низький ступшь задоволення самореал1заци в громадськш даяльносп проявили 90,23 % в ЕГ \ 90,12 % в КГ, що св1дчить про недостатню залученють до д1яльност1 в 1ГС.
Узагальнеш результати сформованосп самооцшки в респондента представлен! на рис. 4.
ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1
75.25 "5.05
ЕГ 1КГ
16,63
14.89
6
2,12 2.84
Низький Середнш Достатнш Високий
Рис. 4. Ргем сформованостг соцгальног активностг молоЫ за рефлексно-оцточним
компонентом (у %).
Як бачимо з рис. 4, иереважна бшьшють молод! мае низький р1вень сощально! активное^ за рефлексно-ощночним компонентом (низький р1вень здатност! до анал1зу та самоанал1зу, занижена самооцшка, недооцшка власних сил): в ЕГ 75,25 % I в КГ 75,05 %. Незначна частина молод! продемонструвала середнш р1вень (завищена самооцшка, невмшня правильно оцшювати результати свое! д1яльност1 та результати громадсько! д!яльност1, пор1вняння себе з шшими): в ЕГ 16,63 % I в КГ 14,89 %. Натомють достатнш р1вень (достатнш р1вень самооцшки, достатнш р1вень здатност! анал1зувати, оцшювати процес ! результат громадсько! д1яльност!, пом1рний стушнь задоволення самореал!зац!! в громадськш д!яльност!) виявлено лише 6 % в ЕГ ! 7,22 % в КГ. Значно нижч1 показники високого р1вня (адекватний р1вень самооц!нки, високий р1вень здатност! анал1зувати, оцшювати процес ! результат громадсько! д!яльност1, високий ступшь задоволення самореал!заци в громадськ1й д1яльност1): в ЕГ 2,12 %! КГ 2,84 %.
Отримавши результати вихщного р1вня сформованост! соц!ально! активност! молод! за кожним компонентом, доцшьним вбачалося розрахувати значения комплексного критерш як штегрального шдикатора р1вня сформованост! сощально! активност! молод!. Вщзначимо, що комплексний критерш розраховувався як середне арифметичне окремих критерш соц!ально! активност! молод! за формулою:
XX = + К 2 + К 3 + К 4 4 '
де КК - комплексний критерш р1вня сформованост! соц!ально! активност! молод!; К1 -К4 - значения окремих критерпв сощально! активност! молод!.
Результати встановлення комплексного критерш р1вня сформованост! соц!ально! активносп молод! представлен! на рис. 5.
Рис. 5. Ргвнг вихгдного стану соцгальног активност/ молодг за результатами констатувалъного експерименту.
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
Проанал1зувавши стан вих1дного piBHa сощально! активноси молод1 за результатами констатувального експерименту, ми дшшли висновку, що переважна бшышсть респондент мае низький та середнш piBHi сощально! активности Цей факт шдтверджуе актуальшсть дослщжувано! проблеми та доцшьшсть впровадження системи формування сощально! активност1 молод1 в 1ГС тд час експериментально! роботи.
Поставлене завдання нашого дослщження було виконано, а саме: представлен! результата д1агностування вих1дного стану сформованосп сощально! активносп молод1 вщповвдно до розроблених критерш та показниюв. Яюсш та кшьшсш результати досл1дження показали переважно низький р1вень сощально! активносп молод1 за мотивацшно-цшшсним, змютовно-когштивним, сощально-д1яльшсним i рефлексно-оцшочним компонентами. Наступним кроком нашо! роботи буде впровадження названо! системи та повторне д1агностування р1вня сощально! активносп для шдтвердження ефективносп запропонованих технолог!!, форм i метод!в формування сощально! активноси молодо
Л1ТЕРАТУРА
1. Губа А. В. Теоретико-методичт засади формування управлшсько! культури вчителя -майбутнього менеджера ocBira: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / А. В. Губа. - Харюв, 2010. - 512 с.
2. Караман О. Л. Teopin i методика сощально-педагопчно! роботи з неповнолп'шми засудженими в
пештенщарних закладах Украши: дис..... д-ра пед. наук: 13.00.05 / О. Л. Караман. - Луганськ,
2013. - 570 с.
3. Л1совець О. В. Teopia та практика формування сощально-правово! компетентносл майбутшх сощальних пращвниюв в умовах ушверситетсько! осв1ти: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.05 / О. В. Л1совець. - Слов'янськ, 2018. - 575 с.
4. Романовська Л. I. Сощально-педагопчна шдтримка д1яльност1 дитячих громадських об'еднань Украши: ¿стор1я i сучастсть: монограф1я / Л. I. Романовська. - Вшниця: МеркюрьПодшля, 2012. -420 с.
REFERENCES
1. Guba A. V. Teoretyko-metodychni zasady formuvannya upravlinskoyi kultury vchytelya - majbutnogo menedzhera osvity: diss. ... dokt. ped. nauk [Theoretical and methodological foundations of forming the managerial culture of the teacher -the future manager of education]. Kharkiv, 2010. 512 p.
2. Karaman O. L. Teoriia i metodyka sotsialno-pedahohichnoi roboty z nepovnolitnimy zasudzhenymy v penitentsiarnykh zakladakh Ukrainy: diss. ... dokt. ped. nauk [Theory and methodology of social and pedagogical work with juvenile prisoners in penitentiary institutions of Ukraine]. Luhansk, 2013. 570 p.
3. Lisovets O. V. Teoria ta praktyka formuvannia sotsialno-pravovoi kompetentnosti maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv vumovakh universytetskoi osvity: diss. ... dokt. ped. nauk [Theory and practice of formation of social and legal competence of future social workers in the conditions of university education]. Sloviansk, 2018. 575 p.
4. Romanovska L. I. Sotsialno-pedahohichna pidtrymka diialnosti dytiachykh hromadskykh obiednan Ukrainy: istoria i suchasnist [Social and pedagogical support for the activity of children's public associations of Ukraine: history and present]. Vinnytsia: Merkiuri-Podillia, 2012. 420 p.
Стаття надшшла в редакцгю 19.11.2019 р
УДК 378. 147
DOI 10.25128/2415-3605.19.2.10
В1КТОР1Я Б1ЛИЦЬКА
https://orcid.org/0000-0002-5067-309X bilytskav@gmail. com
доктор фшософп з галуз1 «Осв1та/Педагопка»
старший викладач Нащональний техшчний ушверситет Украши «Кшвський пол1техшчний шститут» ¿меш1горя С1корського
м. Ки1в, пр-т Перемоги, 37, корп. 7
