CC BY
23
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
Проанал1зувавши стан вих1дного р1вня сощально! активное!! молод1 за результатами констатувального експерименту, ми дшшли висновку, що переважна бшышсть респондент мае низький та середнш piBHi сощально! активности Цей факт тдтверджуе актуальшсть дослщжувано! проблеми та доцшьшсть впровадження системи формування сощально! активност1 молод1 в 1ГС тд час експериментально! роботи.
Поставлене завдання нашого дослщження було виконано, а саме: представлен! результата д1агностування вих1дного стану сформованосп сощально! активносп молод1 вщповвдно до розроблених критерш та показниюв. Яюсш та кшьшсш результати досл1дження показали переважно низький р1вень сощально! активносп молод1 за мотивацшно-цшшсним, змютовно-когштивним, сощально-д1яльшсним i рефлексно-оцшочним компонентами. Наступним кроком нашо! роботи буде впровадження названо! системи та повторне д1агностування р1вня сощально! активносп для тдтвердження ефективносп запропонованих технолог!!, форм i метод1в формування сощально! активноси молодг
л1тература
1. Губа А. В. Теоретико-методичт засади формування управлшсько! культури вчителя -майбутнього менеджера oceira: дне. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / А. В. Губа. - Харюв, 2010. - 512 с.
2. Караман О. Л. Teopin i методика сощально-педагопчно! роботи з неповнолп'шми засудженими в
пештенщарних закладах Украши: дис..... д-ра пед. наук: 13.00.05 / О. Л. Караман. - Луганськ,
2013. - 570 с.
3. Л1совець О. В. Teopia та практика формування сощально-правово! компетентносл майбутшх сощальних пращвниюв в умовах ушверсигетсько! осв1ти: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.05 / О. В. Л1совець. - Слов'янськ, 2018. - 575 с.
4. Романовська Л. I. Сощально-педагопчна шдтримка д1яльност1 дитячих громадських об'еднань Украши: ¿стор1я i сучастсть: монограф1я / Л. I. Романовська. - Вшниця: МеркюрьПодшля, 2012. -420 с.
references
1. Guba A. V. Teoretyko-metodychni zasady formuvannya upravlinskoyi kultury vchytelya - majbutnogo menedzhera osvity: diss. ... dokt. ped. nauk [Theoretical and methodological foundations of forming the managerial culture of the teacher -the future manager of education]. Kharkiv, 2010. 512 p.
2. Karaman O. L. Teoriia i metodyka sotsialno-pedahohichnoi roboty z nepovnolitnimy zasudzhenymy v penitentsiarnykh zakladakh Ukrainy: diss. ... dokt. ped. nauk [Theory and methodology of social and pedagogical work with juvenile prisoners in penitentiary institutions of Ukraine]. Luhansk, 2013. 570 p.
3. Lisovets O. V. Teoria ta praktyka formuvannia sotsialno-pravovoi kompetentnosti maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv vumovakh universytetskoi osvity: diss. ... dokt. ped. nauk [Theory and practice of formation of social and legal competence of future social workers in the conditions of university education]. Sloviansk, 2018. 575 p.
4. Romanovska L. I. Sotsialno-pedahohichna pidtrymka diialnosti dytiachykh hromadskykh obiednan Ukrainy: istoria i suchasnist [Social and pedagogical support for the activity of children's public associations of Ukraine: history and present]. Vinnytsia: Merkiuri-Podillia, 2012. 420 p.
Стаття надшшла в редакцгю 19.11.2019 р
УДК 378. 147
DOI 10.25128/2415-3605.19.2.10
В1КТОР1Я Б1ЛИЦЬКА
https://orcid.org/0000-0002-5067-309X [email protected]
доктор фшософп з галуз1 «Осв1та/Педагопка»
старший викладач Нащональний техшчний ушверситет Украши «Кшвський пол1техшчний шетитут» ¿меш 1горя С1корського
м. Ки1в, пр-т Перемоги, 37, корп. 7
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
поивняльний анал13 визначення культурно!, загальнокультурно!, соцюкультурно!, культуролопчно!,
иолшультурно! та крос-культурно! компетентност1
Розглянуто кулътурне розмсаття та культурный плюрал1зм як ттегративт складники компетенттсного nidxody в сучасному освтньому процесг тдготовки фахгвця, як необхгдну умову ефективног взаемоди в процесг крос-кулътурног та мгжкультурног комунгкацп. У цъому контекстг активного поширення набули близью за значениям, проте вгдмтт за своею суттю i метою застосування поняття: загалънокулътурна, соцюкулътурна, кулътурологгчна, полгкулътурна, крос-кулътурна та культурна компетенттстъ. Подано розгорнутий поргвнялъний анал1з зазначених термгнгв з урахуванням ключових аспектгв для ïx диференцтеання та вгдповгдного контекстуального вживання. 3 метою синтезу науковоХ думки проанал1зовано джерелъну базу остантх poKie у царит компетенттсних взаемостосунюв окремих оаб та груп ргзних культур, розмежовано поняття компетентностей залежно eid ïx смислу та сфери вживання. У кожнш з компетентностей вичленено знання, вмтня i doceid, а також особистгст характеристики людини, набуття та розвиток яких е основними для формування mot чи гншог компетентност1 у сучасного фахгвця з урахуванням ceimoeux глобалгзацшних процесгв Визначення вгдмтних аспектгв вказаних компетентностей дозволить чтко диференцтеати еказат термти у контекстг реформування освтнъого процесу в Украт та кеал1фтоеано1 тдготовтси майбутнгх фахгвцгв. В1дзначено, що саме культурна компетенттстъ постае у форм1 базовое KOMnemenmHocmi фахгвця як умовно достатня Mipa його соцгалгзованостг та ттеркулътурованостг. Цим зумовлена потреба ïï ширшого вивчення та аналгзу в процесг професшног тдготовки кеал1фтоеаних спецгалгстгв.
Ключое1 слова: культурна компетенттстъ, загалънокулътурна компетенттстъ, соцюкулътурна компетенттстъ, культуролог1чна компетенттстъ, полгкулътурна компетенттстъ, крос-кулътурна компетенттстъ.
ВИКТОРИЯ БИЛИЦКАЯ
доктор философии в области «Образование/Педагогика»
старший преподаватель Национальный^ технический университет Украины «КиевскииП политехнический институт» имени Игоря Сикорского
г. Киев, пр-т Победы, 37, корп. 7
сравнительный анализ определений культурной, общекультурной, социокультурной, культурологической, поликультурной и кросс-культурной компетентности
Рассмотрено культурное разнообразие и культурный как интегратиеные составляющие компетентностного подхода в современном образовательном процессе подготовки квалифицированного специалиста как необходимое условие эффективного взаимодействия в процессе кросс-культурной и межкулътурной коммуникации. В этом контексте активно используются близкие по значению, однако различные по своей сути и целях применения понятия: общекулътурная, социокультурная, культурологическая, поликультурная, кросс-культурная и культурная компетентность. Осуществляется развернутый сравнительный анализ указанных понятий с учетом ключевых аспектов для их дифференцирования и соответственного контекстуального употребления. С целью синтеза научной мысли проанализировано научную литературу последних лет в области компетентностных взаимоотношений отдельных лиц и групп различных культур, разграничены понятия компетентностей в зависимости от сферы их использования и смыслового значения. В каждой из компетентностей вычленены знания, умения и опыт, а также личностные характеристики человека, приобретение и развитие которых является основополагающим для формирования той или иной компетентности у современного специалиста с учетом мировых глобализационных процессов. Определение отличных аспектов названных компетентностей позволит четко дифференцировать указанные понятия в контексте реформирования образовательного процесса в Украине и квалифицированной подготовки будущих специалистов. Подчеркнуто, что именно культурная компетентность выступает в роли базовой компетентности специалиста как условно достаточная степень его социализированности и интеркультурности. Этим и обусловлена необходимость более широкого ее изучения и анализа в процессе профессиональной подготовки квалифицированных специалистов.
Ключевые слова: культурная компетентность, социокультурная компетентность, культурологическая компетентность, кросс-культурная компетентность.
общекультурная компетентность, компетентность, поликультурная
VIKTORIYA BILYTSKA
Dr. phil.
National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" Kyiv, 37 Peremohy Ave, build. 7
the comparative analysis of the cultural, common-cultural, sociocultural, culturological, multicultural, cross-cultural competencies definitions
Cultural diversity and cultural pluralism are integral components of a competent approach to training a qualified specialist in the modern educational process that allows effective interaction in the process of the cross- and intercultural communication. In this context, active expansion received close in meaning, but different in their essence and purpose concepts, namely: common cultural, sociocultural, culturological, multicultural, cross-cultural and cultural competencies. The article presents a comparative analysis of these terms, taking into account aspects crucial for their differentiation and important for the contextual application. To synthesize the scientific thought of the work, the recent years' sources in the field of competent interrelations of individuals and groups of different cultures were thoroughly analyzed, the said concepts of competence were separated from each other depending on the sphere of application. Each of the competencies identifies the knowledge, skills and experience, as well as the personal characteristics of an individual, the acquisition and development of which are essential for the formation of one or another competence of modern specialist in the light of globalization processes. It should be emphasized that cultural competence comes in the form of meta-competence as a conditionally sufficient measure of socialization and interculturalism of an individual. This allows them to independently understand and freely use at their discretion all the acquired competencies and skills concerning socio-cultural and social, institutional and conventional norms and regulators of behaviour in the process of mobile social communication, including in different languages. Identifying the different aspects of the mentioned competencies will allow us to differentiate the stated terms in the context of the educational process reformation in Ukraine and the qualified training of future specialists. Summarizing the results of the study, the article highlights the distinctive features of competencies, and the meaningful definitions emphasize their essence: Common cultural competence is based on the knowledge of the characteristics of the society culture, implies the possession of communication skills adopted in a particular society and as a key competence includes sociocultural and culturological competencies. Interpersonal interaction with the representatives of another culture reflects a level of intercultural competence, also called "intercultural and communicative competence". Multicultural competence allows finding those behaviours that promote mutual trust and effective interethnic interaction, eliminate intolerant attitude towards people of different skin colour, different language, culture or other values. Cross-Cultural competence implies an awareness of the differences (ideological, ceremonial, cult or traditional ones) inherent in a particular culture.
Keywords: cultural competence, common cultural, sociocultural competence, culturological competence, multicultural competence, cross-cultural competence.
У контекст! cbítobhx глобал1зацшних процес1в напевно чи не кожна людина прагне бути професшно устшною в будь-якш кра!ш, а культурне розмаггтя та культурний плюрал1зм сприймаються нею як основа для творчого потенщалу, сприяють самовизначенню oco6hctoctí у 4aci та npocTopi. 3 метою розумшня культури як у i"! глобальному прояв1, так i в нацюнально-специф1чному BapiaHTi сучасний освишй npocTip стае площиною перетину культур та мае вщповвдати запиту суспшьства на формування культурно! компетентност! фах1вця. Культурна компетентшсть постае фактором зниження негативних вплив1в глобал1зацй та необх1дною умовою для устшно! штеграцй oco6hctoctí у свиовий сощум з метою ефективно! взаемодй в npoueci крос-культурно! та мгжкультурно! комун1кацй.
Анал1зуючи визначення змюту культурно! компетентност!, варто звернути увагу на те, що в науковш л!тератур! ¿снують близьк! за значениям поняття, серед яких: загальнокультурна, соцюкультурна, культуролог!чна, пол!культурна, крое-культурна та власне культурна компетентн!сть. Хоча bcí назван! компетентност! тдкреслюють аспекти компетентн!сних
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
взаемостосуншв ос1б та груп р1зних культур, щ термши мають р1зний змют, вщповщно, р1зш визначення, залежно вщ щлеи"та сфери !х застосування.
Феномен культурно!, загальнокультурно!, соцюкультурно!, культуролопчно!, полшультурно! та крос-культурно! компетентност! переважно розглядаеться у працях культуролог, антрополога, рщше фшософ!в \ сощолопв. Пол1культурну компетентшсть дослщжували Дж. Беннет \ М. Беннет, Б. Татохов, Л. Перетяга, I. Соколова, Т. Радченко тощо. Сощокультурну компетентшсть розглядали серед шших С. Савшьон, Т. Фоменко, В. Сулейманова, Ян ван Ек, М. Байрам, Р. Мшьруд. Формування та проблемш питания культуролопчно! компетентност! вивчали О. Панкратова, М. Боровик, О. Федорцова та ш. Загальнокультурна компетентшсть була у фокус! праць А. Хуторського, Т. Браже, О. Березюка, О. Власенко, Т. Марково!. Дослщженням м!жкультурно! компетентное!! займалися Д. Браун, М. Байрам, М. Люстщ Дж. Кестер, С. Ратье, Б. Рей та ш. Проблему визначення крос-культурно! компетентност! було розглянуто в досл1дженнях \ публ1кац1ях Г. Антипово!, Ж. Войново!, О. Дем'яненко, Т. Колосовсько!, О. Лапшина, Г. Ферапонтова та ¿и. Особливостям формування м1жкультурно! компетентност! присвячеш пращ Н. Алмазово!, Р. Гришково!, I. Плужник, В. Сафоново! та ш. Методолопчною основою формування культурно! компетентност! науковщ обирають принцип нерозривно! едност! оевгти \ культури (О. Арнольдов, Л. Городецька, П. Щедровицький) та ще! про сенс оевгти (М. Бердяев, О. Колом1ець, А. Фл1ер) як ушкальний процес становления особистост!. С. Бондаренко, Н. Головша, О. Лешер, С. Лур'е, О. Миролюбов, I. Плужник, О. Садохш, В. Сафонова, М. Беннет, М. Байрам, С. Бочнер, В. Кудакунст, Л. Самовар, С. Сторп, Е. Х1рш займаються вивченням проблемних питань культурно! компетентность
Метою статт! е анал1з понять загальнокультурна, соцюкулътурна, культуролопчна, полшультурна, крос-культурна та власне культурна компетентшсть; визначення тих аспект названих компетентностей, яш дозволять ч1тко диференщювати вказаш термши у контекст! реформування оевгтнього процесу в Укра!н! та квал!ф!ковано! п!дготовки майбутн!х фах1вц1в.
Полгкультурна компетентнгсть. У контекст! проблем ¿з взаемостосунками р!зних культурних груп використовують найчастше поняття «полшультурна компетентшсть», що охоплюе знания та навички, прагнення !х набути, а також афективний аспект взаемовщносин (занепокоення, тривога п!д час з!ткнення з новим оточенням). Ця компетентн!сть належить до сфери загальносощальних компетентностей та передбачае ун!кальн!сть та лопчшеть культурного контексту, в!дсутн!сть переваги над шшою, оскшьки кожна культура волод!е своею системою взаемопов'язаних елеменпв; життездатн!сть культури протягом !! функцюнування та розвитку [11, с. 24-25]. Науковщ визначають пол1культурну компетентшсть як уеввдомлення людиною культурного р!зномашття свиу, доброзичливе, вщкрите ! неупереджене ставлення до будь-яко! культури та !! нос!!в. Пол1культурно компетентна особистють допускае принцип плюрал1зму, мае знания про шш1 народи та !х культури, розумшня !х своерщност! й цшност!, та, на думку Л. Перетяги [7] е активним нос1ем досв1ду в галуз! м!жособист!сно! взаемоди з представниками р1зних культур. Через умшня, навички ! модел! поведшки, сприятлив! ефективному м1жнацюнальному взаеморозумшню ! на основ! толерантного ставлення до них знаходять свою реал!зац!ю !! «теоретичш знания та об'ективн! уявлення про етнокультурне р!зномашття свиу» [7, с. 16]. С. Лук'янчук додае до компетентност! уевщомлення етн!чно! вдентичносп, нац!онально! належност!, знания про етшчну й культурну р!зномаштшсть регюну проживания, краши та св1ту загалом, вмшня взаемод1яти з представниками р1зних етнос1в ! культур, толерантне ставлення до них, а також доевщ м1жкультурно! комушкаци [4, с. 182].
I. Васютенкова, Л. Воротняк, I. Соколова, Т. Радченко, С. Лук'янчук витлумачують поняття полшультурно! компетентност! як штегративну яюсть особистост!, що грунтуеться на поеднанш особистюних якостей, синтезованих знаниях, умшнях ! навичках позитивно! м!жетшчно! и"м!жкультурно! взаемод!! та вщображае здатнють особистост!:
• здшенювати полгтику полшшгв!зму в пол!культурному простор!;
• штегруватися в шшу культуру за умови збереження взаемозв'язку з р1дною мовою, культурою;
• до самореал!зац!!, саморозвитку та самовдосконалення протягом життя;
• застосовувати набуп знания й умшня для взаемодп з представниками шших культур на основ! толерантноси й прийняття етшчного р1зномашття.
Соцгокультурна компетентмсть разом з мовною та мовленневою входить до змюту комушкативно! компетентност! як 11 д1яльшсний компонент у процес! навчання шоземно! мови, а 11 р1вень визначаеться р1внем знань соцюкультурного контексту використання шоземно! мови та досвщом спшкування та використання 11 в р1зномаштних соцюкультурних ситуациях [19, с. 9]. В. Сулейманова [10] виокремлюе знания з культури, юторп, релт!; знания традицш, норм та правил спшкування, взаемодп, етикет, а також засоби застосування цих знань на основ! актуал!зацп як когштивний компонент соцюкультурно! компетентност!. Окр1м цього, дослщниця називае ще два компоненти: мотивацшно-цшшсний (мотиви, яю спонукають людину до оргашзаци дгяльност!; мотивация до взаемодп; толерантшсть; переконання та принципи, якими особистють оперуе в процес! спшкування та в поведшщ; емоцшне ставлення до етшчних груп) та дгяльшсно-поведшковий (соцюкультурш вмшня: регуляция вольово! сфери; конкретш мовленнев! до; досввд спшкування в полшультурному суспшьств!). Т. Фоменко [14, с. 153] вважае за доцшьне додати до складу когштивного компонента соцюкультурно! компетентност! знания та вмшня користуватися невербальними засобами комун!кац!!, а мотиващйно-цшшсного компонента - культурне самовизначення особистост!.
На думку Т. Фоменко та В. Сулейманово!, соц!окультурна компетентшсть включае здатнють особистост!:
• до адекватно! взаемодп у ситуац!ях повсякденного життя, шдтримки соц!альних контакт!в;
• до саморозвитку;
• до д1алогу культур, прояв адекватно! повед!нки в ситуац!ях м1жкультурного сп!лкування у випадку сформованост! д!яльн!сно-повед!нкового компонента.
Отже, соцюкультурна компетентн!сть - це як1сна характеристика особистост!, що включае взаемопов'язан! через поняття культурного та сощального контекспв компоненти та базуеться на набутих знаниях про певний народ щодо його сощальних ! культурних сфер життя, а також на вщповщних сощальних умовах сп!лкування. Компетентн!сть реал1зуеться через здатн!сть та готовнють до м!жкультурного сп!лкування з носгями шших мов та культур.
Культурологгчна компетентмсть. Шд щею компетентн!стю здебшьшого розумшть сукупшсть знань про культуру в широкому та вузькому значениях цього слова, яю дозволяють визначити мюце людини у свт та способи змши свпу з урахуванням отриманих знань [6]. На думку М. Боровика, розвиток культуролопчно! компетентност! «розглядаеться як здатнють ор1ентуватися в питаниях культури як цшсного феномена, сформованють умшь вписувати явища в И контекст, усвщомлювати взаемозв'язок М1ж р1зними галузями культури та вщтворювати вз1рщ т1е! чи шшо! епохи в безпосереднш творчш даяльност!» [1, с. 14]. На основ! анал1зу наукових праць О. Федорцова [12, с. 40] визначае поняття «культуролопчна компетентшсть»: це яшсна, штегративна професшно-особистюна характеристика, що визначаеться наявнютю загальнокультурних та нацюнально-культурних знань I вмшь виокремлювати спшьне й вщмшне, духовно-моральш властивосп та мотивацшно-цшшсш ор1ентацИ в культурах р1зних кра!н, свгтосприйнятт! !х носив; здатносп до нацюнально! само1дентиф1кацИ, штеграцй й рефлекси, навички соцюкультурного спшкування, правильного ор1ентування в сучасному соцюкультурному простор!, готовност! здшснювати культуротворчу дгяльшсть, вести м1жкультурний далог в умовах культурних в1дмшностей М1ж народами; умшня застосовувати отримаш знания у процес! творчого виршення практичних завдань у професшнш д1яльност1, критичне мислення I прагнення до саморозвитку та самоосв1ти.
Загальнокультурна компетентнгсть, вщповщно до принцип!в Свросоюзу, е наскр1зною ключовою компетентнютю, оск1льки формуеться у процес! становления особистост! та включае соцюкультурну та культуролопчну компетентност!. У Державному стандарт! базово! I повно! загально! середньо! освгти, що став чинним у частиш повно! загально! середньо! освгти з 1 вересня 2018 р., загальнокультурна компетентшсть визначена як здатнють анал1зувати та оцшювати досягнення нацюнально! та сватово! культури, ор1ентуватися в культурному та духовному контекст! сучасного суспшьства, застосовувати методи самовиховання, ор1ентоваш на загальнолюдськ! цшност!. За визначеннями науковц1в розвиток зазначено! компетентност! передбачае формування культури м!жособистюних вщносин; знания культурно! спадщини
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
свиу та особливостей культури окремих народа, знания культуролопчних основ имейних, сощальних, сусшльних явищ I традицш, рол1 науки та релип в житп людини, гх вплив на св1т; иринциии толерантносп I плюрал1зму з метою анал1зу й оцшки найважливших досягнень нацюнально! та св1тово! науки I культури, застосовування засоб1в й технологш штеркультурно! взаемоди; досвщ засвоення картини св1ту з його розумшням з культуролопчного й загальнолюдського боку; знания р1дно1 й шоземних мов, застосовування навичок мовлення та норм в1дпов1дно1 мовно1 культури, штерактивне використання мови, символши та текст; наявнють активних стратегш конструктивно! д1яльност1 в умовах культурних, мовних, релишних та шших в1дмшностей; компетентност! в побутовш I культурно-дозвшлевш сфер1 [15, c. 86].
Мгжкультурна компетентнгсть. Термш «м!жкультурна компетентшсть» з'явився у ход1 вивчення особливостей м1жкультурно1 комушкаци та виведення 11 в окрему наукову галузь. Формування ще! компетентност! було ключовим в 1нститут1 дипломатично! служби США, а його провщний антрополог Е. Холл [17] вперше в 1959 р. визначив поняття «м1жкультурна комушкащя» та першим сформулював И парадигму та виклав сво! погляди у книз1 «Тиха мова».
А. Садохш визначае м1жкультурну компетентшсть як сукупнють соцюкультурних I лшгвютичних знань, комушкативних вмшь та навичок, за допомогою яких будь-який суб'ект культури може устшно спшкуватися з нос1ями шших культур на ус1х р1внях м1жкультурно1 взаемоди, а володшня м!жкультурною компетентшстю дозволяе особ1 в процес1 м1жкультурно1 комушкаци адекватно оцшювати ситуацш, ефективно використовувати вербальш й невербальш засоби, втшювати у практику комушкативш нам1ри та перев1ряти результата комушкаци за допомогою зворотного зв'язку[8, с. 133]. Д. Мацумото додае до компетентност! в м1жкультурнш комушкаци аспект комушкативносп та називае м1жкультурно-комушкативною компетентшстю I визначае ¡Г як здатшсть шдивща здшснювати ефективну комушкацш в м1жкультурному контекста Головними ознаками м1жкультурно! компетентност! е:
• усввдомлення рол1 культурних вщмшностей;
• володшня комушкативними засобами та !х в1дповвдний виб1р залежно ввд ситуаци;
• вщкритють до шзнання чужо! культури й сприйняття психолопчних, сощальних та шших м1жкультурних в1дмшностей;
• психолопчна настроенють на кооперацш з представниками шшо! культури;
• дотримання норм етикету у процес1 комушкаци;
• вмшня розмежовувати колективне та шдив1дуальне в комушкативнш поведшщ представниюв шших культур;
• ввдсутшсть етноцентризму;
• культурна емпапя [5, с. 133].
Окр1м цього, Д. Мацумото та М. Байрам вщносять до м1жкультурно! компетентност! здатнють особистост!:
• долати сощальщ етшчш та культурш стереотипи, непорозумшня, що виникають у процес1 м!жкультурно! взаемоди;
• пристосовуватися до р1зних культур, приймаючи специфшу чужо! культури, критично оцшювати свою;
• даяти в р1зних сусшльних системах;
• налагоджувати м1жособистюш вщносини;
• пояснювати помилки м1жкультурно1 взаемоди;
• отримувати знания про шшу культурну дшснють та використовувати гх, проникати в шшомовну культуру;
• встановлювати I шдтримувати зв'язок м1ж р1дною та шшомовною культурою;
• визначати р!вень етноцентризму та долати етноцентричш установки та забобони.
Про м1жособистюну взаемодш з представниками шшо! культури говорять шмецьш досл1дники К. Кнапп I А. Кнапп-Поттхофф, визначаючи м1жкультурну компетентшсть як «комплекс аналпичних I стратепчних зд1бностей, котр1 розширюють штерпретацшний спектр особистосп». Вони виокремлюють у компетентност! три групи елементав: афективш, когштивш й процесуальш [18, с. 133-134]. Психолопчну основу ефективно! м!жкультурно! взаемоди створюють таш афективш елементи, як емпаля I толерантнють, що не обмежуються
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
лише дов1рливим етавленням до шшо! культури. До процееуальних елементш м1жкультурно! компетентност! вщносять стратеги, яю застосовуються у випадку м!жкультурного контакту. До когштивних елеменпв дослщник в1дносить культурно-специф!чш знания, що формують основу для адекватного тлумачення комушкативно! поведшки представник1в шшо! культури з метою запобиання непорозумшня та е шдставою для змши власно! комушкативно! поведшки в процес! штеракци. К. Кнапп I А. Кнапп-Поттхофф видшили наступи! компоненти м1жкультурно1 компетентност!: афективш (емпатгя, толерантнють), специф!чш (знания свое! та чужо! культури), загальш (знания про культуру та комушкацш), м1жкультурна об1знанють.
Саме компонент об1знаност1 у контекст! р1зних культур передбачае усвщомлення залежносп людських суджень в1д культурно! специфши та меж, в яких можлив! м!жкультурш вщмшност!, розумшня принцип!в м!жособистюно! комушкаци, а також навчальш I дослщницью стратеги, спрямоваш на розширення I диференщацш знань про чужу культуру.
Крос-кулътурна компетентнгсть. Головною особливютю ще! компетентност! е здатнють побачити спшьне та вщмшне, непорозумшня, «зикнення» або конфлшт в культурах краш. Цей термш увшшов у науковий вжиток на початку 70-х роюв XX ст., у час особливо! актуальное^ питань стосовно ставлення до представниюв шшо! культури. Саме як «здатнють суб'екта культурного розвитку ор1ентуватися в культурах р1зних етнос!в» визначае Г. Ферапонтов [13, с. 56] крос-культурну компетентшсть та вважае, що вивчення шоземно! мови одночасно з отриманням фонетичних, лексичних I граматичних знань, умшь I навичок повинно також передбачати засвоення культуролопчно! шформаци. Усвщомлення в!дмшностей (¿дейних, обрядових, культових I традицшних), що властив! тш чи тш культур!, здатнють визначити епшьш та вщмшш риси в р1зних культурах I поглянути на традици власного народу очима шшого етносу е, на думку О. Лапшина [3], визначальним у розумшш поняття крос-культурно! компетентност!. А. Солодка [9] в1дносить до показниюв компетентност! культурну об!знанють, широту комушкативного д1апазону, стратеги мислення I тактики сощально-цшнюно! поведшки та характеризуе И синтезом спещальних знань (крашознавчих, соцюкультурних, психолопчних), умшь (вербальних, невербальних I паравербальних комушкативних умшь); сощально-цшнюно! поведшки в1дпов1дно до шшомовних норм I цшностей (володшня мехашзмами гштацл, щентифшаци, стереотишзаци, узагальнення та цшнюш ор!ентацп на шшомовну культуру).
Культурна компетентнгсть. Термш «культурна компетентшсть» увели в науковий оби у 2003 р. науковцями П. К. Ерл11 Сун Анг [16] I визначили и як здатнють людини функцюнувати в культурно р1зних умовах. Нараз1 цей термш широко застосовуеться в економщ, оевт, пештищ та академ1чних дослщженнях. Поняття «культурна компетентшсть», яке е похщним вщ культурно! об1знаност! та культурного сприйняття, широко використовують украшсью соцюлоги, яю впроваджували його для пояснения понять мгжкультурно! комушкаци та залучення населения до учасп в культурному житп. У контекст! формування культурно! компетентност! у ход! навчального процесу у закладах осв1ти варто вид!лити !! м!ждисципл!нарн!сть та комплекснють.
На думку Н. Головшо! [2, с. 151] культурна компетентшсть включае:
• компетентшсть стосовно шетитуцюнальних норм сощально! оргашзаци;
• компетентшсть щодо конвенцюнальних норм сощально! ! культурно! регуляци; повсякденна ерудиц1я в сощальних! гумаштарних сферах;
• компетентшсть стосовно короткочасних, проте актуальних зразюв соц!ально! престижност!;
• р!вень володшня мовами соц!ально! комушкаци: природною розмовною (усною и" письмовою), спец!альними та сощально-професшними мовами, мовами етикету ! церемон!алу суспшьства, пол!тичною, релишною, сощальною й етнограф1чною символшою, семантикою атрибутики престижност!, сощального марюрування та ¿и.
У результат! анал1зу науково! джерельно! бази щодо визначення сутност! компетентшених взаемостосунк!в ос1б та груп р1зних культур у контекст! компетент!сного шдходу до оевгтнього процесу та навчання майбутнього фах!вця були вид!лен! окрем! аспекти близьких за значениям понять загальнокультурно! соц!окультурно!, культуролог!чно!, пол!культурно!, крос-культурно! та власне культурно! компетентностей, яю залежно в1д цшей
та сфери i'x застосування максимально шдкреслюють в1дм1нност1 змюту та вщповщно формують pi3Hi визначення.
Культурну компетентшсть як р1вень визначення горизонпв сирийняття об'ективно! реальност1 варто вщнести до базових компетентностей особистост!. Вона дозволяе людиш самостшно зрозумгти i вшьно використовувати на свш розсуд увесь обсяг здобутих компетентностей та компетенцш щодо сощально-культурних та сусшльних, шституцюнальних та конвенцюнальних норм i регулятор!в поведшки у npoueci мобшьно! сощально! комушкаци, у т. ч. р1зними мовами. Полшультурна компетентшсть е одшею з ключових компетентностей, якими повинн1 володии фах!вщ сучасност! незалежно вщ спещальносп, оск1льки И формування та виховання з урахуванням пол1культурних принцип!в може пом'якшити мшетшчш й м1жрасов1 непорозумшня. Вона дозволяе знайти Ti модел1 поведшки, як1 сприяють взаемнш дов1р1 та ефективнш мшетшчнш взаемоди' в сучасному полшультурному середовищ!, усувають нетерпиме ставлення до людей шшого кольору шк1ри, шшо! мови та культури, шших цшностей. Соцюкулътурна компетентшсть забезпечуе можливють ор1ентуватися в соцюкультурних особливостях автентичного мовного середовища, прогнозувати можлив! соцюкультурш перешкоди в умовах м1жкультурного спшкування i способи i'x усунення, адаптуватися до шшомовного середовища, сл1дуючи канонам вв1чливост1 в середовищ! шшо! культури, проявляючи повагу до традицш, ритуал!в i стилю життя представник1в шшого культурного сшвтовариства. Культуролопчна компетентшсть - це яюсна, штегративна професшно-особистюна характеристика, що визначаеться: наявнютю загальнокультурних i нацюнально-культурних знань та вмшь виокремлювати духовно-моральш властивосп та мотивацшно-цшшсш opieHTauii у власнш культур! та культурах р1зних кра1н, свтосприйняттям i'x HOciiB, здатнютю до нацюнально! самощентифшаци, штеграци й рефлексп, готовшстю до конструктивно! культуротворчо! д!яльносп в умовах культурних вщмшностей м!ж народами. Загальнокультурна компетентшсть побудована на знанш особливостей культури сощуму, передбачае набуття мовних знань, соцюкультурних (контекстних) знань та володшня навичками спшкування, прийнятими в певному сощум! i певнш культура Знания мови дозволяють шдивщу сформувати особистюш якосп суб'екта мгжкультурно! комушкаци — вщкритють, терпимють i готовшсть до спшкування з представниками iHmoi' культури, а також бшьш високий р1вень здатносп до адекватного взаеморозумшня з ними. Соцюкультурш (фонов!) знания формуються в результат! сощального та особистого досвщу шдивща. Комун1кативн1 навички та вмшня е сукупнютю cnoco6iB вираження щей, думок, почуттш, переживань, cnoco6iB впливу на партнер1в та сп!врозмовник!в та використовуються з метою досягнення цшей комушкаци. Мовш знания слугують шструментом шзнання iHmoi' культури та забезпечують адекватне розумшня культурних особливостей певно! краши. Зауважимо, що в сучаснш науковш лгтератур! все частше у контекст! м1жкультурно! KOMneTeHTHOCTi вживаеться терм!н «м!жкультурна сенситившсть», яка охоплюе психолопчш знания шдивща як вираження його реакцп на чужу культуру та передбачае комушкабельнють, вiдкpитicть i здатшсть легко та швидко вступати в психолопчно близьку взаемод1ю 3i сшврозмовником. Крос-культурна компетентн1сть е сукупнютю аналгтичних i стратепчних зд!бностей, що збшьшують штерпретацшне поле суб'екта шд час мгжкультурного спшкування; застосування набутих знань, умшь i навичок сирийняття, розумшня та вщтворення особливостей шшомовно! культури на практищ шд час крос-культурних контакте.
л1тература
1. Боровик М. Г. Системно-культурологические основы изучения гуманитарных предметов в школе: на примере литературы: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / М. Г. Боровик. - СПб., 1997. -19 с.
2. Головша Н. I. Проблеми формування культурно! компетентност! особистост! в контекст! реформування вищо! школи / Н. I. Головша II Фшософсыа o6pii. - 2015. - № 33. - С. 147-156. [Електронний ресурс], - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FiloFilo_2015_33_16
3. Лапшин О. Г. Международное сотрудничество в области гуманитарного образования: перспектива кросс-культурной грамотности / О. Г. Лапшин II Кросс-культурный диалог: компаративные исследования в педагогике и психологии: сб. ст. - Владимир, 1999. - 45 - 50 с.
4. Лук'янчук С. Ф. Псшкультурне виховання учтв в американськш середтй школ1: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / С. Ф. Лук'янчук. - Житомир, 2012. - 200 с.
_ПР0ФЕС1ЙНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА СОЦ1АЛ13АЦ1Я МОЛОД1_
5. Мацумото Д. Психология и культура / Д. Мапумото - М.; СПб.: Питер, 2003. - [Електронний ресурс], - Режим доступу: https://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/Mats/index.php
6. Панкратова О. М. Культурологическая компетентность учителей и ее формирование в системе взаимодействия ИПК ПРО и гимназии № 65 / О. М. Панкратова. [Електронний ресурс], - Режим доступу: pier.ulstu. ru/seminar/archive/29 report.doc.
7. Перетяга Л. G. Дидактичш умови формування жшкультурноГкомпетентносп молодших школяр1в: дис. ... канд. пед. наук:13.00.09 / Л. G. Перетяга. -Харюв, 2008. - 247 с.
8. Садохин А. П. Межкультурная компетентность: понятие, структура, пути формирования / А. П. Садохин II Известия Академии педагогических и социальных наук. Вып. XI. - М., 2007 - С. 86-98.
9. Солодка А. К. Кроскультурна взаемод1я: теор1я, методолопя, практика: монограф1я. - Микола!в: 1люн, 2014. - 204 с. '
10. Сулеиманова П. В. Национально-культурные центры как средство формирования социокультурнои" компетентности студентов / П. В. Сулейманова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.science-education.ru/113-11137.
11. Татохов Б. А. Поликультурная компетентность - фактор развития толерантности студентов / Татохов Б. А., Богатых Н. А. II Высшее образование сегодня. - 2008. - № 3. - С. 24-26.
12. Федорцова О. Г. Формування культуролопчно! компетентност! майбутшх ¿нженер1в енергетиюв у процем вивчення гумаштарних дисциплш: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. Г. Федорцова. -Житомир, 2016. - 311 с.
13. Ферапонтов Г. А. Понятийный аппарат социо-кросс-культурного гражданського воспитания / Г. А. Ферапонтов II Кросс-культурный поход в науке и образовании.: материалы ежегодного семинара. -Новосибирск: НГПУ, 2010. - Вып. 5. - С. 56-58.
14. Фоменко Т. М. Визначення поняття «соцюкультурна компетентшсть» у сучаснш парадигм! вищо! ocbíth / Т. М. Фоменко II Засоби навчально! та науково-досл1дно! роботи: зб. наук, праць; за заг. ред. проф. В. I. Свдокимова i проф. О. М. Микигюка,- Харюв: ХНПУ ¿мет Г. С. Сковороди, 2014.
- Вин. 42. - С. 149-156.
15. Хуторской А. В. Компетентностный подход в обучении: науч.-метод, пособие / А. В. Хуторской. -М.: Изд-во «Эйдос»; Пзд-во Пн-та образования человека, 2013. - 73 с.
16. Earley P.С. Cultural intelligence: Individual interactions across cultures / P. C. Earley, S. Ang. - Stanford, CA: Stanford Business Books. - 2003. - 400 p.
17. Hall E. T. The Silent Language. - Garden City, N.Y.: Doubleday. - 1959. - 240c. [Електронний ресурс],
- Режим доступу: https://monoskop.org/images/5/57/Hall_Edward_T_The_Silent_Language.pdf
18. Knapp К. Interkulturelle Kommunikation / К. Knapp, A. Knapp-Potthoff // Zeitschrift für Fremdsprachenforschung. - 1990. - № 1. - S. 62-93.
19. Savignon S. J. Communicative Language Teaching: Linguistic Theory and Classroom Practice. / S. J. Savignon. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://videa.ca/wp-content/uploads/2015/08/Communicative-language-teaching2.pdf
references
1. Borovik M. G. Sistemno-kulturologicheskie osnovy izucheniya gumanitarnykh predmetov v shkole: Na primere literatury. Avtoref. dis. ... kand. ped. nauk [Systemic and cultural studies of the study of humanitarian subjects at school: On the example of literature: Dr. ped. sci. author. dis.]. SPb., 1997. 19 p.
2. Holovina N. I. Problemy formuvannia kulturnoi kompetentnosti osobystosti v konteksti reformuvannia vyshchoi shkoly. [Problems of personality cultural competence formation in the context of higher education reform]. Filosofski obrii, 2015. Vol. 33, pp. 147-156. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FiloFilo_2015_33_16
3. Lapshin O. G. Mezhdunarodnoie sotrudnichestvo v oblasti gumanitarnogo obrazovania: perspektiva kross-kulturnoi gramotnosti [International cooperation in the field of humanitarian education: the prospect of cross-cultural literacy]. Kross-kulturnyi dialog: komparativnye issledovaniya v pedagogike i psikhologii: sb. st. Vladimir, 1999. PP. 45-50.
4. Lukyanchuk S. F. Polikulturne vykhovannya uchniv v amerykanskiy seredniy shkoli. Dys. kand. ... ped. nauk [Multicultural upbringing of students in an American high school: Dr. ped. sci. dis.]. Zhytomyr, 2012. 200 p.
5. Matsumoto D. Psikhologia i kultura. [Psychology and Culture], M.; SPb., 2003. Available at: https ://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Psihol/Mats/index. php
6. Pankratova O. M. Kulturologicheskaia kompetentnost uchitelei i yeyo formirovanie v sisteme vzaimodeistvia IPK PRO i gimnazii № 65 [Cultural competence of teachers and its formation in the system of interaction IPK PRO and gymnasium №65]. Available at: https://ulstu.ru/seminar/archive/29report.doc.
_nPOOECIHHE CAMOBH3HAHEHH-3 TA CQUIA^I3AUI^ MQ^Qfll_
7. Peretiaha L. Ye. Dydaktychni umovy formuvannia polikultumoi kompetentnosti molodshykh shkolyariv. Dys. ... kand. ped. nauk [Didactic Conditions for Forming Multicultural Competence of Younger Students. Dr. ped. sci. dis.]. Kharkiv, 2008. 247 p.
8. Sadokhin A. P. Mezhkulturnaya kompetentnost: ponyatie, struktura, puti formirovaniya [Intercultural competence: concept, structure, ways of formation]. Izvestiya Akademii pedagogicheskikh i sotsialnykh nauk. Vol. XI. M., 2007. PP. 86-98.
9. Solodka A. K. Kroskulturna vzayemodiya: teoria, metodolohia, praktyka: monohrafia. [Cross-cultural interaction: theory, methodology, practice: monograph]. Mykolayiv: Ilion, 2014. 204 p.
10. Suleimanova P. V. Natsionalno-kulturne tsentry kak sredstvo formirovania sotsiokulturnoi kompetentnosti studentov. [National-cultural centers as a means of forming students sociocultural competence]. Available at: www.science-education.ru/113-11137
11. Tatokhov B. A. Polikulturnaia kompetentnost - faktor razvitia tolerantnosti studentov [Multicultural competence - a factor in the development of student tolerance]. Vysshee obrazovanie segodnya, 2008, Vol. 3. PP. 24-26.
12. Fedortsova O. H. Formuvannya kulturolohichnoyi kompetentnosti maybutnikh inzheneriv enerhetykiv u protsesi vyvchennya humanitarnykh dystsyplin. Dys. . kand. ped. nauk. [Formation of cultural competence of future energy engineers in the process of studying humanities: Dr. ped. sci. dis.] Zhytomyr, 2016. 311p.
13. Ferapontov G. A. Poniatiini apparat sotsio-kross-kulturnogo grazhdanskogo vospitania. [The conceptual apparatus of socio-cross-cultural civic education]. Kross-kulturnyi pokhod v nauke i obrazovanii: materialy ezhegodnogo seminara. Vol. 5/Novosibirsk: NGPU, 2010. PP. 56-58.
14. Fomenko T. M. Vyznachennia poniattia «sotsiokulturna kompetentnist» u suchasniy paradyhmi vyshchoi osvity. [Defining the concept of "sociocultural competence" in the modern paradigm of higher education]. Zasoby navchalnoi ta naukovo-doslidnoi roboty: zb. nauk. prats / za zah. red. prof. V. I. Yevdokymova i prof. O. M. Mykytiuka, Vol. 42. Kharkiv: KhNPU imeni H. S. Skovorody, 2014. PP. 149-156.
15. Khutorskoi A. V. Kompetentnostnyi podkhod v obuchenii: nauch.-metod. posib. [Competency-based approach in training: scientific method. allowance]. M.: Izd-vo «Eidos»; Izd-vo Inst-ta obrazovaniya cheloveka, 2013. 73 p.
16. Earley P. C. Cultural intelligence: Individual interactions across cultures. Stanford, CA: Stanford Business Books, 2003. 400 p.
17. Hall E. T. The Silent Language. Garden City, N. Y.: Doubleday. 1959. 240 p.
18. Knapp K, Knapp-Potthoff A. Interkulturelle Kommunikation [Intercultural communication]. Zeitschrift für Fremdsprachenforschung, 1990. Vol. 1. PP. 62-93.
19. Savignon S. J. Communicative Language Teaching: Linguistic Theory and Classroom Practice. Available at: http://videa.ca/wp-content/uploads/2015/08/Communicative-language-teaching2.pdf
Cmammn Hadiürnm e pedaK^w 26.11.2019 p.
