CC BY
13
_СПЕЦИАЛЬНА ТА 1НКЛЮЗИВНА QCBITA В УКРА1Н11 ЗА КОРДОНОМ_
11. Fuchs M. Predicting mutational change in the speaking voice of boys. Journal of voice. Philadelphia, 2007. Vol. 21 (2). PP. 169-78.
12. Halpern R., HeckmanP., Larson R. Realizing the Potential of Learning in Middle Adolescence. 2013. Available at: https://www.howyouthlearn.org/pdf/Realizing%20the%20Poential%20of%20Learning%20 in%20Middle%20Adolescence.pdf
13. Leck H. Creating Artistry Through Choral Excellence. Milwaukee, Hal Leonard Publishing Corporation, 2009. 265 p.
14. Monks S. Adolescent singers and perceptions of vocal identity. British Journal of Music Education. Vol. 20, Issue 3. November 2003. PP. 243-256.
15. Morrison M., Hamish N., Rammage L. The Management of Voice Disorders. London, Chapman and Hall, 1994.336 p.
16. Sataloff R. On the voice: Vocal Aging and its Medical Implications: What Choral Conductors Should Know. Part One: Anatomy and Vocal Aging, Childhood through Adulthood. Choral Journal. Oklahoma City, American Choral Directors Association, 1999. Vol. 40 (3). PP. 58-60.
Стаття надшшла в редакцию 20.11.2019 p.
УДК 378.02-051:159.922.76-056.49 DOI 10.25128/2415-3605.19.2.7
ГАЛИНА ЛУЦИК
ID ORCID https://orcid.org/0000-0003-3905-2038
lutsik.galya@ukr .net
викладач
Р1вненський державний гумаштарний ушверситет м. PiBHe, вул. Пластова, 31-6
СТАН СФОРМОВАНОСТ1МОТИВАЦ1ЙНО-Ц1НН1СНОГО КОМПОНЕНТА ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х ПСИХОЛОГ1В ДО РОБОТИ 3 П1ДЛ1ТКАМИ, СХИЛЬНИМИ ДО ДЕВ1АНТН01 ПОВЕД1НКИ
Проанал1зовано мотивацшно-цттсну складоеу zomoenocmi майбуттх ncuxonozie до роботы з тдлтками, схилъними до deeianmnoi noeedirnu. Констатовано, що бшъшгстъ docnidmrie вгдводятъ npoeidny роль мотиеаци до професшног дгялъностг у станоелент майбутнього фахгвця, осктъки остання сприяе формуванню професшного мислення майбуттх психологгв, забезпечуе стшку професшну спрямоеатстъ i формування важливих професшних якостей. Здшснено теоретичный анал1з рол1 мотиеаци та професшних цтностей у структурi zomoenocmi майбутнього психолога до роботи з тдлтками deeiaHmnoi noeedirnu. Встаноелено, що цтностг та цттст оргентацИ майбуттх психологге е тгею смислоеою основою, яка визначае спрямовангстъ мотивгв майбуттх психологгв до роботи з тдлтками-девгантами. Визначено 3Micm i функци мотиеацшно-цттсного компонента у структурi zomoenocmi майбуттх ncuxoлoгie до професшног дiялънocmi еказаного напрямку. Доведено, що мотиеацшно-цттсна складова спрямовуе майбуттх ncuxoлoгiв до роботи з тдлтками, схилъними до deeiaHmnoi поеедтки, обумовлюючи мотиеацт езаемоди з ними. Визначено показники cфopмoвaнocmi мотиеацшно-цттсного компонента: мотиви вибору роботи психолога з тдлтками, схилъними до deeiaHmnoi поеедтки; цттст opienma^'i майбуттх ncuxoлoгiв щодо професшног дiялънocmi з тдлтками зазначаног категори. Презентовано анкету та опитувалъник для до^дження cфopмoвaнocmi мотиеацШно-цттсного компонента zomoenocmi майбуттх ncuxoлoгie до роботи з тдлтками, схилъними до deeiaHmnoi поеедтки. Представлено резулътати до^дження стану cфopмoeaнocmi мотиеацШно-цттсного компонента zomoenocmi майбуттх ncuxoлoгiв до роботи з тдлтками, схилъними до deeiaHmnoi noeedirnu. Констатовано, що у значног частини до^джуваних pieeHb cфopмoвaнocmi мотиеацшно-цттсного показника е недостаттм для ефектиеног професшног дiялънocmi майбуттх фaxiвцiвy еказаному напрямку.
Ключое1 слова: майбутт психологи, готоетстъ до роботи з niдлimкaмu-дeвiaнmaмu, мотиеацшно-цттсний компонент zomoenocmi, мотиви, цттст opienma^i.
ГАЛИНА ЛУЦИК
преподаватель
_СПЕЦИАЛЬНА ТА 1НКЛЮЗИВНА QCBITA В УКРА1Н11 ЗА КОРДОНОМ_
Ровенский государственный гуманитарный университет
ул. Пластова, 31-6, г. Ровно
СОСТОЯНИЕ СФОРМИРОВАННОСТИ МОТИВАЦИОННО-ЦЕННОСТНОГО КОМПОНЕНТА ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ ПСИХОЛОГОВ К РАБОТЕ С ПОДРОСТКАМИ, СКЛОННЫМИ К ДЕВИАНТНОМУ ПОВЕДЕНИЮ
Проанализирована мотиеационно-ценностная составляющая готовности будущих психологов к работе с подростками, склонными к девиантному поведению. Констатировано, что большинство исследователей отводят ведущую роль мотивации к профессиональной деятельности в становлении будущего специалиста, так как последняя способствует формированию профессионального мышления будущих психологов, обеспечивает устойчивую профессиональную направленность и формирование важных профессиональных качеств. Осуществлен теоретический анализ роли мотивации и профессиональных ценностей в структуре готовности будущего психолога к работе с подростками девиантного поведения. Установлено, что ценности и ценностные ориентации будущих психологов являются той смысловой основой, которая определяет направленность мотивов будущих психологов к работе с подростками-девиантами. Определены содержание и функции мотивационно-ценностного компонента в структуре готовности будущих психологов к профессиональной деятельности указанного направления. Доказано, что мотиеационно-ценностная составляющая направляет будущих психологов к работе с подростками, склонными к девиантному поведению, обусловливая мотивацию взаимодействия с ними. Определены показатели сформированности мотивационно-ценностного компонента: мотивы выбора работы психолога с подростками, склонными к девиантному поведению; ценностные ориентации будущих психологов относительно профессиональной деятельности с подростками указаной категории. Представлено анкету и опросник исследования сформированности мотивационно-ценностного компонента готовности будущих психологов к работе с подростками, склонными к девиантному поведению. Представлены результаты исследования состояния сформированности мотивационно-ценностного компонента готовности будущих психологов к работе с подростками, склонными к девиантному поведению. Констатировано, что у значительной части исследуемых уровень сформированности мотивационно-ценностного показателя недостаточен для эффективной профессиональной деятельности будущих специалистов в указанном направлении.
Ключевые слова: будущие психологи, готовность к работе с подростками-девиантамы, мотивационно-ценностный компонент готовности, мотивы, ценностные ориентации.
HALYNA LUTSYK
Teacher
Rivne State University of Humanities Rivne, 31-b Plastova Str.
THE STATE OF MOTIVATIONAL-VALUE COMPONENT FORMATION OF FUTURE PSYCHOLOGISTS' READINESS TO WORK WITH ADOLESCENTS SUSCEPTIBLE TO DEVIANT BEHAVIOR
The article is dedicated to analyzing a motivational-value element of future psychologists' readiness to work with the adolescents susceptible to deviant behavior. It is mentioned that future psychologists' readiness to work with adolescents susceptible to deviant behavior should be understood as systematic personal formation, formed during the study at the University, which guarantees the competence of the future specialist. The effectiveness of preventive work with adolescents susceptible to deviant behavior depends on a psychologist's motivations. It was established that the majority of the research scientists assign a leading role of motivation to professional activity in the formation of the future specialist. Because the latter assists the formation of future psychologists' professional thinking, ensures firm career orientation and formation of significant professional qualities. The theoretical analysis of motivation's role and professional values within a future psychologists' readiness to work with the adolescents susceptible to deviant behavior was done. It was found that values and value orientations of future psychologists are the sense basis which determines the direction of future psychologists' motives to work with adolescents-deviants. The content and the functions of motivational-value component within a future psychologists' readiness to professional activity in the specified orientation. It was proved that motivational-value component directs future psychologists to work with the adolescents susceptible to deviant behavior, stipulating motivation to interact with them. The indicators of motivational-value component formation were determined: motives of choosing such career as psychologist, that works with the adolescents susceptible to deviant behavior, value orientations of future psychologists about professional
_СПЕЦИАЛЬНА ТА 1НКЛЮЗИВНА QCBITA В УКРА1Н11 ЗА КОРДОНОМ_
activity with such category of adolescents. The questionnaire for research of motivational-value component formation of future psychologists' readiness to work with the adolescents susceptible to deviant behavior was offered. The state of motivational-value component formation offuture psychologists' readiness to work with the adolescents susceptible to deviant behavior was presented in research results. Different motivational-value component's formations of future psychologists' readiness to work with the adolescents-deviants were marked out: high, medium and low. It was established that the majority has not enough level of motivational-value component formation for effective professional activity offuture specialists in specified direction.
Keywords: future psychologists, future psychologists' readiness to work with adolescents susceptible to deviant behavior, motivational-value component of readiness, motivations, value orientations.
Посилення деструктивных тенденцш у поведшщ д1тей та молод1 виявляеться, зокрема, у збшьшенш юлькосп шдлитав, яш перебувають у конфткп з с1м'ею, класними колективами, шшими просощальними трупами. У зв'язку з цим загострюеться потреба в ефективнш допомоз1 шдтткам-девАантам i разом з тим - у шдготовщ закладами вищо! освищи (ЗВО) психолога, спроможних до И здшснення.
Готовшсть до роботи в зазначеному напрям1 обумовлена не лише наявнютю засвоених знань та умшь, а й певною якютю ставлення до не!, що вщображено у мотивах та особистюних цшностях майбутшх фах1вщв. Саме це е смисловим ядром реал1заци у практичнш даяльносп набутих компетентностей, тим внутршшм потенщалом, що визначае смисл i цш будь-яко! роботи. Вщповвдно виникае потреба дослщження цшшсно-мотивацшно! складово! готовносп майбутшх психолога до роботи з шдттками-девАантами.
Готовшсть майбутшх психолопв до професшно! даяльносп е предметом численних дослщжень. У багатьох наукових розввдках це явище характеризуеться як яшсть чи потенщал особистосп, особиспсний стан (Ю. Демвдова, В. Панок, Ф. Рекешева, Б. Якимчук), установка (I. Яценко), сукупнють загальних i спещальних знань та вмшь (I. Баркаева, О. Бичкова, I. Ендеберя, О. Затворнюк, О. Матв1енко).
У контекст! вивчення вказано! проблеми викликають штерес пращ, в яких обгрунтовуеться готовшсть до роботи з шдликами, схильними до дев1антно! поведшки: майбутшх психолога (I. Баркаева), педагопв (Л. Вейланде, I. Островська-Бугайчук), сощальних педагога (Р. Козубовський, М. Малькова, М. Ярошко).
Про значущють мотивацшно-цшшсних складник1в готовносп йдеться у наукових розввдках Ж. BipHoi', X. Дмитерко-Карабин, У. Мороховсько!, Н. Пов'якель, Н. Чепелево!, А. Яблонського (висновки щодо впливу мотивацл на готовшсть майбутшх психолога до професшно1 даяльносп); Р. Козубовського, I. ОстровськоьБугайчук, Ф. Рекешово! (думки про значения аксюлопчного компонента як чинника становления щнносп роботи у галуз1 психологи, оцшки значущосп виконуваних завдань). Очевидно, що зазначеш аспекти ставлення до професшно! д1яльност1 присутш як мотиващйно-щннюний компонент i в структур! готовност1 майбутшх психолопв до роботи з шдликами, схильними до дев1антно! поведшки.
Мета статт! полягае в анал1з1 стану сформованосп мотивацшно-цшнюного компонента roTOBHOcri майбутшх психолога до роботи з тдл1тками, схильними до дев1антно! поведшки.
Готовшсть майбутшх психолопв до роботи з гадалками, схильними до дев1антно! поведшки, е як1стю, що формуеться в npoueci навчання, спрямованого на формування загальних, спещальних i фахових компетентностей, як1 уможливлюють виконання професшних завдань в ход1 д1агностично!, консультативно!, психокорекцшно! та профшактично! роботи з шдттками-девАантами.
У. Мороховська трактуе мотивацшну складову готовносп як складний комплекс «семантичних фактор1в у сввдомосп суб'екта професшного становления», що сприяють конструюванню професшного мислення [3, с. 15]. Авторка переконана в тому, що система значень i смисл1в, яю особистють вкладае у професшну д1яльтсть, сприяе виникненню образу професшного Я, що дае змогу утворити цшсний образ себе як фах1вця у конкретнш галуз1 [3, с. 10].
X. Дмитерко-Карабин зауважуе, що головними функщями мотивацшно! готовносп майбутшх психолога до професшно! д1яльност1 е «забезпечення стшко! професшно! спрямованосп особистосп, прагнення до виконання фахово! д1яльност1, И спонукання, регулювання та спрямування» [2, с. 9]. Науковець пропонуе концептуальну модель мотивацшно! готовност1 майбутшх психолога до професшно! д1яльност1, яка включае три
_СПЕЦИАЛЬНА ТА 1НКЛЮЗИВНА 0СВ1ТА В УКРА1Н11 ЗА КОРДОНОМ_
компоненти: цшнюно-смисловий (позитивне ставлення до професшно! дгяльносп), професшну спрямованють (штерес до професи) та навчально-професшну мотивацш (наприклад, бажання стати квал1фшованим психологом) [2, с. 10].
Мотиващйний компонент, на думку А. Яблонського, штегруе в соб1 усввдомлення кожним виконавцем сощально! значущосп И змюту I наслщшв, налаштованосп на свш особистюний I зокрема професшний розвиток [8, с. 79]. У зв'язку з цим варто шдкреслити, що важливе значения для вироблення мотиваци особистосп мае аксюлопчний аспект ставлення до дгяльносп. Адже, як зазначае О. Галян, саме цшносп та цшнюш ор1ентаци е пею передумовою, яка сприяе виробленню тако! налаштованосп (професшних установок, функцюнально-рольових позицш), засвоенню професшних функцш [1, с. 202]. Окр1м того, як стверджуе О. Шолох, цшшсне ставлення майбутшх психолопв до професшно! дгяльносп е «важливим елементом внутршньо! структури особистосп фах1вця, який завдяки рефлекси переходить у стан вщтворення набутих знань, умшь I навичоку професшнш даяльносп» [7, с. 229].
На значения сформованосп цшностей та цшнюних ор1ентацш у систем! шдготовки майбутшх психолог1в вказуе А. Фурман, вважаючи що щ особиспсш якосп обумовлюють формування професшно важливих якостей фах1вця, його особистюне зростання [4, с. 17]. Н. Шевченко доводить, що цшнюш ор1ентаци сприяють зростанню р1вня професшно! сввдомосп, презентують цшснють професшного образу [5, с. 17].
Викладеш вченими думки спонукають до висновку, що цшносп та цшшсш ор1ентаци майбутшх психолопв е пею смисловою основою, яка визначае спрямованють мотив1в майбутшх психолопв до роботи з тдлгтками-дев1антами. Зазначене дае шдстави видшити у структур! готовносп майбутшх психолопв до роботи з шею категор1ею ктентав мотивацшно-цшнюний компонент, який е своерщним смисловим вектором реал1зацп д1яльност1 майбутнього фах1вця в зазначеному напрямку. Цей компонент забезпечуе спрямованють майбутшх психолопв щодо роботи з шдлгтками, схилъними до дев1антно1 поведшки, та визначае характер професшно1 мотиваци майбутнього психолога.
Р1вш його сформованосп розкриваються, на нашу думку, на шдстав1 анал1зу таких показниюв, як мотиви вибору роботи з гадалками, схилъними до дев1антно1 поведшки; цшшсш ор1ентаци майбуттх психолог1в щодо професшнш даяльносп з шдлгтками, схилъними до дев1антно1 поведшки.
3 метою виявлення р1вн1в сформованосп мотивацшно-цшнюного компонента готовносп майбутшх психолог1в до роботи з шдлгтками, схилъними до дев1антно1 поведшки, нами було здшснено констатувальне експериментальне дослщження, в якому брали участь студенти спещальносп «Психолопя» II та IV курс1в. Для анал1зу р1вшв сформованосп компонента за виокремленими показниками нами було обрано таш д1агностичш методики: анкетування (для визначення р1вн1в сформованосп дослщжуваного компонента за першим показником) та опитувальник (для визначення р1вшв сформованосп цшнюних ор1ентацш майбутшх психолопв щодо роботи з шдлгтками, схилъними до дев1антно1 поведшки).
Для вивчення р1вн1в сформованосп мотив1в роботи з шдлгтками, схилъними до дев1антно1 поведшки, було застосовано анкету, вщповвд на яку св1дчили про наявнють бажання працювати з ними та штересу до тако! дгяльносп Отримаш ввдповвд шдтвердили високий р1венъ переконаносп у необхвдносп психолопчно! допомоги дев1антам. Водночас проблематичним було те, що третина опитуваних (34 %) не мала бажання працювати з тдитками-дев1антами, пояснюючи це складнютю тако! роботи, а 43 % студент не визначилисъ у своему ставленш до тако! роботи, вважаючи И можливою, але не бажаною.
Шдставою для ввднесення опитуваних до групи з певним р1внем сформованосп мотив1в роботи з шдл1тками-дев ¿антами за ознакою наявносп бажання I переконання були таш умовно прийняп ор1ентири: високого р1вня - за наявнютю однозначно задекларованого бажання та переконаносп виконувати таку д1яльнють; середнъого р1вня - у раз1 виявленого бажання виконувати и без зайвих зусиль та виявлення сумшв1в щодо И доцшьносп; низького р1вня - у раз1 ввдсутносп бажання та переконаносп або байдужосп до зазначеного питания.
Кшькюний анал1з отриманих ввдповвдей дав змогу отримати таш результати (табл. 1).
За результатами анкетування було також встановлено, що майже половина студенпв вважае проблему дев1антно1 поведшки актуальною у професшнш дгяльносп психолога, шдтверджуе необх1дн1сть отримання спец1ально1 п1дготовки для цшеспрямовано!
_СПЕЦИАЛЬНА ТА 1НКЛЮЗИВНА 0СВ1ТА В УКРА1Н11 ЗА КОРДОНОМ_
профшактично-виховно! роботи з метою усунення прояв1в дев1антно! поведшки. Разом з тим лише для 24 % четвертокурсниюв та 22 % другокурсниюв було б щкаво пов'язати свою майбутню професшну д1яльшсть з тдлгтками-дев1антами.
Таблиця 1
Ргвнг сформованостг у студентгв бажання та переконаностг у необхгдностг роботи
з тдлтками, схилъними до девгантног поеедтки
Р1вш сформованосп бажання та переконаносп у необхвдносп роботи з шдлгтками, схильними до дев1антно! поведшки Розподш експериментальних даних за курсами
Студента II курсу (%) Студента IV курсу (%)
Високий 22 24
Середнш 42 44
Низький 36 32
Узагальнивши вщповда студенпв на запитання анкети, нами визначено р1вш сформованосп штересу до роботи з шдлгтками, схильними до дев1антно! поведшки (табл. 2)
Таблиця 2
Ргвнг сформованостг ттересу майбутмх психологгв до роботи з тдлтками, схилъними
до девгантног поеедтки
Р1вш сформованосп штересу до роботи з шдл1тками, схильними до дев1антно! поведшки Розподш експериментальних даних за курсами
Студента II курсу (%) Студента IV курсу (%)
Високий 23 28
Середнш 44 41
Низький 33 31
Як засввдчують отримаш результата, лише незначна частина студенга защкавлена у робоп вказаного наиряму, оск1льки вони не до кшця розумшть роль психолога у профшактищ та корекцп дев1антно! поведшки.
Водночас зазначимо, що сучасна молодь, яка здобувае вищу освиу, не завжди усвщомлюе цшнють майбутньо! професп для себе особисто I суспшьства загалом, ор1ентуючись у цьому процес1 бшьше на моду або престиж. Цшшсне ставлення майбутшх психолопв до професшно! д1яльност1 постае ор1ентиром у систем! трудових пошук1в, основою професшного становления як фах1вця. Цшшсне самовизначення обумовлюе професшну активнють майбутшх психолога I в робот1 з тдл1тками-дев1антами зокрема.
3 метою виявлення р1вшв сформованосп цшнюних ор1ентацш учасник1в дослщження використовувалась рефлексивна д1агностика, запропонована Н. Шемигон, яка уможливлювала виокремлення та осмислення цшностей-цшей (ор1ентаци на шдготовку до професшно! роботи з шдлгтками, схильними до дев1антно! поведшки), цшностей-знань (ор1ентацп на отримання системи знань, необхщних для роботи з означеною категор1ею киенпв), цшностей-умшь (ор1ентаци на оволодшня системою умшь, потр1бних для тако! роботи), цшностей-якостей (ор1ентацп на самовиховання та саморозвиток професшних якостей, важливих для виконання ще! роботи) [6,с. 11].
Для цього нами було розроблено опитувальник, який дав змогу визначити вагомють кожного аспекта цшнюно! ор1ентаци за шкалою в1д 3 до -3. За результатами проведеного дослщження отримаш результати, представлен! у табл. 3.
Таблиця 3
Ргвнг сформованостг цгнмсних оргснтацгй студентгв до роботи з тдлтками, схилъними до девгантног поеедтки
Р1вш сформованосп цшнюних ор1ентацш студенпв до роботи з шдлгтками, схильними до дев1антно! поведшки Розподш експериментальних даних за курсами
Студента II курсу (%) Студента IV курсу (%)
Високий 28 30
Середнш 40 45
Низький 32 25
_СПЕЦИАЛЬНА ТА 1НКЛЮЗИВНА 0СВ1ТА В УКРА1Н11 ЗА КОРДОНОМ_
Принапдно зазначимо, що даш, представлен! у табл. 3, демонструюють позитивну тенденщю щодо визнання щнносп роботи з тдлггками-дев1антами. Проте зафшсоваш експериментальш даш не можуть забезпечити високого р1вня готовносп майбутшх психолопв до роботи за вказаною проблематикою.
Шдсумовуючи результати проведеного досл1дження, маемо шдстави видшити р1вш сформованосп мотивацшно-цшшсного компонента готовносп майбутшх психолопв до роботи з пцщтками. схильними до дсв1антноУ поведшки (рис. 1)._
Студенти II курсу I Студенти IV курсу
12 3
Високий р1вень Середнмй ршень Низький р1вень
Рис. 1. Ргвт сформованостг мотивацшно-цттсного компонента готовностг майбуттх психологгв до роботи з тдлтками, схильними до девгантног поведшки (%).
Як бачимо, в систем! мотив1в \ цшностей майбутшх психолопв питания роботи з шдлгтками, схильними до дев1антно1 поведшки, недостатньо виразно ввдображене, що св1дчить про не належний р1вень мотивацшно-цшшсно1 готовносп певно! гх частини до тако! даяльностг Проведене досл1дження дае змогу стверджувати, що готовшсть майбутшх психолопв до роботи з шдликами, схильними до дев1антно1 поведшки, значною м1рою залежить вщ защкавленосп у робот1 за вказаним напрямком, яка породжуе мотивацш. Не менш значущим е усввдомлення щнносп та цшшсно! зор1ентованост1 на взаемодш з тдлггками-дев1антами. Водночас результати дослщження е шдставою для констатацп недостатньо! сформованосп мотивацшно-цшшсного компонента тако! готовности що св1дчить про вщсутшсть нам1р1в студенпв працювати у досл1джуваному напрямку.
Перспективи подальших досл1джень вбачаемо у розробщ методично! системи формування готовносп щодо посилення мотиваци та вироблення цшнюних ор1ентацш майбутшх психолога щодо роботи з шдлгтками, схильними до дев1антно1 поведшки, у ЗВО.
Л1ТЕРАТУРА
1. Галян О. I. Мотиващйний аспект професшного вибору майбутшх психолопв (на приклад1 студенпв Центру перешдготовки) / О. I. Галян II Науковий в1сник Льв1вського державного ушверситету внутрштх справ. Сер1я психолопчна. - 2013. - Вип. 2. - С. 194-202.
2. Дмитерко-Карабин X. М. Вплив смисложиттевих ор1ентацш на мотивацшну готовшсть до професшно! д1яльносл майбутшх психолопв: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / X. М. Дмитерко-Карабин. - 1вано-Франювськ, 2004. - 23 с.
3. Мороховська У. Л. Розвиток мотивацшних складових профемйного самовизначення майбутшх психолопв: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07/У. Л. Мороховська. - К., 2011. - 21 с.
4. Фурман А. А. Ц1ншсно-ор1ентацшш чинники особист1сного розвитку майбутшх психолопв: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / А. А. Фурман. - Одеса, 2009. - 22 с.
5. Шевченко Н. Ф. Професшна св1дом1сть психолога: методолопчний та прикладний аспекти / Н. Ф. Шевченко II Проблеми сучасно! психологи. - 2012. - № 1. - С. 16-23.
6. Шемигон Н. Ю. Формування щншсних ор1ентацш майбутшх педагопв у процем професшно! шдготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04/Н. Ю. Шемигон. - Харюв, 2008. - 23 с.
_СПЕЦИАЛЬНА ТА 1НКЛЮЗИВНА QCBITA В УКРА1Н11 ЗА КОРДОНОМ_
7. Шолох О. А. Цштсне ставлення особистосл до майбутньо1 професп як психолого-педагопчна проблема / О. А. Шолох II Bîchhk ЧернЫвського нацюнального педагопчного ушверситету. Cepia: Педагопчш науки. - 2017. - Вин. 142. - С. 225-230.
8. Яблонський А. I. Мотивацшна готовшсть майбуттх психолопв до експертно1 д1яльносл: сутшсть та структура / А. I. Яблонський II Науковий bîchhk Херсонського державного ушверситету. Cepia: Психолопчш науки. - 2015. - Вил. 2 (2). - С. 77-81.
REFERENCES
1. Halyan O. I. Motyvatsiinyi aspekt profesiinoho vyboru maybutnikh psykholohiv (na prykladi studentiv Tsentru perepidhotovky). [Motivational aspect of future psychologists' professional choice (on the example of students of the Retraining Center)] Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia psykholohichna. 2013. Vol. 2. PP. 194-202.
2. Dmyterko-Karabyn Kh. M. Vplyv smyslozhyttyevykh oriientatsii na motyvatsiinu hotovnist do profesiinoi diialnosti maibutnikh psykholohiv: avtoref. dys. ... kand. psykhol. nauk: 19.00.07. [Influence of meaningful life orientations on motivational of future psychologists' readiness to professional activity]. Ivano-Frankivsk, 2004. 23 p.
3. Morokhovska U. L. Rozvytok motyvatsiinykh skladovykh profesiinoho samovyznachennya maibutnikh psykholohiv: avtoref. dys. ... kand. psykhol. nauk: 19.00.07. [Development of motivational components of future psychologists' professional self-determination]. Kyiv, 2011. 21 p.
4. Furman A. A. Tsinnisno-oriientatsiini chynnyky osobystisnoho rozvytku maibutnikh psykholohiv: avtoref. dys. ... kand. psykhol. nauk: 19.00.07. [Value-orientation factors of future psychologists' the personal development]. Odessa, 2009. 22 p.
5. Shevchenko N. F. Profesiina svidomist psykholoha: metodolohichnyi ta prykladnyi aspekty/ [Psychologists' professional consciousness: methodological and applied aspects]. Problemy suchasnoi psykholohii. 2012. Vol. 1. PP. 16-23.
6. Shemyhon N. Yu. Formuvannia tsinnisnykh oriyentatsii maybutnikh pedahohiv u protsesi profesiinoi pidhotovky: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04. [Formation of future teachers' value orientations in the process of vocational training]. Kharkiv, 2008. 23 p.
7. Sholokh O. A. Tsinnisne stavlennia osobystosti do maibutnoi profesii yak psykholoho-pedahohichna problema. [The individual's value attitude to the future profession as a psychological and pedagogical problem]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky. 2017. Vol. 142. PP. 225-230.
8. Yablonskyi A. I. Motyvatsiina hotovnist maibutnikh psykholohiv do ekspertnoi diyalnosti: sutnist ta struktura. [Future psychologists' motivational readiness for expert activity: essence and structure]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky. 2015. Vol. 2 (2). PP. 77-81.
Стаття надшшла в редакцию 25.11.2019 p.
