CC BY
16
С. Павлютенков та В. Крижко проанал1зували моде л 1 ¡дсального кср1вника. наведеш у впчизнянш 1 зар}'б1жшй л1тсратурк й зробили висновок, що пошук сукупносп окремих якостей особистосп, яга зумовлюють д1яльшсть, поки мало що дав: анатз особистосп видатних оргашзатор1в минулого не розкривае природу лщерства; перелпе якостей 140 знаменитих людей не включае визначених рис, властивих уам лщерам; володшня, здавалося би уама необхвдними для цього якостями не гарантуе досягнення значних усшх1в в управлшськш д1яльносп [5].
Дослщження, спрямоваш на виявлення особистюних рис лщер1в (близько 100 дослщжень заруб1жних психолопв), показали, що тшьки 5% п загального числа виявлених у них якостей виявилися загальними для вах: 1) ¡нтслскт. який повинен бути вищим за середшй; 2) ¿шщатива, що виражаеться в самостшносп, спритност1 1 специф1чшй мотивацн «д1яти»; 3) впевнешеть у собк високий р1вень домагань 1 самооцшки в л ас но!' компетентность
Незважаючи на те, що ще наприкшщ 40-х рога в XX ст. було встановлено, що немае прямого зв'язку м1ж особистюними якостями людини й уешшшетю II д1яльносп в рол1 кер1вника, багато директор ¡в шкш 1 сьогодш переконаш, що хорошому кер1вников1 властивий певний наб1р особистюних якостей, якого немае в шших. Сучасш науков1 тсорп говорять про те, що кер1вником не народжуються, а стають. Тому в багатьох крашах все бшыпе уваги придшяеться спещальнш шдготовщ кер1вншав, розвитку 1хшх профсайних навичок 1 зд1бностей [3, с. 3-4]. На жаль, у систем! осв1ти нашо! краши дуже мало кер1вниюв мають професшну шдготовку, адже вщповщна шфраструктура тшьки зароджуеться [2, с. 16]. Мова йде про мапстерську шдготовку майбутшх кер1вниюв шклл за спещальшстю «менеджер осв1ти та управлшня навчальними закладами». Таким чином, проблема залишаеться вщкритою.
Л1ТЕРАТУРА
1. Берека В. £. Теоретико-методолопчш основи фахово! подготовки мапстр1в з менеджменту освиж: автореф. дне. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / В. £. Берека. - К, 2008. - 48 с.
2. Берека В. £. Фахова подготовка мапстр1в з менеджменту оевгги: теор1я I методика; за ред.
A. Й. Сиротинка / В. £. Берека. - Хмельницький: ХГПА, 2008. - 428 с.
3. Лазарев В. С. Руководство педагогическими коллективами : пособие для руководителей общеобразовательных учреждений / В. С. Лазарев, И. А. Елисеева, Т. И. Пуденко (под ред.
B. С. Лазарева. - М.: Центр соц. и экон. исследований, 1995. - 158 с.
4. Мармиза О. I. Менеджмент в оевт: секрета уешшного управлшня / О. I Мармиза. - Харшв: ВГ «Основа», 2005. - 176 с.
5. Павлютенков £. М. Основи управлшня школою / £. М. Павлютенков, В. В. Крижко. - Харшв : ВГ «Основа», 2006. - 176 с.
6. Смирнов Е. А. Руководитель современной организации: управленческий статус и личностные особенности / Е. А. Смирнов // Личность. Культура. Общество. - 2001. - Т. 3. - Вып. 4 (10).
7. Шадриков В. Д. Проблемы системогенеза профессиональной деятельности / В. Д. Шадриков. - М.: Наука, 1982. - 184 с.
8. Тихонравов Ю. В. Теория управления: учеб. курс / Ю. В. Тихонравов. - М.: Вестник, 1997. - 205 с. УДК 378.147
В. В. КОНДРАТЮК
ОСНОВШ НАПРЯМКИ ПIДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕАЯ ДО РОБОТИ В УМОВАХ ПР0Ф1АЬН01 ШКОАИ
Розкрито суть основных понять, ят визначаютъ основт напрямки тдготовкы майбутшх вчытелгв до роботы в умоеах профтъног школы. Показано, що центральным елементом професшног подготовки е «готовность». Розкрыто та охарактеризовано основш компоненты готовности майбутшх вчытелгв до профшьного навчання учтв: потргбнгено-мотывацшный, операцшно-дгяльнгеный, рефлексывно-оцтювалъный.
Ключовг слова: тдготовка, профшьне навчання, професшна тдготовка, готовтеть, сфера дгяльностг особыстостг.
В. В. КОНДРАТЮК
ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ ПОДГОТОВКИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ К РАБОТЕ В УСЛОВИЯХ ПРОФИЛЬНОЙ ШКОЛЫ
Определены ключевые понятия, определяющие основные направления подготовки будущих учителей к работе в условиях профильной школы. Показано, что центральным элементом профессиональной подготовки является «готовность». Раскрыто и охарактеризованы основные компоненты готовности будущих учителей к профильному обучению учащихся: потребностно-мотивационный, операционно-деятельностный, рефлексивно-оценочный.
Ключевые слова: подготовка, профильное обучение, профессиональная подготовка, готовность, сфера деятельности личности.
V. V. KONDRATYUK
THE MAIN AREAS OF FUTURE TEACHER TRAINING TO WORK IN A SCHOOL
PROFILE
The article deals with the revealing of the essence of the main notions determining basic directions of future teachers training to setting about their work in vocational technical school. The notion "availability» has been defined as a central element of occupational training. Basic components of a future teacher availability to vocational training of pupils such as motivational, operational and reflexive-evaluative have been defined and characterized.
Key words: vocational training, occupational training, availability, scope of activity of a personality.
В шформацшно-технолопчному суспшьств1 XXI ст., коли в конкурснцп держав визначальними стали р1вень осв1ти i науки, створення умов для реал1зацп й розвитку прогресивних технолопй, особливо гостро постало питания профшьно! диференщацп навчання. Перехщ до профильного навчання дозволяе виршити наступш завдання:
• забезпечити поглиблене вивчення окремих предмет! в програми повно! загально! оевгга;
• . створити умови для icTOTHoi' диференщацп змюту навчання старшокласниюв з широкими та гнучкими можливостями побудови ¿ндивщуальних осв1тшх програм;
• . сприяти встановленню р1вного доступу до повноцшно! осв1ти р1зним категор1ям учшв вщповщно до i'x зд1бностей, ¿ндивщуальних схильностей i потреб;
• . розширити можливосп сощалпацп учшв, забезпечити наступшсть мгж загальною та професшною осв1тою, бшып ефективно шдготувати випускнпклв загальноосв1тньо1 школи до освоения програм вищо! професшно! осв1ти [10, с. 4].
В зв'язку з цим ниш в бшыпост1 краш одним з напрямклв реформування осв1ти е створення проф1льно! школи. Розробляються та впроваджуються моде л i тако! школи, навчально-методичне забезпечення оргашзащ! осв1тнього процесу в шй тощо.
Д о с л i д же н н я м и з ще! проблеми займаються чимало науковщв: Н. Виноградова, В. Гаргай, Ю. Д1к, Н. Зубарева, Д. Ермаков, П. Лернер, Д. Метьолкш, Н. Немова, G. Огородникова, I. Сасова, I. Щербо (загальш шдходи, становления профильно!' школи, оргашзащя та змют осв1тнього процесу, п1дготовка й перешдготовка педагопчних кадр1в); Л. Байбородова, Л. Серебренников (профшьне навчання в слльськлй школ1); G. Полат (дистанщйне навчання в профшьних класах загальноосв1тньо! школи); С. Чистякова (самовизначення старшокласнпклв при Bnoopi проф1лю навчання).
В Укра1ш ¡дея проф1льност1 теоретично оформлена в Концепщ! проф1льного навчання в CTapmin школк що розроблена групою науковц1в 1нституту педагог!кп АПН Украши (Л. Берез1вська, Н. Bi6iK, М. Бурда, Л. Денисенко, Г. Егоров. Г. 1ванюк, Л. Кал1шна, В. Кизенко, О. Корсакова, Л. Онищук, С. Трубачева). Над ргзними педагог1чними й психолопчними аспектами проблеми проф1льного навчання в загальноосв1тшй ruKO.ii також працюють П. Слкорський. Н. Ан1склна. Л. Покроева, Л. Черникова, В. Шахов, Л. Даниленко, Н. Шиян,
Ю. Шукевич, Н. Поб1рченко, В. Рибалка, Л. Коробко, Б. Федоришин та ш.
Змша освиньо! моде л 1 потрсбуе насамперед вщповщно! готовноси вчител1в 1 кер1вниюв загальноосвишх навчальних заклад1в д1яти в нових умовах модершзаци школи з випередженням. Аналп спещально! лиератури показуе, що професшнш шдготовщ майбутшх учител1в до профильного навчання учшв не прид1ляеться надежно!' увагн.
Мета статп - виокремити основш напрямки профсайно!' шдготовки майбутшх учител1в до роботи в умовах профшьно! школи.
Розглянемо сутшсть понять «шдготовка», «профссшна шдготовка» у психолого-педагопчних 1 словникових лиературних джерелах. Зпдно з С. Ожеговим, шдготовка визначаеться ЯК «запас знань, отриманий будь ким». Там же зазначаеться, що цей термш походить вщ слова «шдготувати», сутшсним значениям якого е «результат навчання - як процесу надання необхщних знань для чогось» та «сукупшсть попередшх дш, яю полегшують реал1защю якихось подалыпих дш чи пропса в» [7].
В. Даль визначае: «Готова (про людину), та котра приготувалася, така, що з1бралася зовам. пристосувалася до чогось; яка може та бажае виконувати. Готуватися, збиратися, знаряджатися налаштовуватися на щось; ... готовшеть же - стан чи властивють готового» [4, с. 387-388]. А зпдно з «Коротким тлумачним словником украшсько! мови» шд шдготовкою (за кшцевим результатом процесу) розум1ють «запас знань, навичок, доевщ, набутий у пропса навчання, практично! д1яльносп» i «готування (як д1я) всього нсобх1дного до чого-небудь» [3, с. 59]. Кшцевим результатом (як певного процесу) е шдготовлешеть чи готовшеть до чогось, зокрема, щодо освишх процеа в використовуеться термш осв1чешсть (як бшып загальний) 1 навчешеть (як бшып конкретний, предметний).
Професшна шдготовка майбутшх педагог!в грунтусться на нормативних документах Украши про оевт та вищу освиу, а саме Конституцн Украши, Державшй нацюнальнш програ\п «Освиа» («Украша XXI стол1ття» (1993 р.), законах Украши «Про оевт» (1996 р.) I «Про вищу освиу» (2002 р.), Нацюнальнш доктрин! розвитку освии Украши (2001 р.). В цих документах визначено, що виршення складних завдань навчання 1 виховання молод1 залежить вщ професшно! шдготовки педагопчних пращвншав.
У науково-практичнш л1тератур1 профссшна шдготовка мае рпш тлумачення. У Закон 1 Украши «Про вищу освиу» вона визначаеться як здобуття квал1ф1кацн за вщповщним напрямком або спещальшстю. Часто профссшну шдготовку розглядають як сукупшсть уже отриманих людиною спещальних знань, умшь та навичок, особистюних якостей, професп, власного доевщу роботи й уевщомлення норм поведшки, що забезпечують можливють уешшно! роботи з пс в но! профссп'. або, з шшого боку, як процес повщомлення тим, хто навчаеться, вщповщних знань та формування в них умшь 1 навичок. Ид професшною шдготовкою розум1еться процес формування спещалюта для одше! з галузей труд о во! д1яльност1, пов'язаний з оволодшням певних занять, профсаею.
Метою профсайно!' шдготовки е набуття профсайно! оевгга, яка е результатом засвоення системи мотиващйних знань, умшь. навичок та необхадних особистюно-професшних якостей. Зпдно з С. Гончаренко, профсайна освиа - це сукупшсть знань, навичок, умшь. оволодшня якими дае змогу працювати спещалютами вшцо1, ссрсдньо! квал1фпсацп або квал1фпсованим робиником [9, с. 61].
Профссшна освиа визначаеться як сощально 1 педагопчно оргашзований процес тру до во! сощал1зацн особистост1, що забезпечуе ор1ентащю та адаптащю у евт профссш. опанування певно! спещальносп 1 р1вня квал1ф1кацн, неперервне зростання компетентности майстерност1 та розвиток зд1бностей у р1зних сферах людсько! д1яльносп. Профссшна освиа створюе умови для профсайно го становления, розвитку й саморсалпацп особистост1 та сприяе досягненню гумашетичних та демократичних щлей сусшльства.
Фахова шдготовка, вказуе Ю. Гришко, - це частина оргашзованого педагопчного процесу з надбання контекстних щодо профссп' знань, умшь та цшшених установок, яка реал1зуеться в рамках вщповщного циклу галузевого стандарту. «Майбутнш педагог» - особа, що перебувае у фаз1 активно! профсайно!' шдготовки у вищому навчальному заклад1 до педагопчно! д1яльносп та профсайно!' основи [2, с. 6].
Ид професшною шдготовкою ми розум1емо систему оргашзацшних 1 педагопчних заход ¡в. яю забезпечують формування в особистост1 фахово! спрямованостк загадь но! та
профссшно! готовност! до д1яльносп за фахом. Центральним елементом шдготовки е поняття «готовшсть». У зв'язку з цим виникае необхщшсть визначити його суттсть.
Зазначимо, що проблема готовност! (сощально!, профссшно!'. психолопчно!, життево!, педагопчно!, побутово!) широко висв1тлюеться в теорн психологй' [ педагогпш. Сьогодш у в!тчизнянш наущ психолопчний 1 псдагопчний аспекта тлумачення поняття «готовшсть» розглядаються в !хнш оргашчнш едност! та взаемодп.
На думку К. Платонова, готовшсть можна трактувати по-рпному. В широкому значенш -це бажання працювати, розумшня необхщност! брата участь у трудовш д1яльност1; в конкретному - це потреба в пращ; у найбшып конкретному - це результат психолопчно! шдготовки та психолопчно!' мобЫзацп [8, с. 28].
Дослщжуючи психолопчну характеристику готовност! до труд о во! д!яльносп, М. Дьяченко 1 Л. Кандибович визначили, що вона мютить наступи! компонента: мотиващйний (позитивне ставлення до профссп. ¡нтсрсс до не! та шип стшю професшш мотиви); ор1ентовний (знания та уявлення про особливост! й умови професшно! д!яльносп, II вимоги до особистосп): опсращйний (володшня способами 1 прийомами профсайно! д1яльностк нсобх1дними знаниями, навичками, умшнями. процесами аналпу, синтезу, портняння. узагальнення тощо); вольовий (самоконтроль, умшня керувати д1ями. з яких складаеться виконання трудових обовязклв): ощнювальний (самоощнка свое! профсайно!' шдготовленост! 1 вщповщшсть процесу розв'язання пpoфeciйниx завдань оптимальним трудовим зразкам) [5, с. 20].
Аналпуючи проблему готовност! учшв до навчання, С. Щелшова визначае II як цЫсну я клеть особистосп суб'екта, що означае II здатшеть уешшно навчатись у вуз! та характеризуемся наявшетю в суб'екта визначено! структури, знань, умшь та навичок мотивацп. а також особиспсних характеристик [12, с. 44]. У структур! готовноси до навчання вона, з посиланням на С. Вершишна, називае певш компонента (табл. 1).
Таблиця 1
Структура готовностг учшв до навчання у ВИЗ
Компонента готовност! Суттсть
Изнавальний Знания, уявлення учшв про самих себе, сво! ¿ндивщуальш особливост!, якост! та можливосп; знания, уявлення учшв про подальше навчання у вуз!
Мотиващйний Потреба учшв у подалыпому навчанш у вуз!, прагнення до неперервно! осв!ти, до нових знань, мотиви вибору продовження навчання
Вольовий Розвиток необхщних якостей вщповщно до характеру наступно! д!яльност!, вмшня управляти собою, рацюнально розпод!лити свш в!льний час, самостшно оц!нювати сво! можливост!.
Операщйний Загальноосв!тш знания, вм!ння та навики, якл необхщш для подальшого навчання.
Стан ще! системи, вщзначае науковець, залежить в1д взаемодн вах компонент!в готовносп. ступеня 1х сформованостг Разом з там у цЫсний систем! компонстлв готовност1 основну функщю виконуе мотиващйний компонент. Розробляючи власну модель готовносп учшв до навчання у вуз!, С. Щелшова визначае не т!льки компонента, а й критерп та яюсш показники компонент!в готовносп (табл. 2).
Л. Сохань, I. Срмакова та Г. Нессен акцентують увагу на таких компонентах готовноста
• мотиващйному (вщповщальшеть за виконання завдань, почуття обов'язку);
• ор!ентовному (знания й уявлення про особливосп та умови д!яльносп, II вимоги до особистост!);
• операщйному (волод!ння способами та прийомами д!яльносп, необх!дними ключовими компетенщями);
• вольовому (самоконтроль, самомобшзащя, вм!ння управляти д!ями);
• оц!ночному (самоощнка свое! шдготовленост! ! в!дпов!дн!сть процесу розв'язання завдань оптимальним зразкам) [6, с. 92].
Таблщя 2
Критери та яшст показники компонентге
Компонент готовносп Критери Яюсш показники Вим1рник
1 2 3 4
Мотиващйний 1нтерес до навчально! д1яльносп, поведшков1 реакцн, прагнення досягти усшху Учень виявляе штерес до навчально! д1яльносп, виз-нае необхщшсть вищо! осв1ти, отримуе задоволе-ння вщ процесу навчання Спостереження за навчально-виховним процесом, анкету-вання, опитування
ГБзнавальний Усвщомленють про подальше навчання у вузк ознайомлення з формами навчання у вуз1 Учень мае уявлення про напрямок майбутньо! д1яльносп, знайомий з формами та методами навчання у вузг Спостереження за навчально-виховним процесом, анкетував-ння, опитування
Ор1ентащйний Знания, умшня та навики, необхщш для подальшого навчання у вуз1 Волод1е необхадними знаниями, умшнями та нави-ками, здатний використатк готов1 знания у новш ситуаци. Контрольш зр1зи, д1агно-стичш контрольш роботи, колок-в1уми, зал ¡к и. юпити.
Вольовий Самостшшсть, умшня самооргашзацн, мобЫзацп сил, самоощнка майбутньо! д1яльносп Учень здатний самосп-йно та тривало навчатися, володце навиками само оргашзаци, мобшзуе сили, ращонально використовуе в1льний час. Розвинута самоощнка до майбутньо! дцяльносп Спостереження за навчально-вихов-ним процесом, анкетування, опитування, результата шдивщуальних домашшх завдань
Проанатзувавши погляди деяких достдншав щодо компонентного змюту поняття готовносп, ми узагальнили 1х 1 подали у зведешй таблищ (табл. 3), що дозволяе виявити риси стильного та в1дм1 иного у шдходах 1 критер1ях.
Таблщя 3
Компоненты готовност1 до д1яльност1
Автори Компонента готовносп
С. Павлютенков потр1бшсний, мотиващйний, д1яльшсний, операщйний, рефлексивний, ощнювальний, моральний, психолопчний, практичний
М. Дьяченко, Л. Кандибович мотиващйний. ор1ентовний, вольовий, операщйний, ощнювальний
Л. Сохань, I. Срмакова, Г. Нессен мотиващйний. ор1ентовний, вольовий, операщйний, ощнювальний
С. Саф'янц, Л. Чершкова мотиващйний. когштивний, особистюний
Д. Мехшадзе моральний, психолопчний, професшний
Р. Лучечко мотиващйний, ирофсайний. психолопчний
Аналп таблищ 3 дозволяе стверджувати, що основним компонентом готовносп майбутнього вчителя до профшьного навчання школяр1в е потр1бшстно-мотивацшний, операцшно-д1яльшсний 1 рефлексивно-ощночний.
До аналопчного висновку про структуру готовносп можна дшти на основ1 аналпу структури будь-яко! д1яльносп. О. Леонтьев будь-яку д1яльшсть представив у в игл яд 1 таких елеменлв: потреба - мотив - щль - дп - опсрацп - результат (продукт). Проанал1зувавши
зв'язки м1ж елементами ще! структуры д1яльносп, В. Штанова представила II в такому впглядк
• Д: (ПМ —>■ ОТД Р) ^ Я. дс ПМ - потребшсно-мотиващйний компонент, ОТД -операщйно-техшчний компонент, Р - результат д1яльносп. Я - рсфлская [11, с. 9-20].
Потрсбшсно-мотиващйна сфера особистоси - цс ¡нтсгральна яюсть, що характсризуеться сукупшстю сощальних установок, цшшсних ор1ентацш, ¡нтсрсав. яю становлять основу мотив1в. Можемо визначити два типи мотив1в: опосередковаш та безпосередш. У раз!, коли, наприклад, профсая обираеться як зааб реал1заци поставлено! мети, що лежить поза профсаею. то цей тип вщноситься до опосередковано! мотивацп (сощальш, престижш, матер ¡ал ы-п. упттарш мотиви). Якщо ж виб1р стимулюеться профсаею. ми маемо справу з безпосередньою мотиващ ею (естетичш, шзнавальш, творч1 мотиви, а також мотиви, пов'язаш гз змютом пращ).
Операцшно-техшчна сфера д1яльносп особистосп - це ¡нтсгральна яклеть. яка характеризуемся сукупшстю сшльних 1 спещальних знань, умшь 1 навичок, профсайнпх якостей. Специфика формування ще! сфери особистосп полягае в тому, що спочатку формуються найзагальшпи уявлення про працю (II предмет, засоби, умови тощо), подаються зовшшш ознаки трудово! д1яльносп, котр1 поступово пов'язуються з ОСНОВНИМИ 1 ДаЛ1 з II суттевими ознаками. Пстм виникають уявлення про под1бш профссп. яю поступово дсталпуються. поеднуються з конкретними видами (спсщальностямп) цих профсай. Це ж стосуеться вмшь [ навичок, як! формуються вщ найелементаршших до б1льш складних. У профсайному навчальному заклад! пр1оритст надаеться формуванню спсц1альних знань, ум1нь [ навичок, як! вдосконалюються в пропса навчально-профсайнок а поим 1 профсслйно! д1яльност1 особистост1. Профсслйнс навчання, таким чином, може розглядатись як формування основ (передумов) майбутньо! професшно! компетентности
Трет1м компонентом структури особистост1 е рефлекс. Як вщзначае Л. Вязшкова, рсфлсксля «вбудована» в мехашзм саморозвитку, що е умовою до засоб1в постшного нарощування особист1сного потенщалу людини; вона - необхвдна умова, мехашзм, шдстава й заело профсслйного зростання кер1вника [1, с. 212].
Отже, основними напрямками шдготовки майбутнього вчителя до роботи в умовах проф1льно1 школи можна вважати формування у нього професшно! готовносп. основними компонентами яко! е потр1бшстно-мотиващйний, операщйно-д1яльшсний 1 рефлексивно-ощночний.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вязникова Л. Ф. Рефлексия и переживание как единый психологический механизм изменения профессионального сознания руководителей образования в процессе их профессиональной переподготовки / Л. Ф. Вязникова // Мир психологии. - 2002. - № 4. - С. 209-215.
2. Гришко Ю. А. Формування цшносп саморсалпацп майбутшх педагопв у процеа фахово! шдготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук / Ю. А. Гришко. - Запор1жжя, 2000. - 20 с.
3. Гумецыса Д. Г. Короткий тлумачний словник украшсысо! мови / Д. Г. Гумецыса, В. Л. Карпова та ш. - К: Рад. школа, 1978. - 296 с.
4. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: Т. 1-4 / В. Даль. - М.: Русский язык, 1981.-Т. 1: А-3. -699 с.
5. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к деятельности / М. И. Дьяченко, Л.А. Кандибович. - Минск: Изд-во БГУ, 1976. - 176 с.
6. Життева компетентшеть особистостг наук.-метод, поабник / За ред. Л. В. Сохань, I. I. Ермакова, Г. М. Нессен. - К.: Богдана, 2003. - 520 с.
7. Ожегов С. Словарь русского языка /С. И. Ожегов. - М.: Гос. изд. иностр. и нац. словарей, 1960. - 960 с.
8. Платонов К. К. Краткий словарь системы психологических понятий: учеб. пособие для инж.-пед. работников профтехобразования / К. К. Платонов. - М.: Высшая школа, 1984. - 175 с.
9. Професшна оевгга. Словник: навч. поабник / Уклад. С. У. Гончаренко та ш. / За рад. Н. Г. Никало. - К.: В ища школа, 2000. - 380 с.
10. Упровадження допрофшьно! шдготовки учшв загальнооевггшх навчальних заклада: метод, рекомендаций. // 1нформацшний »¡рник МОН Украши - К.: Пед. преса, 2008. - № 19-20-21. - С. 3-9.
11. Штанова В. С. Сутнють та класифпсащя професшних якостей молодого кер1вника школи / В. С. Штанова // Управлшня школою. - 2010. - № 16-18. - С. 9-20.
12.Щеликова Е. В. Применение оценочных критериев в профильном обучении / Е. В. Щеликова // Профильная школа. - 2007. - № 1. - С. 43-46.
