CC BY
11
УДК 378.147:378.046.4(477)
Лариса ДУД1КОВА
AHAAI3 СТАНУ ГОТОВНОСТИ МАЙБУТН1Х МЕДИК1В ДО ПРОФЕС1ЙНОГО
САМОВДОСКОНАЛЕННЯ
У cmammi подано характеристику стану готовности майбутна nimpie до професшного самовдосконалення, доведено необхгдшсть посилення уваги в навчальному процеа до проблей формування у майбутшх riiKapie готовностг до професшного самовдосконалення. Готовшсть фахлвщв до майбутньо! профеайноi dizuhHocmi визначалась за сформовашстю мотивацшно-щншсного, тзнавальноннформащйного та д1яльшсно-результативного критерив.
В статье представлена характеристика состояния готовности будущих врачей к профессиональному самосовершенствованию, доказана необходимость усиления внимания в учебном процессе к проблемам формирования у будущих врачей готовности к профессиональному самосовершенствованию. Готовность специалистов к будущей профессиональной деятельности определялась по сформированности мотивационно-ценностного, познавательно-информационного и деятельностно-результативного критериев.
In this article there are stated the characteristics of the ready status of future doctors for their professional self-perfection, there is also proved the necessity to enhance attention to the problems of the readiness formation of fiiture doctors for their professional self-perfection during their training. Availability of experts for future professional activity w as determined by the formation of values, motivational, cognitive and information Deyatelnostno-efficient criteria.
Специфка медично! робсти зумовлена пев ними вимогами освггаього, практичного та особиспсного характеру, що висуваються до л1кар1в, осмльки саме Гхня участь у лкувальному процеа здебшыиого е визначальною i найскладшшою. Л ¡кар повинен внзначити дшгноз, встановити план л1кування з урахуванням ycix даних анамнезу та д1агностикн, активно працювати з хворнм, використовуючи елементн психолопчного вплнву, розробляти заходи реабштацп та профшактнки, брати участь у просвп~ницькш робот!
Робота лжаря мае супроводжуватись особиспсним i професшним зростанням, накопнченням досвщу, покращанням практнчних навнчок, дослщннцькою роботою, застосуванням на практищ нових досягнень медичноК науки. Постшне зростання обсяпв ¡нформацп потребуе вщ .niKapm умння викорнстовувати HOBi ¡нформащйш технологи, засоби прискорено! передач! ¡нформацп i т. п. Вщ п¡карip, вимагаеться високий професюналпм, в основ! якого лежать не лише знания, а й готовшсть ix систематично поповнювати, тобто йдеться про необхщшсть сформованосп ix готовносп до професшного самовдосконалення.
На сьогодш у педагопчнш наущ накопичено досвщ оргашзацп навчання студетчв з урахуванням необхщносп формування ix готовносп до професшного самовдосконалення. Дослщженням проблем самовдосконалення безпосередньо займалися таи науковщ, як О. G. Блшова [1], Н.Д. Брапна [2], Т. В. Вайншенко [3], О. В. Дщенко [4], I. А. Донцов [5], Ю.М.Орлов [6], Л. I. Рувинський [7] та ¡н. Вони розробили теоретичш основи самовдосконалення, загальну концепщю и' педагопчного стимулювання, внзначили суть, особливосп та функци самовдосконалення в професшнш дшльносп. обгрунтували взаемозв'язок mi ж самовдосконаленням й ефектнвною професшною д1яльшстю, дослщили шляхи й засоби формування потреби та стремлшня до самовдосконалення. Для ефективно! гадготовки студенев - майбутшх медиив до професшного самовдосконалення важливе значения, OKpiM узагальнення набутив учених, мае також вивчення стану сформованосп у них зазначено! якосп. 3 огляду на це метою crani е узагальнення результат вивчення стану сформованосп у майбутшх медиив готов носп до професшного самовдосконалення.
Для вивчення стану сформованосп у майбутшх медиюв готовносп до професшного самовдосконалення було проведено констатувальний етап педагопчного експфименту сфед студент 1 курсу Вшницького Нащонального медичного ушвфситету ¡м. М. I. Пирогова, котр1 навчаються за напрямкамн «бакалавр» 1 «спсц1ал1ст». Для визначення стану сформованосп готовносп майбутшх пжар1в до профеайного самовдосконалення ми використали метод анкетування, я кий дав змогу визначити ставлення студента до професш лжаря, з'ясувати те, як студенти усвщомлюють особиспсний сенс та значунцсть профеайного самовдосконалення, яким е IX бажання займатись самовдосконаленням, чи розвинений у них газнавальний ¡нтфес до особиспсно-професшного зростання; чи розушютъ вони значения загальнолюдських духовно-моральних щнностей добра, гумашстичних свтглядних установок, а також норм та правил професшноГ поведшки й д1яльносп л ¡каря; чи усвщомлюють важливкть гумашстичних щнностей у своему житп й професшнш д1яльиосп.
На констатувальному еташ педагопчного експерименту було використано тжож метод експертно1 ощнки. Експфтами запросили викладач1в, кур атор ¡в студентських фуп (14 оаб). Для експфтизи за кожною ознакою було розроблено блок питань, що розкривають показники ознаки. Адекватнкть ощнки забезпечувалась поперед тм обговоренням експертами основних критерпв ощнки.
Широко було використано також проективм методики, тобто прийоми опосередкованош вивчення особисгосп. Зокрема, ми пропонували студентам заедаяня, налриклад, схематично зобразити образ свого Я-щеального професшного (для з'ясування того, як студенти розумють власне «Я-реальне» та необхщшсть досягнення «Я-щеального»), розробити ищсну концепцию професшного самовдосконалення л1каря (для визначення р1вня знань студент про р1зш аспекта профеййного самовдосконалення л1каря, розумшня способ ¡в [ пшгав самэвдосконалення у професшнш д1яльносп, для вивчення вмшня студенпв плануватитарозробляти програму професшного самовдосконалення), описати ситуащю з майбутньо! професшно1 д1яльносп (для визначення здатносп студенпв осмислюватп ситуацп профеайно! д1яльносп), пщбрата л1тфатуру для юлькох занять (для перевозки самостшносп студенпв у пошуку шформащ).
Важливе значения у нагаш робот! мав метод тестування. Його використовували для визначення ступеня гадготовленосп студенпв до профеайно! дшльностг 1х здатносп до самосиостфеження й самоаншпзу: з'ясування уявлень про сутнкть, зм1ст, ознаки та етапи. Тестування тжож дало змогу визначити системшсть [ глибину теоретичних знань студенпв з проблем професшного самовдосконалення; IX здатшсть осмислювати ситуаци професшно! д1яльносп з р1зних точок зору, а також знания про шляхи пошуку ¡нформацп з питань самовдосконалення лжаря.
Дослщження стану готовносп до професшного самовдосконалення майбутшх медшав проводили за трьома критф1ями. Зокрема, основними показниками сформованосп готовносп майбутшх лжар1в за мотиващйно-щншсним критф1ем були: ¡нтерес до професи лжаря. прагнення стати л1 кар е м- про фе а о нал ом: сформовашсть потреби у професшному самовдосконаленш; усвщомлення особисткного сенсу та значущосп професшного самовдосконалення; бажання займатись самовдосконаленням, газнавальний ¡нтфес до особисткно-професшного зростання; розумшня свого «Я-реального» та необхщносп досягнення «Я-щеального»; сформовашсть щей про важливкть 1 необхщшсть професшного самовдосконалення на р1вш загальних уявлень, думок, погляд1в чи переконань; сформовашсть загальнолюдських духовно-моральних щнностей добра, гумашстичних свггоглядних установок, а також норм [ правил професшно1 поведшки й д1яльносп л ¡каря; усвщомлення важливосп гумашстичних щнностей у власному жигп 1 професшнш д ¡ял ь но сл.
Основними показниками сформованосп готовносп майбутшх л1кар1в за шзнавально-¡нформацшним критфкм е: усвщомлення студентами ступеня свой гадготовленосп до професшно! д1яльносп, IX здатшсть до самоспосгереження й самоанализу, ч1тюсть уявлень про сугшсть, змкт, ознаки, складов!, мехашзми, етапи профеайного самовдосконалення медика; системшсть I глибину теоретичних знань з проблем профеайного самовдосконалення; здатшсть осмислювати ситуацп' професшноГ д1яльносп з р1зних точок зору, видшяючи окрем аспекги аналгзу та встановлюючи м1ж ними взаемозв'язки; самостшшсть у пошуку ¡нформацп про шляхи самовдосконалення лжаря; здатшсть до рефлекси; адекватшсть самоощнки свое!
д1яльносп; актавшсть пщ час обговорення рпних медичних проблем, аналпу конкретних ситуацш, результата .шкарсыои практики.
Основ ними показниками сформованосп готов нот майбугтх лжарт за д1яльшсно-результативним критф1ем слугували: вмшня визначати мету й завдання професшного самовдосконалення, планувати шляхи 1х досягнення; володшня методами, прийомами 1 технолопями самовдосконалення; виб1р 1 використання доцшьних засоб1в пошуку й засвоення ¡нформацп; самостшшсть у робот! з лпгратурними джерелами, ¡нтфес до вивчення пфедового досвщу, досягнень наук, доииднидько! робота; вшння здшснювати самоконтроль, самоанал1з й самоощнку результат д1яльносп ¡з самовдосконалення; регуляршстъ самоосв1ти; прояв вольових якостей, зокрема, наполегливосп, дисции.ш нованосп та ¡н. у виконанш навчальних завдань та досягненш цшей самовдосконалення; внутршня незалежшстъ вщ зовшшнього впливу, необхщшсть консультативно! допомоги у самовдосконаленш.
Пор1вняльний анашз експертно1 ощнки та самоощнки розвитку притер ив готовносп та власне готовносп до професшного самовдосконалення було проведено у рамках д1агностичного дослщження. Результата опитування засвщчили, що самооцшка сформованосп критерии готовносп та власне готовносп студенпв майже не вщр1знясться вщ експфтно! ощнки. Найбшьшими виявились розб1жносп в ощнщ сформованосп готовносп до професшного самовдосконалення за д1яльнкно-результативнимкритф1ем (табл. 1).
Таблиця 1
Оцткасфорлюеаноаш в майбуттх мтр е готоеноспи до професгшого самовдосконалення
Критфн Доля (%) оаб, що знаходяться на вщповщному р!вн1 С средни значения
низький сфедшй високий ЕК С
ЕК С ЕК С ЕК С
Мотив ацшно-щншсний 31 33 62 59 9 8 16,07 15,42
ГЙзнавально-¡нформацшний 38 39 58 56 4 5 14,56 14,55
Д1яльшсно-результативний 68 48 29 49 3 3 11,47 13,47
Готов шсть 46 40 50 55 4 5 42,3 42,2
Як видно з даних табл. 1, розподш студенпв щодо р1вшв критфп'в готовносп за результатами експфтноГ та самоощнки пржтачно не вщргзияеться. Анаш результата також було проведено за допомогою обчислення сфедньо! ощнки, як сфеднього балу ощнки вщповщного критер1ю (готовносп). Значугщсть розходження мж самоощнкою та експфтною ощнкою пфев1ряли за допомогою X-критфш Колмогорова-Смирнова [8, с.142-155].
Для перев1рки ¡стотносп розходження пор1внювали розподши за критер1ями готовносп та готовносп до самовдосконалення за р1внями: низьким, сфедшм \ високим, розраховуючи значения критф1ю за формулою:
(1)
V И1 + И2
Де ир и2 - ылыасгь ос1б, китр1 знаходяться на вщповщному ршш за експертною ощнкою та самоощнкою, - найбшына р1зниця накопичених частот. Для спрощення процедури розрахунки проводили ¡з занесениям даних до розрахунково! таблищ (табл. 2).
Табдищ 2
Поргетльпий анажз ексжргжог та самоощнки готоеносш до самоедосконалення
Критфп за р1внями Частота
пх п2 А /2 /; /; <1
Мотиващйно-щншсний 31 33 0,169 0,206 0,169 0,206 0,037
ГЙзнавально-операидйний 38 39 0,208 0,244 0,377 0,45 0,073
Иизь- Прогностично-КИИ творчий 68 48 0,372 0,30 0,749 0,75 0,001
Готовшсть 46 40 0,251 0,25 щ+ъ
I 183 160 1 1
Мотиващйно-щншсний 62 59 0,311 0,269 0,311 0,269 0,042
Шзнавально-операцшний 58 56 0,291 0,256 0,602 0,525 0,077
дн!й" Прогностич- НО-ТЕОрЧИЙ 29 49 0,147 0,224 0,749 0,749 0
Готовшсть 50 199 55 219 0,251 1 0,251 1 =^-1^ = 0,79 щ+ъ
Мотиващйно-щншсний 9 8 0,45 0,381 0,45 0,381 0,069
ГНзнавально-операцшний 4 5 0,2 0,238 0,65 0,619 0,031
Висо- _ Прогностач- кии но-творчии 3 3 0,15 0,143 0,8 0,762 0,038
ГОТОВШСТЬ 2 4 20 5 21 0,2 1 0,238 1 =^-1^=0,22
Таким чином, одержан! емшричш значения критерш виявились меншими вщ Г1,36, а = 0,05
критичного: 1 = I . Тобто з надшшстю не менше 95% можна стверджувати
[1,63, « = 0,01
про адекватшсть експертно! та самоощнки.
Результата статастично1 перев1рки виявили незначш розходження м1ж експертною ощнкою та самоощнкою вщиовщних критерпв готовности що дозволяе стверджувати про адекватшсть обраних метод ¡в дослщження. У подалыиому для ощнки вщповщних характеристик ми використовували у якосп рейтингово! ощнки середне арифметичне експертно! та самоощнки, заокруглюючи у бжзменшення.
У щлому результата д1агностичного дослщження свщчать про досить иизький р1вень розвитку готов но еп майбутшх ,шкар1в до профеайного самовдосконалення. Зокрема, за мотавацшно-щншсним критер1ем готовшсть до професшного самовдосконалення нависокому р1вн1 сформована лише у 8% майбутшх .шкарщ. на сфедньому р1вш знаходитъся близько 60% респондент, на низькому - близько 32% студенпв. Дещо нижчим виявився стан
сформованосп готов Hocri студент до професшного самовдосконалення за когштивио-шформацшним критеркм: близько 4% студент - високий, у приблизно 57% - середнш ртень. i у 39% - ннзькнй. Ще нижчою е сформовашсть готовносп до професшного самовдосконалення у майбутшх л1кар1в за д¡яльнiсно-рсзультативним критер1ем: тшьки 3% студента мають високий р1вень, 35% - середнш pieeHb i 62% - низький. Сфедне значения за вигцезазначеними критер1ями складае: 16, 15 та 12 баив вщповщно, за максимально можливо! ощнки у 32 бали. Статистична обробка отриманих уиродовж констатувального етапу иедагопчного експфименту даних засвщчила, що загальний стан сформованосп готовност1 до професшного самовдосконалення у майбутшх лжар1в знаходиться пфеважно на низькому та середньому р1внях (вщповщно у 40% i 55% студент) i лише у незначноГ частини майбутшх л1кар1в, що не перевишуе 5% - на високому. Сфедня ощнка готовносп до професшного вдосконалення знаходиться на piBHi близько 42 бал1в з можливих 96.
Результата констатувального етапу педагопчного експерименту показали недостаташ р1вень готов Hocri студент до професшного самовдосконалення. Проведен! дослщження показали також, що у навчальному закладi не сторено необхщних i достатн1х умов для реалпатш потенцшних можливостей майбутшх п ¡кар ¡в дня самовдосконалення. Студенти не мають необхщноГ практично! гадготовки щодо складання профам самогазнання, самовдосконалення CBoei особистосп та решнзацн i'i на пракгащ. У них не сформован! навички ririeHH розумово! npani, чфез що знижуеться i'x працездат'Н1сть i попршуеться робота над професшним самовдосконаленням. Це значно впливае на саморозвиток студента, розвиток ix професшно важливих якостей i формування готовносп до про фес ¡иного самовдосконалення. Узагальнення отриманих даних дозволяе зробита висновок про те, що одним з найважливших завдань навчання майбутшх л ¡кар ¡в е щлеспрямоване формування ix готовносп до професшного самовдосконалення.
Отже провсдснс д1агноспине дослщження дозволило виявити реальний стан готовносп майбутшх .TiKapiB до профсснтного самовдосконалення. З'ясовано, що загальний стан сформованот готовносп до професшного самовдосконалення у майбутшх лжар1в знаходиться переважно на низькому та сфедньому (вщповщно у 40% i 55% студент) i лише у незначно! частини майбутшх лжар1в, що не пфевищуе 5% - на високому piBHi. Основними причинами цього е недостатня увага в навчальному процеа до проблем формування у майбутшх .ikapiB готовносп до професшного самовдосконалення. Це св1дчить про необхщшсть зд)йснення педагопчних вплив1в щодо розширення профес1йно1 свщомосп студенпв, ix самосвщомосп, збагачення знань з питань проc|)eciиного самэвдосконалення л1каря, розвиток ix ум1нь у щй сфер1.
Л1ТЕРАТУРА
1. Блинова О. е. BiflKpHTiexb як внутртшня умова розвнтку i вдосконалення особистосп / О. е Блинова // Прикарпат. ун-т ¡м. В. Стефаника: зб. наук. пр. - 1вано-Франивськ: 1ФУ, 2000. - Вип. 4. -Ч. 1. - С. 36^13.
2. Братина Н. Д. Самосовершенствование человека как философская проблема: автореф. дис. на сонск. науч. степ. канд. фил ос. наук: спец. 09.00.01 «Онтология и теория познания» / Н. Д. Братина. - М., 1991. - 16 с.
1. Вайншенко Т. В. Сутшсть та зм1ст професшно-педагопчного самовдосконалення / Т. В. Вайншенко // Наук. BicH. Чершв. ун-ту: зб. наук. пр. Сер. «Педатопка i пснхолопя». - Чершвщ: Рута, 2005.-Вип. 27В. - С. 13-20.
2. Ддденко О. В. Педатопчи умови професшного самовдосконалення майбутшх офщер1в: дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / О. В. Ддденко.-Хмальннцькнй,2003.-155 с.
3. Донцов И. А. Личное самосовершенствование и мораль / И. А. Донцов. - М.: Знание, 1975. - 64 с.
4. Орлов Ю. М. Восхождение к индивидуальности: кн. для учителя / Ю. М. Орлов. - М.: Просвещение, 1991. -287 с.
5. Рувинский JI. И. Самовоспитание личности / Л. И. Рувинский. -М.: Мысль, 1984. -140 с.
6. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологин / Е. В. Сидоренко. - СПб.: Речь, 2002.-350 с.
