CC BY
16
УДК 371.1:504.001
Г. Б. ЧАЙКОВСЬКА
ФОРМУВАННЯ ЕК0Л0Г1ЧН01 КОМПЕТЕНЦП В МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В
ПОЧАТ KOBOI ШКОЛИ
Розкрито суть поняття екологгчноХ компетещи майбутшх вчитемв початково'1 школи. Запропоновано модель формування еколог1чноТ компетещи студенте як технологт навчання у вуз1 Висвиплено зшст предметного, професшно-орштованого, жшптевого та особисто-щншсшсного pianie екологишэ! компетещи студенгшв. Встановлено, що формування цих pieme стае можливим за у моей повнощнногорозвиткуpisHux компоненгтв екологпноХ компетещИ майбутшх вчитешв.
Кчючовг слова: екологгчна oceima, екалоггчна компетенщя, майбутш вчител! початхово! школи.
Г. Б. ЧАЙКОВСКАЯ
ФОРМИРОВАНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНЦИИ У БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЫ
Раскрыта сущность понятия «экологическая компетенция» будущих учителей начальной школы Предложена модель формирования экологической компетещии студентов как технология обучения в высшем учебном заведении. Отражено содержание предметного, профессионально-ориентированного, жизненного и шчностно-ценностного уровней экологической ко^шетещии студентов. Установлено, что формирование этих уровней становится возможным при условии полноценного развития различных компонентов экологической компетещии будущих учителей.
Ключевые слова: экологическое образование, экологическая компетещия, будущие учителя начальной школы.
Н. В. CHAYKOVSKA
FORMING OF ECOLOGICAL COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS
OF PRIMARY SCHOOL
The essence of the notion of ecological competence of future teachers of primary school has been exposed. The model of ecological competence formation of students has been offered in the form of technology of teaching at a higher educational establishment. The contents of subject, professionally-oriented, vital and personality-valued levels of student ecological competence have been highlighted. It has been defined that formation of these levels becomes possible on condition of appropriate development of different components of ecological competence of future teachers.
Keywords: ecological education, ecological competence, future teachers of primary school.
HoBi вимоги суспшьства до освгги зумовлюють потребу подготовки еколопчно грамотного молодого поколшня, здатного здшснювати екологоцентричний гадхщ у взаемодп з природою. Сучасна парадигма освгги ставить у центр освггньо! д1яльносп виховання еколопчно! грамотное^, а в1дтак - еколопчно! компетентности особистосп та сустльства. Стратега реатзацп цього завдання вимагае накопичення позитивного наукового та практичного доевщу взаемодп людини i природи, утвердження прЬэритету вах форм життя як умови ¡снування людства.
Ставлення людини до навколишнього середовища залежить здебшыпого вщ мщносп фундаменту первинних еколопчних знаиь, емоцшних вщносин до природи, сформованих у молодшому шильному Bini. Стосовно цього визначальнуроль Biflirpae гадготовлешеть вчител1в початкових KnaciB у cnpaBi розвитку еколопчно! культури гадростаючого поколшня. 3 огляду
на сказане, вища осв1та повинна бута нацшена в майбутне, на розвиток життево важливих еколопчних компетенщй студента, формування в них еколопчно! культури, нових образ1в еколопчного мислення 1 д1яльносп.
Окресленш проблем присвячено чимало наукових дослщжень. Мету еколопчно! шдготовки вчеш визначають як виховання в студента норм загальнолюдсько! \iopa.ni у ставленш до природи [3, с. 46]; головним в еколопчнш гадготовщ вважають формування у майбугшх вчитетв еколопчно! етики та еколопчного стилю мислення [2, с. 67], мотив1в бережливого ставлення до навколишнього середовища та еколого-иедагопчно! гстовносп до виховання школяр1в [5, с. 42]. У наукових роботах розглянуп конце туш ьш пщходи до визначення завдань, принцитв оргаизацп еколопчно! шдготовки майбугшх педагога, дослщженш особливосп здшснення теоретично! еколопчно! гадготсвки при вивчеиш окремих дисциплш вигцо! школи.
Однак, незважаючи на значну ильисгь публжащй, у педагопчшй наущ переважае постановка проблеми формування еколопчних знань та культури I недосгатньо знань про педагопчний процес формування еколопчно! компетенщ! в студент иедагопчних вуз ¡в -майбугшх ВЧИТСЛ1В початково! школи.
У зв'язку з цим метою статт1 е вивчення суп еколопчно! компетенщ! майбугшх вчите.п! р, початково! школи, анал1з компонент еколопчно! компетенцн, а також створення моде.т формування еколопчно! компетенщ! студент як технологи навчання у в узь
У педагопчшй л1тератур1 ¡снукпъ р1зш пщходи до трактування сутносп ионяття «компетентшсгь». Анал1з думки багатьох автор1в [1, с. 48; 4, с. 12; 5, с. 40; 6, с. 60] дав змогу сформупювати визначення ионяття. Пщ еколопчною компетенщею вчителя початкових клайв ми розумемо ¡вдивщуальну харакгфистику ступеня вщповщносп особистосп вимогам еколопчно! оевгги: р1вень сформованосп у студента еколопчних знань, умпп, [ навичок, сирямованих на формування еколопчно! свщомосп, мислення I свггогляду. необх1дш1х для загально! ор1ентацп в еколопчнш обсгановщ, усунення або обмеження Д1Й еколопчного ризику.
Таке розумшня еколопчно! компетенщ! акцентуе увагу на важливосп розвитку не тшьки умшня застосовувати готов 1, сформоваш в рпних осрптжх еффах загальш навчальш вмшня 1 наочш знания, а й умшня самостшно модифкувати !х, комбшувата, використовувати в р1зних поеднаннях. Потреба в такому вмшш зумовлена специфжою еколопчних ситуащй: !х комилекешетю, поганою прогнозовашегю. Таким чином, виникае проблема пфенесення загальних навчальних умнь [ наочних знань, сформованих вчора I сьогодш, у майбутш проблемш ситуаци, про яи ми знаемо дуже мало. Вщповщно гад еколопчною компетенщею розушЕмо напфед задану вимогу до еколопчно! шдготовки студентов.
В умовах непффвно! еколопчно! оевгги студент, який приходить у вуз, вже володн: певними еколопчними компетенщями. Саме тому на цьому еташ стае важливим пфеосмислення студентами сво!х умнь 1 значения в систем! еколопчно! оевгги з метою ефективного формування компонент еколопчно! компетенцй, що е необхщними вчителю початково! школи.
Ми провели анкетування студент у фор\п таких запитань:
- Для чого студентам - майбугшм учителям початково! школи вивчати «Основи екологи»?
- Якими компетенщями мае володп~и вчитель початково! школи для усгашно! реаизаци завдань еколопчно! оевгги?
Анаиз вщповщей евщчить, що ¡з 74 опитаних студент I курсу вй однозначно ствфджують про необхщшегь вивчення курсу «Основи еколопя» у вузг умова реаизаци принципу непффвно! еколопчно! освгги (20,2%), отрнмання базових еколопчних знань для викладання курсу «Я I Укра!на» в почат ковш шшт (17,8%), гадвищеиня р1вня еколопчно! свщомосп (29,7%), тшьки еколопчно фамотний вчитель може навчити 1 виховати еколопчно фамотних учн1Р, (32,4%). Сфед еколопчних компетенщй, необхщних вчителю початково! школи, студента називають таю: еколопчш знания (47,6%), е коло го- ор 1 ентов а ш мотиви (20,2%), професшш вмшня (22,2%) 1 лише 11% респондент пфеконаш, що майбугнш вчитель повинен володгга системою гармоншно поеднаних еколопчних компетенщй.
Якою мае бута модель еколопчно! компетенцн майбутшх вчител1в початковоГ школи? Чим вона повинна вщргзнятися вщ модел1 гадготовки медика, ¡нженфа чи фшпса'' Ми постараемося дата вщповщ1 на щ запитання в нашому доопдженш.
Початкова школа е важливою ланкою в систем! непффвио1 еколопчно! осв1ти, де закладпаються основи свщомого, вщповщального ставлення до природного сфедовища як до сустльно! 1 особистш щнносп. Проте це можливо лише за умови вщповщнсм професшно! шдготовленосп вчител1в, найважлившою складово! яко! мае буги формування еколопчно! компетентносп вчителя иочаткових клайв.
У педагопчнш л1тератур1 ¡снуе чимало класифжацш осв1тшх компетенцш, в тому числ1 еколопчних. Деяы вчеш дотримуеться функщонального пщходу при класиф1кацн компетенцн. Вони подшяють IX на сощальш, щншсш й навчальш. Осташи пфедбачають формування в суб'екпв навчання надпредметних, загальнопредметних [ предметиих умни, I навичок. За цим же критф1ем до класиф1кацп вводять предметш, сощальш й особиспсш компетенци [5, с. 41].
На нашу думку, цшсиа модель еколопчно! компетенцй' майбутшх учигапв повинна включати предметш, профеайно-ор1ентоваш, житгев1 та особиспсно-щншсш ршнг яким пщпорядковаш профеайш знания 1 умшня майбугнього фах1втщ в галуи пснатково! освтт (рис. 1).
Рис. 1. Модель еколо:лчно; компетенцИ.
Саме так вщбуваеться рпдГпр професшних еколопчних знань, вибудовуеться система професшно 1 компетенци, накопичуеться та реал1зуеться особиспсний I суспшьно значущий иотенщал майбутшх вчишив иочатково! школи.
Пщ предмегаими компетенщя ми розум1емо знанневу основу повноту, глибину, осмислешсгь навчально! ¡нформаци, розлмння процеав, явищ I факпв природи та ¡н., вмшня адекватно викорисговувата вивчений тефетичний магер1ал уро0от1 з дпъми молодшого шильного в1ку.
Основним компонентом предметного р1вня еколопчно! компстенцн е еколого-когштавний, який передбачае оволодшня студентами таких категор!й еколопчних знань:
• науков1 - ¡да, теорп, концепцп, факти, яы характеризують тенденцн глоСшпзашйних, репональних 1 локальних змш в екосистемах I бюсферп вщносини людини з навколишшм середовищем;
• щншсш - еколопчш ор1ентацн людини на ргзних етапах розвитку сусшльства, ¡деали, ще!, гцо характеризують природуталюдинуякушверсальнущншсть;
• моральш - система моральних та правових принцигав, норм, правил, гцо регулюють вщносини людини з природою;
Д1яльшсш - допомагакггь вщ1брати матер1ал з еколопчно! проблеми для виступу на конффенцп, диспуп, проанатзувативщиовщнулггературу.
Предмета! компетенщ! включають еколопчш знания на основ! м1ждисциплшарносп, штеграцш гумаштарно!, природничонауково! I профеййно! складових педагопчно! оевпл, глибоко! внуфшньо! природничонауково! едносп вйх диецнплш. 3 огляду на це формування еколого-когштивного р1вня еколопчно! компетенцц при пщ готов ц) студент за спещальшстю «Початкова осв1та» вимагае розробки технологи' навчання, методики I зм1сту навчальних дисцип.шн на основ! принцишв ¡нтефацп, системносп, безперервносп, взаемозв'язку та едносп еколопчних знань.
Принцип ¡нтефацп полягае в розробщ ¡нтефованих 1 вар1ативних курйв з урахуванням гуманггарних, природничонаукових \ професшних знань. Принцип системносп спрямований на системне отримання еколопчних знань щодо взаемодп «людина - природа», умшь I навичок еколопчно! Д1яльнисп. Принцип безиффвносп характфизуе безиерфвний характер отримання еколопчних знань студентами в оевптаому процесг Принцип взаемозв'язку визначае взаемозумовлешеть цшей, завдаиь, метод¡е, форм I прийомв навчання при визначенш зм1сту дисциплш на кожному етага формування еколопчно! комиетенци. Принцип едносп вщбору зм1сту дисциплш дозволяе осмислити важлив!сть [ значупцеть еколопчних знань в едносп з шшими природничонауковими знаниями.
Науков1 досшдження засв1дчують, гцо не лише дисциплши ириродничого циклу («Основи екологи», «Основи ириродознавеша»), а й педагопчш дисицшпни («1стор1я педагопки», «Пар1вняльна педагог!ка», «Теор1 я виховання», «Методика виховно! робота») мають величезний еколого-виховний потенщал при пщготевщ майбугнк вчител1в пенатково! школи [5, с. 40]. В зв'язку з цим стае доцшьним вживания тфмша«еколого-педагопчна куиьтура» особистосп.
Найпоширешшою формою еколопзацп вищо! оевгга ниш е насичення предмегпв гумаштарно-природ ничого циклу екологоосв!тн!м матер ¡алом протягом усього перюду навчання. ОзброГвши сгуденпв науковими знаниями про об'екти [ явища природи, ми матимемо змогу сформувати основш р1вн! еколог!чно! компетенцн. Адже захищати I любити можна те, гцо добре знаеш (рис. 2).
Еколопчш знания Любов до природи
Бфежливе ставлення до природи Рис. 2. Етапиреашзащ завданъ екологгчног осЫти
Знания - базовий показник еколопчно! компетенщ!, осюльки вони е основою у формуванш моделей будь-яко! професшно! д1яльносп. У педагопчнш лперат\р1 ¡снуе чимало класиф1кацш професшно-ор1ентованих компетенцш. Так, I. 31мняя сюди вщносить новоутворення навчально-шзнавальш, шформацшш, комушкативш, со щ аль н о-труд ов [, особиспсного самовдосконалення, внугршш, потенщйш, прихован! психолопчш [4, с. 32]. Профес1йна компетентн1стъ розглядаеться як структурний компонент профес!онал1зму. Нам ¡мпонуе класиф1кащя, за якою основними компонентами профеайно-ор1ентованого р1вня еколопчно! компетенщ! мають буги технолопчш, комлтикатив1п. управл!нсьи.
Технолопчний компонент еколопчно! компетенщ! майбутнього вчителя початково! школи включае вмшня оргашзацн еко л ого - ор1 ентовано ! навч ально - до сл дниць ко 1 та! науково-досл1дно1 д1яльносп: складання I реалшцп еколопчних профам, проект; накопичення практичного досвщу в створснн1 еколопчних стежок, еколопчннх музе!в, оргашзащю пр актик о-ор 1 ентов ян о! д1яльносп еколопчного клубу студент \ викладач1в; адекватне використання ¡нтфактивних, проблемних, евристичних технолопй навчання, можливостей р1зних в ид ¡в педагопчно! практики, комп'ютфних технолопй в еколопчнш освт й ¡и.
Управлшський компонент еколопчно! компетенщ! полягае в умшш педагога оргашзувати р1зш види сучуисно! роботи д1тей так, щоб здобуп результата вщповщали завданням еколопчного виховання. Вш реал1зовуеться в управ лшш системою еколопчних знань на основ! взаемозв'язаних приицигав вщбору змсту еколопчних знань. У зм1ст компонента входять оцшка професшно! еколопчно! ситуаци, виб1р I обГрунтування власно! модел1 ди, гцо коректукггь дп, [ реаизащя вибраного ршення. У цьому контексп еколопчна о се ¡та у вуз! мае бути спрямована на розвиток особистосп студента як ¡ндивщуальносп I професюнала, готового до еколого-педагопчно! д1яльносп.
Комушкативний компонент включае здатшсть шзнавати нов! еколопчш знания протягом всього життя 1 вмшня донести !х до молодших школяр! в у доступшй для них форМ1. Вш грунтуеться на знанш змсту I за со б ¡в впливу на д1тей з урахуванням 1'х в ¡ков их, ¡ндивщуальних особливостей, пфедбачае гадготовку студент до встановлення правильних взаемин «дни \ вчитель», «вчитель [ батьки». Важливою рисою педагопчно! майсгерносп педагога е умшня налагоджувати стосунки [ будувати спшкування з дггьми на засадах сшвроб!тництва, максимально! демократа, прагнення утвфдити ¡стиино демократичний спойб життя не лише гад час спшкування з природою, а й як норму буття. Зауважимо, гцо визначений нами компонент пфедбачае безумовиу р1вшсть дорослого I дитани в прав! на повагу, дов1ру, взаемиу вимоглив!сть у практичнш природоохороншй д!яльносп. Затако! умови в дитини формуеться правильний мотиващйний компонент природоохоронно! еколого-скфовано! д1яльносп.
При формуванш профеа йно-ор 1 ентова ног о р1вня еколопчно! компетенщ! в поеднанш з традицшними формами роботи ми викорисговуемо ¡нтфактивш: лекцп проблемного характфу, лекц!!-панорами, лекци'-вжторини, лекцп-конффенци, яи сприяють формуванню критичносп мислення, розвитку власно! иозици гцодо поставлено! проблеми; а також дишв! ¡фи, трешнги, конкурси, диспути тогцо. Особлива увага иадаеться оргашзаци самосташо! пошуково! д!яльиосп студент. До пошукових педагопчиих засоб1в вщнесеш д1алоги, дискусн, рольов! ¡мггацшш ¡гри. анал1з конкретних ситуацш, вщеосюжети, ¡фов! завдання I вправи, зм1ст яких вщображае специфку формувания еколопчно! компетенщ!.
Особиспсно-щншсний р1веиь еколопчно! компетенщ! виконуе спонукальну функцпо. що реалгзовуеться в особистому сприйнятп еколопчних проблем, виробленш певних стратегш. Смислове навантаження особиспсно-щншсного ршня зумовлене еколопчними знаниями, сенсом, мотивами, метою, емощями, вщношенням 1 ¡нтфесом до еколопчних знань. Формування особиспсно-цшшсного р1вня у студент вимагае забезпечення яысно нового р1вня розвитку еколопчного стилю мислення, еколопчно! поведшки як форм прояву ¡нтелектуально!, емощйно-вольово!, духовно-етично! активносп майбутн!х вчите.пв, що виражае !х особистий внесок у практичну е кол о го-ор1 ентов ану д1яльносп. На особиспсно-шншсному р1вш ми видшили два компонента: мотиващйний та етичний.
Мотиващйний компонент особиспсно-щншсного р1вня вщображае усвщомлену готовшсть здшснювати еколого-професшну д!яльшсть на основ! принцишв компетеиттсного пщходу в контексп щей спйкого розвитку, що включае цившьну в1дпов1да.пьисть за стан навколишнього сфедовища, а також глибоку пфеконан!сть у необхщносп еколопчно! осв™ молодших школяр!в.
Ключовими мотиващйними компетенщями сгудент!в повиин! стати:
- здшснення анял!зу результат власно! д!яльносп та самоспосгережень за емощями, почугтями, станом \ хфакгфом Пфеб1гу ппнавальних пронес!в, яи супровсджують цю Д1яльн!сть:
- визначення характфу впливу р!вня розвитку власних понавальних процес1в на ефекгивн!сть використання фофесшних! сощально-виробничих завдань р13ного р1вня складносп;
- орган!зац1я I контроль власно! повед!нки з метою забезпечення гармоншних сгосунк!в з учасниками сгально! д!яльносп тощо.
Етичний компонент виконуе функщю розумшня, що реашзовуеться в забезиеченш еколопчио! безпеки, формуванш внсокоосв1ченого, системно мислячого вчителя, здатного жити [ працювати не порушуючи гармони в природа
При формуванш особ испсн о- щ шн сного ршня еколопчио! компетентноси на етага осмислення едносп людини :п ситом природи дощльно використовувати методи 1 форми, яю здатш актуал1зувати щншаи opif.HTan.ir усвщомити важлирлсть еколопчио! проблеми, викликати емоцшний стан, сшвчугтя у студентсько! молодь Такий стан можна створити за допомогою емощйно! розиовщ1, в1рша, показу слайд1в, вщвщування парку, .шсу тощо. Можна запропонувати студентам самим скласти твори, казки, легенди, описи.
Ще одним важливим етапом еколопчио! освш! стуцент е формования життевих комиетенщй, яи передбачакпъ атшизащю власного життевого досвщу, особиспсних щнносгей, позищй, пфеконаиь у процеа еколопчио! освгга. Вони слугують основним регулятором не лише профеайно! д^гплюстг а й житгя людини. Сюди ми вщнесли д1ялыиспий та сощальний компонент.
Дяльшсний компонент життево! компетенщ! визначае сформовашсгь профес!йних ум!нь, що дають змогу усшшно зд!йснювати еколопчне виховаиня молодших школярщ, а також сформован!сть способ1в природоохороино! поведшки. Досмдницька д1яльшсть передбачае не пасивие спостфеження, а р!зиуактивну природоохоронну роботу студен™.
Сощальш компетенцн вщображають здатшсгь брати участь в ухваленш р1шень, яи вщносяться до захисту навколишнього середовища, брати на себе еколопчну вщповщальшсть, умшня регулювати конфл!кти м1ж сощальними потребами та еколопчною дощльшсгю. Вони стимулюютъ вчителя до реатзаци свого творчого потенщалу у сфф1 еколого-педагопчно! д!яльносп; актив!зують самоосв1тню д!яльшсть в еколопчшй сффг Цд компетенщ! включають знания та розумшня еколопчних норматив!в, усвщомлення необхщносп !х виконання, формування почуття фомадянсько! вщповщальност! за долю природи, розробки природоохоронних заход!в ! безпосфедню участь в !х проведенн!.
Кожна окрема складов а еколопчних компетенщй залежить вщ уах ¡нших, вщповщно впливаючи на продуктившсть кожно!. Немае жодно! компетенщ!, яка би формувалась як автономна одиниця.
Отже, модель вчителя початково! школи, здатного ефективно виршувати еколого-виховш завдання, пфедбачае розвинешсть еколопчио спрямовано! системи щншсних ор!ентацш, що забезпечують усшшну природоохоронну д1яльшсть ! формования еколого-сусшльних иозицш, наявшсть ч!тко! системи еколопчних норм поведшки та ¡ндивщуальних метод!в еколого-ор1ентоваио! д!яльносп. Вказаш характфисгики ирофес!йно! готовносп педагога до виконання зав дань еколопчио! освгги маютъ бути сформован! на предметному, проф' еайно- ор!ентованому, життево му та особи сто-щншсному р!внях еколопчио! компетентность Це стае можливим за умов повнощ иного розвитку еколого-когштивного, технолопчного, комун 1 кативного. управлшського, д!яльн!сного, сусп!льного, мотиващйного та етичного компонент еколопчио! культури студент.
Л1ТЕРАТУРА
1. Б1б1к Н М. Компетенпсннй пщхщ: рефлексивиий анажз застосування / ЕМ. Кбк // Компетенпсннй пщхщу сучаснш освт: св1товий досвщ таукршнськш перспективы. -К: К!С., 2004. - С. 47-52.
2. Глазачев С. Н Экологическая культура учителя: исследования и разработки экогуманитарной парадигмы/ С. Н. Глазачев. - М.: Современный писатель, 1998. -432 с.
3. Дробноход М. I. Фшософ1я еколопчио! осв1ти: концептуальш основи / М. I. Дробноход // Педатопка1 психолопя. - 1996. - № 3. - С. 43—15.
4. Зимняя II А Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентносного похода в образовании / II А Зимняя. -М.: Исслед центр проблем качества подготовки специалист«», 2004. -42 с.
5. Тарасеико Г. С. Реашзацш се погляди ого потенщалу педагопчних дисцип.шн у контексп формування еколопчио! комиегентносп майбутшх Ечите.шЕ початкових клаав / Г. С. Тарасеико // Нну кок1 записки ТНПУ ¡м. В. Гнагюка. Сер1я: Педагопка. - 2008. -№ 6. - С. 39^45.
6. Хуторской А. И. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования /А. И. Хуторской // Народное образование. - 2003. - № 2. - С. 58-64.
7. Чайка В. М. Концептуальш основи визначення навчальних компетенцш манбутнього вчителя в процес1 його професшното становления / В. М. Чайка, А. О. Трофименко // НаукоЕ1 записки ТНГГУ ¡м. В. Гнагюка Сер1я: Педагопка. - 2006. - № 3. - С. 28-33.
