CC BY
137Е.Ю. Гукемухов /Институт теории и истории педагогики Российской академии образования. - [Электронный ресурс]: - Режим доступа. — URL: http://www.instrao.ru/index.php?id=154:confr&opti.. (Дата обращения: 04.05.2021)
4. Матяш, Н. В. Инновационные педагогические технологии. Проектное обучение : учеб. пособие для студ. учреждений высш. образования / Н.В.Матяш. - 3-е изд., стер.- Москва : Издательский центр «Академия», 2014. - 160 с.
5. Федеральный Государственный образовательный стандарт основного общего образования (приказ Министерства Образования и Науки РФ от 17.12.10 №1897)
6. Хуторской А. В. Компетентность как дидактическое понятие: содержание, структура и моде-ликонструирования / А. В. Хуторской, Л. Н. Хуторская // Проектирование и организация самостоятельной работы студентов в контексте компетентностного подхода: Межвузовский сб. науч. тр. / Под ред. А.А.Орлова. - Тула : Изд-во Тул.
гос. пед. унта им. Л.Н. Толстого, 2008. - Вып. 1. -С.117-137.
7. Пеньковских, Е. А. Метод проектов в отечественной и зарубежной педагогической теории и практике:на основе сравнительного анализа. Дис. ... канд. пед. наук. - Екатеринбург, 2007. - С.307-318
8. Казун, А. П., Практики применения проектного метода обучения: опыт разных стран / А. П. Казун, Л. С. Пастухова // Образование и наука. 2018. Т. 20. №2. С.32-59.
9. Исмаилов, Г. М. Развитие творческого потенциала личности на уроках технологии / Г. М. Исмаилов, В. Е. Минеев, А. Ш. Бодрова, С. С. Исмаи-лова // Современные проблемы науки и образования. - 2018. - №2. - С. 80.
10. Минеев, В. Е. Особенности развития навыков научно-технического творчества у будущих педагогов по предмету «Технология» / В. Е. Минеев, Г. М. Исмаилов, С. С. Исмаилова // Профессиональное образование в России и за рубежом. - 2018. - №2 4 (32). - С. 65-70.
1НТЕГРАЦ1Я НАЦЮНАЛЬНО1 ОСВ1ТИ У ЕВРОПЕЙСЬКИЙ ОСВ1ТН1Й ПРОСТ1Р: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Кручек О.А.
кандидат iсторичних наук, Кигвський тститут ттелектуальног власностi та права Нацюнального yHiверситету «Одеська юридична академiя»,
м. Кив, Украша
INTEGRATION OF NATIONAL EDUCATION INTO THE EUROPEAN EDUCATIONAL SPACE: PROBLEMS AND PROSPECTS OF DEVELOPMENT
Kruchek O.
Candidate of Historical Sciences, Kyiv Institute of Intellectual Property and Law of the National University «Odessa Law Academy»,
Kyiv, Ukraine e
АНОТАЦ1Я
В рамках дано! статт було дослвджено проблеми штеграцп нацюнального освггнього простору у ев-ропейський, розглянуто перспективи даного процесу, беручи до уваги сучасний рiвень комушкаци Укра-!ни та Свропейського Союзу. Укра!на розпочала процес штеграцп у европейський освгтнш проспр у далекому 2005 рощ, але, як показують результати Мошторингу штеграцп украшсько! системи вищо! освгти в Свропейський проспр вищо! освгти та наукового дослщження та Рiчного звиу Нацюнального агентства iз забезпечення якосп вищо! освгти за 2019 рш, на шляху до мети е багато проблем. Перш за все потужна вища школа, яка була сформована для потреб бувшо! УРСР, виявилася не готовою та неспроможною до змш у сучасних полиичних та економiчних умовах розвитку незалежно! Укра!ни. Шд час приеднання Ук-ра!ни до Болонського процесу (2005 рж) не було проведено вщповвдно! шформацшно! роз'яснювально! кампани серед сустльства та при ввдсутносп полгшчно! вол^ не було проведено швидкого реформування нацюнально! освгти в цшому, адже майбутнш студент починае навчання iз дошкольного освiтнього закладу, й продовжуе його у школi. Цi напрями освiтнього процесу потребують змiн, адже вищi навчальнi заклади готують спещатспв, використовуючи застарiлу базу. Ось чому про реформи в освiтi та штеграцш в европейський освiтнiй проспр можна говорити тiльки про перюд з 2014 року, коли був прийнятий новий Закон Украши «Про вищу освiту» (2014 рiк), внесет змши до Закону «Про дошшльну освiту», запрова-джено в дш Концепцiю Ново! Украшсько! Школи (2016 рш). Зробленi кроки дають надш на прискорення процесiв штеграцп та побудови сучасного нацюнального освгтнього простору.
ABSTRACT
In the framework of this article the problems of integration of the national educational space into the European one were investigated, the perspectives of this process were considered, taking into account the current level of communication between Ukraine and the European Union. Ukraine began the process of integration into the European educational space back in 2005, but, as shown by the results of the Monitoring of the integration of the Ukrainian higher education system into the European Higher Education Area and research and the Annual Report of the National Agency for Higher Education Quality Assurance for 2019, there are many problems. First of all, the powerful higher school, which was formed for the needs of the former Ukrainian SSR, turned out to be unprepared and incapable of changes in the current political and economic conditions of the development of independent Ukraine. During Ukraine's accession to the Bologna Process (2005), there was no relevant informational public awareness campaign and in the absence of political will, there was no rapid reform of national education in general, as the prospective student begins his studies in preschool and continues his at school. These areas of the educational process need to be changed, as higher education institutions train specialists using an outdated base. That's why about education reforms and integration into the European educational space can be said only about the period from 2014, when the new Law of Ukraine «On Higher Education» was adopted (2014), amendments were made to the Law «On Preschool Education», the Concept of the New Ukrainian School (2016) was implemented. The steps taken give hope for accelerating the processes of integration and construction of a modern national educational space.
Ключовi слова: освгга, компетентности мобшьтсть, свгговий ринок пращ, штегращя та глобалiзацiя, вища школа, нащональний освггаш проспр, штегращя, европейський освггаш проспр, нова украшська школа, стандарти якосп освгга.
Keywords: education, competencies, mobility, world labor market, integration and globalization, higher school, national educational space, integration, European educational space, new Ukrainian school, educational quality standards.
Постановка проблеми. Сучасний розвиток суспшьства та кра!ни в цшому все бшьше залежить вш високих загальних рiвнiв освiченостi, рiвня про-фесшносл знань. Вказане знаходить вГдображення у формуванш класу професiоналiв та креативного класу як нових титв сустльних прошаршв. При цьому глобалiзацiя сустльних вГдносин, ринку пращ та сфери знань вимагають утфшаци та стан-дартизаци освггаьо! сфери в умовах формування глобального суспшьства, глобального життевого простору тощо. Як вадзначаеться у «Рiчному звт нащонального агентства iз забезпечення якосп вищо!' освгга за 2019 рж», «проблема якосп вищо! освгга е не просто актуальною, а вкрай важливою як для поступу Укра!ни в европейський проспр вищо!' освгга, так i економiчного та гуматтарного ро-звитку наци», осшльки «система вищо! освгга в Ук-ра!т може бути схарактеризована як масова вища освгга без явно видшених лiдерiв якосп за категорь ями дослщжень, зi слабкою штернацюналГзащею та майже цшковитим браком дiевого зв'язку з ринком пращ та високотехнолопчним бiзнесом» [13, с.9]. При цьому освггаш проспр Укра!ни складаеться з «861 заклащв уах рiвнiв акредитацп та форм влас-ностi, у тому числi 198 утверситепв, 58 академiй, 110 шститупв, 1 консерваторii, 231 коледжу, 136 технiкумiв та 127 училищ» [3, с.11]. Вказана «масо-вiзацiя» вищо! освiти за умови катастрофiчного зменшення запиту вiд сфери виробництва та науко-во! сфери створили передумови для формалiзацii' отримання вищо! освгга, яка в результат не дае конкурентних переваг при працевлаштуваннi т в Укра!т, нi в свт. На разi кра!ни Свропейського Союзу (далi - £С), демонструють iншi тенденцii, «в Iспанii (46 млн. населения) 1,5 млн. студенпв нав-чаються у 60 утверситетах, у Великобританii (62 млн. населення) 3 млн. студентiв навчаються у 166
утверситетах i коледжах, у Францп (64 млн. населення) 2,3 млн. студенпв навчаються майже у 100 вищих навчальних закладах» [3, с.11]. Отже, можна говорити про те, що шлькють не завжди переходить у якiсть. З шшого боку, просте скорочення шлько-стi ВНЗ в Украiнi, без врахування регiональноi спе-цифiки, може не дати очшуваного ефекту. Значна шльшсть вищих навчальних закладiв (далi - ВНЗ) розпорошуе усi наявт в кра!'т ресурси - вш мате-рiальних до людських. А найголовтше - бюджетне фiнансування освгга в цшому та вищо! освгга зок-рема. При цьому левова частка ВНЗ в УкраЫ фь нансуються за рахунок державного бюджету уах рГвнГв. Головною проблемою е те, що «держава не спромоглась визначити прюритети розвитку освГти та надати !м реальну пГдтримку, що обумовило фь нансування за затратним принципом без враху-вання ефективностi. Дшовий сектор не перебрав на себе зобов'язань та ввдповшальносп, скористав-шись складною ситуащею на ринку пращ. Домого-сподарства примушенi до несення витрат з утри-мання вищо! освгга в обсяз^ який не е виправданим з огляду на !х реальнi доходи.» [7, с.23]. Все це ро-бить реформування вищо! освГти в Укра!нi вкрай актуальним, зважаючи на свГтовГ тенденци. 1стори-чно так склалося, що Укра!на (з моменту розпаду СРСР) знаходиться у тяжшш такого великого реп-онального гравця як Свропейський Союз (далi -£С). Упродовж багатьох рокГв полГтичною елiтою Укра!ни проголошувалося стремлiння до вступу до £С, але тГльки останнiми роками почалися значнi зрушення у напрямах реально! iнтеграцii. ВГдк-риття кордотв та спрощення процедури перетину кордотв вГдкрили для укра!'нцiв не тшьки европейський ринок працi, а г освГтнГй, коли певна шлькють випускнишв укра!нських шкГл вступили до шозем-них вишГв на навчання. У зв'язку з цим можна го-
ворити, що покращення комуткацш Украши з кра-шами £С створили передумови практичного вхо-дження нацiонального освiтнього простору (далi -НОП) у европейський освiтнiй проспр (далi -£ОП). Цей шлях виявився досить довгим, складним та вимагае подолання багатьох перешкод (цившза-цiйного, цiннiсного, ментального, психологiчного характеру) на своему шляху. Це потребуе дiевих механiзмiв для входження НОП до £ОП, що вимагае вироблення практичних рекомендацiй щодо швидких iнтеграцiйних процесiв.
Анaлiз останшх дослщжень i публiкацiй показав, що питання штеграцп усiх сфер сустльства у европейський простiр е досить актуальним та за-требуваним серед сустльства, а тому е запит на до-слгдження цього процесу з боку сучасних дослгдни-шв, науковцiв та практикiв таких як: Ф. Ващук, В. Журавський, С. Квгг, Т. Корольова, К. Кириченко, Ф. МоГсеева, Ю. Петришак, £. Пiнчук, £. Романе-нко, О. Стваковський, В. Усачов, Т. Фшков, О. Шаров, тощо.
Незважаючи на досить широкий спектр прове-дених дослщжень, питання iнтеграцii нацiональноi освгга у европейський освiтнiй простiр виступае частиною загальноТ проблеми, котрiй присвячу-еться означена стаття.
Метою стaттi е дослiдження проблем та перспектив штеграцп нацюнально1' освгга у европейський освггаш простiр.
Виклад основного мaтерiaлу. Подальше роз-ширення кола краш-члетв £С, а також кран, якi ть сно спiвпрацюють з £С вимагае формування единого европейського середовища, де освiтнiй прос-тiр стае важливим з огляду на продовження процесiв iнтеграцii, унiфiкацii та стандартизацп на-цiональних суспiльних сфер та процеав в единий простiр £С. Перш за все формування единого европейського освггаього простору потребуе шституа-лiзацii та законодавчого врегулювання як на рiвнi £С, так i краш зi спецстатусом. Зважаючи на тради-цii демократичних та людських цiнностей, вказанi процеси вгдбуваються за умови вiдкритого дiалогу та консенсусу уах учасникiв, а тому щ процеси тривають довгий час, вимагають вiд усiх учасникiв розумшня та плiдноi спiвпрацi в атмосферi толера-нтностi, рiвноправностi та демократ. Для бiльшоi ефективностi, напрацьовуеться вщповвдш Плани дiй та Дорожнi карти на певний промiжок часу, в яких визначаються очiкуванi результати, як висту-пають орiентирами для подальших дiй. Тiльки так, крок за кроком можна досягти мети. Так, «Приед-навшись до Болонського процесу ще в 2005 роцi, Украша взяла на себе зобов'язання реформувати систему вищо1' освiти вiдповiдно до европейських стандартiв та цiнностей. Було поставлено за мету створити справжню «£вропу знань», яка забезпечуе сво1'х громадян якiсною освiтою, створюе рiвнi умови для ii отримання, заохочуе до взаемовигiдноi спiвпрацi i, що не менш важливо, визнае роль освгга у розвитку сучасно1' демократа та збережент миру» [11]. А в 2015 рощ в рамках «Тенденцш 2015: Навчання та викладання у европейських утверси-тетах» (Trends 2015: Learning and Teaching in
European Universities) вщзначалася важливють переходу «до студентоцентрованого навчання, де ви-кладання та навчання зфокусовано на тому, хто на-вчаеться», яке «передбачае не пльки передачу знань, а глибше розумшня та критичне мислення», де «викладачi розглядаються як фасилiтатори, яш подiляють вiдповiдальнiсть за навчання разом зi сво1'ми студентами, розвиваючи у студенпв автоно-мнiсть, надихають 1'х будувати свое власне бачення через проактивтсть, самостiйне навчання, винахiд та рефлексш» [4, с.163]. При цьому, пiд час зась дання «Групи супроводу Болонського процесу», яке вщбулося у березнi 2020 року в Киевi вже за-пропоновано новi прiоритети Болонського процесу до 2030 року, а саме: «збалансована академiчна мо-бiльнiсть та посилена роль вищо1' освiти у досяг-нент Цiлей сталого розвитку» [11]. Тобто, невико-нання попереднiх умов штеграцп, важко викону-вати наступнi, коли ус iншi випереджають i йдуть далi. Така iмiтацiя дiй та формалiзацiя участi в ште-грацшних процесах ставить Украшу на остант мь сця, що зменшуе можливосп як для громадян (шко-лярiв та студентiв), суспiльства та держави, у порь вняннi iз тими кра!нами-учасниками, якi використовують можливостi штеграцп до £ОП по-вною мiрою. Так, у 2016 роцi «за запровадження принципiв Болонського процесу Украша отримала вiд £вропейсько1' комiсii ощнку 2,2 бали з можли-вих п'яти i посiла почесне 47-ме мiсце iз 48-ми кра1'н учасниць Болонського процесу» [15]. Цей тривожний сигнал для влади, ВНЗ, громадськосп та студентсько1' спiльноти, адже такий результат красномовно говорить про те, що «замють того, щоб шдвищувати якiсть та рiвень вищо1' освгга, за-кладаючи тим самим тдвалини для динамiчного iнновацiйного розвитку нашо1' кра!ни, ми весь час вигадуемо то якГсь штучнГ перепони, то шукаемо свш, особливий шлях», а час, на жаль, невпинно минае, i «вГкно можливостей» звужуеться. Адже ок-рГм внутрГшнГх чинникГв впливу на нащональнш освГтнГй простГр (у кожно1' кра!ни вони можуть бути сво1'ми), е i зовнГшнГ, яш носять глобальний цивГлГ-зацiйний та репональний характери, де основними гравцями виступають високорозвиненi кра!ни. Перш за все, це формування глобального ринку пращ за новими правилами та на пiдставi нових щн-ностей, звичш'в та усто1'в, якГ з'являються пГд час трансформацiй, що вщбуваються на цивiлiзацiй-ному рГвнГ розвитку сустльства в рамках розвитку шформацшного сустльства i навiть постiнформа-цшного (постекономiчного) суспiльства. При цьому вказаш змГни вiдбуваються у досить короткий промгжок часу (десятки рошв), практично за одне поколГння. Широке впровадження результатiв «цифрово1» та «промисловоЬ» революцiй разом Гз глобалiзацiею комуткацшно1' Гнфраструктури та усГх сфер i соцГальних процесГв впливае на розви-ток суспГльства, людину та владу. Темпи змГн та трансформацГй настГльки прискорюються, що вГд-лГк йде вже на роки, чого досГ нГколи не було. Тобто, ми е свГдками та безпосереднГми учасни-ками цих трансформацГй, коли результати техшчно!'
революцп впроваджуються у повсякденне користу-вання широкими масами практично одномоментно у всьому свт. Продукування нових гдей, техноло-гш, обладнання здiйснюеться завдяки формуванню потужних наукових та виробничих кластерiв, як1 виступають суб'ектами сучасного динамiчного та сталого цившзацшного розвитку суспiльства. Важ-ливою ввдмшшстю сучасних процесiв е вихГд на глобальний наднацiональний рiвень, коли до вико-нання певного проекту залучаються проввдш фахь вщ з усього свиу (за вадповадними напрямом). Такi команди формуються за умови мульти- нащональ-носп, релiгiйностi, культури та високого рГвня толерантность При цьому сучаснi засоби комушкацш (на рГвш роботи з шформащею та щодо фГзичного перемiщення) повшстю нiвелюють так1 важливi ра-шше фактори як вiдстань та час, а тому вказаш команди перемiщуються свгтом, керуючись поняттям доцшьносп. В концевому результатi з'являються новГ центри тяж1ння капiталiв, бiзнесу, спещалспв та креативно мислячих людей - новГ мегаполiси, як1 вщрГзняються вГд традицiйних мегаполiсiв та бiзнес центрГв. Перш за все, з'являються новГ класи, як1 сформованi не на принципах приватно! власносп Г багатства, а на принципах освгга, знань та профеа-оналiзму, так званий клас професiоналiв. При цьому, в умовах ушфжаци та масового виробниц-тва, набувае популярносп нова течiя - креативне переосмислення, яка започаткувала формування нового класу менеджерiв, який стае вiдповiдальним за прийняття креативних рiшень в уах сферах сус-пiльства. В таких умовах починае формуватися глобальний ринок пращ, який висувае ввдповвдш ви-моги до освгга: унiфiкацiя, ушверсалГзащя та стан-дартизацiя знань. Це вимагае високого рГвня традицiйних життевих компетентностей («знань: 1) науково-теоретичних (про свгт, закони життя, про себе); 2) практичних (життево! мудросп, дотри-мання норм поведiнки); умшь Г навичок: 1) практичного застосування знань; 2) норм поведiнки; жит-тетворчих здiбностей: 1) аналiтичних; 2) прогнос-тичних; 3) поведiнкових; життевого досвГду: 1) iндивiдуального (усвiдомлений, неусвщомлений); 2) досвГду шших людей (творче використання, на-слГдування); життевих досягнень: 1) особистого щастя; 2) сощального статусу; 3) самореалГзаци» [9, с.182]), а також Г таких, питома вага яких зросла в умовах шформацшного суспшьства, а саме: кому-шкативш, мовленневГ та цифровГ компетентность Враховуючи це, серед держав-учасниив европейсь-кого освинього простору е кра!ни, як1 е суб'ектами глобалГзацшних та сучасних сощально-полггачних г сощально-економГчних перетворень в свт, вщпо-вщно вони формують порядок денний та сучасш те-нденцп г напрями на ринках пращ та освгга. До таких можна вщнести трудову мирацш, туризм (ознайомчий, освггаш, навчальний, мГграцшний тощо), як1 сприяють новому запиту щодо набуття конкурентоспроможно! освгга та трудових навичок задля подолання конкуренцп на европейському ринку пращ серед багатьох кра!н. До тако! ситуацп до-сить швидко пристосовуються малГ кра!ни з невеликою ильистю населення та ВНЗ. Що стосуеться
Укра!ни, тут ситуащя складшша. Так, за к1льк1стю населення та ВНЗ наша кра!на бГльше тяжить до таких кра!н Свропи як Шмеччина, Франщя, 1талГя, Польща. Але за економГчними, сощальними, поль тичними показниками е аутсайдером. КрГм того, в нашш кра!ш затягнувся перех1дний перюд вГд командно -адмшГстративного до лГберально-демократичного полтгачно-економГчного устрою. Вказане е досить показовим на рГвш нащонального освгт-нього простору. Так, за даними РГчного звиу нацю-нального агентства Гз забезпечення якосп вищо! освгга за 2019 рж, «З одного боку, вщбувся форма-льний акт входження Укра!ни до Свропейського простору вищо! освгга та наукових дослщжень, ро-звиваються мГжнародш освиш проекти та номша-льно запроваджено £КТС. З шшого боку, в Укра!'ш не введено трициклову систему освгтшх ступешв, £КТС не стала основою оргашзацп навчального процесу та розробки стандарта вищо! освгга, а ком-петентшсний тдхГд не став основою технологи на-вчання та ощнки його результата, ушверситетська автономГя залишаеться не бшьш, шж популярним лозунгом, схеми мГжнародно! та нащонально! мобь льносп студента Г викладачГв не отримали широко! державно! шдтримки, система гарашування якостГ вищо! освгга доа не побудована Г тдмГнюеться вь домчим контролюванням дГяльностГ навчальних за-кладГв.» [13, с. 12-13]. Позитивним сигналом для зрушень е впровадження базових положень Конце-птуальних засад реформування середньо! школи «Ново Укра!нська школа» (2016 рж) (дал - Конце-пщя НУШ) та врегулювання на законодавчому рь вш положень, регламентуючих европейський освь тнш проспр. Формування дитини розпочинаеться Гз самого дитинства, а тому отримаш знання, нави-чки та компетентностГ у дошкшьному та школьному вод виступають як базис (платформа) для вищо! освгга. Як визначаеться у Базовому компонент до-школьно!' освгга (Державному стандарт дошк1льно! освгга) (2020 рж) «Дошкшьний вж е фундаментом розвитку базових компетентностей Г навичок, необ-хГдних людиш протягом життя. Вш передбачае ро-звиток емоцшних, штелектуальних, вольових якос-тей та процеав, як1 взаемодоповнюють один одного, досягнення вГдповГдно! до цього вГку психофГзГологГчно!'/тГлесно!' та психологГчно! зрГло-сп. Це надае дитинГ можливГсть опанувати нову со-цГальну ситуацГю розвитку - переход до систематичного шильного навчання, оволодГння новою сощ-альною роллю учня та вГдповГдними функцГями та дГями, як1 сприяють формуванню навчально! дГяль-ностГ. Саме зршсть особистГсних якостей та психь чних процесГв забезпечуе успГшнГсть розвитку навчальних навичок на наступних етапах шильного життя. У молодшому шильному вод розгортаеться навчальна дГяльшсть, яка спираеться на вГковГ над-бання дитини дошкольного вГку та потребуе належ-них педагогГчних форм та методГв роботи.» [1, с.35]. Ось чому перебудову нацГонального освгт-нього простору треба розпочинати Гз дошкГльних освГтнГх закладГв та продовжувати у школГ. Це дасть змогу сформувати «сучасну» дитину, яка ада-птована до запитГв ново! вищо! школи. Тшьки так
можна отримати найкращий результат. Вказаш новi шдходи до освiти, та знань знайшли вiдображення у Концепцп НУШ. Основними концептами для дГа-логу у цiй концепцп стали таю напрями: педагогiка партнерства, готовшсть до iнновацiй, новi станда-рти й результата навчання, автономiя школи i вчи-теля, фiнансування освгти. Зважаючи на це, «формула ново! школи складаеться з дев'яти ключових компонентiв: новий змiст освгти, заснований на фо-рмуваннi компетентностей, потрiбних для усшшно! самореалГзаци в сусшльствц педагогiка, що грунту-еться на партнерствi м1ж учнем, учителем i батьками; умотивований учитель, який мае свободу тво-рчосп й розвиваеться професiйно; орiентацiя на потреби учня в освгтньому процесi, дитиноцентризм; наскрiзний процес виховання, який формуе цшно-стi; нова структура школи, яка дае змогу добре за-сво!ти новий змГст i набути компетентностi для життя; децентралiзацiя та ефективне управлiння, що надасть школi реальну автономiю; справедли-вий розподiл публiчних коштiв, який забезпечуе рь вний доступ уах дiтей до яшсно! освiти; сучасне освгтне середовище, яке забезпечить необхвдш умови, засоби i технологи для навчання учшв, освь тян, батьшв не лише в примiщеннi навчального закладу.» [8, с.7]. Важливим елементом сучасно! школи, е формування так званих «ключових компетентностей», кожен з яких «потребуе для особисто! реалГзацп, розвитку, активно! громадянсько! пози-ци, соцiально! iнклюзi!' та працевлаштування i як1 здатнi забезпечити особисту реалiзацiю та житте-вий устх протягом усього життя» [8, с.10]. Як вГд-значаеться у Концепцп НУШ, «новi освiтнi стандарта будуть грунтуватися на «Рекомендащях £вро-пейського Парламенту та Ради £вропи щодо формування ключових компетентностей освгти впродовж життя» (18.12.2006)», а саме: «спшку-вання державною (Г рщною у разi вГдмшносп) мо-вами, спiлкування iноземними мовами, математи-чна компетентнiсть, основш компетентностi у при-родничих науках Г технолопях,
iнформацiйно-цифрова компетентшсть, умшня вчитися впродовж життя, тщатившсть Г шдприем-ливГсть, обГзнашсть та самовираження у сферГ ку-льтури, сощальна та громадянська компетентности еколопчна грамотшсть Г здорове життя.» [8, с.11-12]. Таким чином, забезпечення отримання\набуття вказаних компетенцш у школ шдготуе майбут-нього абгтурГента не пльки до навчання у ВНЗ в Ук-ра!ш, а й у ВНЗ кра!н £С. Значним поштовхом до входження нацюнального освгтнього простору до европейського стала адаптащя нацюнального зако-нодавства в сферГ дошк1льно!, школьно! та вищо! освгти через прийняття ввдповщних законодавчих актив, стандарпв. Наприклад, у Закош Укра!ни «Про вищу освиу» знайшли вгдображення таш ев-ропейсьш норми та тренди як: автономГя закладу вищо! освпи, академГчна доброчесшсть, академь чна мобшьшсть, академГчна свобода, £вропейська кредитна трансферно-накопичувальна система, кредит £вропейсько! кредитно! трансферно-нако-пичувально! системи, студентоцентроване нав-
чання. Також положеннями цього Закону встанов-лено так1 рГвш вищо! освгти: початковий рГвень (короткий цикл) вищо! освгти; перший (бакалаврсь-кий) рГвень; другий (мапстерський) рГвень; третш (освпньо-науковий/освпньо-творчий) рГвень, а та-кож визначено присудження таких ступешв вищо! освпи як: молодший бакалавр; бакалавр; мапстр; доктор фшософи/доктор мистецтва. Вказане почи-нае набувати практичних рис, так «використову-ючи досвщ передусГм, европейських кра!н в Укра-!ш було запроваджено багаторГвневу ступеневу систему вищо! освгти, створено систему лщензування та акредитацп, започатковано формування системи освгтшх стандарпв Г ново! нормативно! бази», що «дозволило наблизити нацюнальну систему вищо! освгти до академГчних традицш та сучасно! практики европейських ушверситетських систем.» [13, с.7]. Вказаш положения в цьому Закош з'явилися впродовж 2014-2021 рошв, що досить негативно впливае на процеси штеграцп. Наступним важливим кроком для штеграцп е «необхвдшсть забезпечення й конвергенци освгтшх програм з метою !х-ньо! вадповадносп европейським стандартам, що ш-двищить доступ студенпв до одержання освГти та практично! подготовки за кордоном», адже «участь в штеграцшному процеа на ринку освгтшх послуг полягае у впровадженш европейських норм Г стандарта в освт Г наущ Укра!ни, поширенш власних культурних Г науково-техшчних здобутк1в» [5, с.2]. На сьогодш вже розпочало свою д1яльшсть Нацю-нальне агентство Гз забезпечення якосл вищо! освпи (далГ - НАЗЯВО), на яке, вадповадно до стати 18 Закону Укра!ни «Про вищу освиу», пок-ладено, серед шшого, так1 функцп як: «формування вимог до системи забезпечення якосп вищо! освпи, розроблення положення про акредитащю освгтшх програм ... ; аналГз якосп освпньо! дГяльносп за-кладГв вищо! освпи; формування едино! бази даних запроваджених закладами вищо! освгти спещалГза-цш ...; формування критерпв оцшки якосп освп-ньо! д1яльносп, у тому числ наукових здобутшв, закладГв вищо! освпи Укра!ни, за якими можуть ви-значатися рейтинги закладГв вищо! освпи Укра!ни; розроблення порядку присудження\скасування рь шення разово! спещалГзовано! вчено! ради закладу вищо! освгти, науково! установи про присудження ступеня доктора фшософи; акредитащя незалежш установи ощнювання та забезпечення якосп вищо! освпи, ведення !х реестру» (стаття 18 Закону про вищу освиу). Вказане стане великим проривом, коли вказаними питаннями будуть займатися про-ввдш фахГвщ, незалежш експерти, науковщ та пред-ставники ВНЗ, а не чиновники з Мшосвгти. На сьогодш, вадповадно до сво!х повноважень, НАЗЯВО оприлюднило РГчний звГт Гз забезпечення якостГ вищо! освгти за 2019 рж, роздГлами якого е «к1льк1снГ показники розвитку системи вищо! освГти в Укра-!нГ, внутрГшне забезпечення якосп вищо! освГти у ЗВО, зовшшне забезпечення якостГ вищо! освГти як важливий чинник забезпечення сталого шновацш-ного розвитку суспГльства, пропозицП щодо зако-нодавчого забезпечення якостГ вищо! освгти, окремГ
кшьшсш показники дГяльностГ нацюнального агентства у 2019 рощ тощо.» [13]. Вказаш даш дають змогу отримати картину сучасного стану розвитку НОП, яка дае змогу виробити практичш рекоменда-ци щодо подальших дш (законодавчо! та шститу-цшно! шщатив) у шдвищенш рГвня освгга. Повно-щнне розгортання дГяльностГ НАЗЯВО сприятиме подальшш штеграци НОП до £ОП.
Наступним важливим кроком на шляху штеграци до £ОП е врегулювання питання «утворення територГально вшокремленого структурного тд-роздГлу шоземного закладу вищо! освгга» та впро-вадження освггаьо! дГяльносп на територп Укра!ни, шляхом затвердженням Урядом «Положення про особливосп утворення, реоргашзаци та лшвщацп територГально вшокремлених структурних тдроз-дшв закладГв вищо! освгга» [12]. Вказаш законода-вчГ шщативи вщкривають можливГсть входження шоземних ВНЗ у НОП. З одного боку вказане роз-ширюе можливосп нашо! молодГ в частиш отри-мання освгга на територи Укра!ни не тшьки у нащ-ональних ВНЗ, а Г закордонних. А з шшого боку, конкуренщя Гз провшними ВНЗ може прискорити процеси оптимГзацп Г навиъ закриття багатьох ук-ра!нських вишГв, адже матерГально-техшчна база та рГвень викладацького корпусу провшних шоземних ВНЗ е набагато потужшшими. У подальшому це може призвести до того,що уся обдарована молодь буде обирати навчання в шоземних ВНЗ, дипломи яких визнаються уама кра!нами свиу (як1 виступа-ють роботодавцями та науковими центрами), а вгт-чизняш ВНЗ у переважнш бГльшосп будуть готу-вати спещалюпв на внутршнш ринок. При цьому шоземш ВНЗ, окрГм обдаровано! молодГ, будуть за-прошувати до себе Г талановитих викладачГв, що ще гострше поставить питання забезпеченням висо-кого рГвня викладання у вичизняних ВНЗ. Такий стан речей створить певш проблеми штеграци НОП не тшьки в £ОП, а Г свгговий освггаш проспр. Вказане може суттево впливати на «академГчну мобшь-нють», коли до вичизняних ВНЗ будуть запрошу-ватися шоземш викладачГ Г навчатися шоземш сту-денти, тодГ як це можна буде зробити на територи Укра!ни у шоземному ВНЗ. Ось чому е дуже важливим для нашо! кра!ни увшти до списку кра!н-уча-сниць, адже Укра!на неодноразово наголошуе на незмшшсть курсу штеграци до £С. I це треба ро-бити до моменту широкого входження шоземних ВНЗ у НОП. Також необхшно звернути увагу, що «академГчна мобшьшсть» залежить вгд комушкати-вно!, шформацшно-цифрово!', мовно! та мовленне-во! компетентностей (знання шоземних мов) студе-нпв та викладачГв. КрГм того, «академГчна мобшь-нють» напряму залежить вгд фшансово!' незалежносп ВНЗ, коли вуз мае можливють напра-вити викладачГв на стажування до шоземних ВНЗ Гз подальшим поверненням !х на попередне мГсце ро-боти. Осшльки, коли викладач за власний рахунок вивчив шоземну мову, по!хав на стажування Г отри-мав запрошення на роботу в шшому ВНЗ (де бГльша оплата пращ та кращий сощальний пакет), вичиз-няний ВНЗ втрачае досить щнного кадра, що також
не сприяе тдвищенню якосп навчання в цьому вузь
Ще одним негативним для НОП явищем, яке присутне в Укра!ш, це - державне замовлення на бюджетне навчання пльки у державних ВНЗ, а також неможливГсть перехресного фшансування та видшення гранив на навчання з боку держави, бГз-несу та наукових центрГв, адже в Укра!ш е два види навчання - бюджетне та за власш кошти. Тобто, держава витрачае грошГ на навчання для потреб держави не у найкращих ВНЗ, а просто у державному ВНЗ. Це призвело до того,що фактично держава за рахунок грошей платнишв податшв Г надалГ продовжуе надавати послуги «масово! вищо! освпи» з досить низькою яшстю (зважаючи на досить низьш обсяги фшансування, матерГально-тех-шчну базу та вщсутшсть допомоги збоку приватного бГзнесу) практично переважно! бГльшосп ВНЗ. Також «не менш антипродуктивним е Г те, що вста-новлеш законодавством права на науковГ пенси Г тльги не поширюються на пращвнишв приватних вузГв. Хоча професорсько-викладацький склад Г державних, Г приватних вузГв зайнятий абсолютно одшею Г пею ж справою - навчанням студенпв Г науковими дослщженнями, але вони нерГвноправш в отриманш сощального захисту.» [14]. Це також по-требуе перегляду на законодавчому рГвш у бГк спра-ведливосп по вщношенню до викладачГв, як1 пра-цюють у приватних ВНЗ.
Наприклад, Ф. Ващук в рамках подальших перспектив «ГнтеграцГ! в европейський освинш прос-тГр» пропонуе «вироблення Г впровадження нових пГдходГв», у широкому сенсГ, щодо вирГшення таких питань як: «творче використання досвщу сусГ-днГх з Укра!ною держав-члешв £С; адаптування за-конодавства Укра!ни до вимог Болонського про-цесу; спшьна пГдготовка фахГвцГв у европейських вузах та обмш випускниками; вирГшення проблем юридичного визнання дипломГв укра!нських вузГв у кра!нах £С; створення умов для закршлення фахГв-цГв, що заюнчують навчання; недопущення «вГд-току мГзшв» з нашо! держави; подготовка фах1вц1в, спроможних захистити Гнтереси Укра!ни у жорст-ких умовах свггово!' конкуренцГ!, враховуючи членство в СОТ та шшГ виклики» [3, с. 10].
Висновки та перспективи подальших дослЬ джень. ПГдсумовуючи вищевикладене щодо проблем та перспектив розвитку ГнтеграцГ! нацГональ-но! освгга у европейський освинш простГр, необхь дно вГдзначити так: Укра!на розпочала процес ГнтеграцГ! у £ОП у далекому 2005 рощ Г, як показу-ють результата Мониторингу штеграци укра!нсько! системи вищо! освГти в £вропейський простГр вищо! освгга та наукового дослГдження та РГчного звГту НацГонального агентства Гз забезпечення яко-стГ вищо! освГти, за 2019 рш на шляху до мети е ба-гато проблем. На наш погляд, основною була проблема донесення до суспшьства необхГдностГ входження до £ОП. ОкрГм цього, у влади не вистачило полГтично! волГ органГзувати швидкГ Г рГшучГ дп, а не ГмГтувати !х десятилптями. Насамперед, необхГ-дно було виробити вщповшну Дорожню карту Гз ре-формування НОП, а також визначити конкретш
шляхи щодо штеграци до £ОП. Серед основних тез, яю повиннi були увiйти до ще! Дорожньо! ка-рти слiд назвати таю: визначення перел1ку вичиз-няних ВНЗ, на базi яких потрiбно було розпочати процеси реформування та приведення до европей-ських та свггових стандартiв освiтнього процесу. Вщйти в1д «масово! вищо! освОти» шляхом видь лення перелiку державних та приватних ВНЗ, як1 потрiбнi для виконання державного замовлення на подготовку спещатспв, потрiбних для формування та реалОзаци державно! полiтики в уах сферах сус-пiльства та економiки. Забезпечити у повному об-сязi вказанi ВНЗ усiма необх1дними ресурсами, дати !м «академОчну мобшьшсть», «академiчну свободу та автономш», вщкоригувати принципи державного замовлення для навчання за бюджетнi ко-шти, а також вирiшити питання iз науковими пенсь ями (незалежно вод форми власносп ВНЗ). Також створити умови щодо залучення до викладання лише високопрофесшних викладачiв, а найкращим студентам надавати додатковi гранти для продов-ження навчання у провОдних вузах свОту, створивши привабливi умови для повернення та працевлашту-вання на територи кра!ни. Створити потужний «на-цiональний пул провiдних ВНЗ», забезпечити спри-ятливi умови для сшвпращ з iноземними ВНЗ, об-мОну студентами та викладачами. I, найголовшше, перейти вод iмiтацi! дiй до планомiрно!, швидко! та пл1дно! роботи щодо штеграци НОП до £ОП.
Зважаючи на подальший розвиток сшвпращ та кроки з штеграци до £С, проблеми та перспективи розвитку iнтеграцi! нацiонально!' освiти у европей-ський освiтнiй простiр потребують подальших роз-вiдок.
Лiтература
1. Базовий компонент дошк1льно! освiти (Державний стандарт дошкОльно! освiти) : наказ Mi-нiстерства освiти i науки Укра!ни вод 12.01.2021 № 33. URL: https://mon.gov.Ua/storage/app/media/rizne/2021/12.0 1/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponent a°/o20doshkilnoyi%20osvity.pdf (Дата звернення 03.05.2021).
2. Журавський В. ОсновнО завдання вищо! школи щодо реалОзаци в Укра!ш принципОв i за-вдань Болонського процесу. Вища шк. 2004. № 1. С.42-44.
3. 1нтеграцОя в европейський освОтнОй прос-пр: здобутки, проблеми, перспективи: МонографОя / За заг. ред. Ф.Г. Ващука. Ужгород: ЗакДУ, 2011. 560 с.
4. Кириченко K.I. Проблеми штеграци нащо-нально! системи освОти до европейського освОт-нього простору. Аспекти публОчного управлОння : регОональне та мунОципальне управлшня № 11-12 (25-26) листопад-грудень 2015, С.104-108.
5. Корольова Т.С. 1нтеграцОя вищо! освОти Ук-ра!ни до европейського освиянського простору в умовах глобалОзаци.
http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/ 2165/1.pdf. (Дата звернення 06.05.2021).
6. Моюеева Ф.А., Усачов В.А. £вропейська ОнтеграцОя вищо! освОти Укра!ни в контекстО болон-ського процесу. «Наука. РелОгОя. СуспОльство», 2014, № 1, С.36-40.
7. МонОторинг ОнтеграцО! укра!нсько! системи вищо! освОти в £вропейський простОр вищо! освОти та наукового дослОдження: мониторинг. дослОдж. : аналОт. звОт / МОжнарод. благод. Фонд «МОжнарод. Фонд дослОдж. освОт. полОтики» ; за заг. ред. Т.В. Фь нОкова, O.I. Шарова. Ки!в : Таксон, 2014. 144 с.
8. Нова укра!нська школа. КонцептуальнО засади реформування середньо! школи. МОН 27/10/2016. 40 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20sere dnya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf. (Дата звернення 05.05.2021).
9. Петришак Ю.С. КвОтка життево! компетен-тностО. Розвиток життево! компетентностО особис-тостО в умовах освОтнОх трансформацОй: виховний, психологОчний, Онклюзивний вимОри: матерОали II всеукра!нсько! науково-практично! конференцО! (19-21 червня 2019 року, м. Скадовськ) / за ред. 1.Я. Жорово!, С.О. Мо!сеева. Херсон: КВНЗ «Херсон-ська академОя неперервно! освОти», 2019. 327 с., С.180-182.
10. ПОнчук £.А. МодернОзацОя вищо! школи Укра!ни в умовах ОнтеграцО! в £вропейський освОт-нОй простОр / ТеорОя i практика управлОння соцОаль-ними системами. 2009. № 2. С.112-120. URL: http://www.kpi.kharkov.ua/archive/Наукова_перiо-дика/Tipuss/2009_2/ (Дата звернення 03.05.2021).
11. ПрОоритетами Болонського процесу до 2030 року мають стати збалансована академОчна мобОльнОсть та посилена роль вищо! освОти у досяг-неннО ЦОлей сталого розвитку. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/prioritetami-bolonskogo-procesu-do-2030-roku-mayut-stati-zbalansovana-akademichna-mobilnist-ta-posilena-rol-vishoyi-osviti-u-dosyagnenni-cilej -stalogo-rozvitku-yegor-stadnij. (Дата звернення: 08.05.2021)
12. Про затвердження Положення про особли-востО утворення, реорганОзацй' та лОквОдаци терито-рОально вОдокремлених структурних пОдроздОлОв закладОв вищо! освОти : постанова КабОнету МОнОстрОв Укра!ни вод 24 березня 2021 р. № 304. Урядовий ку-р'ер вОд 14.04.2021, № 71.
13. РОчний звОт НацОонального агентства Оз за-безпечення якостО вищо! освОти за 2019 рОк / за заг. ред. проф. СергОя КвОта. Ки!в : НацОональне агентство Оз забезпечення якостО вищо! освОти, 2020. 244 с.
14. Романенко £. Вища школа Укра!ни: час се-рйозних рОшень. URL: https://osvita.ua/vnz/reform/55114/ (Дата звернення 05.05.2021).
15. Стваковський О. Шлях НАЗЯВО: крок уперед, два кроки назад? Голос Укра!ни. URL: http://www.golos.com.ua/article/271287. (Дата звер-нення: 08.05.2021).
