CC BY
22
УДК 340.12
Л. В. Ярмол
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц., доц. кафедри теори та фiлософii права
СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯД1В ЗА ДОПОМОГОЮ ДРУКОВАНИХ ЗАСОБ1В МАСОВО11НФОРМАЦ11: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВ1 АСПЕКТИ
© Ярмол Л. В., 2014
Проанаизовано нормативно-правову базу свободи вираження поглядiв через друковаш ЗМ1. Визначено поняття свободи вираження поглядiв як природного права. Акцентовано увагу на особливому захист бвропейським судом з прав людини свободи вираження поглядiв за допомогою друкованих засоб1в масовоУ шформаци. Сфор-мульовано окремi пропозици для вдосконалення механiзму юридичного забезпечення свободи вираження поглядiв в УкраУнь
Ключов1 слова: право, свобода вираження поглядiв, засоби масовоУ шформаци, 1нформац1я, друкована форма вираження.
Л. В. Ярмол
СВОБОДА ВЫРАЖЕНИЯ МНЕНИЯ С ПОМОЩЬЮ ПЕЧАТНЫХ СРЕДСТВ МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ
Осуществлен анализ нормативно-правовой базы свободы выражения мнения с помощью печатных средств массовой информации. Определено понятие свободы выражения мнения как естественного права. Акцентировано внимание на особенной защите Европейским судом по правам человека свободы выражения мнения с помощью печатных средств массовой информации. Сформулированы отдельные предложения, касающиеся совершенствования механизма юридического обеспечения свободы выражения мнения в Украине.
Ключевые слова: право, свобода выражения мнения, средства массовой информации, информация, печатная форма выражения.
L. V. Yarmol
FREEDOM OF EXPRESSION VIA PRINTED MASS MEDIA: THEORETICAL LEGAL ASPECTS
In the article it is analyzed legal basis for the freedom of expression with the help of printed mass media. Also, it is defined the notion of freedom of expression as a natural phenomena. It is accentuated on the particularities of freedom of expression via printed mass media protection by European Court of Human Rights. Besides, certain proposals concerning the improvement of the mechanizm of freedom of expression legal enforcement in Ukraine are elaborated.
Keywords: right, freedom of expression, mass media, information, printed form of expression
Постановка проблеми. Засоби масово!' шформацй (нижче за текстом - ЗМ1), зокрема i друкованi, стали важливим, зрештою, обов'язковим iнститугом громадянського суспшьства. Вони забезпечують пряму участь громадян у демократичному управлшш суспшьством шляхом реалiзацii права вшьно висловлювати сво'' погляди, думки, переконання тощо. ЗМ1 також ютотно збагачують механiзм вироблення й ухвалення рiзноманiтних рiшень у суспшьстш (полiтичних, економiчних, культурних тощо).
Свобода вираження поглядiв повною мiрою i найефективнiше реалiзуеться саме за допомогою ЗМ1. Вона виступае одним iз важливих прав людини та шших суб'еклв i е основою будь-якого демократичного суспшьства. Актуальнiсть теми дослвдження пiдсилюеться також под1ями, якi в останнш перiод вiдбуваються в Укра'ш, серед яких, на жаль, спостертаються i значнi порушення свободи вираження поглядiв.
Мета роботи - проанашзувати теоретико-правовi аспекти можливостi вираження поглядiв через друкованi ЗМ1 та на основi здобутих результатiв сформулювати окремi пропозицii' щодо вдосконалення механiзму 'хнього юридичного забезпечення.
Стан досл1дження. Окремi питання теоретико-правових аспектiв вираження поглядiв у друкованих ЗМ1 в Укра'ш та на мiжнародному рiвнi дослщжували украiнськi та зарубiжнi науковцi. Рiзнi напрями цiеi проблематики проаналiзованi у працях Бредлi Е., Верпо М., Габор Н., Дженiс М., Жуковсько'' О., Захарова С., 1ваненка В., Кей Р., Кравченко С., Кравчука О., Кушаково'-Костицько'' Н., Лутковсько'' В., Маковей М., Мазепи В., Муратова М., Нестеренко О., Постульги В., Романова Р., Трошкша Ю., Шевчука С., Чефраново'' С., Яблоновсько'' Н. та iн.
За останш роки в Украiнi та в шших державах було захищено також багато дисертацш, присвячених цiй проблематищ у галузях юридично', фiлологiчноi, полггично' та iнших наук [1].
Виклад основних положень. У Конституцй Украши (1996 р.) проголошено, що "...кожному гарантуеться право на свободу думки i слова, на вшьне вираження сво'х поглядiв i переконань. Кожен мае право вшьно збирати, збертати, використовувати i поширювати iнформацiю усно, письмово або в шший спошб - на свiй вибiр" (ч. 1,2 ст. 34); "жодна вдеологм не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензура заборонена" (ч. 2, 3 ст. 15).
Ст. 9 Конституцй Украши передбачено, що частиною нащонального законодавства Украши е чинш мiжнароднi договори, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши, i в яких, зокрема, також закршлюеться свобода вираження поглядiв. До них належать насамперед Мiжнародний пакт про громадянськ i полггичш права (ООН, 1966 р.) (ст. 19) та Конвенцм про захист прав людини i основоположних свобод (Рада Свропи, 1950 р.) (ст. 10).
У Мiжнародному пакп про громадянськ i полiтичнi права проголошено, що "...кожна людина мае право на вшьне вираження сво'х поглядiв; це право включае свободу шукати, одержувати i поширювати будь-яку iнформацiю та iдеi, незалежно вiд державних кордотв, усно, письмово чи за допомогою друку або художшх форм вираження чи шшими способами на свш вибiр" (ч. 2 ст. 19).
У частит 1 ст. 10 Конвенцй про захист прав людини та основоположних свобод (нижче за текстом - Конвенцм) зазначено, що ".кожен мае право на свободу вираження поглядiв. Це право включае свободу дотримуватися сво'х поглядiв, одержувати i передавати шформащю та iдеi без втручання органiв державноi влади i незалежно вiд кордонiв. Ця стаття не перешкоджае державам вимагати лщензування дiяльностi радiомовних, телевiзiйних або кiнематографiчних пiдприемств".
Свобода вираження поглядiв за Мiжнародним пактом про громадянськi i полiтичнi права та Конвенцiею включае таю можливостк
• дотримуватися сво'х поглядiв;
• шукати будь-яку шформащю та iдеi;
• одержувати будь-яку шформащю та iдеi;
• поширювати будь-яку шформащю та iдеi.
У Конституци Украши не закрiплено прямо положення про те, що свобода вираження поглядiв включае певнi можливосп, як це простежуемо у названих мiжнародних актах.
Якщо проаналiзувати окремi можливостi свободи вираження поглядiв, закршлет у Мiжнародному пактi про громадянськ i полiтичнi права та Конвенци, то можемо дiйти певних висновюв. Можливiсть дотримуватися сво1'х поглядiв, на нашу думку, - це внутршня сфера особистосл, яка не пвдпадае пiд дiю юридичного права. Права одержувати, шукати будь-яку iнформацiю та вде1", вважаемо, не пiдпадають пiд поняття вираження поглядiв. Окрiм того, доцшьно ще наголосити на таких можливостях суб'екпв, як можливiсть змшювати сво!' погляди, вiдмовлятися вiд них, як також потребують юридичного закршлення у мiжнародних актах та в Конституци Украши. На нашу думку, свобода вираження поглядiв - це можливють зовнiшнього прояву поглядiв у будь-якш формi, яка може проявлятися i в "х поширеннi.
Вираження поглядiв суб'ектами проявлятися через "х ставлення, оцiнку до будь-яких явищ, процесiв, подiй i фактiв дшсносп.
Погоджуемося i3 А. Нехаевим у тому, що погляд, як особлива тзнавальна форма, е шструментом для створення певного "образу" чи "картини" свпу шляхом надання способу ïï описання - "точки зору" [2].
Отже, свобода вираження поглядiв як природне право - це можливють суб'екпв виражати ззовнi в будь-якш формi судження про явища, процеси, поди, факти дшсносп з певним ставленням та оцшкою щодо них.
З вищенаведених нормативних положень можемо стверджувати, що в Конституцiï' Украши та в Мiжнародному пактi про громадянсью i полiтичнi права прямо передбачена можливють виражати погляди у будь-який спошб, зокрема i в друкованш формi.
Свободу слова та можливють вшьного вираження у друкованш формi своïх поглядiв i переконань проголошено також у законi Украши "Про друковаш засоби масовоï шформаци (пресу) в УкрашГ' вiд 16.11.1992 р. (ст. 2). Щ свободи означають право кожного вшьно i незалежно шукати, одержувати, фшсувати, збершати, використовувати та поширювати будь-яку шформащю за допомогою друкованих засобiв масовоï iнформацiï, крiм випадкiв, визначених законом, коли обмеження цього права необхщне в штересах нацiональноï безпеки, територiальноï цiлiсностi або громадського порядку, з метою запобшання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутаци або прав шших людей, для запобшання розголошенню шформаци, одержано!' конфщенцшно, або для шдтримання авторитету i неупередженостi правосуддя.
I хоча у сучасному свiтi штенсивно розвиваються новiтнi форми вираження поглядiв, наприклад, аудiовiзуальнi, друкована форма мае все ж таки важливе значення i широко використовуеться.
Погоджуемося з Кошаковою-Костицькою Н., що "...друковане слово не лише поширюе думки, iдеï чи почуття у даний час, а й збертае 1х на майбутне, передаючи пережитi сучасними поколшнями хвилювання та пристрастi 1х нащадкам" [3, с. 129].
За допомогою ЗМ1, зокрема i друкованих, будь-яю суб'екти незалежно вiд 1х виду, статусу тощо можуть:
- виражати своï погляди та погляди шших члетв сусп1льства;
- отримувати шформащю про погляди рiзних суб'ектiв;
- впливати на формування поглядiв члетв суспшьства;
- змiнювати своï погляди та погляди шших суб'екпв;
- ввдмовлятися, спростовувати своï погляди тощо.
За допомогою вираження поглядiв у ЗМ1 здiйснюеться безпосереднiй i опосередкований вплив на сввдомкть суб'ектiв суспшьства загалом i на ïï окремi елементи зокрема. Вираження поглядiв впливае на штелектуальну, емоцiйно-чуттеву сферу особистосп. Вираження поглядiв суб'ектами завжди супроводжуеться, на наш погляд, проявом емоцш, iнколи - почуттiв. Вiд виду емоцш, почуттiв, iнтенсивностi ï^ прояву залежать i форма та змют вираження поглядiв. Погоджуемося з Н. Габор, що "функщонування ЗМ1 в суспшьстш несе споживачам як своï позитиви, так i негативи" [4, с. 240].
У ст. 22 закону Украши "Про шформащю" передбачено, що засоби масово!' шформацй - це засоби, призначенИ для публiчного поширення друковано!' та аудiовiзуальноï iнформацiï.
В. Гвоздев стверджуе, що свобода ЗМ1 - це сумарна свобода друкованих i електронних ЗМ1 як двох головних пИдсистем журналiстики [5].
Отже, залежно вИд видiв ЗМ1, за допомогою яких, може реалiзуватися свобода вираження поглядiв, можемо виокремити такi види ^eï можливостi суб'ектiв:
- свобода вираження поглядИв у друкованих ЗМ1 (пресИ) - у газетах, журналах, бюлетенях тощо;
- свобода вираження поглядiв в аудiовiзуальних ЗМ1 (радiомовлення, телебачення, юно, звукозапис, вiдеозапис тощо).
В УкрашИ ухвалено цИлу низку нормативно-правових актИв, що роздИляють юридичнi гаранти забезпечення можливостi виражати погляди за допомогою друкованих ЗМ1. Серед них найважливИшИ:
закон Украïни "Про друкованИ засоби масовоï шформацй (пресу) в УкрашИ" вiд 16.11.1992 р. (нижче за текстом - закон Украши);
закон Украши "Про шформащю" ввд 02.10.1992 р. (у редакци ввд 13.01.2011 р.);
закон Украши "Про доступ до публiчноï шформацй" ввд 13.01.2011 р.;
закон Украши "Про порядок висвИтлення дИяльностИ органИв державно!' влади та органИв мИсцевого самоврядування в Украïнi засобами масовоï шформацй" вИд 23.09.1997 р.;
закон Украши "Про державну пИдтримку засобИв масовоï iнформацiï та соцИальний захист журналИстИв" вИд 23.09.1997 р.;
закон Украши "Про посилення захисту майна редакцИй засобИв масовоï шформацй, видавництв, книгарень, пИдприемств книгорозповсюдження, творчих спИлок" вИд 20.05.2010 р.;
закон Украши "Про захист суспiльноï моралИ" вИд 20.11.2003 р.;
закон Украши "Про внесення змИн до деяких законИв Украши щодо забезпечення прозоростИ вИдносин власностИ стосовно засобИв масовоï шформацй" вИд 04 07.2013 р.;
Постанова КабИнету МИнИстрИв Украши вИд 17.11.1997 р. №1287 "Про державну реестрацИю друкованих засобИв масовоï шформацй, ИнформацИйних агентств та розмИри реестрацИйних зборИв";
Положення про державну реестрацИю друкованих засобИв масовоï iнформацiï в УкрашИ, затверджене наказом МИнИстерства юстицiï Украши вИд 21.02.2006 р. №12/5 (у редакци наказу МИнИстерства юстици вИд 23.04.2007 р. №194/5);
Положення про УправлИння реестраци громадських формувань, друкованих засобИв масовоï iнформацiï та ИнформацИйних агентств, затверджене наказом Державноï реeстрацiйноï служби Украши вИд 26.09.2014 р. №579.
Свобода вираження поглядИв у друкованих ЗМ1 (пресИ) тИсно пов'язана зИ свободою преси. На думку В. Гвоздева, свобода преси - це (гарантоване) право або (гарантована) можливИсть вИльно засновувати, видавати, редагувати, читати, розповсюджувати друкованИ ЗМ1 на свИй вибИр, володИти, користуватися ними та публИкуватися в них [5]. Ми ж пИдтримуемо позицИю, що такИ поняття, як "право", "можливИсть", е синонИмИчними. На нашу думку, свобода преси е ширшим поняттям i охоплюе можливИсть виражати погляди у друкованих ЗМ1.
ПИд друкованими засобами масовоï iнформацiï (пресою) в УкрашИ мають на увазИ перИодичнИ i такИ, що продовжуються, видання, якИ виходять пИд постИйною назвою, з перИодичнИстю один i бИльше номерИв (випускИв) протягом року на пИдставИ свИдоцтва про державну реестрацИю (ч. 1 ст. 1 закону Украши).
ДрукованИ засоби масовоï iнформацiï в УкрашИ видаються державною мовою, а також Иншими мовами. Стиль i лексика друкованих засобИв масовоï шформацй повиннИ вИдповИдати загально-визнаним етично-моральним нормам. Вживання лайливих i брутальних слИв не допускаеться (ч. 1,2 ст. 4 закону).
Наведемо окремИ статистичнИ данИ про випуск друкованих ЗМ1 в УкрашИ. Так, станом на сИчень 2014 року виходило 2270 (у тому числИ 33 додатки) газет украшською мовою та мовами народИв свИту. Наприклад, украшською мовою - 1191, росИйською - 835, англИйською - 4,
кримськотатарською - 1, шмецькою - 2, польською - 4, украшською та росшською мовами - 209, украшською та англшською мовами - 2 тощо.
У вказаний перюд випускалося 3259 перюдичних i продовжуваних видань (крiм газет) украшською мовою та мовами народiв свiту (з них, наприклад, украшською мовою - 1183, росшською - 638, украшською та росшською мовами - 798, англшською - 28).
Випуск книг i брошур украшською мовою та мовами народiв свпу станом на шчень 2014 року становив 26323 (з них, наприклад, украшською мовою - 16310, росшською - 7198, англшською - 509, шмецькою - 73, польською - 24) [6].
З викладеного випливае, що в Украт випускаеться значна кшьюсть росшськомовних друкованих ЗМ1. На наш погляд, доцшьно збшьшувати обсяг випуску украшських видань та видань шшими мовами народiв свггу, яких поки що обмаль.
Станом на 15 шчня 2014 року у ЛьвГвськш обласп випускали 34 видання комунальних друкованих засобiв масовоï шформаци (усього таких видань в Украт - 667) [7]. Для порГвняння: на 1 березня 2009 р. у ЛьвГвськш обласп налiчувалося 30 видань комунальних друкованих засобiв масовоï iнформацiï (усього тодГ випускали в Украïнi 672 видання) [8]. Як бачимо, за останш п'ять роив кшьюсть комунальних друкованих засобiв масовоï iнформацiï в Украт зменшилась. На наш погляд, е потреба у зростанш кшькосп та якосп таких друкованих ЗМ1 в Украïнi, оскшьки вони насамперед висвплюють поди, погляди тощо суб'екпв конкретноï мiсцевостi, територiï.
Право на заснування друкованого засобу масовоï шформаци в Украт належить:
• громадянам Украши, громадянам шших держав та особам без громадянства, не обмеженим у цившьнш правоздатносп та цившьнш дiездатностi;
• юридичним особам Украши та шших держав;
• трудовим колективам пвдприемств, установ i оргашзацш на rn^^^i вщповщного рiшення загальних з6орГв (конференцiï) (ч. 1 ст. 8 закону Украши).
Друковаш ЗМ1, що видаються на територи Украши, незалежно вед сфери розповсюдження, накладу i способу його виготовлення, пвдлягають обов'язковш державнiй реестраци (ст. 11 закону Украши). Порядок державноï реестраци друкованих засобiв масовоï шформаци регулюеться, окрГм закону Украïни, ще i низкою пвдзаконних нормативно-правових актiв [9, 10].
Законодавство Украши дае змогу розповсюджувати без державноï реестраци таю види друкованоï шформаци:
• законодавч^ офГцГйнГ нормативнi та ГншГ акти, бюлетеш судовоï практики, що видаються органами законодавчоï, судовоï та виконавчоï влади;
• iнформацiйнi матерiали та документащю, що видаються пiдприемствами, оргашзацмми, навчальними закладами i науковими установами з метою використання "х у своïй д1яльностГ;
• видана за допомогою техшчних засобiв друкована продукцм, не призначена для пу6лГчного розповсюдження, або машинописна, що розмножуеться на правах рукопису (ст. 14 закону Украши).
Не усГ вчет тдтримують положення законодавства Украïни щодо обов'язковоï державноï реестрацiï друкованих ЗМ1. Так, В. Середюк пропонуе скасування процедури дозвiльноï реестрацiï друкованих ЗМ1 [11]. В узагальненш доповГдГ правозахисних оргашзацш "Права людини в Украт 2009 - 2010" (у роздш VIII "Свобода вираження поглядГв", пiдготовленому Володимиром Яворським), також е рекомендацм щодо скасування процедури дозвiльноï реестрацiï друкованих засобiв масовоï iнформацiï, оскгльки вона не узгоджуеться Гз вимогами статп 10 Конвенцiï [12, с. 164]. На нашу думку, прийнятною i такою, що ввдповвдае мГжнародним актам з прав людини, е концепцм поввдомного, а не дозвгльного характеру створення друкованих ЗМ1.
В Украт на законодавчому рГвнГ не допускаеться монополГзащя загальнодержавних i регГональних громадсько-полггачних друкованих ЗМ1 (ст. 10 закону Украши). ФГзична або юридична особа не може бути засновником (спГвзасновником) чи контролювати б1льше 5 % таких видань.
Одним Гз вагомих засобГв юридичного забезпечення свободи вираження поглядГв у друкованих ЗМ1 е ïх роздержавлення. Парламентська Асамблея Ради Свропи закликала органи
влади Украши розпочати роздержавлення друкованих ЗМ1, заснованих органами державноï влади та мИсцевого самоврядування фактично з часу вступу Украши до складу Ради Свропи - з 1995 р. У Резолюци Парламент^^ Асамблеï Ради Свропи "Про виконання обов'язкИв та зобов'язань Украиною" вИд 05.10.2005 р. №1466 (подпункт 12.4 пункту 12) ще раз про це наголошено. Однак Истотних зрушень у цИй сферИ немае. Щоправда, народнИ депутати Украши М. Томенко, Р. Раупов, I. МИрошниченко, С. Курпиль, М. Баграев пИдготували проект закону "Про реформування друкованих засобИв масовоï шформацй" №2600 вИд 21.03.2013 р., проте закон ще не ухвалений.
Варто закцентувати увагу ще на одному важливому аспектИ свободи вираження поглядИв у друкованих ЗМ1 - дотриманнИ журналИстських стандартИв, а також i юридичних норм пИд час висвитлення матерИалИв. Наприклад, 1нститут масовоï шформацй (нижче за текстом - 1М1) систематично проводить монИторинги матерИалИв в обраних ним загальнонацИональних друкованих виданнях щодо дотримання таких журналИстських стандартИв, як баланс думок И точок зору, оперативнИсть, достовИрнИсть, вИдокремлення фактИв вИд коментарИв, точнИсть, повнота. Так, у жовтнИ 2014 р. в 1М1 констатували, що "...засилля матерИалИв з ознаками замовлення политичного характеру пИд час виборчоï кампани, якИ апрИорИ не бувають повними та збалансованими, призвели до Истотного зниження рИвня дотримання журналИстських стандартИв як у друкованих, так И в Интернет-виданнях" [13]. У жовтнИ 2014 р. загальний бал дотримання стандартИв у друкованих виданнях становив 4,88 бала, тодИ як середнИй бал дотримання професИйних журналИстських стандартИв до виборчоï кампанiï становив 5 балИв Из шести можливих. Це результати щомИсячного мониторингу шести друкованих видань ("Комсомольская правда в Украине", "Факты", "Корреспондент", "Газета по-украшськи", "Сегодня" i "Украшський тиждень"). В 1М1 зазначали, що друкованИ видання найбильше порушували стандарти повноти i балансу думок (у друкованих ЗМ1 47 % матерИалИв е неповними) [13].
Випуск друкованого засобу масовоï iнформацiï може бути припинено за рИшенням засновника (спИвзасновникИв) або суду (ст. 18 закону Украши).
Суд припиняе випуск видання у разИ:
- лИквИдаци юридичноï особи, яка е засновником видання;
- порушення частини першоï ст. 3 закону Украши, а саме: якщо друкованИ ЗМ1 використовуються для закликИв до захоплення влади, насильницькоï змИни конституцИйного ладу або територiальноï цИлИсностИ Украши; пропаганди вИйни, насильства та жорстокостИ; розпалювання расовой национально^ релiгiйноï ворожнечИ; розповсюдження порнографи, а також з метою вчинення терористичних актИв та Инших кримИнально караних дИянь.
Важливою юридичною гарантИею захисту можливостИ вираження поглядИв е дИяльнИсть Свропейського Суду з прав людини (нижче за текстом - Свропейський Суд). СлИд зазначити, що Свропейський Суд уже розглядав справи, пов'язанИ Из припиненням випуску друкованих ЗМ1. Причому необхИдно наголосити, що саме у контекстИ порушення ст. 10 Конвенции
Так, у рИшеннИ, ухваленому 9 сИчня 2007 року у справИ "Комерсант Молдови" проти Молдови", Свропейський Суд постановив, що була порушена ст. 10 Конвенци [14]. Заявником у справИ була зареестрована у МолдовИ компанИя "Комерсант Молдови", яка видавала газету з однойменною назвою. Упродовж червня - вересня 2001 року у цИй газетИ публИкували статтИ, у яких автори засуджували владу Молдови за дiï щодо Приднiстровськоï республИки (нижче - ПР). У статтях також мИстилися гострИ критичнИ коментарИ окремих росИйських политикИв та приднИстровських лИдерИв.
У листопадИ 2001 року ЕкономИчний суд Молдови ухвалив рИшення про закриття газети. У рИшеннИ, зокрема, вИдзначалось, що вИдповИдний опубликований матерИал був "перевищенням меж публИчностИ, встановлених ст. 4 закону "Про пресу", а також те, що вИн "загрожував територИальнИй цИлИсностИ держави, нацИональнИй та громадськИй безпецИ И породжував ризик заворушень та злочинИв, що було порушенням ст. 32 Конституци Молдови". Суд, однак, не конкретизував, якИ саме висловлювання чи фрази становили загрозу. Також у рИшеннИ вИдзначалось, що статтИ не мИстили справедливого огляду публИчних заяв политичних лИдерИв. Це рИшення було пИдтримано апеляцИйним судом.
Свропейський Суд ввдзначив, що нацiональнi суди у своïх рiшеннях не торкнулися питання про необхвдшсть втручання у права заявника. Вони не конкретизували, як частини статей були проблемними. Також не робили спроб ввдповГсти на запитання про те, як опублшоваш матерiали загрожували нацiональнiй безпещ, територiальнiй цшсносп чи могли знеславити президента держави. Суди зосередили увагу лише на аналiзi того, чи у статтях справедливо вiдтворювались публГчш заяви чшьних посадовцiв. Адже згвдно з нормами внутрiшньодержавного права заявник не мав ввдповвдати за змют самих заяв.
Свропейський Суд дшшов висновку, що нацiональнi суди не навели належних та достатшх подстав для виправдання втручання у права заявника. Також не застосували стандарта, як узгоджувалися б Гз принципами, закладеними у ст. 10 Конвенцiï, i не скористалися подходом до належноï ощнки ввдповвдних конкретних фактiв. Тому Свропейський Суд постановив, що ввдбувалось порушення ст. 10 Конвенцiï.
У Свропейському СудГ були розглянуп й шшГ справи щодо захисту свободи вираження поглядГв. Значна кшьюсть таких справ стосувалася вираження поглядГв саме у друкованих ЗМ1. Це, наприклад, таю: ршення ввд 19.01.2006 р. у справi "Albert-Engelmann-Gesellschafft MBH" проти австргг' ("Albert-Engelmann-Gesellschafft MBH v. Austria"); ршення ввд 12.07.2007 р. у справi "A\S Diena та Озолшс проти Латвй" ("A\S Diena and Ozolins v. Latvia"); ршення ввд 21.12.2004 р. у справГ "Бусуйок проти Молдови" ("Busuioc v. Moldova"); ршення ввд 20.07.2004 р. у справi "Гршо проти Словаччини" ("Hrico v. Slovakia"); ршення ввд 21.07.2005 р. у справi "Грiнберг проти Росiï" ("Grinberg v. Russia"); рiшення вод 19.12.2006 р. у справi "Дабровський проти ПольщГ' ("Dabrovski v. Poland"); ршення ввд 31.01.2006 р. у справi "Жшьовси проти Францiï" ("Giniewski v. France"); рiшення ввд 14.02.2008 р. у справi "Жул та Шарль Лiберасьон проти Францiï" ("July and Sarl Liberation v. France"); ршення вод 22.02.2007 р. у справi "Красуля проти Росiï" ("Krasula v. Russia"); рiшення ввд 10.08.2006 р. у справi "Ляшко проти Украши" ("Lyashko v. Ukraine"); рiшення вод 28.09.2004 р. у справi "Сабо та Шркалаб проти РумушГ' ("Sabou and Pircalab v. Romania"); ршення ввд 29.03.2005 р. у справi "Украïнська прес-група проти Украïни" ("Ukrainian Media Group v. Ukraine"); ршення вод 23.10.2007 р. у справi "Флюкс" та Самсон проти Молдови" ("Flux and Samson v. Moldova"). У вшх вищевказаних ршеннях Свропейський Суд постановив, що було порушення ст. 10 Конвенци.
Захищаючи свободу вираження поглядГв саме у друкованих ЗМ1, Свропейський Суд у своïх ршеннях наголошував, що преса ввдирае значну роль у демократичному суспшьствГ I хоча вона не повинна переходити певш межi, яю, зокрема, стосуються захисту репутацiï та прав шших ошб, а також потреби запобГгання розкриттю конфiденцiйноï iнформацiï, ïï обов'язком е, однак, поввдомляти у спосг6, що не суперечить ïï зобов'язанням та вадповадальносп, iнформацiю та iдеï стосовно усгх предметiв пу6лгчного iнтересу, включаючи й тг, що стосуються судовоï гглки влади. При цьому не лише преса мае завдання поввдомляти таку шформащю та iдеï, але й громадсьюсть мае право отримувати ï^. 1накше преса не могла б виконувати свою життево важливу роль "вартового пса" у демократичному суспшьств1 Ст. 10 Конвенци захищае не лише змГст тих вдей та шформаци, що висловлюються в пресГ, але й форму, у яюй вони вираженГ
У рГшеннГ, ухваленому 6 грудня 2007 року у справГ "Фоглм проти Швейцарiï", наприклад, Свропейський Суд звернув увагу на особливе значення журналГстики у демократичному суспшьствГ та виконання нею ролГ "сторожового пса". При цьому, на думку Свропейського Суду, журналГстська свобода включае право на застосування деяких перебшьшень чи навГть провокацГй [15].
Свропейський Суд також зазначав, що свобода преси надае громадськостГ один Гз найкращих засобГв з'ясування та формування громад^^ думки щодо Гдей та позицш полГтичних лГдерГв. МежГ допустимоï критики щодо полГтикГв, вГдповГдно е ширшими, ашж такГ самГ стосовно приватноï особи. На вГдмГну ввд приватних осГб полГтик неодмГнно та сввдомо для нього самого стае ввдкритим для прискiпливоï уваги до кожного його слова та вчинку, як з боку журналкпв, так i з боку громадськостГ загалом, i тому вш повинен демонструвати бГльший стутнь терпимостГ щодо них.
Висновки. ПИдсумовуючи, можемо зазначити, що свобода вираження поглядИв повною мИрою i найефективнИше реалИзуеться саме за допомогою ЗМ1, зокрема i друкованих.
Свобода вираження поглядИв як природне право - це можливИсть суб'ектИв виражати зовнИ в будь-якИй формИ судження про явища, процеси, поди, факти дИйсностИ з певним ставленням та оцИнкою до них.
Свобода вираження поглядИв у друкованих ЗМ1 тИсно пов'язана зИ свободою преси. На нашу думку, свобода преси - це ширше поняття й охоплюе воно можливИсть виражати погляди у друкованих ЗМ1.
У Конституци Украши та в МИжнародному пактИ про громадянськИ i политичнИ права прямо передбачена можливИсть виражати погляди у будь-який спосИб, зокрема i в друкованИй формИ.
Можемо стверджувати, що в УкрашИ сформована нормативно-правова база щодо можливостИ вираження поглядИв за допомогою друкованих ЗМ1. Однак теоретичний i практико-юридичний аналИз правозабезпечувального механИзму свободи вираження поглядИв за допомогою друкованих ЗМ1 в УкрашИ дае змогу стверджувати, що у багатьох випадках не в достатньому обсязИ представленИ або вИдсутнИ деякИ юридичнИ засоби реалИзаци, охорони цього права. Пропонуемо окремИ пропозицiï вдосконалення механИзму юридичного забезпечення свободи вираження поглядИв:
• у Конституци Украши, поряд Из свободою вираження поглядИв, необхИдно закрИпити i такИ можливостИ суб'ектИв: змИнювати своï погляди; вИдмовлятися вИд своих поглядИв;
• дотримуючись принципу, що цензура заборонена, необхИдно все ж таки створити юридичнИ механИзми вИдповИдальностИ за висвитлення у друкованих ЗМ1 замовного матерИалу полИтичного чи Иншого характеру;
• сформувати дИевИшу нормативно-правову основу в УкрашИ для збильшення обсягу випуску, поширення друкованих ЗМ1 украшською та Иншими мовами народИв свиту, яких поки що обмаль;
• потребуе скасування процедура дозвiльнои' реестраци друкованих засобИв масовои' шформацй i замИна ïï процедурою повИдомного характеру щодо створення друкованих ЗМ1;
• необхИдно сформувати ефективний (дИевий, вИдкритий, доступний, справедливий) юридичний механИзм процедури роздержавлення друкованих ЗМ1.
1. Детсова О. С. Роль преси у правовому 1нформуванн1 громадян Украти : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 "Теоргя та гсторгя держави i права; гсторгя полтичних i правових вчень " / О. С. Детсова / Нацюнальний утверситет внутрштх справ. - Х., 2003. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://avtoreferat.net; Снетков В. Н. Средства массовой информации как фактор реализации свободы слова и права на информацию: политико-правовой аспект : автореф. дисс. ... докт. полит. наук : спец. 10.01.10 / В. Н. Снетков. - СПб., 2001. [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.dissercat.com. 2. Нехаев А. В. Когнитивные функции мнения : автореф. дисс. ... канд. философ. наук : спец. : 09.00.11 "Онтология и теория познания" / А. В. Нехаев. -Тюмень, 2006. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dissercat.com. 3. Кушакова-Костицька Н. Вiд свободи слова - до тформацшного суспшьства / Н. Кушакова-Костицька // Право Укрспни. - 2004. - №7. - С. 129-133. 4. Габор Н. Вiдповiдальнiсть як зворотний бхк свободи / Н. Габор //Вiсник Львiвського унiверситету iменi 1вана Франка (Серiя "Журнал^ти^"). - Вип. 28. -С. 240-244. 5. Гвоздев В. М. Проблема й поняття свободи преси: суттсть, змют, структура : автореф. дис. ... канд. фи. наук : спец. 10.01.08 "Журнал^ти^" / В. М. Гвоздев / Кшвський нацюнальний утверситет iменi Тараса Шевченка. - К., 2004. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://avtoreferat.net. 6. Випуск перюдичних i продовжуваних видань украшською та мовами народiв свту станом на ачень 2014 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http : // comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=112058&cat_id=85717. 7. Медшна карта Украти (станом на 15 Ычня 2014 року) (база даних комунальних друкованих засобiв масовог тформацп) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://comin.kmu.gov.ua/control/ uk/publish/ article?
art_id=111565&cat_id=61321. 8. Медшна карта (станом на 1 березня 2009 р.) (база даних комунальних друкованих засобiв масовог тформацп) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http//comin. kmu.gov. ua/control/uk/publish/article?art_id= 74134&cat_id=61321. 9. Постанова Кабтету Мiнiстрiв Украгни вiд 17.11.1997р. № 1287 "Про державну реестращю друкованих засобiв масовог тформащг, тформацтних агентств та розмiри реестращйних зборiв" [Електронний ресурс]. -Режим доступу : / http://zakon.rada.gov.ua. 10. Положення про державну реестращю друкованих засобiв масовог тформацп в Украгт: затверджене наказом Мтстерства юстицгг Украгни вiд 21.02.2006р. №12/5 (у ред. наказу Мтстерства юстицгг вiд 23.04.2007р. №194/5) [Електронний ресурс]. - Режим доступу :/http://zakon.rada.gov.ua. 11. Середюк В. В. Свобода масовог тформацп: конститущйно-правовий аспект: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 /В. В. Середюк; Нац. юрид. акад. Украгни im. Ярослава Мудрого. - Х, 2010. - 18 с. 12. Права людини в Украгт -2009-2010. Доповiдь правозахисних оргашзацш / за ред. С. Захарова / Украгнська Гельстська стлка з прав людини. - Х.: Права людини, 2011. - 488 с. 13. Звт 1нституту масовог тформацп з монторингу журналктських стандартiв (жовтень 2014 року). - Режим доступу : http://imi.org.ua/journalist_monitoring/46388-zvit-z-monitoringu-jurnalistskih-standartiv-jovten-2014-roku.html. 14. Ршення Свропейського Суду з прав людини вiд 9 dчня 2007 року у справi "Комерсант Молдови" проти Молдови". [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.echr.coe.int/. 15. Ршення Свропейського Суду з прав людини вiд 6 грудня 2007 року у справi "Фоглiя проти Швейцарп". [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. echr. coe. int/.
