CC BY
48
УДК 340.12
Л. Ярмол
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полiтехнiка",
канд. юрид. наук, доц. кафедри теори та фшософи права
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СП1ВВ1ДНОШЕННЯ СВОБОДИ ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯД1В ТА СВОБОДИ ВИРАЖЕННЯ ДУМКИ
© Ярмол Л., 2016
Проанашовано загальнотеоретичш аспекти стввщношення свободи вираження norraAÎB та свободи вираження думки. Розкрито поняття, змкт таких феномешв, як "думка", "погляди", "свобода вираження поглядiв". Сформульовано пропозицн до законодавства УкраТни щодо проголошення свободи вираження поглядiв людини.
Ключов1 слова: свобода вираження поглядiв, свобода вираження думки, м1жнародш документи, конституцн, права людини.
Л. Ярмол
ОБЩЕТЕОРЕТИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СООТНОШЕНИЯ СВОБОДЫ ВЫРАЖЕНИЯ МНЕНИЯ И СВОБОДЫ ВЫРАЖЕНИЯ МЫСЛИ
Проанализированы общетеоретические аспекты соотношения свободы выражения мнения и свободы мысли. Раскрыто понятие, содержание таких феноменов, как "мысль", "мнение", "свобода выражения мнений". Сформулированы предложения в законодательство Украины о провозглашении свободы выражения мнения человека.
Ключевые слова: свобода выражения мнения, свобода выражения мысли, международные документы, конституции, права человека.
L. Yarmol
THE GENERAL THEORETICAL CHARACTERISTIC OF RELATIONSHIP BETWEEN FREEDOM OF EXPRESSION AND FREEDOM OF SPEECH
In the presented work the author has defined the general theoretical aspects of relationship between freedom of expression and freedom of speech. Describes the notion and sense of "speech", "opinions", "freedom of expression". Also, formulated proposals for the law of Ukraine about proclamation of freedom of expression.
Key words: freedom of expression, freedom of speech, international documents, ^ш^Шют, human rights.
Постановка проблеми. У OTcreMi прав людини важливе мюце посвдають таю можливосп, як свобода вираження поглядiв та свобода вираження думки. У Деклараци прав людини i громадянина
Францй (1789) зазначено, що вшьне вираження думок i поглядiв - одне з найдорогощнтших прав людини (ст. 11).
Свободу вираження поглядiв та свободу вираження думки можна розглядати у двох аспектах: як природт права людини i як суб'ективт юридичт права. Як природнi права зазначет можливостi, вважаемо, знайшли свое ввдображення i в основних мiжнародних документах з прав людини, осюльки остант втшюють найкращi здобутки, досягнення людства. Як суб'ективнi юридичнi права, свобода вираження поглядiв та свобода вираження думки проголошет в конституцiйно-правових актах та в шших джерелах права конкретних держав.
В основi зазначених свобод таю важливi обов'язковi елементи сввдомосл людини, як думка та погляди.
Аналiз досл1дження проблеми. Загальнотеоретичт та iншi правовi аспекти свободи вираження думки, поглядiв людини дослвджували провiднi вiтчизнянi та зарубiжнi науковщ: О. Жуковська, С. Захаров, С. Кравченко, Н. Кушакова, В. Лутковська, М. Маковей, М. Муратов, Е. Ттко, С. Шевчук, О. Чефранова та шшг
Дослiдження природи думки, поглядiв, взаемозв'язку мiж ними та з шшими компонентами (елементами) сввдомост знаходимо у роботах фiлософiв-класикiв: Платона, Аристотеля, Т. Гоббса, Г. Гегеля, Р. Декарта, Д. Локка, I. Канта, Ж. Г. Тарда, Г. Фiхте, Ф. Шеллшга, Д. Юма та шших. Теоретичт положення цих фiлософiв ктотно вплинули на розумшня таких фенометв, як "думка" та "погляди" у сучаснш фiлософii.
Сучаст науковцi теж зробили чималий внесок у дослвдження аналiзованих концептiв. Фшософсью, психологiчнi, соцiологiчнi, логiко-лiнгвiстичнi дослiдження таких фенометв, як погляди та думка, здшснили: Б. Ардентов, О. Александрова, О. Боровков, М. Бшалов, Б. Грушин, М. Горшков, М. Дмитровська, Б. Срунов, О. Клеваюна, А. Нехаев, В. Ншолко, В. Петрушенко, С. Рубiнштейн, А. Токарська, О. Уледов, В. Шинкарук, О. Якуба та iншi вченi.
Метою дослщження е аналiз теоретико-правових аспектiв ствввдношення свободи вираження поглядiв та свободи вираження думки i формулювання пропозицш щодо iх проголошення в законодавстш Укра'ни.
Виклад основного матерiалу. Поняття, змiст таких феноменiв, як думка, погляди, мають важливе теоретико-правове значення для розумшня свободи вираження поглядiв та свободи вираження думки. Розглянемо зазначет феномени.
Поняття, змгст думки. Згвдно з тлумачними словниками укра'нсько'' мови, семантика лексеми така: Думка - це 1. Продукт мислення, результат мiркуванння. 2. Припущення, передбачення, погляд, позицм. 3. Знання, досввд у якшсь галузi. 4. Вiдображення дшсносп у свiдомостi; процес мислення [25, с. 272].
Б. Ардентов зазначив, що в шдоевропейських мовах споконвiчно група оив, однокорiнних зi словом "думка", пов'язувалась з внутрштм життям людини - з и переживаннями, почуттями, уявленнями про навколишнш свгг i, врештi, з мовою, словом, тобто пов'язувалась з мисленням [1, с. 5].
В енциклопед]ях, словниках iз психологи знаходимо таю визначення поняття думки.
• Думка - окрема, але складна вдея, судження i т. д. [2, с. 468].
• Думка - основна одиниця, "клггинка" мислення. В думщ знаходить вираження процес розумшня навколишнього свггу шших людей i самого себе. В основi думки - ввдображення таких фундаментальних ознак явищ, як iхня схожють i сумютсть у часi й просторi [23, с. 222].
• Думка - результат продуктивного мислительного акту, виражений у формi судження i умовиводу [6, с. 246].
Отже, з позицш психологи думка е основною одиницею мислення людини, за допомогою яко'' здшснюеться тзнання навколишнього свггу, людей i само'' особистостi. Думка може мати форму вде'', судження, умовиводу тощо.
Найбшьш детальш та грунтовш дослвдження феномену думки здшснили учет у галуз1 фшософй.
Погоджуемося з професором В. Петрушенком, що думка - це основна форма здшснення ментальних актв людини, таких як тзнання, м1ркування, оцшювання, планування, виршення життевих проблем. Проввдна особлив1сть думки - це й зв'язок 1з предметним зм1стом сввдомосл; думка забезпечуе оперування цим зм1стом у сфер1штелектуального споглядання [21, с. 64].
Австро-англшський фшософ Л. Вптенштейн (1889-1951), один 1з засновниюв аналгтично! фшософй, зазначав, що "лопчний образ фактв е думка... Думка м1стить можлив1сть такого стану речей, який в нш мислиться. Те, що мислимо, також можливо. Ми не можемо мислити тчого нелопчного, бо шакше ми повинш були б нелопчно мислити" [4, с. 31-36]. Отже, учений пов'язував думку з лопчним мисленням.
Розглянемо шш1 фшософсью трактування цього ключового питання, зокрема: думка -результат, продукт процесу мислення у форм1 судження чи поняття, який ввдображае загальне у мас одиничних речей, фжсуе суттеве, законом1рне у багатомангт явищ навколишнього свиу [9, с. 366]. В шшому джерел1 стверджують, що думка - це акт мислення, частина процесу мислення або його результат, змкт, продукт мислення, вдея. Висхвдною формою процесу мислення е судження [29, с. 176].
Наведет трактування поняття думки под1бш до вищезазначених й понять, поданих у джерелах з психологй. Однак з позицй фшософй виокремлюеться ще одна форма думки - поняття.
Отже, думка може виражатися у форм1 судження, умовиводу, поняття, вде! тощо. Погоджуемося з В. М. Ншолко, що судження е одним 1з основних вид1в думки поряд з поняттям 1 умовиводом; входить у тршку самостшних 1 не зведених один до одного 1 ш до чого шшого вид1в думок [20, с. 71].
Пвдсумовуючи, можемо зазначити, що думка - це основна категор1я мислення. Пвдтримуемо позищю тих учених, котр1 вважають, що в думку входять таю форми (види) мислення, як судження, поняття, умовиввд
Поняття, змгст поглядгв людини. Ввдповвдно до тлумачних словниюв сучасно! украшсько! мови "погляд - це думка, судження про що-небудь" [3, с. 1004]; "погляд - це думка, м1ркування" [17, с. 212].
Серед учених р1зних галузей наук (фшософй, психологй', логши, сощологй тощо) нема одностайност щодо визначення поняття погляд1в людини та !х ствввдношення з шшими спорвдненими феноменами. Так, в енциклопедй М. Сткеева 1з загально! 1 сощально! психологй' стверджуеться, що погляд - це думка, пропонована без достатнього обгрунтування [6, с. 243]. В шшому джерел1 знаходимо фактично таке саме визначення. Погляд - це думка, пропонована без достатнього обгрунтування, ще тбито офщшно не прийнята, не апробована даними фактично! перев1рки [9, с. 352].
В енциклопедичному словнику з фшософй стверджуеться, що погляд - один 1з важливих прояв1в суспшьно! та шдиввдуально! св1домост1, сукупшсть пов'язаних м1ж собою суджень, яю мктять приховане чи явне ставлення, оцшку будь-яких явищ, процес1в, подш 1 факлв дшсност [28, с. 511].
Комплексний анал1з фшософських аспектв погляд1в у систем1 людського тзнання здшснив Б. Срунов. Учений зазначав: якщо розглядати формування погляду у тзнавальному процеш, то воно завжди пов'язане з1 специф1чним судженням. Специф1чна особлив1сть цього судження (погляду) полягае у тому, що воно грунтуеться на недостатшх 1 не повтстю визначених даних. Також учений наголошував, що погляд - це специф1чне ставлення до судження 1 саме судження [7, с. 8].
Пвдтримуемо позищю тих учених, яю розглядають погляди як судження. Однак необхвдно зауважити, що судження е 1 в основ1 знання, 1 в основ1 погляд1в.
Судження, а, отже, 1 погляди - це одна 1з лопчних форм мислення. Ю. Приходько 1 В. Юрченко зауважили, що судження е особливою формою вияву аналгтико-синтетично! дмльносп мозку. В судженш виявляеться рух нашого мозку [22, с. 183].
Наявний г лопчний подход до тлумачення поняття: судження - форма думки, в яюй стверджуеться чи заперечуеться що-небудь щодо предмета Г явищ, 'хшх властивостей, зв'язюв Г ввдносин, Г яка мае властивГсть виражати або Гстину, або неправду [9, с. 574].
Розвивае Г уточнюе семантику термша психолопчний аспект його змГсту. Ввдомий психолог, фшософ С. Рубшштейн (1889-1960) зазначав, що "...судження е результатом мислительно'' дкльносл, котра приводить до встановлення певного вщношення мислячого суб'екта до предмета його думки Г до суджень про цей предмет, що сформувалися в оточенш шдиввда. Судження мае у сво'й основГ дточий характер Г обов'язково включае в себе сощальний аспект" [24, с. 385].
До характеристики необхвдно ще додати й важливу структурно-синтаксичну особливкть: судження граматично завжди виражаеться у формГ речення. Судження не може Гснувати поза реченням [8, с. 31]. Отже, погляди людини також виражаються у формГ речення, складного синтаксичного цшого, дискурсу.
Враховуючи вищенаведеш положення, можна сформулювати авторське визначення поняття поглядГв людини. На нашу думку, погляди людини - це судження людини щодо й ставлення та ощнювання ймовГршсного характеру тепершшх, минулих, майбутшх явищ, подш, фактГв, процешв дшсностг
Отже, погляди людини, будучи судженнями, не е тотожними Гз думкою. Думка - ширше поняття, шж погляди. Погляди людини як судження е окремим видом (формою) думки, але не единим.
Вщповщно до вищенаведених тверджень про таю феномени, як думка та погляди, можемо зазначити, що свобода вираження думки - ширше поняття, шж свобода вираження поглядГв, осюльки проявляеться у вираженш суджень (котрГ е Г в основГ знання, Г в основГ поглядГв), понять, умовиводГв. Свобода вираження поглядГв - це можливГсть людини виражати свое ставлення щодо тепершшх, минулих, майбутшх явищ, подш, фактГв, процешв дшсносл або давати 'м свою оцГнку.
Важливе значення для розумшня свободи вираження поглядГв та свободи вираження думки мають основш мГжнароднГ документи з прав людини та конституци зарубГжних держав. ОкрГм того, зазначенГ документи е важливими правовими гарантами забезпечення аналГзованих можливостей людини.
Проголошення свободи вираження поглядГв у мГжнародних документах - це засаднича основа для ощнювання Г трактування вищезазначених категорш. Свобода вираження поглядГв проголошена в низщ основних мГжнародних документГв з прав людини. Так, у Загальнш деклараци прав людини (ООН, 1948) зазначено, що "кожна людина мае право на свободу переконань 1 на вшьне 'х виявлення; це право включае свободу безперешкодно дотримуватися сво'х переконань та свободу шукати, одержувати 1 поширювати 1нформац1ю та вде'' будь-якими засобами 1 незалежно ввд державних кордонГв (стаття 19).
У МГжнародному пактГ про громадянськГ та полггачш права (ООН, 1966) закршлено, що "кожна людина мае право безперешкодно дотримуватися сво'х поглядГв" (ч. 1 ст. 19); "кожна людина мае право на вшьне вираження свого погляду; це право включае свободу шукати, одержувати Г поширювати будь-яку шформащю та Где'', незалежно вГд державних кордотв, усно, письмово чи за допомогою друку або художшх форм вираження чи шшими способами на свш вибГр" (ч. 2 ст. 19).
Право на свободу вираження поглядГв ввдображене Г в основних регшнальних документах з прав людини. Так, у Конвенцй про захист прав людини та основоположних свобод (Рада Свропи, 1950 р.) проголошено, що "кожен мае право на свободу вираження поглядГв. Це право включае свободу дотримуватися сво'х поглядГв, одержувати Г передавати шформащю та Где'' без втручання оргашв державно'' влади Г незалежно вГд кордошв. Ця стаття не перешкоджае державам вимагати лщензування дГяльностГ радшмовних, телевГзшних або юнематографГчних тдприемств" (ч. 1 ст. 10).
У Деклараци про свободу вираження поглядГв та шформаци (Ради Свропи, 1982) закршлено, що свобода вираження поглядГв та шформаци е основоположним елементом принцитв справжньо'' демократГ'', верховенства права й поваги прав людини (п. 1).
У Паризькш харти для ново! Свропи (НБСС, 1990) вiдображено, що "без будь-яко! дискримiнацi! кожна людина мае право на свободу вираження свого погляду".
У Харти основних прав Свропейського Союзу (2000) також проголошено, що "кожна людина мае право на свободу вираження свого погляду" (ч. 1 ст. 11).
В Африкансьюй харти прав людини i народiв (1981) закршлено, що кожна людина мае право виражати i поширювати свш погляд в межах закону (ч. 2 ст. 9).
Отже, в основних мiжнародних документах з прав людини (всесвгтнього, регюнального значення) проголошене право кожно! людини на свободу вираження свого погляду.
Хочемо звернути увагу на те, що людина може бути виразником не лише власних поглядiв, а й поглядiв шших суб'ектiв (певних груп, верств, спшьнот, органiзацiй тощо). В iдеалi погляди, якi висловлюе людина, повиннi збiгатись за змктом з поглядами цих суб'ектiв. Особливо яскраво це проявляеться, коли сво! погляди виражають полггачш лiдери, громадсью дiячi, журналiсти. Погоджуемося з Б. Грушиним, що громадський д1яч, навгть виражаючи думку свое! "групово!" спшьноти, висловлюе передусiм власний, особистiсний погляд, який може повшстю збiгатись з поглядом групи, але iнколи може й ктотно вiдрiзнятися вiд нього [5, с. 170]. Тобто точнкть вираження поглядiв iнших суб'ектiв завжди ввдносна, однак правова комунiкацiя все-таки мае свое законодавче забезпечення, як стверджуе А. Такорська [26, с. 107-115; 27, с. 23].
Аналiз вищезазначених мiжнародних документа з прав людини дае тдстави стверджувати, що в них закршлено структурш елементи свободи вираження поглядiв, а саме таю можливостк
• дотримуватися сво!х поглядiв;
• шукати будь-яку шформащю та вде!;
• одержувати будь-яку шформащю та вде!;
• поширювати будь-яку шформащю та вде!.
Отже, згвдно з мiжнародно-правовими нормами, так зваш iнформацiйнi права людини входять у структуру свободи вираження поглядiв.
Проаналiзуемо також проголошення свободи вираження думки у мiжнародних актах. Так, у Загальнш деклараци прав людини закршлено, що "кожна людина мае право на свободу думки, совки i релки; це право включае свободу змшювати свою релiгiю або переконання i свободу споввдувати свою релтю або переконання як одноособово, так i разом з шшими, прилюдним або приватним порядком, в ученш, богослужшш i виконаннi релкшних та ритуальних обрядiв" (ст. 18).
Право на свободу думки, совки та релки проголошене також у ст. 5 Мiжнародно!' конвенци про лшввдащю усiх форм расово! дискримшаци (ООН, 1965); ст. 18 Мiжнародного пакту про громадянськi i полггичш права; ч. 1 ст. 1 Деклараци про лiквiдацiю всiх форм нетерпимости i дискримiнацi! на пвдставГ релiгi! чи переконань (ООН, 1981).
У Паризькш харти для ново! Свропи закршлено, що "без будь-яко! дискримшаци кожна людина мае право на свободу думки, совки, релки i переконань".
Харпя Свропейського Союзу про основш права проголошуе, що "кожна людина мае право на свободу, думки, совки i релки. Це право включае свободу змшювати свою релкто чи переконання, а також свободу споввдувати свою релкто чи дотримуватися переконань як шдиввдуально, так i спшьно з шшими, публГчним чи приватним способом, в богослужшш, вГровченш i ввдправленш релкшних i культових обрядк" (ч. 1 ст. 10).
У Заключному акп НБСС (1975) зазначено, що "держави-учаснищ будуть визнавати i поважати права людини i основш свободи, включаючи свободу думки, совки, релки i переконань, для вшх без розрГзнення раси, стати, мови i релкй" (роздш VII).
АналГз вищенаведених мГжнародних документк дае пвдстави стверджувати, що свобода думки (правильшше - свобода !! вираження) проголошена у поеднанш зГ свободою совки, релки, переконань, а не зГ свободою вираження поглядГв. Право на свободу думки, совки, релки та переконань мктить таю елементи (можливоси), як: змшювати, споввдувати свою релкто чи переконання, дотримуватися переконань та шшг
Н. Лернер зазначив, що термш "переконання" у CTaTTi 18 Загально1 декларацй прав людини мае особливе значення. Його вживання у статп 18 та у ввдповвдних статтях iнших документiв (мають на увазi мiжнароднi) слiд тлумачити лише у зв'язку i3 термшом "релiгiя"" Цей термiн не стосуеться шших переконань - полiтичних, культурних, наукових чи економiчних, що також потребують правового захисту, але не належать до царини, яку ми зазвичай окреслюемо словом "релйм". Термш "переконання" введено до Загально1 декларацй прав людини для захисту нерелйшних переконань - таких як ате!'зм чи агностицизм, а його значення остаточно було з'ясовано в ходi дискусш щодо рiзноманiтних документiв, дотичних до релйшних прав [18, с. 126-127]. У результат тривалих обговорень рiзними мiжнародними органами було визнано, що формулювання "релйм чи переконання" охоплюе тегстичт, нетеiстичнi й атеютичш переконання [19, с. 3]. Також пвдкреслено, що термiни "релiгiя" (religion) та "переконання" (beliefs) слвд розумгти широко i тому необхiдно ввдкидати усякi спроби дискримiнацii' релiгii' чи переконань на будь-якш пiдставi, зокрема й на тш, що така релйм е новою або ii репрезентуе релiгiйна меншина, котра е об'ектом ворожого ставлення з боку бшьшо1 релiгiйноi спшьноти. Як бачимо, термш "belief" перекладаеться як "переконання". Зазначимо, що спершу його перекладали як "вiра", пiзнiше в документах з питань релйшних прав з'явилися й iншi значення цього слова -вiрування, вiросповiдання, переконання [18, с. 135].
Отже, мiжнароднi акти з прав людини, проголошуючи право на свободу думки, совкт^ релйй та переконань, вкладають у гхнш змiст (у широкому розумiннi) свободу вiри (вiросповiдання), насамперед релiгiйноi.
На ввдмшу вiд вищенаведених мiжнародних акта, в Американськiй конвенцii прав людини (1969) закршлено, що "кожна людина мае право на свободу думки i вираження. Це право включае свободу шукати, одержувати i поширювати будь-яку iнформацiю та ^i незалежно ввд державних кордонiв, усно, письмово чи за допомогою друку, або художшх форм вираження чи шшими способами за сво!'м вибором" (ч. 1 ст. 13); "право на свободу вираження поглядiв не може обмежуватися непрямими методами або засобами, такими, наприклад, як зловживання державними чи приватними засобами контролю щодо газетного паперу, частот радюпередач або швентарю, або обладнання, як використовуються при розповсюдженш iнформацii, або ж будь-якими шшими засобами, що створюють перешкоди для комушкацй i поширення iдей i поглядiв" (ч. 3 ст. 13). Отже, свобода вираження думки i свобода вираження поглядiв у зазначенш конвенцii поеднанi й ввдображет в однiй статтi. Свободи ж совюп та релiгii у конвенцй стосуеться окрема стаття 12, у котрш не згадуеться про свободу думки.
Отже, в проаналiзованих нами мiжнародних документах, окрiм Американсько!' конвенцй з прав людини, свобода вираження поглядiв i свобода думки проголошуються окремо; свобода думки закрiплена у поеднанш зi свободою совiстi, релйй i переконань.
Якою ж е свобода вираження думки i свобода вираження поглядiв у конституцiях зарубiжних держав? Вiдповiдно до мiжнародних документа з прав людини, в багатьох конститущях держав свпу, свобода вираження думки i свобода вираження поглядiв також проголошенi окремо. Наприклад, у Конституцй Латвiйськоi Республiки (1922) закршлено, що "кожен мае право на свободу думки, совгсп i релйшного переконання. Церква вiдокремлена вiд держави" (ст. 99); "кожен мае право на свободу слова, котра включае в себе право вшьного отримання, володшня i поширення iнформацii, вираження сво'х поглядiв. Цензура заборонена" (ст. 100) [11, с. 315].
У Конституцй Болгарй ввд 12 липня 1991 року проголошено: "Кожен мае право виражати i поширювати свш погляд у словеснiй формi - письмово чи усно, використовуючи звук, зображення чи будь-який шший спошб" (ч. 1 ст. 39). Свобода совксп, свобода думки i вибiр вiросповiдання закрiпленi у ч. 1 статтi 37 зазначеноi конституцii [10, с. 400].
У Конституцй Республши Кiпр (1960) проголошено, що "кожен мае право на свободу слова та його реалiзацiю будь-яким способом".
Таке право охоплюе свободу поглядiв, отримання i передавання шформацй та вдей, без втручання 6удь-яко!' влади незалежно ввд кордошв (ч. 1,2 ст. 19).
У статп 18 Конституци Республши Кшр виокремлено свободу думки, зокрема, проголошено, що "кожен мае право користуватися свободою думки, сввдомосп1 сов1ст1" [11, с. 216].
С 1 конституци заруб1жних держав, в яких основну увагу придшено свобод! вираження погляд1в, а про свободу думки в них взагал1 не йдеться.
Наприклад, у Конституци Коста-Рши (1949) закршлено, що "ус1 мають право поширювати сво! погляди в уснш або письмовш форм1, а також публшувати !х без попередньо! цензури, однак несуть ввдповвдальшсть у випадках 1 в порядку, встановлених законом, за зловживання, яю можуть вчинити, користуючись цим правом (стаття 29). У частит 1 статп 28 зазначено! конституци проголошено, що "шхто не може бути потурбований або переслвдуваний за виклад погляд1в або за ди, що не порушують закону" [15].
У Конституци 1сланди (1944) проголошено, що "кожен мае право виражати свш погляд в прес1, але несе ввдповвдальшсть за це в судовому порядку. Цензура 1 будь-яю шш1 обмеження свободи преси школи не можуть бути встановлет" (ст. 72) [11, с. 27].
Ще демократичнплим у цш сфер1 е законодавство ФРН. В Основному закон Федеративно! Республши Н1меччини (1949) закршлено: "Кожен мае право вшьно виражати 1 поширювати свш погляд усно, письмово 1 за допомогою зображень, а також безперешкодно отримувати шформащю 1з загальнодоступних джерел. Свобода друку 1шформаци за допомогою радю 1 юно гарантуються. Цензури не юнуе". (ч. 1 ст. 5) [10, с. 581].
У Конституци Великого герцогства Люксембург (1868) проголошено, що свобода усного вираження погляд!в з будь-яких питань 1 свобода друку гарантоваш з1 збереженням ввдповвдальносп за правопорушення, вчинет пвд час користування цими свободами. Цензура школи не може бути встановлена.... (ст. 24). Окремо у зазначенш конституци проголошена свобода вираження релктйних погляд1в (ст. 19) [11, с. 404-405].
У Конституци Республши Польщ1 (1997) проголошено, що "кожному забезпечуеться свобода вираження сво!х погляд1в, а також пошуку 1 поширення шформащ!" (ч. 1 ст. 54) [11, с. 694].
У Конституци Княз1вства Монако (1962) проголошено, що "свобода культ1в, !х публ1чне в1дправлення, а також свобода вираження сво!х погляд1в з будь-яких питань гарантоваш, кр1м пересл1дування за правопорушення, вчинет у випадку користування цими свободами" (ч. 1 ст. 23) [11, с. 592].
С 1 таю держави, котр1 у сво!х конституцмх закршлюють свободу вираження думки, не наголошуючи на свобод! вираження погляд1в.
Так, у Конституци Федеративно! Республши Бразилм ввд 5 жовтня 1988 року проголошена "свобода на вираження думок; але аношмшсть забороняеться" (п. IV ст. 5) [16].
У Конституци Домшшансько! Республши (1966) закршлене неввд'емне право людини висловлювати думки без попередньо! цензури. Також зазначено, що закон встановить санкци, котр1 будуть застосован1 до ошб, як1 посягають на г1дн1сть громадян, на сощальний порядок 1 громадський споюй (ч. 5 статт1 6) [13].
У ч. 1 статп 14 Конституци Греци (1975) проголошено, що "кожен може виражати 1 поширювати сво! думки усно, письмово або в прес1, дотримуючись закошв держави" [10, с. 650].
У низщ конституцш заруб1жних держав свобода вираження слова 1 свобода вираження погляд1в проголошуються у поеднанн1. Так, у Конституци Укра!ни (1996 р.) проголошено, що "кожному гарантуеться право на свободу думки 1 слова, на вшьне вираження сво!х погляд1в 1 переконань. Кожен мае право вшьно збирати, зберкати, використовувати 1 поширювати 1нформац1ю усно, письмово або в шший спос1б - на св1й виб1р" (ч. 1,2 ст. 34). Под1бш конституцшш положення в1дображено 1 в шших конституц1йних документах.
У Конституц1! Киргизько! Республ1ки в1д 5 травня 1993 року проголошено, що "кожен мае право на свободу думки 1 погляду" (ч. 1 ст. 31) [14].
У Конституцшному акп Канади 1982 р. закршлено, що "кожному належить свобода думки, переконань, погляд1в 1 вираження, включаючи свободу преси та шших засоб1в комушкащ!" (п. Ь) ст. 2) [12].
У Конституцй Князiвства Лiхтенштейн (1921) зафшсовано, що "кожен мае право вшьно виражати сво'' погляди i викладати думки усно, в письмовiй форм^ в пресi чи шляхом зображень, в межах закону i вимог моральности; цензура може встановлюватися тшьки щодо публiчних виступiв та виставок" (ст. 40) [11, с. 380].
У Конституци Республiки Молдова (1994) проголошено, що "кожному громадянину гарантуеться свобода думки, поглядiв, а також свобода публiчного вираження шляхом слова, зображення чи шшими можливими способами" (ч. 1 ст. 32) [11, с. 553].
Висновки. Аналiз мiжнародних документа та конституцш низки держав свпу дае шдстави стверджувати, що свобода вираження думки i свобода вираження поглядiв е окремими можливостями людини.
Вважаемо, що свобода вираження поглядiв людини потребуе окремого проголошення в Основному закот Украши, а не в поеднанш зi свободами думки, переконань, свободою слова (ст. 34 Конституци Украши). Таке формулювання розглядуваноi свободи ввдповщае змкту основних мiжнародних документа з прав людини. О^м того, як уже зазначалося, поняття думки ширше, тж поняття погляди. Вважаемо, що свобода вираження поглядiв - це можливють людини виражати свое ставлення щодо тепершшх, минулих, майбутшх будь-яких явищ, подiй, фактiв, процесiв дiйсностi або давати "м оцшку. Зазначена свобода е ознакою демократа, вона дае людит змогу оприлюднювати свою позицiю, оцiнку щодо рiзних питань державного та суспшьного життя. Виражаючи погляди, люди досягають ютини, виробляють, ухвалюють рiзноманiтнi рiшення.
Свобода ж вираження думки у мiжнародних документах з прав людини проголошуеться в поеднанш зi свободою совкт^ релйи, переконань.
У формулюваннi свобод також треба враховувати, що юридичне право "не втручаеться" у внутршню психiчну сферу особистостi, не регламентуе ii. Тому в нормативно-правових актах необхвдно проголошувати свободи саме вираження окремих проявiв свiдомостi.
У структурi свiдомостi людини, окрiм поглядiв, думок, важливе мюце посiдають й iншi обов'язковi ii складники: вiра, знання, переконання, емоци, почуття, уявлення тощо. Взаемозв'язок поглядiв людини iз зазначеними феноменами сввдомосл, iхнi спiввiдношення мiж собою потребують подальших розвiдок у перспектива Адже погляди, вiра, переконання та iншi елементи свiдомостi в основi низки прав людини, насамперед особислсних та й iнших.
1. Ардентов Б. П. Мысль и язык / Б. П. Ардентов - Кишинев : Картя молдовеняскэ, 1965. -85 с. 2. Большой толковый психологический словарь / Ребер Артур. Том 1 (А-О): пер. с англ. - М. : Вече, АСТ, 2000. - 592 с. 3. Великий тлумачний словник сучасног украгнськог мови (з дод. i допов.) / уклад. i гол. ред. В. Т. Бусел. - К., 1ртнь : ВТФ "Перун", 2005. - 1728. 4. Витгенштейн Л. Логико-философский трактат / Витгенштейн Л. / перевед. с нем. и сверено с автор. англ. перев. И. Добронравовым и Д. Лахути; общая ред. и предисловие доктора филос. наук. проф. В. Ф. Асмуса. -М. : Издательство иностранной литературы, 1958. - 134 с. 5. Грушин Б. А. Мнение о мире и мир мнений. Проблемы методологии исследования общественного мнения / Б. А. Грушин - М.: Издательство полит. л-ры, 1967. - 400 с. 6. Еникеев М. И. Энциклопедия. Общая и социальная психология / М. И. Еникеев. - М. : Приор, 2002. - 560 с. 7. Ерунов Б. А. Мнение в системе человеческого познания: курс лекций /Б. А. Ерунов. - Ленинград, 1973. - 184 с. 8. Заздравнов А. П. Логжа /Заздравнов А. П., Коваль I. О. /Харк. нац. аграр. ун-т - Х., 2007. - 68 с. 9. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / отв. ред. доктор филос. наук, проф. Д. П. Горский; Н. И. Кондаков. - М. : Наука 1975. - 720 с. 10. Конституции государств Европы : В 3 т. Т. 1 / под общей ред. и со вступ. статьей директора Ин-та законодательства и сравнительного правоведения при правительстве Российской Федерации Л. А. Окунькова. - М. : Норма, 2001. -824 с. 11. Конституции государств Европы : В 3 т. Т. 2 / под общей ред. и со вступ. статьей директора Института законодательства и сравнительного правоведения при правительстве Российской Федерации Л. А. Окунькова. - М. : Норма, 2001. - 840 с. 12. Конституцшний акт Канади 1982 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://worldconstitutions.ru/?p=47
13. Конституця ДомШканськоХ Республжи (1966) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://constitutions.ru/?p=86 14. Констит^я Киргизько'г Республти eid 5 травня 1993 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.krugosvet.ru 15. Конститущя Коста-Ржи (1949) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://worldconstitutions.ru/?p=49 16. Констит^я Федеративно'! Республти Бразилiя eid 5 жовтня 1988року [Електроннийресурс]. -Режим доступу : http://www.russobras.com/constitution.php 17. Короткий тлумачний словник укратськог мови : Близько 6750 слie / тд ред. Д. Г. Гринчишина. - 2-ге вид., перероб. i допов. - К. : Рад. шк., 1988. - 320 с. 18. Лернер Н. Релтйт права людини на основi документiв ООН//Релгйна свобода i права людини: правничi аспекти: У 2 т.- Львiв : Свiчадо, 2001. - Т. 2. - С. 117-179. 19. Ликвидация всех форм нетерпимости и дискриминации на основе религии или убеждения // Права человека: Серия исследований 2. - Нью-Йорк, 1989. - 100 с. 20. Николко В. Н. Современная формальная логика. Часть 1 : учеб. пособ. / Николко В. Н. - Симферополь : ИТ "АРИАЛ", 2012. -226 с. 21. Петрушенко В. Фшософський словник : термти, персоналп, сентенци / В. Петрушенко. -Львiв : Магнолiя 2006, 2011. - 352 с. 22. Приходько Ю. О. Психологiчний словник-довiдник : навч. поЫб. /Приходько Ю. О., Юрченко В. I. - К. : Каравела, 2012. - 328 с. 23. Психология: словарь /под общ. ред. А. В. Петровского, М. Р. Ярошевского - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Политиздат, 1990. -494 с. 24. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии : в 2 т. Т. I. / С. Л. Рубинштейн. - М. : Педагогика, 1989. - 488 с. 25. Тлумачний словник укратськог мови : понад 12 500 статей (близько 40 000 ^в) / тд ред. доктора фтол. наук, проф. В. С. Калашника. - 2-ге вид. випр. i доп. - Х. : Прапор, 2006. - 992 с. 26. Токарська А. С. Комуткащя у правi i правоохороннш дiяльностi / А. С. Токарська. - Львiв, 2005. - 284 с. 27. Токарська А. С. Правовi аспекти сустльног комуткаци / А. С. Токарська. - Львiв, 2008. - 144 с. 28. Философия : энциклопедический словарь / под ред. А. А. Ивина. - М. : Гардирики, 2006. - 2006. - 1072 с. 29. Фшософський енциклопедичний словник / ред. колегiя: В. I. Шинкарук (головаредколеги), С. К. Бистрицький, М. О. Булатов, А. Т. 1шмуратов, П. Ф. Йолон, Г. П. Ковадло, А. М. Колодний та тш1 - К. : Абрис, 2003. - 742 с.
REFERENCES
1. Ardentov B.P. Mysl' i yazyk [Thought and Language], Kishinev, "Kartya moldovenyaske" Publ, 1965, 85 p. 2. Bol'shoi tolkovyi psikhologicheskii slovar' / Reber Artur. Tom 1 (A-O) [Large explanatory psychological dictionary], Moscow, Veche, AST Publ, 2000, 592 p. 3. Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayins'koyi movy (z dod. i dopov.) / uklad. i hol. red. V.T. Busel. [Large Dictionary of Modern Ukrainian Language], Kyiv, Irpin, VTF "Perun" Publ, 2005, 1728 p. 4. Vitgenshtein L. Logiko-filosofskii traktat [Logical-Philosophical Treatise], Moscow, INOSTRANNOILITERATURY Publ, 1958, 134 p. 5. Grushin Boris Andreevich. Mnenie o mire i mir mnenii. Problemy metodologii issledovaniya obshchestvennogo mneniya [Opinion of the univers and univers of thoughts. Problems of the methodology of research of public opinion], Moscow, Politicheskoi literatury Publ, 1967, 400 p. 6. Enikeev M. I. Entsiklopediya. Obshchaya i sotsial'naya psikhologiya [Encyclopedia. General and Social Psychology], Moscow, PRIOR Publ, 2002, 560 p. 7. Erunov B.A. Mnenie v sisteme chelovecheskogo poznaniya. Kurs lektsii [Opinion in the system of human knowledge. Lecture course], Leningrad, 1973, 184 p.
8. Zazdravnov A. P, Koval' I. O. Lohika [Logic], Kharkov, Khark. Nats. Ahrar. Un-t Publ, 2007, 68 p.
9. Kondakov N. I Logicheskii slovar'-spravochnik [Logical dictionary-directory], Moscow, "NAUKA" Publ, 1975, 720 p. 10. Konstitutsii gosudarstv Evropy : V 3 t. T. 1 / pod obshchei redaktsiei i so vstupitel'noi stat'ei direktora Instituta zakonodatel'stva i sravnitel'nogo pravovedeniya pri pravitel'stve Rossiiskoi Federatsii L. A. Okun'kova. [The Constitutions of the European States], Moscow, "NORMA" Publ, 2001, 824 p. 11. Konstitutsii gosudarstv Evropy : V 3 t. T. 2 / pod obshchei redaktsiei i so vstupitel'noi stat'ei direktora Instituta zakonodatel'stva i sravnitel'nogo pravovedeniya pri pravitel'stve Rossiiskoi Federatsii L. A. Okun'kova. [The Constitutions of the European States], Moscow, "NORMA" Publ, 2001, 840 p. 12. Konstytutsiynyy akt Kanady 1982 r. [The Constitution Act of Canada 1982]. Available at: http://worldconstitutions.ru/?p=47 (accessed 23.09. 2016). 13. Konstytutsiya Dominikans'koyi Respubliky (1966) [The Constitution of the Dominican Republic (1966)]. Available at: http://constitutions.ru/?p=8 (accessed 22.09. 2016). 14. Konstytutsiya Kyrhyz'koyi Respubliky vid 5
travnya 1993 roku. [The Constitution of the Kyrgyz Republic from May 5, 199]. Available at: http://www.krugosvet.ru (accessed 21.09. 2016). 15. Konstytutsiya Kosta-Riky (1949). [The Constitution of Costa Rica (1949)]. Available at: http://worldconstitutions.ru/?p=49 (accessed 19.09. 2016). 16. Konstytutsiya Federatyvnoyi Respubliky Brazyliya vid 5 zhovtnya 1988 roku. [The Constitution of the Federal Republic of Brazil from October 5, 1988]. Available at: http://www.russobras.com/ constitution.php (accessed 18.09. 2016). 17. Korotkyy tlumachnyy slovnyk ukrayins'koyi movy : Blyz'ko 6750 sliv / pid red. D.H. Hrynchyshyna. - 2-he vyd. pererob. i dopov. [Brief Dictionary of Ukrainian Language: About 6750 words], Kiev, Rad. shk. Publ, 1988, 320 p. 18. Lerner N. Relihiyni prava lyudyny na osnovi dokumentiv OON // Relihiyna svoboda i prava lyudyny: pravnychi aspekty: U 2 t. [The Religious rights based on UN documents], Lviv, Svichado Publ, 2001, T. 2, pp. 117-179. 19. Likvidatsiya vsekh form neterpimosti i diskriminatsii na osnove religii ili ubezhdeniya // Prava cheloveka: Seriya issledovanii 2. [Elimination of all Forms of Intolerance and of Discrimination Based on Religion or Belief], New York, 1989, 100 p. 20. Nikolko V. N. Sovremennaya formal'naya logika. Chast' 1 : uchebnoe posobie [The Modern formal logic], Simferopol, IT "ARIAL " Publ, 2012, 226p. 21. Petrushenko V. Filosofs'kyy slovnyk : terminy, personaliyi, sententsiyi [Philosophical Dictionary: definitions, personalities, statements], Lviv, "Mahnoliya" 2006" Publ, 2011, 352p. 22. Prykhod'ko Yu. O., Yurchenko V. I. Psykholohichnyy slovnyk-dovidnyk : navch. posibn. [Psychological Dictionary Directory: tutorial], Kiev, Karavela Publ, 2012, 328 p. 23. Psikhologiya. Slovar' / pod obshch. red. A. V. Petrovskogo, M. R. Yaroshevskogo - 2-e izd., ispr. i dop. [Psychology. Dictionary], Moscow, Politizdat Publ, 1990, 494 p. 24. Rubinshtein S. L. Osnovy obshchei psikhologii : v 2 T. T. I. [Fundamentals of General Psychology], Moscow, Pedagogika Publ, 1989, 488p. 25. Tlumachnyy slovnyk ukrayins'koyi movy :ponad 12 500 stattey (blyz'ko 40 000 sliv) /pid red. doktora filolohichnykh nauk, prof. V. S. Kalashnyka. - 2-he vyd. vypr. i dop. [Dictionary of Ukrainian language, over 12 500 entries (about 40 000 words)], Kharkov, Prapor Publ, 2006, 992 p. 26. Tokars'ka A. S. Komunikatsiya u pravi i pravookhoronniy diyal'nosti [Communication of law and law-enforcement activity], Lviv, 2005, 284p. 27. Tokars'ka A. S. Pravovi aspekty suspil'noyi komunikatsiyi [Legal aspects of the public communication], Lviv, 2008, 144 p. 28. Filosofiya : entsiklopedicheskii slovar' / pod red. A. A. Ivina. [Philosophy: Encyclopedic Dictionary], Moscow, Gardiriki Publ, 2006, 1072 p. 29. Filosofs'kyy entsyklopedychnyy slovnyk /redaktsiyna kolehiya: V. I. Shynkaruk (holova redkolehiyi), Ye. K. Bystryts 'kyy, M. O. Bulatov, A. T. Ishmuratov, P. F. Yolon, H. P. Kovadlo, A. M. Kolodnyy ta inshi. [Encyclopedic Dictionary of Philosophy] Kiev, Abrys Publ, 2003, 742 p.
