CC BY
16
УДК 340.12 (447) + УДК 342. 7 (477)
Л. В. Ярмол
Навчально-науковий шститут права та психологи Национального ушверситету "Львшська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц., доц. кафедри теорп та фiлософiï права
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВ1 АСПЕКТИ ЮРИДИЧНОГО МЕХАН1ЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВОБОДИ ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯД1В ЖУРНАЛ1СТАМИ
© Ярмсп Л. В., 2014
Проаналiзовано загальнотеоретичш положення юридичного забезпечення свободи вираження поглядiв журналiстами. Визначенi поняття свободи вираження поглядiв журналiстами як природного права (права як загальносощального явища) i як суб'ективного юридичного права. Проаналiзовано юридичний механiзм забезпечення розглядувано!" свободи журналiстами. Сформульованi окремi пропозицИ щодо забезпечення прав журналiстiв.
Ключовi слова: свобода вираження поглядiв, право, шформащя, гаранта, юридичний мехашзм, забезпечення прав, права журналiстiв.
Л. В. Ярмол
ТЕОРЕТИЧЕСКИ-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ ЮРИДИЧЕСКОГО МЕХАНИЗМА ОБЕСПЕЧЕНИЯ СВОБОДЫ ВЫРАЖЕНИЯ МНЕНИЯ
ЖУРНАЛИСТАМИ
Проанализированы общетеоретические положения юридического обеспечения свободы выражения мнения журналистами. Определены понятия свободы выражения мнения журналистами как природного права (права как общесоциального явления) и как субьективного юридического права. Проанализирован юридический механизм обеспечения рассматриваемой свободы журналистами. Сформулированы отдельные предложения о обеспечении прав журналистов.
Ключевые слова: свобода выражения мнения, право, информация, гарантии, юридический механизм, обеспечение прав, права журналистов.
L. V. Yarmol
THEORETICAL AND LEGAL ASPECTS OF JURIDICAL MECHANISM FOR ENSURING OF FREEDOM OF EXPRESSION JOURNALISTS
In the presented work the author has analyzed theoretical issues of juridical ensuring of freedom of expression journalists. Also, it has been defined the notion of juridical mechanism for ensuring of freedom of expression and highlighted its elements. The presented characteristic of stages of juridical ensuring of freedom of expression is covered.
Key words: freedom of expression, the rights, the information, the guarantees, juridical mechanism, ensuring rights.
Постановка проблеми. Свобода вираження поглядiв виступае одшею з важливих можли-востей людини та шших суб'ектпв i мае велике значення та вплив на iншi права. Серед суб'ектпв
76
суспшьства, для котрих вираження поглядiв е невщ'емною !х професiйною ознакою, виокремлюються журналiсти. Реальне та максимальне юридичне забезпечення !хшх прав i свободи вираження поглядiв, зокрема, е основою побудови демократично!, правово1, сощально! держави. Актуальшсть теми дослiдженн пiдсилюеться також ждаями, якi в останнiй перюд вiдбуваються в Украш, серед яких, на жаль, е i значш порушення прав журналiстiв.
Мета дослщження - визначити поняття свободи вираження поглядiв журналiстами та юридичного мехашзму 11 забезпечення та на основi отриманих результатiв сформулювати пропозици щодо вдосконалення механiзму юридичного забезпечення розглядувано! свободи.
Стан дослiдження. Аналiз юридичного мехашзму забезпечення свободи вираження поглядiв журналютами не став поки що предметом комплексного наукового дослiдження в Украш.
Загальнотеоретичнi положення юридичного мехашзму забезпечення прав людини та окремих його елементiв (реалiзацп, охорони, захисту) знайшли вiдображення у працях багатьох вггчизняних та зарубiжних учених, наприклад таких, як: Алексеева С. С., Белянсько! О. В., Болгово! В. В., Волково! М. В., Глухарево! Л. I., Казакова В. Л., Кошарського Д. А., Лукашево! О. А., Рабiновича П. М., Шмельово! Г. Г. та ш.
Питання юридичного забезпечення свободи вираження поглядiв загалом та журналiстами зокрема достджували як вiтчизнянi, так i зарубiжнi науковщ. Рiзнi аспекти ще! проблематики проанатзоват у працях 1ваненка В., Жуковсько! О., Захарова в., Кравченко С., Кравчука О., Кушаково! Н., Мазепи В., Муратова М., Нестеренко О., Постульги В., Романова Р., Трошюна Ю. та iн. Мiжнародно-правовi гарант забезпечення свободи вираження поглядв, зокрема i журналютами, дослiджували Лутковська В., Маковей М., Савельев Д., Шевчук С., Чефранова в. та ш.
Також за останш роки було захищено багато дисертацiй в Украш та в шших державах, що розглядали цю проблематику [1].
Виклад основних положень. У Конституцп Укра!ни проголошено, що "...кожному гарантуеться право на свободу думки i слова, на втьне вираження свогх поглядiв i переконань. Кожен мае право выьно збирати, збер^ати, використовувати i поширювати тформащю усно, письмово або в тший споЫб — на свш вибiр" (ч. 1 ст. 34).
Свободу вираження поглядiв журналютами можемо розглядати у двох аспектах: по-перше, як природне право (право як загальносощальне явище) ^ по-друге, як суб'ективне юридичне право.
У першому аспекта розглядувана свобода не залежить вщ держави, мае природний, загальносощальний характер. Можемо визначити поняття свободи вираження погляд1в журна-лютами як природного права (права як загальносощального явища), використовуючи визначення поняття прав людини, сформульованого професором П. М. Рабiновичем [2, с. 10].
Отже, свобода вираження поглядiв журналютами як природне право (право як загальносощальне явище) - це можливкть журналюив виражати у будь-якш формi сво! погляди та погляди шших суб'екпв, яка необхвдна !м для нормального iснування та розвитку в конкретний iсторичний перюд, об'ективно зумовлена досягнутим рiвнем розвитку суспшьства та мае бути загальна та рiвна для умх журналютав.
У другому аспектi - свобода вираження поглядiв журналiстами як суб'ективне юридичне право, безумовно залежить вщ держави, яка проголошуе, визнае цю можливють. На наш погляд, свобода вираження поглядiв журналiстами як суб'ективне юридичне право - це можливють журналюив виражати у будь-якiй форм^ не забороненiй законодавством, сво! погляди та погляди шших суб'екпв, яка закршлена в юридичних нормах та забезпечувана державою.
Юридичний механiзм забезпечення свободи вираження поглядiв журналiстами - це система ефективних юридичних засобiв реалiзацil, охорони та захисту свободи вираження поглядiв журналiстами загалом, а також окремих !! елеменлв (можливостей), закрiплених у нац1ональних нормативно-правових актах та шших джерелах права.
77
В Украш елементами механизму юридичного забезпечення свободи вираження поглядiв журналiстами е:
- нацiональне законодавство (зокрема, ратифiкованi мiжнароднi акти, якi е його частиною), де проголошуеться, визнаеться свобода вираження поглядiв журналiстами, а також окремi 11 можливостi (елементи);
- юридичш засоби реалiзацп свободи вираження поглядiв журналiстами;
- юридичнi засоби 11 охорони;
- юридичш засоби 11 захисту.
В Украш прийнята цша низка законодавчих актiв, присвячених свободi вираження поглядiв, зокрема i журналiстами. Серед них: закон Укра1ни "Про шформащю" (1992 р.); закон Укра1ни "Про друкованi засоби масово1 шформацп (пресу) в Украш" (1992 р.); закон Укра1ни "Про телебачення i радюмовлення" (1993 р.); закон Укра1ни "Про систему суспiльного телебачення i радiомовлення Укра1ни" (1997 р.); закон Укра1ни "Про порядок висвгглення дiяльностi органiв державно1 влади та оргатв мiсцевого самоврядування в Украш засобами масово1 шформацп" (1997 р.); закон Укра1ни "Про державну тдтримку засобiв масово1 шформацп та сощальний захист журналкпв" (1997 р.); закон Укра1ни "Про доступ до публiчноl шформацп" (2011 р.) та ш.
Укра1на визнала свободу вираження поглядiв, зокрема i журналiстами, також шляхом визнання обов'язковими для себе мiжнародних актiв з прав людини, у яких проголошуеться така свобода та (чи) 11 елементи, яю, зпдно зi ст. 9 Конституцп Укра1ни, е частиною нацiонального законодавства Укра1ни. До них належать насамперед М!жнародний пакт про громадянсью i полгтичш права (ООН, 1966 р., ст. 19), Конвенция про захист прав людини та основоположних свобод (Рада европи, 1950 р., ст. 10), Свропейська конвенцiя про транскордонне телебачення (Рада европи, 05.05. 1989 р.).
Варто також сказати, що Рада европи прийняла велику кiлькiсть рекомендащйних документiв, якi присвяченi свободi вираження поглядiв через ЗМ1. До них, наприклад, належать: Резолющя (74) 26 "Про право на вщповщь - стан особи ввдносно преси" (Компет мiнiстрiв Ради европи, 02.07. 1974 р.); Резолющя 1003 (1993) "Про етичш принципи журналктики" (Рада европи, Парламентська асамблея); Резолющя 1120 (1997) "Про вплив нових комунiкативних та шформацшних технологiй на демократа" (Рада европи, Парламентська асамблея); Рекомендащя 1407 (1999) "ЗМ1 та культура демократ" (Рада европи, Парламентська асамблея); Рекомендащя 1506 (2001) "Свобода вираження поглядiв й шформацп в ЗМ1 у еврот" (Рада европи, Парламентська асамблея); Рекомендащя 1589 (2003) "Свобода вираження поглядiв у ЗМ1 в еврот" (Рада европи, Парламентська асамблея); Рекомендащя № Р (2000) 7 "Про право журналктав не розкривати сво1 джерела шформацп" (Комiтет Мiнiстрiв Ради европи, 8.03. 2000 р.); Рекомендащя № Р (2002) 2 "Про доступ до офкцйних докуменпв" (Комггет Мiнiстрiв Ради европи, 21.02.2002 р.); Рекомендащя № Р (94) 13 "Про заходи щодо сприяння прозорост ЗМ1" (Комiтет мiнiстрiв Ради европи, 22.11. 1994 р.); Рекомендащя № Р (96) 10 "Про гарантй незалежноста громадського телерадiомовлення" (Комiтет Мiнiстрiв Ради европи, 11.09. 1996 р.); Рекомендация № Р (97) 21 "ЗМ1 та сприяння культурi терпимоста" (Комiтет Мiнiстрiв Ради европи, 30.10. 1997 р.); Рекомендащя №Р (99) 1 "Про заходи щодо сприяння плюралiзму в ЗМ1" (Комiтет Мiнiстрiв Ради европи, 19.01. 1999 р.); Рекомендащя Комитету Мiнiстрiв № Р (97) 19 "Про показ насильства електронними ЗМГ'; Рекомендацiя № Р (89) 7 "Про принципи поширення ввдеозапиЫв насильницького, жорстокого чи порнографiчного змiсту" та iн.
Позитивним моментом е i те, що Рада европи прийняла також рекомендащйш документа про забезпечення свободи вираження поглядiв в Украlнi. Так, у резолюци 1239 (2001) Парламентсько1 Асамбле1 Ради европи "Свобода вираження поглядш та переконань i функцiонування парламентсько1 демократа! в Украlнi" зазначено, що Укра1на, хоча вживае заходiв щодо забезпечення основних прав людини i свобод, зокрема i в галузi свободи вираження поглядiв та переконань, Рада европи все ж таки стурбована залякуванням, неодноразовими проявами нападiв та вбивствами журналiстiв в Украlнi та постшним зловживанням владою з боку компетентних орган1в влади в Украш стосовно свободи вираження поглядiв та переконань. Незважаючи на те, що розглядувана
78
резолюцш 1239 (2001) Парламентсько! Асамбле! Ради ввропи була прийнята у 2001 рощ, !! положення е доволi актуальними пiсля бiльш нiж десятирiччя !! проголошення.
Вищевказанi рекомендацiйнi документа Ради ввропи хоча i не входять до юридичного механизму забезпечення свободи вираження погляд1в журналiстами, проте мають велике значення, i слугують орiентиром до його формування.
Незважаючи на те, що в Украш сформовано нормативно-правову основу юридичного механизму забезпечення свободи вираження погляд1в журналктами, на практицi юридичнi гаранта реалiзацil, охорони та захисту ще! свободи залишаються недiевими у багатьох випадках. Про це сввдчать i таю дат.
Протягом 2013 р. 1нститут масово! шформацй зафiксував 139 випадюв нападiв та погроз журналiстам, 130 випадюв перешкоджань законнш професiйнiй дiяльностi журналiстiв, 63 випадки цензури та 46 випадюв полгтачного та екожмчного тиску [3].
З початку 2014 року (ичень-лютий) 1нститут масово! шформацй зафiксував один випадок убивства, 152 випадки побиття та нападiв на журналктав, 29 випадкiв перешкоджань законнш профеийнш дiяльностi журналiстiв, 10 випадюв цензури. У лютому 2014 р. сталося вперше за багато роюв вбивство журналкта - Слави Веремiя. Його застрелили так званi "тиушки" 18 лютого 2014 р. тсля того, як вiн намагався !х сфотографувати. Цей випадок викликав резонанс не тшьки у журналiстськiй спшьнст, а у й свiтi. Зокрема, представник Органзацп з безпеки i спiвробiтництва в ввропi (ОБСв) з питань свободи засобiв масово! шформацй Дуня М!ятович зазначила, що смерть Веремiя е найгiршим актом насильства, в якому постраждали представники ЗМ1 [4].
У березнi 2014 р. найбшьшу кiлькiсть порушень 1нститут масово! шформацй зафшсував у категорп "побиття, напади" - 44 випадки (у лютому - 70, у мчш - 82). Друге мкце за юльюстю порушень поста категорш "перешкоджання законнiй професiйнiй журналiстськiй дiяльностi" - 34 (у лютому - 18, у ичш - 11). Цього мкяця майже вчетверо зросла юльюсть юбер-злочишв проти журналiстiв i ЗМ1 - 18 випадюв (у лютому - 5, у ичш - 13). Крiм того, втрое збшьшилося випадкiв цензури (у лютому - 5, у ичш - 5). У березш втрое зросла юльюсть нападiв на офiси ЗМ1 - 12 випадюв (у лютому 4, у мчш не зафшсовано). Крiм того, зафiксовано 11 випадкiв викрадень та затримань представникiв ЗМ1. У лютому та счн1 таких випадюв не було. Загалом таких випадюв не було навпъ у 2013 рощ. Незначно зросла юльюсть погроз i залякувань у березш - 9 випадюв (у лютому - 7, у мчш - 13). З'явилася в мониторингу з порушень свободи слова нова категорiя -"внутршш бiженцi" - 1. Це пов'язано з росшською штервенщею у Крим, тиском на ЗМ1 - у зв'язку з чим одна журналктка змушена була ви!хати з Севастополя. Також 1нститут масово! шформацй зафжсував три випадки полiтичного тиску (у лютому не зафшсовано, у счн1 - 2) та один випадок доступу до шформацй [5].
Слвд наголосити, що переважна бшьшкть порушень свободи вираження поглядiв журналктами у березнi 2014 р. була пов'язана з подшми у Криму, зокрема, з росiйською iнтервенцiю на швостр1в та з дiями самопроголошено! проросшсько! кримсько! влади.
Отже, простежуеться тенденщя щодо значних порушень прав журналктав.
У Кримiнальному кодексi Укра!ни передбачено покарання за перешкоджання законнш профеийнш дiяльностi журналiстiв (ст. 171). Квалiфiкуючим складом цього злочину е переслвдування журналiста за виконання професшних обов'язкiв та за критику, здшснювану службовою особою або групою оиб за попередньою змовою. Перешкоджання незаконтй профеийнш дiяльностi журналiста не утворюе складу злочину, передбаченого статею 171 Кримшального кодексу Укра!ни. Однак самого визначення законно!, а вiдповiдно й незаконно! профеийно! дiяльностi журналiста не знаходимо у законодавствi, i перелш таких видiв дiяльностi чiтко не окреслений, а це породжуе багато непорозумшь i неточностей пiд час захисту прав журналюив. Зауважимо, що стаття 171 Кримiнального кодексу Укра!ни судами фактично не застосовуеться.
Важливе значення для захисту прав журналюив мае стаття 17 закону Укра!ни "Про державну тдтримку засобiв масово! шформацй та сощальний захист журналiстiв", яка встановлюе, що
79
ввдповвдальшсть за скоення злочину проти журналкта у зв'язку з виконанням ним професшних обов'язкiв або перешкоджання його службовш дiяльностi прирiвнюеться до ввдповвдальност за скоення таких самий дш проти працiвника правоохоронного органу. Проте цi положення закону фактично не виконуються, оскiльки у Кримiнальному кодеки Укра1ни вони не вiдображенi. Тому необхвдно внести вiдповiднi змiни до Кримшального кодексу, усунувши невiдповiднiсть у законодавств^
Висновки. Пiдсумовуючи вищенаведене, можемо зазначити таке. З урахуванням особливого статусу журналкпв, важливостi 1хньо1 дiяльностi необхiдно встановити окремi склади злочишв, конкретизованi, а не узагальненi, як це бачимо у чинному Кримшальному кодексi Укра1ни, вчинених посадовими особами та шшими особами, потерпiлими ввд котрих визнано журналiстiв пiд час здшснення ними професшно1 дiяльностi (наприклад, умисне вбивство журналiста у зв'язку iз виконанням ним професiйних обов'язюв; умисне, середньо1 тяжкостi та легке тшесне ушкодження журналiста у зв'язку iз виконанням ним професiйних обов'язюв; викрадення журналiста у зв'язку iз виконанням ним професiйних обов'язкiв). Також доцшьно передбачити юридичнi гаранти захисту i для членiв сiмей журналктав, у зв'язку iз виконанням ними професшних обов'язюв.
Отже, необхвдно посилити юридичну вiдповiдальнiсть за посягання на життя, здоров'я, честь, гiднiсть та iншi блага журналiстiв, оскiльки вони захищають основи демократичного суспiльства та сприяють його розвитку, перебуваючи дуже часто тд час здiйснення свое1 професшно1 дiяльностi у небезпечних ситуащях.
1. Башаратьян М. К. Система конституционных прав и свобод граждан Российской Федерации в сфере деятельности средств массовой информации: автореф. дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / М. К. Башаратьян. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dissercat.com. 2. Рабтович П. М. Основи загальноЧ теорп права та держави: навч. поЫб. / П. М. Рабтович. — Львiв: Край, 2007. — 192 с. 3. Барометр свободи слова за грудень 2013 року. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://imi.org.ua/barametr/43457-barometr-svobodi-slova-za-lyutiy-2014-roku.html. 4. Барометр свободи слова за лютий 2014 року. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://imi.org.ua/barametr/43457-barometr-svobodi-slova-za-lyutiy-2014-roku.html. 5. Барометр свободи слова за березень 2014 року. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://imi.org.ua/barametr/43457-barometr-svobodi-slova-za-lyutiy-2014-roku.html. 6. Гвоздев В. М. Проблема й поняття свободи преси: суттсть, змiст, структура: автореф. дис. ... канд. фтол. наук: 10.01.08 / В. М. Гвоздев. — К.: Кшвський На^ональний утверситет iменi Тараса Шевченка, 2004. — 19 с. 7. Детсова О. С. Роль преси у правовому тформувант громадян Украти: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. - [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://avtoreferat.net. 8. Снетков В. Н. Средства массовой информации как фактор реализации свободы слова и права на информацию: политико-правовой аспект: автореф. дисс. ... д-ра полит. наук: 10.01.10. / В. Н. Снетков. - [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://www.dissercat.com.
80
