CC BY
30
УДК 340.12 (447)
Л. В. Ярмол
Навчально-науковий шститут права та психологи Национального ушверситету "ЛьвГвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц., доц. кафедри теори та фшософи права
СП1ВВ1ДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ СВ1ТОГЛЯДУ ТА ПОГЛЯД1В ЛЮДИНИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВ1АСПЕКТИ
© Ярмол Л. В., 2016
Проанал!зовано поняття, види, елементи св!тогляду людини як обов'язкового складника и сввдомость Розкрито поняття, значення погляд!в людини та i'x мкце в структур! свггогляду. Сформульоваш пропозицн щодо проголошення в Конституцн Укра'ни можливостей вираження свггогляду та погляд!в людиною.
Ключов! слова: свггогляд, погляди людини, права, свобода вираження погляд!в, правовий свггогляд, юридичний свггогляд.
Л. В. Ярмол
СООТНОШЕНИЕ ПОНЯТИЙ МИРОВОЗЗРЕНИЯ И МНЕНИЯ ЧЕЛОВЕКА: ТЕОРЕТИЧЕСКО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ
Проанализированы понятие, виды, элементы мировоззрения человека как обязательного составляющего его сознания. Раскрыто понятие, значение мнения человека и его место в структуре мировоззрения. Сформулированы предложения о провозглашении в Конституции Украины возможностей выражения мировоззрения и мнения человека.
Ключевые слова: мировоззрение, мнение человека, права, свобода выражения мнения, правовое мировоззрение, юридическое мировоззрение.
L. V. Yarmol
THE CORRELATION BETWEEN THE NOTION OF WORLDVIEW AND INDIVIDUAL'S VIEW : THEORETICAL LEGAL ASPECTS
The article is devoted to the analysis of the notion, types and components of a human's worldview as a compulsory element of his consciousness. Besides, the notion and meaning of individual's views are revealed together with its place in a structure of human consciousness. Furthermore, there are elaborated certain proposals to amend the Constitution of Ukraine as to the possibility to express the worldview and individual's view guaranteed by the main law.
Key words: worldview, individual's views, rights, freedom of views, legal worldview, juridical worldview.
Постановка проблеми. У структур! сввдомосп людини важливою, центральною категорГею виступае свггогляд та окремГ його елементи, складники. Серед них i погляди людини. Можливост зовшшнього прояву свгтогляду людини, його елеменпв, зокрема i поглядГв - це окремГ свободи, права, котрГ знайшли свое вщображення, проголошет в основних мГжнародних документах з прав
людини та в нормативно-правових актах багатьох держав. До них належать, наприклад, свобода св!тогляду та в!роспов!дання (ст. 35 Конституци Укра!ни, (1996 р.); право на свободу вираження погляд!в (ст. 10 Конвенц!! про захист прав людини та основоположних свобод (Рада Свропи, 1950 р.). Для кращого розум!ння цих свобод необх!дно з'ясувати поняття, значення таких явищ, як св!тогляд, погляди людини, та !х сп!вв!дношення м!ж собою.
Анал1з останшх дослвджень та публжацш. На сучасному етап! розвитку в!тчизняно! та заруб!жно! науки ф!лософськ!, психолог!чн!, правов! та !нш! аспекти таких понять, як св!тогляд та погляди людини, досл!джували так! вчен!: Р. А. Арц!шевский, Т. Бачинський, М. Дмитровська,
B. П. Кап!тон, В. М. Коробка, Л. Д. Кр!вега, В. С. Овч!нн!ков, В. Л. Петрушенко, П. М. Раб!нович,
C. С. Сливка та !нш!.
Метою дослвдження е анал!з теоретико-правових аспект!в понять св!тогляду та погляд!в людини та формулювання пропозиц!й щодо проголошення можливостей !х зовн!шнього прояву в Конституци Укра!ни.
Виклад основного матер!алу. Поняття, значения свгтогляду. Такий феномен, як свгтогляд людини, його окрем1 р1зновиди, е об'ектом досл1дження вчених р1зних наук (ф1лософ11, психолог!!', культуролог!!, юридично!' науки та !нших). Однак свгтогляд виступае центральною категор!ею у ф!лософ!!', тому розглянемо насамперед визначення поняття розглядуваного явища, яке пропонують представники ц!е! науки.
Професор В. Л. Петрушенко зазначив, що "св!тогляд - це сукупн!сть узагальнених уявлень людини про себе, св!т, сво! взаемини з! св!том, про свое м!сце у св!т! та свое життеве призначення" [11, с. 14].
С. М. Причеп!й ! А. М. Черн!й зазначили, що св!тогляд - це система найзагальн!ших знань, ц!нностей, переконань, практичних настанов, як! регулюють ставлення людини до св!ту [12, с. 10]. Однак учен! зауважили, що суттевою рисою св!тогляду е насамперед певна ц!л!сн!сть погляд!в (хоча у визначенн! розглядуваного поняття це не зазначили), як! стосуються важливих життевих проблем: що таке св!т, чи !снуе Бог, куди прямуе людство, в чому полягае покликання людини тощо.
В. С. Овч!нн!ков, зд!йснюючи анал!з св!тогляду як явища духовного життя сусп!льства з позиц!! теор!! п!знання, зазначив, що св!тогляд - це специф!чна форма в!дображення д!йсност!. Його об'ект - св!т загалом, об'ективна реальн!сть як така. Предмет св!тогляду - найсуттев!ш!, найзагальн!ш! властивост!, сторони, аспекти матер!ального св!ту ! явищ, як! його утворюють, найзагальн!ш! законом!рност! природи, сусп!льства ! мислення [10, с. 50]. Погоджуемося з В. С. Овч!нн!ковим, що св!тогляд не можна звести т!льки до знань; в!н обов'язково передбачае оц!нку д!йсност!, зумовлену життевою позиц!ею особи. Життеву ж позиц!ю визначають знання, практика й особистий досв!д.
У колективн!й монограф!! за редакц!ею професора В. П. Кап!тона зазначено, що терм!н "св!тогляд", який вв!в у загальновживаний лексикон I. Кант, не потр!бно розум!ти буквально, як систему погляд!в на св!т - це споглядальне, просв!тницьке тлумачення. А св!тогляд - це система принцип!в ! знань, !деал!в ! ц!нностей, над!й ! в!рувань, погляд!в на зм!ст ! мету життя, що визначае д!яльн!сть !ндив!да чи соц!ального суб'екта й орган!чно включаеться в його вчинки ! форму мислення [16, с. 6].
Л. Д. Кр!вега зазначила, що св!тогляд е самосв!дом!стю соц!ального суб'екта, одн!ею !з форм в!дображення д!йсност! в св!домост! людини. Св!тогляд - нев!д"емний атрибут людсько! св!домост! [8, с. 6]. Своер!дн!сть св!тогляду як форми сусп!льно! самосв!домост! людини полягае у виробленн! позиц!! стосовно вс!х життево важливих для людини явищ, процес!в, предмет!в. Позиц!я виступае "визначником" способу участ!, залучення людини в навколишн!й св!т.
Р. А. Арщшевський, дослщжуючи свггогляд як форму самосвщомосп, зазначив, що особиспсть е суб'ектом особливо!' - особиспсно'' форми свггогляду. Учений виокремлюе два тдходи щодо дослщження свггогляду: загальносощолопчний i особиспсний, акцентуючи на тому, що все ж таки сустльний свггогляд i свiтогляд особистостi нерозривно пов'язаш i взаемодiють мiж собою [1, с. 65 ].
У вгтчизняних та шоземних фшософських енциклопедичних словниках наводяться рГзт визначення поняття свггогляду. Свггогляд - система уявлень про свгт i мiсце в ньому людини, про вщносини людини в ньому, про ставлення людини до дшсносп, що оточуе ïï, i до само!' себе, а також зумовлет цими уявленнями основт життевi позици i установки людей, 'хт переконання, iдеали, принципи тзнання i дГяльносп, цштст орiентацiï [21, с. 366].
У фглософському енциклопедичному словнику за редакцiею О. А. 1вша зазначено, що свггогляд - система поглядГв на свгт i мкце людини, суспiльства i людства у ньому, на ставлення людини до свиу i само'' себе, а також вщповщш цим поглядам основш життевГ позици людей, 'хт iдеали, принципи дГяльносп, цштст орiентацiï [20, с. 503 ]. Свггогляд е не сумою вшх поглядГв i уявлень про навколишнiй свп, а 'х граничним узагальненням.
В одному з лопчних словниюв за редакщею доктора фшософських наук M. I. Кондакова зазначено, що свггогляд - цiлiсна система поглядГв на навколишнш свп, яка становить сукупшсть фшософських, наукових, полпичних, економiчних, правових, етичних, естетичних тощо понять, на мкце людини в природГ i сустльстш, на характер '' ставлення до навколишнього середовища i поглядГв до само'' себе; свггогляд включае у свою сферу також переконання, щеали, життеву i науково-теоретичну орiентацiю, способи усвiдомлення дшсност [6, с. 352 ].
Отже, з позицш фшософи свггогляд - це система цгло' низки компонентiв, "елеменпв" свщомост людини (уявлень, знань, поглядГв, переконань, вГри тощо), котрГ становлять духовно-практичне утворення i розкривають, яке мкце займае людина в свт, як вона ставиться до свиу i до само'' себе. Ключовим елементом свггогляду з позици фшософи е погляди людини, що й вщобра-жено у деяких Гз зазначених вище понять розглядуваного явища. Однак, крГм поглядГв, безперечно, у структуру свггогляду входять й шшГ компоненти.
3 позицш психологи поняття свггогляду наближене до вказаних вище визначень, сформульованих у фшософи. Так, в психолопчних енциклопед1ях мГстяться таю визначення поняття свггогляду: свггогляд - це система поглядГв на об'ективний сви1 i мГсце в ньому людини, на ставлення людини до навколишньо'' дшсносп i до само'' себе [2, с. 245]; свггогляд - це система узагальнених поглядГв на природу i суспшьство, на мГсце людини в ньому, на ставлення людей до навколишньо'' дшсносп i себе, а також зумовлет цими поглядами 'хт переконання, вдеали i принципи тзнання [13, с. 317].
M. Чапка та У. Конп зазначили, що свггогляд - форма суспшьно'' сввдомост людини, система и поглядГв на природу i суспгльство, через як вона сприймае, осмислюе та оцшюе навколишню дшстсть як свгт свого буття та дмльностГ, визначае свое мкце i призначення в ньому. До свггогляду людини входять полггачт, моральт, естетичт, економГчт, природничГ та шшГ погляди, яю в сво'й сукупносп свщчать про той чи шший стутнь усвщомлення, осмислення особиспстю реально'' дшсностГ, про глибоке чи поверхневе и розумшня. Свггогляд е надбанням особистосп i становить основу '' спрямованосп [18, с. 400].
Ю. Г. Шадських i В. M. Шча розумтоть поняття свггогляду як сукупшсть поглядГв людини на себе i свое мкце у свт, зумовлених ними переконань, гдей, принцитв i цштсних орГентацш (компоненти: свповщчуття, свггосприйняття, свпоуявлення, свпорозумшня, свпооцшка, свпостав-лення) [22, с. 189 ].
В. Б. Шапар зазначае, що "свггогляд - це система поглядГв на об'ективний сви1 та мкце в ньому людини, на ставлення людини до навколишньо'' дшсност та до само'' себе, а також зумовлет цими поглядами основш життевГ позици людей, 'хт переконання, щеали, принципи тзнання та дГяльносп, цштст орГентащГ' [23, с. 456].
3 наведених вище визначень поняття свггогляду з позицш психологи випливае, що, на ввдмшу в1д фглософи, тд ним у психологи розушють систему поглядГв людини, а не якихось шших елеменпв ïï свщомостг А отже, свгтогляд з позици психологи - це форма сввдомост людини у виглядГ системи ïï поглядГв на свгт, який ïï оточуе, частиною якого вона е.
Культуролопя також придгляе значну увагу дослщженню такого важливого складника форми свщомост!, як свгтогляд. В енциклопедичних та шших словниках з культурологiï наводяться поняття свггогляду, наближет до таких, що визначили фглософи. Подамо деяк з них.
Cвiтогляд - цгшсна система поглядГв на свГт, мГсце та призначення людини [9, с. 370]. Як штегративна цГлГснГсть свгтогляд - це еднГсть знання i цГнностей, розуму та чуття, штелекту й дг1, критичноï дiï та свщомого переконання.
Свгтогляд - штегращя до сведу, знань та самосвщомосп в цшшсну картину свгту що зумовлюе життеву орГентащю людини, ïï ставлення до дшсносп та самоï себе [3, с. 318]. Так само поняття свггогляду подане i в шшому джерелГ [17, с. 162 ].
Необхщно зазначити, що у наведених визначеннях поняття "свгтогляд", зпдно з культу-рологiею, крГм його ознак, на яких акцентуе фглософГя, психолопя, виокремлюеться така його риса (ознака), як досвщ людини, який штегруеться зГ знаннями, поглядами тощо.
Елементи та види свтогляду. Л. Д. КрГвега у свггоглядГ як системГ виокремила так елементи: 1. "Свггопереконання". 2. "Я-розумшня". 3. Ставлення до себе i навколишнього свгту (до шших людей, суспгльства, природи) [8, с. 7]. Учена зауважила, що традицшно видгляють таю елементи свггогляду: знання, уявлення, переконання; цшностГ, щеали, норми, оцшки; почуття, емоци, переживання, вГру, надто, любов; життеву стратепю i програму поведшки [8, с. 10].
В. Л. Петрушенко зазначив, що свгтогляд синтезуе цглу низку штелектуальних утворень, таких як: знання, бажання, штушдя, вГра, надГя, життевГ мотиви, цгл та шшг Тому складовими свггогляду постають погляди, переконання, принципи, щеали, цшностГ, вГрування, життевГ норми та стереотипи [11, с. 14].
О. Г. Сшркш зазначив, що елементами свггогляду е: цштст орГентаци, вГра, вдеали, переконання, спошб життя людини й суспгльства (як форма реашзаци духовноï сутносп свггогляду) [19, с. 11].
В. Б. Шапар вказав, що свгтогляд за змктом та суспгльною значущктю бувае послщовно науковим або ненауковим, матерГашстичним або щеашстичним, атеютичним або релшшним, революцшним або реакцшним [23, с. 456]. Оскгльки погляди людини е елементом, частиною ïï свггогляду, то вщповщно вони також можуть бути науковими або ненауковими, матерГашстичними або вдеашстичними, атеïстичними або релтйними, революцшними або реакцшними.
У науковш, зокрема i в фглософськш лгтературГ, видгляють, як правило, три основш сощально-кторичш типи свггогляду, до яких належать мГфолопя, релктя й фглософГя [16, с. 9]. Р. А. Арщшевський виокремив чотири кторичт типи свггогляду, додавши до вказаних видГв i науково-фглософський [1]. Використовуючи зазначет юторичт типи свггогляду, можемо виокре-мити i так погляди людини, як мГфолопчт, релтйш, фглософсью, науково-фглософськг
У наукових джерелах видгляють й шшГ види свггогляду. Так, за способом свого Гснування свгтогляд подгляеться на груповий та шдивщуальний. Свгтогляд мае часовГ (середньовГчний свгтогляд, наприклад) i просторовГ (азГатський свгтогляд, наприклад) параметри [8, с. 6]. Вщповщно, погляди також можуть бути шдивщуальними, груповими; мають часовГ й просторовГ параметри.
Правовий та юридичний свтогляди. У юридичнш лгтературГ виокремлюють та дослщжують таю види свггогляду, як правовий та юридичний. У радянський перюд кнував тдхщ щодо штерпретаци юридичного свггогляду (правового) з позицш позитивктського праворозумшня. I лише на початку 2000-х роив загальнотеоретична та, зрештою, фглософсько-правова юриспруденщя почала цглеспрямовано вивчати таке явище, як правовий свгтогляд [14, с. 6]. У сучаснш юридичнш наущ е рГзт тдходи щодо розумшня правового та юридичного свггоглядГв та розмежування ï^.
Професор П. Рабшович i Т. Бачинський зробили фундаментальний методолопчний висновок про те, що штерпретащя правового свггогляду неминуче зумовлена праворозумшням його ношя.
Зазначет вчет сформулювали таке визначення поняття правового свггогляду: правовий свггогляд -це погляд людини на оточуючий свгт природно та сощально зумовлених можливостей задоволення 'i потреб, яю вважаються нею належними i забезпечет обов'язками шших суб'екпв [14, с. 9]. Характеризуючи вихщт засади людиноцентристського правового свггогляду (а саме: толеранттсть до прав шших, до 'х здшснення) професор П. Рабшович та Т. Бачинський зауважили, що, можливо, варто говорити не просто про правовий, а про правозобов'язувальний свггогляд, вщповвдно до якого реалГзащя сво'х можливостей грунтуеться на консенсусному погоджент з реалГзащею можливостей шших учасниюв сощуму [14, с. 12 ]. Що стосуеться юридичного свггогляду, то вчет тд ним розумтоть такий погляд на сви, вщповщно до якого вш сощальт явища (зокрема можливосп людини) визнаються похвдними вГд державно-вольово'' дГяльностГ, вважаються продуктом державного волевиявлення [15, с. 16].
Детально дослвджував таке явище, як правовий свггогляд, також учений В. M. Коробка. Вш зазначив, що правовий свггогляд являе собою складне, "об'емне" утворення, яке проникае у форми та рГвт сустльно' свщомосп й охоплюе шформацшний, оцшний, "установочний", регулятивний аспекти сустльно'' свщомосп, та сформулював визначення поняття правового свггогляду. Правовий свггогляд - це особлива форма правопереконання, яка виражае стшке, позитивне ставлення людини до права як до Где'' надежного, пропущеного крГзь призму прав, свобод, обов'язюв людини на основГ сукупносп правових вдей, поглядГв, уявлень, принцитв, цшностей, переконань, яю людина подгляе i бере за основу свое'' дГяльносп; воно обмежуе на основГ прав, свобод, обов'язюв людини правочин державно'' влади i встановлюе гармотю (розумний баланс) у вщносинах мГж особиспстю i державою [7, с. 14].
Враховуючи вищенаведет положення щодо виокремлення в юридичнш наущ правового та юридичного свггоглядГв, можемо зазначити, що в 'х структурГ е вщповщно правовГ та юридичт погляди.
Отже, елементами свггогляду е: вГра, знання, зокрема погляди, переконання (знання i вГра), уявлення, принципи, норми поведшки, щеали, цшностГ, цш, бажання тощо. Вщтак, поняття свггогляду е ширшим вГд поняття поглядГв. Погляди людини е центральним елементом свггогляду, однак не единим.
Поняття, значения поглядгв людини. Погляди - це своерщний феномен, елемент як шдивь дуально', так i колективно' свщомостг Погляди е обов'язковим складником нормально'' свщомост кожно'' людини, одтею з основних форм сучасного тзнання й стлкування; впливають на вироблення й ухвалення рГзноматтних ршень. Виражаючи погляди, людина дае важливГ оцшки будь-яким явищам, процесам, подГям i фактам дшсносп, визначае свою позищю щодо них.
У науковш лггературГ не досягнуто одностайносп щодо поняття поглядГв людини, i вщповщно 'х тлумачать як думки, умовиводи, судження, уявлення, Где'', гшотези, переконання, установки, знання тощо. Наведемо окремГ визначення поняття "погляду":
- Погляд - один Гз важливих проявГв сустльно' й ГндивГдуально'' свщомостГ, сукупшсть пов'язаних мГж собою суджень, яю мктять приховане чи явне ставлення, ощнку будь-яких явищ, процесГв, подш i факпв дшсносп [20, с. 511].
- Погляд - це вираження уявлення про будь-який фрагмент дшсностГ, яке не мае достатньо повного i надшного обгрунтування [5].
- Погляд - думка, пропонована без достатнього обгрунтування, ще тбито офщшно не прийнята, не апробована необхвдною апробащею i даними фактично'' перевГрки [6, с. 352].
Пщтримуемо позищю M. Дмитровсько', котра виокремила таю два види поглядГв: погляди-припущення (погляди-вважання) про факти та погляди-ощнки [4, с. 16].
Mожемо визначити поняття поглядГв людини так. Погляди людини - це судження людини, в котрих виражаеться и ставлення ймовГртсного характеру щодо теперштх, минулих, майбуттх будь-яких явищ, подш, факпв, процешв дшсност та (або) ощнка 'хньо'' щнностг
Зважаючи на вищенаведет положення, можемо зазначити, що свобода вираження свггогляду людини е такою и можливктю, котра охоплюе цглу низку компонента (можливостей) (свободи вираження вГри, поглядГв, переконань, уявлень тощо). Свобода свггогляду - це можливкть людини
вГльно самовизначатися у свт загалом, осмислювати свое ставлення до нього, знаходити власне життеве призначення. Юридичне право здатне регулювати лише зовшшш прояви свгтогляду людини, котрГ можуть стосуватися ушх сфер суспшьного життя й торкатися, вщповщно, будь-якого права людини. Вважаемо, шо ст. 35 Конституци Украши повинна стосуватись саме свободи вГросповщання людини, а не в широкому розумшш свободи свггогляду людини (точшше треба б було вказати "його вираження"). Стаття 34 Конституцiï Украïни, в котрш проголошено цшу низку можливостей, а саме право на свободу думки i слова, на вГльне вираження своïх поглядГв i переконань, вважаемо, також мае стосуватись окремого складника свггогляду людини - вираження ïï поглядГв. Така пропозищя вщповвдае нормам мГжнародних акпв з прав людини, в котрих, наприклад, проголошено право безперешкодно дотримуватися своïх поглядГв (ст. 19 МГжнародного пакту про громадянськ та полггачш права (ООН, 1966)); право на свободу вираження поглядГв (ст. 10 Конвенци про захист прав людини та основоположних свобод (Рада Свропи, 1950); право на свободу вираження свого погляду (ст. 11 Харти основних прав Свропейського Союзу).
Пщсумовуючи, видаеться можливим зробити таю висновки. Свгтогляд людини - це система цг^ низки компонента, "елеменпв" свщомост людини (уявлень, знань, поглядГв, переконань, вГри тощо), котрГ становлять духовно-практичне утворення i розкривають, яке мкце займае людина в свт, як вона ставиться до свгту i до самоï себе. Ключовим елементом свггогляду е погляди людини, що й вщображено у цшш низщ понять розглядуваного явища. Однак, крГм поглядГв, безперечно, у структуру свггогляду входять й шшГ компоненти. Елементами свггогляду е: вГра, знання, погляди, переконання (знання i вГра), принципи, норми поведшки, щеали, цшност тощо. Вщтак, поняття свггогляду е ширшим ввд поняття поглядГв. Вважаемо, що погляди людини - це ïï судження, в котрих виражаеться ïï ставлення ймовГршсного характеру щодо теперштх, минулих, майбутшх будь-яких явищ, подш, факпв, процешв дшсносп та (або) оцшка ïхньоï цшностг
Право як спещально-сощальне явище (юридичне право) здатне регулювати лише зовшшне вираження свггогляду людини та його окремих елеменпв. Зовшшш прояви свггогляду людини можуть стосуватися ушх сфер суспшьного життя й торкатися, вщповщно, будь-якого права людини. Тому вважаемо недоречним проголошення в нормативно-правових актах Украши, зокрема i в ст. 35 Конституци Украши, свободи свггогляду. Свобода вираження поглядГв людини потребуе також окремого проголошення в Основному закот Украши, а не в поеднант зГ свободами думки, переконань, свободою слова (ст. 34 Конституци Украши). Думки, переконання, як i погляди людини е окремими складниками ïï свщомостГ й свггогляду, зокрема. Свобода ж слова - це одна з форм свободи вираження поглядГв.
1. Арцишевский Р. А. Мировоззрение: сущность, специфика, развитие: монография / Р. А. Арцишевский - Львов : Издательство при Львовском государственном университете Издательского обьединения "Вища школа", 1986. - 200 с. 2. Большая психологическая энциклопедия / автор. колектив : А. Б. Альмуханова, Е. С. Гладкова, Е. В. Есина, Е. Г. Имашева. - М. : Эксмо, 2007. -544 с. 3. Гттерс 3. В. Культурология : словник-довгдник : навч. посгб. / 3. В. Гттерс. - К. : УБС НБУ, 2008. - 407. - С. 318. 4. Дмитровская М. А. Знание и мнение: образ мира, образ человека / Логический анализ языка. Знание и мнение : сб. науч. тр. / отв. ред. Н. Д. Артюнова / М. А. Дмитровская. - М. : Наука, 1988. - С. 6-18. 5. Касавин И. Т. Энциклопедия эпистемологии и философии науки, 2009 г. / И. Т. Касавин. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://terme.ru/ dictionary/1150/word/mnenie. 6. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / отв. редактор доктор философских наук, профессор Д. П. Горский. - М. : Наука, 1975. - С. 352. - 720 с. 7. Коробка В. М. Правовое мировоззрение : в 2 ч. Ч. 2 : Природа, место и роль в механизме правового регулирования, значение для правовой политики современного социально-демократического государства / В. М. Коробка. - Донецк : Донец. юрид. ин-т Луган. гос. ун-та внутр. дел им. Э. А. Дидоренко, 2010. - 244 с. 8. Кривега Л. Д. Мировоззренческие ориентации личности в условиях трансформации общества / Кривега Л. Д. - Запорожье : ЗГУ, 1998. - 202с. 9. Культорологгя : енциклопедичний словник / [ М. П. Альчук, Ф. С. Бацевич, I. М. Бойко]; за ред. д-ра фтос. наук, проф. В. П. Мельника. - Львгв : ЛНУ гмет гвана Франка, 2013. - 508 с. 10. Овчинников В. С.
Мировоззрение как явление духовной жизни общества (опыт анализа понятии) / В. С. Овчинников. -Ленинград : Издательство Ленинградского университета, 1978. - 100 с. 11. Петрушенко В. Л. Фглософгя : курс лекцт ; навч. посгб. для студентов вищих закладгв освти I-IV ргвнгв акредитацг! / Петрушенко В. Л. - К. : Каравелла; Львгв : Новий свт 2000, 2001. - 448 с. 12. Причетй С. М. ФЫософгя : тдручник для студентов вищих навчальних закладгв / Причетй С. М, Чернш А. М., Чекаль Л. А. - К. : Академвидав, 2006. - 592 с. 13. Психологична енциклопедгя / автор-упорядник О. М. Степанов. - К. : Академвидав, 2006. - 424 с. 14. Рабинович П. Правовий свтогляд (соцгально-правова ттерпретащя) / П. Рабинович, Т. Бачинський // Вгсник Национально! академи правовых наук Укрални. - 2014. - № 2 (77). - С. 5-16. 15. Рабинович П. М. Формування основ правового свгтогляду, правово! свгдомостг та правово! культури шкгльног молодг (теоретико- й соцголого-правове дослгдження) / П. М. Рабинович, Т. В. Бачинський / Працг Львгвсько! лабораторг! прав людини i громадянина Науково-дослгдного гнституту державного будгвництва та мгсцевого самовряду-вання Нацюнально! академи правових наук Укрални / редкол : П. М. Рабтович (гол. ред.) та т. -Сергя 1. Дослгдження тареферати . - Вип. 29. - Львгв : Видавництво ЛОБФ "Медицина i право", 2015. - 224 с. 16. Свтогляд i свт людини : колективна монографгя / за заг. ред. доктора фшософських наук, професора В.П. Каптона. - Днтропетровськ : ДДФА, 2008. - 240 с. 17. Сокульський А. Л. Культурологгя : словник-довгдник / Сокульський А. Л. - Запоргжжя : ГУ "31ДМУ", 2006. - 292 с. 18. Сощально-психологгчний словник / авт.-уклад. М. Чапка, У. Контни. -Мисловще, 2010. - 519 с. 19. Спиркин А. Г. Философия : учебник / А. Г. Спиркин- М. : Гардарики, 2000. - 816 с. 20. Философия : энциклопедический словарь / под ред. А. А. Ивина. - М. : Гардирики, 2006. - 2006. - 1072 с. 21. Философский энциклопедический словарь / редкол. : С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильичев и др. - 2-е изд. - М. : Сов. Энциклопедия, 1989 - 815 с. 22. Шадських Ю. Г. Психологгя: короткий навчальний словник: термти i поняття / Шадських Ю. Г., Шча В. М. -Львгв : Магнолгя 2006, 2008. - 276 с. 23. Шапар В. Б. Психологгчний тлумачний словник / В. Б. Шапар. -X. : Прапор, 2004. - 640 с.
