CC BY
35
УДК 340.12 +342.729/.727
Л. В. Ярмол
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка" кандидат юридичних наук, доцент кафедри теори та фiлософii права
ПРАВО НА МИРН1 З1БРАННЯ: ДО УТОЧНЕННЯ ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНО1 ХАРАКТЕРИСТИКИ
© Ярмол Л. В., 2016
Розкрито загальнотеоретичн аспекти права на мирш з1брання. Проаналвовано поняття, значения права на мирнi з1брання. Охарактеризовано основн ознаки мирного зiбрання. Сформульовано пропозицн до законодавства УкраТни щодо покращення мехаиiзму юридичного забезпечення права на мирт з1б)рання.
Ключов1 слова: право на мирн з^брання, свобода вираження могляд1в, права, свободи, суб'екти.
Л. В. Ярмол
ПРАВО НА МИРНЫЕ СОБРАНИЯ: К УТОЧНЕНИЮ ОБЩЕТЕОРЕТИЧЕСКОЙ ХАРАКТЕРИСТИКИ
В статье раскрыты общетеоретические аспекты права на мирные собрания. Проанализированы понятия, значение права на мирные собрания. Охарактеризованы основные признаки мирного собрания. Сформулированы предложения в законодательство Украины по улучшению механизма юридического обеспечения права на мирные собрания.
Ключевые слова: право на мирные собрания, свобода выражения мнений, права, свободы, субъекты.
L. Yarmol
THE RIGHT TO FREEDOM OF PEACEFUL ASSEMBLY: TO CLARIFY THE GENERAL THEORETICAL CHARACTERISTICS
In the presented work the author has defined the general theoretical aspects of the right to freedom of peaceful assembly.
In this work shows the analyses of concept, sense of the right to freedom of peaceful assembly. Describes the main features of the right to freedom of peaceful assembly. Also, formulated proposals for the law of Ukraine to improve the mechanism of legal support of the right to freedom of peaceful assembly.
Key words: right to freedom of peaceful assembly, freedom of expression, rights, freedoms, subjects.
Постановка проблеми. У OTcreMi прав людини важливе мюце займае право на мирш зiбрання. Ця можливють суб'ектш е основоположним правом у демократичному суспшьстш. Право на мирш зiбрання тюно взаемозв'язане 3i свободою вираження поглядiв та мае важливе значення для ii реалiзацii.
Право на мирш зiбрання проголошене в основних мiжнародних документах з прав людини та в законодавствi багатьох держав свпу, зокрема, й Украши. Важливе значення для розумiння змюту права на мирнi зiбрання, а також його сшвввдношення з шшими можливостями суб'ектш, мають рiшення Свропейського суду з прав людини (далi за текстом Свропейський суд, Суд). О^м того, згiдно зi Законом Украши "Про виконання ршень та застосування практики Свропейського суду з прав людини" ввд 23 лютого 2006 р. передбачено, що "суди застосовують при розглядi справ Конвенщю та практику Суду як джерело права" (ст. 17).
Аналiз дослщжувано! проблеми. У вiтчизнянiй юридичнiй науковш лiтературi питання, присвяченi праву на мирш зiбрання та його взаемозв'язку з iншими правами, дослiджували таю вченк М. М. Денiсова, О. С. Дешсова, Р. Мельник, С. Рабшович, М. Середа, Т. Фулей, А. С. Шевченко та шш1
В Украт за перiод й незалежностi захистили дисертацii про право на мирш зiбрання такi учеш: О. В. Васьковська, О. Л. Власенко, О. I. Клименко, В. I. Полщук.
Метою дослвдження е аналiз теоретико-правових аспектiв права на мирш зiбрання та його значення для свободи вираження поглядiв.
Виклад основного матерiалу. Право на мирш зiбрання можемо розглядати у двох аспектах: як природне (загальносощальне явище) i як суб'ективне юридичне право. Як природне право розглядувана можливють людини не залежить вiд держави, мае загальносощальну природу. Правильно зазначила О. Л. Власенко, що свобода мирних зiбрань визначаеться як природне право кожноi' особи, адже теоретично це право належить людиш ввд народження. №хто не може позбавити людей права збиратися разом та обговорювати актуальш суспшьш проблеми, навпъ якщо це право не врегульоване нащональним законодавством [2, с. 15].
Право на мирш зiбрання як суб'ективне юридичне право визнане, проголошене державою. Держава також встановлюе юридичш гарантй його реалiзацii, охорони та захисту. У ршенш Конституцiйного Суду Украши ввд 19 квггня 2001 р. (справа щодо завчасного сповщення про мирнi зiбрання) наголошено, що "право громадян збиратися мирно, без збро1 i проводити збори, мггинги, походи i демонстрацii, закрiплене в статп 39 Конституцii Украiни, е iх невiдчужуваним i непорушним правом, гарантованим Основним Законом Украши (п. 2).
У Конституцй Украши ввд 28 червня 1996 р. проголошено що, "громадяни мають право збиратися мирно, без збро!' i проводити збори, мггинги, походи i демонстрацй, про проведення яких завчасно сповщаються органи виконавчоi влади чи органи мюцевого самоврядування" (ч. 1 ст. 39). Обмеження щодо реалiзацii цього права може встановлюватися судом ввдповвдно до закону i лише в штересах нацiональноi безпеки та громадського порядку - з метою запоб^ання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав i свобод шших людей (ч. 2 ст. 39).
В Украт, на жаль, не прийнято поки що спещального Закону, котрий би встановлював обмеження щодо реалiзацii права на мирш зiбрання, як це вимагають положення Конституцй Украши.
Професор Р. Мельник вважае, що право на свободу мирних зiбрань е неввд'емним (складо-вим) елементом ширшого права на сощальну комушкащю, яке е надзвичайно важливим для людини i громадянина, оскшьки саме через нього реалiзуються гхт потреби у спшкуванш з iншими особами; завдяки ньому ввдбуваеться самореалiзацiя людини i громадянина у суспiльствi та державi [4, с. 38]. Окрiм того, учений вважае, що стаття 9 (свобода думки, совки i релк'й) i стаття 10 (свобода вираження поглядiв) Конвенцii про захист прав людини та основоположних свобод (Рада Свропи, 1950) (дат за текстом - Конвенцм) також гарантують свободу комушкацй. Йдеться не про едине право на свободу комушкацй, а про низку, так би мовити, пвдправ, яю забезпечують можливiсть юнування найрiзноманiтнiших форм останньоi [4, с. 7]. Необхвдно наголосити, що право на мирш зiбрання закрiплене в ст. 11 Конвенцй. Вважаемо, що важливе значення для соцiальноi комунiкацii, ^м вищезазначених, мають й iншi права суб'еклв. Наприклад, до них
належать таю можливосп, KOTpi проголошенi в Конституци Украши: право на вшьний розвиток свое!' особистостi (ст. 23); право на таемницю листування, телефонних розмов, телеграфно!' та шшо' кореспонденци (ст. 31); право на свободу об'еднання у полггичш партiï та громадсью органiзацiï (ст. 36); право на звернення (ст. 40); право на освпу (ст. 53); свобода лггературно1', художньо', науково' i техшчно' творчостi (ст. 54); право на правову допомогу (ст. 59).
Погоджуемося з професором Р. Мельником, що свободi мирних зiбрань у ^^wi свободи комунiкацiï вiдводиться роль засобу сприяння реалiзацiï свободи вираження поглядiв [4, с. 7]. Однак треба наголосити, що за допомогою мирних зiбрань реалiзуеться саме колективне вираження поглядiв суб'ектiв. Мирнi зiбрання виступають своерiдною "формою", через котру суб'екти реалiзують сво' погляди та погляди шших осiб.
О. I. Клименко, дослвджуючи конституцiйне право громадян на мирш зiбрання та його забезпечення в Укра'ш, визначив його поняття так. Конституцiйне право громадян Украши на мирнi зiбрання - це утверджена на рiвнi Основного Закону, юридично визнана можливють суб'екта права задовольняти власний штерес щодо вшьного публiчного вираження поглядiв, агiтацiï за них, тдтримки поглядiв iнших осiб чи виступу проти поглядiв шших ошб, а також реалiзацiï шших прав та свобод, що проходить у формi зборiв, мiтингу, походу, демонстраций пiкету, наметового мiстечка, чи шшого заходу, як iз використанням звукопiдсилювальноï апаратури, аудiо- та ввдео-апаратури тощо, транспортних та шших техшчних засобiв, наметiв, так i без них, що ввдбуваеться мирно та без збро', не порушуючи прав та свобод iнших суб'екпв права, здiйснюючи так сво' ди на основi i в межах правових припишв та норм [3, с. 6].
Погоджуемося з О. I. Клименко, що метою права на мирш зiбрання може бути: публiчне вираження сво'х поглядiв, агггацм за них; пiдтримка поглядiв шших ошб; виступ проти поглядiв шших ошб; реалiзацiя iнших прав та свобод суб'екпв.
Пiдтримуемо також i визначення поняття права на мирш зiбрання, яке подала О. В. Васьков-ська. Учена зазначила, що право на мирш збори - це конституцшне основоположне право чисельно необмежено' групи осiб збиратися мирно i без збро' для реалiзацiï масового волевиявлення i оприлюднення свое'' громадянсько' позицiï з тих чи шших суспшьно значущих проблем [1, с. 15].
А. С. Шевченко, М. М. Дешсова, О. С. Дешсова вважають, що право на мирш зiбрання е колективним полггичним правом невизначено' кiлькостi осiб на проведення в мкцях iз необме-женим публiчним доступом будь-яких не заборонених Конституцию та законами Украши заходiв та дiй, спрямованих на висловлення та оприлюднення власно' колективно' позицiï щодо визна-ченого питання або питань, яю становлять сощальну або групову значущiсть. Ученi вважають, що мирш зiбрання мають мету учасп у полiтичному життi держави та суспшьства [8, с. 34-35]. Ми не можемо з такими твердженнями повшстю погодитися. Правильно зазначае професор Р. Мельник, що в шдгрунп мирних зiбрань може знаходитися бажання приватних ошб висловити будь-яку позищю або думку, а не лише полггичну [4, с. 43]. Учений вважае, що "головною метою мирних зiбрань е вираження поглядiв або 'х формування.... Конституцм Украши, фшсуючи право приватних ошб збиратися мирно, не обмежуе таю збори лише полггичною метою, створюючи тим самим для приватних ошб можливють брати участь не лише у полггичному життi, але й захищати спшьно iншi сво' права, свободи, чи штереси. Таким чином обмш думками та поглядами з неполггичних питань е також можливим у межах реалiзацiï права на мирш зiбрання" [4, с. 50].
Погоджуемося з професором Р. Мельником, що основною метою мирних зiбрань е вираження рiзноманiтних, а не лише полггичних, поглядiв або 'х формування. Однак треба зауважити, що пвд час здiйснення права на мирне зiбрання, суб'екти можуть, ^м поглядiв, виражати i думки, переконання, уявлення, вiру (особливо пiд час релтйних зiбрань), котрi е складовими 'хньо' свiдомостi. Також вважаемо, що метою мирних зiбрань може бути й реалiзацiя iнших прав та свобод суб'екпв.
Необхiдно наголосити, що Свропейський суд згщно зi ст. 11 Конвенци захищае не лише мирш зiбрання з полiтичних питань. Мирш зiбрання можна проводити з рiзноманiтних питань (наприклад, демонстрац1я лiкарiв у 1980 р., проти легалiзацiï абортiв в Австрiï [10], марш у Варшавi в 2005 р., присвячений дискримшаци секс-меншин, жiнок i осiб з вiдхиленнями) [9].
Мирне 3Î6paH^, на наш погляд, можливе лише за наявноста колективу суб'ектав. Згвдно з тлумачним словником украшсько!' мови слово "^брання" тлумачиться як: 1) дм за значенням збирати; 2) збори; спшьне засiдання члетв колективу, органiзацiï; 3) зустрiч групи людей [5, с. 760]. Отже, право на мирне зiбрання е колективним правом суб'ектав.
У наукових юридичних джерелах знаходимо й iншi мiркування щодо кiлькостi учасникiв мирного зiбрання. Так, О. Л. Власенко зазначила, що мирне зiбрання - це колективний або шдиввдуальний, мирний, доступний кожному публiчний захiд за участа громадян Украïни, iноземцiв, ошб без громадянства, якi на законних пвдставах перебувають на територiï Украши, що проводиться з метою формування та (або) висловлення позици щодо рiзноманiтних питань суспшьного життя, привернення уваги громадськостi, пiдтримки, захисту або висловлення протесту щодо будь-яких ршень державних оргашв, органiв мiсцевого самоврядування, пвдприемств, установ та органiзацiй ушх форм власностi, що проводиться у передбачених законодавством Украши формах з використанням (або без) рiзноманiтних засобiв наглядноï агiтацiï, а також гучномовних технiчних засобiв [2, с. 8]. Отже, учена вважае, що мирне зiбрання може проводитися й шдиввдуально, а не лише колективно, наприклад, у формi пiкетування чи голодування.
Не пiдтримуемо тако!' позици О. В. Власенко i вважаемо, що шдиввдуальне вираження свое!' позици, поглядiв, наприклад, через пiкетування будiвель оргашв державноï влади, органiв мiсцевого самоврядування чи у формi голодування, регламентуеться статтею 34 Конституцiï Украши (право кожного на свободу думки i слова, на вшьне вираження сво1х поглядiв i переконань) i статтею 10 Конвенци. У разi, якщо до iндивiдуального пiкетувальника, чи голодувальника пiд час його акцiï долучаться iншi особи, то такий захвд може перетворитися на мирне зiбрання.
Важливою ознакою мирного зiбрання е i його оргашзовашсть. Сама наявшсть двох чи бшьше осiб, навпъ, якщо вони висловлюють певнi протести, не сввдчить, що мае мюце зiбрання. Про це чiтко висловився Свропейський суд у ршенш "Tatar and F aber v. Hungary" ввд 12 червня 2012 р. Згвдно з цим ршенням до Суду звернулися двое осiб, яю були притягнет до вiдповiдальностi за незаконне зiбрання пiсля того, як вони на знак полггичного протесту розвкили бшизну, що мала символiзувати "брудну бшизну нацй", на огорожi Парламенту в Будапешта [13]. Протест тривав усього 13 хвилин i привернув увагу декшькох журналютав. Угорськi суди квалiфiкували цей протест як "оргашзований захiд", який вимагав завчасного (за три дш до проведення) поввдомлення, i за це порушення заявники були оштрафована Проте Свропейський суд зазначив, що такий короткостроковий захвд, у якому брали участь усього двi особи, перш за все, був вираженням поглядiв, а отже, пвдпадав пвд дiю статтi 10 Конвенци. Також Суд наголосив, що протест заявниюв не може бути рiвнозначний зiбранню, i факт публiчностi не обов'язково робить iз заходу зiбрання. Суд враховуе, що квалiфiкуючи об'еднання кшькох осiб як '^брання" слiд брати до уваги той факт, що зiбрання е особливою формою поширення вдей, тому об'еднання невизначеноï кiлькостi людей, що явно мають намiр брати участь у комушкацй, само по собi може бути вираженням iдеï. Суд зауважив, що у справi заявникiв не було жодного намiру органiзувати учасниюв, незважаючи на той факт, що под]я була розрекламована в 1нтернета; однак немае свiдчень, що оголошення мало на мета залучити шших учасниюв, окрiм журналiстiв. За цих обставин Суд зазначив, що оскаржуване "полггичне вираження" мало намiр поширити вдею швидше через засоби масовоï iнформацiï, анiж через безпосередне оргашзування людей - це у будь-якому разi не вдалося б зробити за 13 хвилин тривалоста заходу. У цьому зв'язку Суд нагадуе, що публiчне прес-комютке, навiть якщо б воно охоплювало 25 осiб розглядалося за статтею 10 Конвенци, а не за статтею 11 (див. ршення у справi "Карадемiрсi i iншi проти Туреччини", заяви № 37096/97 i 37101/97) (п. 39).
Отже, право на мирш зiбрання обов'язково повинно мютити оргашзацшний аспект самого зiбрання.
Важливим е питання щодо суб'ектав права на мирне зiбрання. У Керiвних принципах зi свободи мирних зiбрань (ОБСС) зазначено, що "кожен мае право на свободу мирних зiбрань. Пвд час мирних зiбрань вiдповiднi органи влади зобов 'язаш не допускати дискримшаци за жодною ознакою по ввдношенню до будь-якоï особи чи групи осiб. Свобода органiзовувати зiбрання та
брати у них участь мае бути гарантована фiзичним особам, групам, незареестрованим об'еднанням, юридичним особам та шшим видам оргашзацш; громадянам i негромадянам кра'ни (враховуючи осiб без громадянства, бiженцiв, iноземних громадян, осiб, яю шукають притулку, мiгрантiв та туриств); дiтям, жiнкам i чоловiкам; пращвникам правоохоронних органiв, а також особам, яю не володiють повною право- та дiездатнiстю (враховуючи осiб, яю страждають на психiчнi захворювання); представникам сексуальних меншин" (п. 4.5 "Недискримшацм") [7].
А. С. Шевченко, М. М. Дешсова, О. С. Дешсова вважають, що право на мирш зiбрання мае власним суб'ектом як суспшьство узагал^ так i окремi спшьноти зокрема. Складно уявити реальне здшснення свiтовою спшьнотою цього права, але не слвд заперечувати можливють такого феномену, враховуючи, наприклад, узгоджеш та скоординованi мiждержавнi демонстрацй, походи тощо [8, с. 28]. Учет вважають, що шоземщв та ошб без громадянства можна розглядати як суб'екти права на мирш зiбрання, iз можливими обмеженнями. Таю обмеження мають насамперед полягати у тривалшому термт поввдомлення про мирнi зiбрання (для органiзаторiв, що не е громадянами Украши) [8, с. 40]. Не можемо погодитися iз такою пропозищею щодо обмежень шоземщв та ошб без громадянства як суб'екпв права на мирш зiбрання. Вважаемо, що це е дискримшацм щодо них. О^м того, у сощально неоднорiдному суспiльствi не можливо провести таке мирне зiбрання, в котрому суб'ектом було б суспшьство загалом.
Обов'язковою ознакою мирного зiбрання е мирний його характер. Для формулювання висновку про миршсть чи не миршсть зiбрання потрiбно оцiнити змют поглядiв, форми 'х вираження та 'хш наслiдки. Безперечно, якщо пвд час проведення зiбрання ввдбуваеться застосування сили (чи це було заздалегвдь заплановано, чи то спонтанно), то воно отримуе характер немирного. Також необхвдно зауважити, що миршсть зiбрання унеможливлюе особи мати при собi зброю.
Вiдповiдно до позицш Свропейського суду немирними мають бути визнаш тi зiбрання, пiд час проведення яких заздалегвдь плануеться насильницьке досягнення ввдповвдних цшей. Так, у ршенш "Stankov and the united Macedonian organisation Ilinden v. Bulgaria" ввд 2 жовтня 2001 р. Свропейський суд "нагадав, що ст. 11 Конвенци тшьки захищае право на мирш зiбрання. Це поняття - згвдно з прецедентним правом Комiсiï - не охоплюе демонстрацй', в яких оргашзатори i учасники мали насильницькi намiри (див. ршення Комiсiï щодо заяви № 13079/87 ввд 6 березня 1989 р., § 256, ршення Комiсiï по заявi № 8440/78 вiд 16 липня 1980 р., § 138)" (п. 77) [12].
Однак, треба зауважити, що мирний характер зiбрання не означае, що пвд час 'х проведення мають висловлюватися лише бажаш чи приемш владi чи шшим суб'ектам вде', погляди. Погоджуемося з професором С. П. Рабшовичем, що "формою вираження розглядувано' свободи також може стати спонтанний вираз думок - як популярних, так i непопулярних - з питань, що хвилюють громадсьюсть, дозволяючи громадянам ввдкрито виражати свш погляд на поди, що ввдбуваються" [6, с. 160]. Тако' ж позици дотримуеться Свропейський суд. Так, у своему ршенш "Sergey Kuznetsov v. Russia" ввд 23 жовтня 2008 р. Суд нагадав, "що будь-яю заходи втручання в здшснення права на свободу зiбрань i вираження поглядiв, крш як у випадках пвдбурювання до насильства чи ввдмови ввд демократичних принцишв, якими б шокуючими i недопустимими, на думку влади, не були слова i точки зору, шкодять демократа i навпъ пвддають ïï небезпецi (п. 45) [11].
У Конституци Украши, як уже вище зазначалося, закршлеш таю форми мирних зiбрань: збори, мггинги, походи i демонстрацй' (ст. 39). У Кодекш адмтстративного судочинства Украши ввд 06.07. 2005 р., на ввдмшу ввд Конституци Украши, зафшсований невичерпний перелш форм проведення мирних зiбрань (ч. 1 ст. 182). Вважаемо, що мирш зiбрання можна проводити в рiзноманiтних, будь-яких формах. Це випливае й зi змюту основних мiжнародних документiв з прав людини (ст. 21 Мiжнародного пакта про громадянсью i полiтичнi права (ООН, 1966); ст. 11 Конвенци). ^i! традицшних форм мирних зiбрань - зборiв, мiтингiв, походiв, демонстрацш, - в останнi роки в Укра'ш та свiтi набувають поширення новi 'х форми (сидячi демонстрацй', автомобшьш та iншi процесiï, блокування, флеш-моб, костюмованi виступи тощо).
Висновки. На rn^^^i вищенаведеного можемо зазначити, що право на мирш зiбрання можемо розглядати у двох аспектах: як природне (загальносощальне явище) i як суб'ективне юридичне право.
Право на мирш 3i6paH^ мае важливе значення для реалiзацii колективного вираження поглядiв суб'екпв. Основною метою мирних зiбрань е вираження рiзноманiтних, а не лише полггичних, поглядiв або ix формування. Пiд час здшснення права на мирне зiбрання, суб'екти можуть, ^м поглядiв, виражати i думки, переконання, уявлення, вiру (особливо тд час релiгiйниx зiбрань). Також вважаемо, що метою мирних зiбрань може бути й реалiзацiя шших прав та свобод суб'екпв.
Право на мирне зiбрання е колективним правом суб'екпв. Iндивiдуальне вираження своеi позицй, поглядiв регламентуеться статтею 34 Конституцй Украши (право кожного на свободу думки i слова, на вшьне вираження своix поглядiв i переконань) i статтею 10 Конвенцй.
Важливими, обов'язковими ознаками мирного зiбрання е його мирний характер та оргашзовашсть.
Законодавство Украши про мирш зiбрання потребуе удосконалення ввдповвдно до змш, котрi вiдбулися в суспшьному та державному життi нашоi краши, i вiдповiдно до положень мiжнародниx документiв з прав людини. Так, обов'язково мае бути прийняти спещальний Закон Украши, присвя-чений праву на мирш зiбрання. Така вимога прямо випливае з Конституцй Украши (ч. 2 ст. 39).
У Конституцй Украши (ст. 39) необхвдно: гарантувати кожному, а не лише громадянам право на мирш зiбрання; передбачити можливють проведення мирних зiбрань у будь-яких формах, а не лише у формах зборiв, мггинпв, поxодiв та демонстрацй.
1. Васьковська Ольга Валерггвна Конституцшне право на мирт збори та мехатзм його реалгзацй' в Украгнг : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 - конституцшне право / Васьковська Ольга Валеривна; 1нститут законодавства Верховног Ради Укрални. - Кигв, 2007. -20 с. 2. Власенко Олена Леотдгвна Конституцшне право громадян на свободу зборгв, мтинггв, походив i демонстраций : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 - конституцшне право; мунщипальне право / Власенко Олена Леонiдiвна ; Нацюнальна академiя внутршшх справ. - Кигв, 2011. - 20 с. 3. Клименко Олександр 1горович Конституцшне право громадян на мирю зiбрання та його забезпечення в УкраШ : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 - конституцшне право; мунщипальне право / Клименко Олександр 1горович; 1нститут законодавства Верховног Ради Укрални. - Кигв, 2014. - 20 с. 4. Мельник Р. С. Право на мирн зiбрання. Законодавство. Коментар. Судова практика / Р. С. Мельник. - К. : Юртком 1нтер, 2015. - 240 с. 5. Новий тлумачний словник украгнськог мови : у 3-х т. 200 000 ^iв. Том 1 А-К / Уклад. : Василь Яременко, Оксана Слтушко. -Кигв : Аконт, 2008. - 926 с. 6. Рабтович С. П. Забезпечення прав i свобод людини i громадянина в дiяльностi оргатв мюцевого самоврядування в Укран : конспект лекцш / С. П. Рабтович. - Львiв : Малий видавничий центр ЛНУ iм. 1вана Франка. - 2015. - 184 с. 7. Руководящие принципы по свободе мирных собраний / подготовлены советом экспертов БДИПЧ ОБСЕ по вопросам свободы собраний Нина Беляева (Nina BELYAEVA), Томас Булл (Thomas BULL), Дэвид Голдбергер и др. и Европейской комиссией за демократию через право (Венецианской комиссией) Совета Европы -2-е изд. - Варшава-Страсбург, 2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.osce.org/ru/odihr/83237?download=true 8. Шевченко А. С. Реалiзацiя конституцшного права на мирн зiбрання в УкраМ : монографiя / А. С. Шевченко, М. М. Детсова, О. С. Детсова. -Донецьк : Ноулiдж (донецьке вiддiлення), 2011. -137 с. 9. Case of "Bqczkowski and others v. Poland' (application no. 1543/06), 3 May 2007. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/ 10. Case of "Plattform "Ärzte für das leben" v. Austria" (application no. 10126/82), 21 June 1988. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/ 11.Case of "Sergey Kuznetsov v. Russia" (application no. 10877/04), 23 October 2008. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-89066 12. Case of "Stankov and the united Macedonian organisation Ilinden v. Bulgaria" (applications nos. 29221/95 and 29225/95), 2 October 2001 [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-59689 13.Case of "Tatar and Faber v. Hungary" (application nos. 26005/08 and 26160/08), 12 June 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-111421
REFERENCES
1. Vas'kovs'ka Ol'ha Valeriyivna Konstytutsiyne pravo na myrni zbory ta mekhanizm yoho realizatsiyi v Ukrayini : avtoref. dys...kand. yuryd. nauk: 12.00.02 - konstytutsiyne pravo. [The constitutional right to peaceful assembly and the mechanism of its realization in Ukraine]. Kiev, 2007. 20 p. 2. Vlasenko Olena Leonidivna Konstytutsiyne pravo hromadyan na svobodu zboriv, mitynhiv, pokhodiv i demonstratsiy : avtoref. dys.kand. yuryd. nauk: 12.00.02 - konstytutsiyne pravo; munitsypal'ne pravo. [The constitutional right of citizens to freedom of assembly, rallies, marches and demonstrations]. Kiev, 2011. 20 p. 3. Klymenko Oleksandr Ihorovych Konstytutsiyne pravo hromadyan na myrni zibrannya ta yoho zabezpechennya v Ukrayini : avtoref. dys.kand. yuryd. nauk: 12.00.02 -konstytutsiyne pravo; munitsypal'ne pravo [The constitutional right of citizens to peaceful assembly and its support in Ukraine ]. Kiev, 2014. 20 p. 4. Mel'nyk R. S. Pravo na myrni zibrannya. Zakonodavstvo. Komentar. Sudova praktyka. [The right to peaceful assembly. Legislation. Comment. Judicial practice]. Kiev, Yurinkom Inter Publ, 2015. 220 p. 5. Novyy tlumachnyy slovnyk ukrayins'koyi movy. U tr'okh tomakh. 200 000 sliv. Tom 1 A-K / Ukladachi: Vasyl' Yaremenko, Oksana Slipushko.. [New Dictionary of Ukrainian language ]. Kiev, "Akonit" Publ, 2008. 926 p. 6. Rabinovych S.P. Zabezpechennya prav i svobod lyudyny i hromadyanyna v diyal'nosti orhaniv mistsevoho samovryaduvannya v Ukrayini: konspekt lektsiy. [Ensuring the rights and freedoms of man and citizen in the work of local government in Ukraine]. Lviv, Malyy vydavnychyy tsentr LNU im. Ivana Franka Publ, 2015. 184 p. 7. Pukovodyashchye pryntsypu po svobode myrnukh sobranyy /podhotovlenu sovetom эkspertov BDYPCh OBSE po voprosam svobodu sobranyy Nyna Belyaeva (Nina BELYAEVA), Tomas Bull (Thomas BULL), Dэvyd Holdberher y dr. y Evropeyskoy komyssyey za demokratyyu cherez pravo (Venetsyanskoy komyssyey) Soveta Evropu. [Rukovodyaschye principles on freedom myrnuh Sobrante]. Warsaw-Strasbourg, 2010. Available at: http://www.osce.org/ru/odihr/83237?download=true (accessed 23.07.2016). 8. Shevchenko A. Ye., Denisova M. M., Denisova O. S. Realizatsiya konstytutsiynoho prava na myrni zibrannya v Ukrayini: monohrafiya. [The implementation of the constitutional right to peaceful assembly in Ukraine]. Donetsk, "Noulidzh" (donets'ke viddilennya) Publ, 2011. 137 p. 9. Case of "Bqczkowski and others v. Poland" (application no. 1543/06), 3 May 2007. Available at : http://hudoc.echr.coe.int/(accessed 24.07. 2016). 10. Case of "Plattform "Ärzte für das leben" v. Austria"(application no. 10126/82), 21 June 1988. Available at : http://hudoc.echr.coe.int/(accessed 25.07.2016). 11. Case of "Sergey Kuznetsov v. Russia"(application no. 10877/04), 23 October 2008. Available at: http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-89066(accessed 26.07. 2016). 12. Case of "Stankov and the united Macedonian organisation Ilinden v. Bulgaria" (applications nos. 29221/95 and 29225/95), 2 October 2001. Available at : http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-59689(accessed 20.07. 2016). 13. Case of "Tatar and Faber v. Hungary" (application nos. 26005/08 and 26160/08), 12 June 2012. Available at : http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-111421(accessed 27.07. 2016).
