CC BY
0
УДК 336 https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2021A25
Т.М. ПОВОД
Херсонський державний аграрно-економiчний ушверситет
ORCID: 0000-0001-8191-5488
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ВИЗНАЧЕННЯ ДЕТЕРМ1НАНТ Ф1НАНСОВО1
ГРАМОТНОСТ1
Розглянуто сучасний стан фтансово1 грамотностi населения в Укра'т, визначено причини незадовшьно'1' ситуацп у цш сферi. Зазначено, що фiнансова грамотнкть населення е ключовим моментом для подальшого розвитку успшного сустльства, тшьки фiнансово освiдченнi громадяни можуть ра^онально формувати i використовувати власний бюджет, приймати правильно виважен фiнансово-економiчнi ршення та орiентуватися в сучасних фiнансових iнструментах та послугах що масово пропонуються. А суспшьство, яке складаеться з людей, як розумно i правильно використовують сво'1' фiнансовi ресурси, розумтть деталi отримання та користування кредитом, розглядають можливостi вiдкриття та розвитку власного бизнесу, шляхи та умови реалгзацИ сво'1'х бгзнесчдей, змщнюють свое економiчне та фтансове становище е фiнансово грамотним суспшьством. Узагальнено детермiнанти, досвiд та сучасш тдходи США, Великобритани та тших краш свiту, щодо можливостей трансформацИ навчання населення. Акцентовано увагу на комплексностi виршення питань щодо приведення у вiдповiднiсть можливостей розвитку життевих компетентностей населення краши з урахуванням перспективи. Вивчено сучасний досвiд фiнансового розвитку, запропоновано основш напрями пiдвищення фiнансовоi грамотностi громадян з урахуванням передового свiтового досвiду. Доказано, що незважаючи на велику юльюсть до^джень фiнансовоi грамотностi, проблема досягнення и високого рiвня залишаеться актуальною, осюльки забезпечення добробуту громадян тiсно пов'язане з реалгза^ею державних iнтересiв шляхом залучення ресурсiв на ринок фiнансових послуг, а це е важливим фактором економiчного зростання на^онально'1' економки.
Ключовi слова: фтансова грамоттсть, детермтанти, фтанси, фiнансова освiченiсть, фiнансовi продукти i послуги, фiнансовий розвиток.
Т.М. ПОВОД
Херсонский государственный аграрно-экономический университет
ORCID: 0000-0001-8191-5488
ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ДЕТЕРМИНАНТ ФИНАНСОВОЙ ГРАМОТНОСТИ
Рассмотрено современное состояние финансовой грамотности населения в Украине, определены причины неудовлетворительной ситуации в этой сфере. Отмечено, что финансовая грамотность населения является ключевым моментом для дальнейшего развития успешного общества, что только финансово осведомленные граждане могут рационально формировать и использовать собственный бюджет, принимать правильно взвешенные финансово-экономические решения и ориентироваться в современных финансовых инструментах и массово предлагаемых услугах. А общество, состоящее из людей, которые разумно и правильно используют свои финансовые ресурсы, понимают детали получения и пользования кредитом, рассматривают возможности открытия и развития собственного бизнеса, условия реализации своих бизнес-идей, укрепляют свое экономическое и финансовое положение является финансово грамотным обществом. Обобщены детерминанты, опыт и современные подходы США, Великобритании и других стран мира относительно возможностей трансформации обучения населения. Акцентировано внимание на комплексности решения вопросов приведения в соответствие возможностей развития жизненных компетентностей населения страны с учетом дальнейших перспектив. Изучен современный опыт финансового развития, предложены основные направления повышения финансовой грамотности граждан на основе мирового опыта. Доказано, что, несмотря на большое количество исследований финансовой грамотности населения, проблема достижения ее высокого уровня остается актуальной, поскольку обеспечение благосостояния граждан тесно связано с реализацией государственных интересов путем привлечения ресурсов на рынок финансовых услуг, а это является важным фактором экономического роста национальной экономики.
Ключевые слова: финансовая грамотность, детерминанты, финансы, финансовая образованность, финансовые продукты и услуги, финансовое развитие.
T.M. POVOD
Kherson State Agrarian and Economic University
ORCID: 0000-0001-8191-5488
FOREIGN EXPERIENCE OF DETERMINANT DEFINITION FINANCIAL LITERACY
The current state of financial literacy of the population in Ukraine is considered, the reasons of unsatisfactory situation in this sphere are defined. It is noted that financial literacy of the population is a key point for further development of a successful society, only financially savvy citizens can rationally form and use their own budget, make sound financial and economic decisions and navigate in modern financial instruments and services offered en masse. And a society consisting of people who use their financial resources wisely and correctly, understand the details of obtaining and using credit, consider opportunities to open and develop their own business, ways and conditions of implementing their business ideas, strengthen their economic and financial position is financially literate society. The determinants, experience and current approaches of the USA, Great Britain and other countries of the world on the possibilities of transforming the education of the population are generalized. Emphasis is placed on the complexity of resolving issues related to bringing the opportunities for the development of life competencies of the population of the country in line with the prospects. The modern experience of financial development is studied, the basic directions of increase of financial literacy of citizens taking into account the advanced world experience are offered. It has been proven that despite the large number of studies of financial literacy, the problem of achieving its high level remains relevant, as ensuring the well-being of citizens is closely linked to the interests of the state by attracting resources to the financial services market.
Key words: financial literacy, determinants, finance, financial education, financial products and services, financial development.
Постановка проблеми
CrpiMKe розширення фшансових вщносин у Bci сфери людського життя актуалiзуe проблему кращо! шформованосп людей про сво! фшанси, загострилися проблеми непосильного особистого боргового навантаження, вщсутносп ефективних заощаджень, нездатносп громадян вживати ефективних заходiв, спрямованих на захист власного добробуту. Тому у сучасних умовах розвитку Укра!ни реформування економiки, освии, фшансово! культури е ключовим моментом прогресу з формування фшансово! освии населення. Саме фшансова грамотшсть займае одне з важливих мюць у розвитку устшного сустльства, забезпечуючи можливють кожного громадянина рацюнально формувати свш власний бюджет, орiентуватися у виборi фшансових шструменпв та послуг, приймати виваженi фiнансовi рiшення. Розвиненi кра!ни свiту постшно надають увагу питанням i проблемам тдвищення фшансово! освiти населення, зокрема США, Великобриташя, Канада, Нiдерланди, Австралiя, Нова Зеландiя, спрямовують багато зусиль на тдвищення фшансово! грамотносп населення. Найкращi практики об'еднуються пiд епдою потужних м1жнародних органiзацiй: Свiтового Банку, Оргашзацп економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР), Агентства США з мiжнародного розвитку (USAID) та ш.
AH^i3 останшх дослiджень i публiкацiй
Науковi дослiдження у сферi фшансово! грамотносп здiйснювалися зарубiжними вченими К. Кутером, А. Лусард^ О. Мичеллом, а також такими провщними вiтчизняними науковцями такими, як: Л. Гончар, А. Мартиненко, Т. Юзима, Б. Приходько, Т. Смовженко, С. Юрш, I. Ломачинська, I. Клапшв, О. Дудчик, I. Матвiйчук та iн. У бшьшосп робiт вiтчизняних науковцiв проблема тдвищення фшансово! грамотносп населення Укра!ни розглядаеться крiзь призму використання свгтового досвiду. Не зважаючи на широке коло науковцiв, що займаються питаннями фiнансово! грамотностi, проблеми продовжують накопичуватися та набувають актуальностi в сучасних умовах економiчного i фiнансового розвитку.
Формування мети дослвдження
Метою дослiдження е оцшка рiвня фiнансово! освiти рiзних верств населення Укра!ни та визначення умов пiдвищення фiнансово! грамотностi громадян з урахуванням передового свiтового досвщу.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Свгтова практика сввдчить, що сьогоднi в кожнш родини середнього добробуту повинен бути свш амейний лiкар, юрист та фшансовий консультант. Який повинен супроводжувати людину або !! родину все життя i допомагати приймати правильш рiшення: з кредитування, страхування, накопичення коштiв, придбання цiнних паперiв, вiдкриття рахунк1в у банку та шших операцiй [1].
Тому сьогодш проблема фiнансово! грамотностi е актуальною практично для уах кра!н свиу. Фiнансова грамотнiсть визначае успiшнiсть взаемодп фiзичних осiб (домогосподарств, суб'ектiв
тдприемницько! дiяльностi) з дшчими фшансовими iнституцiями. В широкому розумшт, саме фiнансова грамотшсть вщображае знання про фiнансовi продукти, умшня ïx використовувати, приймати при необхвдносп виваженнi фiнансово-економiчнi рiшення чико розумiючи своï дiï в данш сферi (витрати або заощадження, вибiр правильного сучасного фiнансового продукту або шституту та iншi).
Фiнансова грамотшсть поеднуе знання i навички, яш повиннi формуватися i розвиватися довгостроковою життевою стратегiею будь-якоï людини, в контекст розумiння ключових фiнансовиx понять, а саме: розумшня ризик1в i дохвдносп, iнфляцiï, простого та складного проценту, знання меxанiзмiв функцiонування фшансового ринку та вмiти знаходити шформацш про стан та динамiку його змш, розумiти причини i наслщки податково1' вiдповiдальнiсть, вмiти читати договори i розумии ïx змiст, вмии оцiнювати пропозицiï фiнансовиx iнституцiй i визначати ступень ïx перспективноï стабшьносп.
Вiдповiдно до визначення Управлiння з регулювання i нагляду у сферi фiнансовиx послуг Великобританiï, фiнансова грамотшсть - це здатшсть людей жити на тi кошти, як1 е в ïxньому розпорядженнi, стежити за станом своï'x фiнансовиx ресурсiв, планувати своï майбутнi доходи i витрати (особливо пенсш), правильно обирати фiнансовi продукти i вмiти розбиратися в життевовиникаючих фiнансовиx проблемах i питаниях [2; 7-9].
Велика Бриташя вважаеться одшею з провiдниx краïн у сферi фiнаисовоï грамотностi. Цьому сприяе, зокрема, досить високий загальний рiвень iнформованостi населення з питань фiнансовоï грамотностi, розвиток демократичних iнституцiй i фшансового ринку, уа учасники якого активно залучаються до фiнансовоï' освии населення [4].
Цiкавим е i досвщ уряду Сполучених Штатiв Америки (США), яким було створено Комюш з фiнансовоï грамотностi та освии, а також Консультативну раду з фiнансовоï грамотностi при президентi. У доповщ Консультативноï' ради з фiнансовоï грамотностi США наводиться таке ïï визначення: «Умшня ефективно використовувати знання i навички з управлшня фшансовими ресурсами для досягнення фшансового благополуччя» [2].
Рiвень фiнансовоï грамотностi населення рiзниx краïн значно вiдрiзияеться. 1снують рiзнi детермiнанти в системi освии фiнансовоï' грамотностi, як1 визначаються нацюнальною, регiональною i соцiальною специфiкою краши, в як1й впроваджуються сучаснi програми пiдвищения фiнансовоï' освiти громадян. Так програми дiють у США, Великобритании Бельгiï, Фiнляндiï, Польщi, Румунiï, Австрп, Нiмеччинi, Канадi, Угорщинi, 1спанп, 1тали, Чеxiï, Норвегiï, Австралiï, Iндонезiï, Швденнш Африцi та iншиx краïнаx.
На сьогодш, в мiжиароднiй практицi юнуе розподiл краïн по рiвню розумшня впливу фiнансовоï' грамотностi населення на ïx економiчний i соцiальний розвиток, i саме, на державу покладаеться ключова роль координатора цього процесу:
- краïни iз високим ступенем розумшня значущосп фiнаисовоï грамотностi населення та масштабносп фiнансовоï освiти, це краши: Великобриташя, Канада, Нова Зеландiя, Франщя, Нiмеччина, Сiнгапур, а лщером впровадження фiнансовоï освiти населення i виршення проблем фiнансовоï' культури е США;
- краши iз державним усвiдомлениям важливостi фiнансовоï освiти, але вiдсутнiстю належиоï шдтримки, це Iталiя, Чеxiя, Голландiя, Австрш, Польша, Украïна, Iндiя, (згiдно дослщжень, Украïна за останнi роки з групи iз початковим рiвнем осмислення впливу фiнансовоï грамотностi на економiчний та соцiальний розвиток краïни шднялась до другоï' групи, i це е дуже позитивною динамiкою змш);
- краши iз початковим рiвнем осмислення впливу фiнансовоï грамотностi громадян на економiчний та соцiальний розвиток краши й початком процесу iнiцiалiзацiï проекпв i програм забезпечення фiнансовоï грамотностi населення (Росiя, Китай).
Досвщ розвинених краïн сввдчить про рiзнi за своïм характером форми учасп держави у процесi пiдвишения рiвня фiнансовоï' грамотностi населення, держава може:
- виступати координуючим центром реалiзацiï' iнформацiйно-освiтнix програм та забезпечувати функцюнування единих iнформацiйниx баз i каналiв поширення iнформацiï;
- повнiстю або частково фшансувати реалiзацiю iнформацiйно-освiтнix програм;
- формувати стандарти поширюваноï' виробниками фiнаисовиx послуг iнформацiï та характерш процедури ïï розкриття;
- повнiстю самостiйно реалiзовувати ва детермiнанти дiй iз розвитку фiнансовоï грамотностi (саме ця реалiзацiя вах зaxодiв е найбiльш централiзованою формою учасп держави, проте майже не використовуеться на практищ, оск1льки, як правило, краши залучають недержaвнi шститути для охоплення i реaлiзaцiï' програм фiнaнсовоï грaмотностi населення). [2; 8-10].
Ва вище зaзнaченi форми учасп держави у пiдвишеннi рiвия фiнaнсовоï грaмотностi, як правило, комбiнуються i не використовуються в чистому виглядг В iдеaлi втручання держави повинно бути, лише тод^ коли воно е необхщною умовою здiйснения заходу або ж призводить до знaчноï економiï витрат i пiдвишения ефективносп реaлiзaцiï проекту. Тому на рiзниx стaдiяx реaлiзaцiï' освiтньо-
шформацшних програм (вщ розробки до поширення) характер i CTyniHb y4acTi держави повинен варшватися.
До реалГзаци програм розвитку фшансово! грамотностi населення i це усвщомлюеться всiма розвиненими кра!нами, необхщно залучати широкий перелiк вiдповiдних оргашзацш, як1 розподГляються наступним чином:
- державш оргашзаци, як1, визначаючи напрями i прiоритети державно! полiтики, також беруть участь у формуванш стратеги розвитку фшансово! грамотности реалiзацi! програм i формyваннi правового середовища вщповщних ринк1в. Як правило, такими оргашзащями е соцiальнi структури, вiдповiдальнi за питання освiти, працевлаштування i пенсшне страхування; органiзацi! як1 регулюють ринки сучасних фшансових послуг i забезпечують захист прав споживачiв;
- некомерцшш (державнi) громадськ1 органiзацi! (як1 фшансуються або за рахунок держави або за рахунок приватного сектору), яш активно залучаються до процесу реалiзацi! стратегi! пiдвищення рiвня фiнансово! грамотносп населення на всiх стадiях (починаючи з дослiджень i розробки програми стратегi!);
- приватнi галyзевi оргашзаци або рiзного роду асоцiацi!, що представляють iнтереси галyзi, реалiзyють значну частку програм у сферi фшансово! грамотносп населення.
Форми yчастi приватного сектору аналопчш державним формам за винятком формування загальних стандартiв шформацшних програм i процедур розкриття шформацп [2].
Як було вище зазначено, США е одшею iз провщних кра!н, яка придiляе значну увагу формуванню фiнансово! грамотностi населення. Там, як i в усьому свт, е довол1 гострою проблема заборгованосп населення, що, в свою чергу, змушуе органи влади запроваджувати заходи щодо виршення питань, пов'язаних iз пiдвищенням рiвня фiнансово! грамотностi населення. Американську модель фшансово! освгги побудовано як багаторiвневy систему пiдготовки споживачiв фiнансових послуг з чiтко диференцшованою структурою постачальник1в послуг, в якш кожен рiвень вiдповiдае життевому циклу людини. Ддюча система фiнансово! освгги об'еднуе потенцiйних i реальних споживачiв фiнансових послуг. Центральним елементом ще! моделi е державне yправлiння, яке вадповадае як за фiнансовy незалежшсть держави, так i за координацш фiнансового захисту та фiнансових знань громадян у всш кра!нi.
У Сполучених Штатах просування освпшх програм фшансово! грамотносп здiйснюеться досить активно. Формування поведшкових навичок, культури дшового спiлкyвання, здатнiсть вiдстоювати сво! права при цьому не порушуючи права шших членiв сyспiльства, вмшня вести переговори, працювати в командi, ризикувати i правильно оцiнювати шанси на устх, освоення навичок користування кредитними картками, вмшня оцiнювати i обирати схеми медичного страхування, розраховувати податковi платеж!, аналiзyвати необхiднiсть i доцшьшсть взяття кредиту тощо, ва щ питання е обов'язковими i важливими для студентства [4].
Водночас у структур! бюджету уряду США не передбачено жодного цента, завданням якого було б тдвищення рГвня фшансово! грамотносп населення. Практично ва заходи здшснюються за шщативою та безпосередньою участю волонтерГв i некомерцшних оргашзацш, а спещальш фонди для цих цшей формуються за рахунок добровГльних пожертв юридичних i приватних оаб. Незважаючи на це, фшансова грамотшсть у США набула статусу нацюнального руху. Окреслена модель розвитку дае змогу фшансовш грамотносп бути достатньо гнучкою, варГативною i певною мГрою вшьною, тим самим даючи змогу накопичувати ушкальний досвщ роботи з рГзними цшьовими групами людей, що проживають у рГзних географГчних i сощальних умовах [3].
ОкрГм того, серед кра!н, як1 мають та реалГзують на практищ нацюнальт стратег!! фшансово! грамотносп е Канада, 1рландГя, АвстралГя, Угорщина, Бразил1я, МалайзГя, Нова ЗеландГя, ЧехГя, Сшгапур, Польща, ПГвденна Африка, Великобриташя, Роая, Бшорусь, Азербайджан, ГрузГя, кра!ни Балтп, Казахстан та шш [3].
У свповш практищ неабияким попитом користуеться профеая радника у сфер! особистих фшанав, особливо у США, де вона вже Гснуе майже 20 рок1в. У £врош приблизно 50% уах угод здшснюеться через фшансових консультанпв, у США цей показник перевищуе 60%, а в Австралп - 80%; щодо Укра!ни, то це лише 3% вах угод. Консультант не продае фшансовГ продукти, а допомагае ктентам зберегти та примножити сво! кошти, у цьому раз! вш повшстю приймае позицш ктента. Такий високий попит на фшансових консультанпв також спричинений великою к1льк1стю швесторГв [5; 7; 8].
У мГжнароднш практищ використовуються рГзт способи навчання молод! рахувати власний бюджет, бути фшансово обГзнаними, володгти базовими знанням про фшансовГ шструменти та послуги. Так, наприклад, у ПольщГ оргашзащя Фундащя Кроненберг у кооперацп Гз Citi Bank уже бшьше двадцяти рок1в розробляе i вплюе програми для фшансово! освпи населення, зокрема програма «Мо! Фшанси» е найбшьшою молодГжною програмою економГчно! освпи в ПольщГ, метою яко! е навчання молодих людей приймати ращональш та випдш фшансовГ ршення i регулярно оновлювати сво! фшансовГ знання. «Шдприемницька програма» фшансово! освпи адресована студентам старших клаав
середньо! школи. Здшснюеться у сшвпращ з Фондом Досягнень Молодь Мета проекту полягае в передачi знань про шдприемництво студентам та допомозi !м розвинути навички та компетенцi! в цш галузi. Проект Business Startup е нацюнальною програмою, що призначена для студенпв та випускник1в. Учасники проекту проходять навчання i консультування, що розроблеш для допомоги !м у перетвореш !х бiзнес-iдей в реальний бiзнес [4]. Метою програми е стимулювання пiдприемництва серед студентiв i допомога !м у вiдкриттi сво!х власних фiрм.
Дослiдження, проведенi в Польщ^ показують, що молодь сприймае навчання у цiй сферi i зацiкавлена в ньому; дорослих навчити важче, адже вони в переважнш сво!й кiлькостi не проявляють шщативу щодо вивчення додатково! iнформацi! з приводу фшанав, що породжуе вагомi труднощi пiд час вирiшення конкретних питань iз приводу використання кошпв.
У Великобританi! та США фшансова грамотнiсть регулюеться законами, в шших державах, таких як Бельгiя, Австралiя, Францiя, Австрiя, Польща, активно користуються проектами, здебшьшого це 1нтернет-ресурси та платформи, як переважно розробленi у формi iнтерактивних iгор. Удалими програмами пiдвищення фшансово! грамотностi е: «Вщповщальшсть за майбутне» (США), «Фшанси i педагопка» (Францiя), «Фiнансовi водiйськi права» (Австрiя), «Економiя пенсп» (Швецiя), «Вмш планувати свое майбутне» (Польща), «Фшансова грамотшсть на робота змусь грошi працювати» (Великобританiя), «Грошi говорять!» (Угорщина), «Фiнансова грамотнiсть. Розумiння грошей» (Австралiя) та iн. Програми, як правило, створюються з урахуванням культурно! специфiки тiе! чи шшо! кра!ни або адаптуються пiд цю специфiку [5].
Представники Агентства США з м1жнародного розвитку USAID «Мiжнароднi партнерства заради стабiльностi фiнансового сектору» провели опитування серед населення, щоб з'ясувати, насшльки громадяни Укра!ни розумiються на фшансовш системi i взаемодiють iз нею. Дослщження проводилось у серпнi 2021 р. В опитуванш взяли участь 2040 украшщв вiком вiд 18 до 79 рошв. За даними дослщження USAID «Фiнансова грамотнiсть, обiзнанiсть та iнклюзiя в Укра!ш» у 2021 рощ Укра!на зросла за рiвнем фiнансово! грамотностi як у порiвняннi з 2018 р., так i в порiвняннi з шшими кранами (тренди Укра!ни iнодi суттево кращ^ нiж iнших кра!н); залишаються розбiжностi у фiнансовiй грамотностi за вшом, мiсцем проживания, освiтою i доходами, що е характерним i для кра!н дослiдження ОЕСР за 2020 р. Водночас, практично вщсутш ввдмшносп за статтю (у Звт ОЕСР навпаки питання вiдмiнностей мiж фiнансовою грамотнiстю чоловiкiв i жшок е релевантним); укра!нщ мають нижчий рiвень доходу та вiдповiдно менший запас мiцностi на випадок втрати основного джерела доходу та ввдчувають бiльший стрес через стан сво!х фiнансiв порiвняно iз опитаними з кра!н порiвняння. За методологiею ОЕСР, загальний iндекс фiнансово! грамотностi Укра!ни становить 12,3 бали (або 58% ввд його максимального значення). 1ндекс фшансово! грамотностi в Украíнi наразi демонструе гарну динамiку - за менше нiж 3 роки вщбулося зростання на 6,0% у бальному вираженш; усi компоненти iндексу покращилися [6].
Нове дослщження фшансово! грамотносп в Укра!нi, проведене з використанням методики Органiзацi! економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР), показало, що Укра!на разом з Польщею знаходиться на 30-ому та останньому мгсщ у рейтингах.
Результат Укра!ни за 1ндексом фшансово! грамотностi ОЕСР (знання, ставлення, поведiнка) становить 11,6 балiв (проти 13,2, що е середнiм показником тридцяти кра!н) i переконливо сввдчить про те, що Нацiональна стратепя з тдвищення фiнансово! грамотностi е вкрай важливою. Рiвень фшансово! грамотносп е найнижчим у вiковiй груш 18-24 роки (10,6 балiв проти 12,1 у вшовш групi 25-34 роки). Це вказуе на те, що прюритетними могли б стати шщативи з фшансово! грамотносп для шдлитав i молодi. Укра!нцi рiшуче пiдтримують викладання фiнансово! грамотностi у школах - 70% хотши б, щоб дней навчали в школ^ як розпоряджатися сво!ми фiнансами.
Дослщження демонструе, що програми з фшансово! грамотносп повинш бути одним з найважливших прiоритетiв для Укра!ни. Люди з нижчими доходами, нижчим рiвнем освiти та тi, як1 не мають баншвських рахунк1в, демонстрували нижчi результати та почувалися менше фшансово забезпеченими. Таш укра!нцi найбiльше б виграли вiд фiнансово! просвiти [6]. Найбшьш проблемними е питання, яш стосуються кредитування: обчислення реально! ставки вщсотка, вiдповiдальнiсть банков розкривати цю реальну ставку позичальникам, поняття плаваючо! ставки та вiдповiдальнiсть поручителя за споживчим кредитом [4]. Очевидно, що укра!нщ цiкавляться лише тими фшансовими темами, яш мають для них персональну важливiсть.
Щоб наблизитися до виршення дано! проблеми, потрiбно не тшьки сформувати понятiйний апарат, а й, використовуючи досвщ iнших кра!н, розробити систему пiдвищення рiвня фшансово! грамотность У таких кра!нах, як США, Авс^я, Великобританiя, пiдвищення фшансово! грамотносп населення включено в один iз прiоритетних напрямiв державно! полиики, тому там проводяться систематичнi дослщження, спрямованi не тiльки на визначення рiвня фiнансово! грамотностi, а й на видшення прiоритетних напрямiв фiнансово! освiти громадян. Незважаючи на те що сощально-економiчний результат вiд пiдвищення фшансово! грамотносп проявляеться поступово, свiтова практика
пiдтвеpджye безперечну неoбxiднiсть проведення тaкoï роботи i непpипyстимiсть звoлiкaния y виpiшеннi ^eï проблеми [2; 6-8].
Вpaxoвyючи передовий зapyбiжний дoсвiд тa беpyчи його зa основу в життeвиx pеaлiяx нaшoï кpaïни, ввaжaeмo, що для тдвищення piвня фiнaнсoвoï гpaмoтнoстi ^селенн^, перш зa все, неoбxiднo вжити нaстyпниx зaxoдiв:
- poбoтa з вpaзливими гpyпaми нaселения зa вжом i зa мiсцем пpoживaния. Нaйбiльшi проблеми з фiнaнсoвoю гpaмoтнiстю спoстеpiгaються у тaкиx вiкoвиx гpyпax, як 18-24 роки (a особливо 18-19 рошв) тa стapше 60 рошв. Taкoж сiльське нaселения мae прогалини у фiнaнсoвiй гpaмoтнoстi. Taким чином, неoбxiднo пеpефopмaтyвaти зaxoди з фантового пpoсвiтництвa нaйбiльш прийнятним чином для цт груп нaселения, в тому чи^ через фopмyвaния aдеквaтниx кaнaлiв поширення iнфopмaцiï. Неoбxiднo зayвaжити, що oнлaйн-oсвiтa не зaвжди e доступною для зaзнaчениx груп нaселення, a це aктyaлiзye питaння проведення oфлaйн-зaxoдiв. Вiдзнaчимo, що прогрес oстaннix рошв в Укpaïнi знaчнoю мipoю був зaбезпечений пpoсвiтницькими зaxoдaми зa тдтримки мiжнapoдниx дoнopiв, i pеaлiзaцiю цж зaxoдiв вapтo пpoдoвжyвaти, щоб зберегти i примножити oтpимaний ефект;
- проведення poз'яснювaльнoï роботи щодо пеpевaг користувяння фiнaнсoвими пpoдyктaми серед ^селенна Укряши. Звiснo, це неoбxiднo робити не тшьки ня piвнi ф^янсовт pегyлятopiв, a швидше ня piвнi фiнaнсoвиx iнститyтiв, як1 й e шнцевими пpoдyцентaми фiнaнсoвиx послуг. Вяжливо вiдзнaчити, що yсвiдoмлення фiнaнсoвими установши свoeï вiдпoвiдaльнoстi зя недоброчесну поведшку щодо спoживaчiв 7 фiнaнсoвиx послуг, зокремя, в чaстинi розкриття шформяци про фiнaнсoвy послугу, стяне мщним пiдгpyнтям для зросгання дoвipи до ф^янсовт устянов;
- спрямувяння зусиль ф^янсовт pегyлятopiв ня посилення зaxистy пряв спoживaчiв фiнaнсoвиx послуг тя iнфopмyвaння спoживaчiв про вже ноявш мoжливoстi ïx вiдстoювaння. Дoслiдження покязяло, що 10% у 2021 р. (12% у 2018 р.) респонденпв не зняють про нaявнiсть гapaнтyвaння вклaдiв фiзичниx oсiб i тшьки 31% у 2021 р. (27% у. 2018 р.) респонденпв зняють, що бянки мяють розкривяти шформяцш про реяльну вiдсoткoвy ставку зя кредитом.
Toмy сьoгoднi, як школи, неoбxiднo створити iнститyт незaлежниx ф^янсовт кoнсyльтaнтiв, як1 будуть пpaцювaти не ня бянк ябо стpaxoвy компянш, a пpaцювaти ня свого ^mema, зaxищaти його iнтеpеси. Звичяйно, неoбxiднo створити ня держявному piвнi умови отримяння вiдпoвiднoï oсвiти, якя б вадповдаля нормям тя вимогам мiжнapoдниx стaндapтiв, i для яко1' були б створен деpжaвнi стяндярти i методолопя [1].
Вiдoмo, що ня нинiшньoмy фiнaнсoвoмy ринку пpaцюe бягато фiнaнсoвиx посередник1в. Няприкляд, це стpaxoвий ягент - який e предсгавником кoмпaнiï, вiн дie вiд iменi i зя дорученням стpaxoвoï кoмпaнiï. Або брокер - тякож учясник ринку, яле який дie вже ввд свого iменi i зя дорученням клieнтa. Kлieнтoм брокеря можуть бути як стpaxoвi кoмпaнiï, тяк i люди, що бяжяють уклясти дoгoвip стpaxyвaння. I циx двя сyб'eкти ринку стpaxoвиx послуг пряцюють доти, поки не виникae ситуящя, нaпpиклaд, коли людиня бере шотечний кредит, умовою якого e стpaxyвaння зястявного мяпня. Виникae бiльш широке поле фiнaнсoвиx iнстpyментiв. Сяме тут i пoтpiбнi фiнaнсoвi консультанта, як можуть допомогти людинi пiд чяс yклaдення кредитного тя стpaxoвoгo дoгoвopiв, вiдпoвiднo до iншиx угод, у^ляден^ мiж позичяльником i кредитором. To6to фiнaнсoвий консультант - це одночясно кредитний, iпoтечний, iнвестицiйний тя стpaxoвий посередник, вiн пoeднye в to6í всi нaпpямки. I що дуже вяжливо, вiн зaxищae iнтеpеси oiem^ [1; 7-10].
Висновки
Фiнaнсoвa ^aHoraia^ e одним iз нaйвaжливiшиx чиннишв росту екoнoмiки: чим бiльше нaселення буде зaдiяне ня фiнaнсoвoмy ринку тя чим вище буде попит ня фiнaнсoвi послуги, тим бшьше буде виникяти передумов для тдвищення piвня ефективнoстi фiнaнсoвoï системи i сгалого розвитку держяви у цшому. Для збiльшення piвня зялучення piзниx верств нaселення до користувяння фшянсовими послугами неoбxiдне впpoвaдження кoмплексниx зaxoдiв щодо зaбезпечення фiнaнсoвoï oбiзнaнoстi з ypaxyвaнням особливостей кожно1' цiльoвoï групи. Виxoдячи з того, що проблемя фiнaнсoвoï гpaмoтнoстi стoсyeться держявнох' екoнoмiки, то й виpiшyвaтися воня повиння нясямперед ня держявному piвнi починяючи з визнaчення основно1' лянки серед держявнт opгaнiв, що буде виступяти координятором здiйснення зaплaнoвaниx нaцioнaльниx iнiцiaтив.
Пiдсyмoвyючи, ми кoнстaтyeмo, що зaвдaння пiдвищення фiнaнсoвoï гpaмoтнoстi, безумовно, e обов'язком держяви, бiзнесy тя амЧ. Проте, щоб досягти нялежного piвня фiнaнсoвoï гpaмoтнoстi, ми мaeмo нясямперед подоляти вiдвеpтo пясивне стявлення бшьшосп yкpaïнцiв до створення влясного добробуту тя розвинути фiлoсoфiю сaмoзaйнятoстi гашт спiввiтчизникiв, якя дae змогу кожному громядянину отримяти фiнaнсoвy допомогу. незaлежнiсть i збеpiгaти ïï все свoe життя. Koжен укряшець повинен розумгги, що сьoгoднi бути фiнaнсoвo грямотною людиною нaдзвичaйнo неoбxiднo. Зрештою, ф^янсовя гpaмoтнiсть oзнaчae, що ви можете керувяти сво1'ми грошимя, щоб отримяти фiнaнсoвy незaлежнiсть зя допомогою шструменпв тя нявичок yпpaвлiння грошимя, доступна ня сучясному ринку.
Аналiз ситуацп в Укра!ш показуе, що детермшанти тдвищення рiвня фiнансово! грамотностi реалiзуються, переважно, в рамках школьно! освии у виглядi факультативiв. Професiйно-технiчнi заклади практично не придiляють уваги фшансовш освiтi сво!х студентiв. Та лише деяш вишi, проявляють iнтерес до програм з пiдвищения фшансово! грамотность Тому пропонуемо в якостi стратеги розвитку фшансово! освiти передбачити вивчення фшансових аспектiв в рамках базових дисципл^предмепв неекономiчних спецiальностей. Важливе значення в поширенi необхiдних фiнансових знань враховуючи свiтовий досвiд, мае дгяльшсть громадських освiтнiх органiзацiй, розробка та впровадження безкоштовних on-line курсiв за цшьовою аудиторiею та вiдповiдно особливостей рiзних категорiй громадян.
Список використаноТ лiтератури
1. Радзiшевська Д. В. Шдвищення фшансово! грамотностi населення Укра!ни як один iз прiоритетiв державно! полиики на сучасному етапi. URL: http://academy. gov.ua/ej/ej 13/txts/Radzishevska.pdf ( дата звернення 01.12.2021).
2. Дудчик О. Ю., Матвiйчук I. О. Фшансова грамотнiсть населення: теоретичнi аспекти, проблеми i перспективи полiпшення в Украшь 1нфраструктураринку. 2019. Вип. 31. С. 631-635.
3. Слобода Л. Я. Фшансова грамотшсть як чинник забезпечення ефективносп використання банк1вського катталу. BicHUK yHieepcumemy банювсько'1 справи Нацюнального банку Укра'ши. 2011. № 2 (11). С. 167-172.
4. Гончар Л. В., Гарна С. О., Мартиненко А. О. Фшансова грамотшсть населення Укра!ни як фактор устшного розвитку держави. 1нновацшна економiка. 2019. Вип.1-2. С. 182-186.
5. Гаврилко Т. О., Довгань М. М. Фшансова грамотшсть населення: вичизняний та зарубiжний досвщ. Приморсьт економiчнi студИ. 2018. Вип. 30-2. С. 48-52.
6. Фшансова грамотшсть, фшансова iнклюзiя та фшансовий добробут в Укра!т у 2021: звгт за результатами дослщження для DAI Global LLC, Проекту USAID «Трансформащя фшансового сектору». 2021. 80 c. URL : http://www.fst-ua.info/wp-content/uploads/2021/10/Ukraine 2021 Financial-Literacy-Survey-Report UA.pdf (дата звернення 25.11.2021).
7. Tanklevska, N., Povod, T., Ostapenko, A., Borovik, L. Crowdfunding Development Trends: Foreign Experience and Ukrainian Realities in the Digital Economy. Conference Paper. Lecture Notes in Networks and Systems, 2021, 194 LNNS, p. 897-908 https://link.springer.com/chapter/10.1007%2F978-3-030-69221-6 69 (дата звернення 25.11.2021).
8. Танклевська Н. С., Повод Т. М. Поведшкова економша: етимологiя, сутнiсть, теорiя. Науковий ei^uK Льотно'1 академИ. Серiя: Економжа, менеджмент та право. 2021. Вип. 3,4. С. 38-45. URL: http://hdl.handle.net/123456789/6213 (дата звернення 01.12.2021).
9. Танклевська Н. С., Ярмоленко В. В. Тенденцп розвитку страхування сшьськогосподарських культур в Укра!ш. Науковий вiснuк Ужгородського утверситету. Серiя «Економжа». 2018. Вип.1(51). С. 381-386. URL: http://dspace.ksau.kherson.ua/handle/123456789/1632 12 (дата звернення 22.11.2021).
10. Ярмоленко В. В. Вплив факторiв на функцюнування ринку агрострахування. Б1ЗНЕС1НФОРМ. Економжа. Економжа сшьського господарства i АПК. 2019. № 9. С. 144-151. URL: http://dspace.ksau.kherson.ua/handle/123456789/1640 (дата звернення 30.11.2021).
References
1. Radzishevs'ka D. V. (2021) Pidvyshchennya finansovoyi hramotnosti naselennya Ukrayiny yak odyn iz priorytetiv derzhavnoyi polityky na suchasnomu etapi. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej 13/txts/Radzishevska.pdf (access date 01.12.2021).
2. Dudchyk O. YU., Matviychuk I. O. (2019) Finansova hramotnist' naselennya: teoretychni aspekty, problemy i perspektyvy polipshennya v Ukrayini. Hroshi, finansy i kredyt, Vyp. 31. р. 631 -635.
3. Slovoda L. (2011) Finansova ghramotnistj jak chynnyk zabezpechennja efektyvnosti vykorystannja bankivsjkogho kapitalu [Financial literacy as a factor in ensuring the effciency of using bank capital]. Bulletin of the University of Banking of the National Bank of Ukraine, No. 2 (11), pp. 167-172.
4. Honchar L. V., Harna S. O., Martynenko A. O. (2019) Finansova hramotnist' naselennya Ukrayiny yak faktor uspishnoho rozvytku derzhavy. Innovatsiyna ekonomika, Vyp.1-2, Р. 182-186.
5. Havrylko T. O., Dovhan' M. M. (2018) Finansova hramotnist' naselennya: vitchyznyanyy ta zarubizhnyy dosvid. Prymors'ki ekonomichni studiyi. Vyp. 30-2. Р. 48-52.
6. Finansova hramotnist', finansova inklyuziya ta finansovyy dobrobut v Ukrayini u 2021: zvit za rezul'tatamy doslidzhennya dlya DAI Global LLC, Proektu USAID «Transformatsiya finansovoho sektoru». 2021. 80 р. URL : http://www.fst-ua.info/wp-content/uploads/2021/10/Ukraine 2021 Financial-Literacy-Survey-Report UA.pdf (access date 25.11.2021).
7. Tanklevska, N., Povod, T., Ostapenko, A., Borovik, L. Crowdfunding Development Trends: Foreign Experience and Ukrainian Realities in the Digital Economy. Conference Paper. Lecture Notes in Networks and Systems, 2021, 194 LNNS, p. 897-908 https://link.springer.com/chapter/10.1007%2F978-3-030-69221-6 69 (access date 25.11.2021).
8. Tanklevs'ka N. S., Povod T. M. (2021) Povedinkova ekonomika: etymolohiya, sutnist', teoriya. Naukovyy visnyk L'otnoyi akademiyi. Seriya: Ekonomika, menedzhment ta pravo, 2021. Vyp. 3,4. S. 38-45. URL: http://hdl.handle.net/123456789/6213 (access date 01.112.2021).
9. Tanklevs'ka N. S., Yarmolenko V. V. (2018) Tendentsiyi rozvytku strakhuvannya sil's'kohospodars'kykh kul'tur v Ukrayini. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho universytetu. Seriya «Ekonomika». Vyp.1(51). S. 381-386. URL: http://dspace.ksau.kherson.ua/handle/123456789/1632 12 (access date 22.11.2021).
12. Yarmolenko V.V. (2019) Vplyv faktoriv na funktsionuvannya rynku ahrostrakhuvannya. BIZNESINFORM. Ekonomika. Ekonomika sil's'koho hospodarstva i APK. № 9. p. 144-151 URL: http://dspace.ksau.kherson.ua/handle/123456789/1640 (access date 30.11.2021).
