CC BY
21Краснова I.
д.е.н., професор, професор кафедри банювсько'! справи та страхування КНЕУ iM. В.Гетьмана,
Киш, Украша https://orcid.org/0000-0002-4507-6629 Лавренюк А. здобувач рiвня PhD кафедри банювсько'! справи та страхування КНЕУ iM. В.Гетьмана,
Киш, Украша https://orcid.org/0000-0002-0398-4418
ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТ1 ЦИФРОВО1 Ф1НАНСОВО1 ШКЛЮЗП
Krasnova I.,
Doctor of Economics, Professor, Professor Department of Banking and Insurance Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Kyiv, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-0398-4418 Lavreniuk A.,
PhD student of the Department of Banking and Insurance Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman
Kyiv, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-0398-4418
CHALLENGES AND OPPORTUNITIES OF DIGITAL FINANCIAL INCLUSION
DOI: 10.31618/ESSA.2782-1994.2022.2.77.241 Анотащя. Низький piBeHb цифрово! фшансово! грамотносл громадян е одшею з актуальних проблем укра!нсько! баншвсько! системи та економiки в цшому. Висвгтлено вплив фштех шновацш на формування шклюзивно! фшансово! поведшки населения Цифровi фiнансовi послуги останшми роками виступають як ключовий чинник фшансово! шклюзи. В статтi обгрунтовано ролi та значення цифрово! фшансово! грамотности визначено чинники, що стимулюють розвиток. Виокремлено складовi цифрово! фшансово! грамотности серед яких важливу роль вщграють цифрове мислення та цифрова комушкащя. Дослвджено динамiку поведiнки споживачiв фiнансових послуг рiзних поколiнь.
Abstract. The low level of digital financial literacy of citizens is one of the urgent problems of the Ukrainian banking system and the economy as a whole. In recent years, digital financial services have been a key factor in financial inclusion. The article substantiates the roles and significance of digital financial literacy, determines the factors that stimulate its development. There are the components of digital financial literacy, among which digital thinking and digital communication plays an important role. The financial services consumer's behavior of different generations has been investigated in dynamics.
Ключовi слова: фтансова тклюзивтсть, цифрова фтансова тклюзивтсть, фiнансова грамоттсть, цифровi фiнансовi технологи, iнновацii, фiнтех.
Key words: financial inclusion, digital financial inclusion, financial literacy, digital financial technologies, innovations, fintech.
Вступ. Дослщження сввдчать, що невщ'емним фактором економiчного зростання кра!ни е шновацшний фшансовий розвиток (Levine, 2005). Цей взаемозв'язок е двостороншм. Також виявлено позитивну кореляцш м1ж фшансовою iнклюзiею та економiчним зростанням (Sahay et al., 2015). 1снуе низка дослщжень, яш розкривають позитивний вплив фшансово! шклюзи на подолання бвдносп та зменшення сощально! нерiвностi (Beck, Demirguc-Kunt, and and M. S. Martinez Peria, 2007; Demirguc-Kunt et al., 2017; Sahay and Cihak, 2020; Prymostka L. O., Krasnova I. et al., 2020). В багатьох роботах доведено прямий вплив фшансово! шклюзи на економiчне зростання для кра!ни з низьким рiвнем фiнансово! iнклюзi! та з низьким рiвнем доходу (Sahay et al., 2015; Loukoianova et al., 2018).
В цен^ уваги у фшансових питаниях мае бути споживач та piBeHb його фiнансовоi гpамотностi. Проте в умовах дiджиталiзацii фiнансових риншв, набувае значення не просто володшня навичками, вмiниями, компeтeнцiями використання фшансових знань в цiлях забезпечення власноi фiнансовоi захищeностi та збагачення, а й вмшня використовувати iнфоpмацiйнi технологи, забезпечувати захист конфiдeнцiйностi даних, безпеку даних та залишатися eкономiчно незалежним. Розвиток фiнансових iнновацiй та шформацшних тeхнологiй у рази збiльшуе актуальшсть дослiджeния саме цифpовоi фiнансовоi шклюзивносл, як наступного piвия фiнансового грамотносл.
Все це обумовлюе актуальнiсть дослщження цифрово!' фiнансовоi iнклюзивностi громадян.
Основш результата дослщження. Цифрова
фшансова шклюзш (Digital financial inclusion, DFI) не дуже вiдрiзняeться вiд поняття традицшно1 фiнансовоï iнклюзiï (Financial inclusion, FI). DFI це фаза розширення FI, в межах я^' починають дом^ють iнновацiйнi технологiï як агент змш, який може призвести до революцшного розвитку в загальному свiтовому фшансовому секторi. Проте, фiнансово грамотна людина не е апрiорi фiнансово грамотною в умовах цифрових трансформацш. DFI передбачае, що фiнансовi послуги надаються iндивiдуально, дистанцiйно в безготiвковiй формi з
використанням рiзних електронних пристро1в, вад яких Bei учасники угоди отримують переваги (Klapper 2017). Враховуючи беззаперечну важливiсть i перспективи DFI, банки прагнуть до повноцiнного впровадження цифрових фiнансових послуг. DFI не пльки надае переваги для фшансово iзольованих та малозабезпечених верст громадян (рис. 1), але й допомагае банкам досягти стабiльностi (Ahamed and Mallick 2019). Це, в свою чергу, сприяе досягненню цiлей сталого розвитку до 2030 року (Banna et al. 2020).
Доступ до формальних фшансових послуг на основi цифрових рахуншв
Низькi витрати на цифровi транзакцiйнi платформи дозволяють здшснювати локальнi, нерегулярнi, незначнi тразакци при нерiвномiрних доходах та витратах
Додатковi фiнансовi послуги, адаптованi до потреб ктенпв та 1х фiнансових можливостей
Зниження ризишв та витрат повязаних з використанням гот1вки, розвиток cashless economy
Розширення можливостей накопичення активiв рiзними категорiями громадян
Рис. 1. Переваги цифровог фтансовог тклюзп для громадян Джерело: cкладено авторами
Вплив фштех шновацш на цифрову фшансову кредитування, заощадження населення та поведшку домашнiх господарств найбiльш всього страхування (рис. 2). проявляеться через так фiнансовi послуги: платежi,
Рис. 2. Напрями впливу FinTech на фiнансовi послуги Джерело: складено авторами
Забезпечуючи доступ та можливiсть активного використання доступних фшансових послуг, DFI може принести значш переваги банк1вським, небанк1вським та нефшансовим установам. Мобiльнi телефони (МТ) та хмарш технологй' (ХТ), штучний штелект (AI), машинне навчання (ML), Big Data analytics (BD), прогнозний аналiз (Data Science, DS) та блокчейн технологи роблять фiнансовi операцй' менш дорогими та зручнiшими для клеить. Цi технологiчнi шновацн зданi зб№шити близьк1сть до клieнтiв, знизити експлуатацшш витрати та покращити ефективнiсть та досввд клieнтiв щодо користування традицшними фiнансовими послугами. З активним впровадженням цифрових технологiй змiнюeться характер товарно-грошових ввдносин. Громадяни мають можливiсть сплачувати за покупки без
готiвки не тiльки з використанням пластикових карток, а й ще за допомогою гаджепв - смартфошв, смарт-годинник1в, браслетiв, каблучок, тощо. З'являються новi фiнансовi продукти, iнструменти та навиъ новi форми активiв, так як криптоактиви та цифровi грошг
Цифрова фiнансова грамотнiстъ передбачае не ильки знання цифрових фiнансових технологш, iнструментiв та ресурсiв iнтернету, а й вмшня !х ефективного та надшного використання в межах здшснення фiнансових операцiй. За останнi роки саме сектор цифрових платеж1в продемонстрував розвиток через поширення швидк1сних нових цифрових платформ та додатшв, альтернативних процесингових мереж, що позитивно сприймаютъся громадянами, а вiковi кордони користувачiв розширюютъся (рис. 3).
100
Рис. 3. Частка цифрових платежiв в окремих крагнах, за 2017piK Джерело: побудовано авторами за даними Свтового банку (WB)
Використання шновацшних технологи забезпечення фшансово! шклюзи потрiбуе шдвищення рiвня не просто фшансово! грамотностi, а саме цифрово! фiнансово! грамотностi населення, яка вимагае формування навичок пошуку та використання шформаци, фiнансових iнструментiв та критичного мислення. Навички використання цифрового простору двадцять першого столiття е ключовим фактором досягнення ф^нтово! шклюзи. Практично кожен аспект сучасного життя зараз мае цифровий вимр. Освгга може ввдбуватися в Iнтернетi; ствпраця з колегами, в тому числ1 iз рiзних краш, також може вщбуватися в Iнтернетi; фiнансовi послуги все
бiлъше переходятъ в 1нтернет. Чинниками активiзацi! цифрово! грамотностi е природт змiни поведiнки користувачiв при змш парадигми поколiнь (тисячолiття, зумери чи хоумлендери та поколiння Альфа), так i розвиток нових технологш на основi iндивiдуалiзацi!. Проте, варто пам'ятати, що iндивiдуалiзацiя призводитъ до дезiнтермедiацi!, усунення фiнансового посередника. Традицшний тип взаемоди банку та ктента, який не передбачав штеграци з внутршшми процесами клiента, замiнюетъся прямим контактом за запитом ктента. Це призводитъ до розвитку клiентоорiентованного шдходу, за якого вирiшалъна роль выводиться
споживачам фiнансових послуг, що вимагае npo3opocTÍ ринку, високо! шформованосп про TexHÍ4HÍ можливостi та умови цього процесу.
Об'ективними чинниками, що сприяють динамiчному пiдвищенню фшансово! грамотносп на сучасному етапi, е:
— тдвищення ступеня автономностi клiента з наданням послуг без прямого контакту та послуг, що iндивiдуально визначаються споживачем;
— розвиток шновацшних фiнансових iнструментiв та альтернативних каналiв продажу фiнансових послуг;
— вщдалений доступ, дистанцiйна реестращя i обробка даних;
— цифровiзацiя функцiй управлiння грошовими активами;
— впровадження технологiй блокчейна та розвиток фштех.
Проте зауважимо, для того, щоб бути частиною те! цифрово! реальностi важлива не просто цифрова креатившсть, яка фактично представляе собою функцюнальну подсистему, важливi саме навички використання цифрового простору. Цифровi навички е базою, проявом цифровог грамотностi.
Усталено визначення цифрово! грамотностi на даний час немае. Робоча група з цифрово! грамотностi ALA визначае цифрову грамотшсть як «здатшсть використовувати шформацшш та
комунiкацiйнi технологii для пошуку, оцiнки, створення та передачi iнформацii, що вимагае як когштивних, так i техшчних навичок» [3]. Тим самим розвиток цифровоi' фiнансовоi' грамотностi пов'язаний з необхiднiстю формування цифрового штелекту (digital Intellectus) як набору компетенцш, який дозволяе впевнено приймати ршення i правильно дiяти в рiзних подсистемах цифровоi' економiки.
На наш погляд, цифрова фiнансова грамотнiсть передбачае сукупшсть таких знань, вмiнь та навичок (рис. 4), що е складовими цифровоi грамотностi:
— володшня рiзноманiтними навичками -технiчними та когштивними - необхвдними для пошуку, розумшня, оцшки та передачi шформацп про фiнансовi уподобання та очшування;
— здатнiсть застосовувати рiзноманiтнi фiнансовi технологи, в тому числО шновацшш, належним чином та ефективно для управлшня особиспсними фшансами;
— розумшня взаемозв'язку мОж технолопями, шновашями, особистою конфвденцшшстю та використанням шформацп для штерпретаци результатов та оцшки якосп фшансових послуг;
— наявшсть потреби та володшня навичками користування базовими фшансовими послугами (фшаисова грамотшсть).
Рис. 4. Cvrnadoei цифрово'1 фтансового грамотностi Джерело: Побудовано авторами
Рушшною силою цифрового штелекту (digital Intellectus) е цифрове мислення та цифрова комушкашя. 1нформащя в сучасному свт е максимально доступною та в значних обсягах. Важливо набути вмшь правильно виокремлювати необхiдний набiр, обсяги та канали отримання та транслювання шформацп. Тобто кожен щдиввд повинен вмгги встановлювати кордони свое! вiдкритостi, в тому числ фiнансово!, з автоматично виникаючими ризиками. Digital - комушкащя це навички взаемодi! в цифровому формап, який
акумулюе цифрову юторш позицiонування людини. Практично в будь-якш ситуацii здатнiсть збирати, зберiгати, аналiзувати та оцiнювати данi створюе конкурентш переваги. Цифровi данi е основою bcíx цифрових технологiй, що швидко розвиваються, в тому числi в сферi фiнансiв. Це обов'язково мае бути враховано в програмах тдвищення фiнансовоi грамотностi. При збiльшеннi цифрового навантаження важливо орiентуватися в контекст та iнформацii з к1лькох джерел (об'еднання даних), що вимагае знання
опорних фiнансових термiнiв i процедур. Крiм того, фшансова грамотнiсть передбачае готовнiсть до постшного навчання в умовах швидкого навчання знань. Будь як1 стратегiчнi ршення мають спиратися на комплекс технолопчних рiшень, що включае iнформацiйно-комунiкацiйну
шфраструктуру, програмне забезпечення iз використанням методiв машинного навчання, процеси та сервюи з обробки даних та виконання рiшень.
У той же час, варто визнати, що значна частина населення не володiе цими навичками, технологiями i що це питання, яке потребуе вирiшення. Тому фiнансовi установи, школи, вищi навчальнi заклади, уряд та фiнансовi регулятори мають розробляти полггику, орiентовану на шдвищення цифрово! фшансово! грамотностi для рiзних верст населення.
З цього погляду цiкаво досл1дити поведiнку споживачiв фшансових послуг рiзних поколiнь. Покол1ння Y, або !х ще називають «цифровi аборигени», дуже важливий сегмент ктенлв для
В умовах цифрово! економiки батьки починають надавати дiтям моб№ш пристро! в середньому iз трьох рок1в. До пiдлiткового вiку вже понад 97% дiтей користуються комп'ютерами, смартфонами чи планшетами. У пвдлгтковому вiцi щдл1тки самостiйно здiйснюютъ в середньому по илька (4-5) фшансових транзакцш на тиждень. Старше поколшня вiдстае вiд представник1в покол1ння Ъ щодо наявностi досвiду використання сучасними фшансовими iнструментами. Без розумiння цифрового середовища, фiнансова грамотнiстъ съогоднi неможлива. Особливо
1 На думку прихильнишв «теори поколшь», створено! американськими вченими Нейлом Хоув i Вiльямом Штраусом в 1991 р., поколшня - це група людей, народжених в певний вшовий перiод, як1 зазнали впливу одних i тих же подш i особливостей виховання, зi схожими базовими цiнностями, сформованими в перюд дитинства. Зараз в свт живуть i працюють представники шести поколшь:
банков, осшльки вони починають досягати пiкового вшу фiнансових споживачiв i в найближчому майбутньому будуть основним джерелом прибутку для банков.
1нтернет та моб№ш прилади е основними каналами для 2/3 ктенпв покол1ння У. Дослвдження Рм>С показують, що ступiнъ, в якому банк використовуе новий цифровий набiр функцiй, буде грати дуже важливу роль у процесi вибирання банка для цiе! групи ктентпв навiтъ бiлъше за так1 критери як зручнiстъ розташування фiлiалiв, вщдшень чи навiтъ бренд.
Осшльки поколшня1 мiленiумiв (поколiння У) перевищуе у сво!х потребах та можливостях поколшня Х, то потреби перших стимулюють розвиток цифрових платформ та технологш та виводять !х на переднш план. У свою чергу, поколшня Х, !х ще називають бейбьбумери, намагаеться не вiдставати вiд сво!х попередник1в та максимально триматися одного рiвня. Також поколiння Х у деяких показниках намагаються наздогнати молоде поколшня (рис. 5).
серйозт проблеми щодо цього виникають у представнишв поколiння X i навiть Y.
Тим, хто народився в цьому столiттi, начебто простiше, оск1льки вони освоюють цифрове середовище з дитинства. У той самий час практичне освоення iнструментiв - не завжди означае розумiння сенсу тих фшансових операцш, якими користуються. Треба також мати на уваз^ що самi по собi цифровi технологи не забезпечують безпеку фшансових транзакцш Пристро! та програмш продукти мiстять велику кiлькiсть вразливостей. Юбершахра! використовують як цi вразливостi, так
поколшня GI (1900- 1923 р.н.), мовчазне поколiння (1923-1943 р.н.), поколшня бейбi-бумерiв (19431963 р.н.), поколшня Х (1963-1984 р.н.), поколшня мшешум, або Y (1984-2000 р.н.), поколшня Z (с 2000 р.н.). Два останшх поколшня називають також «цифровим» поколшням (в переклащ з англ. Digital Native - «цифровий людина»).
70 60 50 40 30 20 10 0
Збережено в фшансових установах, %
60,7 Покол] 42
ння Y (15+) 51
I Покол1ння Х (60+)
Позики у фшансових установах, %
Отримаш цифров] Отримання з/п на платеж1, % рахунок,%
Плата за послуги за допомогою моб]льного телефону чи ]нтернету, %
Рис. 5. Використання окремих фшансових послуг в УкраШ у pозpiзi вжових груп, 2017рж Джерело: Побудовано авторами за даними AIF
i цифрову грамотнiсть/неграмотнiсть та психолопчш особливостi людей.
Вiдповiдно до проведеного аналiзу, поколiння Y е бшьш активними споживачами фiнансових послуг. Це пояснюеться тим, що !х чисельнiсть випереджае за чисельнiстю поколшня Х. Так, потреби мiленiумiв виводять розвиток цифрових платформ на переднш план.
Висновки. Банкам обов'язково потрiбно навчитися розумiти клiента та реагувати завчасно на його уподобання, але при цьому чим сучаснiший ктент, тим важче ввдповвдати його цифровим вимогам. ПотрОбно розвивати надiйну, безпечну, ефективну та широко доступну систему роздрОбних платеж1в та iнфраструктуру шформацшно-комунiкацiйних технологiй, як1 б забезпечували вах користувачiв зручним, надiйними точками обслуговування для здшснення фшансових послуг. Переход на цифровО технологи та розвиток цифровое фтансово1 iнклюзивностi повинен визначатися потребами населення й слугувати !х задоволенню.
Список лiтератури
1. AIF Member Institutions. Retrieved from: http://www.afi-global.org/afi-network/members. (on the date 23.12.2021)
2. Ahamed, M. M., and Mallick, S. K. (2019). Is financial inclusion good for bank stability? International evidence. Journal of Economic Behavior and Organization, 157(C), 403-427
3. American Library Association (ALA). Digital Literacy, Libraries, and Public Policy: Report of the American Library Association Digital Literacy Task Force. ALA, Chicago
4. Banna, H., Hassan, M. K., and Alam, M. R. (2020b). Digital financial inclusion, Islamic banking stability and sustainable economic growth. In M. Sarag and M. K. Hassan (Eds.), Islamic perspective for sustainable financial system (pp. 131-152). Istanbul: Istanbul University Press.
5. Beck, T., A. DemirguQ-Kunt, and M. S. Martinez Peria. (2007). "Reaching Out: Access to and Use of Banking Service across Countries." Journal of Financial Economics 85: 234-66.
6. DemirguQ-Kunt A and others, Global Findex Database 2017: Measuring Financial Inclusion and the Fintech Revolution (World Bank Group 2018)
7. Klapper, L. (2017). How digital payments can benefit entrepreneurs. IZA World of Labor, Institute for the Study of Labor (IZA), Bonn, Iss. 396. doi:10.15185/ izawol.396
8. Levine, Ross, 2005. "Finance and Growth: Theory and Evidence," Handbook of Economic Growth, in: Philippe Aghion & Steven Durlauf (ed.), Handbook of Economic Growth, edition 1, volume 1, chapter 12, pages 865-934, Elsevier.
9. Loukoianova, E., Y. Yang, and others (2018). "Financial Inclusion in Asia-Pacific," Asia and Pacific Departmental Paper No. 18/17, International Monetary Fund, Washington, D.C.
10. Sahay, R., M. Cihak, P. N'Diaye, A. Barajas, S. Mitra, A. Kyobe, Y.N. Mooi, and S.R. Yousefi (2015). "Financial Inclusion: Can It Meet Multiple Macroeconomic Goals?" IMF Staff Discussion Note 15/17, International Monetary Fund, Washington, D.C.
11. Prymostka L. O., Krasnova I., Prymostka O., Nikitin A., & Shevaldina V., (2020). Financial inclusion in ukraine: determinants and evaluation. FINANCIAL AND CREDIT ACTIVITY: PROBLEMS OF THEORY AND PRACTICE, Vol. 2(33), 500-512. - Retrieved from: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v2i33.207218 [in Ukrainian]
12. Sahay, R., and M. Cihak (2020). "Finance and Inequality." IMF Staff Discussion Note 20/01, International Monetary Fund, Washington, D.C.
13. World Bank group. (2018). The Global Findex Database 2017. Orgfinancial Inclusion. Retrieved from https://globalfindex.worldbank.org.
