CC BY
105
УДК 336.7
цифровий БАНК1ИГ: РИЗИКИ Ф1НАНС0В01 ДИГ1ТАЛ13АЦ|Т
® 2017 К0РН1ВСЬКА в. о.
УДК 336.7
Коршвська В. О. Цифровий банкшг: ризики фiнансовоi' дигiталiзацii
В робот'! продемонстровано результаты дослджень становления цифрово; економки в свтовому ф'шансовому просторi, показано суперечностi цих процеав у контекст'! зростання фiнансовоi жлюзи домогосподарств, выявлено ризики активного впровадження цифрового банкнгу в б'дшших кра'шах свту. Подано характеристику процеав зростання впливу бантських установ на операцшну активтсть i повсякденне життя домогосподарств i доведено, що в у мовах цифрового банмнгу, не маючи альтернативних шляж економчноi д'тльностi в частит грошового обгу, нж безгот'юковий обг, кленти вимушено погоджуються на необмежену присутшсть ф'шансових оператор'в у со^альних системах. В роботi доведено, що в УкраЫ вже съогодш поступово розвиваеться глобальний ризик дигiталiзацiiсустльства як результат створення ушф'шованих шформацшних систем для органiзацiiконтролю за глобальними ф'шансовими потоками. Ключов'1 слова: цифровий банкнг, ф'шансова шклюз'т, ризики дигiталiзацii. Б'бл.: 29.
Коршвська Вале^я Олегiвна - кандидат економiчних наук, старший науковий ствроб'тник тдд'шу економiчноi теорИ, 1нститут економки та про-гнозування НАН Украни (вул. Панаса Мирного, 26, Кив, 01011, Украна)
УДК 336.7
Корнивская В. О. Цифровой банкинг: риски финансовой дигитализации
В работе продемонстрированы результаты исследований становления цифровой экономики в мировом финансовом пространстве, показаны противоречия этих процессов в контексте роста финансовой инклюзии домохозяйств, выявлены риски активного внедрения цифрового банкинга в бедных странах мира. Дана характеристика процессов роста влияния банковских учреждений на операционную активность и повседневную жизнь домохозяйств и доказано, что в условиях цифрового банкинга, не имея альтернативных путей экономической деятельности в части денежного обращения, чем безналичный оборот, клиенты вынужденно соглашаются на неограниченное присутствие финансовых операторов в социальных системах. Доказано, что в Украине уже сегодня постепенно развивается глобальный риск дигитализации общества как результат создания унифицированных информационных систем для организации контроля за глобальными финансовыми потоками.
Ключевые слова: цифровой банкинг, финансовая инклюзия, риски ди-
гитализации.
Библ.: 29.
Корнивская Валерия Олеговна - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник отдела экономической теории, Институт экономики и прогнозирования НАН Украины (ул. Панаса Мирного, 26, Киев, 01011, Украина)
UDC 336.7
Kornivska V. O. Digital Banking:
Risks of Financial Digitalization
The paper demonstrates the results of the research into development of the digital economy in the global financial space, shows the contradictions of these processes in the context of the growth of financial inclusion of households, identifies the risks of active introduction of digital banking in poor countries of the world. The characteristics of the processes of growth of the influence of banking institutions on the operational activity and daily life of households are given, and it is proved that under conditions of digital banking, without having any other alternative ways of economic activity in terms of money circulation than non-cash turnover, clients are forced to agree to unlimited presence of financial operators in social systems. It is substantiated that in Ukraine the global risk of digitalization of the society is gradually developing as a result of the creation of unified information systems for the control of global financial flows. Keywords: digital banking, financial inclusion, risks of digitalization. Bibl.: 29.
Kornivska Valeria O. - Candidate of Sciences (Economics), Senior Research Fellow of the Department of Economic Theory, Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine (26 Panasa Myrnoho Str., Kyiv, 01011, Ukraine)
Постановка проблеми: Iсторiя розвитку фшан-сового посередництва пов'язана з необх^шстю долання просторово-часових обмежень торговельно! дiяльностi. Саме через просторову в^далешсть контрагенпв ви-никае потреба у фшансовому посереднику, який надавав необх^ну для проведення операщ! лжв^шсть i приймав на себе частину ризиюв, створював умови для завершен-ня операщ!, забезпечуючи розрахунки, вселяв впевнешсть у сторони угоди тут i зараз, незважаючи на те, що фактич-но завершення операщ! (передача повно! суми за угодою) в^бувалося через певний час i коли контрагента були вже далеко один в^ одного.
Розвиток бiржi як першого фшансового ринку пов'язаний iз важливою шноващею, що надала змогу тор-говельним контрагентам значно покращити прощеси вза-емоди. На в^мшу в1д ярмарку, що передував бiржi та ор-гашзовувався деккька разiв на рш, вона створила умови для комунжащ! цiлорiчно, адже бiржа працювала постшно. Безперервшсть прийшла на змшу регулярности значно покращивши часовi умови комунжащ! негощант1в через спрощення доступу до фшансових послуг.
З шститущоналiзащею фшансового посереднищтва та формуванням фшансових ринив базовим фактором взаемодГ! фшансового та реального сектора економжи
став фiзичний доступ до вiдповiдних фiнансових послуг як об'ект державно! полiтики. Держава могла сприяти фшан-совому посередництву, лiбералiзуючи умови його функщ-онування, могла обмежувати його в перюди протистоянь монархш i фiнансистiв, могла забороняти певш види фь нансових операцш, запобггаючи фiнансовим спекуляцiям, могла розвивати банкшську дiяльнiсть як частину сощаль-но! полiтики, як це було в 1нди в 1970-т роки.
Доступ до фiнансових послуг став нев^'емною скла-довою економiчного буття при капiталiзмi, забезпечуючи економiчний i соцiальний розвиток.
В цьому контекст вiнцем гсторц розвитку фшансо-вого посередництва стае цифровий банинг, що, долаючи просторово-часовi перешкоди економiчноl дiяльностi, в режимi онлайн забезпечуе доступ до фшансових послуг i реалiзацiю зростаючих фiнансових потреб ^ента без фактичного фiзичного доступу до банкшсько! установи шляхом в^далено! ^ентифшацп.
Аналiз останнгх публiкацiй. Дослiдженням проблем цифрового банингу присвяченi роботи Дж. Джи-новскi, Дж. Кендала, М. Юнга, А. Лштона, Т. Оланрева^ А. Пентланда, К. Синера, А. Шакманаса, Д. Шрiера та ш.
Сучаснi банкiри ново! фшансово! епохи досить по-рiзному визначають цифровий банкшг. Функцюналь-ний пiдхiд часто ототожнюе його з мобкьним банин-гом, онлайновим банкiнгом. Быьш глибоК визначення пов'язують цифровий банкшг iз штегращею нових техно-логш з суб'ектами фнансових послуг, що викликае ктот-т змни у внутрштх i зовнштх корпоративних i персо-нальних вiдносинах iз метою забезпечення ефективного обслуговування клiентiв [1].
Оцшюючи перспективи свггово! банивсько! систе-ми, головний теоретик цифрового банкшгу Крк Синнер, будучи в УкраШ, свого часу сказав: «Якщо банк не мае цифрово! стратегй, вш не мае майбутнього». На думку Крка Синнера, единий шлях виживання для банивсько! системи в умовах цифрово! революци - це оцифровування послуг, мобкьш додатки, використання «хмарних» техно-логiй [2]. Це стосуеться не ткьки цифрового банкiнгу, але економiчноl дiяльностi взагалi, адже цифрова економжа зростае в 7 разш швидше, нiж решта економiки [3]. Значну частину цього зростання забезпечуе широкосмуговий 1н-тернет. Сьогоднiшнi високошвидкiснi широкосмуговi ме-режi мають вплив, спор^нений тому, як електроенергiя та транспортш мережi змiнювали свiт столiття тому.
Переваги цифрового банкшгу висловив один iз активних пров^ниив цифрового бiзнесу на пострадян-ському просторi Алпрдас Шакманас: «завдяки вiддаленiй ^ентифжаци я швидко можу стати клiентом будь-якого банку, вш вiдразу випустить меш картку, я и закачаю на телефон - i все, я повноцшний користувач банкшських послуг. Не треба шкуди ходити i заповнювати анкети - це i е цифровий прорив» [4].
Цифровий банкшг дозволяе подолати проблему роз-ширення доступу до фiнансових послуг, яку ранше банки вирiшували переважно через розвиток фшально! мережi. Цей шлях був надто витратним i виправдовував себе пльки в тому випадку, якщо банку вдавалося зайняти пров^ш по-зицЦ в галузi та створити значну клiентську базу. В шшому випадку трансакцiйнi витрати в^криття нових фiлiй зни-
жували ефективнiсть банкшсько! дiяльностi та призводили до падшня ефективностi банивського катталу. Цифровий банкiнг за мiнiмальних витрат дозволяе активно впрова-джувати фшансову iнклюзiю як у розвинутих крашах, так i в крашах, що розвиваються.
Останнiм розповсюдження мобiльного банкшгу (як складово! цифрового банкiнгу) дозволяе збкьшити иль-кiсть населення, що користуеться банивськими послугами, без масштабного розширення фшансово! галузi. В таких крашах проблеми високих витрат на створення банив-ських фшй в умовах низького попиту на банкшсьи послу-ги не дають можливост здiйснювати ефективну банкiвську дiяльнiсть; це виршуеться шляхом розвитку мобкьного банкшгу. Впроваджуючи його, краши з низьким рiвнем доходу можуть «перестрибнути» витратш банкiвськi посе-редницькi операцп та розвинути фшансову шклюзш. Тому е емшричш пiдтвердження - в 1нститут дослiджень мiжна-родно! штеграци Майклом Юнгом був проведений аналiз фшансово! шклюзи в Кени. Вiн св^чить про те, що мобкь-ний банкшг сприяе фшансовш штеграци вйх економiчних груп у краМ [5].
Метою ще! роботи е обгрунтування процесш розвитку цифрово! економши в глобальному фшансово-ш-ституцiйному просторi та визначення ризикiв, що виника-ють в економiчних системах у зв'язку з цими трансформа-щями.
Результати. Цифровi фiнансовi послуги сьогодш все частiше демонструють сво! переваги перед традицш-ним банкiнгом. Споживачiв фiнансових послуг сьогодш цiкавить максимально ефективне та швидке задоволення вйх фшансових потреб в^ придбання товару, не виходячи з дому, до отримання кредиту в разi нестачi фшансових ко-штш для тако! операци.
Традицiйнi банки капiталiзму створювали довго-строковi, основанi на репутаци фiнансовi вiдносини iз сво!ми Рентами, формуючи депозитну базу. Остання давала можливост розвивати кредитну актившсть та iншi фiнансовi послуги, включаючи управлiння iнвестицiями, комiсiйнi операци, кредитш картки або операцп з шозем-ною валютою. ХХ1 ст. внесло сво! корективи у «фiнансове обличчя» банивського клiента: переваження короткостро-кових споживчих мотивацш, змiни цiльових орiентирiв економiчноl дiяльностi поставили банки перед необх^шс-тю змiни сво!х бiзнес-моделей, адже довгострокове нако-пичення домогосподарств для фшансового забезпечення майбутнк поколшь перестало бути прiоритетним. Бкьш важливим стало максимально оперативне проведення пла-пжних трансакцiй для забезпечення поточно! економiчноl та сощально! дiяльностi. I в цьому контекст цифрова по-слуга не мае ршних, на в^мшу вiд традицiйного банкiнгу. Завдяки автоматизованим програмним сервюам i в^сутно-ст затрат на забезпечення доступу ^ента до бан^сько! установи цифровi фiнансовi установи отримують значш переваги перед традицшними банками, адже 1х кредитш умови значно цжавш^ нiж у класичних банив. ^м того, таи фiнансовi установи активно використовують сощальш мережi для систематизаци i контролю за споживчою та фь нансовою поведшкою клiента. Тому вони бкьш мобiльнi, бкьш чутливi до фшансових потреб ^ентш, але в той же час i бкьш впливовi на нього.
Банк на цифровому еташ розвитку перестае бути посредником, вш стае агентом, який надае кленту послугу доступу до рахунку й операцш по ньому. Комуншащя з бан-ивською установою обмежуеться поданням вiдповiдних команд, яи виконуються в системi цифрових технологш. Клiент стае певним чином автономним, самостшним щодо банку.
Згiдно з 1ндексом готовностi банкiв до цифрово! трансформацп (Digital Transformation in Banking Readiness Index) найбкьш готовими до впровадження повнiстю цифрового банкiнгу е таи банки: Banco Santander; Bank of America; Barclays; BBVA; BNP Paribas; Citi; HSBC; JP Morgan Chase; RBS; Société Générale; UniCredit; Wells Fargo [6]. Саме щ банки бкьше шших швестували в технологи, ма-ють вiдмiннi цифровi портфолiо i вже зараз можуть ктотно скорочувати витрати завдяки оцифруванню.
У спрощеному виглядi еволющя цифрового банин-гу в частиш проникнення в систему фiнансовоï активност клiентiв виглядае приблизно так. Спочатку функщонува-ли цифровi канали управлшня банкiвськими рахунками: iнтернет-банкiнг, мобiльний банинг. Розвиток цифрових технологiй дозволив перейти на наступний етап - цифро-вий продукт: наприклад, коли банк для оформлення кредиту не потребуе додатково! шформацп на паперовому носи, а отримуе ïï онлайн iз систематизованого сховища фшан-сово! iнформацiï. Вищою точкою розвитку стае «цифровий мозок», «big dada» - система взаемодп кмента та банку в режимi онлайн, коли вся фшансова iнформацiя про доходи, витрати, вподобання, нереамзоваш фiнансовi бажання клiента систематизуються вкповкним програмним забез-печенням, яке не ткьки створюе моделi фiнансовоï взаемодп ^ент-банк, а наштовхуе ^ента на певнi фiнансовi рiшення, керуе його фшансово! поведiнкою з метою забезпечення реамзацп всiх його фшансових потреб.
Як демонструють дослкники, цифровий банкiнг буде означати «безшовну iнтеграцiю фiнансовоï установи в життя клента» [7].
Нещодавно проведене дослкження Retail Banking: Digital Transformation & Disruptor Opportunities 2017-2020 показуе, що до 2021 року ккьисть користувачiв цифрового банкiнгу досягне 3 млрд, що на 53 % бкьше, шж у 2017 роцi. 1накше кажучи, приблизно 42 % населення планети дають свою згоду на таку «безшовну штегращю», яка насправдi виглядае як «захват анонiмноï поведшки» (вислiв Стюарта Бiлiкса, менеджера сектора свггових банкiвських послуг IBM) [6].
З одного боку, сьогодш ми на своему повсякденному досв^ вкчуваемо, насильки важливою i вкрай необхк-ною частиною нашого життя стають цифровi послуги: пла-пжш картки дозволяють здiйснювати операцп у глобаль-нiй системi координат; мобкьний 1нтернет передбачае, що отримувати та передавати шформащю, спiлкуватися, здiйснювати покупки можна в будь-який час; використан-ня штернет-банингу означае, що будь-яи платежi можна здiйснювати онлайн, не виходячи з дому. Отже цифровi технологй сьогодш продовжують штегруватися в звичайну операцшну активнiсть економiчних суб'ектш. Так, вкповк-но до результапв загальнонацiонального опитування з финансово! грамотностi й обiзнаностi, проведеного в Укра!ш у сiчнi 2017 року [8], 78 % опитаних украшщв е користува-
чами фiнансових послуг, половина з них оперують мобкьним чи штернет-банингом. На сьогодш 22 % користувачiв фшансовими послугами здшснюють переказ iз картки на картку за допомогою штернет-банингу. Тут смд зробити ремарку, що на офщшному сайт НБУ цi цифри анамзують-ся як важливе досягнення та значш зрушення в бж cashless-технологiй (безготiвкових технологiй).
Але в цьому цифровому потощ вже сьогодш можна побачити процеси, небезпечш для подальшого iснування економiчних i суспкьних систем. По-перше, найбiльш су-перечливим результатом цифрово! революцп став наступ на готiвковi розрахунки.
В бврош сьогоднi приймаються нормативнi акти, що обмежують готiвковi операцй та посилюють тиск на суб'ектш, що не виконують щ нормативш вимоги. В Бель-гй ще до кризи в 2004 рощ були введет рамки готшкових розрахунив - не бкьше 15000 евро [9]. Грещя з 1 квгг-ня 2011 року обмежила розрахунки гопвкою сумою в 3000 евро [10], такими ж е максимальш готiвковi розрахунки i в 1спанп (з 1 лютого 2012 р.) [11]. В 1талп законом передбачеш подiбнi обмеження сумою в 1000 евро (для резиденпв) [12]. Такою ж сумою обмежеш готiвковi розрахунки i в Португалй [13]. Цжаво, що в Нiмеччинi, Велико-британй, Фiнляндii та деяких шших европейських крашах таи обмеження вксутнь
Головною формальною мотиващею цих процейв е боротьба з тiньовою банивською системою, яка як у перед-кризовий i особливо в кризовий перюд набула значних роз-мiрiв: за останнiми оцiнками за активами вона перевищуе розмiри офiцiйноi глобально! банкшсько! системи. Проте слiд сказати, що, на думку певних фахшщв грошово-кре-дитного ринку, такi обмеження можуть призвести до прямо протилежних результапв - збкьшення «йрих розра-хункiв» в економiцi [14].
Бкьш реалктичним поясненням активно! боротьби з гопвкою е банкiвське лобь Якщо подивитися на авангард кра!н, що виступають проти готiвкового обиу, то це евро-пейськi кра!ни, в яких криза спричинила найбкьший бан-кiвський стрес, це кра!ни, де населення не довiряе банкам i «уходить в операцй з готшкою». Крiм того, профiцит лж-вiдностi в глобальнiй системi координат i низькi вiдсотко-вi ставки в бврош призвели до неефективносп вкладень грошей на банивсьи рахунки. Отже, банки сьогодш - це невипдний контрагент. Не ткьки невипдний, але й небез-печний, якщо звернутися до досвку спасiння проблемних банкш на Кiпрi в 2013 рощ, коли сталася фактична експро-прiацiя коштiв населення на банивських рахунках.
Тому до спiвпрацi з банками стали примушувати ре-гуляторною полiтикою. В цьому контекстi слк брати до уваги, що досвк використання банкiвських послуг за примусом - це полiтика викривленого фшансового розвитку, що ранiше часто використовувалася в перехкних кра!нах iз несформованим iнституцiйним середовищем. Згадати хоча б упровадження роздрiбного банкiнгу в УкраШ, який почався з реалiзацii зарплатних карток на тдприемствах за, м'яко кажучи, неринковими принципами, в тому чи^ i шляхом корупцшного пiдкупу керiвникiв пiдприемств.
В умовах обмеження на готiвковi розрахунки банки отримують великi обсяги дешевих пасивiв, населення при цьому опиняеться в руках банкшського опортунiзму через
обмеження свое! фшансово! незалежностi. В перспектив! банивська монополiя в проведеннi розрахункiв буде озна-чати посилення глобального банивського лобi, яке створить ще багато проблем для регуляторiв: вГд отримання банками надприбуткiв до зростання вартост звичайних комiсiйних платежГв тд час проведення розрахункових операцiй.
Ще не описаний в економiчнiй лiтературi досвiд ев-ропейських кра!н доводить, що наступ на готГвковий оби1 непрямо, але глибинно впливае на докоршне переформату-вання базових шститупв, наприклад, династiйного бГзне-су. Родинш виноробнi пiдприемства Франщ! зштовхнулися з проблемою неможливосп використання великих обсяпв готiвки, яку вони часто збертали «пiд матращом». Для проведення звичайних трансакщй через банкiвськi установи в сучасних умовах вони мають тдтверджувати джерела до-ходiв, багато з яких були отримаш ще в далекому минуло-му, що документально тдтвердити практично неможливо; ще поставило пiд питання подальший економiчний та со-цiальний розвиток таких тдприемств, що ранiше забезпе-чувався готiвковими розрахунками.
Цифрова економiка - ще економiка жорстких регла-ментащй, ще економiка постринкова. Базова складова кат-талiстично! економiки - вГльний обмiн - поступово замь няеться регламентованим щифровим обмiном, анонiмнiсть розрахункГв уходить в iсторичне минуле: будь-яка фшансо-ва трансакцiя може бути перевiрена, поставлена пiд сумнiв або анульована.
В катталютичнш економiцi пiдприемець е головним суб'ектом вiдносин, вiд анонiмно! волi та бажання якого залежить результат економiчно! взаемодГ! в умовах рин-ково! конкуренщ! в певному шститущйному середовищi, забезпеченому державою та неформальними шститута-ми. В умовах щифрово! економiки, на перший погляд, ва щ умови економiчно! дГяльностГ зберГгаються, але прозо-р1сть в1дносин твелюе анотмтсть. Вважаеться, що таким чином забезпечуеться максимальна вГдповГдальшсть в еко-номГчнш активностГ. У зв'язку з щим слГд брати до уваги, що вГдповГдальнГсть - ще результат дГ! чГтких формальних Г неформальних шститутГв у суспГльствГ. КапГталГстичне суспГльство могло «дозволити собГ» анонГмнГсть обмшгв, адже шститущйне середовище формувало вГдповГдальнГсть не тГльки формальними рамками, але тд дГею неформальних ГнститутГв. Так, дослГдник еволющ! каттамзму Д. Богл, аналГзуючи шститущйне середовище, в якому вш розвивався, пише: «в ХУШ-Х1Х ст. в британськш еконо-мГщ панували квакери, можливо, завдяки сво!й легендар-нГй простой та економГ! вони накопичили каттал, який можливо було Гнвестувати. Квакери володГли бГльше, нГж половиною британських металургшних пГдприемств, Г гра-ли ключовГ рол! в банках, виробнищтвГ споживчих товарГв Г трансатлантичнГй торгшль ПГклування про надГйнГсть, аб-солютну чеснГсть Г чГтке ведення звГтностГ забезпечило до-вГру в операщях Гз Гншими квакерами, Г шшГ спостережлив! купщ дГйшли висновкГв, що довГра Гнших людей йде плГч-о-плГч з успГхом у бГзнесь Его!зм потребував чесноти» [15]. Саме чеснота стала основою шституту вГдповГдальност в умовах капГталГзму, а в умовах шформащйно-мережево! економГки вона поступово втрачаеться, саме тому остання потребуе прозорост!
Про споживачiв цифрових фшансових послуг при-йнято говорити, що це особливе поколшня мiлленiалiв, яи з раннього вiку з легистю користуються моб!льни-ми пристроями й 1нтернетом [16]. Це мережевi люди: ще в 2004 рощ бкьше двох мкьйошв американських дiтей у вщ 6-17 рокiв вже мали власнi веб-сайти [17], i це ж стосувалося 31 % 14-21-р!чних у Великобритан!! [18]. Це поколшня творчих, освiчених, висококвалiфiкованих людей, для яких постшне спiлкування та виршення багатьох завдань вiдразу е нормою професiйно! реалiзацi! [19]. Це бкьш вимогливе поколшня, моб!льне поколшня, вони часто мшяють банивсью установи в гонитв! за бкьш яисни-ми послугами. Щоб втримати таких кментав, банки мають пропонувати технолопчш послуги високого 1Т-р!вня.
В цьому контекст! проанамзуемо, яких чином розви-ваеться пропозищя цифрових фшансових послуг останшм часом. Якщо б!льш пильно придивитися, на як! кра!ни при-падае найбкьша ккьисть досл!джень щодо можливостей розвитку фшансово! шклюз!! населення, то свггову наукову спкьноту щкавлять кра!ни з високим р!внем скьського населення (звичайно, б!дного). Скаж!мо, досл!дження Кш-га та Хонохана (Honohan, King, 2012) [20] таких кра!н, як Кешя, Малав! Мозамбш, Руанда, Танзашя, Замб!я, Н!гер!я, показувало можливост розширення фшансово! шклюз!! населення. Нещодавно було проведене нове досл!дження Gallup (за тдтримки Фонду Бкла та Мелшди Гейтс), яке розглядае 44 нац!! в Африц на п!вдень в!д Сахари. Анамз вивчае дистанцшш внутршш споживч! платеж! на окремих ринках кра!н Африки на п!вдень в!д Сахари для виявлення значних обсяг!в платеж!в гопвкою, здшснених за допомо-гою неформальних канал!в. Щ транзакц!! е великим неви-користаним ринком для мобкьних провайдер!в [21].
Азшський банк розвитку в травш 2016 року проводив велику конференщю «Financial Inclusion In The Digital Economy» («Фшансова шклюз!я в цифровш економщЬ), на якш було представлено результати досл!дження досв!ду розвитку цифрових технологш в 1нд!!, Бангладеш, Пакистану в Кен!!, на Фшппшах та шляхи його актив!зац!! [22].
Проводяться активш досл!дження, яким чином використання цифрових технологш могли б допомогти фь нансувати важкий ризиковий б!знес б!дшших фермерських господарств [23].
Щор!чш швестицшш вкладення в проекти з фшансово! шклюз!! складають м!льярди долар!в. Наприклад, лише в 2013 рощ швестищ! в розвиток фшансово! штеграци вклали 31 мкьярд долар!в. Зазвичай такими швесторами виступають спещальш фонди розвитку, як! сприяють активному мжрофшансуванню, шакше - зростанню кредит-но! активност! ф!нансових установ серед населення та др!б-них шдприемщв. На сьогодн! в плани розвитку фшансово! шклюз!! входить !нтеграц!я у фшансовий прост!р 2 м!льяр-д!в дорослих працездатного в!ку, як! залишаються виклю-ченими з формальних фшансових послуг [24]. На офщшно-му сайт! CGAP (Консультативно! групи для надання допо-моги б!дним), яка е складовою Свггового банку вказано, що швестори, як! займаються фшансовою !нклюз!ею населення, звичайно потребують рентабельносп сво!х !нвестиц!й, в той же час вони можуть сприяти сощальному розвитку залежно в!д сво!х мандатов. 1накше кажучи, ф!нансова ш-клюз!я своею непрямою метою мае i соц!альний розвиток,
в той же час головна ïï мета очевидна - глибока штегращя фшансово'1 iндустрiï у звичайне життя населення.
Економiчна практика також демонструе цiкавi мо-менти розвитку цифрових фшансових послуг.
Остання доповкь Findex, тдготовлена Свiтовим банком, свiдчить: з уах регiонiв в свiтi в Африщ на пiвдень вiд Сахари (бк,ш краши з низьким рiвнем людського розвитку) вккрита сама велика частка мобкьних банкiвських рахункш. Ця тенденщя оцiнюеться Свiтовим банком як потенщал набагато бкьш швидкого зростання, шж доступ до традицiйноï банкшсько'1 системи. Цитуемо доповiдь: «В Кенп послуга «Мобiльний платiж» «М-ПЕСА» стала невк'емною частиною ринково'1 економiки i розширюеться в сусiднi краши. За останне десятилггтя частка громадян краши, що не мають доступу до фшансових послуг, скоро-тилася до 17 вксоткш з 41 высотка. Тепер схема «мобкьш накопичення» також пропонуе споживчий кредит» [25].
Серед краш, що активно переходять на цифровi технологи в фшансовш шдустри, е Iндiя.
1нЫя. Економжа 1ндп зростае: ВВП за останш чоти-ри роки зрiс на 6,6 % до 7,0 %, прогнози Мiжнародного валютного фонду показують, що до 2020 р. зростання може скласти 7,7 %. 1нфлящя знижуеться.
В 1ндп сьогодш тривае цифрова револющя. Транс-формащя фшансових послуг у бж цифрових технологш сьогодш реамзуеться саме для домогосподарств i малих i середнк пiдприемств. Асоцiацiя iндiйських банкiв свк-чить, що майже 80 % операцш у банках здшснюються за допомогою цифрових канамв. Були запущен недорогi ш-дiйськi платформи для сприяння здшсненню цифрових платежш, наприклад, RuPay - дешева альтернатива для кредитних i дебетових карт, таких як MasterCard та Visa; единий плапжний iнтерфейс (UPI) - система, що полегшуе передачу кошпв мiж банкшськими рахунками на мобкьнш платформi; iнтерфейс Bharat для мобкьних платежш [26].
ïï головним шщатором та iдейним натхненником е шдшський уряд, який створив регуляторнi умови для цифрово'1 iдентифiкацiï громадян i впровадження безго-тiвкових трансакцiй. По-перше, в 2016 роцi було створено единий кентифшацшний орган (UIDAI) [27], який вкповь дае за надання резидентам бюметрично'1 iдентифiкацiï. На сьогодш цей орган випустив вже бкьше 1 млрд унжальних кентифжацшних карт (Aadhaar) для бiльшоï частини до-рослого населення.
Другою важливою складовою е штегращя системи цифрово'1 iдентифiкацiï з фшансовою системою. Об'еднана система буде спрямована на поглиблення фшансово'1 ш-клюзп iндiйського населення в частинi видачi кредитiв, отримання субсидiй тощо [26].
Iндiя сьогоднi е крашою, що стоггь на порозi ство-рення едино'1 цифрово'1 фiнансово-iнформацiйноï системи. Так, вже сьогодш з допомогою системи IndiaStack i вккри-тих програмних штерфейав (API) банки можуть отриму-вати доступ до iнформацiï про ^ентш iз одного джерела. Багато з цих цифрових фiнансових шщатив використо-вують нацiональний унiкальний кентифшацшний номер (Aadhaar) для кентифкацп ^ентш. Нещодавно запущений DigiLocker - це «хмарна» система документообiгу, яка дозволяе обмшюватися цифровими iдентифiкацiйними документами та сертифшатами. Цi iнформацiйнi цифров1
розробки дають фiнансовим гравцям можливють створю-вати iнновацiйнi бiзнес-моделi, що обслуговують мкьйони нових споживачiв. При цьому шдшсьи фiнансовi установи сьогодш можуть отримати будь-яку фiнансову шформащю про свого ^ента як з традицшних джерел - кредитних бюро, так i не з традицшних - покупки електронно'1 комер-цп, комунальнi платежi та соцiальнi мережь Таким чином, банк буде розробляти шдивкуальш моделi взаемодп з кль ентами залежно вiд 1х потреб. Використовуючи таку систему даних про ^ента, банк може формувати його фшансову поведшку, «захищаючи вк непродуманих фiнансових рiшень» [26].
Третьою складовою цифрово! трансформацй' е
поглиблення фшансово'1 iнтеграцiï iз свгговою фiнансовою системою через спрощення доступу свггових фiнансових гравц1в на ринок 1ндп та розвиток конкуренцй через ство-рення спецiалiзованих банкiвських структур: плапжних банк1в (payments banks), яи можуть приймати депозити, здiйснювати розрахунки, але не видають кредипв; мшрофь нансових банкiв (small-finance banks) - для обслуговування секторiв економiки, що ранше мало обслуговувалися [26].
Тепер подивимося, на якому сощальному фош роз-виваеться цифрова революцiя. Ршень грамотностi в 1ндй нижче середнього у свт (74 %), а ршень бкносп - вище (22 %). У багатьох районах люди постшно недо'1дають, iно-дi там не вистачае найпростших благ цившзацш у вигляд1 водопроводу. Хоча Iндiя досягла прогресу в лiкуваннi дея-ких хвороб (краïнi вдалося позбутися полiомiелiту), кожен рiк трапляються 140000 нових випадкш зараження лепрою. В основному страждають бкняки, у яких немае грошей на лжування [28].
1накше кажучи, банкiвськi установи мають вй важел1 створення цифрово'1 фшансово'1 iндустрiï у краïнi невисо-кого рiвня розвитку людського капiталу, з 5 частиною населення на ршш бкность В такiй краШ банкiвським клiентам дуже просто стати жертвою необмеженого банивського опортушзму в умовах жорсткого обмеження гопвкових розрахунив, яке дае мiцне пiдгрунтя для формування бан-к1вського монополiзму по вкношенню до клiентiв. Практика демонструе, що бкним домогосподарствам в 1ндп важко захищати сво'1 права та вкстоювати власнi фiнансовi штереси. Так, сумна статистика свiдчить, що в 1ндп щорiч-но близько 500 молодих фермерш инчають життя самогуб-ством через фiнансову неспроможшсть.
Цiкавим фактом цифрово'1 революцй е також впровадження послуги мобкьш грошi [29] в бiдних крашах Африки на пшдень вк Сахари.
З одного боку, активне впровадження послуги мобкьний банинг i мобкьш грошi - це абсолютно лопчна ситуащя, адже в таких крашах впровадження фшансових послуг дшсно надважке завдання. Так, абсолютна ккьисть скьських жителiв Африки на пшдень вк Сахари в 2010 рощ зросла до 534 млн з 196 млн у 1960 р. (вкнос-на ильисть скьського населення впала з 85 % у 1960 рощ до 63 % в 2010 р.). Використання фшансових послуг нижче в скьсьий мкцевосп, головна перешкода - вкстань до банку. Дослкження показали, що прибутковкть розвитку скьських банив може бути порвана низьким рiвнем попиту через значний рiвень неформальних фшансових вкносин i бкносп в скьсьий мкцевосп на фош високих
витрат на розширення галузь Вирiшенням проблеми став мобкьний банкшг.
Кетя. Дослiдження доводять, що Кешя зазнала сут-тево'1 експансп iнфрастрyктyри фiнансового сектора про-тягом 2006-2008 рр., як св^чать данi Центрального банку Кена, за цей перюд кiлькiсть фiлiй банив збкьшилася на 46 %: з 581 у 2006 р. до 849 у 2008 р. Хоча у пiвнiчнiй части-ш краши не вiдбyвалося збкьшення фiлiй банку, на швдш краши спостерГгалося значне розширення в бкьш густона-селених районах, що простягаються вiд озера Вiкторiя до портового мiста Момбаса. Економiчне зростання в краïнi та фшансова експансiя призвели до зростання чисельнос-тi кенiйцiв, що використовують банкiвськi послуги з 16 % у 2006 рощ до 24 % 2009 рощ.
Мобкьна револющя в Кенп почалася з запуском венчурного проекту М-Песа (M-Pesa) компани Safaricom, фiлiï Vodafone, яка в 2010 рощ мала 10 млн кментав, або 40 % до-рослого населення Кенп. Зареестроваш користyвачi M-Pesa можуть збертати, передавати або приймати суми грошей через сво'1 мобiльнi телефони та переводити кш вiртyальнi баланси в гопвку у будь-якому з бiльш шж 20 000 автори-зованих дилер1в Safaricom. Незважаючи на yспiх M-Pesa, система не е Дальним замшником спектру послуг, про-понованих офщшним банком, через помiтнy вiдсyтнiсть кредитних можливостей для кментав. Останнi цифров1 нововведення дозволили надавати компанiям можливост сплачувати заробiтнy плату та сплачувати рахунки.
Слiд також зазначити, що активш рухи в бiк розвитку цифрових фшансових послуг здшснюються сьогодш в Нигера, Зiмбабве, РуандГ Камбоджi.
Активне впровадження цифрового банкшгу в гло-бальнiй системi координат тривае. Перспективи розвитку банивських послуг як таких залежать вiд активного вико-ристання досягнень цифрово'1 революцп. В той же час вже сьогодш зрозумко, що це складний та неоднозначний про-цес. Якщо вiн i надалi буде розвиватися без супутнк шсти-тyцiйних, економiчних, соцiальних трансформацiй, то може посилити глобальш дисбаланси, перш за все проблему не-рiвностi. Як ми показали, цифровий банкшг пов'язаний iз розвитком фiнансовоï iнклюзiï населення, в тому чи^ з1 зростанням споживчого кредитування у крашах iз низьки-ми доходами та низьким р1внем людського розвитку, що часто призводить до фшансово'1 неспроможностi та бан-крутств домогосподарств. У таких крашах розвиток фшан-сових послуг мае бути вторинним щодо загальноекономiч-ного та сощального розвитку населення.
Не менш важливим фактором зростання нер1вност1 в умовах панування цифрового банкшгу стае вкоршення «безготiвковоï економiки». Коли влада грошового обГгу повнiстю належить банкiвським установам, то розвиваеть-ся не ткьки нерiвнiсть у площиш клiент-банк, поступово розростаеться звичайна сощальна нерiвнiсть, оскiльки втрачаеться можливiсть сощально'1 мобiльностi бкьшо! частини населення. Сощальний розвиток напряму зале-жить в^ доходiв i витрат населення, яи в умовах цифрового банкшгу стають контрольованими з боку фшансових установ. Останш будуть спрямовувати свою маркетингову дiяльнiсть на формування та задоволення короткостроко-вих споживчих потреб ^ента. Тому довгострокове iнвес-
тування як залог соцiальноï мобiльностi населення може значно постраждати.
На сьогодш в УкраМ, як i у свт, проводиться анти-гот1вкова полiтика. З 4 ачня 2017 року Нацiональний банк Украши (НБУ) обмежив максимальну суму розрахунк1в у нацiональнiй валютi за участю фiзичних осiб до 50 тис. грн. В^пов^ш норми мютяться в Постановi правлiння На-щонального банку Укра'1ни вiд 25.11.2016 № 407 «Про вне-сення змш до постанови Правлiння Нацiонального банку Украши в^ 06.06.2013 № 210 «Про встановлення гранично'1 суми розрахунк1в у нацiональнiй валютi». Так, Постановою передбачено граничну суму розрахунив мiж фiзичними особами та пiдприемством (шдприемцем) протягом одного дня в розмiрi 50 тис. грн, а також фiзичних осiб мiж собою за договорами кутвльпродажу, яи пiдлягають нотарi-альному посвiдченню, в розмiрi 50 тис. грн.
Формальними мотивами цих процес1в е розширення сфери безгопвкових розрахyнкiв, забезпечення стабкьно-го надходження гот1вки до банивсько'1 системи та приско-рення ïï обГгу, зменшення витрат на обслуговування обГгу гот1вки, зростання кредитування економжи, боротьба з ri-ньовою економжою, зменшення корупцй, легалiзацiя дохо-д1в населення.
В той же час, як i в глобальнш системi координат, в Украïнi розвиваеться тенденщя монополiзацiï фiнансово-го простору фшансовими операторами. Вона мае практично ^ентичш намiри, що i ïï глобальна «предтеча» - контроль за грошовим об^ом, концентрацiя фшансово'1 iнфор-мацй, забезпечення повно'1 фшансово'1 iнклюзiï населення.
З кiнця 2016 року в УкраШ розпочав свою роботу проект Агентства США з мiжнародного розвитку «Транс-формацiя фшансового сектору в УкрашЬ з метою тдтримки та здшснення реформ в УкраШ, вiн триватиме до грудня 2020 року. Основш компоненти Проекту на перший погляд досить прозорГ лопчш та вiрнi:
■ тдвищення довiри до банк1всько'1 системи та тд-вищення р1вня користування банкiвськими по-слугами;
■ трансформащя регуляторного середовища небан-к1вського фшансового сектора;
■ розширення доступу до фшансових послуг та активнше використання цифрових фшансових ршень (курсив мш - В. К.);
■ збкьшення доступу до фшансування для малого та середнього бiзнесy;
■ тдтримка збалансованосп та стабкьносп пен-сшно'1 системи.
В той же час реамзащя третього пункту Программ дозволяе нам говорити про розповсюдження в Украш ризик1в цифрового розвитку, пов'язаних iз безальтерна-тивнiстю економiчного життя через необмежений вплив фшансових установ на систему прийняття економiчних ршень.
Висновки. В умовах зростання глобально'1 банив-сько'1 конкуренц!1, викликано'1 як переходом на новi цифро-вi технолог!1, так i розвитком альтернативних банк1вським канал1в iнвестицiйного процесу (наприклад, створення Союзу Ринив капiталiв в 6С), ефективнiсть банкiвсько'i дiяльностi може бути забезпечена ткьки через зростання
кiлькостi споживачiв фiнансових послуг. В цьому контекст слiд брати до уваги, що включення населення в систему фшансових операцiй за допомогою цифрових технологш сьогоднi найбкьш активно розвиваеться в бiдних кра'нах i3 низьким рiвнем людського розвитку. В таких кра'нах населення з низькою фiнансовою культурою та незадоволе-ним споживчим попитом наражаеться на небезпеку необ-межених операцш споживчого кредиту, а далi - залежносп вiд фiнансових установ. ^м того, особливо небезпечним е зростання банивського опортунiзму в умовах вiдсутностi важел1в захисту прав споживачш фiнансових послуг. Бан-кiвський опортушзм може проявлятися, по-перше, шляхом зростання розмiрiв i виникнення нових комiсiй за опера-цiями; по-друге, шляхом формування фшансово! поведш-ки населення через створення штучного попиту на певш види фшансових послуг. Не маючи альтернативних шля-х1в економiчно! дiяльностi в частинi грошового обиу, нiж безготiвковий обiг, клiенти вимушено погоджуються на необмежений фiнансовий вплив фшансових операторiв на !х економiчне та повсякденне життя, сприяючи фшансовш тоталiтарiзацil суспiльства.
В УкраМ реамзащя цього ризику буде проходити рiвно за такими ж напрямками, як це було зроблено у крашах, що знаходяться в авангардi цифрово'1 революцп, - 1н-ди. Перший крок - обмеження готшкового обiгу вже зроблено, завдання розвитку цифрових технологш в систем! фшансових операцш поставлено, розвиток бюметрично! ^ентифкаци розпочато через видачу ID-карт, що будуть замшювати звичайш паспорта. Скорше за все, як i в 1нди, наступним кроком буде поеднання системи бюметрично! ^ентифкаци ¡з фiнансовою системою для активного розвитку цифрових фшансових послуг, що е можливим ткьки при забезпеченш в^далено! iдентифiкацi! клiентiв через бюметричну систему.
Беручи до уваги, що обслуговування в банкiвських установах не е частиною повсякденного життя для бкь-шост украшщв, адже за результатами останшх соцюлопч-них до^джень ткьки 44 % опитаних в^повки, що банив-сьи послуги використовуються для поповнення мобкьних рахунк1Б, розрахунив за комунальнi послуги - 27 %, оплати товарiв та послуг - 27 % [8], можливою е активiзацiя м!ж-народно! допомоги в частиш форсованого розвитку цифрових фшансових послуг.
Таким чином, у перспективi в Укра'ш буде реамзову-ватися глобальний ризик дигiталiзацii сустльства, який розвиваеться внашдок створення утфжованих шформа-цшних систем з бюметричним mдfрунтям для оргашзаци контролю за глобальними фшансовими потоками.
Л1ТЕРАТУРА
1. John Ginovsky What really is «digital banking»? // Banking Exchange. URL: http://www.bankingexchange.com/blogs-3/ making-sense-of-it-all/item/5187-what-really-is-digital-banking (дата звернення 29.06.2017)
2. Kpic Скшнер: майбутнс бан^всько! системи Укра'ши за новiтнiми технологiями // Офщмний сайт Hацiонального банку Укра'ни. URL: https://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=12504076 (дата звернення 29.06.2017)
3. Офщшний сайт Еврокомга!. URL: https://europa.eu/ european-union/topics/digital-economy-society_en (дата звернення 30.06.2017)
4. Алгирдас Шакманас «Цифровой банкинг переживает идеальный шторм». URL: https://lenta.ru/articles/2017/05/23/ ashakmanas/ (дата звернення 29.06.2017)
5. King М. Is Mobile Banking Breaking the Tyranny of Distance to Bank Infrastructure? Evidence from Kenya // Institute for International Integration Studies Discussion Paper 412. 52 р.
6. Digital Banking Users to Reach Nearly 3 Billion by 2021. URL: https://www.juniperresearch.com/press/press-releases/digital-banking-users-to-reach-nearly-3-billion-by (дата звернення 29.06.2017)
7. Lipton A., Shrier D., Pentland A. Digital Banking Manifesto: The End of Banks? URL: http://www.the-blockchain.com/docs/ MIT%20-%20Digital%20Banking%20Manifesto%20-%20The%20 End%20of%20Banks.pdf
8. Проект USAID "Трансформа^я фшансового сектору в УкрашГ пщтримас НБУ у проведены реформ // Офщмний сайт Нацюнального банку Укра!ни. URL: https://bank.gov.ua/control/ uk/publish/article?art_id=45779051 (дата звернення 29.06.2017)
9. В Бельгии вводится лимит на покупки наличными. URL: http://news.mail.ru/economics/arc395273/ (дата звернення 29.06.2017)
10. Греция запретила наличный расчет при покупках свыше 3000 евро. URL: https://www.euromag.ru/greece/8189. html?p=3 (дата звернення 29.06.2017)
11. Испания запретила наличные. URL: https://www. euromag.ru/catalogs/realty/17102.html (дата звернення 29.06.2017)
12. Италия ограничит оплату наличными. URL: https:// www.euromag.ru/lifestyle/18720.html (дата звернення 29.06.2017)
13. Путешественнику на заметку: ограничения наличных расчетов в Европе. URL: https://psm7.com/review/cash-limits-that-travellers-should-know-about.html
14. Бжезинский Д. Кому пожар, кому погреться. URL: http://www.odnako.org/magazine/material/komu-pozhar-komu-pogretsya (дата звернення 01.07.2017)
15. Богл Д. К. Битва за душу капитализма/пер. с англ. А. Калинин. М.: Изд-во Ин-та Гайдара, 2011. 424 с.
16. Петрусенко О. Банки в эпоху перемен: четыре модели цифровой трансформации. URL: https://delo.ua/finance/ banki-i-bankovskie-servisy-v-epohu-peremen-chetyre-modeli-cifrov-315401/?supdated_new=1498838431 (дата звернення 30.06.2017)
17. Grunwald P. Children, Families, and the Internet. Bethes-da: Grunwald Associates, 2004.
18. Gibson O. Young blog their way to a publishing revolution // The Guardian. 2005, October 7. P. 15.
19. Francesc Pedro, OECD-CERI. THE NEW MILLENNIUM LEARNERS: Challenging our Views on ICT and Learning. URL: http://www.oecd.org/edu/ceri/38358359.pdf (дата звернення 01.07.2017)
20. Honohan P., King M. Cause and Effect of Financial Access: Cross country Evidence from the Finscope Surveys» // Banking the World: Empirical Foundations of Financial Inclusion/R. Cull, A. Demirguc-Kunt, J. Morduch (eds.). Cambridge: MIT Press, 2012.
21. Kendall J., Schiff R., Smadja E. Sub-Saharan Africa: A major potential revenue opportunity for digital payments. URL: http:// www.mckinsey.com/industries/financial-services/our-insights/ sub-saharan-africa-a-major-potential-revenue-opportunity-for-digital-payments (дата звернення 17.07.2017)
22. Офщшний сайт Азшського банку розвитку. URL: https://www.adb.org/news/events/financial-inclusion-digital-economy
23. Mattern М., Ramírez R. Digitizing Value Chain Finance for Smallholder Farmers. URL: http://www.cgap.org/publications/ digitizing-value-chain-finance-smallholder-farmers (дата звер-нення 17.07.2017)
24. Офщшний сайт CGAP. URL: http://www.cgap.org/top-ics/donors-and-investors (дата звернення 16.07.2017)
25. Офщшний сайт МВФ. URL: http://www.imf.org/ en/News/Articles/2016/09/20/sp092016-Financial-Inclusion-Bridging-Economic-Opportunities-and-Outcomes
26. Aditya S., Renny T. Mastering the new realities of India's banking sector. URL: http://www.mckinsey.com/global-themes/ india/mastering-the-new-realities-of-indias-banking-sector (дата звернення 15.07.2017)
27. Офщшний сайт UIDAI. URL: https://uidai.gov.in/
28. Мухатаев А. Республика Индия. URL: http://www. lookatme.ru/mag/live/future-research/211051-india-time
29. Офщшний сайт GSMA. URL: https://www.gsma.com/ mobileeconomy/ (дата звернення 01.07.2017)
REFERENCES
«Algirdas Shakmanas «Tsifrovoy banking perezhivaHet ideal-nyy shtorm»« [Algirdas Samanas «Digital banking is experiencing a perfect storm»]. https://lenta.ru/articles/2017/05/23/ashakmanas/ Aditya, S., and Renny, T. «Mastering the new realities of India's banking sector« http://www.mckinsey.com/global-themes/ india/mastering-the-new-realities-of-indias-banking-sector
Bzhezinskiy, D. «Komu pozhar, komu pogretsya« [To fire, someone to warm up]. http://www.odnako.org/magazine/mate-rial/komu-pozhar-komu-pogretsya
Bogl, D. K. Bitvazadushu kapitalizma [The battle for the soul of capitalism]. Moscow: Izd-vo In-ta Gaydara, 2011.
«Digital Banking Users to Reach Nearly 3 Billion by 2021« https://www.juniperresearch.com/press/press-releases/digital-banking-users-to-reach-nearly-3-billion-by
Francesc, P. OECD-CERI. THE NEW MILLENNIUM LEARNERS: Challenging our Views on ICT and Learning. http://www.oecd.org/ edu/ceri/38358359.pdf
«Gretsiya zapretila nalichnyy raschet pri pokupkakh svyshe 3000 yevro« [Greece has banned cash for purchases over 3,000 euros]. https://www.euromag.ru/g reece/8189.html?p=3
Ginovsky, J. «What really is «digital banking»?« Banking Exchange. http://www.bankingexchange.com/blogs-3/making-sense-of-it-all/item/5187-what-really-is-digital-banking
Grunwald, P. Children, Families, and the Internet Bethesda: Grunwald Associates, 2004.
Gibson, O. «Young blog their way to a publishing revolution« The Guardian, no. October 7 (2005): 15-.
Honohan, P., and King, M. «Cause and Effect of Financial Access: Cross country Evidence from the Finscope Surveys»« In Banking the World: Empirical Foundations of Financial Inclusion Cambridge: MIT Press, 2012.
«Italiya ogranichit oplatu nalichnymi« [Italy would limit cash]. https://www.euromag.ru/lifestyle/18720.html
«Ispaniya zapretila nalichnyye« [Spain has banned cash]. https://www.euromag.ru/catalogs/realty/17102.html
King, M. Is Mobile Banking Breaking the Tyranny of Distance to Bank Infrastructure? Evidence from Kenya Institute for International Integration Studies Discussion Paper 412.
Kendall, J., Schiff, R., and Smadja, E. «Sub-Saharan Africa: A major potential revenue opportunity for digital payments« http:// www.mckinsey.com/industries/financial-services/our-insights/ sub-saharan-africa-a-major-potential-revenue-opportunity-for-digital-payments
«Kris Skinner: maibutnie bankivskoi systemy Ukrainy za no-vitnimy tekhnolohiiamy« [Chris Skinner: the future of the banking system of Ukraine for the latest technology]. Ofitsiinyi sait Natsion-alnoho banku Ukrainy. https://www.bank.gov.ua/control/uk/pub-lish/article?art_id=12504076
Lipton, A., Shrier, D., and Pentland, A. «Digital Banking Manifesto: The End of Banks?« http://www.the-blockchain.com/docs/ MIT%20-%20Digital%20Banking%20Manifesto%20-%20The%20 End%20of%20Banks.pdf
Mattern, M., and Ramirez, R. «Digitizing Value Chain Finance for Smallholder Farmers« http://www.cgap.org/publications/digi-tizing-value-chain-finance-smallholder-farmers
Mukhatayev, A. «Respublika Indiya« [The Republic Of India]. http://www.lookatme.ru/mag/live/future-research/211051-india-time
Ofitsiinyi sait Aziiskoho banku rozvytku. https://www.adb. org/news/events/financial-inclusion-digital-economy
Ofitsiinyi sait CGAP. http://www.cgap.org/topics/donors-and-investors
Ofitsiinyi sait MVF. http://www.imf.org/en/News/ Articles/2016/09/20/sp092016-Financial-Inclusion-Bridging-Eco-nomic-Opportunities-and-Outcomes
Ofitsiinyi sait UIDAI. https://uidai.gov.in/ Ofitsiinyi sait Yevrokomisii. https://europa.eu/european-union/topics/digital-economy-society_en
Ofitsiinyi sait GSMA. https://www.gsma.com/mobileecono-
my/
Petrusenko, O. «Banki v epokhu peremen: chetyre modeli tsifrovoy transformatsii« [Banks in an era of change: four models for digital transformation]. https://delo.ua/finance/banki-i-bank-ovskie-servisy-v-epohu-peremen-chetyre-modeli-cifrov-315401 /?supdated_new=1498838431
«Proekt USAID «Transformatsiia finansovoho sektoru v Ukraini» pidtrymaie NBU u provedenni reform« [The USAID Transformation of the Financial Sector in Ukraine project will support the NBU in carrying out reforms]. Ofitsiinyi sait Natsionalnoho banku Ukrainy. https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_ id=45779051
«Puteshestvenniku na zametku: ogranicheniya nalichnykh raschetov v Yevrope« [Traveler note: restrictions on cash payments in Europe]. https://psm7.com/review/cash-limits-that-travellers-should-know-about.html
«V Belgii vvoditsya limit na pokupki nalichnymi« [In Belgium there is the limit of cash purchase]. http://news.mail.ru/economics/ arc395273/
