CC BY
7
УДК 330.1:336.7
1нф0рмац1йна асиметр1я як базовий фактор 1нституц10нал1зац||
ф1нансового посередництва
© 2017
КОРН1ВСЬКА В. О.
УДК 330.1:336.7
Коршвська В. О. 1нформацшна acMMeTpiq як базовий фактор iнституцiоналiзацii' фiнансового посередництва
У статт'1 об(рунтовано фундаментальный вплив ¡нформацшно)' асиметрИ на виникнення та розвиток фшансового посередництва, показано С-торичне значення невизначеностi для створення простору операцшно)' активностi фшансового посередника. Визначено особливостi функцону-вання фшансового посередника в контекстi оптимiзацii шформа^йно: асиметрИ для забезпечення його комплементарноi взаемоди з тентом. Доведено, що фактором iсторично:' iнституцiоналiзацiiфшансового посередника е ринкова комунiкацiя суб'ект'в мiжнародного обмшу в стан дефiциту iнформацii та лШдностi, в умовах повно1 професшно'1 закритостi простору ф'шансово1 д'тльности Показано процеси трансформацп фшансового посередництва в умовах актуального профциту iнформацii та л'шв'дности
Ключов'! слова: ф'шансове посередництво, iнформацiйна асиметр'т, профiцит iнформацii, профiцит лШдностi, трансформаций Рис.: 1. Ббл.: 27.
Коршвська Валер'т Олегiвна - кандидат економiчних наук, старший науковий ствробтник в'ддшу економ'>чно'1 теори, 1нститут економки та прогнозування НАН Украши (вул. Панаса Мирного, 26, Кшв, 01011, Украша)
УДК 330.1:336.7
Корнивская В. О. Информационная асимметрия как базовый фактор институционализации финансового посредничества
В статье обосновано фундаментальное влияние информационной асимметрии на возникновение и развитие финансового посредничества, показано историческое значение неопределённости для создания пространства операционной активности финансового посредника. Определены особенности функционирования финансового посредника в контексте оптимизации информационной асимметрии для обеспечения его комплементарного взаимодействия с клиентом. Доказано, что фактором исторической институционализации финансового посредника является рыночная коммуникация субъектов международного обмена в состоянии дефицита информации и ликвидности, в условиях полной профессиональной закрытости пространства финансовой деятельности. Показаны процессы трансформации финансового посредничества в условиях актуального профицита информации и ликвидности. Ключевые слова: финансовое посредничество, информационная асимметрия, профицит информации, профицит ликвидности, трансформации.
Рис.: 1. Библ.: 27.
Корнивская Валерия Олеговна - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник отдела экономической теории, Институт экономики и прогнозирования НАН Украины (ул. Панаса Мирного, 26, Киев, 01011, Украина)
UDC 330.1:336.7 Kornivska V. 0. The Information Asymmetry as a Basic Factor in the Institutionalizing Financial Intermediation
The article substantiates the fundamental impact of information asymmetry on the emergence and development of financial intermediation, the historical significance of uncertainty for the creation of an operational space for a financial intermediary is demonstrated. Features of the performance of a financial intermediary in the context of optimizing information asymmetries to ensure its complementary interaction with the client have been defined. It has been proven that the factor of historical institutionalization of financial intermediary is the market communication of the actors in the international exchanges in a state of shortage of information and liquidity, under circumstances of the full professional closure of the space for financial activities. The processes of transformation of financial intermediation in the context of current information surplus and liquidity have been displayed. Keywords: financial intermediation, information asymmetry, information surplus, liquidity surplus, transformations. Fig.: 1. Bibl.: 27.
Kornivska Valeria 0. - PhD (Economics), Senior Research Fellow of the Department of Economic Theory, Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine (26 Panasa Myrnoho Str., Kyiv, 01011, Ukraine)
1нформацшна асиметрш завжди присутня в еконо-мiчному простор^ вона е апрюрним фактором взаемоди на будь-яких ринках. 1з значною глибиною впливу вона проявляе себе в системi посередництва як особливому вим економiчноí дiяльностi, що полягае в сприянш комушкаци та формуванш домовленостей мiж сторонами взаемоди, коли вони мають обмежену шфор-мацш про контрагент. У таких умовах необхцною е так звана третя сторона - посередник. У його функци входить надання шформацшно! та довiрчоl впевненост для забезпечення позитивного ефекту в1д комушкаци контрагенпв. Посередник е опосередкованою ланкою взаемоди, що володiе виключною шформащею в умовах 'й явного дефщиту для сторш угоди.
Теорш посередництва доводить, що, будучи важ-ливим фактором взаемоди на вск видах ринюв, шфор-мацшна асиметрш особливо виражена на фшансових ринках у системi фшансового посередництва. Ид ф^ нансовим посередництвом ми розумiемо дiяльнiсть з
трансформаци фшансових кошпв в1д суб'екйв iз профь цитом бюджету до суб'екпв iз дефщитом бюджету [1].
В економiчнiй наущ першi теоретичш шдходи до аналiзу асиметричност шформаци були сформоваш в 60-70-т роки 20 ст., у перюд, коли сощальний просйр вцчув зростання обсяпв шформаци для аналiзу та пе-реробки, а економiчний проспр почав приймати у свое середовище новi шформацшш технологи.
Класичш теоретичш шдходи до шформацшно! асиметрИ в економiчному середовищi сформоваш Кеннетом Дж. Ерроу, Джорджем Акерлофом, Джозефом Стил!цем, Майклом Спенсом, Джорджем Стилером. Вперше в економiчнiй наущ аргументацiя щодо неповно'1 шформаци як важливо'1 умови взаемоди економiчних агенпв прозвучала в робот К. Ерроу «Невизначешсть та економжа добробуту охорони здоров'я» (1963 р.) [2].
У 1970-й роки проблематика шформацшно! асиметрИ в економщ - ситуаци, коли одна сторона взаемоди мае бкьшу шформацш, шж шша, - почала активно дис-
кутуватися як у наукових колах, так i в бiзнес-середовищi. Вона ктотно змiнювала базовi теоретичнi уявлення про рiвноважнiсть цiн та оптимальний розподк ресурсiв в економiцi. Крiм того, вона робила важливi поправки в системi корпоративного управлiння, адже наявшсть на виробництвi найбкьш (менеджери, робггники) та най-менш (акцiонери) пошформованих сторiн створювало грунт для необхцност заохочування менеджерiв компа-нГ1 до ефективного управлшня пiдприeмством.
У 2001 р. Дж. Акерлоф, М. Спенс, Дж. Стцлщ отримали Нобелiвську премш з економiчних наук за 1х аналiз ринкiв iз асиметричною шформащею. 1х класичнi роботи з проблематики шформацшно1 асиметри були опублiкованi Дж. Акерлофом у 1970 р. [4], М. Спенсом у 1973 р. [5], Дж. Ст1глщем у 1976 р. [6]. Кожна з трьох ци-тованих статей дотджуе наслцки несприятливого в1д-бору на ринку продукци, працi та страхування. Подаль-шi роботи, що дослiджували шформацшну асиметрiю, були пов'язанi з аналiзом морального ризику - ризику невиконання умов договору уже шсля його шдписання: це роботи С. Гроссмана i О. Харта [7], Б. Хольмстрьома [8], Дж. Мiррлiса [9].
Класичнi роботи з проблематики шформацшно1 асиметри розглядають 'й як фактор комушкаци, фор-мування договiрних вцносин та виконання умов угоди, коли в процей економiчно1 взаемоди одна iз сторiн в^-чувае явний/неявний дефщит шформаци.
Сучасне суспкьство вцкритих даних i прозорих комунiкацiй надае можливост долати шформа-цiйну асиметрш та формувати паритетнi еконо-мiчнi стосунки, коли вся наявна iнформацiя може бути отримана в найкоротшi строки будь-якою стороною. Водночас шформацшна асиметрiя не долаеться, а на-ростае, розвиваеться, трансформуеться.
Хейн Лкенд i Девiд Пайл у сво'1й вiдомiй роботi 1977 р. «1нформацшна асиметрiя, фiнансова структура та фшансове посередництво» показали, що позичальни-ки зазвичай знають яюсть свое'1 застави, працьовитiсть та моральшсть краще, нiж кредитори, а шдприемщ мають повну «внутрiшню» iнформацiю про сво'1 власнi проекти, для яких вони шукають фiнансування, у той час як майбутш акцiонери мають обмежену шформа-цiю про новi проекти, якi пропонуються до швестуван-ня [10]. При цьому за суттево'1 шформацшно1 асиметри ринки не будуть розвиватися, адже «пропозицiя поганих проекпв буде великою по вцношенню до пропозици хороших проекпв» [10]. Отже, в таких умовах взаемодш контрагентiв (позичальникiв та кредиторiв, шдприем-цiв та акцiонерiв) потребуе посередництва.
В економiчнiй теорй вважаеться, що наявшсть фЬ-нансового посередництва в економiчних системах зумов-лена такими причинами: необхцшстю зменшення тран-закцшних витрат операци (Дж. Бенстон i К. Смiт, 1976) [11], проблемами страхування лжвцносй (Д. Даймонд i П. Дайбвiг, 1983) [12], необхцшстю монiторингу контр-агентiв (Д. Даймонд, 1984, 1996) [13]. Уа щ дослiдження об'еднуе аналiз поведшки контрагентiв на фiнансових ринках в умовах неповно'1, асиметрично'1 шформаци.
Головна функцiя фiнансового посередництва по-
лягае в перерозподш фiнансових ресурсiв в1д
суб'ектiв з профiцитом бюджету до суб'екпв з де-фiцитом бюджету, приймаючи на себе ризики, що ви-никають у зв'язку iз шформацшною асиметркю (ска-жiмо, при видачi кредитiв банк приймае на себе ризики, пов'язаш iз своечасним поверненням фiнансових коштiв, а власники депозитних рахункiв сподiваються на обачливкть та ефективний фiнансовий менеджмент банювсько! установи, у той час, якби власники вкьних коштiв не поклали '1х в банк на депозитний рахунок, а надали би '1х як позику, не маючи при цьому достовiр-но'1 шформаци про контрагента, то ризики повернення кошпв лягли би на цих власникiв).
Водночас у сучаснiй теори е роботи, якi доводять, що шформацшна асиметрiя зменшуеться, втiм обсяги операцш i роль фiнансових посередниюв зростають. Важливим внеском у цей напрям дослцжень е робота Алена Франклша та Ентонi Сантомеро «Теорш фшансо-вого посередництва», в якш вони доводять, що фактор шформацшно! асиметри грае все меншу роль у процей операцшно1 активностi фшансових посередникiв [14].
Метою дано! роботи е оцшка кторично1 ролi ш-формацшно1 асиметри в процесi виникнення та еволю-ци фiнансового посередництва, визначення його транс-формацiй в умовах проявiв шформацшно1 асиметри нового типу.
Якщо для будь-якого професiонала головним за-вданням е мiнiмiзацiя об'ективног ринковог тформа-цшног асиметри в контекст поставлених умов, то для фшансового посередника важлива не мiнiмiзацiя, а оптимiзацiя шформацшно1 асиметри, дш в розмитих межах комплементарно! взаемоди мiж ним i клiентом, iншими словами - в умовах постшного конфлжту ш-тересiв (власних та штерейв принципалiв). Формування та пiдтримка суб'ективно1 шформацшно1 асиметри для забезпечення сво1х конкурентних переваг на ринку -головна умова ефективного кнування фшансового посередника, шдтверджена iсторичним розвитком. Водночас вона мае корелюватися iз функцюнальною спрямо-ванiстю фшансового посередництва як такого.
Класичний фшансовий посередник в усталеному суспiАьствi мае чико визначенi функци перерозподь лу фшансових ресурйв в умовах, коли шформащя про учаснитв операцш е обмеженою. Головними завдання-ми перших банив були «збiр iнформацi1 та розсудливе управлшня ризиками. Прибуток виникав шляхом максимального зростання рiзницi мiж витратами по обслу-говуванню зобов'язань та доходами з активiв завдяки уважному вцношенню до резерв1в...» [15].
Водночас у контекстi переробки та розповсю-дження iнформацi1 фшансовий посередник мае д1яти оптимальним образом: мiнiмiзуючи iнформацiйну аси-метрiю в цкях свое1 професiйно1 дiяльностi, оптимiзу-ючи iнформацiйний простiр для ^ента, максимiзуючи iнформацiйну асиметрiю для конкурента. Отже, фшан-совi iнститути функцюнують у таких умовах, де «аси-метричнiсть iнформацiйного поля е скорше правилом, нiж виключенням» [1], i вони самi беруть активну участь у формуванш певно1 частини шформацшно1 асиметри.
Характеризуючи фундаментальний вплив шфор-мацшно! асиметри на виникнення та розвиток фшансового посередництва, звернемося до Ф. Броделя, який описував дiяльнiсть перших бiрж, на яких взаeмопереплетенi операци - прообрази сучасного товарного ринку, банювсько! справи, ринку капiталу -потребували постiйного iнформацiйного обмiну мiж учасниками, створення шформацшного простору для сприяння сво!й дiяльностi та обмеження дшльноси кон-курентiв. «Всякий добрий негощант мав за обов'язок кожен день вранщ зайти на бiржу. Не бути там, не узна-ти новин, дуже часто неправдивых (курсив мй - В. К.), значило втратити щасливий випадок, а може, i породити неприемш слухи про стан ваших справ» [16, с. 87]. 1нфор-мацшна невизначенкть та асиметрiя створювали про-сйр операцшно! активностi фiнансового посередника.
Той самий Ф. Бродель, описуючи першi европей-ськi бiржовi операци, демонстрував, як оперативне во-лодiння шформащею в умовах шформацшно! асиметри створювало колосальнi статки для перших бiржових гравцiв. «Багатий европейський купець Медина доду-мався приставити до Мальборо у вск його походах сво'1х людей i виплачував цьому жадiбному та прославленому полководцю по 6 тис. фунпв стерлiнгiв на рж, якi з лихвою повертав, коли узнавав першим, через спещальних кур'ерiв, результат знаменитих битв Мальборо...» [16].
Першi европейськi фiнансовi посередники: вене-цiанськi мiняли, флорентiйськi банювсью дома Бардi, Перуццi, Аччайуоллi, банюри Медичi - всi вони проводили розрахунковi операци з валютою, покращуючи мiжнародну комунiкацiю мiж контрагентами в умовах середньовiчного рiзноманiття валют: по-перше, в умовах вксутносп шформаци про контрагента дiяльнiсть таких фшансових посередникiв була вкрай необхцна як приймаючих на себе частину ризиюв завершення операци, по-друге, для того, щоб провести угоду мiж сторонами, яких роздкяли сотнi кiлометрiв, потрiбнi були як сама валюта (лжвцнкть), так i курс обмiну валют. Таким чином, першi банкiри вирiшували проблеми дефциту шформаци та лiквiдностi - це и кторичш умови, якi визначали суспiльну необхiднiсть виникнення фшансо-вого посередництва як такого.
1сторично перший европейський фшансовий про-стiр був закритим професшним простором в умовах чико! заборони християнською церквою лихварства. На Третьому Латеранському соборi 1179 р. уск лих-варiв вцлучили вiд церкви [17]. На Вшському соборi 1311-1312 рр. ус1х лихварiв об'явили еретиками. Рiдкi лихварi-християни могли бути похованими на освяче-ному кладовищi лише пiсля списання сво'1х доходiв на користь церкви [15, с. 46]. Тому лихварство розвивало-ся бкьшою мiрою в середовищi еврейського гетто, при цьому еврейська нацюнальна меншiсть була завжди на-ражена на небезпеку як в1д церкви, так i вiд сво!х клшн-тiв, адже лихварi, незважаючи на !х суспкьну необхц-нкть, займалися грiховною дiяльнiстю i не були захище-нi законом, ткьки в 16 ст. у Венеци вони офiцiйно стали платниками податюв, а таким чином - могли сподiвати-ся на законний захист сво'1х прав.
1сторично перший европейський оператор фшансового ринку, виршуючи проблеми дефщиту шформаци та лiквiдностi, знаходився в закритому професйному простора який був сформований у зв'язку iз тим, що дiяльнiсть, представлена в цьому простора виходила за межi законодавчо встановлених рамок операцшно1 дiяльностi економiчних агентiв Середньовiччя - дiяль-тсть перших лихварiв була шновацшною та поза законом. Це була суспкьно необхцна професшна д1яльнкть, але вона була винесена за межi звичайно'1 економiчно! д1яльносй, таким чином, виник шститут тайни фшансових операцш. Фактором кторично1 iнституцiона-лiзацii фшансового посередника е ринкова комуткащя суб'ектiв мiжнародного обмту в стат дефщиту шформаци та лiквiдностi, в умовах повног професшног за-критот простору фнансовог дiяльностi.
Кардинальна змша цих факторiв Уабо порушення умов професшно! д1яльност фшансового посередника могли призвести до трансформаци його сутносп, яка, своею чергою, вплинула на його базовi мотиваци та зумовила змшу мкця в системi економiч-них зв'язюв.
Профщит iнформацu. У сучасному суспкьств^ де пануе шформац1я та шформацшш технолог!!, багат-ство шформацшних джерел, неструктурованiсть ш-формаци та и колосальнi обсяги створюють проблему шформацшно! асиметри нового порядку: концентраци, десуб'ективаци, профциту шформаци.
З 2005 по 2020 рр. обсяги цифрово'1 шформаци зростуть у 300 разiв, з 130 екзабайт до 40 000 екзабайт, або 40 трильйошв гиабайт (бкьше 5,200 гiгабайт на кожного чоловка, жшку та дитину). До 2020 р. цифрова шформац1я буде зростати вдв1ч1 кожш два роки [18].
Вплив шформацшного фактора трансформацш фшансового посередника лежить у площиш фундаментально! ди дов1ри. 1сторично першi форми фiнансового посередництва демонструють, що саме довiра до нього та певною м1рою недовiра до контрагента змушували купщв звертатися до послуг перших мшяйл, адже ш-формац1я на ринку була вкрай обмеженою, а попит на комушкацш - великий. Отже, високий рiвень довiри в умовах дефщиту шформаци. Що ми спостериаемо сьо-годш: обсяги шформаци про фшансових посередниюв та !х д1яльнкть прогресуюче зростають, впм, рiвень до-в1ри до них невисокий - як св1дчить Барометр дов!ри Едельмана, ткьки 51% респондент дов!ряють фшан-совим послугам, - це найменший показник серед уси секторiв економiки [19], загальноприйнятою е думка, що фшансовий посередник сьогодш - це, скорше за все, учасник корупцшних схем, а ктор1я iнвестицiйного бан-кшгу - це ктор1я великих корупцшних скандалiв [1].
Сьогодш трансформуеться базовий, кторично сформований принцип функцюнування фшансового посередництва, через який фшансовий посередник проявляеться як професюнал: володшня шформащею та оптимiзацiя и розподщ в контект гармотзацй шформацшно1 асиметри. Тривае не гармошзац1я, а по-силення шформацшно! асиметри через хаотизацш та монополiзацiю iнформацiйного простору. Криза профе-
cioHaAÎ3My у фшансових системах виникла як результат цшшсних деструктивних iнновацiй i проявилася в не-дотриманнi критерив професiйноï дiяльностi в частинi збериання i використання професiйноï iнформацiï; змЬ-шyваннi рiзних видiв дiяльностi i конфлшп iнтересiв у стрyктyрi професшних yчасникiв ринку; вiдкриттi кор-дошв ринку непрофесiйним учасникам, корупци та фор-мyваннi тiньового банкiнгy - ва цi процеси пов'язанi з посиленням iнформацiйноï асиметри.
У глобальному фшансовому просторi пануе коруп-цiя. Свiтовi зусилля по реформуванню фшансо-вого сектора, на жаль, поки не виршили про-блеми зростаючо'1 непрозорост фiнансово-банкiвськоï дiяльностi, i вона продовжуе розвиваеться в умовах зростаючо'1 корупци фiнансового i державного секторiв. Вцмивання грошей i податкове шахрайство стали часто вживаним мехашзмом, завдяки якому европейсьи уряди намагаються скоротити сво'1 дефiцити [20]. Елiти 6в-ропи використовують лазiвки i слабкий контроль бан-кiвського регулювання 6С для власних протизаконних операцiй, банки бвропи служать притулком для держав-них коштiв, вкрадених полiтичними i бiзнес-лiдерами. 1сторично так склалося, що, з огляду на лiбералiзоване законодавство з регулювання фшансового сектора та великий досвц офшорного бiзнесy, европейський про-стiр часто використовувався для реалiзацiï шахрайських схем полiтичними лидерами третях краш. Печальним прикладом е викрадення держаних коштiв ангольськи-ми леерами в 90-х рр. 20 ст., коли операци проводилися через Швейцарський банк UBS, Кiпрськi, Шдерландсью та Люксембyргськi фiнансовi установи [20].
Спкьна доповiдь европейського антикорyпцiйного агентства OLAF i директорату юстицп бвросоюзу (2013 р.) мiстить висновок щодо шокуючих розмiрiв корупци в бврош: «... вiд корупци краши 6С щорiчно втрачають 323 млрд евро, що становить майже одну третину запро-понованого 6С семирiчного бюджету на 2014-2020 роки. Полщею i прокуратурою краш союзу за статтями «Зло-вживання службовим становищем» i «Хабар» у 2013 р. порушено вже 67 800 кримшальних справ». Це рекордна юльюсть за всю кторш 6С. Найбкьшою, за висновка-ми експертiв, корyпцiя виявилася в Словаччиш, Румуни, 1тали, Латви, Угорщиш та ГрецИ [21].
Розслiдyвання щодо колишнього французького мiнiстра з питань бюджету Джерома Каюзака (Jérôme Cahuzac), який у 2013 р. був звинувачений у несплат податкiв (рахунки були розмiщенi в банку UBS, Швей-царiя) та крах кшрських банкiв показали, насккьки не-прозорим насправдi е стан европейських фшансових ринюв. 3 квiтня 2016 р. вцбувся найбкьший витiк кон-фценцшно'1 iнформацiï в iсторiï сучасно'1 журналктики, який отримав назву «Панамськi документи». Сотнi мiж-народних жyрналiстiв i великих ЗМ1 одночасно опубль кували матерiали про iменитих власникiв великих оф-шорiв, серед яких виявилося безлiч впливових людей. Джерелом даних став панамський реестратор офшорiв Mossack Fonseca&Co. Архiв розмiром у 2,6 терабайта мктить 11,5 мкьйона файлiв, в яких згадуються, зокре-
ма, нишшш i колишнi свiтовi лцери, високопоставленi чиновники i вiдомi люди [22].
Особливо болючою проблемою для нацюнальних держав став розвиток глобальних офшорний операцiй. На сьогоднiшнiй день банки створили понад 214 QQQ офшорних компанш, що пов'язанi iз зацiкавленими особами б1льше шж y 2QQ кра'1нах та територ1ях (по всьому свiтy) [23]. Так зваш Панамськi документи дають зрозу-мiти, що великi банки володшть найб1льшим арсеналом механiзмiв створення важкодоступних для фiнансового контролю компанiй на Британських Вiргiнських островах, Панамi та в iнших офшорних зонах. На сьогодш до-ступний список близько 15 6QQ компанiй, яю банки заре-eстрyвали для клieнтiв з метою закриття iнформацiï про реальний обсяг фiнансових операцiй та несплати подат-кiв. У списку e в тому числi тисячi компанiй, створених мiжнародними гiгантами UBS i HSBC [23]. Серед лце-рiв списку: Experta Corporate & Trust Services; Banque J. Safra Sarasin - Luxembourg S. A.; Credit Suisse Channel Islands Limited; HSBC Private Bank (Monaco) S. A.; HSBC Private Bank (Suisse) S. A.; Ubs Ag (Succ. Rue Du Rhône); Coutts & Co. Trustees (Jersey) Limited; Société Générale Bank & Trust Luxembourg; Landsbanki Luxembourg S.A; Rothschild Trust Guernsey Limited. Одним iз гучних роз-слцувань щодо непрозоро'1 банювсько'1 д1яльносп була перевiрка шмецького Commerzbank.
ЗМ1 регулярно висвгглюють боротьбу з корyпцieю y фшансовому секторЬ З кiнця 2Q16 р. шмецью державнi обвинyвачi проводять розслцування щодо 6Q iнозем-них банив за «шдбурювання до несплати податюв», при цьому iнформацiя поступила вц самих клieнтiв банкiв (громадяни Шмеччини добров1льно надали декларацй про сво'1 iноземнi банкiвськi рахунки за останш б рокiв). Як повiдомляe видання Süddeutsche Zeitung, банки зi Швейцари, Лихтенштейну, АвстрЦ та Люксембургу пе-ребували пiд пiдозрою податково'1 служби б1льше двох рокiв. Нiмецька влада вже призначила суми штрафу для банив по десяти справах. Загальна сума складе близько 12Q млн eвро (135 млн дол.). Найбкьший шдивцуальний штраф y розмiрi 31,1 млн eвро отримав швейцарський банк Basler Kantonalbank, для одного з банив-фкуранпв сума штрафу може скласти близько 6Q млн eвро [24]. I це ткьки крапля в морi iнформацiï, що свiдчить про коруп-цiю y фiнансовомy секторЬ
Проблема корупцЦ - це свцчення зростання iн-формацiйноï асиметрЦ на вах рiвнях фiнансо-вого посередництва, вц рядового хабара при видачi кредитiв до банкiвського рефiнансyвання з боку держави. Щ процеси викривлюють конкурентний про-стiр i створюють фундамент для довгострокових дисба-ланав в iнформацiйномy середовищi, адже сучасна iн-формац1я на фiнансових ринках не вiдповiдаe критерiю об'eктивностi та достовiрностi.
Тому i сам фшансовий посередник дуже часто приходить y стан нерозумшня, що робити з тими потоками шформаци, яю впливають на його iнвестицiйне ршення. Так, Б1лл В1льямс доводить вцсутшсть будь-яких усталених зв'язкiв мiж станом фiнансових ринкiв y минулому i сьогоднi. Вiн вважаe, що не наявна тформа-
щя зумовлюе ефективтсть операци, а психолопчний настрш трейдера в момент контакту з ринком, такий собi «Торговий хаос» [25]. Гiпотетично це може бути моментом формування шформацшного iмунiтету, коли ш-формацiйний фактор прийняття ршення в умовах його явно! шфляци просто вiдсiкаeться.
У цьому зв'язку проблема вцсутност впливу монетарно! полiтики на фiнансово-кредитний просйр через стандартнi трансмiсiйнi механiзми, перш за все, через встановлення вцсоткових ставок, може бути ква-лiфiкована як реакцiя суб'eктiв фiнансового ринку на хаотизацш iнформацiйного простору, в якому ставки вцсотку не вцображають реально! економiчно! ситуа-ци. Скажiмо, в умовах фшансово! нестабiльностi та кри-зи в 6С ризики швестування сьогоднi дуже великi, при цьому базовi ставки, що встановлюються 6ЦБ, явно не мiстять цього фактора.
Функцюнування фiнансових iнститутiв сьогодш дуже часто демонструе спроби захисту в1д шформацш-ного тиску та зростаючо! невизначеностi.
Для того, щоб iзолюватися вiд зростаючо! не-структуровано! шформаци, потрiбний великий рiвень довiри всерединi визначених систем вза-[у т. ч. i мiж операторами фiнансового простору). Наведемо приклад: дитина не мае практично н1яко! ш-формаци про оточуючий свiт, але природньо довiряе сво!й матерi, яка навчае, як поводитись у свт, - без ще! вихкно! довiри не мае еволюцшно! здатностi людини, не мае шансу виживання. У свт ж сьогодш тривають базо-вi глибиннi трансформаци вихкно! довiри, що ставлять пiд сумнiв не ткьки цiннiсну складову, а й моменти еволюцшно! здатностi людини - мова йде про зростаючий вплив Ювенального права, що швелюе домiнантнiсть батькiвського слова по вцношенню до прав дитини, це значно деформуе довiру останньо!. Безумовно, це тема не дано! роботи, скажiмо ткьки, що глибиннi трансформаци тривають, створюючи основи довгостроково! не-визначеностi глобального економiчного та суспкьного середовища. Довiра сьогоднi трансформуеться як у ба-зових системах взаемозв'язюв (родина, освiта), так i в системах, що складають вищi шари суспкьно! взаемоди та пов'язанi з економiчною дiяльнiстю, у тому чи^ на фiнансових ринках. Для нормального функцюнування, як частина кашталютично! системи, фiнансовi ринки потребують довiри. Як сказав свого часу Дж. Богл: «Нам потрiбна не на!вна вiра в добру волю людства, а впевне-нiсть в тому, що колись зроблеш обiцянки та прийнят на себе обов'язки будуть виконаш» [26].
Але про яку довiру сьогоднi може йти мова, коли банювський опортунiзм як реакц1я на зростаючу неви-значенiсть простору операцшно! активностi постiйно зростае? Iнформацiйна асиметр1я на вск рiвнях (мiж Рентами та фiнансовими установами та мiж рiзними фiнансовими операторами) посилюеться. У таких умовах ткьки штучш, неринковь вимушенi вiдносини ста-ють основою функцюнування фшансових ринкiв. Тому сьогодш ми спостериаемо активний розвиток фшансово! шклюзи домогосподарств - включення населення у фiнансовi операци через кредитування, страхування та супутш послуги (мобкьний банкiнг i т. п.). В умовах,
коли ефективна ставка вцсотка по таких операцшх в УкраМ становить приблизно 70%, це означав пануван-ня банювського свавiлля, отже, такi вiдносини ^ент -банк не можна назвати паритетними. Прикладом вко-рiнення неринкових вiдносин у фiнансовому просторi стае сьогодш й активна взаeмодiя банювських установ та держави, що в европейському фшансовому просторi за обсягами наближаеться до кредитування реального сектора економжи.
Загалом слiд взяти до уваги, що шформацшний профiцит, який формуеться в сучасних умовах, призво-дить до зростання шформацшно! асиметри та викрив-люе ринковi засади в системi фiнансових вiдносин, спо-творюе довiру, поступово нiвелюе ïï цiннiсть у системi фiнансовоï взаемоди. Не довiра, а примушення сьогоднi панують у глобальнiй фiнансовiй системi координат.
В умовах трансформацiй довiри структурувати потоки шформаци в глобальнш економiцi практично неможливо без зростаючого бюрократичного впливу, саме тому сьогодш у свт розгорнулася глобальна боротьба з тшьовим банкшгом, вiдмиванням грошей, банкiвською таемницею на рiвнi FATF. Але таким чином iнформацiя, акумулюючись в единш шформацш-нiй системi, монополiзуеться, а шформацшна асиметрiя зростае до нечуваних розмiрiв за наявностi одного чи деккькох iнформацiйних агентiв, що систематизували iнформацiю про вск операторiв нацюнальних i глобаль-них ринкiв. Отже, ми отримуемо профщит шформаци, який, як i докризовий профщит лiквiдностi в системi фшансових ринтв, створить умови бiфуркацiï та дес-табшзаци. Складно спрогнозувати, як вш буде розгор-татися, але час покаже.
Профщит лiквiдностi. В1дмша золотого стандарту, розвиток шформацшних технологш та розкрит-тя професшного простору фшансових посередниюв як через фшансову культуру, так i через фiнансовi паттер-ни поведшки, - це основш причини трансформацiй у системi фiнансового посередництва, починаючи з кшця 1960-х рокiв.
Вiдмiна «золотого стандарту» мала велике юто-ричне значення: «...можливють створювати грошi без озирання на запаси щнних металiв породила безпреце-дентне зростання грошово! маси, а з ним i безумне, не бачене ранше зростання кредитування. Якщо змiрюва-ти лiквiднiсть вцношенням «широких грошей» до валового внутршнього продукту кра'ши, тенденцiя наочна: iз 1970-х рр. показник невпинно зростав - у випадку розвинених економж з 0,7 перед закриттям золотого «вшна» до понад 1 у 2005 р.» [15, с.75].
Так, даш Свiтового банку доводять, що за перюд 1960-2016 рр. у Великобритани показник «широких грошей» збкьшився iз 40% до 144% ВВП, у США - з 60% до 90% ВВП, у Бразили - з 24% до 100% ВВП, в 1нди -з 22% до 78% ВВП у 2015 р. У Кита! з 1977 р. по 2016 р. показник зрю з 26% ВВП до 208%. У Роси в 1993-2016 рр. показник змшився з 23% до 59% ВВП. (Щкаво, що в УкраМ з 1992 по 2016 рр. коливальш тенденци призве-ли до поступового зменшення показника з 50% до 46% ВВП.) (рис. 1) [27].
% до ВВП
250
200
1 - Великобриташя
2 -США
3 - БразилЫ
4 - 1нд1я
5 - Китай
6 - Рост
7 - Украша
0
\с
Рис. 1. Показник «широких грошей» (broad money) у вщсотках до ВВП у перiод 1960-2016 рр. за методолопею Свiтового банку [27]
Показник монетизаци (М2/ВВП) у деяких кра!нах 6С та еврозони в докризовий перюд демонстрував ще бiльшi змши - вiд 50% ВВП до 600% (Люксембург).
Виник значний профщит лiквiдностi, який спершу був пов'язаний ¡з: а) зростанням кредитування; б) збкь-шенням традицГйних фондових операцш в умовах впро-вадження бездокументарного обГгу цiнних паперiв, що значно стимулювало !х випуск та обсяги операцш. Надалi кредитна мультиплГкац1я зумовила падiння вГдсоткових ставок, i пГшло по колу - зростання кредитування, зрос-тання фондових операций. У цих умовах почали розвива-тися глибинш змiни мотивацiй фГнансових посередникГв, якi ставали, з одного боку, бкьш схильними до ризик1в (адже традицiйний банкГнг уже не приносив необхГдних прибуткiв), а з шшого, - банки розробляли все бГльше ¡н-новацГй для мшшшаци ризикГв та зростання власно! лГквГдностГ (i це в умовах и профiциту!). У 1957 р. Х. Мiнскi писав: «в умовах нестачi резервiв фiнансовi установи за-довольняють «iнвестицiйний» попит фiрм на грошi шляхом iнновацiй», - у 1980-т рр. фiнансовi шноваци були вже цщаш для банкiв не в контекста задоволення попи-ту клГентГв, а бГльшою мГрою - для сво!х власних потреб збГльшення лГквГдностГ для зростання обсягГв кредитних операцш та нарощування бонусГв. 1сторичш першГ за-вдання фГнансового посередника як такого, що обачно керуе ризиками, в умовах профГциту лГквГдностГ значно трансформувалися - вГн став торговцем ризиком.
ВИСНОВКИ
Базовим ¡сторично сформованим мехашзмом функцГонування фГнансового посередника е збГр, сис-тематизац1я та оптимГзац1я розподГлу шформацп в контекстГ гармотзаци шформацшноИасиметри для за-безпечення оптимально ефективно! комплементарно! взаемодГ! мГж ним та клГентом в умовах постшного кон-флГкту штересш (власних та штересш принципалГв).
При цьому ¡сторичною умовою шституцюналГ-зацГ! фГнансового посередника е ринкова комуншщш суб'ектГв мГжнародного обмГну в сташ дефГциту лГквГдностГ та шформаци, профГцит яких у процесГ транс-
формацiй катталшму та формування шформацшно-мережево! економiки створив базу для мутаци еконо-MÎ4HOÏ сутност та мотивацш фiнaнсового посередника i подальшо! фiнaнciaлiзaцiï.
В умовах глобaлiзaцiï та профщиту iнформaцiï гар-монiзyючa фyнкцiя фiнaнcового посередника трансфор-муеться, i його дiяльнicть спрямовуеться на caмоiзоляцiю вiд iнформaцiйного простору. При цьому вш стае агентом збору фшансово'1 iнформaцiï для нaднaцiонaльних опера-торiв, сприяючи монополiзaцiï iнформaцiï в глобальному проcторi та через це - зростанню невизнaченоcтi для пе-рейчних yчacникiв фiнaнcових оперaцiй. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Кидуэлл Д. С., Петерсон Р. Л., Блэкуэлл Д. У. Финансовые институты, рынки и деньги/пер. с англ. СПб.: Издательство «Питер», 2000. 752 с.
2. Arrow, K. J. Uncertainty and the welfare economics of medical care. American Economic Review. 1963. Vol. 53. P. 941-973.
3. Pfaff, W. A Pathological Mutation in Capitalism. International Herald Tribune. 2002. September 9. P. 8.
4. Akerlof, G. A. The Market for 'Lemons': Quality Uncertainty and the Market Mechanism. The Quarterly Journal of Economics. 1970. Vol. 89. No. 3. P. 488-500.
5. Spence, M. Job Market Signaling. The Quarterly Journal of Economics. 1973. Vol. 87. Issue 3. P. 355-374.
6. Rothschild, M., Stiglitz, J. E. Equilibrium in Competitive Insurance Markets: An Essay in the Economics of Imperfect Information. The Quarterly Journal of Economics. 1976. Vol. 90. Issue 4. P. 629-649.
7. Grossman, S., Hart, O. D. An Analysis of the Principal-Agent Problem. Econometrica. 1983. Vol. 51. No. 1. P. 7-45.
8. Holmstrom, B. Moral Hazard and Observability. Bell Journal of Economics. 1979. Vol. 10. No. 1. P. 74-91.
9. Mirrless, J. A. The Theory of Moral Hazard and Unobserv-able Behaviour: Part I. The Review of Economic Studies. 1999. Vol. 66. No. 1. P. 3-21.
10. Leland, H. E., Pyle D. H. Informational Asymmetries, Financial Structure, and Financial Intermediation. The Journal of Finance. 1977. Vol. 32. No. 2. P. 371-387.
11. Benston, G. J., Smith, C. W., Jr. A Transaction Cost Approach to the Theory of Financial Intermediation. Journal of Finance. 1976. Vol. 31. No. 2. P. 215-231.
12. Diamond, D. W., Dybvig P. H. Bank Runs, Deposit Insurance and Liquidity. Journal of Political Economy. 1983. Vol. 91. No. 3. P. 401-419.
13. Diamond, D. W. Financial Intermediation and Delegated Monitoring. The Review of Economic Studies. 1984. Vol. 51. No. 3. P. 393-414.
14. Franklin, A., Santomero, A. M. The Theory of Financial Intermediation. Journal of Banking & Finance. 1998. Vol. 21. Issues 11-12. P. 1461-1485.
15. Фергюсон Н. Восхождение денег/пер. с анг. А. Ко-ляндра, И. Файбисовича. М.: Издательство «АСТ»: CORPUS, 2015. 448 с.
16. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV-XVIII вв.: в 2-х томах. Т. 2. Игры обмена/пер. с фр. М.: Прогресс, 1988. 634 с.
17. Катасонов В. Ю. Религия денег. Духовно-религиозные основы капитализма. М.: Кислород, 2013. 408 с.
18. Gantz, J., Reinsel, D. The Digital Universe in 2020: Big Data, Bigger Digital Shadows, and Biggest Growth in the Far East // IDC IVIEW. URL: https://www.emc.com/collateral/analyst-reports/ idc-the-digital-universe-in-2020.pdf (Дата звернення 07.09.2017).
19. 2016 Edelman Trust Barometer. Global Report. URL: http:// www.edelman.com/insights/intellectual-property/2016-edelman-trust-barometer/global-results/ (Дата звернення 11.09.2017).
20. Dirty Money, Murky Deals: Europe's Role Facilitating Corruption. URL: https://www.opensocietyfoundations.org/voices/ dirty-money-murky-deals-europes-role-facilitating-corruption (Дата звернення 11.09.2017).
21. Сергей Тихонов. Антикоррупционный миф. URL: http://expert.ru/2013/11/22/antikorruptsionnyij-mif/ (Дата звернення 01.06.2017).
22. Панамськ документи: 12 головних фатв про най-бтьший злив в iсторií журналктики. URL: http://ukr.obozrevatel. com/society/30562-panamski-dokumenti-12-golovnih-faktiv-pro-najbilshomu-zlivi-v-istorii-zhurnalistiki.htm (Дата звернення 11.06.2017).
23. Giant Leak of Offshore Financial Records Exposes Global Array of Crime and Corruption. URL: https://panamapa-pers.icij.org/20160403-panama-papers-global-overview.html (Дата звернення 11.06.2017).
24. Гуленко С. Немецкие налоговики идут в иностранные банки. URL: http://offshoreview.eu/2016/10/07/nemetskie-nal-ogoviki-idut-v-inostrannyie-banki/ (Дата звернення 11.06.2017)
25. Вильямс Б. Торговый хаос. URL: http://fxmarket.in.ua/b. viljjams.-torgovyy-khaos.html (Дата звернення 11.06.2017).
26. Богл Д. К. Битва за душу капитализма/пер. с англ. А. Калинин. М.: Изд. Института Гайдара, 2011. 424 с.
27. Офщшний сайт Свггового банку. URL: https://data. worldbank.org/indicator/FM.LBL.BMNY.GD.ZS?view=chart
REFERENCES
Arrow, K. J. "Uncertainty and the welfare economics of medical care". American Economic Review. Vol. 53 (1963): 941-973.
Akerlof, G. A. "The Market for 'Lemons': Quality Uncertainty and the Market Mechanism". The Quarterly Journal of Economics. Vol. 89, no. 3 (1970): 488-500.
Benston, G. J., and Smith, C. W. Jr. "A Transaction Cost Approach to the Theory of Financial Intermediation". Journal of Finance. Vol. 31, no. 2 (1976): 215-231.
Brodel, F. Materialnaya tsivilizatsiya, ekonomika i kapitalizm, XV-XVIII vv. [Material civilization, economics and capitalism, XV-XVIII centuries], vol. 2. Igry obmena. Moscow: Progress, 1988.
Bogl, D. K. Bitva za dushu kapitalizma [The battle for the soul of capitalism]. Moscow: Izd-vo Instituta Gaydara, 2011.
Diamond, D. W., and Dybvig, P. H. "Bank Runs, Deposit Insurance and Liquidity". Journal of Political Economy. Vol. 91, no. 3 (1983): 401-419.
Diamond, D. W. "Financial Intermediation and Delegated Monitoring". The Review of Economic Studies. Vol. 51, no. 3 (1984): 393-414.
"Dirty Money, Murky Deals: Europe's Role Facilitating Corruption". https://www.opensocietyfoundations.org/voices/dirty-money-murky-deals-europes-role-facilitating-corruption
"2016 Edelman Trust Barometer. Global Report". http:// www.edelman.com/insights/intellectual-property/2016-edelman-trust-barometer/global-results/
Franklin, A., and Santomero, A. M. "The Theory of Financial Intermediation". Journal of Banking & Finance. Vol. 21, no. 11-12
(1998): 1461-1485.
Fergiuson, N. Voskhozhdeniye deneg [The ascent of money]. Moscow: AST; CORPUS, 2015.
Grossman, S., and Hart, O. D. "An Analysis of the Principal-Agent Problem". Econometrica. Vol. 51, no. 1 (1983): 7-45.
Gantz, J., and Reinsel, D. "The Digital Universe in 2020: Big Data, Bigger Digital Shadows, and Biggest Growth in the Far East". IDC IVIEW. https://www.emc.com/collateral/analyst-reports/idc-the-digital-universe-in-2020.pdf
"Giant Leak of Offshore Financial Records Exposes Global Array of Crime and Corruption". https://panamapapers.icij. org/20160403-panama-papers-global-overview.html
Gulenko, S. "Nemetskiye nalogoviki idut v inostrannyye banki" [German tax authorities go to foreign banks]. http://offshor-eview.eu/2016/10/07/nemetskie-nalogoviki-idut-v-inostrannyie-banki/
Holmstrom, B. "Moral Hazard and Observability". Bell Journal of Economics. Vol. 10, no. 1 (1979): 74-91.
Katasonov, V. Yu. Religiya deneg. Dukhovno-religioznyye osnovy kapitalizma [Religion of money. The spiritual and religious foundations of capitalism]. Moscow: Kislorod, 2013.
Kiduell, D. S., Peterson, R. L., and Blekuell, D. U. Finansovye instituty, rynki i dengi [Financial institutions, markets and money]. St. Petersburg: Piter, 2000.
Leland, H. E., and Pyle, D. H. "Informational Asymmetries, Financial Structure, and Financial Intermediation". The Journal of Finance. Vol. 32, no. 2 (1977): 371-387.
Mirrless, J. A. "The Theory of Moral Hazard and Unobserv-able Behaviour: Part I". The Review of Economic Studies. Vol. 66, no. 1
(1999): 3-21.
Ofitsiinyi sait Svitovoho banku. https://data.worldbank.org/ indicator/FM.LBL.BMNY.GD.ZS?view=chart
"Panamski dokumenty: 12 holovnykh faktiv pro naibilshyi zlyv v istorii zhurnalistyky" [Panama documents: 12 major facts about the biggest storms in the history of journalism]. http:// ukr.obozrevatel.com/society/30562-panamski-dokumenti-12-golovnih-faktiv-pro-najbilshomu-zlivi-v-istorii-zhurnalistiki.htm
Pfaff, W. "A Pathological Mutation in Capitalism". International Herald Tribune, September, 9 (2002): 8-.
Rothschild, M., and Stiglitz, J. E. "Equilibrium in Competitive Insurance Markets: An Essay in the Economics of Imperfect Information". The Quarterly Journal of Economics. Vol. 90, no. 4 (1976): 629-649.
Spence, M. "Job Market Signaling". The Quarterly Journal of Economics. Vol. 87, no. 3 (1973): 355-374.
Tikhonov, S."Antikorruptsionnyy mif" [Anticorruption myth]. http://expert.ru/2013/11/22/antikorruptsionnyij-mif/
Vilyams, B. "Torgovyy khaos" [Trading chaos]. http://fxmar-ket.in.ua/b.viljjams.-torgovyy-khaos.html
