Научная статья на тему 'МіСЦЕ ФіНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА У ПРОЦЕСАХ ЦіНОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ ЦіННИХ ПАПЕРіВ'

МіСЦЕ ФіНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА У ПРОЦЕСАХ ЦіНОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ ЦіННИХ ПАПЕРіВ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
52
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Бизнес Информ
Область наук
Ключевые слова
РИНОК ЦіННИХ ПАПЕРіВ / ФіНАНСОВі ПОСЕРЕДНИКИ / ЦіНОУТВОРЕННЯ / ТЕОРіЯ АГЕНТСЬКИХ ВіДНОСИН / ФіНАНСОВі іНСТРУМЕНТИ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Мацелюх Наталія Петрівна

Стаття присвячена визначенню місця фінансового посередництва у процесах ціноутворення на ринку цінних паперів. На основі результатів дослідження сучасних теорій фінансового посередництва виокремлено функціонально-логістичний підхід до дослідження ролі фінансового посередництва, який робить акцент на виконанні посередницьких функцій у процесі обігу фінансових інструментів на ринку цінних паперів. Проаналізовано роль банківських і небанківських фінансових посередників у динаміці операцій на ринку цінних паперів. Обґрунтовано, що надмірна банкоцентричність фінансового ринку України спотворює інформаційні потоки і може бути додатковим джерелом ризику, рівень якого тисне на ціни фінансових інструментів та спотворює їх динаміку. З’ясовано, що місце фінансового посередництва в ціноутворенні на ринку цінних паперів полягає в оптимізації інформаційної, інфраструктурної та торгової функцій, координація яких забезпечує оптимальне співвідношення ризику та дохідності, що попереджує виникнення тиску на ціни фінансових інструментів та їх спотворення.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «МіСЦЕ ФіНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА У ПРОЦЕСАХ ЦіНОУТВОРЕННЯ НА РИНКУ ЦіННИХ ПАПЕРіВ»

УДК 336.7

М1СЦЕ Ф1НАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА У ПРОЦЕСАХ Ц1НОУТВОРЕННЯ

НА РИНКУ Ц1ННИХ ПАПЕР1В

© 2016 МАЦЕЛЮХ Н. П.

УДК 336.7

Мацелюх Н. П. Мкце фiнансового посередництва у процесах цiноутворення на ринку цшних nanepiB

Стаття присвячена визначенню мсця фшансового посередництва у процесах цноутворення на ринку цнних nanepiB. На основi результат'ю досл'дження сучасних теорш ф'шансового посередництва виокремлено функцюнально-логстичний nidxid до досл'дження рол'> ф'шансового посередництва, який робить акцент на виконанш посередницьких функщй у процес об'гу ф'шансових 'нструмент'в на ринку цнних папер'в. Про-анал'вовано роль банювських i небанювських ф'тансових посередниюв у динамц опера^й на ринку цнних папер'в. Об(рунтовано, що нaдмipнa банкоцентричнсть ф'тансового ринку Украни спотворюе iнфоpмaцiйнi потоки i може бути додатковим джерелом ризику, р'вень якого тисне на цни ф'тансових 'тструмент'в та спотворюе ¡х динамку. З'ясовано, що мкце ф'тансового посередництва в цноутворенн на ринку цнних папер'в полягае в оnтимiзaцiiiнфоpмaцiйно¡, шфраструктурноi та торговой'функцш, координа^я яких забезпечуе оптимальне сniввiдношeння ризику та доюдностi, що попереджуе виникнення тиску на цни фшансових 'нструмент'в та ¡х спотворення.

Кпючов'1 слова:ринок цнних папер'в, ф'нансов'! посередники, цноутворення, теор'я агентських в'дносин, ф'нансов'! 'нструменти. Рис.: 1. Табл.: 2. Ббл.: 12.

Мацелюх Наталiя nempiBHa - кандидат економ'нних наук, доцент, директор Навчально-наукового 'нституту облщ анал'ву та аудиту Нацю-нального ун'верситетуДФСУкрани (вул. Утверситетська, 31,1рпшь, Кивська область, 08201, Укртна) E-mail: matseluch@bk.ru

УДК 336.7

Мацелюх Н. П. Место финансового посредничества в процессах ценообразования на рынке ценных бумаг

Статья посвящена определению роли финансового посредничества в процессах ценообразования на рынке ценных бумаг. На основании результатов исследования современных теорий финансового посредничества выделен функционально-логистический подход к исследованию роли финансового посредничества, который делает акцент на процессе обращения финансовых инструментов на рынке ценных бумаг. Проанализирована роль банковских и небанковских финансовых посредников в динамике операций на рынке ценных бумаг. Обосновано, что чрезмерная банкоцентричность финансового рынка Украины искажает информационные потоки и может быть дополнительным источником риска, уровень которого оказывает давление на цены финансовых инструментов и искажает их динамику. Выяснено, что, роль финансового посредничества в ценообразовании на рынке ценных бумаг состоит в оптимизации информационной, инфраструктурной и торговой функций, координация которых обеспечивает оптимальное соотношение риска и доходности, что предупреждает возникновение давления на цены финансовых инструментов и их искажение. Ключевые слова: рынок ценных бумаг, финансовые посредники, ценообразование, теория агентских отношений, финансовые инструменты. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 12.

Мацелюх Наталия Петровна - кандидат экономических наук, доцент, директор Научно-учебного института учета, анализа и аудита Национального университета ГФС Украины (ул. Ун'верситетская, 31, Ирпень, Киевская область, 08201, Украина) E-mail: matseluch@bk.ru

UDC 336.7

Matselukh N. P. Place of Financial Intermediation in the Pricing Process at Securities Market

The article is aimed at defining the role of financial intermediation in the pricing processes at securities market. Based on results of the study of modern theories of financial intermediary, functional logistics approach to studying the role of financial intermediation has been selected, which focuses on the process of the treatment of financial instruments in the securities market. Role of both banking and non-banking financial intermediaries has been analyzed in the operations' dynamics in the securities market. It has been substantiated that excessive bank-centricity of financial market of Ukraine distorts information flows and can be an additional source of risk, certain level of which puts pressure on the prices of financial instruments and distorts their dynamics. It is found that role of financial intermediation in pricing at securities market is to optimize information, infrastructural and commercial functions, coordination of which ensures an optimal risk-return ratio that prevents pressure on the prices of financial instruments and their distortion. Keywords: securities market, financial intermediaries, pricing, theory of agency relationships, financial instruments. Fig.: 1. Tabl.: 2. Bibl.: 12.

Matselukh Natalia P. - PhD (Economics), Associate Professor, Director of the Scientific-Educational Institute for Accounting, Analysis and Audit of the National University of SFS of Ukraine (31 Universytetska Str., Irpin, Kyiv region, 08201, Ukraine) E-mail: matseluch@bk.ru

Рацюнальний перерозподк фшансових ресурав мiж секторами економжи е одшею з головних пе-редумов економiчного зростання. Трансфер фшансових ресурйв мiж донорами та рецишентами на сучас-ному еташ розвитку економжи в1дбуваеться за допомо-гою рiзноманiтних фшансових шструменпв та за участю фшансових посередниюв. Слц зазначити, що розвиток фшансового посередництва та активiзацiя його участ у процесах перерозподку фшансових ресурйв через ринки цшних паперш суттево впливае на процеси цшоут-ворення на фiнансовi шструменти, а це, своею чергою, впливае i на перемщення фшансових потоюв мiж секторами економжи. Зазначеш процеси визначають акту-

альшсть дослцження ролi фшансового посередництва у процесах цшоутворення на ринку цшних паперiв.

Сутност фшансового посередництва, його функ-цшм та ролi в економщ присвячеш пращ Д. Даймонда [11], В. Корнеева [4], В. Тропшо! [9]. Роль фшансового посередництва у регулюванш фшансових потоюв досль джуеться у працях Т. Паентко [7]. Фшансове посередни-цтво в регулюванш вартост активiв та лжвцност ринку представлено у працях К. Гоена [10], Дж. Гортона та Дж. Пеначчi [12]. Однак роль фшансових посередниюв у процесах цшоутворення на ринку цшних паперiв за-лишаеться малодослцженою. Тому метою стати е ви-значення мкця фшансового посередництва у процесах цшоутворення на ринку цшних паперiв.

При дослГдженш ролi фiнансового посередництва у процесах цшоутворення необхiдно апелюва-ти до теорГ! агентських вiдносин, яка розглядае двi ключовi проблеми: проблему посередництва i проблему розподГлу ризику. Перша проблема обумовлена вГдмшностями цГлей агента i принципала, а також вГд-мiнностями в обсягах шформаци, якою вони володiють [6, с. 129-136]. Друга проблема витжае з вiдмiнностей у вiдношеннi до ризику, що зумовлюе i вцмшносй в прийняттi рiшень агента i принципала. Основну тезу у виршенш друго! проблеми слiд шукати в недоскона-лостi й неповнотi шформаци, зпдно з якою агент, що володiе iнформацiею i готовий нести тягар невизначе-ностi, допомагае принципалу так розподГлити капiтал i заощадження, щоб оптимiзувати витрати. Таким чином, створюеться суперечнiсть iнтересiв агента (виконавця) i принципала (замовника). По суй, цю суперечнiсть, яка реалiзуеться через мехашзм цiноутворення, можна вва-жати рушшною силою в дiяльностi фшансового шдпри-емництва. Роль i функцГ! фiнансових посередникiв дуже логiчно доповнюються тими «кооперативними» ситуа-цiями i стратегiями поведiнки економiчних агентiв, яю докладно описуе зазначена теорiя.

На сучасному еташ розвитку економГчно! думки теорiя агентських вiдносин може вважатися одшею з основних моделей, яка описуе тонкощi та конфлжти взаемовiдносин посередництва взагалi, у тому числГ й фiнансового. Загалом систематизацш пiдходiв до досль дження посередництва представлена в табл. 1.

Узагальнюючи шдходи до дослiдження финансового посередництва, зазначимо, що iнститут фь нансового посередництва вносить вагомий вне-сок у розвиток та оптимiзацiю процесiв цiноутворення на ринку цшних паперiв. У данiй роботi ми окреслюемо завдання в частинi дослдження трансформацiй функ-цiй фiнансового посередництва (особливо банювських установ) як торгових та фiнансових посередникiв у цшо-утвореннi на основнi та похГдш фiнансовi iнструменти. Особлива увага до ролi банкiвських установ у процесах цшоутворення на ринку цшних паперiв обумовлена тим, що система фшансового посередництва в УкраМ е бан-коцентричною, що робить банки найвпливовшими фь нансовими посередниками. В УкраМ банки виявилися найпотужнiшими фiнансовими посередниками не тГльки в частинi перерозподГлу фiнансових ресурсiв, але i в час-тинi поширення та трансформацГ! 1нформацГ1, оскГльки саме викривлення шформаци про результата дшльносп банкiв та !х фiнансовий стан кГлька разiв ставало осно-вним чинником поглиблення фiнансових криз у нащ-ональнш економiцi. Таким чином, в УкраМ банки (як г фшансове посередництво загалом) стало одним з ключо-вих чинникГв поглиблення Гнформацшно! асиметрГ!.

СтГйкий стан асиметрГ! шформаци на ринку цшних паперГв спонукае учасниюв цГноутворення:

+ по-перше, оволодГти знаннями та ГнформованГ-стю для подолання ризику, допомагае усунути невизначенГсть в швестицшних транзакцшх;

Таблиця 1

Базовi постулати в теорп фiнансового посередництва

пщхщ Характер посередництва Представники

Теорiя «агентських в'дносин»

Функцюнальний ризикооркнтований пiдхiд Вщносини принципал-агент М. Дженсен, У. Меклшг

Теор>я «нових комб'нацш»

1нновацшний пiдхiд Посередництво у створены новацш Й. Шумпетер

Неокласична теор'я ф'рми

1нституцшний пiдхiд (оптимiзацiя витрат) Фiнансовий посередник - фшансовий iнститут (пiдпри£мство) Д. Белл, Л. Клейн, Дж. Кларк

Портфельна теор'я

Ризикоор^нтований пiдхiд при розмiщеннi та реалiзацN активiв Фiнансовий посередник - швестицш-ний посередник, андерайтер Г. Марковщ, К Коен, Ф. Хаммер, У. Шарп

Теор'я фшансового посередництва

Класичний пщхщ: зниження ризиюв за раху-нок об'вднання активiв та економiя витрат Фшансовий посередник Джон Г. Герль Едвард С. Шоу, Джеймс Тобш

Транзакцiйний пiдхiд: зниження транзакцших витрат Фшансовий посередник Дж. Дж. Бенстон, К. Смгг

lнформацiйно-транзакцiйний пiдхiд: мiнiмiзацiя витрат за рахунок вдосконалення шформацшноТ' складовоТ 1нформацшний посередник Хейн Е. Лтенд, Девщ Х. Пайл

Ф'нансове посередництво в процесах ц'ноутворення

Функцюнально-лопстичний пiдхiд: виконан-ня посередницьких функцш в процесi обiгу фшансових iнструментiв на РЦП Фшансовий та торговий посередник у цшоутворены на фшансовому ринку та ринку цшних паперiв Авторський пщхщ

о

т о

о

о

=п <

<

о

ш

Джерело: складено автором за даними [4; 9, с. 178-184; 10, с. 147-168; 11; 12, с. 49-71].

+ по-друге, посилити !х конкуренцГю за результат

Г за утримання цього результату; + по-трете, постГйно прораховувати сво! дГ1 на ринку цшних паперГв, впроваджуючи засоби з оптимГзацГ! ризику.

Усе це е передумовою для створення та поширення нових фГнансових продуктГв. Виходячи з цього, шформа-цГйна асиметрГя е також потужним Гмпульсом еволюцГ! фГнансового посередництва, оскГльки його економГчна функцГя якраз побудована на володшш особливими зна-ннями та вмГннГ ними користуватися, чого позбавлений рядовий власник заощаджень. Проте вГдносини при об-мГн Гнформащею на ринку цГнних паперГв часто виявля-ються непрозорими. Перш за все, це обумовлено нерГв-номГрним розподГлом шформаци серед учасниюв ринку. Звичайно, ринок цГнних паперГв не позбавлений Г фГк-тивно! ГнформованостГ, яка час вГд часу вводить в оману учасниюв ринку. Ршення, прийнятГ в такому сташ, до-сить часто супроводжуються фатальними помилками. Якщо в такому сташ ринок знаходиться занадто довго, то це призведе до спотворення орГентирГв очжуваних доходГв по всьому ринку Г деформацГ! функцГй фГнансо-вого посередництва, перетворивши його з амортизатора невизначеностГ в каталГзатор системних ризикГв.

Упроцей надання фГнансових послуг економГчним агентам фшансовГ посередники приймають на себе рГзш види ризикГв: кредитнГ, ринковГ, ризи-ки лГквГдностГ, процентнГ, операцшш Г т. Гн. Але не всГ ризики, якГ приймають на себе фшансовГ посередники, виникають як результат !х дГяльностГ. Багато видГв ризикГв передаються економГчним агентам через мехашзми цГноутворення за умовами договору [8, с. 84]. З точки зору участГ фГнансових посередниюв у цшоутворенш на фГнансовому ринку являе науковий штерес думка А. Стрельцова [8, с. 86], який розглядае фГнансових посередниюв з урахуванням сучасних особливостей функ-цюнування фГнансових ринкГв, тобто як мехашзм згла-джування коливань обсягГв споживання, як пули лжвГд-ностГ, як коалщш володарГв ГнформацГею Г як контроле-рГв у системГ делегованого ним мониторингу.

СучаснГ дослГдники головною функщею фГнансового посередництва вважають функцГю перерозпо-дГлу вГльних фГнансових ресурсГв. ПГд нею розумГеться розподГл фГнансових ресурсГв мГж галузями економжи шляхом акумулювання коштГв ГндивГдуальних швесто-рГв, '1х трансформацГ! та перемщення до споживачГв. РеалГзацГя ще! функцГ! сприяе перетворенню невеликих за розмГрами заощаджень окремих учасникГв у каштал для довгострокового фГнансування масштабних шве-стицГйних проектГв. Це приводить до зростання обсягГв швестицш Г переорГентацГ! капГталу з традицГйних сфер в новГ, що сприяе структурним змшам та ГнновацГйному розвитку економГки [1, с. 58-65]. КрГм цього, слГд видГ-лити й специфГчнГ функцГ!, якГ виконуе Гнститут фГнансового посередництва на ринку цГнних паперГв:

+ функцГю зниження транзакцГйних витрат [7, с. 6-10]. Завдяки цш функцГ! зменшуеться тиск на цшу фактора дохГдностГ, що зменшуе ризик вГдхилення ринково! цГни вГд реально!;

+ функцГю перерозподГлу Г зниження ризикГв та функцГю управлГння ризиками за допомогою контролю Г мошторингу; + функцгю зменшення асиметрГ! гиформацИ. РеалГзацГя цГе! функцГ! зменшуе тиск фактора ризику, що попереджуе виникнення пашчних настро-!в при зниженш цгн, а у випадку попередження зростання вГртуально! вартостГ цГнних паперГв (коли ринкова цГна перевищуе реальну) - попе-реджае формування «бульбашок», якГ у майбут-ньому можуть дестабГлГзувати не тГльки ринок цГнних паперГв, але Г фГнансову систему в цГлому; ^ шдвищення лГквГдностГ цГнних паперГв; ^ функцГю забезпечення укладання угод.

Наше дослГдження пов'язано з фГнансовими посе-редниками як такими, що задГянГ у процесах цГноутворення на окремих сегментах фГнансового ринку та, виконуючи поряд з основними сво!ми функ-цГями супутш, пов'язаш з торговим посередництвом, сприяють укладанню угод мГж учасниками. ТочнГше, цГноутворення на ринку цГнних паперГв ми розглядаемо як результат взаемодГ! покупця Г продавця, з урахуванням поведГнки фГнансових посередникГв. Причому !х участь у цшоутворенш розглядаемо з позицш банкоцентрично! системи розвитку фГнансових ринюв [3, с. 39-42].

Банювська установа на ринку цГнних паперГв може виступити як принципал, агент Г актор [6, с. 129-130]. Банк може формувати пропозицш (виступаючи при цьому агентом), емГтуючи цГннГ папери, а може висту-пати як джерело формування попиту на цшш папери у процесГ формування портфелю банкГвських ГнвестицГй (виступаючи при цьому принципалом). Але найбГльшу роль у процесах цГноутворення на ринку цГнних папе-рГв банки вГдГграють як посередники (актори). З позицГй участГ банку в процесах цГноутворення на ринку цГнних паперГв слГд зазначити, що сучасний банк може:

+ по-перше, виступати андерайтером при пер-винному розмГщеннГ цГнних паперГв (участь у БЕО-цшоутворенш), швестицшним посеред-ником, рейтинговим агентством, брокером при бГржовому цГноутвореннГ, Гнфраструктурним посередником (як депозитарГй), ГнформацГй-ним посередником (бюро кредитних ГсторГй), торговим посередником (брокером, дилером Г вести розрахунки за операцГями); + по-друге, надавати комплекс супутнГх послуг, пов'язаних з обГгом цГнних паперГв (послуги з придбання/продажу цГнних паперГв, маржи-нальнГ послуги, консультацГйнГ послуги, маркет-мейкерськГ послуги та Гн.), якГ дозволяють опти-мГзувати цГноутворення на фГнансовГ продукти.

НебанкГвськГ фГнансовГ посередники впливають на цГноутворення на фГнансовГ Гнструменти переважно через функцГ! Гнфраструктурного та торгового посеред-ництва, а також через комплекс супутнГх послуг. ОднГею з найважливших функцГй фГнансового посередництва е торгова, саме !! реалГзацГя е ключовою при мГнГмГзацГ! витрат на органГзацГю операцГй купГвлГ-продажу цГнних паперГв, зниження яких зменшуе тиск на цГни та по-

переджае виникнення цшових дисбалансiв. Особливо чГтко це можна прослiдкувати на прикладi банювсько! дiяльностi. За допомогою ефективного облку витрат на надання банювських продуктiв та послуг, формування обгрунтованих цiн на них банки отримують можливiсть адекватно реагувати на мшливу кон'юнктуру ринку.

Значимiсть цiноутворення в дiяльностi банку на сучасному еташ економiчного розвитку Укра'1ни пов'я-зуеться з такими факторами:

+ цiноутворення стае однiею з головних проблем ринково'1 економiки, виступаючи в ролi 'й гнуч-кого iнструменту; + орiентацiя на цГльову спрямованiсть оргашза-

цГ1, орГентовано! на маркетинг; + наявнiсть проблем, пов'язаних з вГльним вста-новленням цiн (критери та порядок утворення цiни в ринкових умовах, порядок регулювання цiноутворення з боку державних органiв i т. Гн.); + поступове зниження значимосй методiв цшо-во'1 конкуренца в умовах глобалГзаци фшансо-вих ринюв, на фонi того явища, що бiльшiсть малих i середнГх банив не мають достатнього обсягу фшансових ресурйв, щоб активно вико-ристовувати методи нецшово! конкуренци.

Якщо порiвнювати цю специфiку з дiяльнiстю Гн-ших фiнансових посередникiв, то слГд вiдмiтити, що для тих таю фактори не мають виршального значення, тому в украшських реалшх серед фшансових посередниюв, якi впливають на процеси цшоутворення на ринку цшних паперiв, банки е найвпливовiшими.

Банювське цiноутворення мае сво'1 особливостi, обумовлеш специфiкою формування та використання фшансових ресурйв. Особливостi банкiвського цшоут-ворення обумовлеш таким:

+ суб'ективнiстю оценки цiнностi грошей банками; + специфжою банювсько! послуги; + формою цши на банкiвськi продукти та послуги; + специфiчною дiяльнiстю банкiв як фiнансових

посередникiв; + впливом центрального банку; + загальним обсягом i структурою грошово'1 ма-

си, що знаходиться в обГгу; + чГтко вираженою сегментацiею банкiвського ринку [5, с. 23].

Будучи найвпливовшими фшансовими посередни-ками, банкiвськi установи свш вплив проектують i на вГд-носини на ринку цГнних паперiв. Щодо функцiонального призначення банку в цшоутворенш на ринку цiнних па-перiв, то його участь необхГдно розглядатися як з мкро-економiчних позиций, так i з позицш макроекономГки.

Виступаючи емiтентами цiнних паперiв, у макро-економiчному масштабi банки мобшзують фiнансовi ресурси на ринку цшних паперiв, зв'язують вГльну гро-шову масу, трансформуючи 11 в швестицшш ресурси через мехашзм кредитування нефiнансових секторiв еко-номжи. Виступаючи як покупцi цiнних паперiв, банки iнвестують кошти в економжу, напрями iнвестування визначають ефективнiсть алокаци фiнансових потокiв.

+

Така дiяльнiсть банив впливае на дохцшсть цiнних па-перiв, а зростання дохiдностi е одним з чинниюв зро-стання цши.

Змiкроекономiчних позицiй банк сприяе взаемодП продавця i покупця цшних паперiв, дiе за '1х дору-ченням та за '1х рахунок, отримуючи за послуги ви-нагороду. Економiчний змiст послуг, якi супроводжують цшоутворення на ринку цшних паперiв, обумовлений перерозподкьним характером вiдносин, яю виникають мiж банком i Тентом. Крiм банкiв, супутнi послуги для потреб цшоутворення на ринку цшних паперiв надають шфраструктурш посередники - професшш суб'екти ринку цiнних паперiв, а саме:

^ професiйнi учасники ринку цшних паперiв вiд-повцно до законодавства; дилери;

компанй з управлшня активами; реестратори та депозитарй як елементи облжо-во'1 системи ринку цшних паперiв; органiзатори торгiвлi цшними паперами i клi-ринговi оргашзаци як суб'екти, якi забезпечу-ють оргашзоване укладання та виконання угод з цшними паперами;

суб'екти, яю надають послуги на ринку цшних паперiв, але не е аш професiйними учасниками ринку цiнних паперiв фактично, анi фiнансови-ми посередниками юридично [2. с. 183]. У зв'язку з тим, що в основi укра'нського ринку цшних паперiв лежить континентальна модель, банки можуть виступати як торговi посередники на ринку цшних паперiв (брокери), сумщаючи цю дiяльнiсть зi своею основною дшльшстю, у той час як iншi органiза-цГ1 здiйснюють виключно цю дiяльнiсть. Це дае банкам певш переваги, оскГльки дГяльнГсть банюв як повноцГн-них фiнансових посередниюв дозволяе '1м отримувати з надання посередницьких брокерських послуг вигоди, недоступш звичайним брокерам. Своею чергою, таке поеднання рГзних напрямiв дГяльностГ дае можливосй банку оптимiзувати ризики по операцшх з цГнними паперами, зменшуючи '1х тиск на цшу та попереджаючи виникнення цшових дисбаланйв.

Якщо вести мову про решту фiнансових посеред-никГв, то не вй вони володГють повною мГрою зазна-ченими характеристиками. Наприклад, страховi ком-панИ не мають тако'1 ресурсно'1 бази, якою вони могли б розпоряджатися так, як банювсью установи. ^ент-ськГ бази шших фiнансових посередникiв також наба-гато меншi. У окремих фшансових посередниюв серед ^енив переважають фГзичш особи, активнiсть яких на ринку цшних шмрГв, як було зазначено вище, набагато нижча. ПГдсумовуючи, роль фшансових посередниюв у цшоутворенш на ринку цшних шмрГв представимо таким чином (рис. 1).

Таю характеристики забезпечують фшансовим посередникам можливкть брати активну участь у розвитку ринку цшних шмрГв, сприяючи активiзацil тор-гГвлГ цГнними паперами, у тому числГ завдяки оптимь зацИ процесГв цГноутворення. При цьому банювсью установи мають бГльше важелГв впливу на цГну, порГв-

Рис. 1. Роль фшансових посереднимв у цшоутворенж на ринку цiнних паперiв Джерело: побудовано автором.

няно з небанкГвськими фГнансовими посередниками. Це пов'язано з тим, що небанкГвськГ фГнансовГ посередники Гнвестують у портфель цГнних паперГв з метою довго-строкового розмГщення коштГв, натомГсть банкГвськГ установи часто використовують операцГ! з цГнними па-перами у спекулятивних цГлях. Однак в Укра!нГ банки та ГншГ фГнансовГ посередники не повною мГрою реалГзу-ють свш потенцГал у цГй сферГ (табл. 2).

Таблиця 2

Участь банмвських установ у розвитку ринку цшних паперiв (РЦП)

Рк Частка портфеля цшних паперiв банмвських установ у ВВП, % Частка портфеля цшних паперiв небанмвських фшансових посереднимв у ВВП, % Частка обсяпв операцш на РЦП у ВВП, %

2004 1,90 3,02 84,05

2005 1,86 3,12 88,12

2006 2,60 3,15 90,56

2007 2,01 4,39 104,66

2008 3,02 4,88 93,00

2009 4,44 7,66 116,68

2010 3,59 5,02 140,49

2011 6,35 4,56 164,90

2012 6,96 6,84 179,64

2013 9,50 5,17 115,26

2014 10,78 4,86 148,84

2015 10,87 4,23 131,12

Джерело: розраховано автором за Р1чними зв1тами Нац1ональноТ ком1си, що зд1йсню£ регулювання у сфер1 ф1нансових послуг, I Нац1ональноТ ком1си з ц1нних папер1в та фондового ринку.

Як видно з даних, представлених у табл. 2, частка портфеля цГнних паперГв банкГвських установ зростае швидшими темпами порГвняно з портфелем цГнних паперГв небанкГвських фГнансових установ. КрГм того,

обсяг портфеля небанкГвських фшансових установ ви-явився бГльш чутливим до викликГв кризи порГвняно з портфелем цГнних паперГв банкГвських установ. БанкГв-ськГ установи в Укра!нГ фактично монополГзували фГнан-совий ринок, що певним чином гальмуе розвиток Г ринку цшних паперГв. Фактично дшльшсть банкГвських установ не сприяе оптимГзацГ! транзакцГйних витрат як на фГ-нансовому ринку в цГлому, так Г на ринку цГнних паперГв зокрема. Також банкГвськГ установи, будучи фактичними монополГстами на фГнансову ГнформацГю, не сприяють зменшенню шформацшно! асиметрГ! на ринку цГнних па-перГв, що також не сприяе оптимГзацГ! цГноутворення на цГннГ папери та збГльшення обсягГв !х купГвлГ-продажу.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

СлГд зауважити, що послуги банкГвських установ на ринку цГнних паперГв не зводяться лише до прямого здГйснення операцГй купГвлГ-продажу або надання фГнансових ресурсГв на здГйснення таких операцш. З точки зору економГчно! теори, послуги фГнансових Г торгових посередникГв обумовлюються схожими причинами: потребами того, хто отримуе послугу, зменшити сво! транзакцГйнГ витрати Г вирГшити проблему асиметрГ! ГнформацГ!. Величина транзакцГйних витрат, до яких належать витрати збору Г переробки Гн-формацГ!, проведення переговорГв Г прийняття рГшень, контролю за дотриманням контрактГв Г примусу до !х виконання, визначаеться специфГчним характером ак-тивГв, якГ е предметом угоди (витрати вимГрювання, за-хисту прав); невизначешстю, в умовах яко! знаходяться учасники угоди (витрати пошуку шформаци, опортуш-стично! поведГнки); регулярнГстю укладання угод (ви-трати ведення переговорГв) [2].

ПерерахованГ фактори характернГ також для угод з цГнними паперами. Так, прямГ ГнвестицГ! характеризу-ються високими транзакцГйними витратами, натомГсть портфельнГ, якГ здГйснюються через купГвлю-продаж цГнних паперГв, дають можливГсть цГ витрати оптимГзу-вати. Адже безпосередньому Гнвестору не потрГбно ви-трачати час Г кошти на оцшювання швестицшних проек-тГв, за нього це роблять учасники Гнфраструктури ринку цГнних паперГв, визначаючи та публГкуючи рейтинги

eMÎTeHTÎB та курс цшних nanepiB. Це, своею чергою, стимулюе пропозицiю послуг, що сприяють зменшенню транзакцiйних витрат iнвесторiв, наприклад, пов'язаних з пошуком контрагентiв по операцiях з цшними паперами, з контролем виконання зобов'язань ем^ента. Таким чином, банки, як фiнансовi та торговельш посередники, опосередковують вiдносини мiж учасниками фшансово-го ринку, незважаючи на вцмшност у змiстi зазначених видiв посередництва.

ВИСНОВКИ

Особливкть дiяльностi банкiв в УкраМ виявля-еться в тому, що, надаючи послуги на ринку цшних па-перiв, банки одночасно забезпечують вирiшення низки завдань, що виникають у так званiй прикордоннш зонi фiнансового та торговельного посередництва. Вони забезпечують ^ента-швестора послугами в розрь зi ступеня лiквiдностi, термшовост та валюти активiв (зобов'язань), надають послуги з управлшня ризика-ми ^ентш. У даному випадку фшансове i торгове по-середництво на ринку цшних паперiв виступають як шститути однопорядковi, а не сушдрядш. Цей аспект е особливо важливим для перiодiв економiчних криз, коли ризики банювсько'1 дiяльностi зростають. Зокрема, торгове посередництво банив на ринку цшних паперiв е менш ризиковим, осккьки за послуги банки отриму-ють плату, яка, як правило, не залежить вiд стану самого ринку цшних паперiв. За оптимального регулювання ринку цшних паперiв ця характеристика банювського посередництва може бути використана як важкь попе-редження виникнення тиску на цши фшансових шстру-ментiв та уникнення цшових дисбаланйв. Таким чином, мкце фiнансового посередництва в цiноутвореннi на ринку цшних паперiв полягае в оптимiзацiï шформацш-но'1, iнфраструктурноï та торгово'1 функцiй, координацiя яких забезпечуе оптимальне спiввiдношення ризику та дохцносп, що попереджуе виникнення тиску на цши фшансових шструменпв та '1х спотворення. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Богуцкая О. А. Подходы к определению и классификации финансового посредничества / О. А. Богуцкая // Вкник Донецького уыверситету економки та права. Сер.: економка та управлшня : зб. наук. пр. - Донецьк : ДонУЕП, 2009. - № 1. -C. 58-65.

2. Горловская И. Г. Экономическая основа РЦБ-услуг / И. Г. Горловская // Современные проблемы науки и образования. - 2008. - № 3(17). - С. 180-185.

3. Ильина Т. Г. Финансовое посредничество в экономике / Т. Г. Ильина // Проблемы учета и финансов. - 2011. - № 4. -С. 39-42.

4. Корнеев В. В. Фшанк^ посередники як шститути роз-витку : монографiя / В. В. Корнеев. - К. : Основа, 2007. - 192 с.

5. Кузнецова Л. В. Цшоутворення в банювськш справi : пщручник / Л. В. Кузнецова, Л. В. Жердецька. - Одеса : Видавни-цтво «Атлант», 2008. - 655 с.

6. Паентко Т. В. Вщносини принципал/агент у регулю-ванн фшансових потоюв / Т. В. Паентко // Актуальш проблеми економки. - 2011. - № 12. - С. 129-136.

7. Паентко Т. В. Роль фшансового посередництва у регу-люванн фшансових потош / Т. В. Паентко // Економка i держава. - 2014. - № 11. - С. 6-10.

8. Стрельцов А. В. Моделирование деятельности финансовых посредников : дис. ... канд. экон. наук : 08.00.13 «Математические и инструментальные методы экономики» / Андрей Валерьевич Стрельцов ; Санкт-Петербургский государственный инженерно-технический университет. - СПб., 2004. - 167 с.

9. Трошна В. Б. Фiнансовi посередники: основы тенден-цп розвитку в УкраТн / В. Б. Тропша, Л. В. Лисяк // Економiчний прослр. - 2011. - № 50. - С. 178-184.

10. Cohen, K. J. Linear programming and Optimal Bank Asset Management Decisions / K. J. Cohen, F. S. Hammer // Journal of Finance. - 1967. - May. - P. 147-168.

11. Diamond, D. Financial intermediation and delegated monitoring / Douglas W. Diamond // Review of Economic Studies. -1984. - Vol. 51, Issue 3. - P. 393-414.

12. Gorton, G. (1990). Financial Intermediaries and Liquidity Creation / G. Gorton, G. Pennacchi // Journal of Finance. - 1990. -Vol. 45 (1). - P. 49-71.

REFERENCES

Bogutskaya, O. A. "Podkhody k opredeleniyu i klassifikatsii finansovogo posrednichestva" [Approaches to the definition and classification of financial intermediation]. Visnyk Donetskoho uni-versytetu ekonomiky ta prava. Seriia "Ekonomika ta upravlinnia", no. 1 (2009): 58-65.

Cohen, K. J., and Hammer, F. S. "Linear programming and Optimal Bank Asset Management Decisions". Journal of Finance, May (1967): 147-168.

Diamond, D. W. "Financial intermediation and delegated monitoring". Review of Economic Studies, vol. 51, no. 3 (1984): 393-414.

Gorlovskaya, I. G. "Ekonomicheskaya osnova RTsB-uslug" [The economic basis of RZB services]. Sovremennyye problemy nau-kiiobrazovaniya, no. 3 (17) (2008): 180-185.

Gorton, G., and Pennacchi, G. "Financial Intermediaries and Liquidity Creation". Journal of Finance, vol. 45 (1) (1990): 49-71.

Ilyina, T. G. "Finansovoye posrednichestvo v ekonomike" [Financial intermediation in the economy]. Problemy ucheta i finansov, no. 4 (2011): 39-42.

Kornieiev, V. V. Finansovi poserednyky yak instytuty rozvytku [Financial intermediaries as development institutions]. Kyiv: Osnova, 2007.

Kuznietsova, L. V., and Zherdetska, L. V. Tsinoutvorennia v bankivskiispravi [Pricing in banking]. Odesa: Atlant, 2008.

Paientko, T. V. "Rol finansovoho poserednytstva u rehuliu-vanni finansovykh potokiv" [The role of financial intermediation in the regulation of financial flows]. Ekonomika i derzhava, no. 11 (2014): 6-10.

Paientko, T. V. "Vidnosyny pryntsypal" [Principal relationship]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 12 (2011): 129-136.

Streltsov, A. V. "Modelirovaniye deyatelnosti finansovykh posrednikov" [Simulation of the activities of financial intermediaries]. Diss.... kand. ekon. nauk: 08.00.13, 2004.

Tropina, V. B., and Lysiak, L. V. "Finansovi poserednyky: osnov-ni tendentsii rozvytku v Ukraini" [Financial intermediaries: the main trends in Ukraine]. Ekonomichnyi prostir, no. 50 (2011): 178-184.

CL

LQ

О

m о

о

Q_

О

=П <

<

О ш

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.