CC BY
11
УДК 336.7
1СТОРИЧНА КОМПЛЕМЕНТАРН1СТЬ РЕАЛЬНОГО ТА Ф1НАНСОВОГО СЕКТ0Р1В ЕКОНОМ1КИ
© 2017 КОРН1ВСЬКА в. О.
УДК 336.7
Коршвська В. О. 1сторична комплементарнкть реального та фiнансового ceKTopiB економши
У роботi подано результаты анал1зу еволюцИ комплементарностi фнансового та реального секторв Bid простого кредиту через формування та виокремлення посередницько} Ыяльностi до створення бiржi як прототипу вох вiдомих на сьогодш ф'шансових ринш Охарактеризовано ев-ропейську ф'шансову традицю, що сходить до пер'юду становлення перших б'рж i полягаеу взаемнш залежностi банювського сектора та сектора опера^й з цнними паперами. Продемонстровано нституцшне тд(рунтя переважно спекулятивного характеру опера^й з цнними паперами та показано, що актуальна активнсть банювських структур у фондовому просторiмае ¡сторичне кор'шня. Доведено, що пк комплементарнос-т'> фнансового та реального секторiв проявляеться в катталстичнш економщ в якй синергетичний ефект вiд взаемоди фiнансових iреальних економiчних процеав був максимальним i вiдбився в тнова^йному розвитку, економiчному зростаннi, со^альному добробутi. Ключов'! слова: фiнансовий сектор, реальний сектор, комплементарнкть, софльна функ^я фнансового посередництва. Рис.: 2. Вбл.: 17.
Коршвська Валер'т Олегiвна - кандидат економiчних наук, старший науковий ствробтник вiддiлу економiчноi теори, 1нститут економки та прогнозування НАН Украни (вул. Панаса Мирного, 26, Шв, 01011, Украна)
УДК 336.7
Корнивская В. О. Историческая комплементарность реального и финансового секторов экономики
В работе представлены результаты анализа эволюции комплемен-тарности финансового и реального секторов от простого кредита через формирование и выделение посреднической деятельности к созданию биржи как прототипа всех известных на сегодня финансовых рынков. Охарактеризована европейская финансовая традиция, восходящая к периоду становления первых бирж, которая заключается во взаимной зависимости банковского сектора и сектора операций с ценными бумагами. Продемонстрировано институциональное основание преимущественно спекулятивного характера операций с ценными бумагами и показано, что актуальная активность банковских структур в фондовом пространстве имеет исторические корни. Доказано, что пик комплементарности финансового и реального секторов приходится на капиталистическую экономику, в которой синерге-тический эффект от взаимодействия финансовых и реальных экономических процессов был максимальным и выразился в инновационном развитии, экономическом росте, социальном благополучии. Ключевые слова: финансовый сектор, реальный сектор, комплемен-тарность, социальная функция финансового посредничества. Рис.: 2. Библ.: 17.
Корнивская Валерия Олеговна - кандидат экономических наук, старший научный сотрудник отдела экономической теории, Институт экономики и прогнозирования НАН Украины (ул. Панаса Мирного, 26, Киев, 01011, Украина)
UDC 336.7
Kornivska V. 0. The Historical Complementarity of Both the Real and the Financial Sectors of Economy
The publication presents the results of an analysis of evolution of complementarity of the financial and the real sectors from the simple credit through the formation and allocation of intermediary activity to establishment of the exchange as a prototype of all the financial markets known to date. The author characterizes the European financial tradition, which is emerging from the first exchanges, linked to the mutual dependence of the banking and the securities sectors. The institutional basis for the predominantly speculative nature of securities transactions has been demonstrated, it has been shown that the current activity of banking structures in the fund space has historical roots. It has been proven that the peak of complementarity both in the financial and in the real sectors takes place in the capitalist economy, where synergy between the financial and the real economic processes has been maximized and expressed in innovative development, economic growth, and social well-being.
Keywords: financial sector, real sector, complementarity, social function of financial intermediation. Fig.: 2. Bibl.: 17.
Kornivska Valeria 0. - Phd (Economics), Senior Research Fellow of the Department of Economic Theory, Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine (26 Panasa Myrnoho Str, Kyiv, 01011, Ukraine)
Кризова динамка продемонструвала трансфор-маци в системi взаемоди фшанйв та реального сектора економжи. I сьогодш тривають дискуси щодо формування механiзмiв вцновлення ткного позитивного взаемозв'язку мiж цими секторами. Для ви-ршення цього завдання потрiбно приймати до уваги кторичну природу взаемоди фшансових шститупв та шститупв реального сектора.
Фшансовий та реальний сектори е виокремленими учасниками економiчноí системи з чпто визначеними мкцем у кругообиу ресурав, функцшми та процесами взаемоди. Водночас вони е взаемозумовленими кторич-ним розвитком складовими господарства, в основi яких лежить единий протошститут - обмш, з якого вони роз-виваються, маючи власну сутнкть та кторичну функцию.
Фiнансовi та реальш економiчнi процеси взаемо-переплетеш та взаемно передбачають одне одного, тому
можна стверджувати про !х комплементарнкть. Як об-Грунтовуе А. Гриценко [1], тд комплементарнктю сл1д розушти таку взаемодю елементш системи, при якш вони виявляються взаемозалежними та доповнюючими один одного, при цьому лишаючись вцносно самостшними.
Питання взаемозв'язку фшанав та реального сектора економжи достатньо давно дискутуються в економiч-нш теорп. Базовi теоретичш подходи до ще! проблематики були сформульоваш Й. Шумпетером [2], Дж. Г. Гьорлi та Е. С. Шоу [3], Р. Лукасом [4], Дж. Робшсон [5], Х. Мшсю [6], Е. Демiргук-Кант i Р. Левшим [7] та ш. Незважаючи на певш вцмшност в аргументаци, вони демонструють важливий принцип ткного взаемовпливу цих секторiв як основу економiчного зростання.
Водночас економiчна практика сьогодення показуе явну домшантнкть фшансових шститупв та !х вщрва-нкть в1д реальних економiчних процейв: «щось йде не
так, i це мае бути очевидним: фшансовий сектор поклика-ний служити рештi секторiв економiки, а не навпаки».1
Проблема полягае в тому, що сучаснi базовi умови операцшно! активностi фiнансових посередникгв явно суперечать вихГдним умовам, в яких формувалися фшан-совi iнститути капiталiзму. Конфлжтна взаемодiя фунда-ментальних i актуальних факторiв еволюцГ! фiнансових iнститутiв дае непередбачуваш результати трансформацГ1 самого економiчного сенсу фiнансового посередництва. Умови кризи актуалГзували дослiдження глибинних ксто-ричних факторгв еволюцГ! фгнансових iнститутiв.
Метою дано! роботи е обгрунтування кторично! комплементарностi фiнансового та реального секторiв економiки, визначення 11 проявiв в умовах кашталктич-ного способу виробництва та трансформацш в умовах глобально! лжвцностЬ
1сторична ретроспектива доводить, що у фундаментальному контекст фiнансовi вiдносини через кредит, що обслуговував на рiзних етапах економiчного розвитку рiзнi економiчнi потреби (реалiзацiю товарiв у докапiталiстичних господарствах, виробництво товарiв -ри капiталiстичному способi виробництва), прямо впле-тенi в домiнуючi на кожному iсторичному еташ реальнi економiчнi процеси (торгiвлю, виробництво i т. п.).
Реалiзацiя вироблено'1 продукцГ1 за будь-яких к-торичних часiв, коли обмiн товарiв став усталеним способом взаемоди, в умовах дефщиту платiжних засобiв здшснювалася, у тому числi, через кредит. В античност кредитнi вiдносини були пов'язаш iз особистою вГдпо-вГдальнктю через позбавлення боржника волi та обер-нення його на раба. Так, Лiвiй описав римського грома-дянина, що взяв активну участь у долi прославленого в боях центурюна, який мав втратити волю через борги: громадянин Марк Манлш Каштолш заплатив грошi кредитору, зробивши центурiона вкьним; ця подiя да-туеться 385 р. до н. е. [8].
Значний вплив на розвиток кредиту зробив шсти-тут «шотеки», який замшив вцповцальшсть з особово'1 на майнову, значно шдвищивши лiквiднiсть забезпечен-ня по кредиту, i посприявши зростанню обсягiв креди-тування як такого. 1потека з'явилася на европейськiй фiнансово-економiчнiй аренi в Стародавнш ГрецГ1, 11 впровадження пов'язують iз дiяльнiстю архонта Солона в VI столик до н. е. Його реформи нарiжним чином змЬ-нили пiдходи до забезпечення вцповцальносп боржника: спочатку в Афшах заставою рiзного роду зобов'язань була особа боржника, якому в разi неможливост запла-тити борг загрожувало рабство. Солон в 594 р до н. е. з метою переведення особово'1 вГдповГдальност в майнову запропонував ставити на маетку боржника (за-звичай на прикордоннш межО стовп з написом, що ця земля служить забезпеченням претензш на певну суму. Такий стовп i назвали шотекою [9]. Зпдно з Регистром Американського Права походження шотечно! кторГ1 ле-жить у священних талмудичних писаннях, а стародавш греки i римськi цившзаци просто запозичили щ понят-тя з iудейських джерел [10].
1 Вщомий вислiв Джозефа Стiглiца.
Антична епоха демонструе нам джерела всгх ба-зових фiнансових операцiй, що здшснювалися через мiняйл, якi, маючи професшне та статусне виокремлення, органiзовували розрахунковi операци, приймали вклади, надавали позики. Платон в «Аполо-гГ1 Сократа» вказуе: «Я (Сократ) захищаюсь тут тими самими словами, якими звик говорити на площГ 6гля мГняльних столГв» [8, с. 313]. Учень Сократа, Кебет, у «Картиш» зображуе мехашзм фшансово! операцГ1 вкладу та моральш принципи мГняйл: «ПотрГбно намагатися не бути схожими на поганих мшяйл. Вони радГють, при-ймаючи вГд людей грошГ Г вважають 1х власними; коли ж 1х вимагають повернути, вони вважають, що 1м завдають шкоди... МГняйли забувають, що вони прийняли вклади з умовою не заперечувати вкладнику виймати свш ка-штал за бажанням» [8, с. 313]. ПершГ зародки бГрж опи-суються у ПолГена: «Олександр (Ферський, тиран), спо-дГваючись шсля морсько! битви при ПапарефГ (в 360 р. до н. е.) застати зненацька афшян, недбалих шсля перемоги, наказав екшажу кораблГв припливти до бГржГ в Ш-рей Г захопити грошГ з мГняльних лавок» [8, с. 327]. Опис перших банювських товариств з чГтким закршленням рГвно! вГдповГдальностГ та участГ у прибутку ми можемо знайти в 167 р. н. е. [8, с. 326].
Як свГдчить Ф. Бродель, головною причиною роз-квпу крамниць в 15 ст. був кредит [11, с. 57] - прообраз сьогодшшнього споживчого кредиту. «Кравець надае кредит; кредит надае булочник...кредит надае кабатчик; надае кредит м'ясник» [11, с. 58]. Причому важливо, що до використання кредиту вдавалися не тГльки у зв'язку з нестачею грошей для сплати товарГв або послуг. Як свГдчить Д. Дефо, заможш сГмейства радо використовува-ли кредит, сплачуючи 100 фунтГв на момент отримання товару Г завжди 100 фунтГв лишали як борг [11, с. 56]. В бврош СередньовГччя, ВГдродження, ПросвГтництва товарообмГннГ операцГ1 всГх рГвнГв: вГд ринку, лавки до ярмарку розвивалися саме завдяки рутишзацГ! кредиту.
СтолГття, що передували розвитку кашталГзму, були характернГ незвичним зростанням розподку, при-скоренням обмГну, трГумфом «третичного сектора» [11], заснованого на кредита. Товарний кредит, що надавав ремГсник, сприяв не тГльки розвитку його ремГсництва, а й товарообмшним операцшм, бурному сплеску ярмар-ково! дшльностГ, яка потребувала фГнансового посередництва, що не тГльки пов'язувало мГж собою продавцГв та покупщв, але й забезпечувало збГр шформацГ! про не-знайомих контрагентГв, надавало необхГдну лГквГднГсть при здГйсненнГ мГжнародних фГнансових операцГй.
Еволюцш великих ярмарюв була пов'язана зГ збкь-шенням ролГ кредиту по вГдношенню до товару, адже спещалкти, що опосередковували обмГн, мали значний вплив, значно бкьший за виробникГв товарГв. «Ярмарок в П'яченщ був ярмарком, зведеним до верхГвки шрамь ди. Чотири рази на ргк вона була мГсцем вирГшальних, але непомГтних зустрГчей, дещо нагадуючи зГбрання СвГтового банку в БазелГ в нашГ дш. Сюди не везли ш-якого товару, сюди привозили дуже мало готГвки, але зате багато векселГв, справжнгх знакГв всього багатства бвропи, серед яких платежГ 1спансько1 ГмперГ! були самим жвавим потоком. Присутш були приблизно шГсть
ЕЕ с^ о
I—
о
=п
=Г
о
<
о
Ш
десятюв людей, бкьшою частиною генуезькГ «курсовГ банкГри»[11, с. 56].
Наступним етапом у розвитку фшансових вГдно-син та фшансового посередництва стала дшльшсть перших бГрж, що поступово замшили регулярш европей-ськГ ярмарки. БГржГ надавали можливостГ безперервно займатися торговельною дшльшстю, адже вони функщ-онували постГйно Г не припиняли свое! роботи, надаючи значш переваги в комушкацшх контрагентГв.
СучаснГ фшансовГ операцГ1, фГнансовГ посередники, фГнансовГ ринки мають взаемопереплетену Гсторичну природу, що сходить коршням до бГржГ. Про Амстер-дамську бГржу початку 17 ст. Ф. Бродель писав: «Завдяки зустрГчГ великих негоцГантГв Г купи посередникгв усе тут вирГшувалося разом: товарш операцГ1, операцГ1 вексель-ш, участГ, морськГ страховГ операцГ1, ризик яких розподГ-лявся мГж багатьма гарантами. То був також ринок гро-шовий, фГнансовий, ринок цшних паперГв» [11, с. 87].
рез три столГття пГсля оргашзацГ! перших спекулятивных операцГй з акцшми), коли Едгар Лоуренс опублжу-вав книгу «Звичайш акцГ1 як довгостроковГ ГнвестицГ1», а потГм у 1994 р., коли вийшла книга «АкцГ1 на довго-строкову перспективу». При цьому автор доводить, що як перша, так Г друга книга, стимулювали «бичачЬ тенденцГ! на фондовому ринку, сприяючи спекулящям [12, с. 52], хоча написаш вони були явно з шшою метою. Отже, спекуляцГ! з цшними паперами, безвГдносно ш-ституцГйних умов, не можуть свГдчити про розрив мГж фГнансовим Г реальним секторами, адже спекуляцГ! про-квГтали з моменту виникнення перших операцГй з цшними паперами, навиь у перюд найбГльш тГсного зв'язку мГж секторами, - у перГод формування капГталГзму, для якого фГнанси стали «служницею» (вислГв Й. Шумпете-ра) шновацшного розвитку. При цьому найбкьшГ стат-ки перших промисловцГв капГталГзму були заробленГ в тому числГ на бГржових спекуляцГях.
У цьому контекстГ вГдразу ж важливо вГдмГти-ти, що виокремлення рГзних видГв дшльносй, пов'язаних Гз торгГвлею, потребувало Г виокрем-лення бГржово1 дГяльностГ. ВиокремленГ бГржГ цГнних паперГв Гз самого свого заснування були бГржами спе-куляцГй, основнГ механГзми яких Гснують практично до сьогодш. ОперацГ! с акцшми Ост-1ндшсько! компанГ! за-вжди мали спекулятивний характер, спекуляцГ1 з рГзни-ми державними цшними паперами вГдомГ ще з 14 ст. Ф. Бродель писав: «облГгацГ1 державного займу дуже рано служили об'ектом торгГвлГ у ВенецГ1, у ФлоренцГ1 - ще до 1328 р., у Гену!, де Гснував активний ринок розписок Г платГжних зобов'язань банка «Каса дГ Сан-ДжорджГо», не кажучи вже про куксен - акцГ1, частки германських рудниюв, що з XV ст. торгувалися на лейпцизьких ярмарках, кпансью хурос - державнГ ренти, французью ренти на Ратушу (з 1522 р.), або ж про ринок рент у ган-зейських мГстах, починаючи з XV ст. Веронсью статути в 1318 р. узаконили операцГ! на строк. У 1428 р. юрист Бартоломео протестував проти продажу зобов'язань на строк» [11, с. 88].
ПершГсть у розвитку спекулятивних операцГй на-лежить Середземномор'ю, водночас першГсть у вГдкри-тостГ та свободГ спекуляцГй належить АмстердамськГй бГржГ (1631 р.), базовГ операцГ! яко! дГйшли до сьогодш практично в незмГнному виглядГ. «Амстердамсью бГржо-вГ Ггри досягли такого рГвня ускладненостГ та Грреальнос-тГ, що надовго зробить з цього мГста виключне мГсце в бврош - ринок, на якому не задовольнялися покупкою або продажем акцГй, граючи на пГдвищеннГ або зниженнГ, але де розумна гра дозволяла вам спекулювати, навпъ не маючи на руках аш акцгй, анГ грошей» [11, с. 89].
Тому тут важливо чГтко усвГдомлювати, що спеку-лятивний характер операцш з цшними паперами, про домтування якого сьогодш часто дискутують як про ознаку розриву мiж фшансовим та реальним секторами економши, мае мщне кторичне mдfрунтя.
Бкьше того, зщно з роботою Джона К. Богла «Битва за душу кашталГзму», думка, що звичайш акцГ1 можуть стати об'ектом довгострокового швестування виникла досить недавно, в 1925 р. (тобто практично че-
Отже, в докашталГстичниш бврош фiнансовi вiд-носини були вплетет в реальн економiчнi про-цеси через кредитт вiдносини, що розвивалися вГд простого кредиту ремiсника, який вш надавав шд час реалГзацГ! свое! продукцГ!, через розвиток торгiвлi на ярмарку, який потребував уже фГнансового посеред-ництва для виршення проблеми дефщиту шформацГ! та лжвГдностГ в умовах мГжнародно! торпвлГ, до бiржi, яка представляла всГ види фГнансових операцГй та посеред-ництва. Таким чином, був пройдений шлях вГд фшансових вГдносин через шституцюналГзацш фГнансового посередництва до формування першого фГнансового ринку (рис. 1).
Рис. 1. Еволю^я вiдносин фiнанси - реальний сектор у докашталктичнш економiцi
Цей процес демонструе також Гсторичний розви-ток комплементарностГ фГнансових Г реальних еконо-мГчних процесГв вГд первкно1 еднот в простому кре-дитуваннГ через рiзнiсть як результат виокремлення та шституцюнал1зацГ1 фГнансового посередництва до про-тирiччя, яке формуеться у зв'язку зГ створенням бГржГ, яка, з одного боку, здшснювала масове обслуговування мГжнародних торговельних операцГй, а, з Гншого - була
осередком фшансових спекуляцш, мало пов'язаних iз рухом реально! вартостi. Фiнансовi спекуляцГ! - ознака протирiч комплементарностi фшансового та реального секторiв, але не !х розриву.
Першi фiнансовi операци, як ми вже показали, представляли собою взаемне переплетення вск вГдомих на сьогоднi ринкiв (товарного, грошового, фондового, ринку цшних паперiв), вони були об'еднаш мГжнародни-ми торпвельними операцшми та iснували ткьки тому, що iснувала мiжнародна торгiвля. Уй види перших каш-талiв - торговельний, каштал банкiрiв та каштал фондо-вих спекулянтiв - були взаемно переплетет, частше за все в процей фондових спекуляцiй.
Характеризуючи дшльшсть банюрсько! контори Лу! Греффюля (18 ст.), що проводив сво! операци в Амстердам^ Ф. Бродель пише, що сво! бiржовi спекуляцГ! Греффюль проводив як за власний рахунок (комерцшна дшльшсть), так г на комГсГйних началах. Його Рентами виступали переважно банкГри-протестанти Женеви та Парижа [11, с. 92]. Для активних бГржових спекуляцГй потрГбш були великГ капГтали, якГ, як Гсторично скла-лося в бврош, надавав банкГвський сектор. I навпаки, операци з цшними паперами були джерелом масштаб-них доходГв представниюв банкГвського свГту: операци з облиацшми стали основою фГнансових статкГв банюра Натана Ротшильда - повноправного володаря фшансового свГту 19 ст. [13, с. 92].
бвропейська фшансова традицш, що сходить до перюду становлення перших бГрж, доводить взаемну залежшсть банкГвського сектора та сектора операцш з цГнними паперами, що еволюцюнуе, створюючи як новГ можливостГ для розвитку капГталГзму, так Г ктотш су-перечностГ в момент його преходження. Тому актуальнГ дисбаланси, що викликаш активною участю банювських установ в операцшх з цшними паперами та призводять до фшансового знекровлення реального сектора, мають глибинш кторичш корнГ з моменту виникнення перших фГнансових ринюв як таких.
НайбГльш повно та багатогранно комплементар-нГсть фГнансового та реального секторГв проявилася в капГталГстичнГй економГцГ, в якш синергетичний ефект вГд взаемодГ! фГнансових Г реальних економГчних проце-сГв проявився через ГнновацГйний розвиток, економГчне зростання, соцГальний добробут.
Розвиток кашталГзму суттево доповнив функцю-
нальне навантаження фГнансового посередництва.
Тепер його головне призначення полягало не ткь-ки в гармотзаци тформацшно1 асиметри та забезпе-чент лiквiдностi. Промислова революцш потребувала значних ГнвестицГйних ресурав, акумуляцш та перероз-подк яких стали завданням фГнансового посередництва. Запуск нових виробництв потребував великих фГнансових вкладень, яю, вГдповГдаючи на потреби реально! економки, через акумуляцш та перерозподк, створю-вав фшансовий сектор, шдносячи розвиток комплемен-тарностГ фшансГв та реально! економГки на шк розвитку. Х. МГнскГ в його теорГ! ендогенно! грошово! маси дово-
див 2, що грошГ представляють собою актив, який ство-рюеться усерединГ економгки, оскГльки для придбання елементГв основного капГталу промисловець звертаеться до банку, що надае йому кредит, таким чином, потреби реально! економГки у фшансування лежать в площиш дГ-яльностГ банкГвських структур, банки грають в процесГ створення ново! лГквГдностГ головну роль [14].
Уцьому контекстГ важливо приймати до уваги, що те фшансове посередництво, яке стимулювало формування кашталГзму, розвивалося у важли-вих Гсторичних умовах, якГ вплинули на оформлення його економГчно! та сощально! функцГй.
Дж. Богл пише: «в ХУШ-Х1Х ст. у британськГй еко-номГцГ панували квакери, можливо, завдяки сво!й леген-дарнГй простотГ та економГ! вони накопили капГтал, який можна було б швестувати. Квакери володки б!льше, нГж половиною британських металургГйних пГдприемств Г грали ключовГ ролГ в банках, виробництвГ споживчих товарГв та трансатлантичнГй торгГвлГ. Пклування про надГйнГсть, абсолютну чеснГсть Г чггке ведення звГтнос-тГ забезпечила довГру в операцГях з шшими квакерами, тому ГншГ спостережливГ купщ дГйшли висновкГв, що довГра шших людей йде рука об руку з успком у бГзне-с1 Его!зм потребував чесноти» [12, с. 40]. Саме тому А. СмГт робив висновки про «невидиму руку», що спрямо-вуе ГндивГдуальнГ потреби до загального суспГльного Гн-тересу, - вш характеризував сучасне йому суспкьство, його цГнностГ та шституцшне наповнення.
Розвиток капГталГзму став можливим завдяки за-крГпленню прав власностГ, перемозГ наукового рацГона-лГзму, ринкам капГталу та розвитку шфраструктури та комункацш [12]. ТГею ж мГрою можна стверджувати, що розвиток капГталГзму став можливим завдяки цшностям та довГрГ, що стимулювали формування довгострокових економГчних зв'язкГв, основаних на взаемнш вигодГ. I ця система працювала досить ефективно, незважаючи на кризи, практично до друго! половини 20 ст. Причому головним Г! надбанням було те, що «система в цкому не давала надмГрних випд одним за рахунок шших» [12].
Важливим моментом Гсторичного розвитку фГнансового посередництва в умовах капГталГзму стало його поступове перемщення з мГжнародного торпвельного рГвня в нацюнальш рамки. По-перше, Гсторична ситуа-ц1я складалася таким чином, що формування великих статкГв нацГонального походження стало можливим лише завдяки краху тоземного торгiвельного пану-ванняу Франци, Германи та 1спани [11], ткьки на фош цих процесГв каштал нацГонального походження почав шдшмати голову. 1накше кажучи, якщо б мГжнародна торгГвля не зазнала ктотного занепаду, то умови для формування нацГонального фГнансового простору були б значно ускладнеш.
По-друге, процеси розвитку кашталктичного ви-робництва потребували акумуляцГ! ресурсГв у межах нацГональних господарств, з !х законодавчими та шсти-
2 Першi аргументи щодо створення грошово! маси всередиш економiки висловлював ще Дж. М. Кейнс, Х. Мшсга зробив вiдповiдне акцентування.
туцшними умовами. Фшансове посередництво, при-йнявши «оский характер», вiдповiдало попиту та потребам нащональних eKOHOMÍK, нащонального спожива-ча фiнансових послуг, з часом приймало бiльш «людське обличчя». Це не означав, що фшансове посередництво самостшно стае бкьш сощально спрямованим, воно ш-ституцiйно поставлене в рамки сощального сприяння.
Фшансове посередництво кашталшму через ш-новацшний розвиток зумовило економiчне зростання та сощальний розвиток. I в цьому проявляеться максимальний результат комплементарно! взаемоди фiнансового та реального секторiв - у ii об'ективному сощальному ефектi.
Передкризовi пiдходи теорГ! фiнансових ринкш слушно обгрунтовували ix функцiональне навантаження в економiчниx системах: добре функцiонуючi фiнансовi системи грають незалежну роль (an independent role) у розвитку довгострокового економiчного зростання [15]. Механизмом, за допомогою якого вцбуваеться зростання, е ефективний розподы сустльних заощаджень при ix незмтномуpiBHi. Ефективш фiнансовi системи сприяють вступу на ринок перспективных фiрм i зумовлюють роз-ширення економiчниx можливостей таким чином, щоб розподк кредитно-iнвестицiйниx коштiв менш тксно був пов'язаний з процесами лобювання i бкьш тiсно - ш со-цiальною значимiстю проекту. Крiм того, завдяки добре функцiонуючим фшансовим ринкам полiпшуеться управ-лiння в компаншх, що отримують iнвестицiйнi кошти, скорочуеться шахрайство, пiдвищуючи ефективне вико-ристання обмежених ресурсiв через посилення контролю з боку фiнансовиx установ, що надали швестування [15]. Завдяки оптимiзацii ефективностi вказаних меxанiзмiв фiнансовi ринки можуть впливати на ефективтсть розподыу капталу та eKOHOMÍ4He зростання, забез-печуючи таким чином pеалiзацiю загальносустльного ттересу i поступово - iндивiдуального ттересу, адже економiчне зростання впливае на стан як державних, так i приватних фшансш населення: зумовлюе вирiвнювання бюджетних диспропорцiй (якщо такi були), сприяе сощ-альнш спрямованостi бюджетних витрат, створюе шд-грунтя для покращення добробуту громадян кра!ни як в актуальному контекст - через зростання споживання, так i в стратепчному - через накопичення i т. ш.
Фшансовий розвиток може сприяти зменшенню бцност в суспiльствi, скорочувати розрив мiж багати-ми та бiдними, забезпечувати покращення добробуту за рахунок доступу до кредитного фшансування охорони здоров'я, освгги, споживання; фшансовий ринок може надавати можливост отримання доходу через участь населення у депозитных операцшх та операцшх з щнними паперами - вказанi процеси представлен в сучасному науковому дискурсi як процеси демократизаци фiнансiв. Якщо виходити з того, що головним фшансовим штер-есом населення е наявшсть фiнансовиx джерел (доходу, позикових кошпв) для забезпечення достойного влас-ного економiчного становища, добробуту родини, впев-неностi в завтрашньому днi, то процеси демократизаци фшансш - це процеси прямо! реалiзацii iнтересiв громадян у фшансовш сферi, яю, як ми показали, можуть бути
зд1иснен1 и опосередковано - через вплив на економн-не зростання. При цьому демократизац1я ф1нанс1в як розширення доступу населення до ефективних фшансо-вих послуг через вплив на споживання та накопичення може зумовлювати зростання внутршнього попиту та створювати джерела швестицшних ресурйв для еконо-м1чного розвитку кра!ни, тобто реалiзацiя iндивiдуаль-них iHmepecie у процеа демократизаци фшанав може приводити до прискорення економiчного розвитку та pеалiзацй загальносустльного ттересу.
У загальному вигляд1, у контекст1 передкризових класичних розробок щодо механ1зм1в та принцишв функц1онування ф1нансових систем, розвиток фшансо-вих ринк1в впливав на взаемозумовлену реал1зац1ю за-гальносуспкьного 1нтересу економ1чного зростання та 1ндив1дуальних 1нтерес1в у фшансовш сферь
Таким чином, фшансов1 ринки не ткьки служили економ1чному зростанню та 1нновац1Иному розвитку, вони отримали важливе соц1альне навантаження. Сощальна функц1я ф1нансових ринюв по-лягае в п1дтримц1 сощально! усталеност1 та соц1ально! мобкьност! Сощальна усталешсть реал1зуеться через надання необх1дних ресурйв розвитку п1дприемцям для здшснення економ1чно! д1яльност1, в1дтворення робочо! сили, забезпечення особистого розвитку.
Ф1нансов1 ринки - це один з мехашзм1в формуван-ня середнього класу та шдтримки пол1тичного консенсусу в демократичному суспкьств! Р. Раджан i Л. З1н-галес слушно доводять, що формування ефективного ринку забезпечуеться фшансовими iнститутами через еднання пiдприемцiв, що створили себе самостшно (self-made) завдяки ресурсам фшансового ринку, з професю-налами середнього класу. «Саме вони можуть привести полiтичне середовище i дковиИ простiр в належний порядок. Саме така прогресивна парт привела США в1д «епохи баронiв-розбiИникiв до ниншни часiв» [16]. Сощальна мобкьшсть реалiзуеться фшансовими ринками через доступ рiзних верств населення до кредитш, що дозволяють отримати якiсну освiту дiтям з малозабез-печених родин i вийти на бкьш високий щабель у со-цiальнiИ структурi суспкьства.
Сьогодш багато дослiдникiв фiнансових ринкiв -Р. Раджан, Л. Зшгалес, Дж. Богл, Ф. У. Енгдаль наполя-гають на !х вихiднiИ ефективност в контекстi забезпечення економiчного зростання, а кризовi процеси пов'язують iз суб'ективним впливом опортунiстично налаштованих фiнансистiв, банкiрiв, полiтикiв. Iсторiя розвитку фшансового посередництва часто демонструе факти опортушзму фшансових посередникiв, якi при-таманнi будь-яким епохам: вiд Античност та Серед-ньовiччя до сьогодш. Водночас шституцшш умови та державне регулювання завжди обмежували суб'ективш мотиваци опеpатоpiв ринтв тими об'ективними за-вданнями дiяльноcтi, як потребувало сустльство в(д фшансового посередника, а саме, - гармотзацт шфор-мацшног асиметри та забезпечення лiквiдноcтi.
У цьому контекст сл1д усвцомлювати повноту поняття «забезпечення лшв1дностЬ>. По-перше, як ми показали, исторично першi форми фшансового посеред-
ництва надавали фГзично необхГдну лГквГднГсть для про-ведення операцГ!, далГ розвиток фшансового посередни-цтва пов'язаний зГ створенням нових платiжних засобiв (векселГв) та !х оберненням Г прийняттям у розрахунок по операщях замшнитв грошей (векселГв, акцш, цшних паперГв державного боргу, банкГвських бкейв) з метою надання операцшм, що проводяться, максимально! лгк-вГдностГ. 1накше кажучи, фшансове посередництво як забезпечувало лжвГдшсть 'й безпосереднГм наданням, створенням нових форм лГквГдностГ, так Г сприяло мак-симальнГй швидкостГ (лГквГдностГ) операцш.
Вумовах глобалГзацГ! саме ця вторично сформована функцГональна спрямованГсть фшансового по-середництва зазнала Гстотних трансформацш. ФГ-нансовГ посередники, Гсторично налаштоваш на забезпе-чення лгквГдностГ в будь-який спосГб (вГд прямого надання до створення ново! лГквГдностГ), в умовах глобалГзацГ! та лГбералГзацГ! фшансового простору отримали у воло-дГння необмежене для продукування ново! лГквГдностГ середовище операцшно! активностГ. При цьому зроста-ючГ обсяги офщшно! лГквГдностГ у свГтовому фшансово-му просторГ у другГй половинГ 20 ст. (рис. 2) надали той базовий актив, з якого мобкьний фшансовий оператор створював ГнновацГйнГ фгнансовГ продукти. Якщо в 1960 р. свГтовий показник «широких грошей» до ВВП складав 50,438%, то у 2015 р. вш був на рГвш 122, 685% [17]3.
Щ явища Г процеси стали чинниками формування нового феномена в економГчнш практищ та теорГ! - глобально<1 лiквiдностi, зростаючГ обсяги яко! вплинули на деформацГ! мотивацш фГнансового посередництва в
3 «Широк грошЬ (за методолопею Свiтового банку) - це сума валюти поза банками; депозити до запитання; бангавсык та дорожн чеки; iншi цшш папери, такi як депозитнi сертифтати та комерцiйнi папери.
бГк переваги лГквГдностГ та зростання кашталГзацГ!, вГд рГвня яких залежали ГндивГдуалГстичнГ бонусш прагнен-ня фГнансистГв. Це поступово створювало умови для подальшо! глобально! кризи через розвиток фшанйалГ-зацГ! як тенденцГ! виокремлення фГнансових шституив Гз системи комплементарно! взаемодГ! з реальним сектором економГки.
Отже, ми можемо стверджувати, що Гсторично формуванню сощально! функцГ! капГталГстичних фГнансових шститутГв сприяло поступове перемщення фГнансових ресурсГв з мГжнародного рГвня операцГйно! активностГ на нацюнальний. Водночас глобалГзацш, формування глобально! лГквГдностГ та домшування операцшно! активностГ фГнансового посередництва в мГжнароднгй системГ координат призвели до Гстотних трансформацш його сощально! функцГ!.
ВИСНОВКИ
1сторичний аналГз показуе тГсний комплементар-ний зв'язок фГнансового та реального секторГв економГки, що найбкьш повно та багатогранно проявляеться в капГталГстичнГй економГцГ, в якГй синергетичний ефект вГд взаемодГ! фГнансових Г реальних економГчних про-цесГв збГльшувався через шновацшний розвиток, еко-номГчне зростання, сощальний добробут. 1сторичними та шституцшними умовами розвитку европейського фГ-нансового посередництва капГталГзму, якГ вплинули на формування його економГчно! та соцГально! функцГ!, е: + крах Гноземного торгГвельного панування, що надало змогу оформлення капГталГв нацюналь-ного походження, спрямованих на розвиток ка-пГталГстичного виробництва; + поступове перемщення фГнансового посеред-ництва з мГжнародного торгГвельного рГвня в межГ нацГональних господарств з !х законодав-чими та шституцшними умовами;
«Широм грошЬ, % ВВП
140
120
100
80
60
40
20
6666
888
222222
Рис. 2. Свгговий показник «широких грошей» (% ВВП) 1960-2015 рр.
Джерело: складено за [17].
0
+ протестантсью щнност довiри та сощального обов'язку, що спрямовували iндивiдуалiстичнi мотиващ! в русло досягнення максимального суспкьного ефекту.
В цих умовах фшансове посередництво, прийняв-ши «оский характер», вкповкало попиту та потребам нацюнальних економiк, нацiонального споживача фшан-сових послуг; це не означав, що фшансове посередництво самостшно ставало орieнтованим на економiчний та со-щальний розвиток, воно було iнституцiйно поставлене в рамки економiчного та сощального сприяння.
Соцiальна функцiя фiнансових ринюв полягае в пiдтримцi сощально! усталеност та сощально! мобкь-ностi. Сощальна усталенiсть реалiзуеться через надання необхцних ресурсiв розвитку пiдприемцям для здш-снення економiчно! дiяльностi, вiдтворення робочо'1 сили, забезпечення особистого розвитку. Сощальна мобкьшсть реалiзуеться фiнансовими ринками через доступ рiзних верств населення до кредитш, що дозво-ляють отримати яюсну освiту дiтям з малозабезпечених родин i вийти на бкьш високий щабель у соцiальнiй структур суспкьства.
Соцiальна функц1я фiнансового посередництва трансформуеться в умовах глобально! лквкноск, осккь-ки при масовому переведенш операцiйно! активностi в лiбералiзований фшансовий простiр питання довгостро-ково! вкповкальноск фшансових iнститутiв поступово нiвелюються в умовах вксутност стримуючих важелiв нацюнальних регуляторов. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. 1нституцшш трансформацп сoцiальнo-екoнoмiчнo''' системи Укра'ни: монографiя/за ред. чл.-кор. НАН Укра'ни Гриценко А. А. Ки'в: ДУ «1нститут економ. та прогнозування НАН Укра'ни», 2015. 344 с.
2. Schumpeter, J. A. Business cycles. A Theoretical, Historical and Statistical Analysis of the Capitalist Process. New York, Toronto, London: Mc Graw-Hill Book Company, 1939, 461 p.
3. Gurley, J. G., Shaw, E. S. Financial Aspects of Economic Development. American Economic Review. 1955. Vol. 45. No 4. P. 515-538.
4. Lucas, R. E. On the mechanics of economic development. Journal of Monetary Economics. 1988. Vol. 22. P. 3-42.
5. Robinson, J. The Rate of Interest and Other Essays. London: MacMillan, 1952. 170 р.
6. Whalen Ch. J. Hyman Minsky's Theory of Capitalist Development. The Jerome Levy Economics Institute. Working Paper No. 277. August 1999. URL: http://www.levyinstitute.org/pubs/ wp/277.pdf
7. Financial structure and economic growth: a cross-country comparison of banks, markets, and development/ed. Demirgug-Kunt, A., Levine, R. Massachusetts Institute of Technology, 2004. 444 p.
8. Античный способ производства в источниках/под ред. С. А. Жебелева и С. И. Ковалева. Л.: Издательство ГАИМК, 1933. 596 с.
9. Абдуллаев М., Орлов А., Римский Л., Хоссам Б. X.
Ипотека. Организация ипотечного кредитования: учебное пособие. М.: МИИТ, 2003. 243 с.
10. The History of American Mortgage. URL: http://www. mortgagecalculator.org/helpful-advice/american-mortgage-his-tory.php
11. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV-XVIII вв.: в 2-х т. М.: Прогресс. Т. 2. Игры обмена, 1988. 632 с.
12. Богл Д. К. Битва за душу капитализма/пер. с англ. А. Калинина. М.: Изд. Института Гайдара, 2011. 424 с.
13. Фергюсон Н. Восхождение денег. М.: Издательство АСТ: CORPUS, 2016.
14. Мински X. Стабилизируя нестабильную экономику/ пер.с англ. Ю. Каптуревского. М.; СПб: Изд-во Института Гайдара, 2017. 624 с. (глава 8, глава 10).
15. Rethinking the Role of the State in Finance // Global Financial Development Report 2013. International Bank for Reconstruction and Development. 194 р.
16. Зингалес Л., Раджан Р. Спасение капитализма от капиталистов. Скрытые силы финансовых рынков - создание богатства и расширение возможностей/пер с англ. М.: Институт комплексных стратегических исследований; ТЕИС, 2004. 492 с.
17. Офщшний сайт Свггового банку. URL: http://data. worldbank.org/indicator/FM.LBL.BMNY.GD.ZS
REFERENCES
Abdullayev, M. et al. Ipoteka. Organizatsiya ipotechnogo kreditovaniya [Mortgage. Organization of mortgage lending]. Moscow: MIIT, 2003.
Antichnyy sposob proizvodstva v istochnikakh [An ancient way of production in sources]. L.: Izd-vo GAIMK, 1933.
Bogl, D. K. Bitva za dushu kapitalizma [The battle for the soul of capitalism]. Moscow: Izd-vo Instituta Gaydara, 2011.
Brodel, F. Materialnaya tsivilizatsiya, ekonomika i kapitalizm, XV-XVIII vv. [Material civilization, economics and capitalism, XV-XVIII centuries]. Vol. 2: Igry obmena. Moscow: Progress, 1988.
Fergyuson, N. Voskhozhdeniyedeneg [The ascent of money]. Moscow: Izd-vo AST; CORPUS, 2016.
Financial structure and economic growth: a cross-country comparison of banks, markets, and development. Massachusetts Institute of Technology, 2004.
Gurley, J. G., and Shaw, E. S. "Financial Aspects of Economic Development". American Economic Review. Vol. 45, no. 4 (1955): 515-538.
Instytutsiini transformatsii sotsialno-ekonomichnoi systemy Ukrainy [Institutional transformations of the socio-economic system of Ukraine]. Kyiv: DU «Instytut ekonom. ta prohnozuvannia NAN Ukrainy», 2015.
Lucas, R. E. "On the mechanics of economic development". Journal of Monetary Economics. Vol. 22 (1988): 3-42.
Minski, Kh. Stabiliziruia nestabilnuiu ekonomiku [Stabilizing the unstable economy]. Moscow; St. Petersburg: Izd-vo Instituta Gaydara, 2017.
Ofitsiinyi sait Svitovoho banku. http://data.worldbank.org/ indicator/FM.LBL.BMNY.GD.ZS
Rethinking the Role of the State in Finance. Global Financial Development Report 2013. International Bank for Reconstruction and Development.
Robinson, J. The Rate of Interest and Other Essays. London: MacMillan, 1952.
Schumpeter, J. A. Business cycles. A Theoretical, Historical and Statistical Analysis of the Capitalist Process. New York, Toronto, London: McGraw-Hill Book Company, 1939.
"The History of American Mortgage". http://www.mortgage-calculator.org/helpful-advice/american-mortgage-history.php
Whalen, Ch. J. "Hyman Minsky's Theory of Capitalist Development". The Jerome Levy Economics Institute. Working Paper No. 277. August 1999. http://www.levyinstitute.org/pubs/wp/277.pdf
Zingales, L., and Radzhan, R. Spaseniye kapitalizma ot kapi-talistov. Skrytyye sily finansovykh rynkov - sozdaniye bogatstva i rasshireniye vozmozhnostey [Salvation of capitalism from the capitalists. The hidden strength of financial markets is the creation of wealth and the expansion of opportunities]. Moscow: Institut kom-pleksnykh strategicheskikh issledovaniy; TEIS, 2004.
