CC BY
21
УДК 336.012.23:336.7
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОПНЖ ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ Ф1НАНСОВОГО РИНКУ
®2018 КРУПКА I. М.
УДК 336.012.23:336.7
Крупка I. М. Теоретико-методолопчш основи дослiдження фiнансового ринку
Метою cmammi е з'ясування сутностi та уточнення завдань i мсця ф'шансового ринку у фшансовш системi краши, анал'в i погпибпення на-явних nidxodiB до виокремлення його 'тфраструктури та сегмент'в, а також узагальнення концепцИ1х класиф'шаци. Проанал'вовано ф'тансовий ринокяк важливу складову ф'тансовоiсистеми та його вплив на економiчне зростання. Розглянуто тдходи доЫдниюв до визначення сутностi, завдань, 'тфраструктури та структури сегмент'в ф'тансового ринку. Виокремлено функцональний та iнституцiйний тдходи до з'ясування сутностi фшансового ринку, проведено його системний та структурний анал'в, вид'шено основн принципи функцонування та детермiнанти розвитку. Досл'джено класиф'шаци структури та сегмент'в фнансового ринку та наведено авторську нтерпретацю сутностi фнансового ринку, розроблено власну концеп^ю його сегментациз позицИ фшансових 'нструмент'в. На цй основi обфунтовано необxiднiсть подальшого глибинного теоретико-методолог'много удосконалення стратегиреформування усього фшансового сектора держави. Ключов'! слова: фшансовий ринок, фшансова система, фшансовi посередники, заощадники, позичальники, грошовi ресурси, фшансовi 'нструмен-ти, сегменти фшансового ринку. Рис.: 3. Ббл.: 29.
Крупка 1гор Михайлович - кандидат економ'мних наук, доцент, доцент кафедри аналтично1 економПта мiжнародноiекономiки, Льв'вський на-цональний ушверситет iм. i. Франка (вул. Ушверситетська, 1, Льв'в, 79000, Украна) E-mail: ihorkrupka@yahoo.com
УДК 336.012.23:336.7
Крупка И. М. Теоретико-методологические основы исследования финансового рынка
Целью статьи является выяснение сущности, уточнение задач и места рынка в финансовой системе страны, анализ и углубление имеющихся подходов к выделению его инфраструктуры и сегментов, а также обобщение концепции их классификации. Проанализирован финансовый рынок как важная составляющая финансовой системы и его влияние на экономический рост. Рассмотрены подходы исследователей к определению сущности, задач, инфраструктуры и структуры сегментов финансового рынка. Выделены функциональный и институциональный подходы к выяснению сущности финансового рынка, проведен его системный и структурный анализ, выделены основные принципы функционирования и детерминанты развития. Исследованы классификации структуры и сегментов финансового рынка, приведена авторская интерпретация сущности финансового рынка, разработана собственная концепция его сегментации с позиции финансовых инструментов. На этой основе обоснована необходимость дальнейшего глубокого теоретико-методологического совершенствования стратегии реформирования всего финансового сектора государства. Ключевые слова: финансовый рынок, финансовая система, финансовые посредники, сберегатели, заемщики, денежные ресурсы, финансовые инструменты, сегменты финансового рынка. Рис.: 3. Библ.: 29.
Крупка Игорь Михайлович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры аналитической экономии и международной экономики, Львовский национальный университет им. И. Франко (ул. Университетская, 1, Львов, 79000, Украина) E-mail: ihorkrupka@yahoo.com
UDC 336.012.23:336.7 Krupka I. M. The Theoretical-Methodological Foundations of the Financial Market Research
The article is aimed at identifying the essence, clarifying the tasks and place of market in the financial system of the country, analyzing and deepening the existing approaches to the allocation of its infrastructure and segments, as well as generalization of the concept of their classification. The financial market is analyzed as an important component of the financial system together with its impact on economic growth. Approaches of researchers to definition of essence, tasks, infrastructure and structure of segments of financial market are considered. Both functional and institutional approaches to identifying the essence of the financial market have been allocated, both the system and the structural analysis have been carried out, the basic principles of functioning and the determinants of development have been allocated. The classification of the structure and segmentation of the financial market are researched, the author's interpretation of the essence of financial market is provided, the own concept of its segmentation is developed from the standpoint of financial instruments. On this basis the necessity of further deep theoretical-methodological improvement of the strategy of reforming of the whole financial sector of the State is substantiated. Keywords: financial market, financial system, financial intermediaries, savers, borrowers, money resources, financial instruments, segments of financial market.
Fig.: 3. Bibl.: 29.
Krupka Ihor M. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Analytical and International Economy, Ivan Franko National University of Lviv (1 Universytetska Str., Lviv, 79000, Ukraine) E-mail: ihorkrupka@yahoo.com
На сучасному етат розвитку цившзаци голо-вна роль у дроцеа забезпечення економiчно-го зростання бкьшосп краш свиу выведена фшансовш та шновацшнш системам, осккьки саме вони е рушшною силою прогресивних технолопчних структурних зрушень у нащональнш економщь Усвь домлення того, що розв'язання складних економiч-них, науково-техшчних i сощальних проблем розвитку ринково! економши неможливе без в^ддов^дного фшансування зумовлюе необх^дшсть грунтовного
теоретичного аналiзу фундаментальних eK0H0Mi4H^ категорш фшансових в^носин i посл^довного впро-вадження ефективного використання Bcix складових фшансово! системи в контекст реалiзащI стратеги держави з метою оргашзаци ращонального акумулю-вання та перерозподку грошових кошпв у кра'М. 1н-новацшш процеси у сферi фшанав та реформування фшансових систем у розвинених кра'шах упродовж останшх десятирiч значно пришвидшилися, що спри-яло модершзаци виробництва, сощалiзащI фшансо-
во-економiчних в^носин, пiдвищенню рiвня та якос-тi життя населення.
Водночас сучасне реформування нацюналь-но! економiки Укра'ши за посилення глобалiзащйних процесiв i зовнiшнiх викликiв та досягнення урядом стратепчних цкей зумовлюють необхiднiсть вибору прюритетних напрямiв адекватних змiн в економiч-нiй i фiнансовiй системах кра'ши, а пiдвищення ефек-тивносп функцiонування вiтчизняного фiнансового ринку е чи не найважливiшим завданням урядово! програми розвитку держави. Цивiлiзацiйний досв^д, неодноразово засвiдчував, що нормальне шнування та розвиток нацiональноi економiки неможливi без державного регулювання фiнансово-економiчних в^д-носин. Адже розвиток фiнансових в^дносин у сустль-ствi безпосередньо впливае на економiчне зростання та е вагомим чинником формування конкурентного середовища, впровадження iнновацiй, зростання рiв-ня зайнятосп, пiдвищення ефективностi функцюну-вання нацiональноi економiки, внаслiдок чого зростае мiжнародний авторитет держави. Досягнення зазна-чено! стратегiчноi мети ц1лком можливе завдяки роз-робленню та реалiзацii виважено! фiнансовоi полiти-ки держави, спрямовано! на пiдтримку сталого посту-пу та модернiзацiю вiтчизняноi економши.
На сучасному етапi розвитку економiчноi науки з'ясуванню сутностi та проблем функцю-нування фiнансового ринку як важливо! скла-дово! фшансово! системи та його впливу на економiч-не зростання кра'ши присвячено величезну ккьшсть наукових робiт. Закономiрностi та специфiку функщ-онування фшансового ринку дослiджували як зару-бiжнi, так i вiтчизнянi науковцi, зокрема Л. Алексе-енко [1], В. Базилевич [3], Н. Бак, О. Барановський [4], О. Бкоуе [5], Е. Бркхем, Дж. К. Ван Хорн, З. Варналш, О. Василик [7], З. Васильченко, О. Вовчак, Г. Вознюк, Н. Внукова, Г. Габбард [29], В. Геець, А. Загороднш [9],
A. Задоя [10], В. 1ванов [11], Г. 1ванов, В. Коваленко [13], О. Колодiзев [14], 6. Кунгурякова [26], В. Корнеев [15],
B. Кравченко, М. Крупка [6], М. Кульчицький, В. Лагу-тш, С. Лондар [17], В. Лук'янов [18], Б. Лущв, I. Лютий, Р. Мертон [24], С. Мщенко [19], С. Науменкова [11],
C. Онишко, Л. Петрашко, I. Петровська, В. Плиса, Н. Прокопенко, Р. Сайфулш [28], О. Тимошенко, В. Федосов, I. Чугунов [8], В. Шелудько, А. Шеремет [28], Л. Шiрiнян, I. Школьник [22], О. Юркевич [23] та шшь Незважаючи на це, сучасна вичизняна еко-номiчна наука не виробила остаточного шдходу щодо тлумачення сутносп фшансового ринку, визначення його мкця у фшансовш та економiчнiй системах. Та-кож потребують подальшого доЫдження та розро-блення питання щодо виокремлення та класифшаци його структурних елеменпв. Проведене дослкжен-ня теоретико-методолопчних i методичних аспектiв розвитку фшансового ринку повинно стати основою для системного виршення практичних проблем у
сферi економiчноi полiтики, розроблення та вжиття заходiв, спрямованих на досягнення його пришвид-шеного розвитку та зростання ролi в забезпеченш со-цiально-економiчного поступу держави.
Метою статп е з'ясування сутностi та уточ-нення завдань (функцiй) i мiсця фiнансового ринку у фшансовш системi кра'ши, аналiз i поглиблення на-явних пiдходiв до виокремлення його сегменпв та узагальнення концепци !х класифiкацii.
Усучасних умовах розвиток нацюнально! еко-номiки значною мiрою залежить вiд ефектив-ностi фшансово'1 системи пiд якою зарубiжнi вчеш [29] розумiють мережi ринкiв та шститупв, якi е активними посередниками мiж заощадниками та по-зичальниками (рис. 1). Водночас сукупнiсть сегменпв фiнансового ринку та фiнансових посереднишв ви-значають як структуру фшансово'1 системи, у складi яко! фшансовий ринок i фiнансових посередникiв розглядають як двi Н сфери.
За допомогою фшансового ринку функцюну-ючi суб'екти господарювання та домогосподарства мають змогу безпосередньо за певну плату передати позичальникам у користування вкьш грошовi ко-шти та заощадження. Передання грошових ресурсiв засвiдчують вiдповiдними документами (борговими розписками, кредитними договорами, обл^афями тощо), вiдомими як фiнансовi iнструменти, яш е активами для заощаднишв та зобов'язаннями для по-зичальнишв. У цьому контекстi органiзацiя перемь щення грошових коштiв вiд тих, хто може та готовий витрачати менше, шж мiг би, до тих, хто хоче зб^ь-шити власне поточне споживання або мае перспективы iнвестицiйнi можливостi, якраз i е функцiею фiнансового ринку та фшансових посередникiв, яка реалiзуеться через рiзнi механiзми й шструменти. Функцiонування фiнансового ринку та фшансових посереднишв як складових фiнансовоi системи за-безпечуе пряме та непряме фшансування дiяльностi економiчних суб'ектiв.
В УкраМ вiтчизнянi вченi [7; 9; 14] також досль джують фшансову система та розглядають 11 у двох аспектах, зокрема, як сукупшсть: 1) складових i ланок (в^особлена складова) фiнансових вiдносин, яш мають певнi особливостi в мобшзаци й використан-нi фiнансових ресурав, а також вiдповiдний апарат управлшня та нормативно-правове забезпечення; 2) фшансових установ кра!ни. На думку автора, сукупшсть фшансових в^дносин - це фшансова сфера (поняття вищого рiвня агрегування), а фiнансова система - лише ц частина, яка виконуе однорiднi завдан-ня [8, с. 179] (перерозподкяе фiнансовi ресурси вiд тих, хто мае !х у надлишку, до тих, хто !х потребуе). Водночас до фшансових установ [9] в^дносять банки, кредитш спiлки, ломбарди, лiзинговi компани, довi-рчi товариства, страховi компани, установи накопи-чувального пенсiйного забезпечення, швестицшш
Ф1НАНС0ВА СИСТЕМА
Рис. 1. Складовi фшансовоТ системи за Г. Габбардом
Джерело: складено за [29, р. 37].
фонди та компани та iншi юридичнi особи, винятко-вим видом дiяльностi яких е надання фшансових по-слуг. З огляду на таке визначення вичизняних учених можна зробити висновок, що фiнансову систему ото-тожнюють з фiнансовими посередниками, як нада-ють вiдповiднi послуги, а шфраструктура власне фь нансового ринку (фондовi бiржi, реестратори цшних паперiв тощо) залишилася поза 1хньою увагою.
Зазначимо, що з позици економiчноi теори будь-яка економiчна система - це сукупнiсть меха-нiзмiв органiзацГi економiки [2, с. 17], як йс-но пов'язаш мiж собою i безперервно взаемодшть, а самi механiзми творять як сили ринку, так i держав-нi iнститути. Зважаючи на це, до фшансово'1 системи доцiльно взнести також iнститути, якi забезпечують безпосередню органiзацiю, монiторинг та регулюван-ня 11 функцiонування. Таким чином, на думку автора, можна стверджувати, що фшансова система з погля-ду оргашзаци ринково'1 форми руху грошей в еконо-мiчнiй системi краши мiстить три складовi - фшан-совий ринок, фiнансовi посередники та шститути, якi здiйснюють безпосередню оргашзацш, монiторинг i регулювання (рис. 2).
Важливо зауважити, що як складова фшансово! системи фшансовий ринок мае певш особливостi, зумовленi як специфшою нацiональних та економiч-них характеристик краши, так i конкретними рисами державного й правового устрою. Ц особливост
пов'язанi з основоположними принципами побудови та мехашзмами оргашзаци нацюнально! економiки. Власне фiнансовий ринок забезпечуе взаемодш i взаемозв'язок уах iнших ринкiв (факторiв виробни-цтва, товарiв i послуг тощо) та е дуже чутливим до по-рушення ринково'1 рiвноваги в них.
Поява фшансового ринку iсторично пов'язана з формуванням ринкових в^дносин у фшансовш сфе-рi економiки, з виокремленням грошових угод у са-мостiйний сегмент торгiвлi, з розвитком боргових, а надалi - пайових i похiдних фiнансових iнструментiв [11]. Першi такi iнструменти (борговi розписки, прост векселi) давали змогу встановити безпосередш фшан-совi вiдносини мiж сторонами грошово'1 угоди та не перепродавалися на ринку. Згодом у процеа розвитку фшансових в^дносин у в^дпов^дь на потреби економiч-них суб'екйв з'явилися новi фiнансовi шструменти, якi вже могли перебувати у вмьному ринковому обiгу.
Сьогоднi питання дефшщи «фiнансового ринку» залишаеться дискусiйним i не знайшло чйкого визначення у вiтчизнянiй економiчнiй лiтературi та нормативно-правових актах, а и тлумачення як об'екта наукового пiзнання, зазвичай, здiйснюють в двох аспектах - економiчного явища та економiчноi категори. Перший аспект передбачае вивчення ролi й мiсця фiнансового ринку в економiчнiй та фiнансовiй системах, причини його виникнення та закономiр-ностей функцюнування, другий - аналiз наукового поняття, його взаемозв'язку та сшвв^дношення з
Рис. 2. Складовi фшансово'|' системи за и суб'сктами
шшими термшами. Однiею з причин цього е те, що доняття «фшансовий ринок», на думку вчених [10], е дуже широким, оскiльки охоплюе не тiльки фiнансовi зв'язки, а й значну ккьшсть форм в^носин власностi та !х дерероздодiлу (трансформаций
Отже, виходячи з функцiонального, правового, шституцшного та iсторичного поглядiв термiн «фiнансовий ринок» i його сутшсш характеристики науковцi тлумачать по^зному [11]. Проведений аналiз визначень дае змогу стверджува-ти, що серед економшпв вироблено два основнi подходи до з'ясування сутi поняття:
1) футцюналъний 1, за яким фшансовий ринок - це система ринкових грошово-кредитних в^д-носин, де об'ектом операцш е грошовий кадiтал, яка здiйснюе акумуляцiю та перерозподк фiнансових ресурсiв за допомогою фiнансових iнструментiв мiж економiчними суб'ектами;
2) шституцшний, зпдно з яким фшансовий ринок - це сукупшсть сдецiалiзованих фшансово-кредитних установ, банив, кредитних спкок тощо, якi забезпечують рух фiнансових ресурсiв та е посе-редниками у дроцесi перерозподку фiнансових акти-вiв мiж кредиторами та позичальниками, продавця-ми та покупцями фiнансових ресурсiв.
Таким чином, бкьшкть вiтчизняних досл^ни-кiв визначають фшансовий ринок як такий, на якому продають та купують фiнансовi ресурси, активи чи iнструменти, i лише окремi - як ринок, на якому продають i купують особливий товар - грош^ надаш в ко-ристування на певний час у формi позик або назавжди. Сдравдi економiчнi суб'екти йдуть на фшансовий ринок саме за грошима, тому його можна визначити як ринок, на якому купують грошi 2 за певну плату та передають (продають) взамш фiнансовi зобов'язання (у виглядi рiзноманiтних фiнансових iнструментiв), як приносять дохiд (процент, дивiденд тощо).
Ь^вля-продаж грошей може набувати рiзного вигляду (рiзноманiтнi фiнансовi iнструменти), осккь-ки заощадники та позичальники мають рiзнi потреби. З огляду на це, аналiзувати доведiнку докудцiв та про-давцiв на ринку можна з двох позицш: 1) товаром е грош^ 2) товаром е фiнансовi iнструменти, наприклад
1 У науковш лiтературi вiдсутнi един тдходи до визначення функцiй фiнансового ринку. Не вдаючись детально до аналiзу подiбних вiдмiнностей, В. 1ванов, С. Науменкова до основних функцiй вщнесли такi: 1) мобiлiзацiя (залучення) фшансових ресурсiв; 2) розподiл фiнансових ресурав мiж суб'ектами ринку; 3) перерозподт вартостi ринкових цiнностей (фiнансових шструменпв) на фiнансових ринках; 4) надання фшансових по-слуг [11]. На Тхню думку, з функцiональноí точки зору фшансовий ринок можна розглядати як мехашзм, що забезпечуе моб^зацто, розподiл i перерозподiл капiталу мiж його учасниками та надае фшано^ послуги на ринкових умовах.
2 Грошi - це специфiчний «товар», що мае властивiсть обмшю-ватися на вс iншi товари.
облиаци. Якщо товаром е грошi, то це фшансовий ринок, i ккьшсть позикових коштiв змiнюватиметься зi змiнами процентно! ставки. Якщо товаром е облка-цiя, то це швестицшний ринок, i кiлькiсть облкацш на ринку змiнюватиметься зi змшою !хньо!' цiни.
На наш погляд, важливо розумiти, що в сучаснш глобалiзованiй та високо iнтегрованiй економщ цей под1л е доволi умовним. Наприклад, корпорацiя вирь шила провести додаткову емiсiю облiгацiй чи акцш (за визначенням, це фiнансовий ринок), але 11 неможливо здiйснити без процедури андерайтингу; проте сьогод-ш компани самостiйно не проходять и: надто дорого тримати вiддовiдних фахiвцiв у штатi фiрми за про-ведення процедури раз на ккька рокiв, а то й десяти-рiч, а звертаються здеб1льшого до банюв (фiнансових досередникiв) за в^повкною фiнансовою послугою. Отже, щоб залучити кошти на фiнансовому ринку, корпорацiя змушена спершу звернутися до фшансових посереднишв i вийти на ринок фшансових послуг. У пксумку постае запитання: за допомогою якого каналу та якого ринку компанiя залучила кошти?
Ниш в умовах мшливого висококонкурентно-го ринкового середовища такi економiчнi в1д-носини на фшансовому ринку формуються з метою досягнення ефективность Безумовно, спряму-вання грошей до позичальника з найменшими тран-сакцiйними витратами потребуе сдецiальних знань. Тому обiг грошового капралу вiдбуваеться за допомогою спещальних фiнансових iнститутiв - фшансових посереднишв, якi надають вкпов^ш послуги iншим учасникам ринку, а також один одному [15].
Як слушно зауважили З. Бодi та Р. Мертон [24, с. 94], головна функщя фшансових посереднишв по-лягае в «забезпеченш клiентiв фшансовими продуктами i послугами з бкьшою ефективнiстю, нiж вони могли б отримати вк сво!х безпосередшх одерацiй на фЬнансових ринках (облкацш та акцiй)», у дроцесi виконання яко! вони (посередники) «перерозподь ляють ризики i ресурси мiж постачальниками i спо-живачами фiнансового капралу, мiж iнвесторами/ кредиторами та реципiентами коштiв у динамiцi руху активiв» [15].
Ус1х учасникiв фiнансового ринку можна струк-турувати за певними ознаками й класифiкувати за специфкою виконуваних функцiй, зокрема за: юри-дичним статусом (ПАТ, ПрАТ, ТОВ тощо); характером проведення та видами фшансових операцш (мехашзмом мобшзаци грошових коштiв); рiвнем сдецiалiзацГi; шституцшною структурою. Залежно вiд особливостей мехашзму акумулювання грошових коштiв заощадникiв фшансових посереднишв подкя-ють на: депозиты, контрактно-ощаднi та iнвестицiйнi установи. Депозитш купують грошi у заощадникiв на фшансовому ринку з метою !х подальшого перепродажу за вищою цiною, а решта (страховi компани, денсiйнi фонди, iнвестицiйнi фонди тощо) - продае заощадникам сдецифiчнi фiнансовi послуги (продук-
ти). У шдсумку посередники формують пропозищю грошових коштiв на фiнансовому ринку.
За рiвнем спецiалiзацГi дослiдники [14; 22] роз-под1лили фГнансових посереднишв на спещалГзова-них та штегрованих. До останнГх вГднесено фГнансовГ супермаркети, як навГть ототожнюють Гз фшансо-вими конгломератами [12, с. 27-28]. На наш погляд, правильнее роздГлити !х на спецГалГзованих, якГ на-дають одну чи кГлька спорГднених фГнансових послуг на одному сегментГ ринку, та унГверсальних, сфера дГяльностГ яких - рГзноманГтнГ фГнансовГ послуги на кГлькох сегментах ринку. А подГл на Гнтегрованих та уштарних здГйснюють за ГнституцГйною структурою -за оргашзащею та ГерархГею взаемозв'язкш.
На думку О. КолодГзева [14, с. 104], на фшансо-вому ринку дГе кГлька основних видГв учасникГв, якГ виконують рГзнГ функци залежно вГд специфГки Гх призначення та ступеня участГ пГд час укладення угод. Так, основних учасникГв учений подГляе на прямих та опосередкованих. Виходячи з принципових форм укладання угод до основних вш зараховуе продавщв Г покупцГв грошових ресурав та фГнансових посе-редникГв. До складу суб'ектГв фГнансового ринку, що беруть участь в укладаннГ угод, О. КолодГзев також вГдносить численних учасникГв, що виконують до-помГжнГ функци, зокрема обслуговування: основних учасникГв, окремих операцГй на фГнансовому ринку тощо. СукупнГсть усГх учасникГв науковець називае Гнфраструктурою фГнансового ринку.
ПодГл уах фГнансових посереднишв на двГ групи шдтримують Г А. бшфанов, I. Школьник, Ф. Павелка, Т. Васильева, С. Леонов [12, с. 142-144]. Однак називають 'Гх шституцшними та шфраструктурними, обгрунтовуючи це тим, що вони виконують принципово рГзнГ функци та належать до рГзних структурних елементГв механГзму фГнансового ринку. Завдання ГнституцГйних посередникГв (банки, шститути спГльного Гнвестування, страховГ компа-нГГ та Гн.) полягае в акумулюванш тимчасово вГльних фГнансових ресурсГв фГзичних та юридичних осГб. Водночас основними завданнями Гнфраструктурних посередникГв е обслуговування потокГв фГнансових ресурсГв, надання шформаци та послуг фГнансового характеру, спрямованих на створення оптимальних умов пошуку продавцГв Г покупцГв грошей. До таких, на думку вчених, належать фондовГ бГржГ, реестрато-ри, зберГгачГ, депозитарий брокери, дилери, андерай-тери, компани з управлшня активами та Гн.
Дещо шших поглядГв щодо класифшаци учасникГв фГнансового ринку дотримуються В. Корнеев [15] та О. Шелепало [21], якГ роздкили 'Гх на три групи залежно вГд виконуваних на ринку функцш. До першоГ вГднесли суб'ектГв, якГ е основою органГзованого фГ-нансового ринку - оргашзаторГв торпвлГ та суб'ектГв нацюнальноГ' депозитарноГ' системи. До другоГ -суб'ектГв шфраструктури, якГ не лише сприяють руху
фГнансових активГв, а й безпосередньо задГяш в ньо-му, даючи змогу фГзичним та юридичним особам бра-ти участь у торгГвлГ грошима опосередковано через сшвпрацю з ГнституцГями щеГ групи. До третьоГ' належать ГнфраструктурнГ суб'екти, що формують правила гри на ринку загалом, тобто саморегулювальнГ оргашзаци та державнГ регулятори.
На наш погляд, наведеш класифГкацГ! не повною мГрою вГдображають специфГку функцГону-вання фГнансового ринку та його шфраструк-туру, зважаючи на сутшсть та загальноприйняте ви-значення самого термГна. Загалом Гнфраструктура -це комплекс взаемопов'язаних структур чи об'екпв обслуговування, якГ становлять основу функцюнуван-ня системи Г забезпечують и дГяльшсть. А власне рин-кова Гнфраструктура - це сукупнГсть ринкових Гнсти-тупв, якГ пришвидшують та спрощують процес укла-дення угод Г сприяють безперешкодному функцГо-нуванню економши [2, с. 153]. Тобто елементи шфраструктури лише сприяють укладенню угоди (у випад-ку фГнансового ринку - кушвльпродажу грошей) Г не е 11 стороною. Отже, уа покупщ та продавщ грошей, якГ е сторонами угоди, - суб'екти фГнансового ринку, а не елементи його шфраструктури. Водночас, якщо шднятися на вищий рГвень агрегування, то з позици фГнансово! системи всГ фГнансовГ посередники е скла-довими Г! шфраструктури. З огляду на це попередш класифкаци вГдображають складовГ Гнфраструктури саме фшансово! системи, а не фГнансового ринку.
Зазначимо, що Гнфраструктура фГнансового ринку кожно'1 держави мае власну специфГчну по-будову, ГнституцГйну рГзноманГтнГсть, насиченГсть Г функцГональнГ зв'язки, якГ визначають ефективнГсть 11 роботи. Детальна класифкащя суб'ектГв Гнфраструктури та Тх групування залежно вГд ролГ дасть змогу оцГнити функцГональнГсть Г доцГльнГсть окре-мих 11 елементГв в дГяльностГ цього ринку.
1нфраструктура фГнансового ринку мштить велику кГлькГсть тГсно пов'язаних елементГв, що в сукупностГ виконують важливу роль у нацГональнГй економГцГ. З огляду на особливосп суб'ектГв (домо-господарств, фГрм нефГнансового та фГнансового сек-торГв, органГв державно1 влади) та рГзномаштшсть iх потреб, на обслуговування яких орГентована Гнф-раструктура фГнансового ринку, остання в науковш лГтературГ [22, с. 169-170] розглядаеться в рГзних ракурсах та аспектах.
НайвдалГшим, на наш погляд, е и схематичне зображення, запропоноване I. Рекуненко [20]. Еле-менти Гнфраструктури фГнансового ринку автор роздГлив на два рГвнГ. Перший е внутрГшнГм органГ-зацГйним середовищем, що забезпечуе укладання угод Г проведення операцГй на основГ розмежування функцш Г спещалГзаци дГяльностГ, другий - зовнш-нГм середовищем, що здГйснюе обслуговування вну-тршньо'г Гнфраструктури, сприяючи Гг нормальному
функцюнуванню. Така структуризащя допомагае вид1лити системотвiрну (внутрiшню) шфраструкту-ру, що безпосередньо бере участь у створеннi й ор-ганiзацГi фiнансового ринку, i додомiжну (зовнiшню), iнститути яко! надають професшним учасникам рiзнi послуги, що не мають прямого в^дношення до руху грошових коштiв на фшансовому ринку, але ство-рюють умови, необйдш для цього процесу (розроб-лення програмних дродуктiв i забезпечення, науковi дослiдження, страхування окремих видiв ризикiв та одерацiй, дiдготовка та п^дДр кадрiв, виготовлення бланкiв цшних дадерiв тощо).
Утiм, вважаемо, що складова посередництва у схемi I. Рекуненко мае мштити лише торговщв цш-ними паперами, якi укладають угоди купiвлi-прода-жу грошей в^д, iменi сво!х клiентiв. Водночас решту фшансових досередникiв необхiдно вилучити з ще! групи, оскiльки вони не обслуговують заощаднишв, а укладають угоди продажу мобшзованих грошових коштiв в^д, свого iменi як суб'екти фшансового ринку. Таким чином, до шститупв фiнансового ринку належать лише и органiзацii та установи, якi сприяють торгiвлi грошима. Зокрема це фондовi бiржi, дозабiр-жовi оргашзатори торгiвлi, депозитарий реестратори, розрахунково-клiринговi оргашзаци тощо.
Найб1льших результатiв у теоретичному досм-дженнi сутностi фiнансового ринку, а отже, i в п^двищенш обгрунтованосп практичних д1й, на думку А. Задо! [10], можна досягти в разi за-стосування системно-структурного аналiзу. Вiн передбачае визнання об'екта доЫдження певною системою, котра, з одного боку, взаемодiе з шшими економiчними сферами як едине щле, а з iншого - е певною сукупшстю структурних елементiв, здатних взаемодiяти як у межах досл^джувано! системи, так i з зовшшшм середовищем. Фiнансовий ринок згiдно з шституцшним дiдходом е складною цшсною системою, що об'еднуе шститути, органiзацГi та шдивь дiв, мiж якими iснують багатодлановi взаемозв'язки. Ефектившсть фiнансового ринку безпосередньо залежить вк створених iнститутiв, якi зменшують трансакцшш витрати як заощадникiв, так i позичаль-никiв. Формування ефективного фшансового ринку залежить в^д, правильного вибору варiанта стратеги розвитку i потребуе реалiзацГi таких дринцидiв [14]: + вiльний доступ до ринково! iнформацГi та
ринкових iнструментiв; + прозоркть ринку й реальний захист швесто-рiв;
+ лiквiднiсть фiнансових шструментш ринку; + конкурентосдроможнiсть й ефектившсть; + вiддовiднiсть мiжнародним стандартам.
З погляду iнституцiйноi теори фiнансовий ринок украй р^дко перебувае в сташ рiвноваги, оскiльки достiйно змшюеться як внутрiшне, так i зовшшне се-редовище. Iнституцiйна економiка допускае можли-
вiсть нерiвноважноi ситуаци або дешлькох точок рiв-новаги, як необов'язково е оптимальними. Водночас розвинена ринкова шфраструктура е необхiдною, але недостатньою умовою п^дтримки стiйко! динамiчноi рiвноваги 3 фiнансового ринку. До шших найважли-вiших чинникiв, в^ яких залежить стан фiнансового ринку, належать: рентабельшсть фiнансових шстру-менйв (якщо очiкувана вiддача, на думку заощадни-ка, дуже низька, то вкладення не будуть здшснеш); альтернативш можливостi !х використання; розмiр ринку, що визначае трансакцшш витрати; рiвень ш-форматизаци ринку та iн.
Необхiднiсть подальшого теоретичного аналiзу функцюнування фiнансового ринку передбачае про-ведення сегментаци та видiлення окремих складових, яю дiють за сво!ми правилами. Залежно в^д цiлей аналiзу, а також в^ особливостей розвитку окремих сегменпв в тих чи шших кра'шах iснують рiзнi п^дхо-ди до класифшаци складових фiнансового ринку [10]. Наприклад, под1л проводять залежно в^ особливостей фiнансових зобов'язань або !х функци (тобто при-значення), iнструментiв чи суб'ектiв ринку. Справдi аналiз складових фiнансового ринку в економiчнiй лiтературi вказуе на шнування значних розбiжностей у поглядах науковцiв.
Так, С. Лондар та О. Тимошенко [17, с. 26] вва-жають, що фшансовий ринок у кожнш кра!нi мае свою структуру та виокремлюють таи його складо-вк ринок грошей (короткотермiновi позики), ринок кадiталiв (довготермiновi позики), ринок цшних паперiв, ринок пох^них фiнансових iнструментiв (деривативiв). Проте Г. 1ванов [25, с. 12-13] видь ляе лише двi складовi: фондовий та грошовий ринки. Натомшть А. Шеремет та Р. Сайфулш [28, с. 41] складовими фшансового ринку вважають фондовий ринок, ринок грошових кошпв i валютний ринок. На думку О. Юркевич [23], структуру фшансового ринку можна уявити як штегроване утворення, основними складовими якого е ринок позикових кошпв та ринок шструменйв власность
Водночас 6. Кунгурякова та М. Синявина [26, с. 40] вважають, що сучасний фшансовий ринок - це високо штегрована система з в^дносно самостшними ланками, кожна з яких - це ринок одше! групи фшансових активiв, який складаеться з окремих сегменпв, тобто з риншв окремого конкретного фшансового активу. Зокрема, досл^ники видмяють таи сегмен-ти фшансового ринку: капiталiв, грошей, цшних па-дерiв, нерухомостi, дорогоцшних металiв та доро-гоцiнного камшня, валютний, страховий. Утiм, у цш класифiкацГi, на думку автора, необидно провести девнi уточнення, зважаючи на визначення сутносп фiнансового ринку як такого, на якому купують гро-
3 Пiд «динамiчною рiвновагою» розумтоть досягнення збалансо-ваного зростання екононмнчно'|' системи, тобто постiйне формування оптимально'!' структури нацюнально''' економiки.
ш1 По-перше, ринок нерухомост та ринок титулГв ГГ власностГ (цГнних паперГв, наприклад ГнвестицГйних чи пайових сертифГкатГв, якГ забудовники продають у виглядГ своГ'х зобов'язань передати в майбутньому товар в обмш на грошГ заощаднишв) не е сегментом фГнансового ринку, оскГльки не передбачае плати за користування грошовими коштами. Це аванс продав-цевГ (виробнику) за постачання товару в майбутньому, який шчим не вГдрГзняеться вГд авансу продавцевГ (наприклад, Гмпортно'Г електротехнГки) у разГ замов-лення товару, якого на даний час немае в наявностГ (у випадку нерухомосп ГГ ще будують), Г покупець змушений чекати упродовж певного перГоду (тижнГв, мкящв). По-друге, у сучасному свт золото бГльше не е грошима, а лише товаром, вГдповГдно ринок доро-гоцГнних металГв Г дорогоцГнного камГння також не е сегментом фшансового ринку. Щоправда, з одного боку, зазначенГ товари - це специфГчнГ блага, якГ свГд-чать про заможнГсть як особистГ лГтаки, яхти, твори мистецтва тощо, а з Гншого - е високолГквГдним активом, який легко обмшяти на грошГ.
КрГм того, I. Петровська, Д. Клиновий ствер-джують, що система сучасного фГнансового ринку складаеться Гз п'яти основних складових, якими е: 1) банкГвський ринок; 2) ринок цГнних паперГв (фон-довий ринок); 3) валютний ринок; 4) ринок дорогоцш-них металГв (золото, срГбло, платина, паладш); 5) ринок страхових послуг. Уа щ складовГ мають вГдповГд-ш властивостГ й знаходяться в псному взаемозв'язку, основними суб'ектами якого е таи три групи: емГ-тенти; Гнвестори; фГнансовГ посередники. ВласнГ кла-сифшаци сегментГв фГнансового ринку пропонуе ще цГла низка дослГдникГв, зокрема: Л. Алексеенко [1], О. Барановський [4], В. Ковальов [27, с. 66], В. Лук'янов [18], Н. Бак та шшь
Так, на думку В. 1ванова та С. НауменковоГ' [11], в умовах глобалГзаци й формування шфор-мацшноГ' економки пГдвищуеться значен-ня ГнструментальноГ' структури фГнансового ринку, з'являеться необхГдшсть сегментаци його секторГв вГд-повГдно до особливостей використання ГнструментГв без «закрГплення» сегментГв за певними фшансовими Гнститутами. Запропонований пГдхГд дав змогу вченим видкити такГ сегменти фГнансового ринку: 1) ринок непроцентних активГв; 2) грошовий ринок; 3) ринок цГнних паперГв з фГксованим доходом; 4) ринок титулГв власност (до нього належать ва пбридш Гнструменти та сурогати титулГв власносп). ФахГвцГ наголошують, що на ринку непроцентних активГв торгГвля валютою та дорогоцГнними металами часто здшснюеться з ви-користанням деривативГв. 1нструменти, що обслугову-ють шш сегменти фГнансового ринку, у сво'Гх опера-цГйних схемах також часто мГстять вбудованГ дерива-тиви. Зазначимо, що в епоху формування шформацш-ноГ' економГки та постГйних фГнансових шновацш цей пГдхГд найбГльше вГдповГдае вимогам сучасностГ.
Разом з тим, на думку автора, запропоновану
дослГдниками класифГкацГю можна дещо дета-
лГзувати з огляду на сутнГсть фГнансового ринку як такого, на якому купують грошГ, здГйснюючи оплату упродовж усього термшу користування ними. Зокрема, до ринку непроцентних активГв вГднесено торгГвлю валютою та дорогоцГнними металами:
1. З одного боку, валюта потрГбна переважно для розрахунюв з шоземцями або як зааб збережен-ня заощаджень вГд втрати кушвельног' спроможностГ нацГональною грошовою одиницею, тобто володГння нею не передбачае плати за користування грошима заощадника. З Гншого боку, вГтчизнянГ грошГ як засГб платежу не прийме жоден нерезидент, тобто на мГж-народному рГвш вони не виконують функци грошей, Г резиденти змушенГ купувати валюту, яка е повно-цшними грошима на свГтовому ринку. Таким чином, купуючи валюту, резиденти купують свГтовГ грошГ. У розвинених краш тако'1 потреби немае, саме тому до фГнансового ринку науковщ цих держав вГдносять лише операци прямого фГнансування. Водночас уче-ш кра'1н, що розвиваються, до цього ринку вГдносять також валютний, хоча тут Г вГдсутня платнГсть за ко-ристування грошима. З огляду на зазначене необхГд-но зауважити, що в багатьох крашах шоземна валюта доволГ часто виконуе функци грошей4 Г всерединГ краiни поряд з нацюнальною грошовою одиницею та е об'ектом кутвльпродажу на внутршньому фГнан-совому ринку (ринку евровалют). Отже, якщо вГдне-сення валютного ринку загалом до сегментГв фГнан-сового е дискусГйним з теоретично'' точки зору (через вГдсутшсть принципу платносп), то його складова ланка - евровалютний ринок - однозначно е части-ною нацюнального фГнансового ринку. Тому, з погля-ду автора, цей ринок доцГльно роздГлити на два пГд-сегменти - гопвковий ринок валюти та ринок фГнансових шструменпв, номшованих в шоземнш валютГ.
2. ДорогоцГннГ метали е специфГчним, але зви-чайним товаром на рГвнГ з творами мистецтва, нафтою, електроенергГею тощо. Те, що 1х купують, розрахову-ючи на зростання вартостГ, не робить 1х особливими, адже з такою ж метою купують Г багато Гнших товарГв (наприклад, газ чи теплий одяг купують улГтку з метою перепродажу взимку за вищою цГною). ДослГдни-ки справедливо зауважили, що бкьшкть операцГй на цьому ринку здГйснюеться за допомогою деривативГв.
Погоджуемося з видГленням ринку цГнних па-перГв з фГксованим доходом в окремий сегмент, а ринок титулГв власностГ вважаемо за доцГльне роз-дГлити на два пГдсегменти - ринок титулГв власностГ,
4 Доречно зауважити, що частково функци грошей у сучасшй шформацшшй економ^ також виконують криптовалюти, якi не е грошовою одиницею жодно! краТни свiту (тобто валютою у класич-ному розумшш). В Украíнi за крипотовалюту офщмно вперше було куплено товар (квартиру) у вересш 2017 р. Джерело: http://pravdatut.ua/news/v-ukrayini-vpershe-kupyly-kvartyru-za-kryptovalyutu
як приносять дох1д (акци) та як не приносять доходу (свiдоцтва про пайовi внески у фонди житлового бу-дiвництва тощо). Останнiй не вважаемо частиною фь нансового ринку, осккьки це просто купiвля товару з внесенням авансу, а на фшансовому ринку купують грошi й повертають '1х потiм з в^дпов^ною платою за користування. Його можна взнести до iнших видiв риншв, наприклад нерухомостi.
Таким чином, на думку автора, фшансовий ринок складаеться з двох сегменйв (рис. 3): 1) ринок позикових кошпв, де грошi (вггчиз-нянi чи шоземш) передають на певний час за вк-повiдну плату (два шдсегменти: ринок кредитiв, де укладають угоди про позику, яю неможливо передати третш сторонi (боргова розписка, простий вексель, кредитна угода тощо); ринок боргових цшних паперiв (облiгацiй, тратт тощо), яю перебувають у вкьному обiгу); 2) ринок титулiв власносп, де грошi передають назавжди, але також за в^дпов^дну плату (ринок акцш). Водночас решту сегменпв фiнансового ринку, якi виокремлюють бкьшшть вiтчизняних дослкни-кiв, можна взнести до ринку фiнансових послуг.
За С. Науменковою та С. Мщенко [19, с. 22-24], ринок фшансових послуг - це той, на якому надають фiнансовi послуги, пов'язаш зi здiйсненням операцiй з фшансовими активами (вiдкриття рахункiв, грошо-вi перекази, обмiн валюти, страховi послуги, фшансовий консалтинг, аудиторсью послуги тощо). Щодо похiдних цiнних паперiв та iнших деривативiв, то 1х потрiбно вiднести до тих риншв чи !хн1х сегментiв, до яких належить базовий актив, на який вони випуще-ш. Це пояснюеться тим, що в разi виконання контракту (наприклад, опцюну на купiвлю акцiй) операцiя вiдбуватиметься в одному зi сегменйв фiнансового (вiдбудеться замiна заощадника, який надав грош^ або iншого ринку. Водночас осккьки на ринку дери-вативiв об'ектом купiвлi-продажу е не грош^ а власне
цiннi папери, то його треба взнести до сегментш ш-вестицiйного ринку. Хоча частину ринку деривативiв вiдносять [16, с. 93-94] до рiзновиду грального бiзне-су, на зразок «лотере!» чи «казино»: бiльшiсть контр-акпв насправдi не виконують, а укладають з надiею виграти на рiзницi мiж цiною контракту та поточною ринковою цшою на момент виконання контракту.
За результатами проведеного аналiзу можна стверджувати, що науковi погляди частини дослд-никiв згодом трансформувалися в певш економiчнi школи, як е вкрай необхiдними на сьогодш для сус-пiльства, оскiльки знаходяться на передовiй суспкь-ного прогресу, а !'х змiни - це лише вкображення об'ективних процесiв, що протшають в економiцi та суспiльствi в ц1лому. Утiм, однi науковi школи роз-виваються, iншi трансформуються в новi або при-пиняють свое кнування, виходячи знову ж таки з об'ективних умов життя сусшльства. На наш погляд, сучасний фшансовий ринок - це комплексне понят-тя i потребуе розгляду його як окремо! шдсистеми й складово! фiнансовоi системи кра'ни (див. рис. 3).
Отже, сучасний фшансовий ринок учеш-еко-номiсти подiляють на ккька вiдносно неза-лежних сегменпв зi специфiчним цшоутво-ренням, спещальними iнструментами та особливою спецiалiзацiею професшних учасникiв, яка щораз б1льше поглиблюеться у процеа !х дiяльностi, а тому структура, роль i значення окремих сегменйв фшан-сового ринку постшно змiнюються. Конкуренцiя та розвиток фшансових в^дносин у вiдповiдь на потреби економiчних суб'ектiв iз часом приводять до появи нових фшансових шструменпв, як пропонують ринки та посередники заощадникам в обмш на !хш грошi. Змiни у видатках на надання послуг зi зменшення ри-зику, забезпечення лжв^дносп та розширення шфор-маци або змши в попитi на щ послуги спонукають фь нансовий ринок та фшансових посереднишв постiйно
Фшансовий ринок
Суб'екти
Функцп
• домогосподарства;
• ф!рми (нефшансового та ф!нансового сектор!в;
• уряд (центральн! та м1сцев1 органи влади)
1нфраструктура
• залучення грошей заощадник!в у фшансовий об!г; 1забезпечення позичальник!в коштами для збтьшення споживання чи ¡нвестування
Сегменти
• фондов¡ б!рж!; • ринокпозикових
• позаб¡ржов¡ кошт!в (ринок кредит!в,
орган1затори торпвл!; рино к боргових
• депозитари; ц!нних папер!в);
• реестратори; • ринок титул!в
• аудиторськ! компани; власност!, як!
• рейтингов! агентства; приносять дох!д
• розрахунково- (акц!й)
кл!рингов! орган!зац!1
Рис. 3. Суб'екти, функцп, сегменти та шфраструктура фiнансового ринку
о
т о
о
о
=п <
<
о
ш
вдосконалювати свою дГяльнГсть Г пропонувати новГ види фГнансових активГв та зобов'язань. ВГд Гннова-цГйних фГнансових ГнструментГв мають користь усГ, оскГльки вони дають змогу професГйним учасникам ринку знижувати видатки на функцГонування та пГд-вищувати попит на сво' послуги, а змши видатшв (у наслГдок ГнновацГй) можуть змГнювати конкурентну рГвновагу мГж рГзними сегментами та Гнститутами у фГнансовГй системГ кра'Тни.
З уведенням в економГчний обГг нових видГв фГнансових ГнструментГв або нових форм оргашзаци торгГвлГ грошима пов'язана поява нових сегментГв як фГнансового ринку, так Г фшансово'' системи загалом. Тому з погляду Гсторично'' науки цей ринок можна розглядати як такий, що постшно розвиваеться. Фа-йвщ [11; 18; 29] справедливо зазначають, що напри-кГнцГ XX ст. Г на початку XXI ст. ккьшсний та яшсний розвиток фГнансового ринку був безпрецедентним, Г сьогоднГ вш перебувае в «постГйнГй шноваци», тодГ як економГчна природа вГдносин суб'екйв ринку за-лишаеться незмГнною.
ВИСНОВКИ
Отже, особливкть функцГонування ринково' економГки проявляеться в тому, що питання госпо-дарського життя вирГшуються взаемодГею попиту та пропозици, як формуються на рГзноманГтних сегментах нацюнального ринку. За сучасного розма'Тття ринкГв Г пропонованих ресурсГв прюритетним нинГ, на наш погляд, е власне фГнансовий ринок, який без-посередньо вГдображае ефективнГсть функцГонуван-ня всГх Гнших ринкГв та найбГльшою мГрою зумовлюе рГвень розвитку нацюнально'Т економши. ФГнансовий ринок як важлива складова фшансово! системи, 11' забезпечувальна пГдсистема, сприяе ефективному функцГонуванню Гнших сфер Г ланок нацГонального господарства.
Сучасне розма'ття фГнансових ГнструментГв Г фГнансових ГнститутГв, що спецГалГзуються на 'х об-слуговуваннГ та обГгу, зумовлюе складну й динамГчну структуру фГнансового ринку, а процес виокремлен-ня тих чи Гнших його сегментГв мае певну умовнГсть, оскГльки вГдмГнностГ мГж ними не завжди можна чГт-ко визначити. УтГм, навГть г'х класифГкацГя за фГнан-совими Гнструментами не завжди дае змогу чГтко окреслити межГ, оскГльки однГ й тГ ж самГ Гнструменти можуть перебувати в обГгу мГж рГзними суб'ектами, сегментами та фГнансовими посередниками. Однак власне сучасна рГзноманГтнГсть фГнансових Гнстру-ментГв та поява фГнансових ГнновацГй формують еко-номГчний поступ, зрештою цившзацшний розвиток, Г е визначальним феноменом глобалГзацшних транс-формацГй суспГльства у XXI ст. Таким чином, можна стверджувати, що фГнансовий ринок Г фГнансовГ по-середники мають визначальний вплив на функцюну-вання фГнансово' системи, Г вГд того, наскГльки ста-бГльно вони функцГонуватимуть та Гнтенсивно роз-
виватимуться, залежатиме Г стабкьшсть економГчно'Т системи краiни в щлому та перспективи розвитку в майбутньому.
Зогляду на це важливого значення набувае власне
процес реформування вГтчизняного фшансово-
го ринку, який супроводжуеться низкою проблем Г суперечностей, таких як недосконалГсть державного регулювання, непрозорГсть взаемовГдносин мГж суб'ектами фГнансового ринку, недостатнГй рГ-вень впровадження ГнновацГй, недовГра з боку спожи-вачГв тощо. КрГм того, сучасна фГнансово-економГчна нестабГльнГсть спричинила виникнення ситуаци, за яко' в бГльшостГ вГтчизняних економГчних суб'ектГв постГйною е проблема дефГциту грошових коштГв, що ускладнило розподк фГнансового кашталу мГж сферами виробництва та обГгу. Тому сьогоднГ в умо-вах европейсько' штеграци питання трансформаци нацГональних економГчних механГзмГв (у тому числГ й механГзму функцГонування фГнансового ринку) вГд-повГдно до европейських принципГв, побудови право-во'1 держави та створення якГсно нового суспГльства потребуе подальшого глибинного теоретико-мето-дологГчного обгрунтування стратеги реформування усього фГнансового сектора держави, що в пГдсумку приведе до шдвищення дГевостГ фГнансового ринку та фГнансових посередниюв Украiни, залучення шозем-ного кашталу та спроможносп своечасно й адекватно реагувати на зовшшш та внутршш виклики. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Алексеснко Л. М. Ринок фшансового кашталу: становления, проблеми та перспективи розвитку : монограф^. КиТв : ВД «Максимум» ; Тернопть : Економмна думка, 2004. 424 с.
2. Анал™чна економт: макроеконом1ка \ м1кроеко-ном1ка : пщручник : у 2 кн. / С. М. Панчишин, П. I. Островерх, В. Б. Буняк та ¡н. Кн. 1 : Вступ до анал™чноТ економп. Макро-економ1ка. КиТв : Знання, 2009. 732 с.
3. Базилевич В. Д. Розвиток фшансового ринку в су-часних умовах. Фiнанси Украни. 2009. № 12. С. 5-12.
4. Барановський О. I. Сутшсть \ функцюнальне при-значення фшансового сектору нацюнальноТ економ1ки. Вс-ник Унiверситету банювсько!справи. 2017. № 2. С. 3-13.
5. Бшоус О. А. Ринок облоцм як сегмент фондового ринку. ФнансиУкрани. 2005. № 2. С. 123-128.
6. Жмурко Н., Крупка М., Кульчицький М., Вань-кович Д. Валютно-курсова пол™ка УкраТни : монограф^. Львв : ЛНУ ¡мен1 1вана Франка, 2012. 366 с.
7. Василик О. Д. Теор1я фшанав : пщручник. КиТв : Нюс, 2003. 416 с.
8. 6вро1нтеграц1йний розвиток фшансовоТ системи УкраТни / за ред. I. Я. Чугунова. КиТв : Академы фшансового управлшня, 2009. 472 с.
9. Загороднш А. Г., Вознюк Г. Л. Фшансово-економм-ний словник. Льв1в : Видавництво НУ «Львгёська пол1техш-ка», 2011. 844 с.
10. Задоя А. О., Ткаченко I. П. Структура та функцп сучасного фшансового ринку. Фнанси Украни. 1999. № 5. С. 3-10.
11. 1ванов В., Науменкова С. EKOHOMiKO-npaBOBi ко-л1зГГ дослiдження фiнансових ринш. BicHUK КНУ iMeHi Тараса Шевченка. Cepin «EKOHOMiKa». 2013. № 12. С. 35-41.
12. 1нтеграцмш процеси на фшансовому ринку Укра-'Гни : монографiя / А. О. £тфанов, I. О. Школьник та ш. Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2012. 258 с.
13. Коваленко В. Вщ меркантилiзму до фiзiократN у фiнансах: уроки iсторií та сучасний стан ринку Укра'Гни. Формування ринково)' eKOHOMiKU в УкраМ. 2012. № 26. Ч. 1. С. 286-291.
14. Колодiз€в О. М. Методолопчш засади фшансо-вого забезпечення управлшня iнновацiйним розвитком економ^и : монографiя. Харкiв : ФОП Лiбуркiна Л. М. ; ВД «1НЖЕК», 2009. 240 с.
15. Корн€€в В. В. Фiнансовi посередники як шститути розвитку : монографiя. КиГв : Основа, 2007. 192 с.
16. Котляр В., Смирнова О. Моделювання поведшки iнвесторiв на фшансовому ринку. Зовнiшня тоpгiвля: еконо-мка, фiнанcи, право. 2016. № 5. С. 93-105.
17. Лондар С. Л., Тимошенко О. В. Фшанси : навч. по-аб. Вшниця : Нова Книга, 2009. 384 с.
18. Лук'янов В. С. Глобалiзацiйнi перспективи розвитку сучасних фшансових ринш // Свiтовi тенденцп та перспективи розвитку фшансово'Г системи УкраГни : зб. матер. Х Мiжнар. наук.-практ. конференцп (м. КиГв, 24-25 жовтня 2013 р.). Ки'Гв, 2013. С. 231-234.
19. Науменкова С. В., Мщенко С. В. Ринок фшансових послуг : навч. поаб. КиГв : Знання, 2010. 532 с.
20. Рекуненко I. I. Характеристика елеменив шфра-структури фшансового ринку. Вicник Укpаíнcькоí академн бантьо)'справи. 2014. № 1. С. 38-44.
21. Шелепало О. П. Сутшсть та поняття швестицмно'Г iнфраструктури фшансового ринку УкраГни. Науковi записки. Сер'т «Економка». 2008. Вип. 10. С. 440-448.
22. Школьник I. О. Фшансовий ринок УкраГни: сучасний стан i стратепя розвитку : монографiя. Суми : ВВП «Мрiя-1» ЛТД, УАБС НБУ, 2008. 348 с.
23. Юркевич О. М. Мкце та роль кредитних компашй на фшансовому ринку УкраГни. Фiнанcи Укра)ни. 2009. № 11. С. 88-93.
24. Боди З., Мертон Р. Финансы. М. : ИД «Вильямс», 2007. 348 с.
25. Иванов Г. И. Инвестиции: сущность, виды, механизмы функционирования. Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. 352 с.
26. Кунгурякова Е. Н., Синявина М. С. Финансы и кредит. М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2002. 258 с.
27. Финансы : учебник. 2-е изд. / под ред. В. В. Ковалева. М.: ТК «Велби», 2003. 632 с.
28. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Финансы предприятия : учебное пособие. М. : Инфра-М, 1998. 343 с.
29. Hubbard R. G. Money, the Financial System, and the Economy. 4th ed. Addison Wesley, 2002. 771 p.
REFERENCES
Alekseienko, L. M. Rynok finansovoho kapitalu: stanovlen-nia, problemytaperspektyvyrozvytku [The financial capital market: emergence, problems and prospects for development]. Kyiv: VD «Maksymum»; Ternopil : Ekonomichna dumka, 2004.
Baranovskyi, O. I. "Sutnist i funktsionalne pryznachennia finansovoho sektoru natsionalnoi ekonomiky" [The essence and
functional purpose of the financial sector of the national economy]. Visnyk Universytetu bankivskoispravy, no. 2 (2017): 3-13.
Bazylevych, V. D. "Rozvytok finansovoho rynku v suchas-nykh umovakh" [Development of the financial market in modern conditions]. Finansy Ukrainy, no. 12 (2009): 5-12.
Bilous, O. A. "Rynok oblihatsii yak sehment fondovoho rynku" [Market of bonds as a segment of the stock market]. Finansy Ukrainy, no. 2 (2005): 123-128.
Bodi, Z., and Merton, R. Finansy [Finance]. Moscow: Vily-ams, 2007.
Finansy [Finance]. Moscow: TK «Velbi», 2003.
Hubbard, R. G. Money, the Financial System, and the Economy. Addison Wesley, 2002.
Ivanov, G. I. Investitsii: sushchnost, vidy, mekhanizmy funktsionirovaniya [Investments: essence, types, mechanisms of functioning]. Rostov-na-Donu: Feniks, 2002.
Ivanov, V., and Naumenkova, S. "Ekonomiko-pravovi kolizii doslidzhennia finansovykh rynkiv" [Economic-legal collisions of the study of financial markets]. Visnyk KNU imeni Tarasa Shevchenka. Seriia: Ekonomika, no. 12 (2013): 35-41.
Kolodiziev, O. M. Metodolohichni zasady finansovoho za-bezpechennia upravlinnia innovatsiinym rozvytkom ekonomiky [Methodological principles of financial support for management of innovative development of the economy]. Kharkiv: FOP Liburkina L. M. ; VD «INZhEK», 2009.
Kornieiev, V. V. Finansovi poserednyky yak instytuty rozvytku [Financial intermediaries as development institutions]. Kyiv: Osnova, 2007.
Kotliar, V., and Smyrnova, O. "Modeliuvannia povedinky investoriv na finansovomu rynku" [Modeling the behavior of investors in the financial market]. Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo, no. 5 (2016): 93-105.
Kovalenko, V. "Vid merkantylizmu do fiziokratii u fi-nansakh: uroky istorii ta suchasnyi stan rynku Ukrainy" [From mercantilism to physiocracy in finance: history lessons and the current state of the Ukrainian market]. Formuvannia rynkovoi ekonomiky v Ukraini. Vol. 1, no. 26 (2012): 286-291.
Kunguryakova, Ye. N., and Sinyavina, M. S. Finansy i kredit [Finance and credit]. Moscow: Izdatelsko-torgovaya korporatsi-ya «Dashkov i K», 2002.
Londar, S. L., and Tymoshenko, O. V. Finansy [Finances]. Vinnytsia: Nova Knyha, 2009.
Lukianov, V. S. "Hlobalizatsiini perspektyvy rozvytku su-chasnykh finansovykh rynkiv" [Globalization prospects for the development of modern financial markets]. Svitovi tendent-sii ta perspektyvy rozvytku finansovoi systemy Ukrainy. Kyiv:, 2013.231-234.
Naumenkova, S. V., and Mishchenko, S. V. Rynok finansovykh posluh [Financial services market]. Kyiv: Znannia, 2010.
Panchyshyn, S. M. Analitychna ekonomiia: makroeko-nomika i mikroekonomika. Kn. 1: Vstup do analitychnoi ekonomii. Makroekonomika [Analytical savings: macroeconomics and microeconomics. Book 1: Introduction to Analytical Economics. Macroeconomics]. Kyiv: Znannia, 2009.
Rekunenko, I. I. "Kharakterystyka elementiv infrastruk-tury finansovoho rynku" [Characteristics of the elements of the financial market infrastructure]. Visnyk Ukrainskoi akademii bankivskoi spravy, no. 1 (2014): 38-44.
Shelepalo, O. P. "Sutnist ta poniattia investytsiinoi infra-struktury finansovoho rynku Ukrainy" [The essence and concept of the investment infrastructure of the financial market of Ukraine]. Naukovizapysky. Seriia: Ekonomika, no. 10 (2008): 440-448.
Sheremet, A. D., and Sayfulin, R. S. Finansy predpriyatiya [Finance of the enterprise]. Moscow: Infra-M, 1998.
Shkolnyk, I. O. Finansovyi rynok Ukrainy: suchasnyi stan i stratehiia rozvytku [Financial market of Ukraine: current state and development strategy]. Sumy: VVP «Mriia-1» LTD, UABS NBU, 2008.
Vasylyk, O. D. Teoriia finansiv [Theory of Finance]. Kyiv: Nios, 2003.
Yepifanov, A. O. et al. Intehratsiini protsesy na finansovo-mu rynku Ukrainy [Integration processes in the financial market of Ukraine]. Sumy: DVNZ «UABS NBU», 2012.
Yevrointehratsiinyi rozvytok finansovoi systemy Ukrainy [Eurointegration development of Ukraine's financial system]. Kyiv: Akademiia finansovoho upravlinnia, 2009.
Yurkevych, O. M. "Mistse ta rol kredytnykh kompanii na finansovomu rynku Ukrainy" [The place and role of credit companies in the financial market of Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 11 (2009): 88-93.
Zadoia, A. O., and Tkachenko, I. P. "Struktura ta funktsii su-chasnoho finansovoho rynku" [Structure and functions of the modern financial market]. Finansy Ukrainy, no. 5 (1999): 3-10.
Zahorodnii, A. H., and Vozniuk, H. L. Finansovo-ekonomi-chnyi slovnyk [Financial and Economic Dictionary]. Lviv: Vyd-vo NU «Lvivska politekhnika», 2011.
Zhmurko, N. et al. Valiutno-kursova polityka Ukrainy [Currency-exchange rate policy of Ukraine]. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 2012.
УДК 336.711:336.743
ПРОБЛЕМИ Ф0РМУВАННЯ ЗОЛОТОВАЛЮТНИХ РЕЗЕРВ1В НБУ
©2018
СУС Л. В., СУС Ю. Ю.
УДК 336.711:336.743
Сус Л. В., Сус Ю. Ю. Проблеми формування золотовалютних pe3epBiB НБУ
Метою cmammi е досл/дження тенденц/й та виявлення особливостей золотовалютних резерв/в Укра/ни, а також удосконалення теоретико-прикладних засад ¡х формування в умовах економ/чноi кризи. Проанал/зовано теоретичнi та методичнi питання процесу формування золотовалютних запаав НБУ. Встановлено фактори впливу на структуру золотовалютних запаав, якi класиф'шовано на загальнi та специф/чш. Розгля-нуто основнi тенденци в динамЦ обсяг/в золотовалютнихрезерв'в НБУ, ¡х складу та валютно'1 структури в пер'юд 2013-2018 рр. Об(рунтовано ймов/рнсть поповнення резерв/в за рахунок р/зних джерел ¡х формування. Запропоновано зб'шьшення резерв/в не за рахунок власних i запозичених джерел формування, а завдяки ефективному управл/нню ними, що передбачатиме необх/дн/сть визначення оптимального обсягу золотовалютного резервного фонду Украни.
Ключов'! слова: Нац/ональний банк Украни, золотовалютнi резерви, золото, спец'юльш права запозичення, резервнi активи в шоземнш валютi, штервенци.
Рис.: 7. Табл.: 2. Б'бл.: 11.
Сус Леся Валерпвна - кандидат економнних наук, старший викладач кафедри ф'танав i кредиту, Житомирський нац/ональний агроеколог/чний ун/верситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Украта) E-mail: Lsus4462@gmail.com
Сус Юрй Юрйович - кандидат економнних наук, доцент кафедри фшанав i кредиту, Житомирський нацюнальний агроеколог/чний ун/верситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Украна) E-mail: yura4462@gmail.com
УДК 336.711:336.743 Сус Л. В., Сус Ю. Ю. Проблемы формирования золотовалютных резервов НБУ
Целью статьи является исследование тенденций и выявление особенностей золотовалютных резервов Украины, а также совершенствование теоретико-прикладных основ их формирования в условиях экономического кризиса. Проанализированы теоретические и методические вопросы процесса формирования золотовалютных запасов НБУ. Установленные факторы влияния на структуру золотовалютных запасов классифицированы на общие и специфические. Рассмотрены основные тенденции в динамике объемов золотовалютных резервов НБУ, их состав и валютная структура в период 2013-2018 гг. Обоснована вероятность пополнения резервов за счет различных источников их формирования. Предложено увеличение резервов не за счет собственных и заемных источников формирования, а благодаря эффективному управлению ими, предусматривающему необходимость определения оптимального объема золотовалютного резервного фонда Украины. Ключевые слова: Национальный банк Украины, золотовалютные резервы, золото, специальные права заимствования, резервные активы в иностранной валюте, интервенции. Рис.: 7. Табл.: 2. Библ.: 11.
Сус Леся Валерьевна - кандидат экономических наук, старший преподаватель кафедры финансов и кредита, Житомирский национальный агроэкологический университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина)
E-mail: Lsus4462@gmail.com
Сус Юрий Юрьевич - кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов и кредита, Житомирский национальный агроэкологический университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина) E-mail: yura4462@gmail.com
UDC 336.711:336.743 Sus L. V., Sus Yu. Yu. The Problems of Formation of the NBU Gold and Foreign Currency Reserves
The article is aimed at studying tendencies and identifying features of Ukraine's gold and foreign currency reserves, together with improving the theoretical and applied bases of their formation in the conditions of economic crisis. The theoretical and methodical issues of the process of formation of the NBU gold and foreign currency reserves are analyzed. The determined factors of influence on the structure of the gold and foreign currency reserves are classified into general and specific. The main tendencies in the dynamics of volumes of the NBU gold and foreign currency reserves, their composition, and currency structure in the period of 2013-2018 are considered. The probability of replenishment of reserves at the expense of various sources of their formation is substantiated. It has been suggested to increase the reserves not at the expense of own and borrowed sources of formation, but due to an efficient management of them, stipulating the necessity of determination of an optimum volume of the gold and foreign currency reserves fund of Ukraine. Keywords: National Bank of Ukraine, gold and foreign currency reserves, gold, special rights of borrowing, reserve assets in foreign currency, interventions. Fig.: 7. Tbl.: 2. Bibl.: 11.
Sus Lesya V. - PhD (Economics), Senior Lecturer of the Department of Finance and Credit, Zhytomyr National Agroecological University (7 Staryi bulvar, Zhy-tomyr, 10008, Ukraine) E-mail: Lsus4462@gmail.com
Sus Yuriy Yu. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Finance and Credit, Zhytomyr National Agroecological University (7 Staryi bulvar, Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: yura4462@gmail.com
