CC BY
15
УДК 336.71
Ф1НАНСОВА СИСТЕМА ЯК ПРОДУЦЕНТ Ф1НАНС0ВИХ ШОК1В
© 2017
ВЕРСАЛЬ Н. I.
УДК 336.71
Версаль Н. I. Фшансова система як продуцент фшансових шокiв
Метою cmammi е з'ясування передумов перетворення фшансово! системи на продуцента фшансових шошв. Зважаючи на той факт, що ф'шан-совi шоки можуть виникнути лише за умови непередбачуваностi майбутнього, основою даного дослдження стала посткейнаанська теор'я монетарно!економ'жи. В результатi дослдження з'ясовано, що основними передумовами перетворення ф/нансовоi системи на дестабтзуючий фактор економки е: суттеве зростання питомоi ваги «too big to fail» фшансових корпорацш у ф'шансовш систем^ розкручування стралi спекулятивного попиту та виникнення «цнових бульбашок» на ринках фшансових актив'в через появу нових вид'в фшансових корпорацш, ускладнення структури фшансових 'шструмент'в, зокрема в результатi сек'юритизацИ, та оч'шування надприбутшв; неадекватний р'вень державного регу-лювання фшансових корпорацш; глобалiзацiя фшансових риншв та можливкть швидкоi транскордонноi трансмiсii фшансових шошв. Кпючов'1 слова: фшансова система, ф'шансовi шоки, ф'шансовiкризи, ф'шансов'! корпорацИ Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 20.
Версаль Наталiя iBaHiBHa - кандидат економ'мних наук, доцент, докторант кафедри страхування, банювськоiсправи та ризик-менеджменту, Ки!вський нацональний утверситет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки/в, 01601, Украша) E-mail: nataliia_versal@univ.kiev. ua
УДК 336.71
Версаль Н. И. Финансовая система как продуцент финансовых шоков
Целью статьи является определение предпосылок преобразования финансовой системы в продуцента финансовых шоков. Учитывая тот факт, что финансовые шоки могут возникнуть лишь при условии непредсказуемости будущего, основой данного исследования стала посткейнсианская теория монетарной экономики. В результате исследования установлено, что основными предпосылками превращения финансовой системы в дестабилизирующий фактор экономики являются: существенное повышение удельного веса «too big to fail» финансовых корпораций в финансовой системе; раскручивание спирали спекулятивного спроса и возникновение «ценовых пузырей» на рынках финансовых активов из-за появления новых видов финансовых корпораций, усложнения структуры финансовых инструментов, в частности в результате секьюритизации, и ожидания сверхприбыли; неадекватный уровень государственного регулирования финансовых корпораций; глобализация финансовых рынков и возможность быстрой трансграничной трансмиссии финансовых шоков. Ключевые слова: финансовая система, финансовые шоки, финансовые кризисы, финансовые корпорации. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 20.
Версаль Наталия Ивановна - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры страхования, банковского дела и риск-мене-джмента,Киевскийнациональныйуниверситетим.Т.Шевченко(ул.Вла-димирская, 60, Киев, 01601, Украина) E-mail: nataliia_versal@univ.kiev. ua
UDC 336.71
Versal N. I. Financial System as Producer of Financial Shocks
The article is aimed at determining the prerequisites for transformation of financial system into producer of financial shocks. In view of the fact that financial shocks can occur only upon condition of unpredictability of the future, the basis for this study was the post-Keynesian theory of monetary economy. As result of the study was found that the basic preconditions for the transformation of financial system into the destabilizing factor of economy are: the significant increase of proportion of the «too big to fail» financial corporations in the financial system; the whipping up a spiral of speculative demand and the emergence of «price bubbles» in the markets for financial assets because of the emergence of new types of financial corporations, the further complexity of structure of financial tools, in particular as a result of securitization, and expectation of super-profits; the inadequate level of the State regulation of financial corporations; the globalization of financial markets and the possibility of rapid cross-border transmission of financial shocks. Keywords: financial system, financial shocks, financial crises, financial corporations.
Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 20.
Versal Nataliia I. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Insurance, Banking and Risk Management, Kyiv National University named after T. Shevchenko (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: nataliia_versal@univ.kiev.ua
Фшансова система еволющонуе в сучасному глобалiзованому свт надзвичайно швидкими темпами. З'являються новi види як фшансових корпорацш, так i фшансових шструменпв, яю дозво-ляють, на перший погляд, шдвищити стабкьшсть фь нансово! системи в умовах неминучих дисбаланйв, що е результатом виконання фшансовими корпорацiями трансформацшних функцш. Неадекватне регулювання дiяльностi фшансових корпорацш у юнцевому шдсум-ку призводить до продукування фшансовою системою фшансових шоюв, наслцками яких е кризовi явища як локального, так i глобального характеру. Яскравим прикладом е глобальна фшансова криза 2007-2009 рр., яка стала серйозним викликом для економж розвинених кра!н, кра!н з ринком, що формуеться, та кра!н, що роз-
виваються, оск1льки трансмгаиш канали кризи вияви-лися слабко передбачуваними в глобал1зованому свт.
Досл1дження проблеми фшансових шоюв та ix зв'язку з фшансовою системою е складовою роб1т як заруб1жних, так i вггчизняних вчених, зокрема Базиле-вича В. [1], Бернда Р., Бургхофа Х.-П. [9], Бюссельман Е. [7], Пльфердшга Р. [3], Детцера Д., Херра Х. [12], Камш-ського А. [4], Кшдлбергера Ч., Ал1бера Р. [13], Кротт1 Дж. [11], Л1ваИна Р. [14], Лютого I., Любюно! О., Шпигоць-ко! Н. [15], Мшсю Х. [16; 17], Примостки Л. [5] та шших.
Метою статт1 е з'ясування передумов перетворення фшансово! системи на продуцента фшансових шоюв.
Фшансов1 шоки можуть виникати через особли-вост1 функцюнування фшансово! системи, яка базуеть-
ся на ¡де! фiнансового посередництва. У данш статтi фь нансова система та фшансова структура розглядаються в контекста роботи Р. Лiвайна, зидно з якою фiнансова система - це система, яка «...сприяе ... хеджуванню та диверсифжаци ризикiв; провадить алокацш ресурсiв; ...мобшзуе заощадження; сприяе обмшу товарами та послугами» [14, с. 691], а фшансова структура - це «... сукупшсть фшансових шструментав, ринкiв та шститу-тав (як надають фiнансовi послуги - авт.)» [14, с. 689]. Це визначення характеризуеться двома моментами. По-перше, дае розумшня, яю функцй мае виконувати фшансова система, але (як буде показано дгш) не за-вжди виконуе; по-друге, дае шдстави розглянути проблему фшансових шоюв, яю виникають через дiяльнiсть фшансових посередниюв на вiдповiдних ринках з ви-користанням фiнансових iнструментiв, яка призводить врешй-решт до продукування шоюв та виникнення фь нансових криз рiзноl етюлоги.
1дея фiнансового посередництва достатньо проста -залучення та розмщення коштiв тимчасово вкьних коштав фiнансовими корпорацiями на певних умо-вах. Водночас, ця простота е выносною через необхц-нiсть виконання фiнансовими корпорацiями трансфор-мацiйних функцш [7, с. 10; 9, с. 51], кожну з яких можна асоцшвати з вiдповiдним фiнансовим шоком (табл. 1).
У бкьшоста сценарив виникнення фiнансових шо-кiв варто звернути увагу на те, що це лише можливi сце-
нари, iншими словами, !х виникнення не е обов'язковим. Тобто фшансова система лише за певних умов продукуе фiнансовi шоки. Для того, щоб правильно оцшити таку «цiкаву» особливкть фшансовоТ системи, необхiдно розглянути основш пiдходи до теорй фiнансових криз, осюльки результатом реалшаци фiнансових шоюв до-сить часто е виникнення фшансових криз. На сьогод-ш можна виокремити двi основнi теоретичш течи, якi намагаються дати пояснення природi фiнансових криз [11-13; 16].
Передусш, неокласична фшансова теорiя. Вц-повiдно до «...неокласичноТ дихотоми та нео-класичного мислення, реальна сфера зрештою визначае економiчний розвиток, а грошовш сферi рано чи шзно доводиться пристосовуватися» [12, с. 1]. Неокласична фшансова теорш справдi базуеться на 1де1 пер-винност виробництва (реальноТ сфери) та вторинност фшансовоТ сфери. В1дпов1дно, якщо розглядати фшан-совi кризи в цьому контекст^ то циклiчнiсть розвитку реальноТ сфери породжуе циклiчнiсть розвитку фшансо-во! сфери. Проблема даного шдходу полягае в тому, що фiнансовi корпораци розглядаються лише як фiнансовi посередники, без усв1домлення того, що вони можуть самостiйно створювати грошi (ми не беремо до уваги емгайну функцiю центрального банку). Це усвцомлення прийшло лише з розумшням причин глобально: фшансо-во! кризи, коли банки самостшно створювали грош^ i це
Таблиця 1
Трансформацшш функцГГ фiнансових корпорацiй та сценарп виникнення фiнансових шокiв
Трансформацшш функцм Сценарп виникнення фiнансового шоку
Трансформа^я обсягiв -узгодження непропорцш-носп залучених i розмiщених коштiв за обсягами 1. Залучення значного обсягу кош^в завдяки невеликим внескам, у т. ч. Тх збтьшення через використання ефекту грошово-кредитноТ мультиплкаци, зумовлюв виникнення значного попиту на фiнансовi активи (буму), цша яких зростав без ткного зв'язку з Тх справжньою вартiстю. У результатi, коли розпочинавться лiквiдацiя фiнансових активiв (масовий продаж фшансових шструменпв, проблеми з поверненням кредипв тощо), вартiсть активiв знижувться, i фiнансовi корпораци не можуть виконати взят на себе зобов'язання. 2. Концентра^я ризику через придбання великих пакетв фiнансових iнструментiв певного виду, надання великих кредипв може бути джерелом значних втрат
Трансформа^я строкiв -узгодження довгострокових вимог i короткострокових зобов'язань, вщповщно короткострокових вимог i довгострокових зобов'язань 1. Розмщення короткострокових коштв на довгостроковш основi передбачав можливiсть несправджених очкувань, зокрема в частинi обслуговування боргу, вартосп фiнансових активiв, що спочатку може бути компенсовано залученням нових швестсрв, вкладниюв, але врештi-решт призведе до побудови фшансовоТ пiрамiди, яка за будь-якоТ негативноТ iнформацiТ або поди може бути зруйнована, а отже, матиме наслщком невиконання зобов'язань фшансовими корпора^ями. 2. Розмiщення довгострокових коштв на короткостроковiй основi може спровокувати виникнення цшових бульбашок на фiнансовi активи та, як нашдок, через Тх вибух -неспроможысть виконати зобов'язання фiнансовою корпорацi£ю
Валютна трансформацiя -залучення кош^в у однiй валютi, а розмщення в iншiй 1. Перетворення коштв з iноземноí' валюти в нацiональну за умови слабкосп останньоТ та вiдповiдно ТТ вищоТ дохiдностi в разi девальвацГТ нацюнальноТ валюти може зумовити неспроможнiсть виконання зобов'язань фшансових корпорацш в шоземнш валютi. 2. Перетворення коштiв з нацюнальноТ валюти в шоземну за умови слабкосп останньоТ та з метою захисту вщ шфляцп в кшцевому пiдсумку може зумовити проблеми з яюстю фiнансових активiв в шоземнш валют, а отже, й неспроможшсть виконати зобов'язання фiнансовими корпора^ями
Трансформацiя фшансових активiв Створення нових фiнансових iнструментiв, яю базуються на вже iснуючих фшансових активах (сек'юритиза^я), за умови зниження вартосп останшх або невиправданiй Тх оцшць може спровокувати невиконання зобов'язань фшансовими корпора^ями
Джерело: авторська розробка.
21
9
не мало жодного стосунку до емiсil грошей центральним банком i до розвитку реально1 сфери. Обсяг кредитних дефолтних свопш у свiтi у 2007 р. становив 60 трлн дол. США [10], а свиовий валовий продукт - лише 57,597 трлн дол. США [6], вцповцно обсяг шотечних цшних паперiв у США сягав 7 трлн дол. США, а ВВП - 13,84 трлн дол. США [10]. Це е свцченням того, що фшансова система виконувала не лише функцш финансового посередни-цтва, перетворюючи депозити на кредити та швестицй в цшш папери та iншi фiнансовi активи, але й стала ак-тивним пiдприемцем, який самостiйно створював саме фiнансовi активи, якi приносили прибуток. Це не перший випадок в юторп фшансового посередництва: варто згадати Дж. Ло та створену ним кредитну систему.
Отже, е економiчнi цикли, е змши в реальному сектор^ i вони визначають змiни у фiнансовiй системi згiдно з неокласичною теорiею. Але е ще один аспект неокласичноТ фшансовоТ теорй, який е перешкодою для розвитку теорй фiнансових криз в 'й рамках, - це оперування такими поняттями, як ефек-тивнi фiнансовi ринки та рацюнальш очiкування, що автоматично виключае можливiсть появи кризи, осккьки в цiнi (процентнiй ставщ) одразу вiдображаються всi змiни, що вцбуваються на ринках, а тому моментально i безболiсно вiдбуваеться переход, до нового еквiлiбрiуму, нового стану рiвноваги. Ця iдея також досить серйоз-но пов'язана з цеею саморегулювання та самокорекцй ринкiв. Варто вцзначити, що це навiть не цея, а еконо-мiчна парадигма, яка панувала до глобально1 фшансовоТ кризи [11, с. 3-4]. Вона була насткьки переконливою, що iншi точки зору не сприймалися належним чином. Проте глобальна фiнансова криза розкрила проблеми неокласичноТ фшансовоТ теори, i з метою пояснення фЬ-нансових криз i переосмислення ролi фшансовоТ систе-ми почали повертатися до першоджерел неокласичноТ теорй для и ревiзil.
Кейнаанська (посткенаанська) теорiя грошовог (монетарной) економки базуеться на тому, що майбутне не е вцомим, визначеним, а отже, й очжування економiч-них агентiв не е визначеними. I саме Дж. М. Кейнс довiв, що грошова сфера е суттевим елементом економiчноl системи. Ще краще це визначено Х. Мшсю: «Об'ектом кейнйанського моделювання е те, що кашталютична економжа не може бути зрозумка шляхом подку 'й на реальний i фiнансовий або монетарний сектори. Кейн-сiанське моделювання передбачае, що основний аспект структури капiталiстичноl економiки визначаеться взаемопов'язаними балансами, звггами про доходи i ча-совими рядами потоюв грошових зобов'язань, якi вть леш у фiнансових iнструментах» [17, с. 361]. Також на вцмшу в1д неокласикiв посткейнсiанство базуеться на ¡де1 регулювання фiнансових ринкiв як потенцiйно не-стабкьних, що вже було доведено функцюнуванням фь нансовоТ системи в перюд пiсля ВеликоТ депресй 19291933 рр. i до фшансовоТ лiбералiзацil кiнця ХХ столптя в бiльшостi краш свiту.
Яскравим послцовником Дж. М. Кейнса в контек-стi саме теорй монетарноТ економiки е Х. Мiнскi. Його теорiя фтансовог крихкот (нестабкьностО активно
дискутуеться, особливо з огляду на глобальну фiнансову кризу 2007-2009 рр. Водночас, його шдх1д до розумшня сучасно1 економiки як «капiталiзму фшансових менеджера» [17, с. 362] е важливою основою розумшня дй фшансових шоюв, а також !х значно1 ролi у виникненш криз.
Насправдi, якщо подивитися як на Велику де-пресiю 1929-1933 рр., так i глобальну фшансову кризу 2007-2009 рр., можна знайти багато щкавих паралелей. Власне, перюд до Велико1 депресй, за Х. Мшсю, - це перюд раннього капп^зму фшансових менеджерiв, або фшансового капп^зму.
Важливою роботою, в яюй надаеться характеристика цього перюду, е книга Р. Пльфердинга «Фiнансовий капiтал. Дослiдження новiтньоl фази кашталютичного розвитку», в якiй зазначаеться, що «характерною осо-бливiстю «сучасного» капiталiзму е тi процеси кон-центрацй, якi виявляються, з одного боку, у «знищенш в1льно1 конкуренци», ... а з iншого боку - в усе бкьш тюному зв'язку мiж банковим i промисловим кашталом. Завдяки цьому зв'язку каштал ... приймае форму фiнан-сового кашталу, що представляе найвищу i найб1льш абстрактну форму прояву кашталу» [3, с. ХУ]. Це важ-лива в1ха в розумiннi важливосп фiнансового капiталу в розвитку економжи, коли вiн зi звичайного явища пере-творюеться в iнструмент, який визначае темпи розвитку економжи. Але ще бкьш важливо розумiння того, що вцбуваеться об'еднання чи, радше, злиття фшансового та шших форм кашталу: «Фшансовий капiтал знаменуе ушфжацш капiталу. Ранiше роздiленi сфери промисло-вого, торгового i банкового капталу поставленi тепер пiд керiвництво фшансово1 аристократй, яка об'еднуе в тюнш персональнiй унй панiв промисловостi i банки» [3, с. 351]. Це також е основою для розумшня природи фшансових криз, яка визначаеться Р. Пльфердингом досить неоднозначно, у традицшх Дж. Ло: «Призупинення збуту доходить до крайни меж, коли воно ускладнюеть-ся банковою та грошовою кризою. Але якщо для потреб обиу видаються необхцш кредитш грошi, то можна i уникнути грошово1 кризи ... Грошовi кризи постiйно виникають ткьки в тому випадку, якщо банки ... зустрь чали перешкоду тому, щоб надавати в розпорядження необхiднi кредитнi грошЬ [3, с. 320].
Таким чином, фшансова криза, як i економiчна криза, можуть бути обумовленi недостатньою пропозищею кредитних грошей, тобто шоком кредитно1 рестрикцй, чи шоком недостатньо1 кредитно1 експансй. Якщо говорити сучасною мовою, то як фшан-сов^ так i нефiнансовi корпорацй стикаються з проблемою лжвцносп, яка обумовлена недостатшстю грошей в економщ. Здавалося б, розв'язання дано1 проблеми -це випуск нових грошей, яких би вистачило для покриття попиту на грошi. Але той же Р. Пльфердинг помiтив ще одну щкаву особливiсть: «П1д час розквгту попит переви-щуе пропозицш ... Тут також слiд вцзначити, що попит в цей перюд нерцко набувае спекулятивного характеру. Купують в розрахунку на те, що цши будуть шдшмати-ся. Шдвищення цiни, що обмежуе споживчий попит, як раз стимулюе попит спекулятивний» [3, с. 218]. Отже,
ми отримуемо достатньо серйозне протирiччя: фiнансовi корпорацГ! мають створювати новi грошi для задоволен-ня спекулятивного попиту, який нiчим не забезпечений; розкручування цiеi спекулятивно! спiралi обов'язково на певному еташ мае зупинитися, то чи не краще, якщо це станеться ранГше? Одночасно виникае й Гнше запитання: а хто мае зупинити розкручування спекулятивно! сшралГ? Як показуе шторичний досвiд, самостiйно фiнансовi кор-порацГ! цього зробити не можуть, а отже, цГлком лопчним стае втручання в цГ процеси держави.
Розглянемо основнГ ознаки кашталГзму фГнансових менеджерГв, якГ виокремлюе Х. Мшсю [17, с. 363], з огляду на сучасшсть. По-перше, практично весь бГзнес органГзов аний як корпорацГ!. Ця перша теза е дуже важливою, оскГльки корпоратизацГя означае зростання масштабГв економГчно! дГяльностГ, а отже, е тенденщею до виникнення нестабГльностГ Одна справа, якщо збан-крутуе з тих чи шших причин невелика компанГя, малий шдприемець, Г зовсГм Гнша - велика корпорацш (неза-лежно вГд того, фшансова чи не фГнансова). Наприклад, у США в 1990 р. 10 (20) найбГльших банкГв тримали 10% (12%) фГнансових активГв, у той час як у 2009 р. - 50% (70%) [19, с. 818]. Ця ж тенденцш характерна Г для шших кра!н, зокрема з ринками, що формуються [2, с. 8-10].
По-друге, ця теза е важливою з огляду на те, що зна-чна частина зобов'язань корпорацш утримуеться фшан-совими корпорацшми (банками, страховими компанш-ми, пенсГйними фондами тощо). Отже, якщо банкрутуе нефшансова корпорацГя, це може призвести до банкрут-ства фшансово! корпорацГ!, тому що !х баланси по'вязанГ. Також хотГлося б тдкреслити, що фГнансовГ корпорацГ! утримують не тГльки частину зобов'язань нефГнансових корпорацГй, але й !х власний каштал, оскГльки бГльшкть корпорацГй на сьогоднГ е вГдкритими, а отже, !х акцГ! (власний каштал) торгуеться на бГржових Г позабГржових майданчиках, Г, до речГ, може бути вГдмшним об'ектом спекуляцГ! та виникнення цГнових бульбашок.
По-трете, поява нових фГнансових корпорацГй (за часГв Х. МГнскГ - пенсГйних Г взаемних фондГв, на сьогод-ш цей перелГк суттево збГльшився, у т. ч. за рахунок фГнансових корпорацГй з шоземним кашталом). Дшльшсть цих ГнститутГв важлива з огляду на добробут економГчних агенпв - як корпорацГй, так Г домогосподарств. Водночас цГ Гнститути варто оцГнювати з огляду на формування та розмГщення коштГв. З точки зору формування коштГв Г соцГально! ролГ пенсГйнГ фонди - це джерело майбутнГх додаткових доходГв за досягнення певного вГку. Водно-час сьогодш цГ домогосподарства вГдмовляються вГд частини витрат на споживання та Гнвестують сво! кошти в бГльшостГ випадкГв задовго до пенсГйного вГку. Отже, завдання пенсГйних фондГв - збереження Г примноження Гнвестованих коштГв, тобто мають бути придбанГ активи, якГ забезпечать досягнення вищеозначено! цш. Вкладен-ня передбачеш, як правило, у фГнансовГ активи, зокрема цшш папери. Отже, поява нових фГнансових корпорацГй -це додатковий попит на фГнансовГ активи, що, своею чер-гою, може призвести Г призводить до виникнення фГнан-сових шоюв. Та ж сама Гдея закладена Г у функцюнуванш взаемних фондГв: залучаються кошти дрГбних ГнвесторГв,
якГ мають, наприклад, 10 доларГв США. 1ншими словами, ГнвесторГв, кошти яких нГколи б не потрапили на ринок, якби не створення взаемних фондГв. Це знову ж таки до-датковий попит, передусГм, на фГнансовГ активи, це до-датковГ ресурси, якГ були неочГкуваними. Якщо вважа-ти, що вони почали активно створюватися в 1970-х рр., то станом на 2014 р. активи цих фондГв у свт склада-ли близько 31 трлн дол. США. Активи банкГв станом на 2014 р. становили близько 150 трлн дол. США [18]. Таким чином, очевидно, що новГ фГнансовГ корпорацГ! можуть суттево вплинути Г трансформувати потоки гро-шових зобов'язань.
По-четверте, Х. МГнскГ наголошуе, що регулю-вання таких фГнансових корпорацГй достатньо обмеже-не. ЗрозумГло, що це може сприяти розвитку ситуацш, якГ, врештГ-решт, стають дестабГлГзуючими. Яскравий приклад - уроки глобально! фГнансово! кризи. Так, пен-сГйним фондам дозволяеться Гнвестувати кошти в цГннГ папери з високим рейтингом, а отже, Гснуе захист Гн-весторГв. Вони знають напевне, що тГльки високоякГснГ цГннГ папери потраплять до портфеля пенсГйного фонду. Водночас, на ринок виходить корпорацГя, цГннГ папери яко! е нижчо! якосй, а отже, недостатньо надшнГ За ло-гГкою, пенсГйний фонд не мае права вкладати кошти в такГ цГннГ папери, оскГльки Гснуе законодавче обмежен-ня щодо якостГ цГнних паперГв. Паралельно з'являеться Гнший Гнститут (страхова компанГя, банк), який мае необхГдний рейтинг, Г цей шститут надае гарантГю на випадок банкрутства корпорацГ!. Начебто, проблему ви-ршено, пенсГйному фонду можна вкладати кошти в цш-нГ папери цГе! корпорацГ!. Однак виникае Гнше питання: а чи спроможш страхова компанГя чи банк виконати свою гарантГю? Як показала глобальна фГнансова криза -нГ. Цей приклад наочно засвГдчуе, наскГльки регулюван-ня може мати вади, Г це стосуеться як державного регу-лювання, так Г саморегулювання.
По-п'яте, метою пенсГйних та взаемних фондГв е максимГзацш вартостГ швестицш ЗрозумГло, що вони на-магатимуться ризикувати. I не просто ризикувати, дГючи у вГдповГдному законодавчому полГ, а знаходити шляхи його обходження, що мало Г матиме наслГдком розвиток фГнансових ГнновацГй, наприклад, складних структур на кшталт сек'юритизацГ!. ЕфективнГсть дГяльностГ таких нових фГнансових корпорацГй вимГрюватиметься отри-маним прибутком. ПГдкреслю, не тГльки прибутком у виглядГ дивГдендГв, процентГв, але й зростання вартостГ фГнансових активГв, яку в умовах невизначеносп (особливо в умовах розГгрГгих очжувань) обрахувати практично неможливо. Це було в 1720-х рр. у ФранцГ! за Дж. Ло, Г це було у 2000-х рр. у США за активного буму розвитку доткомГв. I це було багато разГв у минулому Г буде в май-бутньому. 1сторГя повторюеться з певними елементами новизни. Чому? Якщо проаналГзувати дослГдження впли-ву грошей, передусГм отримання грошей, на мозок, то отримаемо цГкавий результат: мозок людини однаково реагуе в очГкуваннГ на отримання дози кока!ну та отри-мання грошей вГд спекуляцГй, отримання надприбутку [20]. Ключове слово - можливкть. Не факт, що людина отримае цей надприбуток, Гснуе лише можливГсть. Зви-чайно, на думку психолопв, - це не е свГдченням нера-
цюнальноси поведшки, але все ж це и не можна назвати рацюнальною поведшкою. ТривалиИ час економ1чниИ агент може поводитися рацюнально, але обов'язково будуть моменти, передумови, як вв1мкнуть механ1зм не-рац1онального поводження з грошима.
Якщо ж вцшти в1д психолог1чного розумшня рол1 прибутку фшансових корпорац1И i дати оцшку Иого динамки, то варто зауважити, якщо у 1929 р. питома вага прибутюв фшансових корпорацш у США1 у загальному обсяз1 прибутюв корпорацш становила близько 15%, то у 2000-х рр. зросла до бкьше, шж на 35% i нав1ть п1сля глобально! фшансово! кризи становила бкьше 25% (рис. 1).
%
40 35 30 25 20 15 10 5 0
цш у загальному обсяз1 прибутюв корпорацш у США за 1929-2015 рр., можна констатувати, що фшансов1 корпо-раци суттево наростили сво! прибутки, а, отже, цкком логнно припустити, що И !х ризики також зросли.
Варто також звернути И увагу на те, насюльки швидко в1дбувалося в1дновлення ф1нансових корпорацш пор1вняно з неф1нансовими шсля криз, як1 мали м1сце впродовж зазначеного пром1жку часу (наприклад, кризи 1970-х рр., кризи 2000-х рр.), а також на тоИ факт, що скорочуеться розрив м1ж зростанням прибутюв ф1-нансових i нефшансових корпорац1И. По-четверте, ф1-нансов1 корпораци в сучасному глобал1зованому св1т1 з
Log10
Ol 4 0 3 vo Ol 2 5 CO 1 4 0 3 vo Ol 2 5 CO 1 4 0 3 vo Ol 2 5
2 3 3 4 4 4 4 5 5 5 vo vo vo CO CO CO Ol Ol Ol 0 0 0 0 1 1
Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol Ol 0 о 0 0 0 0
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 2 2 2
■ Питома вага прибуткт фшансових корпорацм у загальному обсяз1
прибуткт корпорацш у США, % (лта вкь) - Логарифмований обсяг прибуткт фшансових корпорацш у США (права вкь)
---Логарифмований обсяг прибуткт нефшансових корпорацш у США (права вкь)
Рис. 1. Динамка показнимв прибутку в США, 1929-2015 рр.
Джерело: складено за [8].
П1дсумовуючи вищевикладене, можемо зазначи-ти, що, по-перше, фшансов1 корпораци стають р1вноц1нними, а в деяких розвинутих кра!нах -дом1нуючими економ1чними агентами пор1вняно з не-ф1нансовими корпорац1ями. Кр1м того, корпоратиза-ц1я зумовила появу таких ф1нансових корпорац1И, яю сьогодн1 називаються системно важливими i з якими пов'язуеться 1дея «too big to fail». По-друге, фiнансовi корпораци постiИно збкьшують пропозицiю грошеИ, яка забезпечуеться не стiльки пасивним фшансовим по-середництвом, сккьки активним створенням грошеИ, у т. ч. через запровадження фшансових шновацш Не-безпека такого збкьшення полягае в тому, що почина-ють фшансуватися «iлюзорнi» проекти, передумовами виникнення яких е спекулятивниИ попит. По-трете, фiнансовi корпораци прагнуть до максимiзацii прибутку, а отже, !х дiяльнiсть е ризиковою. Зважаючи на данi щодо динамiки питомо! ваги прибуткiв фшансових корпора-
1 EKOHOMi4Ha та фшансова системи Сполучених Штатiв Америки на сьогодш е основою бiльшостi економiчних дошджень, оскiльки в бiльшостi випадгав е визначальною для економiк шших краТн свiту. Також США е «законодавцем моди» з розвитку фшансових корпорацш, фшансових рингав та фшансових шструмен^в).
вГдкритими фГнансовими ринками стають транснацГо-нальними, що суттево посилюе можливостГ трансмГсГ! фГнансових шокГв з одного регюну до Гншого. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Базилевич В. Современная экономическая теория: в поисках новой парадигмы. Вкник Киюського национального унверситету 'мен'1 Тараса Шевченка. Сер.: Економка. 2013. № 5 (146). С. 5-7.
2. Версаль Н. I. Вплив фЫансово''' кризи 2008-2009 рр. на структуру баншського сектора Укра'ни. Вкник Киюського национального унверситету '¡мет Тараса Шевченка. Сер.: Еко-номка. 2015. № 12 (177). - С. 6-11.
3. Гильфердинг Р. Финансовый капитал. 4-е изд. М.: Госиздат, 1924. -481 с.
4. Камшський А. Б., Версаль Н. I. Девальва^я нацю-нально!' валюти як фшансовий шок для банш в УкраТш // Гло-бальш виклики розвитку нацiональних економiк: матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф. (19 жовт. 2016 р.). Ч. 2. Ки!'в: Кив. нац. торг.-екон. ун-т, 2016. С. 113-129.
5. Примостка Л. О. 1нновацмний розвиток сучасного бан-ювництва. Ф'шанси, обл'ш/' аудит. 2015. Вип. 1 (25). С. 115-126.
6. Статистика Свггового банку. 1^1.: http://data.worldbank. org/¡nd¡cator/NY.GDP.MKTP.CD
7. Buesselmann E. Bankenaufsicht und marktbezogenes Eigenkapital. Wiesbaden: Gabler, 1993. 250 s.
8. Bureau of Economic Analysis. URL: https://www.bea.gov/ iTable/index_nipa.cfm
9. Bernd R., Burghof H.-P. Bankenaufsicht: Theorie und Praxis der Regulierung. Wiesbaden: Gabler, 1996. 254 s.
10. Clark J. What are credit default swaps? URL: http://mon-ey.howstuffworks.com/credit-default-swap2.htm
11. Crotty J. The Realism of Assumptions Does Matter: Why Keynes-Minsky Theory Must Replace Efficient Market Theory as the Guide to Financial Regulation Policy/Amherst, MA: University of Massachusetts. URL: http://people.umass.edu/crotty/Oxford_ draft_April_27_2010_final.pdf
12. Detzer D., Herr H. Theories of financial crises - an overview. Working Paper of Institute for International Political Economy. 2014. No. 32. 39 p.
13. Kindleberger C. P., Aliber R. Z. Manias, Panics, and Crashes: A History of Financial Crises. Hoboken, N. J., 2005, Wiley. 355 p.
14. Levine R. Financial Development and Economic Growth: Views and Agenda. Journal of Economic Literature. 1997. Vol. 35, No. 2. P. 688-726.
15. Lyutiy I., Liubkina O., Shpygotska N. Contribution of Banking System into Financial Stability of Ukraine. Journal of Economic Sciences: Theory and Practice. 2012. Vol. 69, No. 2. P. 90-117.
16. Minsky H. P. The Financial Instability Hypothesis. Working Paper of Jerome Levy Economics Institute of Bard College. May 1992. No. 74. 10 p.
17. Minsky H. P. Uncertainty and the Institutional Structure of Capitalist Economies. Working Paper of Jerome Levy Economics Institute of Bard College. 1996. No. 155. P. 357-368.
18. Statistics and facts on mutual funds. URL: https://www. statista.com/topics/1441/mutual-funds/
19. Wray L. R. The rise and fall of money manager capitalism: a Minskian approach. Cambridge Journal of Economics. 2009. No. 33. P. 807-828.
20. Zweig J. Your Money and Your Brain: How the New Science of Neuroeconomics Can Help Make You Rich. New York, London, Toronto, Sydney: Simon & Schuster, 2007. 352 p.
REFERENCES
Bazilevich, V. "Sovremennaya ekonomicheskaya teoriya: v poiskakh novoy paradigmy" [Modern economic theory: in search of a new paradigm]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni TarasaShevchenka. Seriia: Ekonomika, no. 5 (146) (2013): 5-7.
Buesselmann, E. Bankenaufsicht und marktbezogenes Eigenkapital. Wiesbaden: Gabler, 1993.
"Bureau of Economic Analysis". https://www.bea.gov/iTable/ index_nipa.cfm
Bernd, R., and Burghof, H.-P. Bankenaufsicht: Theorie und Praxis der Regulierung. Wiesbaden: Gabler, 1996.
Clark, J. "What are credit default swaps?". http://money.how-stuffworks.com/credit-default-swap2.htm
Crotty, J. "The Realism of Assumptions Does Matter: Why Keynes-Minsky Theory Must Replace Efficient Market Theory as the Guide to Financial Regulation Policy". http://people.umass.edu/ crotty/0xford_draft_April_27_2010_final.pdf
Detzer, D., and Herr, N. "Theories of financial crises - an overview". Working Paper of Institute for International Political Economy, no. 32 (2014).
Gilferding, R. Finansovyy kapital [Financial capital]. Moscow: Gosizdat, 1924.
Kaminskyi, A. B., and Versal, N. I. "Devalvatsiia natsionalnoi valiuty yak finansovyi shok dlia bankiv v Ukraini" [Devaluation of the national currency as a financial shock to banks in Ukraine]. Hlobalni vyklyky rozvytku natsionalnykh ekonomik. Part 2. Kyiv: KNTEU, 2016.113-129.
Kindleberger, C. P., and Aliber, R. Z. Manias, Panics, and Crashes: A History of Financial Crises. Hoboken, N. J. : Wiley, 2005.
Levine, R. "Financial Development and Economic Growth: Views and Agenda". Journal of Economic Literature. Vol. 35, no. 2 (1997): 688-726.
Lyutiy, I., Liubkina, O., and Shpygotska, N. "Contribution of Banking System into Financial Stability of Ukraine". Journal of Economic Sciences: Theory and Practice. Vol. 69, no. 2 (2012): 90-117.
Minsky, H. P. "The Financial Instability Hypothesis". Working Paper of Jerome Levy Economics Institute of Bard College, no. 74 (1992).
Minsky, H. P. "Uncertainty and the Institutional Structure of Capitalist Economies". Working Paper of Jerome Levy Economics Institute of Bard College, no. 155 (1996): 357-368.
Prymostka, L. O. "Innovatsiinyi rozvytok suchasnoho ban-kivnytstva" [Innovative development of modern banking]. Finansy, oblikiaudyt, no. 1 (25) (2015): 115-126.
"Statystyka Svitovoho banku" [Statistics from the World Bank]. http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD
"Statistics and facts on mutual funds". https://www.statista. com/topics/1441/mutual-funds/
Versal, N. I. "Vplyv finansovoi kryzy 2008-2009 rr. na struktu-ru bankivskoho sektora Ukrainy" [The impact of the financial crisis of 2008-2009 on structure of the banking sector of Ukraine]. Vis-nyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia: Ekonomika, no. 12 (177) (2015): 6-11.
Wray, L. R. "The rise and fall of money manager capitalism: a Minskian approach". Cambridge Journal of Economics, no. 33 (2009): 807-828.
Zweig, J. Your Money and Your Brain: How the New Science of Neuroeconomics Can Help Make You Rich. New York; London; Toronto; Sydney: Simon & Schuster, 2007.
CL
LQ
O
CQ O
o
CL
o m <C
<
O u
BI3HECIHQOPM № 1 '2017
www.business-inform.net
