CC BY
38
DOI: https://doi. org/10.37405/2221-1187.2020.261-273
О.В. Крилова, к.т.н., доцент ORCID 0000-0002-4210-5068
e-mail: krylo-ov@i.ua,
НТУ «Дтпровська полiтехнiка»,
м. Дтпро
FINTECH У СИСТЕМ1 ТРАНСФОРМАЦ1Й ГЛОБАЛЬНО! Ф1НАНСОВО1 СФЕРИ
За останне десятатття глобальний фшансовий сектор зазнав суттевих кардинальних змiн. Вш трансформувався з моделi тради-цшного корпоративного бiзнесу банкiв до цших екосистем банюв-ського та небанювського ринкiв. Цi змiни продиктованi новими ви-кликами, якi стимулюють активне зростання дщжитал-операцш i формують попит на цифровi продукти i сервюи у фiнансовiй сферi, серед яких FinTech. При цьому, на думку O. Acar та Y. £itak [1], свiтова фiнансова криза 2008 р. стала важливою вiхою, що поклала початок епохи FinTech 3.0.
Сьогодш у фiнансовому секторi Украши також активiзуються процеси цифрових трансформацш, що обумовлюе пошук нетради-цшних форм iнновацiйного розвитку та необхщшсть упровадження сучасних iнформацiйних систем i цифрових технологiй. Це вщпов> дае Стратеги розвитку фшансового сектору Украши до 2025 року, у якш зазначено про сприяння розвитку ринюв небанкiвських ф> нансових послуг, FinTech, SupTech&RegTech, цифрових технологiй i платформ регуляторiв.
З огляду на це виникае необхщшсть подальшого розвитку теоретико-методолопчних положень i розроблення науково-мето-дичних пiдходiв i практичних рекомендацiй щодо вдосконалення дiяльностi фiнансових установ i активiзацil розвитку фiнансового сектору з урахуванням глобальних трансформацшних перетворень.
Аналiз науково! лiтератури свiдчить, що зарубiжнi та втиз-нянi вченi значну увагу придiляють:
дослiдженню трансформацiйних процешв у фiнансовому сек-торi нащонально! економiки (О. Барановський [2]; С. Задворних
[3]);
визначенню сутi й особливостей фiнансiалiзацil глобально! та нащональних економiк (J. Assa, Th. Beck, A. Demirguc-Kunt,
© О.В. Кирилова, 2020
R. Levine, G. Epstein, J. Foster, G. Krippner, R. Dore, D. Kotz, П. Сщенко, Н. Самко, С. Ра^евська, Н. Шпанковська, Л. Городян-ська, С. Слецьких, Т. Свинаренко, К. Петрищева, А. Таранич, I. Фо-MÍ4eHKO, С. Баркова [4-16]);
узагальненню передового зарубiжного досвщу застосування новiтнiх фiнансових технологiй в умовах цифровiзацii економiки; оцiнюванню сучасного стану глобального ринку FinTech та вияв-ленню трендiв FinTech в Украш i чинникiв, що вдаграють стриму-вальну роль у проникненш FinTech-послуг, способiв ix усунення для забезпечення позитивноi динамiки в цьому сегмент (Г. Почен-чук, А. Мазараю, С. Волосович, Н. Астахова, Т. Гаврилко, Р. Антонова, П. НЫфоров, I. Бабух, С. Кшащук, О. Стойко [17-22] та ш.).
Разом з тим багатоаспектшсть i дискусшшсть окремих питань з дано].' тематики обумовлюють необxiднiсть подальших наукових розробок. Особливо вирiшення дано' проблеми актуалiзуeться в су-часних умовах цифрово' трансформацп фiнансового ринку.
Мета cmammi полягае в дослщженш особливостей i тенден-цiй розвитку FinTech як сучасного виклику трансформацш глобально' фшансово" системи.
FinTech е ушверсальним термiном для позначення будь-яко' технологи, яка використовуеться для розширення, оптимiзацii, оцифрування традицiйниx фшансових послуг [23].
FinTech - це програмне забезпечення, алгоритми та програми для комп'ютерних i мобшьних iнструментiв. У деяких випадках воно також включае обладнання (наприклад, торговельш платфор-ми вiртуальноi реальностi). Платформи FinTech дозволяють вико-нувати рутинш завдання, такi як переказ кошив мiж рахунками, оплата рахунюв або звернення за фiнансовою допомогою. Вони також охоплюють теxнiчно складш iнструменти, такi як однорангове кре-дитування або криптобiржi [23].
Офщшно Всесвiтнiй економiчний форум [24] визначае FinTech як компанп, якi надають фiнансовi послуги за допомогою технологш. На сьогоднiшнiй день FinTech вщзначено технолопч-ними компанiями, якi усувають посередниюв мiж офiцiйними ф> нансовими установами та надають кшцевим користувачам прямi продукти i послуги, часто через онлайн i мобшьт канали.
FinTech використовуеться для опису нових технологш, спря-мованих на полшшення та автоматизацiю надання i використання фшансових послуг [25]. За своею суттю FinTech призначений для допомоги компашям, власникам бiзнесу та споживачам краще управляти сво'ми фiнансовими операщями, процесами i життям за
рахунок використання спещ^зованого програмного забезпечення i алгоршмв, якi застосовуються на комп'ютерах i, все частiше, на смартфонах [25].
Щоб допомогти 1Т-директорам визначити реальну цiннiсть фiнансових технологiй для сво'х компанiй, Gartner [26] надае таке формулювання: FinTech - це стартап-постачальники технологiй, якi надають новi цифровi технологи, iнновацiйнi пiдходи до надання фiнансових послуг або здатш кардинально змiнити спосiб ство-рення i поширення банкiвських продуктiв i послуг, отримання доходу. Цей термш може також стосуватися технологш, запропонова-них цими постачальниками.
1снуе декiлька категорiй FinTech [27] :
FinTech BtoC ^знес-споживач) - нацшений на широку пуб-лiку, наприклад, на 100% цифрових «необанюв», якi пропонують недорогий рахунок та пла^жну карту (Compte Nickel, Morning); он-лайн-джекпот, такий як Leetchi або LePotCommun; платiжнi до-датки, такi як Lydia, або додатки для управлшня особистими фшан-сами (Bankin, Linxo), а також шструменти управлiння капiталом ( ш-формацiйнi панелi, такi як Grisbee) або автоматизованi iнструменти iнвестування (роботи-консультанти, таю як Marie Quantier);
FinTech BtoB (бiзнес-бiзнес) - пропонуе фiнансовi послуги компанiям, наприклад, онлайн-переказ валюти (Kantox) або факторинг (Finexkap);
FinTech BtoBtoC (бiзнес-бiзнес-споживач) - платформи спшь-ного фшансування, що об'еднують керiвникiв проектов, трейдерiв, iнвесторiв, приватних осiб: краудфандинг у виглядi пожертвувань iз винагородою або без не! (KissKissBankBank, Ulule), краудлендинг (позики для малого i середнього бiзнесу, наприклад Lendix або Lendosphere);
Insurtech у страхуваннi - вщ компаратора, такого як Fluo, до спшьного страхування, такого як Inspeer або Other;
Regtechs - компани, що пропонують технологiчнi рiшення для дотримання нормативних вимог i вимог вщповщносто, в основному банювських гравщв (особливо з точки зору знань ктентов), таких як Fortia або Neuroprofiler.
Z. Townsend [28] пропонуе десять моделей FinTech:
новий тдхщ до старих категорш кредитування за рахунок цифрового прийняття рiшень;
мобiльне кредитування як приклад андерайтингових шнова-
цiй;
демографiчно орiентованi товари;
необанки, орieнтовaнi на цифровi технологiï;
рiзнi структури оплати, побyдовaнi на цифровш шфраструк-
тyрi;
платформи й екосистеми API; банк як послуга;
SaaS (software-as-a-service) для скорочення витрат банку; блокчейн для зменшення витрат на шфраструктуру; технологiчнi компaнiï у сферi фiнaнсових послуг. Слiд вщзначити, що глобальний FinTech-ринок пройшов ево-люцiю вiд початкового етапу, на якому основними гравцями висту-пали стартапи, до сучасного, для якого характерною e присутшсть професшних компанш, здатних запропонувати споживачам розгор-нутий нaбiр продyктiв. Про пiдвищення залученосп споживaчiв до користування новими фшансовими технологiями свiдчить зрос-тання рiвня проникнення фiнaнсових послуг - у 2015 р. середнш р> вень проникнення становив 16% (у рамках дослщження викорис-тано фiнтехринки 27 краш свiтy), у 2017 р. - 33, у 2019 р. - 64%.
При цьому рiвень проникнення фштеху для Китаю та 1нди становить 87%, ПАР - 82%; понад 70% - Колумби, Перу, Нщер-лaндiв, Мексики, 1рландп, Великобритaнiï. Найнижчий рiвень проникнення виявлений у США (46%), Бельги та Люксембyрзi (42%), Фрaнцiï (35%) та Япони (34%) [29].
За 2015-2019 рр. у багатьох крашах св^у iнтенсивно тдвищу-вався рiвень проникнення фiнтехy: в Австрaлiï вщбулося зростання на 45%, у Kaнaдi - на 42, у Гонконгу - на 38, у Сiнгaпyрi та Велико-бритaнiï - на 52 та 57 вщповщно, у США - на 29%. Анaлiз глобаль-них iнвестицiй, здiйснених протягом 2013-2018 рр. у FinTech-тех-нологп, свiдчить про певну нерiвномiрнiсть: у 2013 р. ix обсяг становив 18,9 млрд дол. США, у 2014-2015 рр. спостер^алося суттеве зростання - 45,4 i 67,1 млрд дол. вщповщно; у наступних два роки вiдбyвся певний спад - 63,4 млрд дол. у 2016 р. i 50,8 млрд дол. у 2017 р. У 2018 р. глобальне швестування зросло на 120% порiвняно з 2017 р. i досягло 111,8 млрд дол. [30].
За ощнкою компани PwC [31], у стрyктyрi глобальних швес-тицш частка кредитування становить 31%, плaтежi - 17, банювсью технолог^' - 10, yпрaвлiння фшансами та рахунками - 9, споживче кредитування i мобшьш платеж1 - по 8, перекази - 3, роботи-кон-сультанти - 2, краудфандинг - 1%. Прогнозуеться, що ринок евро-пейських цифрових плaтежiв у 2020 р. досягне рекордного обсягу -802 млрд дол. США. Щотижня кшьюсть користyвaчiв фiнтеx-
послуг у Сврош збшьшуеться приблизно на 70%. Це, у першу чергу, пов'язано з пандемiею COVID-19 [32].
Загальна сума iнвестицiй у FinTech-iндустрiю (ураховано VC, PE та M&A) у другш половинi 2020 р. становить 25,6 млрд дол. США. При цьому обсяг глобальних венчурних швестицш у сектор фiнансовиx технологш складае 20 млрд дол. США, з яких 9,3 млрд дол. припадае на Пiвнiчну та Ивденну Америку, 6,7 - Азiю та 4 -на репон EMEA (Свропа, Близький Схвд та Африка). Про це свщ-чать даш звiту про свiтовi iнвестицiйнi тенденци в iндустрii фш-теху Pulse of Fintech H1'20 [33].
Слщ вiдзначити, що iндонезiйська компанiя Gojek залучила 3 млрд дол. США. Такий обсяг кашталу тдприемству вдалося отри-мати в рамках найбiльшоi квартальноi венчурноi угоди. Це стала ще й найбiльша угода у сферi фiнтеx загалом. На другому мющ за об-сягом отриманих фшаншв у рамках венчурноi угоди - конкурент Gojek компашя Grab (886 млн дол. США). Трете мюце посша ком-панiя Stripe, що працюе у сферi фштеху та розробляе рiшення для обробки i приймання електронних платежiв. Розмiр угоди становить 850 млн дол. США.
1нвестицп у фштех-шдустрда 2020 р. вiдстають вiд загальноi суми вкладень 2019 р. (150,4 млрд дол. США). Так, станом на середину 2020 р. загальний обсяг швестицш у сектор фшансових технологш становив 25,6 млрд дол. США. Найбшьша частка швестицш припадае на краши Ившчно' та Пiвденноi Америки - 12,9 млрд дол. США. У першому пiврiччi 2020 р. обсяг фштех-швестицш в Азiатсько-Тиxоокеанському регюш становив 8,1 млрд дол. США. Упродовж цього перюду регюн EMEA залучив кошти на суму 4,6 млрд дол. США.
У звт Ernst and Young Global FinTech Adoption Index [34] вщ-значаеться, що рiвень прийняття фiнансовиx теxнологiй становить понад двi третини (64%) у свт порiвняно з 16% у 2015 р.; 75% спо-живачiв використовували рiшення для грошових переказiв i плате-жiв. Рiвень використання FinTech-додатюв значно пiдвищився за останнi два роки по всш Gвропi. Упровадження фiнтеx-теxнологiй серед активних у цифровому свт споживачiв досягло 73% у Щде-рландах, 71% в 1рланди та Великобритан^, 64% у Шмеччиш, Шве-ц^' та Швейцар^.
Хоча FinTech-компани пропонують iншу пропозицiю цш-ностi для клiентiв, нiж традицшш банки, вони, як i рашше, пiдпо-рядковуються тiй же економщ, що i банкiвський сектор загалом. На думку фаxiвцiв McKinsey [35], очшуеться, що пандемiя COVID-19
надасть значний негативний вплив на загальну прибутковють га-лузi. У Mipy зниження доходiв домогосподарств i скорочення витрат обсяги i вартiсть европейських транзакцiй можуть знизитися на 10% для внутршшх i на 25% для транскордонних транзакцiй. Обсяги по-зик також перебувають пiд тиском, оскшьки економiка в цiломy сповшьнюеться. У резyльтатi виручка вiд роздрiбного банкiвського обслуговування в Захiднiй Сврош пiсля врахування ризику може впасти на 35-40%, оскшьки витрати на ризик зростуть (у 4-6 разiв), а чиста процентна маржа знизиться через стабшьно низью проценты ставки.
FinTech-компанп не будуть застрахован вiд негативного впливу COVID-19 на банювську справу, у тому чи^ на розвиток цифрових банкiв. Навт до кризи COVID-19 !х завдання щодо до-сягнення прибуткового масштабу були нетривiальними. Згiдно з опитуванням McKinsey [36] клiенти цифрових банюв у середньому мають 1,5 продукту порiвняно з 5 продуктами традицшних банкiв. Крiм того, велика частина доходiв цифрових банкiв припадае на ко-мiсiйнi вiд транзакцiй. I лише деяким iз них вдалося досягти вiд кл> ентiв реестрацп для отримання плати за шдписку/облшовий запис. З iншого боку, дiючi банки отримують дохiд iз багатьох джерел, крiм комiсiй за транзакци, включаючи комплекснi рахунки, комер-цшш та споживчi кредитнi продукти, шотечш кредити та швестици.
У результат багатоцифровi банки використовують бiзнес-мо-дель зi споживанням готiвкових коштiв, яка потребуе постшного ф> нансування з боку iнвесторiв. До пандеми COVID-19 !х збитки на одного покупця становили вщ 10 до 60 евро. З шшого боку, провщш банки з високими показниками заробили вщ 150 до 350 евро на одного ктента. Тепер очшуеться, що збиток FinTech-компанiй на одного ктента збiльшиться до 20-75 евро, а прибуток на одного кл> ента у провщних великих банках впаде до 50-200 евро [35]. Фшан-совi технологil, орiентованi на залучення клiентiв (на вiдмiнy вiд стимулювання позитивно! юнiт-економiки), мають особливi про-блеми. В умовах обмеженого фшансування багатоцифровi банки не можуть шдтримувати бiзнес-модель зi споживанням го^вкових коштiв у середньостроковiй перспектива Замiсть цього буде по-трiбна чiтка орiентацiя на розширення сво!х механiзмiв отримання доходiв у поеднанш зi змiною стратегi! залучення клiентiв на ко-ристь бiльш економiчно життездатних сегментiв.
За даними дослщження швейцарського банку i мiжнародного фшансового конгломерату UBS [37], FinTech-iндyстрiя перебувае на перехiдномy етапi, коли загальний обсяг !! доходiв може зрости
до 500 млрд дол. США до 2030 р. У 2018 р. цей показник становив 150 млрд дол. США. Виршальне значення для такого зростання фштеху мае саме попит на компанп галузi з боку мiленiалiв, на яких припадае 27% населення свтоу. Окрiм того, до 2030 р. обсяг при-ватних статюв мае становити 24 трлн дол. - приблизно у 1,5 раза бшьше вщ нацюнального обсягу виробництва США у 2015 р. 1з-помiж технологiй, яю будуть на пiку популярностi, UBS виокрем-люе саме блокчейн. За шдрахунками аналiтикiв банку, саме ця тех-нологiя поповнить глобальну економшу 300-400 млрд дол. до 2027 р. Блокчейн використовуватимуть рiзнi галуз^ серед яких буде фiнансова сфера.
Ще однiею важливою сферою зростання фштеху стануть еле-ктроннi платеж У UBS зазначають, що компани Азiатсько-Тихо-океанського регiону i далi лiдируватимуть у даному сегментi. Зо-крема, до 2022 р. у цьому регюш фiнтех-галузь зросте на 66% по-рiвняно з 33% у Ившчнш Америцi та 24% у EMEA.
Висновки. Встановлено, що наслщком розвитку FinTech будуть передуем еволюцшш змiни глобального фшансового сектору. Традицiйнi фiнансовi iнститути адаптуватимуться до нових умов i виклиюв, а учасники ринку приеднуватимуться до глобально' ф> нансово' екосистеми [38-43]. FinTech здатен виршувати поточнi проблеми ринку фiнансових послуг, у результат чого мае транс-формуватися нормативно-правове регулювання розвитку ринку фь нансових послуг, щоб не допустити неконтрольованих ситуацiй у фiнансовiй системi внаслщок посилення впливу фiнансових та опе-рацiйних ризикiв.
Для розвитку FinTech необхщне балансування мiж дотриман-ням безпеки, децентралiзацiï та забезпеченням конфщенцшносп, масштабностi. Нинi у фiнансовому œ^i^i вiдбуваеться часткове витiснення традицiйних посередниюв новими учасниками, автома-тизованими процесами та шформацшними мережами. Зростання конкуренцп потребуе вiд традицiйних фiнансових установ застосо-вувати новi цифровi технологи, полшшувати фiнансовi продукти, змiнювати бiзнес-моделi та зменшувати операцiйнi витрати.
Перспективи подальших дослiджень полягають у розглядi пи-тань фiнансiалiзацiï економiки Украши в умовах FinTech трансфор-маци фiнансового ринку.
Лiтература
1. Acar O., Çitak Y. E. Fintech Integration Process Suggestion for Banks.
Proceedings of the 3rd World Conference on Technology, Innovation and
Entrepreneurship (WOCTINE). Procedia Computer Science. 2019. Vol. 158. Р. 971-978. doi: https://doi.Org/10.1016/j.procs.2019.09.138.
2. Барановський О. I. Сутшсть трансформацшних процеав у фшансовому сектор1 нащонально! економжи. Фшансово-кредитна dirnhrncmh: проблемы теори та практики: зб. наук. праць. Харюв: Ун-т банювсько! справи, 2017. Вип. 2 (23). С. 346-360.
3. Задворних С. С. Перспективи юнування безгоивкового сустльства та роль попвки у св™вш фшансовш система BicHUK eKOHOMiuHoi науки Украши. 2019. № 2 (37). С. 27-37. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).27-37.
4. Assa J. Financialization and its consequences: the OECD Experience. Finance Research. 2012. Vol. 1. No. 1. Р. 35-39.
5. Beck Th., Demirguc-Kunt A., Levine R. Finance, inequality, and poverty: Cross-country evidence. NBER Working Paper. 2004. Article 10979. 47 р.
6. Financialization and the World Economy / ed. G. A. Epstein. Edward Elgar Publishing, 2005. 440 р.
7. Foster J. B. The financialization of capitalism. Monthly Review. 2007. Vol. 58. No. 11. P. 1-14.
8. Krippner G. R. Financialization of the American Economy. URL: https://economicsociologydotorg.files.wordpress.com/2015/01/the-financialization-of-the-american-economy.pdf.
9. Dore R. Financialization of the global economy. URL: https://myweb.rollins.edu/tlairson/seminar/financeglb.pdf.
10. Kotz D. M. Neoliberalism and Financialization. URL: http://people.umass.edu/dmkotz/Neolib_and_Fin_08_03.pdf.
11. Сщенко П., Самко Н. Фiнансiалiзацiя у водоверт глобально! економки. Ки!в: Знання Укра!ни, 2016. 355 с.
12. Радзiевська С. Глобальна криза, фiнансiалiзацiя i технолопчний розви-ток. Мiжнарoдна екoнoмiчна полтика. 2016. № 1 (24). С. 126-157.
13. Шпанковська Н. Г., Городянська Л. В. Особливост оргашзацп й функ-щонування корпорацш в умовах глобалiзацi!. Вкник екoнoмiчнoi науки Украши. 2019. № 2 (37). С. 44-47. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).44-47.
14. Слецьких С. Я., Свинаренко Т. I., Петрищева К. Г. Методичш тдходи щодо ощнювання фшансово-еконо]шчно! безпеки суб'екив тдприемницько! дiя-льност iз врахуванням критерш фшансового ресурсозбереження. EmHOMi4Hm eirnrn Донбасу. 2019. № 1(55). С. 94-102. doi: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-1(55)-94-102.
15. Таранич А. В. Стратегi! економiчного зростання кра!н в контекстi гло-бальних виклиюв розвитку свiтового господарства. Вкник екoнoмiчнoi науки Украши. 2020. № 1 (38). С. 52-57. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).52-57.
16. Фомшченко I. П., Баркова С. О. 1нвестицшний аспект розвитку еконо-мжи суб'екив тдприемництва Укра!ни в умовах фшансово! глобалiзацi!. Еконо-мiчний вкник Донбасу. 2020. № 2(60). С. 123-130. doi: https://doi.org/ 10.12958/ 1817-3772-2020-2(60)-123-130.
17. Поченчук Г. М. Фшанада технологи: розвиток i регулювання. Еконо-Mim i сустльство. 2017. Вип. № 13. С. 1193-1200.
18. Мазараю А., Волосович С. FinTech у системш сустльних трансформацiй. Всник КНТЕУ. 2018. № 2. С. 5-18.
19. Астахова Н. I. Нов^ш фiнансовi технологи в умовах дiджиталiзацi! еко-номiки: досвiд розвинутих кра!н та укра!нський досвiд. Розвиток фшансового
ринку Украши в умовах европейсъко! ттеграци: проблемы та перспективы: моно-графiя / за заг. ред. В.Г. Бараново!, О.М. Гончаренко. Харюв: Дюа плюс, 2019. С. 314-327.
20. Гаврилко Т., Антонова Р. FinTech: зарубiжний досвщ та особливост розвитку в Укра!ш. Науковий eicHUK Ужгородсъкого нащоналъного ушверситету. Сер.: Мiжнароднi економiчнi вiдносини та свтове господарство. 2020. Вип. 29. С. 17-22. doi: https://doi.org/10.32782/2413-9971/2020-29-3.
21.Nikiforov P., Babukh I., Kinashchuk S. FinTech as a driver for today's financial market transformations: the Ukrainian context. Причорноморсът економiчнi студП. 2020. Вип. 51. С. 189-194. doi: https://doi.org/10.32843/bses.51-30.
22. Стойко О. Я. Становлення та розвиток фштех^знесу в Укрш'ш. Б1знес 1нформ. 2020. № 2. С. 384-392. doi: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-2-384-392.
23. Walden SWhat Is Fintech And How Does It Affect How I Bank? 2020. URL: https://www.forbes.com/advisor/banking/what-is-fintech/#2b3311a63340.
24. Koenitzer M., Bruno G., Stein P., Ventura A., Tufano P. The Future of FinTech A Paradigm Shift in Small Business Finance. World Economic Forum. 2015. URL: http://www3.weforum.org/docs/IP/2015/FS/GAC15_The_Future_of_FinTech_ Paradigm_Shift_Small_Business_Finance_report_2015.pdf.
25. Kagan Ju. Financial Technology - Fintech. 2020. URL: https://www.investopedia.com/terms/ffintech.asp.
26. Moore S. Separate Fintech Noise From Reality. 2017. May 17. URL: https://www.gartner.com/smarterwithgartner/separate-fintech-noise-from-reality/.
27. Machkour B., Abriane A. Industry 4.0 and its Implications for the Financial Sector. Procedia Computer Science. 2020. Vol. 177. P. 496-502. doi: https://doi.org/10.1016/j.procs.2020.10.068.
28. Townsend Z. Scanning the fintech landscape: 10 disruptive models. 2019. May 8. URL: https://www.mckinsey.com/industries/financial-services/our-insights/ banking-matters/scanning-the-fintech-landscape.
29. Индекс проникновения услуг финтех 2019. Глобальное исследование. URL: https://www.ey.com/vwLUAssets/ey-fai-2019-rus/ey-fai-2019-rus.
30. Инвестиции в глобальный финтех и иншуртех сектор в 2018 году выросли до $112 млрд. URL: https://forinsurer.com/news/19/02/21/36611.
31. The State of FinTech. London: PwC, 2017. 89 p. URL: https://www.pwc. com/sg/en/publications/assets/fintech-startupbootcamp-state of-fintech-2017.pdf.
32. Jastra I. Digital Payments in Europe to Surpass $802bn Transaction Value This Year. 2020. URL: https://finanso.se/digital-payments-in-europe-to-surpass-802bn-transaction-value-this-year/.
33.1нвестицп у FinTech: сюльки грошей вкладено в шновацшний сектор у 2020 рощ. URL: https://investment.24tv.ua/investitsiyi-fintech-skilki-vklali-biznes-2020-ostanni-novini_n1419851.
34. Global FinTech Adoption Index. Ernst and Young. 2019. URL: https://www.ey.com/en_gl/ey-global-fintech-adoption-index.
35. Asif C., Flototto M., Olanrewaju T., Sofo G. Detour: An altered path to profit for European fintechs. 2020. URL: https://www.mckinsey.com/industries/financial-services/our-insights/detour-an-altered-path-to-profit-for-european-fintechs.
36. Asia's digital banking race: Giving customers what they want. McKinsey&Company. 2018. URL: https://www.mckinsey.com/industries/ financial-services/our-insights/reaching-asias-digital-banking-customers.
37. Бiзнес майбутнього: що чекае шдустрто FinTech через 10 роюв. URL: https://investment.24tv.ua/biznes-maybutnogo-shho-chekaye-industriyu-fintech-cherez-10-rokiv_n1344826.
38. Krylova O. V. Financializaion and economic crisis. EKcmoMiunmBîcuukНа-цюнального гiрnичcгcушверситету. 2017. № 1(57). С. 146-155.
39. Крилова О. В. Зовншш та внутршш ризики фшансово-кредитно'' ста-бшьност в Укрй'ш. Взаeмcдiя банте та шшихустанов з тдприемствами: теcрiя, методика i практична реальшсть: мoнoгpафiя /за заг. ред. Л. I. Катан, Н. I. Дем-чук. Дншро: Пороги, 2018. С. 114-124.
40. Демчук Н. I., Крилова О. В. Остапчук Ю.Ю. Сучасний стан i тенденцп розвитку споживчого та шотечного кредитування в Укрш'ш. Ефективна економта. 2019. № 10. URL: http://www.economy nayka.com.ua.
41. Крилова О. В. Стратепя розвитку та особливост функщонування фь нансово кредитно'' системи Украши. Теcрiя та метcдcлcгiя формування швести-цшно-фтансовт стратеги розвитку суб'eктiв нащшального господарства: мо-нoгpафiя / за ред. Л.М. Савчук, А.В. Череп. Дншро: Журфонд, 2019. С. 89-102.
42. Крилова О. В. Досвщ та особливост банювських систем кра'н £С та Украши в умовах глoбалiзацiï. Економжа та держава. 2020. № 4. С. 117120.
43. Крилова О. В. Розвиток мжрофшансових оргашзацш в Укрш'ш в умовах FinTech трансформацп фшансового ринку. Бiзnес 1нформ. 2020. № 10. C. 316-325. doi: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-10-316-325.
References
1.Acar, O., Çitak, Y. E. (2019). Fintech Integration Process Suggestion for Banks. Proceedings of the 3rd World Conference on Technology, Innovation and Entrepreneurship (WOCTINE). Procedia Computer Science, Vol. 158, рр. 971-978. https://doi.org/10.1016/j.procs.2019.09.138.
2. Baranovskyi, O. I. (2017). Sutnist transformatsiinykh protsesiv u finansovomu sektori natsionalnoi ekonomiky [The essence of transformation processes in the financial sector of the national economy]. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky - Financial and credit activities: problems of theory and practice, Issue 2 (23), рр. 346-360. Kharkiv, University of Banking [in Ukrainian].
3. Zadvornykh, S. S. (2019). prospects for the existence of a cashless society and the role of cash in the global financial system. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 27-37. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).27-37 [in Ukrainian].
4. Assa, J. (2012). Financialization and its consequences: the OECD Experience. Finance Research, Vol. 1, No. 1, рр. 35-39.
5. Beck, Th., Demirguc-Kunt, A., Levine, R. (2004). Finance, inequality, and poverty: Cross-country evidence. NBER Working Paper. Article 10979. 47 р.
6. Financialization and the World Economy / ed. G. A. Epstein. (2005). Edward Elgar Publishing. 440 р.
7. Foster, J. B. (2007). The financialization of capitalism. Monthly Review, Vol. 58, No. 11, рр. 1-14.
8. Krippner, G. R. Financialization of the American Economy. Retrieved from https://economicsociologydotorg.files.wordpress.com/2015/01/the-financialization-of-the-american-economy.pdf.
9. Dore, R. Financialization of the global economy. Retrieved from https://myweb.rollins.edu/tlairson/seminar/financeglb.pdf.
10. Kotz, D. M. Neoliberalism and Financialization. Retrieved from http://people.umass.edu/dmkotz/Neolib_and_Fin_08_03.pdf.
11. Yeshchenko, P., Samko, N. (2016). Finansializatsiia u vodoverti hlobalnoi ekonomiky [Financialization in the vortex of the global economy]. Kyiv, Znannia Ukrainy [in Ukrainian].
12. Radziievska, S. (2016). Hlobalna kryza, finansializatsiia i tekhnolohichnyi rozvytok [Global crisis, financialization and technological development]. Mizhnarodna ekonomichna polityka - International economic policy, 1 (24), pp. 126-157 [in Ukrainian].
13. Shpankovska, N. G., Gorodianska, L. V. (2019). Features of the Organization and Functioning of Corporations in the Conditions of Globalization. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), pp. 44-47. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).44-47 [in Ukrainian].
14. Yeletskykh, S. Ya., Svynarenko, T. I., Petryshcheva, K. H. (2019). Metodychni pidkhody shchodo otsiniuvannia finansovo-ekonomichnoi bezpeky subiektiv pidpryiemnytskoi diialnosti iz vrakhuvanniam kryteriiu finansovoho resursozberezhennia [Methodical approaches to assessing the financial and economic security of business entities taking into account the criterion of financial resource conservation]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1(55), pp. 94-102. https://doi.org/10.12958/1817-3772-2019-1(55)-94-102 [in Ukrainian].
15. Taranych, A. V. (2020). Countries' Economic Growth Strategies in the Context of Global Challenges of World Economy Development. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), pp. 52-57. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.1(38).52-57 [in Ukrainian].
16. Fomichenko, I. P., Barkova, S. O. (2020). Investytsiinyi aspekt rozvytku ekonomiky subiektiv pidpryiemnytstva Ukrainy v umovakh finansovoi hlobalizatsii [Investment aspect of economic development of Ukrainian business entities in the conditions of financial globalization]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 2(60), pp. 123-130. https://doi.org/ 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-123-130 [in Ukrainian].
17. Pochenchuk, H. M. (2017). Finansovi tekhnolohii: rozvytok i rehuliuvannia [Financial technologies: development and regulation]. Ekonomika i suspilstvo - Economy and society, Issue 13, pp. 1193-1200 [in Ukrainian].
18. Mazaraki, A., Volosovych, S. (2018). FinTech u systemi suspilnykh transformatsii [FinTech in the system of social transformations]. Visnyk KNTEU -Bulletin of KNTEU, 2, pp. 5-18 [in Ukrainian].
19. Astakhova, N. I. (2019). Novitni finansovi tekhnolohii v umovakh didzhytalizatsii ekonomiky: dosvid rozvynutykh krain ta ukrainskyi dosvid [The latest financial technologies in the digitalization of the economy: the experience of developed countries and the Ukrainian experience]. Rozvytok finansovoho rynku Ukrainy v umovakh yevropeiskoi intehratsii: problemy ta perspektyvy - Development of the financial market of Ukraine in terms of European integration: problems and prospects. (pp. 314-327). Kharkiv, Disa plius [in Ukrainian].
20. Havrylko, T., Antonova, R. (2020). FinTech: zarubizhnyi dosvid ta osoblyvosti rozvytku v Ukraini [FinTech: foreign experience and features of development in Ukraine]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Ser.: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo - Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Ser .: International economic relations and the world
economy, Issue 29, pp. 17-22. https://doi.org/10.32782/2413-9971/2020-29-3 [in Ukrainian].
21. Nikiforov, P., Babukh, I., Kinashchuk, S. (2020). FinTech as a driver for today's financial market transformations: the Ukrainian context. Prychornomorski ekonomichni studii - Black Sea Economic Studies, Issue 51, pp. 189-194. https://doi.org/10.32843/bses.51-30.
22. Stoiko, O. Ya. (2020). Stanovlennia ta rozvytok fintekh-biznesu v Ukraini [Formation and development of fintech business in Ukraine]. Biznes Inform - Business Inform, 2, pp. 384-392. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-2-384-392 [in Ukrainian].
23. Walden, S. (2020). What Is Fintech And How Does It Affect How I Bank? Retrieved from https://www.forbes.com/advisor/banking/what-is-fintech/#2b3311a63 340.
24. Koenitzer, M., Bruno, G., Stein, P., Ventura, A., Tufano, P. (2015). The Future of FinTech A Paradigm Shift in Small Business Finance. World Economic Forum. Retrieved from http://www3.weforum.org/docs/IP/2015/FS/GAC15_The_Future_of_ FinTech_ Paradigm_Shift_Small_Business_Finance_report_2015.pdf.
25. Kagan, Ju. (2020). Financial Technology - Fintech. Retrieved from https://www.investopedia.com/terms/ffintech.asp.
26. Moore, S. (2017. May 17). Separate Fintech Noise From Reality. Retrieved from https://www.gartner.com/smarterwithgartner/separate-fintech-noise-from-reality/.
27. Machkour, B., Abriane, A. (2020). Industry 4.0 and its Implications for the Financial Sector. Procedia Computer Science, Vol. 177, pp. 496-502. https://doi.org/10.1016Zj.procs.2020.10.068.
28. Townsend, Z. (2019. May 8). Scanning the fintech landscape: 10 disruptive models. Retrieved from https://www.mckinsey.com/industries/financial-services/our-insights/ banking-matters/scanning-the-fintech-landscape.
29. Indeks proniknoveniya uslug fintekh 2019. Global'noye issledovaniye [Fintech Service Penetration Index 2019. Global Survey]. Retrieved from https://www.ey.com/vwLUAssets/ey-fai-2019-rus/ey-fai-2019-rus [in Russian].
30. Investitsii v global'nyy fintekh i inshurtekh sektor v 2018 godu vyrosli do $112 mlrd [Investments in the global fintech and inshurtech sector in 2018 grew to $ 112 billion]. Retrieved from https://forinsurer.com/news/19/02/21/36611 [in Russian].
31. The State of FinTech. (2017). London, PwC. 89 p. Retrieved from https://www.pwc. com/sg/en/publications/assets/fintech-startupbootcamp-state of-fintech-2017.pdf.
32. Jastra, I. (2020). Digital Payments in Europe to Surpass $802bn Transaction Value This Year. Retrieved from https://finanso.se/digital-payments-in-europe-to-surpass-802bn-transaction-value-this-year/.
33. Investytsii u FinTech: skilky hroshei vkladeno v innovatsiinyi sektor u 2020 rotsi [Investing in FinTech: how much money is invested in the innovation sector in 2020]. Retrieved from https://investment.24tv.ua/investitsiyi-fintech-skilki-vklali-biznes-2020-ostanni-novini_n1419851 [in Ukrainian].
34. Global FinTech Adoption Index. Ernst and Young. (2019). Retrieved from https://www.ey.com/en_gl/ey-global-fintech-adoption-index.
35. Asif, C., Flototto, M., Olanrewaju, T., Sofo, G. (2020). Detour: An altered path to profit for European fintechs. Retrieved from https://www.mckinsey.com/ industries/financial-services/our-insights/detour-an-altered-path-to-profit-for-european-fintechs.
36. Asia's digital banking race: Giving customers what they want. (2018). McKinsey&Company. Retrieved from https://www.mckinsey.com/industries/ financial-services/our-insights/reaching-asias-digital-banking-customers.
37. Biznes maibutnoho: shcho chekaie industriiu FinTech cherez 10 rokiv [Business of the future: what awaits the FinTech industry in 10 years]. Retrieved from https://investment.24tv.ua/biznes-maybutnogo-shho-chekaye-industriyu-fintech-cherez-10-rokiv_n1344826 [in Ukrainian].
38. Krylova, O. V. (2017). Financializaion and economic crisis. Ekonomichnyi Visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu - Economic Bulletin of the National Mining University, 1(57), pp. 146-155.
39. Krylova, O. V. (2018). Zovnishni ta vnutrishni ryzyky finansovo-kredytnoi stabilnosti v Ukraini. Vzaiemodiia bankiv ta inshykh ustanov z pidpryiemstvamy: teoriia, metodyka i praktychna realnist [External and internal risks of financial and credit stability in Ukraine. Interaction of banks and other institutions with enterprises: theory, methods and practical reality]. (pp. 114-124). Dnipro, Porohy [in Ukrainian].
40. Demchuk, N. I., Krylova, O. V. Ostapchuk, Yu.Yu. (2019). Suchasnyi stan i tendentsii rozvytku spozhyvchoho ta ipotechnoho kredytuvannia v Ukraini [Current state and trends in the development of consumer and mortgage lending in Ukraine]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy, 10. Retrieved from http://www.economy nayka.com.ua [in Ukrainian].
41. Krylova, O. V. (2019). Stratehiia rozvytku ta osoblyvosti funktsionuvannia finansovo kredytnoi systemy Ukrainy. [Development strategy and features of functioning of financial and credit system of Ukraine]. Teoriia ta metodolohiia formuvannia investytsiino-finansovoi stratehii rozvytku subiektiv natsionalnoho hospodarstva -Theory and methodology of formation of investment-financial strategy of development of subjects of national economy, pp. 89-102. Dnipro, Zhurfond [in Ukrainian].
42. Krylova, O. V. (2020). Dosvid ta osoblyvosti bankivskykh system krain YeS ta Ukrainy v umovakh hlobalizatsii [Experience and features of banking systems functioning of EU and Ukraine in the globalization conditions]. Ekonomika ta derzhava, 4, pp. 117-120. doi: 10.32702/2306-6806.2020.4.117 [in Ukrainian].
43. Krylova, O. V. (2020). Rozvytok mikrofinansovykh orhanizatsii v Ukraini v umovakh FinTech transformatsii finansovoho rynku [Development of microfinance organizations in Ukraine in the conditions of FinTech transformation of the financial market]. Biznes Inform - Business Inform, 10, pp. 316-325. https://doi.org/10.32983/ 2222-4459-2020-10-316-325 [in Ukrainian].
Hadiümna do pedaKU,ïi 14.12.2020 p.
