CC BY
46
Удк 336.7:330.4 JEL Classification: G24
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ Ф1НТЕХ- i BAHKißCbKOrO Б13НЕСУ В УКРА1И1
® 2020 стойко О. Я.
УДК 336.7:330.4 JEL Classification: G24
Стойко О. Я.
Перспективи розвитку фштех- i 6aHKiBCbKoro 6i3Hecy в YKpaiHi
Метою cmammi е вивчення проблем розвитку фштех- i банювського бзнесу в УкраЫ та розробка перспективних напрям1в ¡х взаемодИ. Вста-новлено, що в умовах запроваджеття ф'татсово-техтолог'тих iттовацiй mрадицiйтi тдходи до тадаття банювських послуг вже те тдпов'дають сучастим потребам споживачв i вимогам пiдвищеття ефективностi банювського б'знесу. Визначено основнi переваги та недол'ши у д'тльностi комер^йних банюв i фштех-компанш Розвиток фшансових технологш позитивно впливае на д'тльнкть втчизняних комер^йних банюв, як покращуютьяксть обслуговування тент'ю, удосконалюють автоматизованi засоби управлшня, пiдвищуюmь захищенкть вiд кбератак i шах-райства. Водночас mрадицiйтi комерцiйтi банки можуть надати значну допомогу фштех-б'внесу у частинi розширення шфраструктури, збт-шення катталу та доступу до напрацьовано/ клiетmcько¡ бази даних. Доведено, що найдкв'шою cmраmегiею взаемов'дносин комер^йних бант i фштех-компанш е не конкурентна боротьба, а використання р'вних взаемовигiдтих вар'шнт'ю cпiвпрацi. У запровадженнi ноттн'т технологш в Украш значним проривом став запуск першого мобльного банку - «Monobank», який працюе без фiзичтих в'дд'шень i спроможний виконувати ва базов'! баншвсью операцИ. Анал'з показав, що онлайн-сервк «Monobank» у друг'ш половинi 2019 р. зростав в середньому на 100 тис. тент'т щомкяця, а також мавпозитивну динамку за уама основними показниками д'тльност'и Об(рунтована доцмьнсть участ'> комер^йних бант упросуваннiP2PiР2В-електроннихплатформ, щозабезпечуеобоп'шьнiвигоди для обохсторш: для бант-в'дсутн'шризикл'шв'дностiiнеповер-нення позик, а для електронних кредитних платформ - в'дкриваеться доступ до значного обсягу банювськихресурсв. Перспективним напрямом взаемодИ фштех- i банжського б'внесу е впровадження вдкритого банюнгу (Open Banking), який забезпечить фштех-провайдерам доступ до банжських даних i можливкть створення нових продукт'в i послуг. Ще одним потенцшним поштовхом до реал'заци iттовацiйтих ршень може стати провадження &ддалено'1' цифрово'1' 'дентиф'шаци та Bank ID, що зробить втчизняний фшансовий ринок доступншим i тдкрит'шим для його учасниюв, сприятиме спрощенню процедури надання послуг i забезпечить умови для створення iттовацiйтих cервiciв i удосконалення уже ic-нуючих. Вид'шено важливу роль Нацонального банку Украши у розвитку фшансових технологш та взаемно'1' cпiвпрацi комер^йних банюв i фштех-компанш. Подальш'1 дослдження будуть спрямованi на поглиблене вивчення окремих тапрямiв cпiвпрацi фштех- i банювського б'знесу. Кпючов'1 слова: фштех-шноваци, ф'штех-б'1знес, фштех-компани, банювський бiзтеc, P2P i Р2В-кредитування. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2020-2-3S6-364 Рис.: 1. Табл.: 2. Б'бл.: 20.
Стойко Олег Якович - кандидат екотомiчтих наук, доцент, доцент кафедри фшанс'ю i кредиту, Житомирський нацональний агроекологiчтий ун'>-
верситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Украж)
E-mail: oy100iko@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6120-8089
Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/U-7S20-2017
УДК 336.7:330.4 JEL Classification: G24
Стойко О. Я. Перспективы развития финтех- и банковского бизнеса в Украине
Stoiko O. Y. Prospects for the Development of Fintech
and Banking in Ukraine
UDC 336.7:330.4 JEL Classification: G24
Целью статьи являются изучение проблем развития финтех- и банковского бизнеса в Украине и разработка перспективных направлений их взаимодействия. Установлено, что в условиях внедрения финансово-технологических инноваций традиционные подходы к предоставлению банковских услуг уже не соответствуют современным потребностям потребителей и требованиям повышения эффективности банковского бизнеса. Определены основные преимущества и недостатки в деятельности коммерческих банков и финтех-компаний. Развитие финансовых технологий положительно влияет на деятельность отечественных коммерческих банков, которые улучшают качество обслуживания клиентов, совершенствуют автоматизированные средства управления, повышают защищенность от кибе-ратак и мошенничества. В то же время традиционные коммерческие банки могут оказать значительную помощь финтех-бизнесу в части расширения инфраструктуры, увеличения капитала и доступа к наработанной клиентской базы данных. Доказано, что самой действенной стратегией взаимоотношений коммерческих банков
The aim of the article is to study the problems of developing fintech and banking in Ukraine and develop promising areas for their interaction. It is established that in the context of the introduction of financial and technological innovations, traditional approaches to the provision of banking services no longer meet the modern needs of consumers and the requirements for improving the efficiency of banking. The main advantages and disadvantages in activities of commercial banks and fintech companies are identified. The advancement of financial technologies has a positive effect on activities of domestic commercial banks, which enhance the quality of customer service, improve automated means, and increase the protection against cyberattacks and fraud. At the same time, traditional commercial banks can provide significant assistance to fintech companies in terms of expanding infrastructure, increasing capital, and enabling access to a well-developed client database. It is proved that the most effective strategy of relationships between commercial banks and fintech companies is not competing but using various mutually beneficial cooperation options. With the introduction of the latest technologies in Ukraine, a significant breakthrough was the launch of the first
и финтех-компаний является не конкурентная борьба, а использование различных взаимовыгодных вариантов сотрудничества. При внедрении новейших технологий в Украине значительным прорывом стал запуск первого мобильного банка - «Monobank», который работает без физических отделений и способен выполнять все базовые банковские операции. Анализ показал, что онлайн-сервис «Monobank» во второй половине 2019 г. рос в среднем на 100 тыс. клиентов ежемесячно, а также имел положительную динамику по всем основным показателям деятельности. Обоснована целесообразность участия коммерческих банков в продвижении P2P и Р2В-электронных платформ, что обеспечивает обоюдные выгоды для обеих сторон: для банков - отсутствует риск ликвидности и невозврата займов, а для электронных кредитных платформ - открывается доступ к значительному объему банковских ресурсов. Перспективным направлением взаимодействия финтех- и банковского бизнеса является внедрение открытого банкинга (Open Banking), который обеспечит финтех-провайдерам доступ к банковским данных и возможность создания новых продуктов и услуг. Еще одним потенциальным толчком к реализации инновационных решений может стать осуществление удаленной цифровой идентификации Bank ID, что сделает отечественный финансовый рынок более доступным и открытым для его участников, будет способствовать упрощению процедуры предоставления услуг и обеспечит условия для создания инновационных сервисов и совершенствование уже существующих. Выделена важная роль Национального банка в развитии финансовых технологий и взаимного сотрудничества коммерческих банков и финтех-компаний. Дальнейшие исследования будут направлены на углубленное изучение отдельных направлений сотрудничества финтех- и банковского бизнеса. Ключевые слова: финтех-инновации, финтех-бизнес, финтех-компа-нии, банковский бизнес, P2P и Р2В-кредитование. Рис.: 1. Табл.: 2. Библ.: 20.
Стойко Олег Яковлевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов и кредита, Житомирский национальный агроэкологический университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина)
E-mail: oy100iko@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6120-8089
mobile bank - Monobank, which operates without physical branches and is able to carry out all basic banking operations.The analysis showed that the online service of Monobank in the second half of 2019 grew by an average of 100 thousand customers every month and also had a positive trend in all key performance indicators. The feasibility of the participation of commercial banks in promoting P2P and P2B electronic platforms is substantiated. It provides mutual benefits for both parties: for banks - avoiding liquidity and defaultrisks, and for electronic credit platforms - getting access to a significant amount of banking resources. A promising area of interaction between fintech and banking is the introduction of Open Banking, which will enable access of fintech providers to banking data and give possibility for creating new products and services.Another potential impetus for the implementation of innovative solutions may be applying BankID remote digital identification, which will make the domestic financial market more accessible and open for its participants, simplify the procedure for rendering services and provide conditions for creating innovative services and improving the existing ones. The important role of the National Bank in the development of financial technologies and mutual cooperation of commercial banks and fintech companies is highlighted. Further research will be aimed at an in-depth study of individual areas of cooperation between fintech and banking. Keywords:fintech, fintech business, fintech companies, banking, P2P and P2B lending.
Fig.: 1. Tabl.: 2. Bibl.: 20.
Stoiko Oleg Yа. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance and Credit, Zhytomyr National Agroecological University (7 Staryi Blvd., Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: oy100iko@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6120-8089 Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/U-7520-2017
Researcher ID: http://www.researcherid.com/rid/U-7520-2017
Вступ. В умовах переходу до цифрово! економки та запровадження шновацшних технологш у ва сфери сус-тльного життя в^буваеться ктотна трансформащя фшан-сового сектора. Визначальним явищем сучасного ринку фь нансових послуг е розвиток нефiзичних каналiв обслугову-вання, альтернативних плапжних ршень на основi шновацшних технологш, впровадження нових способiв взаемоди з наявними та потенцшними ииентами. На фшансовому ринку з'явилися новi гравщ - фштех-компани, яи на основi сучасних технологш покращують i оптимiзують фiнансовi послуги, роблять 1х зручншими та доступншими для спо-живачш. Технолопчт та фiнансовi компанп, з одного боку, створюють додатковi ризики для утримання конкурентних позицш комерцшними банками на ринку фшансових послуг, а з шшого боку - дають змогу традицшним фшансо-вим посередникам встановити з ними партнерсьи в^но-сини. Особливо актуальною ця проблематика е в умовах ниншнього функщонування банивського сектора й одно-часного зростання вiртуального бiзнесу.
Питаннями впровадження фшансових технологш та шновацш займаються таи вггчизняш вчеш, як: Д. М. Гладких, Л. А. Дудинець, Л. В. Жердецька, В. В. Коваленко, О. В. Крухмаль, Н. М. Пантелеева, С. I. Паперник, I. В. Па-йчник [9], О. О. Петрiвський, Ю. В. Шевчук, М. С. Яценко та ш. Однак деяи аспекти розвитку фштех^знесу та його впливу на дiяльнiсть банивського сектора розкрито непо-вшстю, що зумовило актуальшсть досл^ження.
Метою статт е вивчення проблем розвитку фштех-i банивського бiзнесу в Украш та розробка перспективних напрямш 1х взаемоди. Завдання статт полягае у досл^жен-ш впливу фшансових шновацш на розвиток банивського сектора, порiвняннi переваг i недолшв у дiяльностi ко-мерцшних банкш i фштех-компанш, визначенш напрямш спшпращ фштех- i банивського бiзнесу в Украш.
Результати. На вггчизняному фшансовому ринку не так давно з'явилися новi суб'екти, яи не е комерцшними банками, однак виконують !х «традицшш» функцп, пов'язат з платежами i грошовими переказами (небан-
ивсьи платшш системи, що здiйснюють переказ кошпв: «iPay.ua», «Portmone.com», «ГлобалМанi», «City24», «Укр-карт» тощо); кредитуванням (мiкрофiнансовi оргашзаци, що надають онлайн-кредити: «Moneyveo», «Глобал Кредит», «CreditKasa» тощо; сервки P2P i Р2В-кредитування, зокрема, «Finhub», «MoCash», «FinStream» та iн.), прода-жем валюти (сервiси з продажу криптовалют: онлайн-бiржi «Exmo», «Kuna», «BTC Trade UA»; термiнали компанiй «Tyme», «IBox»; онлайн-обмiнники «Bitcoin», «Ethereum», «Litecoin»; спецiалiзованi платiжнi термiнали (криптома-ти)). Цi суб'екти, якi отримали назву фштех-компанп, ви-користовують високоiнновацiйнi технологй та пропонують уже наявнi фiнансовi продукти на привабливiших умовах та з нижчими витратами для споживачiв або розробляють новi платiжнi шструменти та технiчнi рiшення.
Розвиток вггчизняного фiнтех-бiзнесу спричинили послiдовнi кризи в перюд з 2008 р. по 2017 р., коли ккьисть працюючих комерцiйних банкш у нашiй краМ скоротилася з 175 до 88 одиниць. На цьому зменшився доступ спо-живачш до банивських продуктов i послуг, скорочувалася ильисть структурних пiдроздiлiв банкш, i зростала недо-вiра до традицiйних фшансово-кредитних установ. Водно-час вiдбуваються сприятливi процеси для впровадження фiнансових шновацш завдяки проникненню мобкьно-го штернету в усi сфери життя, поширенню смартфонiв, розвитку соцiальних мереж i мобкьних додаткш, початку використання штучного штелекту в бiзнес-процесах i спккуванню зi споживачами (роботи, чат-боти) тощо [1, с. 26-27]. За даними The FinTech Index в^ ING Bank, серед 73 краш Украша опинилася в колi тих, хто створив спри-ятливу стартап-екосистему та шфраструктуру. В Украïнi -поршняно молодий ринок фiнансових послуг, споживач в^критший до iнновацiй навггь порiвняно з iншими евро-пейськими крашами [2].
В результатi закриття значно'1 кiлькостi комерцiйних банкiв втратили роботу чимало банивських спещалютш. Але деяи з них перейшли працювати у фiнтех-компанiï або ж заснували власнi, що i стало iмпульсом для розвитку вiтчизняного фiнтех-ринку. Засновниками фштех^знесу, як показують дослiдження, стають переважно вихiдцi iз фь нансово'1 сфери (47 %) i фахшщ у галузi iнформацiйних технологш (41 %) [3]. При цьому 70 % топ-менеджменту фштех-компанш сформували вих1дщ з таких великих банкш, як АТ КБ «ПриватБанк», АТ «ПУМБ», АТ «Альфа-Банк», АТ «Райффайзен Банк Аваль» i АТ «Ушверсал Банк». Таке поеднання знань i практичного досв^у вихiдцiв з шфор-мацiйного i банкiвського бiзнесу е запорукою ефективного розвитку вичизняно'1 фiнтех-iндустрiï [4].
Наразi вiтчизняний фштех^знес перебувае на стади активного розвитку, що проявляеться у збкьшенш иль-костi фiнтех-компанiй i розширеннi напрямш 1х дiяльнос-тi. За даними досл^ження, усього в Украïнi працюе понад 100 фiнтех-компанiй, причому бкьша 1х частина створена впродовж 2016-2018 рр. [3].
Дiяльнiсть на фшансовому ринку високотехноло-гiчних компанiй i стартатв переконливо доводить, що традицшш пiдходи до надання банкiвських послуг вже не в^пов^ають потребам ринку та вимогам тдвищення ефективностi i прибутковост банкiвського бiзнесу. Щоб
залишитися на ринку та зберегти сво'1 конкурентнi переваги, комерцiйнi банки змушеш впроваджувати у свою дь яльнiсть фiнансово-технологiчнi шновацп, приймати новi технiчнi рiшення для полiпшення обслуговування ^ентш i забезпечення якостi та конкурентоспроможност банив-ських продуктов. Водночас сучасш комерцiйнi банки активно застосовують у сво'1й дiяльностi автоматизоваш системи управлiння, зокрема, це стосуеться 1Т-напряму, завдяки якому тдвищуеться захищенiсть бази даних клiентiв та самого банку в1д ибератак i забезпечуеться мiнiмiзацiя опе-рацшних витрат. Однак iншi можливостi фштех-напряму використовуються вiтчизняними комерцiйними банками не повною мiрою.
На думку окремих експерпв, одним iз найнебез-печнших для комерцiйних банкш напрямом розвитку фшансових шновацш е активне використання Р2Р- i Р2В-кредитування, яке потенцшно може призвести до зникнен-ня банкшсько! системи в «класичному» виглядi [5]. Цi елек-тронш кредитнi платформи без участi комерцшних банкш оцiнюють платоспроможнiсть фiзичноl особи або креди-тоспроможнiсть юридично'1 особи, тсля чого знаходяться iнвестори, яи можуть видiлити необхiднi кошти для кре-дитування. Ця форма кредитних в^носин у перспективi в змозi витiснити банки з кредитного ринку, залишивши '1х без процентних доходш, що наразi складають левову част-ку (близько 70-80 %) валових доходш банкшсько! системи, та вобравши частку грошових потокiв, що формують бан-кiвськi активи та пасиви [5].
На наш погляд, наведене твердження е надто пере-бкьшеним i не в^пов^ае дiйсностi. Рiч у тiм, що Р2Р- i Р2В-кредитування, як мшро- i онлайн-кредитування, фактично не конкурують з традицшним банивським кредитуванням, а задовольняють попит, який не може бути задоволений останшм.
Кожен з цих видiв альтернативного кредитуван-ня знайшов свою ншу на ринку фшансових послуг, причому вони нацкеш приблизно на один профкь ^ента, насамперед це фiзичнi особи та малий i середнш бiзнес. Тому Р2Р- i Р2В-кредити - це серйозний конкурент саме для ринкш мiкро- i онлайн-кредитування, а не для банив-ського кредитування [6, с. 319]. Отже, електронш кредитш платформи та комерцшш банки, працюючи на одному ринку кредитних послуг, можуть передуйм розглядатись не як конкуренти, а як партнери, осильки мають рiзнi продукти i спшпрацюють з рiзними групами клiентiв.
Головною вiдмiннiстю мiж комерцiйними банками i фiнтех-компанiями е те, що першi несуть в^пов^альшсть перед вкладниками, а другi - просто створюють онлайн-сервiси, але в^пов^альшсть у них обмежена пею операцi-ею, яку вони виконують.
Комерцiйним банкам складнiше приймати т ршен-ня, якi фштех-провайдери вткюють у практичну площи-ну набагато оперативнiше. Але в цьому i полягае цiннiсть фiнтех-компанiй, яи знаходять новi нiшi i пропонують таи ршення, якi через деякий час дають змогу банкам вико-ристовувати !х для кращого задоволення потреб i запитш споживачш банкшських продуктов i послуг. Основнi переваги та недолжи у дiяльностi комерцiйних банкш i фштех-компанш наведенi у табл. 1.
Таблиця 1
Порiвняння переваг i недолiкiв у дiяльностi комерцiйних банкiв i фштех-компанш
№ Комерцшш банки Фштех-компанм
Переваги
1 Володшть значними фшансовими ресурсами i здатнi проводити велик масштаби операцiй Забезпечують швидкiсть i зручнiсть у використанш продук-тiв, оскiльки клкнти незалежно вiд свого мiсцезнаходження можуть оперативно отримати необхщы данi через 1нтернет
2 Мають бiльший досвщ у сферi надання фiнансових послуг i дотримання нормативно-правових вимог Спроможнi оперативнiше i ефективнше використовувати у свош роботi найновш досягнення у сферi iнформацiйних технологш та фшансових шновацш
3 Мають стшк вiдносини з клкнтами i користуються Гх бiльшою довiрою Пропонують великий вибiр персонiфiкованих продуктiв на основi зiбраноГ' iнформацГ'' про своГ'х клкнпв
4 Мають у розпорядженнi напрацьовану клкнтську базу даних Не мають регуляторних обмежень з боку регулятсрв фшан-сового ринку
5 Забезпеченi працiвниками з високим рiвнем квалiфiкацíГ з питань управлшня, надання рiзноманiтних банкiвських послуг, оцшки ризикiв тощо Забезпечен спiвробiтниками, якi мають високий рiвень квалiфiкацГ'' й iнновацiйний потен^ал, що да£ швидко запроваджувати новггы iнформацiйнi та фiнансовi технологи
6 Забезпеченi сучасною i перевiреною iнфраструктурою Пропонують вигщнш умови на власн послуги завдяки еко-номп значних кош^в на утримання фiзичноГ' шфраструктури
7 Мають можливiсть пропонувати бтьшу кiлькiсть послуг в одному мкц Мають змогу здшснювати свою дiяльнiсть на пiдставi шди-вiдуальних пщпри£мницьких контрактiв, користуючись при цьому спрощеною системою оподаткування
Недолги
1 Мають обмеженi можливостi щодо швидко''' переоркн-тацГГ на зростак^ потреби клi£нтiв, адже дiяльнiсть сер-йозно регламентована з боку регулятора фшансового ринку Мають обмежений доступ до капталу та фшансування, а також брак необхщного часу для завоювання довiри кл^нлв
2 Проявляють консерватизм щодо запровадження новггых iнформацiйних та фiнансових технологш Не гарантують стабiльнiсть у роботi, оскiльки виходять iз тех-нологiчного рiшення без прив'язки до житгевоТ практики
3 Не готс^ вкладати в розробку шновацшних продуктiв власнi часовi та кадровi ресурси Наражаються на ризик недотримання правил конфщенцш-ност даних про клi£нтiв
4 Витрачають значнi кошти на утримання фiзичноГ' iнфра-структури Спецiалiзуються на вузькому спектрi послуг та операцш
Джерело: власш дослiдження
Даш табл. 1 показують, що розвиток фшансово-технолопчних шновацш, з одного боку, створюе певш конкурентш умови для д1яльност1 комерцшних банив нар1вш з фштех-компашями, з шшого - може позитивно в1добразитися на д1яльност1 комерцшних банив. Останш мають бкьший досв1д у сфер1 надання фшансових послуг 1 дотримання нормативно-правових вимог, забезпечеш перев1реною шфраструктурою 1 висококвамфшованим персмоналом, володшть бкьшою оперативною потужшс-тю та перев1реними засобами для досягнення позитивних результапв. Натомкть нов1 та менш1 за масштабами дь яльност фштех-компани здатш швидко запроваджувати 1 ефективно використовувати у свош робой найновш1 досягнення у сфер1 фшансово-технолопчних шновацш. Водночас накопичеш банками знання, досв1д 1 лояльна кль ентська база мають величезну цшшсть для фштех-б1знесу, осильки кл1енти можуть не дов1ряти фштех-компашям, з якими вони не працювали, 1 будуть тдтримувати надш-ну та безпечну банивську систему. У такому раз1, як для комерцшних банк1в, так 1 для фштех-компанш, найкращою
стратепею е не конкурентна боротьба, а використання р1з-них взаемовипдних вар1ант1в сшвпращ.
Про ткну сп1впрацю фштех- 1 банивського б1зне-су св1дчить зарубгжний досв1д. Досл1дження, проведе-ш Ма81егсаг4 показують, що в свт бкьше 90 % банк1в та 75 % фштех-компанш хочуть тгснше сп1впрацювати в майбутньому. За результатами блщ-опитування пред-ставниив банивського сектора, 45 % банир1в тдтриму-ють в1дкриття розробникам неконф1денцшних даних. Велика частина (58 %) зазначила, що !х банк готовий до впровадження фштех-шновацш, а 71 % банир1в вважають правильним в1дстежувати 1 купувати ефективш фштех-ршення. Схож1 висновки мктяться 1 в новому досл1дженш Рпсеша1егЬсщ8еСоорег8, в ход1 якого було опитано понад 1300 фшансових шститупв, 82 % з яких пов1домили про те, що планують у найближч1 3-5 роив почати ткну ствпрацю з фштех-компашями [7].
Комерцшш банки заруб1жних краш почали транс-формуватися 1 розвивати власш шновацшш сервки, в тому числ1 за допомогою р1зномаштних фштех-компанш 1 вих1д-
цiв з них. Зараз багато банкiв у всьому свт розробляють власнi продукти за активною участю фштеху i тдтримують розвиток фiнансових стартапiв [8]. Наприклад, Банк ING, що належить шдерландському фiнансовому конгломерату ING, в рамках програми ING Fintech Village ствпрацюе майже iз сотнею фштех-компанш та мае швестицшний фонд для стартатв розмiром 300 млн евро. Citi bank мае програми Citi FinTech Open Innovation Challenge, Global API Developer Hub, Innovation Lab у рiзних крашах свiту та працюе з десятками фштех-компанш. Банк Credit Agricole володiе швестицшним фондом для стартапш розмiром 100 млн евро та шкубатором The Village by СА. BNP Paribas мае власний акселератор Fintech Boost of L'Atelier BNP Paribas, шновацшний хаб We Are Innovation та швестицшний фонд розмiром 3 млрд дол. для фшансування перспективних проекпв. У групи Raiffeisen е програми для стартатв на рiзних стадiях: Elevator Lab partnership program, Elevator Lab Challenge та Elevator Lab Bootcamp [3].
Розвиток фшансових технологш позитивно впливае на дiяльнiсть вичизняних комерцшних банив, яи удоско-налюють автоматизован засоби управлшня, пiдвищують захищенiсть в^ кiбератак i шахрайства, покращують яисть обслуговування клiентiв. Вдале використання шновацш-них технологiй у вiтчизнянiй банкшсьий практицi, переду-сiм, пов'язане з АТ КБ «Приватбанк», який першим у на-шiй державi почав застосовувати мобкьний та штернет-банинг на доступному для користувачш ршнь Постiйне
вдосконалення програмних комплексiв i впровадження нових фштех-ршень у свою дiяльнiсть дае змогу АТ КБ «Приватбанк» залишатися провiдним банком в нашш кра'1-нi за технолопчним оснащенням свое'1 системи [3, с. 483].
Значним проривом у запровадженн новггнк техно-логiй в УкраМ став запуск першого мобкьного банку -«Monobank», який позицюнуе себе як «банк без в^дкень» i спроможний виконувати уа базовi банивсьи операцп. Його поява суттево змшила пiдходи вiтчизняних банкш до карткового бiзнесу: отримання платiжноï картки в^бу-ваеться шляхом заповнення заявки в мобкьному додатку, а доставка картки здшснюеться поштою або кур'ером. Для ^ентш «Monobank» доступнi перекази мiж картками, оплата рiзноманiтних послуг i сервiсiв, кредитний лiмiт, послуга на виплат, опщя «кешбек», а також можливють вiдкриття депозиту.
Завдяки високошновацшним технологiям i ^ент-орiентованому тдходу «Monobank» за перiод свое'1 дiяль-ностi демонструе позитивну динамiку приросту платгжних карток. Так, на момент виходу з бета-тесту в «Monobank» було 15 тис. активних карт, у лютому 2018 р. - 100 тис., у липш 2018 р. - 300 тис., а в жовтш 2018 р. - 500 тис. На грудень 2018 р. у сервiсi зареестровано понад 600 тис. кль ентш, а на 25 травня 2018 р. - 1,0 млн користувачiв. Основы показники користування плапжними картками ^ен-тш «Monobank» на окремi дати у 2019 р. i у 2020 р. наведет у табл. 2.
Таблиця 2
Показники користування плалжними картками ^енлв «Monobank» станом на 25.05.2019 р., 25.09.2019 р. та 25.01.2020 р.
Показник За станом на 25.05.2019 р. За станом на 25.09.2019 р. За станом на 25.01.2020 р. 25.01.2020 р. у % до 25.05.2019 р.
Ктьисть швн^в з активними гривневими рахунками, млн 1,0 1,3 1,8 180,0
Ктьисть купiвель у торгово-роздрiбних мережах та штернеть млн 177,9 288,4 442,0 248,5
Сума кутвель у торгово-роздрiбних мережах та штернеть млрд 73,5 118,8 184,0 250,3
Сума накопиченого кешбека уама клi£нтами, млн 341,2 490,6 698,0 204,6
Kiлькiсть прийнятих P2P-платежiв, млн 23,9 31,2 41,0 171,5
Kiлькiсть вiдправлених P2P-платежiв, млн 18,5 30,0 46,0 248,6
Джерело: складено за [10; 11; 12, с. 250]
Даш табл. 2 показують позитивну динамку основних показниив дiяльностi онлайн-сервку «МопоЬапк» у другш половинi 2019 р. Досягнувши позначки в 1,0 млн активних плапжних карт станом на 25.05.2019 р., сервк упродовж восьми мюяцш наростив клiентську базу до 1,8 млн активних плапжних карток, або на 80,0 %. На пiдставi наведених даних можна констатувати, що сервю упродовж перюду, що анамзуеться, зростае в середньому на 100 тис. ииенпв щомiсяця. Водночас спостер1гаеться значний прирiст кiль-косп та суми куп1вель у торгово-роздрiбних мережах та iнтернетi вiдповiдно на 148,5 % i 150,3 %, а також илькосп вiдправлених P2P-платежiв на 148,6 %.
Про активний розвиток фштех^знесу в Украïнi також св^чить той факт, що бкьшкть великих вiтчизня-них банкiв уже ствпрацюють з фiнтех-компанiями. Серед них - Ощадбанк, Укргазбанк, Райффайзен банк Аваль, Альфа-Банк, Укрсиббанк, ПУМБ, OTP bank та Мегабанк. Ствпрацю з фiнтехами в майбутньому планують Credit Agricole i Таскомбанк [13]. За даними Украшсько1 асоцiа-цп фiнтех- та iнновацiйних компанiй, вказаш банки мають спiльнi проекти з фштех-компашями - для них це набагато простiше i дешевше, шж утримувати власнi команди роз-робниив. Також чимало iз цих банкш мають власш центри iнкубацiï та акселерацп стартап1в - вони розраховують
отримати в1д них гарну выдачу у вигляд1 1нновац1йних про-дукпв 1 сервгав, яи можна впровадити в себе [8].
Позитивною тенденщею останшх роив е актив1защя вггчизняних комерцшних банив 1 корпорацш у шновацш-ному сектор1 - у форм1 тдтримки шкубацшних програм та акселератор1в, швестування у стартапи. За досл1дженням компанп «Mastercard», близько 87 % представникш банив-ського сектору готов1 до партнерства з фштех-стартапами. Створення нових акселерацшних програм в Укра!ш дозволить знизити витрати фштех-старташв та стимулювати по-чаткове фшансування [14, с. 16-17].
Майбутня спшпраця вггчизняних комерцшних банив 1 фштех-компанш може мати р1зш вар1анти взаемодИ - в1д простого використання послуг фштех-старташв до повно-цшного технолопчного партнерства, швестування в реаль защю нових систем або покупки уже реал1зованих проекпв [7]. Водночас партнерство комерцшних банкш 1 фштех-компанш може успшно розвиватися у сфер1 плапжних сервк1в, великих даних, штучного штелекту, ибербезпеки, автоматизаци б1знес-процес1в, Р2Р 1 Р2В-кредитування.
Комерцшш банки останшм часом проявляють жва-вий штерес до ринку Р2Р 1 Р2В-кредитування, на якому вони можуть взаемовипдно спшпрацювати з електронни-ми кредитними платформами або створювати власш ана-
лопчш майданчики. Шонером серед банк1в на украшсько-му ринку Р2Р-кредитування став АТ КБ «Приватбанк», створивши у березш 2016 р. власну кредитну платформу «Сервк випдних вкладень», що передбачала кредитування вкладниками позичальниив-ф1зичних ос1б або б1знесу, при цьому вкладники отримували дох1д на 5 % бкьше, шж за депозитом. Нацюнал1защя банку внесла корективи в його д1яльшсть: у лютому 2017 р. цей напрям було призупине-но. Загалом у межах ще'1 програми було надано кредипв на суму 5 млрд грн, яка зрештою була перенесена на баланс у вигляд1 «традицшних» кредит1в 1 депозипв [5].
Натомють перспективншим вар1антом для комерцшних банкш е '1х спшпраця з наявними Р2Р 1 Р2В-проектами. Об'еднуючись з такими кредитними платформами, комерцшш банки створюють для себе сприятливш1 умови для розвитку й отримання додаткового доходу у вигляд1 ком1-сш, переймаючи деяи технолопчш ршення, знижуючи по-точш витрати на певш види послуг та опосередковано бе-ручи участь у д1яльност1, яку не можуть вести самостшно через ряд обмежень з боку фшансового регулятора та не-врегульованост на законодавчому ршш окремих аспект1в такого роду д1яльность Мехашзм Р2Р 1 Р2В-кредитування, що функцюнуе за участ комерцшного банку, наведено на рис. 1.
Ре£страцiя 1 (2)
Постачальник Заявка на кредит (3)
Позичальник
поверта£ кредит (12)
->
Вiртуальний кредитний майданчик
ч \ % \ \\
4 ^ N
Ч\ %
V \
^ N.
\
ри
О т
\
Ре£страцiя 2 (1)
Затвердження заявки позичальника (4)
Заводить грошi на майданчик (8)
о в о
г р
о
Банк-партнер
1нвестор отриму£ боргову розписку (11)
1нвестору повертають його грошi + % (13)
Кредит / 1нвестор
р о
Рис. 1. Схема роботи Р2Р i Р2В-кредитних платформ за участ комерцiйного банку
Джерело: складено за [15, с. 95; 16]
Водночас для комерцшних банив, яи беруть участь у просуванш Р2Р 1 Р2В-платформ, в1дсутнш ризик лжв1д-ност 1 неповернення позик, а отже, не потр1бно формувати резерви. Кр1м того, завдяки сшвпращ з фштех-компашями комерцшш банки одержують доступ до додатково'1 бази кл1ент1в 1 мають змогу надавати '1м додатков1 та супутш банивсьи послуги. Електронш кредитш платформи з1 сво-
го боку отримують доступ до значного обсягу банивських ресурс1в. Участь комерцшних банкш у даних кредитних проектах шдвищуе дов1ру до них з боку учасникш грошово-кредитного ринку.
Розвиток Р2Р 1 Р2В-кредитних платформ, що функ-цюнують за участ банк1в, стримуеться такими чинниками: воно не тдпадае тд дш закону «Про банки 1 банкшську
дiяльнiсть» та не регулюеться НБУ; в^сутне законодавче регулювання в^пов^альносп посередникiв, отже, не захи-щенi права особи, що у цш схемi е кредитором; вклади також не гарантуються ФГВФОУ, що збкьшуе ризик втрати кошпв; операцп P2P-кредитування не тдлягають звiтностi перед НБУ, а тому регулятор не мае можливост моштори-ти, аналiзувати та регулювати щ операцп [5].
Чинне нормативно-правове забезпечення дозволяе розвивати дiяльнiсть електронних кредитних платформ без порушення законодавства Украши. Проте подальший розвиток P2P i P2В-кредитування за участi банкiв потре-буе законодавчого врегулювання на рiвнi Верховно'1 Ради Украши та НБУ.
Зокрема, е дощльним чiтке окреслення в^пов^аль-ностi та повноважень кредиторш, позичальниив i посе-редникiв (банкш), визначення стандартизованих пiдходiв щодо оцшки операцiйних i кредитних ризикiв ще'1 схеми. Для цього необхiдне внесення в^пов^них змiн до Законiв Украши «Про Нацюнальний банк Украши», «Про банки i банивську дiяльнiсть», «Про плапжш системи та пере-каз кошпв в Украïнi», «Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринив фiнансових послуг» та Положення про визначення банками Украши розмiру кредитного ризику за активними банивськими операщями, яке вимагае вiд банкiв формувати страховi резерви не лише тд кредитнi операцп, але й тд позабалансовi активи, рiзновидом яких е P2P i P2В-кредити, що надаються не комерцшними банками безпосередньо, а лише за к участ [5].
Перспективним напрямом взаемоди фштех- i бан-кiвського бiзнесу е впровадження в^критого банкiнгу (Open Banking), який передбачае, що комерцшш банки по-виннi вiдкрити доступ до власних даних i сервкш фштех-провайдерам (через вiдкритий iнтерфейс програмування додаткш (API)), якi зможуть використати 1х для розроб-ки власних програм. В^криття комерцiйними банками штерфейсу програмування додаткiв значною мiрою по-легшить фiнтех-розробникам можливiсть створення но-вих продуктш i послуг, осильки 1м для цього не потрiбно буде кожного разу кодувати все з нуля, а вони зможуть використовувати вже готовi частини потрiбного функць оналу. Для комерцiйних банкш цей мехашзм надае низку переваг: мiнiмiзацiя витрат i часу на розробку та впровадження фшансово-технолопчних шновацш; посл^овний перехiд до цифрового банингу у банкшському секторi; по-ява у банка нових можливостей щодо створення сучасних сервкш i продуктiв, якi б задовольняли потреби наявних i потенцшних кментав; активнiше використання Big data, що б стало частиною бiзнесу й ухвалених бiзнес-рiшень; розширення можливост використання соцiальних медiа як одного з основних каналш комунiкацiï [17, с. 131]. Отже, Open banking стимулюватиме появу на ринку провайдерiв i рiзних ршень пiд цей стандарт [18].
Додатковi можливостi та переваги для комерцшних банив може надати к партнерство з ритейл-компашями. Взаемовипдна спшпраця «банк - ритейлер» дасть змогу створити новi сервки i розширити перелiк послуг для кль ентiв, запустити нову програму лояльност для клiентiв, за-безпечити новi джерела прибутку для ритейлера, створити новi джерела доходу i розширити перелш клiентiв банку
(наприклад, в1д надання фiнансових послуг до випуску кар-ти ритейлера) [19, с. 55].
Ще одним потенцшним поштовхом до реалiзацiï ш-новацшних рiшень може стати запровадження вкдалено'1 iдентифiкацiï клiента i BankID. Зручшсть iдентифiкацiï е одним з основних запитш користувачш сучасних послуг. Ккька краш, особливо Iндiя, швестували у створення систем цифрово'1 кентифшацп на основi бiометричних даних. В 1ндп унiфiкований iнтерфейс платежу дав зростан-ня обсягу цифрових плапжних транзакцiй на 1000 % [14]. В УкраШ бiометричнi даш вже активно використовуються в мобкьному банкiнгу, цифрових гаманцях, а найближчим часом використовутимуться i для аутентифшацп користувачш в онлайнь Самi користувачi вже готовi до цього: до-слiдження Mastercard Digitalization Trust Survey 2019 показало, що 60 Тентов банив в УкраШ хочуть використати бюметричну аутентифiкацiю. Поки що явний фаворит -в^биток пальця, але розтзнавання особи i веселково'1 обо-лонки також стають усе популярншими [20].
Система BankID дасть змогу зручно та безпечно ^ентифшувати користувачш для надання 1м низки банивських, комерцшних та адмшютративних послуг засобами 1нтернету. В УкраМ така послуга дозволила б ставати кль ентом банкiв без в^в^ування вiддiлень i документiв. Фак-тично пройшовши процедуру KYC в одному банку i отри-мавши нацюнальний BankID, можна було б використовувати його для в^криття рахунив у будь-якому шшому банку [4]. В УкраШ успiшно впроваджуеться система вкдалено'1 електронно'1 iдентифiкацiï BankID НБУ, до яко'1 на инець 2019 р. вже приедналися 11 банив, також е багато заявок на тд'еднання в^ iнших банкш, мобкьних операторiв та iн-ших комерцшних учасникш ринку платiжних послуг. Впровадження в^далено'1 цифрово'1 ^ентифшацп та BankID зробить вiтчизняний фшансовий ринок доступнiшим i вiд-критшим для його учасник1в, сприятиме спрощенню про-цедури надання послуг i забезпечить умови для створення шновацшних сервiсiв i удосконалення уже кнуючих.
Нацiональний банк Укра'1ни проявляе защкавлешсть у розвитку фiнансових технологiй та взаемно'1 спiвпрацi комерцiйних банкiв i фштех-компанш. Стимулюватиме комерцшш банки до кооперацп з фштех-компашями нова стратепя розвитку фiнансового сектора Укра'1ни до 2025 р., в яий окреслеш напрями розвитку ринку фiнтех i цифрових технологш. Ще одним вагомим кроком, здатним сти-мулювати фштех-шдустрш, стало створення Нацюналь-ним банком у травш 2019 р. Експертно'1 ради з питань ко-мунiкацiï з iнновацiйними компанiями. Такий шструмент дае можливiсть регулятору зрозушти потреби на напрями розвитку шновацшного фiнансового ринку, а iнновацiй-ним компашям - особливостi поточного регулювання та законодавчо'1 бази [3].
Висновки. Розвиток фшансово-технолопчних шновацш наглядно демонструе нев^пов^шсть традицшних пiдходiв до надання банкшських послуг сучасним потребам i запитам споживачiв, вимогам тдвищення ефективностi та прибутковостi банкiвського бiзнесу. Фiнтех-iнновацiï, створюючи певнi конкурентнi умови для функцюнування комерцiйних банкiв нарiвнi з фiнтех-компанiями, можуть позитивно в^образитися на дiяльностi банк1в за рахунок
удосконалення в^носин i3 клieнтами та збкьшення ва-piaHTiB надання послуг, скорочення витрат i шдвищення piвня кiбеpбезпеки. Водночас традицшш комеpцiйнi банки можуть надати значну допомогу фштех^знесу у частиш розширення iнфpaстpуктуpи, збiльшення кaпiтaлу та доступу до напрацьовано'1 ииентсько'1 бази даних.
Стpaтегiчними оpieнтиpaми як для комерцшних банив, так i для фштех-компанш е не конкурентна боротьба, а застосування piзних вapiaнтiв взaемовигiдноï спiвпpaцi. Партнерство фштех- i банивського бiзнесу дозволить за-лучити бiльшу кiлькiсть клiентiв, забезпечити швидисть, зpучнiсть i безпечнiсть у використанш iнновaцiйних послуг, що призведе до полшшення iнвестицiйного середови-ща, розвитку прозоро'1 економiки та фшансово'1 залученос-тi населення. Подaльшi дослiдження будуть спpямовaнi на поглиблене вивчення окремих напрям1в спiвпpaцi фштех-i бaнкiвського бiзнесу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Яценко М. С., Бондаренко А. О. Актуальш питання розвитку сектору фшансових послуг i3 застосуванням сучасних фшансових технологш. Держава та рег'юни. Сер. : Економка та пдприемництво. 2019. № 2. С. 25-30.
2. Огляд фштеху: Грошi у ритмi техно. Business.ua. URL: https://business.ua/special/75-finansovij-oskar-2018/4872-ohliad-fintekhu-hroshi-u-rytmi-tekhno
3. Каталог фштех-компанш Укра'ши 2019. Укранська асоц'шц'я ф'нтех та 'шновац'шних компанш. URL: https://map. fintechua.org/
4. Фштех прилаштовуеться до банив // FinClub. URL: https://finclub.net/ua/analytics/fintekh-prylashtovuietsia-do-bankiv.html
5. Гладких Д. М. Ризики та можливост банивськоТ систе-ми Укра'ши в умовах розвитку шформацшноТ економiки. Наць ональний нститут стратеачних дослджень. Анал'тична записка. Сер. Економка. 2019. № 4. https://niss.gov.ua/sites/default/ files/2019-09/ANAUT%20GLADKYH%20EC0N0MICS%20%23%20 4%202019_0.pdf
6. Петрiвський О. О. Перспективи розвитку тринго-вого кредитування в Укран 1нфраструктура ринку. 2017. Вип. 7. С. 316-321. URL: http://www.market-infr.od.ua/journals/ 2017/7_2017_ukr/55.pdf
7. Банкита фштех-компани: сила - в сдносп. Громадська ор-ганзаця «Центр економ'чних досл'джень та прогнозування «0i-нансовийПульс». URL:http://finpuls.com/upload/docs/news/bank-ing/reviews/%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20 %D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%82%D 0%B5%D1%85-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0% D0%BD%D1%96%D1%97.pdf
8. Банки та фiнтех: вiд конкуренцп до кооперацп. UAZMI. URL: https://uazmi.org/news/post/fDgch6Uf9taagk3F8tH1r4
9. В'язовий С. М., Паачник I. В. Розвиток FinTech-iндустрíГ в УкраТы та ÏÏ ризики для банивськоТ дiяльностi. Сх'дна Европа: економ'ка, б'знес та управл'шня. 2019. № 21. С. 480-484. URL: http://srd.pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2429
10. Офщшний сайт Monobank. URL: https://www. monobank.ua/?lang=uk
11. Monobank дорос до 1 млн клиентов. AIN.UA. URL: https://ain.ua/2019/05/25/v-monobank-1-mln-klientov/
12. Стойко О. Я. Становлення та розвиток необанив в УкраМ // Фшансова политика регюнального розвитку: вгтчиз-няний та зарубiжний досвiд : матерiали Miжнар. наук.-практ. конф. з нагоди 25^ччя заснування кафедри фшанав i кредиту, 10-11 жовт. 2019 р. Житомир : ЖНАЕУ, 2019. С. 244-252.
13. Власенко В. Фштехи наступають, банки ттають: чи £ у них сптьне майбутне в УкраVнi. Mind. URL: https://mind.ua/ publications/20199801-fintehi-nastupayut-banki-tikayut-chi-e-u-nih-spilne-majbutne-v-ukrayini
14. Звгт «Фiнтех в Укранi». Проект USAID «Трансформаця фшансового сектору». URL: https://data.unit.city/fintech/fgt34-ko67mok/fintech_in_Ukraine_2018_ua.pdf
15. Крухмаль О. В., Заець О. С. Peer-to-peer кредитування в Укра'шЬ перспективи розвитку та виклики для банив. 1нтернаука. 2017. № 2 (2). С. 93-96. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/mnj_2017_2(2)_21
16. Калужский M. Л. Маркетинговые сети в электронной коммерции: институциональный подход. М. ; Берлин : Директ-Медиа, 2015. 402 с.
17. Коваленко В. В. Розвиток FinTech: загрози та перспективи для банив Укра'ши. Приазовський економ'ший Bi-сник. 2018. Вип. 4 (09). С. 127-133. URL: http://pev.kpu.zp.ua/ journals/2018/4_09_uk/24.pdf
18. Технологи з розумом. UAZMI. URL: https://uazmi.org/ news/post/gl5h5MLKnchNFwK8wTHluA
19. Голуб Г. Г., Сдельник О. П. Ритейл у банивському сек-тср Укра'ши. Соцiально-економiчнi проблеми сучасного перюду Украши. 2018. Вип. 2 (130). С. 53-56. URL: http://ird.gov.ua/sep/ doi/sep2018.02.056_u.php
20. Омельчук Н. Що чекае укра'нський фштех в 2020: думки експерпв ринку. PaySpace. URL: https://psm7.com/fintech/chto-zhdet-fintex-v-ukraine-v-2020-mneniya-ekspertov-rynka.html
REFERENCES
"Banky ta fintekh: vid konkurentsii do kooperatsii" [Banks and Fintech: From Competition to Cooperation]. UAZMI. https:// uazmi.org/news/post/fDgch6Uf9taagk3F8tH1r4
"Banky ta fintekh-kompanii: syla - v yednosti" [Banks and Fintech Companies: Strength - in Unity]. Hromadska orhanizatsiia «Tsentr ekonomichnykh doslidzhen ta prohnozuvannia «Fin-ansovyi Puls». http://finpuls.com/upload/docs/news/banking/ reviews/%D0%91%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20% D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D1%82% D0%B5%D1%85-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B0% D0%BD%D1%96%D1%97.pdf
"Fintekh prylashtovuietsia do bankiv" [Fintech is Attached to Banks]. FinClub. https://finclub.net/ua/analytics/fintekh-pry-lashtovuietsia-do-bankiv.html
Hladkykh, D. M. "Ryzyky ta mozhlyvosti bankivskoi systemy Ukrainy v umovakh rozvytku informatsiinoi ekonomiky" [Risks and Opportunities of the Banking System of Ukraine in the Conditions of Information Economy Development]. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. Analitychna zapyska. Ser. Ekonomika. 2019. https://niss.gov.ua/sites/default/files/2019-09/ANALIT%20 GLADKYH%20EC0N0MICS%20%23%204%202019_0.pdf
Holub, H. H., and Sidelnyk, O. P. "Ryteil u bankivskomu sek-tori Ukrainy" [Retail in the Banking Sector of Ukraine]. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy. 2018. http:// ird.gov.ua/sep/doi/sep2018.02.056_u.php
"Kataloh fintekh-kompanii Ukrainy 2019. Ukrainska asot-siatsiia fintekh ta innovatsiinykh kompanii" [Catalog of Fintech Companies of Ukraine 2019. Ukrainian Association of Fintech and Innovative Companies]. https://map.fintechua.org/
Kaluzhskiy, M. L. Marketingovyye seti v elektronnoy kommert-sii: institutsionalnyy podkhod [Marketing Networks in E-Commerce: An Institutional Approach]. Moscow ; Berlin: Direkt-Media, 2015.
Kovalenko, V. V. "Rozvytok FinTech: zahrozy ta perspektyvy dlia bankiv Ukrainy" [FinTech Development: Threats and Prospects for Ukrainian Banks]. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk. 2018. http://pev.kpu.zp.ua/journals/2018/4_09_uk/24.pdf
Krukhmal, O. V., and Zaiets, O. S. "Peer-to-peer kredytuvan-nia v Ukraini: perspektyvy rozvytku ta vyklyky dlia bankiv" [Peer-to-peer Lending in Ukraine: Development Prospects and Challenges for Banks]. Internauka. 2017. http://nbuv.gov.ua/UJRN/
mnj_2017_2(2)_21
"Monobank doros do 1 mln klientov" [Monobank Has Grown to 1 Million Customers]. AIN.UA. https://ain.ua/2019/05/25/ v-monobank-1-mln-klientov/
"Ohliad fintekhu: Hroshi u rytmi tekhno" [Fintech Review: Money in the Rhythm of Techno]. Business.ua. https://business.ua/ special/75-finansovij-oskar-2018/4872-ohliad-fintekhu-hroshi-u-rytmi-tekhno
Ofitsiinyi sait Monobank. https://www.monobank.ua/? lang=uk
Omelchuk, N. "Shcho chekaie ukrainskyi fintekh v 2020: dumky ekspertiv rynku" [What Awaits Ukrainian Fintech in 2020: Opinions of Market Experts]. PaySpace. https://psm7.com/fintech/ chto-zhdet-fintex-v-ukraine-v-2020-mneniya-ekspertov-rynka. html
Petrivskyi, O. O. "Perspektyvy rozvytku pirynhovoho kredy-tuvannia v Ukraini" [Prospects for the Development of Peer Lending in Ukraine]. Infrastruktura rynku. 2017. http://www.market-infr. od.ua/journals/2017/7_2017_ukr/55.pdf
Stoiko, O. Ya. "Stanovlennia ta rozvytok neobankiv v Ukraini" [Formation and Development of Neo-banks in Ukraine]. Finansova polityka rehionalnoho rozvytku: vitchyznianyi ta zarubizhnyi dosvid. Zhytomyr: ZhNAEU, 2019. 244-252.
"Tekhnolohii z rozumom" [Technology with the Mind]. UAZ-MI. https://uazmi.org/news/post/gl5h5MLKnchNFwK8wTHluA
Viazovyi, S. M., and Pasichnyk, I. V. "Rozvytok FinTech-indus-trii v Ukraini ta yii ryzyky dlia bankivskoi diialnosti" [Development of the FinTech Industry in Ukraine and Its Risks for Banking]. Skh-idna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia. 2019. http://srd. pgasa.dp.ua:8080/xmlui/handle/123456789/2429
Vlasenko, V. "Fintekhy nastupaiut, banky tikaiut: chy ye u nykh spilne maibutnie v Ukraini" [Fintechs are Advancing, Banks are Fleeing: Do They Have a Common Future in Ukraine]. Mind. https://mind.ua/publications/20199801-fintehi-nastupayut-banki-tikayut-chi-e-u-nih-spilne-majbutne-v-ukrayini
Yatsenko, M. S., and Bondarenko, A. O. "Aktualni pytannia rozvytku sektoru finansovykh posluh iz zastosuvanniam suchas-nykh finansovykh tekhnolohii" [Current Issues of Financial Services Sector Development With the use of Modern Financial Technologies]. Derzhava ta rehiony. Ser. : Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, no. 2 (2019): 25-30.
"Zvit «Fintekh v Ukrani». Proekt USAID «Transformatsiia fi-nansovoho sektoru»" [Fintech in Ukraine Report. USAID Financial Sector Transformation Project]. https://data.unit.city/fintech/fgt34-ko67mok/fintech_in_Ukraine_2018_ua.pdf
Cram Hagrnwna go pefla^iï 11.05.2020 p.
