CC BY
16
ЦИФРОВА ЕКОНОМ1КА ТА 1НФОРМАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ
УДК 330.341:004 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).166-171
Олексш Миколайович Гуцалюк
академк АЕН Украши д-р. екон. наук, доц. ORCID 0000-0002-6541-4912
e-mail: alex-g.88@ukr.net,
Приватний заклад вищог освти «Мiжнародний европейський утверситет», м. Кшв,
Наталт Валеривна Гаврилова
канд. екон. наук, доц. ORCID 0000-0001-5366-1820
e-mail: nh.15426378@gmail.com,
Центральноукратський нацюнальний техтчний утверситет, м. Кропивницький
ВПЛИВ МАРКЕТИНГОВИХ, Ф1НАНСОВИХ ТА ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й НА РОЗВИТОК 1НФОКОМУШКАЦШНО1 СФЕРИ ЯК СКЛАДОВО1 1ННОВАЦШНО1 1НФРАСТРУКТУРИ
Постановка проблеми. В сучасному динамiчному середовищi рiзко змшюеться роль шфокомушкацшно! сфери, вщповщно видозмiнюються та вдосконалю-ються використовуванi методи та технологи. Сучасний iнфокомунiкацiйний простiр дае змогу активно ств-працювати державному та приватному сектору, владi та бiзнесу, ^ найголовнiше, на рiвнi кра!ни розбудову-еться економiчний та фiнансовий просир завдяки ш-фокомунiкацiйнiй сферi.
У ниншшх умовах розвиток шфокомушкацшно! сфери як складово! шновацшно! iнфраструктури це запорука успшно! дiяльностi не тшьки будь-якого тд-приемства а й держави в цшому. Очевидним е факт, що iнфокомунiкацiйнi технологи дають можливiсть суттево пiдвищити ефективнiсть розв'язання рiзнома-нiтних задач маркетингового, фшансового або цифрового характеру. Розвиток шфокомушкацшних техно-логiй та !х масове впровадження е необхiдною умовою розвитку сучасного динамiчного суспшьства.
Анашз останн1х дослщжень i публiкацiй. Пщви-щення рiвня розвитку шфорокомушкацшно! сфери на макроекономiчному рiвнi е комплексним завданням, виршення якого потребуе загально! пiдтримки сус-пiльства з боку держави, господарюючих суб'ектiв та защкавлених громадян. Питанням розвитку шфокомушкацшно! сфери присвяченi працi заруб1жних та вгг-чизняних науковцiв. Значний науковий доробок зро-били сучаснi науковщ: К. В. Безверхий, К. О. Безугла,
H. I. Бузак, I. В. Дульська, В. М. Жук, Т. Т. Ковальчук,
I. Ю. Марко, 6. I. Марко, 6. В. Мних, К. В. Панькова, Н. М. Пелешко та деяю шшь
Видыення невир1шени\ ран1ше частин загально! проблеми, котрим присвячуеться стаття. Незважаючи на прийняття Закону Укра!ни «Про нацiонапьну про-граму шформатизаци» [7], ступiнь розробленостi проблематики розвитку та удосконалення шфокомушка-ци укра!нського суспшьства й досi залишаються не ви-значеними. Нинi практично вщсутня комплекснiсть дослiджень щодо особливостей шфокомушкацшно! сфери як складово! шновацшно! шфраструктури.
Розвиток iнфокомунiкацiйно! сфери в кра!ш та впровадження новiтнiх технологш в усi сфери суспшь-ного життя, дiяльнiсть органiв виконавчо! влади i ор-ганiв мiсцевого самоврядування, бiзнесу, домогоспо-дарств розглядаються як прюритетт напрями державно! полггаки. Ринок iнфокомунiкацiйних технологiй перебувае в сташ активного становлення та повинен стати основою для учасниюв у побудовi шформацш-ного суспшьства в Укра!ш. Тут актуапьностi набувае необхщшсть вирiшення проблем забезпечення учасни-юв та його суб'ектiв повною достовiрною iнформацiею щодо усiх сфер дiяльностi для пiдтримки процесiв прийняття управлшських рiшень, сприяння станов-ленню державноси, пiдвищення продуктивностi сус-пшьного виробництва продукцп i послуг на основi широкомасштабного використання iнформацiйних технологш, зростання економiчного потенцiапу регюшв, покращення соцiапьно-економiчних та екологiчних умов життя людини. У бiльшостi сучасних дослiджень, що стосуються процесу шфокомушкацш та створення iнформацiйного суспшьства, спостер^аеться рiзне вiдношення до ролi шформацшного чиннику у соща-льно-економiчному розвитку Укра!ни та недостатньо повно розглядаеться його вплив на розвиток шновацшно! шфраструктури. Тому дослщження у даному напрямку е актуальними та потребують подальших на-укових ршень.
Мета статп полягае у наступному: розглянути та проаналiзувати маркетингов^ фiнансовi та цифровi технологи яю впливають на розвиток шфокомушкацшно! сфери як складово! шновацшно! шфраструктури.
Викладення основного матерiалу дослщження.
Останшм часом сформувалась негативна тенденцiя до рiзкого вщставання вiтчизняно! економiки вiд рiвня економiки розвинутих держав свiту у сферi шфокому-нiкацi!, технологiчного розвитку та продуктивносп виробництва, що викликано низькою ефективнiстю ме-ханiзмiв стимулювання до розвитку iнновацiйно! ш-фраструктури. Внаслiдок цього спостерiгаеться знач-
ний ризик стримування розвитку шфокомушкацшно! сфери як складово! шновацшно! шфраструктури.
ПщГрунтям для формування шфокомушкацшно! сфери е маркетинговi, фiнансовi та цифровi технологи, що дають можливють розвиватись технополiсам, технологiчним паркам, шновацшним центрам тощо. Iнфокомунiкацiйна сфера — це потужний iнструмент впливу на розвиток окремого пщприемства, гапузi, або в цшому держави [4]. Обчислювальна та комушка-цiйна технiка, телекомушкацшш мереж1, бази i банки даних та знань, шформацшш технологи, система ш-формацiйно-аналiтичних центрiв рiзного рiвня, ви-робництво технiчних засобiв шформатизаци, системи науково-дослiдних установ та тдготовки висококваль фiкованих фахiвцiв е складовими нацюнально! шфор-мацшно! iнфраструктури i основними чинниками, що забезпечують економiчне пiднесення. Як показуе до-свщ iнших кра!н, використання iнформацiйних техно-логiй сприяе забезпеченню нацiональних штереав, полiпшенню керованостi економiкою, розвитку на-укоемних виробництв та високих технологш, зрос-танню продуктивностi працi, вдосконаленню соща-льно-економiчних вiдносин, збагаченню духовного життя та подальшiй демократизаций суспшьства. На-цiональна iнформацiйна iнфраструктура, створена з урахуванням свггових тенденцiй i досягнень, сприя-тиме рiвноправнiй штеграци Укра!ни у свiтове ствто-вариство [2].
Науковець К. О. Безугла [2] у сво!х дослщженнях проводить анатз сучасного стану сектору шформацш-них технологiй в Укра!ш на основi найбшьш автори-тетних м1жнародних оцiнок щодо ступеня та перспектив розвитку шформацшного суспшьства в Укра!ш.
К. В. Безверхий стверджуе, що удосконалення управлiння економiкою тдприемства в ринкових умо-вах господарювання, проведення заходiв з реформу -вання його суб'екпв, потребують створення ефектив-но! системи iнформацiйного забезпечення управлшня витратами виробничо-господарсько1 дiяльностi пщ-приемства i пошуку нових пiдходiв до виршення удосконалення облiкового мехашзму [1].
У сво!х наукових розробках Н. I. Бузак свою увагу зосереджуе на проблемах, яю виявлеш при аналiзi систем обл^ i контролю затрат на впровадження ш-формацiйних технологiй, а саме: непридатшсть класи-ф^ци затрат для побудови системи шформацшного забезпечення управлшня 1Т-проектами, неузгодже-нiсть планових i облiкових моделей; вiдсутнiсть методики формування узагальнено1 шформаци у системi облiку; вiдсутнiсть чiткого розмежування затрат на впровадження шформацшних технологiй м1ж струк-турними пiдроздiлами пiдприемства в обл^; вщсут-нiсть ефективно1 методики фшансування IТ-проектiв; недосконалiсть системи контролю; унеможливлення мотивацп i оцiнки дiяльностi працiвникiв пiдроздiлiв пiдприемства [3].
Дослщження В. М. Жука присвяченi методоло-гiчним аспектам облiку iнтелектуального катталу в аграрному секторi економiки. В його наукових доробках стверджуеться, що завдяки штелектуалiзацu в сшь-ському господарствi, отримано значнi досягнення в галузi бiотехнологiй, генетики, селекци, юбернетики. Проблемними питаннями методологи бухгалтерського облiку iнтелектуального капiталу у вггчизняному аграрному секторi е зокрема: наявшсть невiдображених в балансi об'екпв штелектуально! власностi, невизна-ченiсть термiну корисного використання, вiцсутнiсть системи документування процесу комерцiалiзацil ште-лектуального катталу, неправильне трактування пра-вово! та економiчноl сутi цього капiталу, неоднознач-
нiсть методологи визначення вартюних показниюв для цшей бухгалтерського облiку, вiдсутнiсть методики ш-вентаризаци (щентифшаци) прав на об'екти штелек-туально1 власностi та дискусiйний характер питань амортизаци таких об'ектiв тощо [6].
Вплив маркетингових технологiй на розвиток ш-фокомушкацшно! сфери розглядае вщомий науковець К. В. Панькова, яка вважае, що основне призначення системи шфокомушкаци маркетингу полягае в пошуку метсдав збору, обробки та систематизации шформаци в розрiзi складових маркетингово1 дiяльностi тдприемства як учасника економiчних взаемовщносин, та його внутрiшньогосподарських процесiв, ефектив-нiсть яких безпосередньо пов'язана з маркетинговою концепцiею пiдприемства. Тому елементи системи ш-формацiйного забезпечення маркетингу повинш, з одного боку, вщображати послiдовнiсть оргашзаци мар-кетингово1 дiяльностi на машинобудiвному пщприем-ств^ з iншого — спрямовувати !! на досягнення по-ставлених цшей [11].
Процес маркетингового управлiння базуеться на шформаци, що по сво!й сутi е складовою шфокомушкацшно! сфери, И розвиток залежить вщ ступеня використання сучасних досягнень у галузi iнформатики i юбернетики. Маркетинговi технологи в шфокомуш-кацшнш сферi дозволять обГрунтовувати ефективнi управлшсью рiшення iз врахуванням реально1 ринко-во! ситуаци та потенцiйних швестицшно-шновацшних можливостей. Маркетинговi технологи у шфокомуш-кацiйнiй сферi повиннi бути безпосередньо пов'язаш iз управлiнською системою, центральним завданням яко! е завдання регулювання. У той же час важливим завданням iнформацiйного забезпечення маркетинго-во! дiяльностi е умови для структуризаци маркетингових даних, де ключовою позицiею е розробка рiшень iз концентраций та розподшу шформаци на рiвнi всього пiдприемства, в межах якого виршально! ролi набувае шформащя стратегiчного i прогнозного характеру з метою шновацшного розвитку. Тут особливого зна-чення набувають маркетинговi шформацшш потоки, яю залежать вiд системного функцюнування пщпри-емства та шформацшно! взаемоди iз постачальниками та покупцями. Видшення тако! окремо! складово! ш-формацшно! сфери як маркетингова орiентацiя дозволить змiстити акцент на шформацшному забезпеченнi формування взаемовiдносин з органами державно! влади, податковими, виконавчими органами, а також покупцями та продавцями.
Крiм того, в дiяльностi пiдприемств використову-ються також цифровi та фiнансово-економiчнi елементи, яю для iнтеграцi! та ефективного управлшня потребують шформацшного взаемозв'язку та вщпо-вiдного iнформацiйного простору, що дозволить централiзовано керувати асортиментом, обсягом i збу-том вироблено! продукци, товарними потоками, забез-печити мониторинг ринку, скоординовано розвивати взаемини з постачальниками i покупцями. Це пщ-тверджуе високу залежнiсть м1ж ефективнiстю маркетингових трансакцiй i рiвнем !х iнформацiйного забезпечення, що визначаються можливостями накопи-чення та активного використання штегрованих шформацшних ресуретв.
Вiдомi науковцi у напрямку iнформатизацi! Т. Т. Ковальчук, I. Ю. Марко, 6. I. Марко стверджу-ють, що саме економiчна iнформацiя зумовлюе процес проектування, планування, узгодження, контролю не-обхщних та назрiлих рiзновидiв господарсько! пщпри-емницько! дiяльностi, яка за умови пщпорядкування стратегiчним цiлям та прюритетам держави нацелена на задоволення макроекономiчних i суспшьних потреб
[8]. Також, ними стверджуеться, що загальновизнаним фактом е взаемозалежшсть мiж темпами та рiвнем розвитку шформацшних технологiй i фiнансово еко-номiчним розквiтом кра!ни. Але це вщбуваеться за умови, коли iнформацiя використовуеться, як необхщ-ний та важливий макроекономiчний ресурс, розвивае i посилюе ринок економiчно! iнформацi!. Недооцiнка важливоси всебiчного розвитку ринку економiчно! ш-формаци чи неправильна обрана стратепя шформати-зацн та запровадження телекомушкацшних й штер-нет-технологiй прирiкае таку державу на хронiчне вщ-ставання та стр1мке падiння у напрямку рiвня глобально! периферн [8].
6. В. Мних i Н. М. Пелешко вважають, що до-датковi «витрати iз впровадження шформацшних технологш i систем виправдовуються новою яюстю й ефективнiстю маркетингово! полiтики. Тальки сис-темнi штегроваш оцiнки е достатнiми для визначення поведшки суб'ектiв господарювання в умовах ресурс-них обмежень. З шшого боку, монiторинг ресурсних обмежень передбачае пошук альтернативних еконо-мiчних проекив, за якими максимiзуеться результат мобгшзацн економiчного потенцiапу цих суб'ектiв господарювання» [10].
Важливий науково-анаштичний внесок у процес дослiдження та аналiзу цифровiзацi! зроблено науков-цем I. В. Дульською, яка проводить глибокий комп-лексний анапiз витрат бюджету на цифровiзацiю, i яка наголошуе на тому, що з активiзацiею регiонапьно! де-центрапiзацi! постае питання визначення джерел ф1-нансового забезпечення заходiв цифровiзацi! базових галузей у регюнах [5].
На думку I. В. Дульсько! попри увагу держави до виршення проблем е-урядування в Укра!ш, значш об-сяги фшансових ресурсiв, як держава спрямовуе на щ цiлi, заходи усiх гшок влади часто залишаються фраг-ментарними, недостатньо системними i результатив-ними. Це тдтверджуе вiдставання кра!ни по ряду м1ж-народних рейтингiв, особливо щодо тих !х частин, яю характеризують роль держави як у процеа створення необхiдних умов цифровiзацil, так i !! використання [5].
У процес iнфокомунiкацi! активно спiвпрацюють вс суб'екти соцiапьно-економiчно! системи, адже вона значною мiрою сприяе пiдвищенню штенсивно-стi суспшьного виробництва, рiвня добробуту, якосп життя. Але, у цьому процеа найвагомiшу функцiю ви-конуе держава, осюльки активно впроваджуючи, регу-люючи та захищаючи держава сприяе налагодженню бшьш ефективно! взаемоди м1ж сво!ми пiдроздiлами, з громадянами, бiзнесом, а також забезпечуе шновацш-ний розвиток базових галузей економiки. Однак ощ-нити реальний обсяг витрат громадян, бiзнесу та держави за уетма рiвнями дуже складно, оскшьки рiвень оприлюднення iнформацi! дуже низький [15].
I. В. Дульська вважае, що питома вага витрат держави через централью органи виконавчо! влади, що безпосередньо працюють в шфокомушкацшному се-редовищi, е незначною в порiвняннi з центральними органами виконавчо! влади, яю вiдповiдають за сек-тори, що мають прюритетне бюджетне фшансу-вання — охорона здоров'я, освгга, культура, аграрний та шфраструктурний сектори, про що свщчать данi таблицi.
Таблиця
Центральн1 органи виконавчо! влади М^н грн
2017 2018 2019
Державний бюджет, з нього 841402,8 991930,7 1112130,0
Державне агентство з питань е-урядування 249,0 151,5 48,4
Нащональна комгая, що здшснюе державне регулювання у сфер1 зв'язку та гнформатизацй 61,6 97,3 86,6
Адмiнiстрацiя Державно! служби спец1ального зв'язку та захисту шформацй 2027,9 2338,5 2925,4
М1н1стерство iнформацiйно! попiтики 261,8 862,1 5456,4
Мiнiстерство культури 4282,8 6420,8 6989,8
Державний комiтет телебачення i радюмовлення 1473,5 863,0 1097,9
Нацрада з питань телебачення i радiомовпення 47,6 104,9 124,9
Державне агентство з питань кшо 516,0 520,7 521,2
Укра!нський iнститут нацiонапьно! пам'яп 26,7 62,9 127,3
Державна спецiапьна служба транспорту 498,0 564,7 801,3
Мшстерство аграрно! попiтики та продовольства 9442,3 12075,7 13858,1
Мшстерство iнфраструктури 916,9 3234,4 3050,6
Державне агентство iнфраструктурних проектш 2,0 10,6 2106,6
Державна служба з питань геодезй, картограф!! та кадастру 1108,8 1902,3 1705,3
На жаль, наведет дат свщчать про рiзке змен-шення бюджетних витрат на Державне агентство з електронного урядування, що е вкрай незадовшьним показником.
Iнфокомунiкацiйна сфера протягом наступного десятилитя мае сприяти зростанню ВВП бшьш н1ж в два рази, осюльки новi технологи починають стано-вити велику частку ринку. Найбiльшi обсяги витрат будуть припадати на телекомушкацшш технологГ! та новi технологГ!. Протягом наступних п'яти роюв зрос-тання витрат на традицшш технологi! буде залежати вiд чотирьох видiв платформ: хмарних, моб^льних, со-цiапьних i великих даних/анапiтики. У той же час еко-номiя витрат, створювана хмарою i автоматизащею, приведе до зб^льшення iнвестицiй у новi технологГ!, так! як штучний iнтелект (AI), робототехнiка, AR / VR.
Частка витрат на технологи безпеки нового поко-лiння також буде продовжувати зростати. Незважаючи
на тенденщю швидкого зростання IКТ, виникае ряд питань, пов'язаних зi складшстю !х впровадження. Серед основних бар'ерiв варто вид^лити: висок1 витрати на розробку нових технологiй, проблеми у сферi к1-бербезпеки, вщсутшсть необхiдно! iнфраструктури або погано налагоджеш зв'язки мiж !! елементами, незрь лiсть та непередбачуванiсть деяких технологш, вщсутшсть або недосконалють законодавчо! бази для регу-лювання процеав, пов'язаних iз застосуванням IКТ (наприклад, блокчейн) [12].
Очiкувана користь вщ застосування iнфокомунi-кацiйних технологiй у виробничому процеа та повсяк-денному житп передбачае: зб^льшення ефективностi обробки «великих» даних, оптимiзацiю виробничих процеетв та !х автоматизацiю, перехiд вщ традицiйних датацентрiв до центрапiзованих хмарних аналопв, зб^льшення обчислювального потенцiапу сучасних су-перкомп'ютерiв, новi можпивостi для створення при-
стро'1в «розумного» будинку, пiдключення до мережi важкодоступних регiонiв, збгльшення емноси носив iнформацiï i зниження вартосп зберiгання даних [12].
Вiдповiдно до даних, що надають мiжнароднi консалтинговi агентства, в iнфокомунiкацiйнiй сферi видгляють таю глобальнi технологiчнi тренди: розвиток технологш штучного штелекту; хмарш обчис-лення; робототехнiка; iнтелектуальнi речi (у т.ч. 1н-тернет речей); штелекгуальш додатки; квантовi та пе-риферiйнi обчислення; оптика вгльного простору; технологи кремшево'1 фотонiки; доповнена та вiртуальна реальнiсть; технологи 5G та 6G; блокчейн; фiнтех технологи; цифровi екосистеми.
За прогнозами аналггичних компанiй, найбгль-шим буде ринок технологш штучного штелекту. За даними аналогичного моделювання, проведеного McKinsey Global Institute наприюнщ 2018 року, штуч-ний iнтелект може здiйснити додатковий внесок у що-рiчне зростання ВВП на 1,2% протягом як мтмум на-ступного десятирГччя. До 2030 року штучний iнтелект може забезпечити додаткову глобальну економiчну ак-тивнiсть у розмiрi $13 трлн, що приведе до збгльшення його повсюдного вкладу в ус галузi поряд iз впро-вадженням шших перетворюючих технологiй. Нинi вклад технологш штучного штелекту у свгтовий ВВП становить близько $1 трлн [12].
Аналпики також припускають, що близько 70% компанш у всьому свт запровадять принаймнi одну форму штучного штелекту до 2030 року в рамках масштабування свое'1 дiяльностi, а значна частина великих тдприемств буде використовувати повний спектр юнуючих шновацш для посилення дiючих на-прямiв бiзнесу.
Хмарнi обчислення роздглеш на три категори: ш-фраструктура як послуга (IaaS), платформа як послуга (PaaS) i програмне забезпечення як послуга (SaaS). На сьогодш найбгльшим сегментом хмарно'1 iндустрiï е SaaS i, вщповщно до прогнозiв, ця тенденцiя збере-жеться у майбутньому.
У 2017 рощ свгтовий ринок SaaS склав $104 млрд. За даними експерпв, до 2027 року вш зросте до $ 346 млрд, а середньорГчний темп зростання складе 25,9%.
КрГм того, прогнози розвитку ринку вказують на те, що до 2022 року зростання ринку хмарно'1 робото-техшки складе бгльше нж 20% i обсяг ринку хмарно'1 робототехшки виросте до $ 21,78 млрд до 2022 року.
Очжуеться, що ринок послуг 5G виросте з $ 53,93 млрд у 2020 р. до $123,27 млрд до 2025 року при су-купному рГчному темт зростання 18% протягом про-гнозованого перюду. Передбачаеться, що зростаючий попит на надшш послуги зв'язку з мшмальними за-тримками й тенденци до зростання у сферГ м1жмашин-ного зв'язку дозволять ринку послуг 5G продовжити розширюватися.
Обсяг ринку штелектуальних додатюв у 2017 рощ склав $7,33 млрд, а до 2023 року, згщно з прогнозами, вш досягне $46,98 млрд, збгльшившись за сукупним рГчним темпом зростання на 32,9% протягом прогно-зованого перюду. Основними факторами зростання ринку штелектуальних додатюв е зростаюче число ко-ристувачГв смартфошв по всьому свгту, зростаюче впровадження технологи штучного штелекту i зроста-юча тенденщя реклами на основГ мобгльних додатюв [12].
Отже, розвиток шноващйно'1 дГяльносп е одним Гз найважливших системних факторГв пщвищення рГвня конкурентоспроможносп економГки та нащо-нально'1 безпеки держави. 1нфокомушкацшш технолога вдаграють у цьому випадку особливу роль.
Так, передбачено у Стратеги сталого розвитку держави до 2020 року забезпечення стшко'1 динамГки зростання економГки на основГ проведення структур-них реформ за вектором «Програми розвитку шновацш» з метою змщнення шституцшно'1 спроможносп шновацшно'1 шфраструктури, основою яко'1 виступае сфера шфокомушкацш. Стратепчна програма перед-бачае, що необхщною умовою для розвитку дщжиталЬ зацИ суспшьства е можливють пщключення його суб'екпв до 1нтернету [14]. Але, за нинштх спмких темтв дщжиталГзаци пщключення до 1нтернету не-достатньо. Для того, щоб отримати максимальний ефект з повного спектру можливостей в 1нтернета, треба мати широкосмуговий доступ (ШСД). Вщпо-вщно до «Стратеги 2020», реалГзащя нащонально'1 стратеги з метою подальшого розвитку шформацшного суспшьства в Украш як шновативного суспгль-ства передбачае:
пщвищення рГвня обГзнаноси населення у ком-п'ютерних технолопях, та можливють широкого к впровадження i використання у сощальнокультурнш сферГ й шших секторах економГки на основГ розробки та впровадження вщповщних галузевих i м1жгалузевих програм;
мшмГзащя цифрово'1 нерГвносп в доступ грома-дян Украши до електронних комушкацш та шформацшних ресурав як «першого рГвня» (доступу нових ко-ристувачГв), так i «другого рГвня» (доступу юнуючих користувачГв), що пов'язано Гз сощально-вжовим роз-ривом через низькг доходи, особливо певних категорш громадян, та географГчно-культуролопчним розривом, що потребуе реалГзаци компенсацшного мехашзму (субсидш) операторам на подключения за доступними щнами, враховуючи рГвень доходГв населення тощо.
Вщповщно до «Стратеги 2020», шститущонально-технолопчний рГвень спрямований на створення цЫсно'1 правово'1 системи щодо [14]:
зобов'язань (регуляторш) Гз надання ушверсаль-них послуг на оператора телекомушкацш Гз ютотною ринковою перевагою не тгльки у сферГ фшсованого зв'язку, але й мобгльного зв'язку i швидюсного доступу до 1нтернету з урахуванням принципу «техноло-пчно'1 нейтральноси»;
запровадження мехашзмГв розвитку ринку ш-дустрГального 1нтернету на основГ розробки галузевих стандарта Гз забезпеченням прискорення гармошзаци нацГонального законодавства з нормами законодав-ства бвропейського Союзу;
удосконалення механГзмГв захисту прав спожива-чГв телекомунГкацГйних послуг у разГ припинення дГя-льностГ операторГв, провайдерГв телекомунГкацГй.
На адмГнГстративно-економГчному рГвнГ, створення нащональних цифрових ГнформацГйних ресур-сГв передбачае [14]:
зменшення бар'ерГв входу на ринок через обтяж-ливГ процедури виходу на ринок телекомушкацш на основГ удосконалення лщензування у сферГ телекому-нГкацГй;
удосконалення мехашзм1в нагляду (контролю) у сферГ телекомунГкацГй, що спрямованГ на запобГгання порушенням, i зниження потенцГйно можливого тиску на суб'екти господарювання;
змщнення шформацшно'1 безпеки та кгбербез-пеки на основГ доктрин i мгжнародних сертифГкатГв у сферГ управлГння шформацшною безпекою;
розвиток електронного урядування на основГ програми з надання електронних адмшстративних по-слуг.
Завдяки цифровим шформацшним ресурсам, здГйснюеться активний обмш даними м1ж такими
об'ектами, як: держава^знес, держава-громадянин, держава-держава. G певний перелш послуг, обов'язко-вих для надання ïx онлайн, вщповщно до Директиви GC. Для 6i3TOcy це соцiальнi внески ствробггаиюв, корпоративний податок, ПДВ, реестрацiя ново'1 ком-пани, подання статистично'1 шформацп, митнi деклараций, екологiчнi дозволи, держзакутвль Для громадян перелiк бшьш розширений — ПДФО, пошук роботи, соцiальнi привше'^ особистi документи, реестращя авто, громадсью бiблiотеки, заява в мЫщю, заявка на дозвш бущвництва, свiдоцтва на шлюб та народження, заявки на вступ до ВНЗ, змша адреси, сервiси охорони здоров'я.
Стратепя сталого розвитку в Украïнi впроваджу-еться та функцiонуе вiдповiдно до принцитв рефор-мування цифрових комушкацш сектора GC:
1. Сприяння розвитку конкуренци та можливiсть запровадження в разi потреби нацiональним регуля-торним органом функщонального розподшу в обслу-говуванi iнфраструктури i наданнi послуг.
2. Удосконалення регулювання шляхом реоргаш-заци роздрiбного та оптового ринюв сферi електрон-них комунiкацiй та послуг.
3. Змщнення внутрiшнього ринку та штегращя до загальноевропейських правил за рахунок координаци регулювання в державах — членах GC.
4. Покращення захисту споживачiв за рахунок розширення спектру прав споживачiв електронних ко-мунiкацiйниx послуг: вiдкритiсть шформацп про щни; полегшення переходу ктентав вiд одного сервю-про-вайдера до шшого; полегшення доступу до електронних комушкацшних послуг для людей з обмеженими фiзичними можливостями; обов'язок оператс^в ш-формувати свогх ктенив у разi iснування ризику роз-криття персональних даних клiентiв; боротьба зi спамом, шпигунськими програмами тощо [13].
Висновки. Отже, вiдзначенi стратепчш завдання створення сучасно'1 iнновацiйноï системи, що включа-тиме теxнологiчнi та науковi парки, венчурнi фонди, мереж трансферу теxнологiй тощо, потребуе запровадження меxанiзмiв державно-приватного (публiчно-приватного) партнерств в шновацшнш сферi та мае бути спрямовано на законодавче встановлення стиму-люючих особливостей для нових виробництв, а також компанш сфери шфокомушкацш. Так, через запровадження ефективних стимулiв для розвитку сфери ш-фокомунiкацiй i пiдвищення ïï конкурентоспромож-ностi на свiтовому ринку з метою переходу на шнова-цшний шлях розвитку краши та забезпечення трансформаций державно'1 шновацшно1 полiтики шляхом прискорення запровадження шфокомушкацшних тех-нологiй i розвитку нащональних iнформацiйниx ре-сурсiв. Тому, необхщшсть розвитку сфери шфокому-нiкацiй е одшею з прiоритетниx у планах забезпечення розбудови шновацшно1 iнфраструктури, ефективна дь яльнiсть яко'1 гарантуе взаемодж» суб'ектiв i об'ектiв iнновацiйноï дiяльностi, а також доступ до рiзниx ш-формацiйниx ресурсiв, що, у свою чергу, дозволить тдвищити ефектившсть використання iнновацiйного потенцiалу краши.
Список використаних джерел
1. Безверхий К. В. Непрямi витрати в системi уп-равлiння промислових пiдприемств: облшово-конт-рольний аспект: монографiя. Кшв: Центр учбово'1 ль тератури, 2013. 276 с.
2. Безугла К. О. 1нформацшно-комушкацшш технологи як фактор шновацшного розвитку економiки.
Економжо-математичне моделювання сощально-еконо-MÍHHux систем. 2013. Вип. 18. С. 42-55. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/emmses_2013_18_5.
3. Бузак Н. I. Облш i контроль затрат на впровадження сучасних шформацшних технологш : автореф. дис. ... к.е.н. : спец. 08.00.09 — бухгалтерський облж, аналiз та аудит (за видами економiчноï дiяльностi) Кшв, 2009. 20 с. URL www.nbuv.gov.ua/ard/2009/09b nisit.zip.
4. Дерш В. А. Облiк i аналiз витрат пiдприeмства на iнтелектуалiзацiю, iнформатизацiю та iнформацiю. Всник ЖДТУ, 2014, № 3 (69). С. 50-56.
5. Дульська I. В. Бюджетне забезпечення цифро-вiзацiï у рамках e-урядування в Украшь Економжа i прогнозування, 2019. № 1. С. 51-69.
6. Жук В. М. Концепщя розвитку бухгалтерского облiку в аграрному сектср економiки: моног-рафiя. Кшв : ННЦ 1АЕ, 2009. 648 с.
7. Закон Украши «Про нащональну програму ш-форматизаци». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/74/98-%D0%B2%D1%80#Text.
8. Ковальчук Т. Т., Марко I. Ю., Марко G. I. Су-часний iнформацiйний ринок (концептуально-тзна-вальний контекст): монографiя. Киiв: Знання, 2011. 255 с.
9. Коваль В. В., Толкачева Г. В., Небога Т. В. Стратепчш орieнтири сфери шфокомушкацш як скла-дово'1 нащонально1 iнновацiйноï iнфраструктури. Проблеми економжи. 2017. № 1. С . 89-93.
10. Мних G. В. Пелешко Н. М. Науковий рiвень аналогичного забезпечення креативного менеджменту. E^mMiH^ науки. Сер. "Облж i фшанси". 2012. Вип. 9 (2). С. 425-431.
11. Панькова К. В. Маркетинг як нова сучасна концепщя управлшня, напрями його шформацшного забезпечення. Competitiveness: economics, marketing, management: Collective monograph. C.E.I.M., Valencia, Venezuela, 2016. С. 30-38.
12. Писаренко Т. В., Кваша Т. К., Рожкова Л. В. Стан шновацшно1 дiяльностi та дiяльностi у сферi трансферу технологш в Украш у 2018 рощ. Аналтична дов1дка. Кшв: Укр1НТ1, 2019 р. 80 с.
13. Про схвалення Концепци розвитку цифрово'1 економжи та суспшьства Украши на 2018—2020 рр.: Розпорядження Кабшету Мшс^в Украши вiд 17.01.2018 р. № 67-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/ ua/npas/pro- shvalenny.
14. Стратегiя сталого розвитку Украши 2020. URL: https: //zakon. rada.gov. ua/laws/show/5/2015#Text.
15. Яценко М. С. 1нфокомушкаци як чинник со-цiально-економiчного та науково-технiчного розвитку Украши та ïï репошв у контекстi розбудови шформацшного суспшьства. Економжа: реали часу. 2012. № 1 (2). С. 143-146.
16. Гуцалюк О. М. Теоретико-методолопчне забезпечення формування мехашзму управлшня корпо-ративними штеграцшними процесами. Вкник економi-чног науки Украти. 2017. № 2 (33). С. 28-33.
17. Гуцалюк О. М. Розвиток державного регулювання економiчних вщносин у сферi банкрутства в Ук-рашь Вкник економiчноï науки Украти. 2020. № 1 (38). С. 188-191. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020. 1(38).188-191.
18. Мiхно I. С., Коваль В. В., Наволокша А. C. Управлшня ризиками соцiальноï безпеки як фактору сталого розвитку економiки промисловость Всник економiчноï науки Украти. 2020. № 1 (38). С. 148-153. doi: https://doi. org/10.37405/1729-7206.2020.1(38). 148153.
References
1. Bezverkhyi K. V. (2013). Nepriami vytraty v syste-mi uprav-linnia promyslovykh pidpryiemstv: oblikovo-kontrolnyi aspekt [Indirect costs in the management system of industrial enterprises: accounting and control aspect]. Kyiv, Centr uchbovoji literatury [in Ukrainian].
2. Bezuhla K. O. (2013). Informatsiino-komunika-tsiini tekhnolohii yak faktor innovatsiinoho rozvytku ekonomiky [Information and communication technologies as a factor of innovative economic development]. Ekono-miko-matematychne modeliuvannia sotsialno-ekonomich-nykh system — Economic and mathematical modeling of socio-economic systems, Vol. 18, pp. 42-55. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/emmses_2013_18_5 [in Ukrainian].
3. Buzak N. I. (2009). Oblik i kontrol zatrat na vprovadzhennia suchasnykh informatsiinykh tekhnolohii [Accounting and cost control for the implementation of modern information technologies]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv. Retrieved from: http://www.nbuv. gov.ua/ ard/2009/09bnisit.zip [in Ukrainian].
4. Derii V. A. (2014) Oblik i analiz vytrat pidpryiem-stva na intelektualizatsiiu, informatyzatsiiu ta informatsiiu [Accounting and analysis of enterprise costs for intellectualization, informatization and information]. Visnyk ZhDTU — Bulletin of ZhSTU, Vol. 3 (69), pp. 50-56 [in Ukrainian].
5. Dulska I. V. (2019). Biudzhetne zabezpechennia tsyfrovizatsii u ramkakh e-uriaduvannia v Ukraini [Budget support of digitalization in the framework of e-government in Ukraine]. Ekonomika iprohnozuvannia — Economics and forecasting, Vol. 1, pp. 51-69 [in Ukrainian].
6. Zhuk V.M. (2009). Kontseptsiia rozvytku bukhhal-terskoho obliku v ahrarnomu sektori ekonomiky [The concept of accounting development in the agricultural sector of the economy]. Kyiv, NNC IAE [in Ukrainian].
7. Zakon Ukrainy «Pro natsionalnu prohramu infor-matyzatsii» [Law of Ukraine "On the National Informatization Program"]. Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/74/98-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].
8. Kovalchuk T. T., Marko I. Yu., Marko Ye. I. (2011). Suchasnyi informatsiinyi rynok (kontseptualno-piznavalnyi kontekst) [Modern information market (conceptual-cognitive context)]. Kyiv, Znannja [in Ukrainian].
9. Koval V. V., Tolkacheva H. V., Neboha T. V. (2017). Stratehichni oriientyry sfery infokomunikatsii yak skladovoi natsionalnoi innovatsiinoi infrastruktury [Strategic guidelines of infocommunications as a component of the national innovation infrastructure]. Problemy ekono-miky — Problems of the economy, Vol. 1, pp. 89-93 [in Ukrainian].
10. Mnykh Ye. V. Peleshko N. M. (2012). Naukovyi riven anali-tychnoho zabezpechennia kreatyvnoho menedzhmentu [Scientific level of analytical support of
creative management]. Ekonomichni nauky. Ser. "Oblik i finansy" — Economic sciences. Ser. "Accounting and Finance", Issue 9 (2), pp. 425-431 [in Ukrainian].
11. Pankova K. V. (2016). Marketynh yak nova suchasna kontseptsiia upravlinnia, napriamy yoho infor-matsiinoho zabezpechennia [Marketing as a new modern concept of management, directions of its information support]. Competitiveness6: economics, marketing, management : Collective monograph. C.E.I.M., Valencia, Venezuela [in Ukrainian].
12. Pysarenko T. V., Kvasha T.K., Rozhkova L. V.
(2019). Stan innovatsiinoi diialnosti ta diialnosti u sferi transferu tekhnolohii v Ukraini u 2018 rotsi [The state of innovation and activity in the field of technology transfer in Ukraine in 2018]. Kyiv, UkrINTI [in Ukrainian].
13. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018—2020 rr.: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17.01.2018 r. № 67-r [On approval of the Concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018—2020: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated January 17, 2018 № 67-r]. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-shvalenny [in Ukrainian].
14. Stratehiia staloho rozvytku Ukrainy 2020 [Sustainable Development Strategy of Ukraine 2020]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015#Text [in Ukrainian].
15. Yatsenko M. S. (2015). Infokomunikatsii yak chynnyk sotsialno-ekonomichnoho ta naukovo-tekhnich-noho rozvytku Ukrainy ta yii rehioniv u konteksti rozbu-dovy informatsii-noho suspilstva [Infocommunications as a factor of socio-economic and scientific-technical development of Ukraine and its regions in the context of information society development]. Ekonomika: realii chasu — Economy: the realities of time, Vol 1 (2), pp. 143-146 [in Ukrainian].
16. Hutsaliuk O. M. (2017). Teoretyko-metodolo-hichne zabezpechennia formuvannia mekhanizmu up-ravlinnia korporatyvnymy intehratsiinymy protsesamy [The theoretical and methodological foun-dation of corporate integration development management mechanism forming]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy. 2017. 2 (33). pp. 28-33 [in Ukrainian].
17. Hutsaliuk O. M. (2020). The development of state regulation of economic relations in field of bankruptcy in Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), pp. 188-191. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206. 2020.1(38).188-191 [in Ukrainian].
18. Mikhno I. S., Koval V. V., Navolokina A. S.
(2020). Social Security Risk Management as a Factor in the Sustainable Development of the Industrial Economy. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (38), pp. 148-153. doi: https://doi. org/10.37405/1729-7206.2020.1(38). 148153 [in Ukrainian].
Grarra Hagiôm^a go pega^ii 21.07.2020
Формат цитування:
Гуцалюк О. M., Гаврилова H. В. Вплив маркетингових, фшансових та цифрових технологш на розвиток шфокомушкацшно1 сфери як складово'1 шновацшно1 шфраструктури. Вкник eK0H0Mi4H0Ï науки Украти. 2020. № 2 (39). С. 166-171. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).166-171
Hutsaliuk О. M., Havrylova N. V. (2020). Influence of Marketing, Financial and Digital Technologies in the Development of Infocommunication Sphere as a Component of Innovation Infrastructure. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), рр. 166-171. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).166-171
