CC BY
10
УДК 336.22:004(477)
Свгговий Д0СВ1Д ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАНИЯ СУБХКТ1В 1ИДУСТР1Т
ПРОГРАМНО! ПРОДУКЦ»"
© 2016
коваль о. в.
УДК 336.22:004(4771
Коваль О. В. Свгговий досвщ податкового регулювання суб'ектчв ¡ндустрЛ програмноТ продукци
Мета cmammi полягае в дотджент прогресивного досв1ду податкового регулювання суб'ект'ю шдустри програмноi продукцПв розвинених кранах свту та визначення шляж удосконалення процеав оподаткування ix в УкраМ. Виявлено, що у свiтовiй практиц використовуються ком-бтацП з чотирьох вид'в податкових стимул'в: податкове вирахування (зменшення податковоi бази на величину витрат); податковий кредит (зменшення податку до сплати на величину тестицш); п'шьговi ставки (з податку на прибуток, з ПДВ або як зв'шьнення в'д митних збор'в); прискорена амортиза^я (основнихзасоб'в). Знеподатковихстимул'вусвiтi широкозастосовуютьр'втгрошовiгранти iф'шансовiпрограми. За-пропоновано шляхи вдосконалення процеав податкового регулювання суб'ект'в шдустри програмно:' продукцПв УкраМ, враховуючи позитивний досвiд промислово розвинутих крани та кра!н бвропейського Союзу. Ключов'! слова: 'тдустр'т програмноiпродукцП, податкове регулювання, свтовий досв'д. Шбл.: 8.
Коваль Олексй Валерйович -астрант, Хмельницький ушверситет управл'тня та права (вул. Геро1в Майдану, 8, Хмельницький, 29000, Украна) E-mail: kovaloleksii@gmail.com
УДК 336.22:004(477) Коваль А. В. Мировой опыт налогового регулирования субъектов индустрии программной продукции
Цель статьи заключается в исследовании прогрессивного опыта налогового регулирования субъектов индустрии программной продукции в развитых странах мира и определение путей совершенствования процессов налогообложения их в Украине. Выявлено, что в мировой практике используются комбинации из четырёх видов налоговых стимулов: налоговый вычет (уменьшение налоговой базы на величину расходов); налоговый кредит (уменьшение налога к уплате на величину инвестиций); льготные ставки (по налогу на прибыль, по НДС или освобождение от таможенных сборов); ускоренная амортизация (основных средств). Из неналоговых стимулов в мире широко применяют различные денежные гранты и финансовые программы. Предложены пути совершенствования процессов налогового регулирования субъектов индустрии программной продукции в Украине, учитывая положительный опыт промышленно развитых страны и стран Европейского Союза. Ключевые слова: индустрия программной продукции, налоговое регулирование, мировой опыт. Библ.: 8.
Коваль Алексей Валериевич - аспирант, Хмельницкий университет управления и права (ул. Героев Майдана, 8, Хмельницкий, 29000, Украина) E-mail: kovaloleksii@gmail.com
UDC 336.22:004(477) Koval O. V. The World Experience of Tax Regulation of Actors in the Software Industry
The article is aimed at studying the progressive experience of tax regulation of actors in the software industry in the developed world countries, determining ways of improving processes of their taxation in Ukraine. The article discloses that in the world practice combinations of four types of the tax incentives are used: tax deduction (decreasing the tax base as to the amount of expenses); tax credit (decreasing taxes payable as to value of investment); preferential rates (on income tax, VAT, or exemption from customs duties); accelerated depreciation (of fixed assets). As for the non-tax incentives, various monetary grants and financial programs are widely used in the world. Some ways to improve the processes of tax regulation of actors in the software industry in Ukraine have been proposed, taking into account positive experience of the industrialized countries and the European Union Member States. Keywords: software industry, tax regulation, world experience. Bibl.: 8.
Koval Oleksii V. - Postgraduate Student, Khmelnytsky University of Management and Law (8 Heroiv Maidanu Str., Khmelnytskyi, 29000, Ukraine) E-mail: kovaloleksii@gmail.com
Протягом уск роив незалежност Укра!ни, шду-стрш програмно! продукци розвиваеться практично без жодного втручання з боку держави. Незважаючи на це, в УкраМ сформувався дуже потуж-ний штелектуальний потенщал 1 висою темпи зростан-ня саме в шдустри програмно! продукци.
Вона успшно конкуруе на свгговому ринку, не-впинно демонструе висою темпи розвитку та надае ро-боч1 мкця як найменше 60 тис. фах1вцям. Не вимагаючи каштальних вкладень 1 державних швестицш, шдустр1я забезпечуе до 2% ВВП кра!ни. Обсяг експорту сектора у 2015 р. перевищив $1 млрд [7].
Проте в1дсутшсть шдтримки з боку держави укра-!нсько! шдустри може призвести до негативних наслоив, зокрема, до стагнаци розвитку та втрати конкурен-тоспроможност вичизняних компанш на св1товому ринку [1, с. 43].
У кра!нах з розвиненою ринковою економжою придкяеться велика увага податковому регулюван-
ню суб'екйв шдустри програмно! продукци. Вагомий внесок у досл1дження цього питання зробили таю в1-дом1 в1тчизняш вчеш, як: Ю. М. Бажал, М. Г. Делягш, Т. В. бршова, А. Я. Жалко, В. Л. 1ноземцев, Л. Г. Мельник, С. I. Романенко; заруб1жш - Дж. Акерлоф, В. Мун-т1ян, Х. Каравел1, М. Кларк, Дж. Стилщ та багато шших. Однак в УкраМ зазначене питання потребуе подальшо-го досл1дження.
Метою статт1 е досл1дження прогресивного до-св1ду податкового регулювання суб'екйв шдустри програмно! продукци у розвинених кра!нах св1ту та визначення шлях1в удосконалення процейв оподаткування !х в УкраМ.
Досв1д кра!н - св1тових л1дер1в у сфер1 шдустри програмно! продукци - св1дчить про те, що вони вже давно усв1домили перспективи розвитку шновацшних продукйв, яю можуть створюватися суб'ектами програмно! шдустри, 1 що основною передумовою !х усшш-ного розвитку е введення податкового регулювання.
Так, у США дшть декГлька спещальних еконо-мГчних зон i режимiв оподаткування для суб'ектГв програмно! продукци. У КалГфорнГ! iснye 36 таких зон, i в кожнш з них вони мають можливкть ретроспективно отримати пкьгу. У 2009 р. прийнято закон, зпдно з яким yci суб'екти програмно! продукци, що створили новi ро-бочi мiсця за останнi п'ять роив, отримали по 40 тис. доларiв повернення кредитiв та повернення сплачено-го податку на прибуток на кожну людину. Крiм того, на федеральному рiвнi в США дшть так зваш податковi п!льги для суб'ектГв програмно! продукци, що передба-чають зниження суми податкових зобов'язань з податку на прибуток на 20 % вГд суми коштГв, що спрямовуються на розробки та дослдження [1].
Яскравим прикладом того, як застосування податкових стимyлiв сприяе розвитку шдустри програмно! продукци, е 1нд1я. Нинi !! частка складае 9,5 % ВВП, хоча ще в 1998 р. становила лише 1,2 % i 38 % у стрyктyрi екс-порту послуг. Суб'екти шдустри програмно! продукци е найбГльшими роботодавцями кра!ни - в галyзi працю-ють 10 млн оаб [4].
Заходи уряду щодо розвитку iндyстрi! та шдви-щення 'й вiддачi для шдшсько! економiки пов'язанi, на-самперед, iз офшорним програмуванням - створенням спещальних зон iз сприятливими умовами оподаткування (податкове вирахування, звкьнення вГд податкiв i прискорена амортизацiя).
КрГм цього, уряд 1нди застосовуе податковi стиму-ли для окремих шдприемств у виглядi пкьг, що дшть на перюд вiд 10 роив i бкьше. Водночас, щоб скористати-ся податковими пГльгами, необхiдно вГдповгдати цкому ряду критерив, серед яких проведення аудиту та надан-ня звГту за його пiдсyмками.
1ншим напрямом урядово! полiтики щодо шдтримки iндyстрi! стала реалiзацiя програми «Програмних технологiчних паркiв», основним завданням яких було створення сприятливих iнфрастрyктyрних умов для експорту (розвиток комушкацшно! мережГ, надання юридично! пiдтримки тощо). Схема програмних техно-логiчних паркiв об'еднуе концепцГ! iнститyцiйно! шд-тримки експорту та вкьно! економiчно! зони, а також принцишв наyкових/технологiчних паркiв з досвгду ш-ших кра!н. Шдтримка здiйснюеться на вс1х стадiях: вГд реестрацГ! суб'екта iндyстрi! програмно! продукци, по-шуку партнерiв та замовниюв, видача дозволiв на екс-порт та iмпорт, можливiсть орендувати примщення за невисокими орендними ставками i планувати свое зрос-тання та iнвестицi! залежно вiд бiзнес-моделi та отриму-вати ряд пкьг, у тому числи звГльнення вiд митних збо-рiв, можливiсть iмпортyвати все необхiдне обладнан-ня (у тому числi по лiзингy), спецiальнi умови iмпортy комп'ютерiв для проведення тренiнгiв. За дев'ять роив роботи ще! програми створено 14 парив.
Реалiзацiя програми розвитку експорту шдустри програмно! продукци через створення спещальних умов i вГльних економiчних зон мала юлька важливих наслгд-кiв. По-перше, це стимулювало створення власне гндш-ських компанш в цьому секторi. По-друге, сприяло тому, що багато великi шоземш виробники програмного за-
безпечення створили в 1нди сво! дочiрнi фiрми та фш!. Зокрема, в шдшському мiстi Хайдарабад створений еди-ний закордонний центр з розробки програмного забез-печення компанГ! Microsoft. Там же розташований центр розробок компанГ! Adobe Systems Inc. 1ншими великими компан1ями, яю вГдкрили сво! центри в Бангалор^ стали Electronic Design Automation (EDA), View Logic Systems, Polaroid, Daimler Benz та ш. Усього послугами шдшського офшорного програмування користуються зараз близь-ко 200 найбГльших компанш свпу, що входять у список Fortune. Нарешп, реалiзадiя програми стимулювало за-лучення портфельних iноземних швестицш в розвиток великих ГндГйських компанш цш сферi [6].
Завдяки цим шщативам сьогоднГ 1нд1я е найбГль-шим постачальником програмних продуктГв. Бкьше того, галузь очолила процес трансформацГ! економiки i змiнила сприйняття кра!ни на свГтовому ринку.
Китай також надае хорошГ податковi пгльги, вклю-чаючи знижену ставку ПДВ (0% для певних послуг суб'ектГв програмно! продукци), пкьгову ставку з податку на прибуток (15% суб'ектГв шдустри програмно! продукци за основною ставкою 25%) i звгль-нення вгд митних з6орГв при Гмпорт iнновацiйного об-ладнання. Також держава вгдшкодовуе весь сплачений ПДВ з шновацшного обладнання, купленого всерединi кра!ни [2].
У Сiнгапyрi дiе територiальна система оподаткування. Якщо частина доходу сшгапурсько! компанГ! вва-жаеться отриманою поза територiею Сiнгапyрy, вона не оподатковуеться. Разом з тим, Сшгапур застосовуе до-датковий стимул суб'ектГв програмно! продукци у виглядГ податкових вгдрахувань вГд 100% до 300% цкьових витрат. При цьому податкове вгдрахування понад 150 % може за-стосовуватися тгльки шдприемствами, дшльшсть яких здгйснюеться у межах кра!ни. Також компан1ям дозволя-еться вгдносити до витрат прямГ витрати на розробку та дослiдження програмних продуктГв, включаючи аморти-задiю вГдповГдного обладнання i зарплати пращвникш.
Для стимулювання суб'ектГв шдустри програмно! продукци в Ьзраш застосовуються податковГ пгльги та гранти, а саме - знижеш ставки податку на прибуток до 16% i, в деяких випадках, навГть до 5% (при звичайнгй ставцГ податку на прибуток 25%). Ставки варшються залежно вГд розмГру суб'екта та прюритетност територГ!, де вГн працюе. Серед особливостей податкового регу-лювання 1зра!лю можна назвати i пгльговий режим для бГзнес-ангелГв (приватних ГнвесторГв), який дозволяе !м з свого неоподатковуваного доходу вгдшмати суму швестицш (максимальна сума вирахування для одше! компа-нГ! - 5 млн нових Гзра!льських шекелГв), тим самим де-факто зменшувати податок на доходи фГзичних осГб.
Щодо податкового регулювання суб'ектГв шдустри програмно! продукци у кра!нах бвросоюзу, то практично ва вони мають сприятливГ умови. Окремо варто ви-дкити 1рландГю i сусГднГ з Укра!ною кра!ни - ЧехГю, Сло-ваччину i Польщу. 1рланд1я е другим у свт експортером програмного забезпечення шсля США. У даний час тут виробляеться понад 40 % усього програмного забезпечення для персональних комп'ютерГв, що продаеться в
бвропг. 1ндустргя програмного забезпечення в 1рландг! складаеться з 550 компанiй, в яких зайнято понад 15 тис. oci6. Дiяльнiсть в 1рландг! бгльше 120 зарубiжних ком-панiй з виробництва програмного забезпечення досить широка i полягае в розробцг базово! продукцг! та касто-мгзацг! i"i пгд вимоги користувачгв i т. гн.
Прибуток, отриманий вгд виробництва i надання вгдповгдних послуг у цгй сферг, пгдлягав оподаткуванню за ставкою 10 % до 31 грудня 2002 р., у той час як стандартна ставка податку на прибуток становила 28 %. З 1 сгч-ня 2003 р. запроваджено едину корпоративну ставку податку в розмгрг 12,5. Надаються також значнг гранти на покриття початкових витрат [6].
Отже, грландськг закони, по суп, перетворили кра!-ну в своергдну офшорну зону та формують досить лгбе-ральнг умови для розвитку торггвлг й промисловостг.
Податковг пгльги загального характеру, а також спецгальнг пгльги для розвитку в кра!нг високих технологгй, становлять важливу частину загального пакету стимулюючих заходгв, доступних як нацг-ональним, так i гноземним компангям. Для вгдкриття бгзнесу в 1рландг! не вимагаеться спецгальний дозвгл або реестрацгя в якостг податкового резидента, дгяльнгсть гноземно! компанг! може здгйснюватися через фглгю.
У Польщг допускаються податковг вгдрахування в розмгрг 20-50-100 % (залежно вгд виду витрат), у Сло-ваччинг - до 125-150 % i в Чехг! - до 200 %. Кргм того, в Чехг! суб'екти гндустрг! програмно! продукцг! можуть звгльнятися вгд податку на прибуток (поточна ставка -19%) на 10 рокгв. Словаччина надае податковий кредит у розмгрг до 35%.
Окргм цього, европейськг кра!ни в податковому регулюваннг суб'ектгв гндустрг! програмно! продукцг! за-стосовують режим IP Box - надання часткового звгль-нення вгд податку на прибуток. Такг пгльговг податковг режими присутнг, зокрема, в законодавствг Нгдерландгв, Люксембургу, Кгпру та Мальти [3], i може бути запро-ваджено г в Укра!нг.
Так, наприклад, наявнгсть IP innovation Box в Hi-дерландах дозволяе використовувати пгльговий режим оподаткування, при якому податок на прибуток стано-вить 5 % для програмно! продукцг!. 1Р Вох вгдноситься до прибутку, отриманого вгд нематергальних активгв -патентгв на власнг розробки, виданг як у Нгдерландах, так г через мгжнародну процедуру. Компангя, яка мае намгр використовувати цей режим, повинна нести всг ризики г витрати, пов'язанг з дослгдницькою дгяльнгстю i розробками, незалежно вгд мгсця, де така дгяльнгсть здгйснювалася. Також режим IP innovation Box застосу-еться г для незапатентованих прав на продукцгю, якщо платнику податкгв було надано сертифгкат на дослгд-ницьку дгяльнгсть i розробки (R&D) Мгнгстерства еко-номгки Нгдерландгв. Даний сертифгкат е доказом гнно-вацгйного характеру об'екта гнтелектуально! власностг. Наприклад, якщо компангя розробила нове ПЗ пгд час здгйснення дослгдницького проекту г !й було надано R&D сертифгкат, гснуе можливгсть вгдносити чистий прибуток вгд такого активу до доходгв IP Box (при схва-леннг нгдерландських податкових органгв).
При плануваннг податкового та корпоративного структурування варто враховувати податок на репатрга-цгю дивгдендгв з Нгдерландгв (15 %), який може бути зменшений при наявностг двостороннгх Угод про уник-нення подвгйного оподаткування. Водночас податок на репатргацгю роялтг вгдсутнгй, що робить юрисдикцгю привабливою для використання лгцензгйних угод.
У Люксембурзг режим IP Box надае суб'ектам гнду-стрг! програмно! продукцг! звгльнення в розмгрг 80 % чистого доходу, отриманого вгд програмно! продукцг!, яка була придбана або зареестрована пгсля 31 грудня 2007 р. Звичайна ставка корпоративного податку становить 21 %, але, враховуючи режим IP Box, ефективна ставка оподаткування становитиме 4,2 % [3].
Кгпрський режим IP Box було введено у травнг 2012 року, i застосовуеться вгн гз сгчня 2012 р. Зггдно з податковим законодавством 80 % доходу суб'ектгв, якг здгйснюють дгяльнгсть у сферг гндустрг! програмно! продукцг!, пгдлягае звгльненню вгд оподаткування. 1ншг 20 % доходу пгдлягають оподаткуванню за стандартною ставкою 12,5 %. У результатг, ефективна ставка оподаткування таких суб'ектгв складе 2,5 %.
Мальтгйська юрисдикцгя цгкава, насамперед, для нерезидентгв Мальти. Незважаючи на застосування ви-соко! ставки корпоративного податку (35 %), нерезидент-нг акцгонери мають право на податкове вгдшкодування в розмгрг 5/7 сплаченого податку на прибуток, отриманий вгд пасивних вгдсоткгв г роялтг. У цьому випадку ефек-тивна ставка оподаткування становитиме 10 %. Термгн «пасивнг вгдсотки i роялтг» вгдповгдно до Статтг 2 Закону про прибутковий податок (Income Tax Act, Chapter 123) застосовний виключно до вгдсоткгв г роялтг, отриманих вгд дгяльностг, не пов'язано! прямо або побгчно гз зви-чайною торговельною дгяльнгстю компанг! - тобто для холдингових компангй або «утримувачгв» активгв [1].
Окргм зазначеного, всг кра!ни 6С активно надають гранти та створюють фгнансовг програми для розвитку гндустрг! програмно! продукцг!.
Узагальнюючи свгтовий досвгд податкового регу-лювання суб'ектгв гндустрг! програмно! продук-цг!, слгд зазначити, що для отримання податкових пгльг та гншо! державно! пгдтримки всг кра!ни висувають досить жорсткг вимоги до компангй-претендентгв.
По-перше, бгльшгсть кра!н, за винятком Сгнгапу-ру, вимагають проводити роботи повнгстю або частко-во на сво!й територг!. Лише кглька кра!н проявляють поблажливгсть в цьому питаннг г дозволяють частину робгт проводити в гнших кра!нах. Наприклад, Китай, 1рландгя, Чехгя. Для прикладу, в Кита! досить проводити 60 % дгяльностг всерединг кра!ни. Також суб'ектам гндустрг! програмно! продукцг! необхгдно обгрунтову-вати свое право користуватися пгльгами. Наприклад, у Чехг! та Словаччинг необхгдно подавати документацгю в державнг органи, в якгй буде аргументуватися право отримувати податкову пгльгу. Кргм того, податковг кре-дити в Словаччинг можуть отримати тгльки техноло-ггчнг центри, якг зареестрованг в ргзних мгстах, але за межами Братислави. Багато кра!н також вимагають рее-струвати створенг програмнг продукти на сво!й терито-
ри, для того, щоб у майбутньому, коли суб'ект 1ндустр1! програмно! продукцГ! почне генерувати прибуток в1д розроблено! продукцГ!, кра!на змогла його оподаткову-вати. Важливо в1дзначити, що отримати дозвГл викори-стовувати пГльговий режим не завжди просто. Суб'екти шдустри програмно! продукцГ! зобов'язан1 пройти ряд процедур у держорганах, що зупиняе деяю компанГ! в спробах одержання податкових п1льг [2].
Досв1д податкового регулювання суб'ект1в шду-стрГ! програмно! продукцГ! Росшсько! ФедерацГ! св1д-чить, що в росшському законодавств1 робляться спро-би надати податков1 стимули для розвитку компанш у сфер1 шдустри програмно! продукцГ!. В основному вони полягають у зменшенш податюв для таких ф1рм та !х кл1ент1в 1 в зниженн1 страхових внеск1в у позабюджетн1 фонди [8].
Водночас, наприклад, у Бкоруа прийнято спещ-альну урядову програму стимулювання шдустри програмно! продукцГ! - «Бкоруський Хай-Тек Парк», якою запроваджено особлив1 умови оподаткування суб'ект1в шдустри програмно! продукцГ! - вони не платять подат-ку на прибуток, звкьнеш в1д ПДВ на товари 1 послуги шдустри, ставка податку на доходи фГзойб - 9 % фонду зарплати. Сощальний плайж становить 35 % з одше! м1-н1мально! зарплати [5].
Отже, у св1тов1й практиц1 податкового регулювання суб'ект1в шдустри програмно! продукцГ! використовуються комбшацГ! з чотирьох вид1в податкових стимул1в:
+ податкове вирахування (зменшення податково!
бази на величину витрат); + податковий кредит (зменшення податку до
сплати на величину швестицш); + пкьгов1 ставки (з податку на прибуток, з ПДВ
або як звкьнення в1д митних збор1в); + прискорена амортизац1я (основних засоб1в).
Вони нац1лен1 на зниження ПДВ, податку на прибуток, податку на приркт капталу та, шод1, - податку на доходи ф1зичних ос1б. При цьому в рГзних кра!нах за-стосовують рГзш комб1нацГ! податкових стимул1в.
З неподаткових стимул1в у св1т1 широко застосо-вують р1зн1 грошов1 гранти 1 фшансов1 програми. 1х на-дають як окрем1 кра!ни, так 1 бвросоюз. Л1дером серед кра!н 6С з отримання грант1в е Польща. Кр1м цього, к-нують 1 точков1 м1жнародн1 угоди, наприклад, у 1зра!лю, який охоче сп1впрацюе з шшими кра!нами для спкьного фшансування 1нновац1йних розробок у сфер1 шдустри програмно! продукцГ!.
З усГх перерахованих пкьг в Укра!н1 працюе ткьки звГльнення в1д ПДВ на поставку програмного забезпе-чення. Тому для Укра!ни, яка дос1 вдало конкурувала на глобальному ринку, необх1дний податковий режим, схожий з такими, що створеш в кра!нах-конкурентах.
ВИСНОВКИ
Отже, враховуючи позитивний свГтовий досв1д податкового регулювання суб'ект1в шдустри програмно! продукцГ!, для Укра!ни необх1дним е:
+ запровадження державно! пiдтримки розвитку суб'ектш шдустри, стандартизацГ! та впрова-дження систем якостi, запровадження ефек-тивно! системи правово! охорони програмних продyктiв, урегулювання iнвестицiйно! дшль-ностГ особливо в питаннях офшорного програ-мування;
f запровадження единого державного реестру суб'ектш iндyстрi! програмно! продукцГ!, за до-помогою якого створюються сприятливi умови для розвитку на основi об'ективних критерив та з урахуванням виконання ними державно важливих завдань; f створення вккрито! онлайново! бази даних вГг-чизняних виробникiв програмно! продукцГ! та загальнодержавного банку замовлень на !! роз-робку;
f розгляд можливостi введення «кашкул»; f запровадження пкьгового оподаткування для розробниюв програмно! продукцГ!.
З метою шдвищення експорту вiтчизняно! програмно! продукцГ! здшснити заходи щодо:
f спрощення процедури вiдкриття та реестрацп нових пiдприемств, в тому числi з iноземним капiталом;
f звГльнення вiд експортного мита вироблено!
продукцГ! та наданих послуг; f введення пГльг за умови придбання засобiв ви-робництва на внутршньому ринку в частинi компенсаци ПДВ та звГльнення вк акцизу. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрощук Г. Зарубiжний досвiд стимулювання 1Т-компанiй / Г. Андрощук // 1нтелектуальна влашсть в УкраТн1. -2014. - № 12. - С. 43-52.
2. Аристов А. Мировая практика финансовых стимулов в ИТ [Электронный ресурс] / А. Аристов, А. Гусейнова. - Режим доступа : http://ko.com.ua/mirovaya_praktika_finansovyh_ stimulov_ v_it_113632
3. Голян Л. Европейские оффшоры для ИТ-компаний [Электронный ресурс] / Л. Голян. - Режим доступа : http:// itexpert.org.ua/blogi/item/33767-evropejskie-offshoiy-dlya-it-kom- panij.html
4. Досвщ 1ндп: як податковi стимули потрiбнi IT-галузi в УкраТн [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. itukraine.org.ua/news /dosvid-indiyi-yaki-podatkit-galuzi-v
5. Дульська I. В. Нагальн проблеми розвитку сектору ш-формацiйних технологiй УкраТни та шляхи Тх вирiшення [Електронний ресурс] / Дульська I. В. - Режим доступу: http://sb-keip. kpi.ua/article/view/47080/43208
6. Зарубежный опытразвитияотраслей информационных технологий [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// www.budgetrf.ru /Publications/Magazines/bea/bulletin/2000/ bea262000bull/bea262000bull000.htm
7. Птьги для IT шдустри - чи £ майбутне? [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://pandia.ru/user/publ/17402PRES_ REL_Z_P_ lmzgi_dlya_IT_ ndustr_chi_majbutn
8. Створення в УкраТн сприятливих умов для розвитку шдустри програмного забезпечення : науково-практичне ви-дання / Автори-упорядники: Г. О. Андрощук, М. М. Шевченко. -К. : Парламентське видавництво, 2012. - 384 с.
Рецензент - Лазоренко Л. В., кандидат економнних наук, доцент, завщувачка кафедри фшанав та баншськоТ справи Вщкритого мнжнародного унiверситету розвитку людини «УкраТна» (КиТв)
REFERENCES
Androshchuk, H. "Zarubizhnyi dosvid stymuliuvannia IT-kompanii" [Foreign experience of stimulating of the it companies]. Intelektualna vlasnist vUkraini, no. 12 (2014): 43-52.
Aristov, A., and Guseynova, A. "Mirovaya praktika finans-ovykh stimulov v IT" [International practice financial incentives in it]. http://ko.com.ua/mirovaya_praktika_finansovyh_stimulov_v_ it_113632
Androshchuk, H. O., and Shevchenko, M. M. Stvorennia v Ukraini spryiatlyvykh umov dlia rozvytku industrii prohramnoho zabezpechennia [The creation in Ukraine of favorable conditions for the development of the software industry]. Kyiv: Parlamentske vydavnytstvo, 2012.
"Dosvid Indii: yaki podatkovi stymuly potribni IT-haluzi v Ukraini" [The Indian experience: what tax incentives are needed by the IT industry in Ukraine]. http://www.itukraine.org.ua/news/ dosvid-indiyi-yaki-podatkit-galuzi-v
Dulska, I. V. "Nahalni problemy rozvytku sektoru informatsi-inykh tekhnolohii Ukrainy ta shliakhy yikh vyrishennia" [Urgent problems of development of information technology sector in Ukraine and ways of their solution]. http://sb-keip.kpi.ua/article/ view/47080/43208
Golyan, L. "Yevropeyskiye offshory dlya IT-kompaniy" [European offshore it companies]. http://itexpert.org.ua/blogi/ item/33767-evropejskie-offshoiy-dlya-it-kom-panij.html
"Pilhy dlia IT industrii - chy ye maibutnie?" [Benefits for the IT industry - is there a future?]. http://pandia.ru/user/ publ/17402PRES_REL_Z_P_lmzgi_dlya_IT_ndustr_chi_majbutn
"Zarubezhnyy opyt razvitia otrasley informatsionnykh tekh-nologiy" [Foreign experience of development of branches of information technology]. http://www.budgetrf.ru/Publications/Maga-zines/bea/bulletin/2000/bea262000bull/bea262000bull000.htm
E? m о о
о
Q_
О <
СО
<
о
ш
