CC BY
187
• удосконалення мехатзм1в реестраци платнишв страхових внесшв, сплати цих внесюв та порядку надання страхових виплат;
• проведення поетапного пepepозподiлу навантаження i3 сплати внесюв мiж страхувальниками та застрахованими особами та зменшення pозмipу вщра-хувань, що сплачуються страхувальниками до Фондiв соцстрахування.
УДК 334.72 Доц. В.1. Рибчак, канд. екон. наук - Уманський державный
nedazoziuH^ умверситет
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ШДПРИСМСТВ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ
У результат! проведеного дослщження узагальнено св1товий досвщ державного регулювання малого тдприемництва. Визначена макроеконом1чна сутшсть впливу оподаткування на розвиток д1яльност пщприемств малого б1знесу. Автором обгрун-товано оргашзацшно-економ1чш аспекти податкового регулювання малого б1знесу в Укрш'ш. Обгрунтовано пропозицп внесення змш у чинне законодавство Украши що-до державного регулювання малих тдприемств.
Ключов1 слова: малий б1знес, економ1чний розвиток, податкове регулювання.
Doc. V.I. Rybchak - Uman State Pedagogical University International experience of state small business enterprises regulation
The article sums up the results of the survey of the international experience of state small business enterprises regulation. The macroeconomic essence of taxation influencing the development of the small business enterprises is defined. Organizational economic aspects of small business tax regulations are grounded. The suggestions as for changing current legislation are expressed.
Keywords: small business, economic development, tax regulations.
Розвиток малого тдприемництва e рушшною силою у процес форму-вання середнього класу та прискорення переходу до ринкових вщносин, ак-тив1заци структурно! перебудови впчизняно! господарсько! системи, стае важливою передумовою економ1чного зростання та зниження сощально!" нап-руги у суспшьствь
Одним з найважливших полгтичних i економ1чних завдань Укра!ни е тдтримка та розвиток тдприемництва. У сучасних умовах, з урахуванням по-переднього власного досвщу, а також доcвiду eкономiчно розвинених кра!н, eкономiкa нашо! кра!ни поступово набувае ознак ринково!. Сощально оpieнто-ване ринкове господарство з його eкономiчною свободою, piзномaнiтними формами власносп, конкуpeнцieю, cоцiaльним партнерством i cуcпiльним спряму-ванням визначаються як конcтитуцiйнa основа eкономiчно!' системи Укра!ни.
В оcтaннiх доcлiджeннях та публжащях зазначаеться, що пiдвищeння ефективност функцiонувaння пiдпpиeмcтв малого бiзнecу залежить вiд велико! кiлькоcтi piзномaнiтних чинникiв, якi, як правило, класифжують за сферами та характером впливу.
Так, колектив aвтоpiв зазначае [1, с.220], що пiдпpиeмництво може розвиватися тшьки у певному eкономiчному cepeдовищi. Вчeний-eкономicт П. Рубе видшяе чотири групи чинникiв впливу зовтшнього середовища на
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
малий бiзнес: стан економiки та ринково! кон'юнктури; наявнiсть вщповщно! iнфраструктури; полiтика держави щодо малого бiзнесу та сощального сере-довища [2, С.53]. Зпдно з пiдходом запропонованим А. Шукусом [2, с.87], на становлення та функщонування малого бiзнесу безпосередньо впливае сукуп-нiсть елементiв ринку та державна пол^ика у цiй сферь
Метою дано! статтi е аналiз механiзмiв державного регулювання шд-приемств малого бiзнесу в економiчно розвинених кра!нах.
Практика господарювання в розвинених крашах вказуе на те, що дер-жавне регулювання економiкою здшснюеться безпосередньо через сощаль-но-економiчне прогнозування, розробку державних програм, визначення прь оритетних напрямiв i галузей розвитку народного господарства, через форму -вання швестицшно!, податково! та кредитно! полггики. У подальшому, це регулювання забезпечуеться через реалiзацiю антимонопольно! полггики i розвитку конкуренцi!, державну стандартизащю, метрологiю i сертифiкацiю, систему оподаткування та iншi форми регулювального впливу держави.
Отже, не дивлячись на те, що з переходом до ринково! економжи ю-тотно змшюеться характер, змiст i межi економiчно! дiяльностi держави, регулювання економiчних процесiв не зникае, а навпаки, вдосконалюеться. Тобто держава, в особi компетентних органiв, забезпечуе конструктившсть цього процесу. Втручання держави у ринковi вiдносини мае рiзноманiтнi форми i цей процес, на нашу думку, е об'ективним.
По-перше, виступаючи як надiйний соцiальний гарант, держава зо-бов'язана турбуватися про найменш захищенi верстви населення (iнвалiдiв, пенсiонерiв тощо). 1накше кажучи, частину виробленого тдприемцями продукту компетентнi державш органи повиннi перерозподiлити серед найбщт-ших, щоб запобiгти полiтичному вибуху.
По-друге, тдприемницька дiяльнiсть використовуе найскладнiшi тех-нологi!, контроль за використанням яких повинен здшснюватися вщповщни-ми державними органами.
По-трете, участь у св^овому перерозподш працi змушуе державу не тшьки прогнозувати свою економiчну полiтику, а й використовувати iншi ме-ханiзми !! реалiзацi! (економiчнi санкцi!, заборону на експорт, лщензи, дер-жавне мито тощо).
Визначення "правил гри" на ринку для тдприемств усiх форм влас-ност i забезпечення на цiй основi зростання життевого рiвня населення е головною функщею держави.
З метою аналiзу значення держави в регулюванш ринково! економiки звернемося до досв^ кра!н Захiдно! Свропи, США та Япони, де процеси впливу держави на економжу вже пройшли шлях становлення та розвитку. Зважуючи на позитивш гранi i недолши державного регулювання, названi кра!ни вдало знаходять баланс цих сторiн.
За ощнками експертiв Свiтового банку, тшьки у кра!нах, що розвива-ються, юнуе близько 50 визначень малого шдприемництва. У рiзних кра!нах використовують багато пiдходiв (класифiкацiйних ознак) щодо вщнесення пiдприемств до категорi! малих. Так, наприклад, в Японi! до таких належать
Ti, де е po3Mip капiталу, чисельшсть працюючих i галузева належнiсть. У Шв-деннiй Коре! до групи середшх i малих включаються шдприемства виходячи з чисельностi працюючих, суми активiв i обсягу pi4H0i pеалiзацil продукцй. У ФРН i Великобритании поряд з показником чисельностi працюючих, викорис-товують показник piчного обшу. Кiлькiсть зайнятих i обсяг основного капиталу визначають вiднесення тдприемств до розряду малих в 1талй. В 1ндй кри-теpiями для визначення належностi фipм до категорй малого бiзнесу е чисельшсть зайнятих i обсяг iнвестицiй, а у багатьох галузях - ще й piвень ви-користання енергй.
В Укршт малий бiзнес включае будь-яку, не заборонену законом, дь яльнiсть, що здiйснюеться оpганiзацiйно-пpавовими формами, де середня чисельшсть працюючих не перевищуе встановлених граничних piвнiв:
• у промисловост та буд1вництв1 - 200 ос1б;
• на транспорт! - 100 ос1б;
• у с1льському господарств1 - 60 ос1б;
• у науково-техтчнш сфер1 - 100 ос1б;
• у роздр1бнш торпвл1 та побутовому обслуговувант населення - 15 ос1б;
• в шших галузях - 50 ос1б [1, с.221].
На сьогодш на частку малих фipм, як е дуже важливою i постшно зростаючою частиною британсько! економiки припадае 25 % вщ уЫе! робочо! сили i близько 20 % валового продукту. Незважаючи на те, що у Шмеччиш та Францй значно поширеш малi та середш пiдпpиемства, визнаним европейсь-ким лщером у цiй сфеpi вважаеться все ж Иашя - з майже 800 тис. промисло-вих тдприемств краши 99 % становлять малi та сеpеднi.
Малi та середш шдприемства Шмеччини i Нiдеpландiв забезпечують близько 40 % експорту, 1талй - 25-30 %, Францй - 20-25 %, Японй - 10- 15 %. При цьому з урахуванням !х участi у комплектацй експорту великими фipмами промислово! продукцй даний показник в 1талй зростае до 60 %, у Францй - до 50 %, в Японй - до 40 %. Проте, необхщно зазначити, що в Японй участь малого i середнього бiзнесу в експортних операщях е у 4 рази меншою вiд !х вкладу у валовий випуск продукцй в обpобнiй промисловост^ а у Великобри-танй та Францй - у 2 рази. Тшьки той факт, що у 2004 р. продаж продукцй великих конгломерата у Францй скоротився на 2,4 %, а середшх i малих тдприемств - збшьшився на 2,6 %, св^ить про ефектившсть останшх.
В Японй частка малих тдприемств, яю виконують уpядовi замовлен-ня становить 45 %, а у замовленнях громадських оргашзацш краши - 32 %. На частку малих i середшх тдприемств в Японй припадае близько 55 % ре-алiзованоl промислово! продукцй, близько 60 % - оптово! тоpгiвлi i бiльш як 80 % - pоздpiбноl. В обробнш пpомисловостi з 6,5 млн. тдприемств 99 % становлять маль Вони переважають також у будiвництвi, у сфеpi послуг, становлять 99 % уЫх фipм у pоздpiбнiй тоpгiвлi. На малих i сеpеднiх шд-приемствах зайнято 39,5 млн. чол., або 80,6 % уше! робочо! сили Японй.
У Республщ Корея протягом 1990-х роюв щороку рееструвалося близько 5,5 тис. нових середшх та малих тдприемств. У цшому ж за останне десятиpiччя частка малого бiзнесу зросла з 9 % до 62 %. Отже, шдсумовуючи
^цшнальний л^тех^чний унiверситет Украши
зaзнaчeнe вищe, нeoбхiднo кoнcтaтyвaти, що в eкoнoмiчнo poзвинeних ^a-rnax мaлe пiдпpиeмництвo вiдiгpae знaчнy poль y cтвopeннi ВВП.
3a дaними Дepжкoмcтaтy Укpaïни кiлькicть cyб'eктiв мaлoгo шд-пpиeмництвa cтaнoм нa 1 ciчня 2005 p. cтaнoвилa 2142,8 тиc. Вони зaбeзпeчy-ють poбoчими мicцями 5,327 млн. ocí6 (11 % нaceлeння) [Рoзpaxoвaнo 3; 4, С.6]. Пepeвaжнa ïx чacтинa зocepeджeнa y ^ом^лов^ цeнтpax Укpaïни: y Kиeвi, y До^ць^й, Хapкiвcькiй тa Oдecькiй oблacтяx. Вoднoчac чepeз вдаут-нicть нaлeжнoгo ycтaткyвaння, cиpoвини, мaтepiaлiв близько 20 % зapeecтpo-вaниx пiдпpиeмcтв тaк i нe здiйcнюють виpoбничoï дiяльнocтi. Нaйбiльшe мa-лих пiдпpиeмcтв - пошд 10 тиc. - фyнкцioнye y cфepi тopгiвлi, гpoмaдcькoмy xapчyвaннi, пocтaчaннi, пocepeдницькiй дiяльнocтi. Близько 9 rac. МП дiють y пpoмиcлoвocтi, пpиблизнo cтiльки ж - y бyдiвництвi. У cфepi нayки пpaцю-вaлo 5 тиc. МП.
3aгaльнoдepжaвнi тeндeнцiï знaxoдять cвoe вiдoбpaжeння i m peri-oнaльнoмy piвнi. Ta^ в м. Умaнь Чepкacькoï oблacтi фyнкцioнye пoнaд 350 пiдпpиeмницькиx CTpyrcryp тa близько 4,5 тиcяч шд^ием^в, якими зaдi-яно 20 % пpaцюючиx. Пpoмиcлoвi пiдпpиeмcтвa мaлoгo бiзнecy випycкaють 20 % пpoдyкцiï. Щopoкy нa нoвocтвopeнi poбoчi мicця y п^^темни^^ cтpyктypи пpaцeвлaштoвyeтьcя пoнaд 1000 ocí6 [5, c.1].
Aнaлiз дiяльнocтi мaлиx пiдпpиeмcтв cвiдчить пpo ïx в^ щe дyжe тез-шчний вплив щодо зaдoвoлeння попиту нaceлeння пpoдyкцieю тa poзшиpeн-ня acopтимeнтy тoвapiв i пocлyг. Цiлкoм oчeвиднo, що пoдaльшa кoмepцiaлi-зaцiя тopгiвлi, гpoмaдcькoгo xapчyвaння i cфepи поалуг бaгaтopaзoвo збшь-шить кiлькicть мaлиx пiдпpиeмcтв.
Taк, щe y шчш 1990 p. фpaнцyзьким мiнicтepcтвoм пpoмиcлoвocтi бу-лa poзpoблeнa пpoгpaмa зaxoдiв, cпpямoвaнa нa нaдaння допомоги 22 тиа мa-лим i cepeднiм пpoмиcлoвим пiдпpиeмcтвaм. У цьому Mam ошбливо видшя-ютьcя пiдвищeння якоеп пpoфeciйнoï пiдгoтoвки кaдpiв, пoлiпшeння пош-фopмoвaнocтi тa poзшиpeння влacниx фoндiв дaниx пiдпpиeмcтв. ^^pme^ нicть зaзнaчeниx нaпpямiв зyмoвлeнa тим, що витpaти мaлиx i cepeднix шд-пpиeмcтв Фpaнцiï нa пpoфeciйнy пiдгoтoвкy cвoïx пpaцiвникiв e eквiвaлeн-тними тшьки 1,5 % фонду зapoбiтнoï Mara, витpaти ж вeликиx - 4 %.
Влacнe тут тaкoж пepeдбaчaeтьcя пocилити poль peгioнaльниx aгeнтcтв нayкoвo-тexнiчнoï iнфopмaцiï iз зaлyчeнням Нaцioнaльнoгo шетиту-ту пpoмиcлoвoï влacнocтi. Для збiльшeння влacниx фoндiв пiдпpиeмcтв вико-pиcтoвyють пoдaткoвi зaxoди, що cтимyлюють yчacть пpивaтниx ocí6 y pro^ ковж iнвecтицiяx.
Мexaнiзм пiльгoвoгo oпoдaткyвaння пiдпpиeмcтв мaлoгo бiзнecy в eкoнoмiчнo poзвинeниx кpaïнax включae: звiльнeння вiд пoдaткy peiнвecтoвa-ного y пiдпpиeмcтвo ^ибутку; cкacyвaння пoдaткy нa зaлyчeний кaпiтaл i лi-бepaлiзaцiю oпoдaткyвaння oдepжaнoгo y peзyльтaтi цього пpибyткy.
Пopяд з цим фpaнцyзькими тopгoвeльнo-пpoмиcлoвими пaлaтaми бyлa poзгopнyтa кaмпaнiя з пoшиpeння нayкoвo-тexнiчнoï iнфopмaцiï cepeд 40 rac. мaлиx i cepeднix фipм. У дaнoмy випaдкy викoнaвцями виcтyпaли c^opem пpи пiдтpимцi мiнicтepcтвa нayкoвиx дocлiджeнь i вищо!" ocвiти 22 peгioнaль-ниx aгeнтcтвa нayкoвo-тexнiчнoï iнфopмaцiï.
У цшому ж затверджена французьким урядом наприюнщ ще 1991 р. Програма активiзацн розвитку малого i середнього бiзнесу мiстить до двох десят-юв фiнансових, податкових i адмшютративних заходов. Останнi включають про-ведення реформи законодавства, спрощення процедури звггносп та iн.
У Нiмеччинi фшансова допомога малим i середнiм шдприемствам на-даеться за такими напрямами: надання кредита на розширення, реконструк-цiю, а також придбання i створення пiдприемств; фiнансування участi у кашта-лi великих пiдприемств; довгострокове iнвестування створення або збережен-ня робочих мюць; гарантування перед кредитними товариствами; швестицшна допомога у проведенш енергозберiгаючих заходiв; стимулювання впровад-ження передово! технологи, пiдвищення квалiфiкацп кадрiв, охорони навко-лишнього середовища; субсидування науково-дослiдних i дослщно-конструк-торських робщ регулювання доходiв пiдприемств, капiтальних вкладень за до-помогою реалiзацil спещальних програм кредитування, а також прибутку - за допомогою встановлення диференцшованих податкових ставок.
З жовтня 1991 р. в 1тали дiе закон про заходи щодо сприяння модершзаци та розвитку малих шдприемств. Для фiнансування НДДКР на малих шд-приемствах, !х техшчно! модершзаци, пiдготовки кадрiв, впровадження системи контролю за яюстю виготовлювано! продукцй, дшово! пiдтримки на зовнiшнiх ринках та iнших напрямiв стимулювання розвитку малого бiзнесу щорiчно видiляеться 1570 млрд. лiр. При цьому особливу увагу придшяеться депресивним пiвденним районам. Саме сюди надходить 2/5 зазначених асиг-нувань, а всього малий бiзнес одержуе близько 1000 млрд. лiр за рахунок звiльнення шдприемств вщ сплати податкiв. Таким чином, новоствореш малi промисловi пiдприемства твденних районiв 1тали протягом 10 роюв взагалi не платять податок на прибуток i мiсцевi податки.
Пшьгове оподаткування дiе i для створюваних з метою модершзаци малих шдприемств фшансових компанiй. Не пiдлягае оподаткуванню 5 % приросту !х участ протягом кожного фiнансового р. Поряд з пшьговим опо-даткуванням система державно! шдтримки малого пiдприемництва в 1тали включае також цiльове субсидування i пiльгове кредитування. На щ два нап-рями щорiчно витрачаеться близько 600 млрд. лiр.
Отже, шдсумовуючи сказане вище, необхiдно зазначити, що державш структури Укра!ни повинш на сучасному етапi формувати таю пол^ико-пра-вовi та iнституцiональнi умови, як б забезпечили цивiлiзований розвиток тдприемництва, забезпечити можливост пiдприемцям у межах, визначених законом, здшснювати дiяльнiсть, що е корисною як для окремо! людини, так i для суспшьства у цiлому.
Лiтература
1. Полгтична економ1я: Навч. пос./ К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Беляев та ш.; За ред. д-р екон. наук, проф. К.Т. Кривенка. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 220-221.
2. Черда М. Пщприемництво: теоретичт основи. - Запор1жжя, 2004. - 208 с.
3. www.me.gov.ua 1нформащя про тдсумки сощально-економ1чного розвитку Укра!ни у першому твр1чч1 2005 р.
4. 1щенко Г. Пщприемництво на пороз1 змн// Урядовий кур'ер. - 2004, № 39. - С. 6.
5. Лггинський В. Умань за 12 роюв// Уманська зоря. - 2006. - 15лютого. - С. 1.
