CC BY
49
• ефективтсть управлiння закупiвельною дiяльнiстю у тдприемствах 1-о! гру-пи (великих) вища, шж у тдприемствах шших груп (середнiх та малих). В цих тдприемствах протягом перiоду, що до^джуеться, спостер^аеться ста-бiльне та значне зменшення як загального рiвня витрат по закупiвлях, так i в розрiзi окремих статей витрат. Це пояснюеться наявнiстю в оргатзацшнш структурi управлiння пiдприемств ще! групи функцiональних пiдроздiлiв, як1 здiйснюють оргатзащю, планування та контроль закутвельно! дшльностц
• пiдприемства 2-о! та 3-о! груп перебувають у гiршому стат, оскшьки зважа-ючи на сво! малi розмiри не можуть утримувати окремi центри ввдповвдаль-ностi даного виду дшльносп, тому управлiння закутвлями здiйснюеться зде-бiльшого стихiйно. Наслщком цього е те, що в них на вш статп витрат на за-купiвлi спостерiгалося нестаб^не та незначне зменшення !х рiвня.
Лiтература
1. Абчук В.А. Коммерция: Учебник. - СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2000. - 475 с.
2. Бланк И. А. Торговый менеджмент. - К.: Украинско-Финский институт менеджмента й бизнеса, 1997. - 408 с.
3. Канторович Л.П., Горстко А.Б. Оптимальные решения в экономике. - М.: Наука, 1972.56. Кардаш В .Я. Маркетинговая товарная политика. - К.: КНЭУ, 1997. - 155 с.
4. Краткий курс по экономике предприятия/ Под ред. проф. Ушаковой Н.Н., проф. Савельева Е.В. - К.: Генеза, 1998. - 424 с.
5. Кузенко Т.Б. Рыночные подходы и этапы формирования товарного ассортимента// Вюник Харювського ушверситету. - 2000. - 4.1, № 456. - С. 1996. - 589 с.
6. Мазарак А.А. та ш. Економша торговельного тдприемства: Шдручник для ВНЗ. - К.: Хрещатик, 1999. - 800с._
УДК 338.242 Доц. П.Ю. Лазур1, канд. техн. наук - ВНЗ "Львiвський
кооперативный коледж економки iправа"
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МАЛОГО I СЕРЕДНЬОГО Б1ЗНЕСУ В КРА1НАХ СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Дослщжуеться проблема ефективност державного регулювання малого i се-реднього 6i3^cy в кранах европейського союзу. Зростаюча роль малих i середшх пщприемств заставила бшьшють краш GC визнати необхщшсть розробки спещаль-но'1 полiтики, головними цшями яко'1 е: розвиток мiжнародноi конкурентоспромож-ностi нацiональних малих пщприемств; створення нових робочих мiсць; економiчне зростання малих пiдприемств; залучення шоземних iнвестицiй; iнновацiйна дiяль-нiсть; трансферт (передача) технологш.
Doc. P.Yu. Lazur - Higher educational institution "Cooperative college of economy and the right of Lviv"
They investigate the problem of efficiency of the State economic regulation of small and medium-sized business in the countries of EU
Increasing role of small and medium-sized enterprises made most of the countries EU to recognize the necessity of conception of particular policy, which the main purposes are: the development of international competition of national small businesses; the formation of new vacancies; the economic growth of small enterprises; the involvement of foreign investments; the innovation activity; the transfer of technologies.
1 директор
У кра!нах Свропейського Союзу (СС) малий бiзнес е важливим сектором економжи, про що свiдчать данi табл. 1. Зпдно з нею, найбшьше малих фiрм з кра!н СС мають Iталiя, Англiя, Нiмеччина, Франщя та Iспанiя. При середнш кiлькостi малих та середнiх шдприемств на 1000 жителiв - 45 одиниць Грещя, Iталiя, Iспанiя i Португалiя е кра!нами з найбшьшою !х кiлькiстю (6267); Дашя, Нiдерланди, Францiя та Iрландiя - з найменшою (28-36). Найбшь-ший середнiй розмiр мало! фiрми за кшьюстю працiвникiв у Нiдерландах, Дани, Люксембурзi та Нiмеччинi (10-9), найменший - у Грецй, 1талй, Португа-лй та 1спанй (3-4).
На пiдставi аналiзу даних табл. 1 можна також зробити важливий вис-новок: кiлькiсть малих та середшх пiдприемств обернено пропорцiйно зале-жить вiд рiвня економiчного розвитку кра!ни.
Табл. 1. Ктькьсть та середнш розмьр малих та середнЫ шдприемств
у кратах €С (1990 р.) [6, с. 118]
Кра!на Кшьшсть малих та середшх шдприемств, тис. од. Кшьшсть малих та середшх шдприемств на 1000 жител1в, тис. од. Середнш розм1р малих та середшх шдприемств, чол.
Англ1я 2630 46 8
Бельпя 530 53 5
Грещя 670 67 3
Дашя 180 35 9
1рланд1я 130 36 6
1спашя 2020 52 4
1тал1я 3170 55 4
Люксембург 20 43 9
Нвдерланди 420 28 10
Н1меччина 2160 35 9
Португал1я 620 62 4
Франщя 2040 36 7
У Великобританй протягом 80-х i на початку 90-х роюв фiрми, як мають менше 20 зайнятих, становили 96 % загального числа дрiбних компанiй (майже 2,4 млн.). На частку дрiбного бiзнесу припадало 21 % товарообйу i 36 % робочо! сили кра!ни [1, с. 23].
У 1980-1989 рр. - зареестровано 1,9 млн. нових компанш, а припини-ло юнування 1,5 млн. Таким чином, чистий прирют становив 29 %. Розши-ренню сфери малого бiзнесу вельми сприяла активна денацiоналiзацiя i при-ватизацiя, яка до кiнця 1989 р. охопила бшя третини шдприемств держсекто-ру, а також масовий розпродаж мунщипальних будинкiв i квартир. Малий бiзнес розширюе можливостi працевлаштування британцiв. На його частку припадае 48 % приросту нових робочих мюць. У 1985-1987 рр. малi фiрми за-безпечили роботою 290 тис. чол. [1, с. 24]. У Великобританй кожний восьмий дорослий зайнятий шдивщуальним бiзнесом.
З точки зору оргашзацшних форм у британському малому бiзнесi пе-реважають однооЫбш (iндивiдуальнi) пiдприемства, партнерства i акщонерш товариства. Дрiбнi фiрми, заснованi на рiзних формах колективно! власностi, частше включаються в систему субпiдрядних вщносин з великими корпора-
щями (45 % всiх акцiонерних товариств, 26 % партнерств, 18 % шдив^ашв. Дрiбнi пiдприемцi досить часто використовують для дшово! активностi влас-не житло (до 35 % малих фiрм), особливо в першi роки iснування (бiльше 80 % - у перший рж, 42 % - у наступш 2,5 роки). На таких "домашшх" шд-приемствах за наймом працюють, як правило, не бшьше 5 чол. (70 % фiрм). Працю 1-2 помiчникiв використовують 69 % дрiбних "домашнiх" шдпри-емств i 39 % фiрм, якi орендують виробничi примiщення, працю 10-14 чол. -вщповщно 5 i 16 % [1, с. 24].
Коршш жшеш Британських островiв рiдше вибирають дрiбний бiзнес як сферу дiяльностi, шж представники нацiональних меншин. Якщо серед перших частка малих шдприемств становить 8,4 %, то серед вихщщв з кра!н твшчно! i центрально! Свропи вона досягае 12 %, iз середземноморських кра!н - 29,4 %, з Азй - 13,6 % [1, с. 25]. Однак тшьки деяким фiрмам, створе-ним представниками нацюнальних меншин, вдаеться вийти за межi етнiчних ринкiв. Сдиний у своему родi приклад - фiрма "Тапсi груп", яка виготовляе одяг. Вона почала з продажу невеликих партш товару в кюсках, i з 1986 р. займае чшьне мiсце на ринку.
Бшьшють власникiв малих фiрм хочуть забезпечити своему шдприем-ству стабiльнiше юнування i не прагнуть зростання, за винятком хiба-що фiрм, якi е частинами великих корпорацш. Серед головних перешкод при створенш власного бiзнесу 50 % британських пiдприемцiв називають фшан-совi труднощi, на другому мющ - проблеми законодавства, податюв i бухоб-лiку. В Ггалй малi i середнi пiдприемства, чисельшсть яких перевищуе серед-нi показники по СС, становлять основу омолодження економжи кра!ни. Вони вже довели свою здатшсть забезпечити високий рiвень конкурентоспромож-ностi експортно! продукцй.
1сторично слабкi позицй монополiстичного капiталу створили в Ггалп економiчний простiр для широкого розвитку кооперативiв. Частка кооперати-вiв у формуваннi ВВП багатьох промислово розвинутих кра!н становить вщ 3 до 5 %, в Ггалй ж цей показник уже перевищив 10 %. Кооперативнi оргаш-зацй представленi практично у вЫх галузях i сферах економiки: сшьському господарству, промисловостi, будiвництвi, кредитно-фiнансовiй систем^ страхуваннi, торгiвлi, на транспортi. Великими кооперативними утвореннями нацюнального масштабу е три центри: Нацюнальна лiга кооперативiв i кас взаемодопомоги, Конфедерацiя ^алшських кооперативiв i Всезагальна асоцi-ащя iталiйських кооперативiв. Кожен з цих цен^в е багатогалузевим утво-ренням. Об'еднуючи бiля третини первинних кооперативiв, центри створю-ють понад 60 % додано! вартос^ кооперативного сектора.
Розглядаючи малi та середнi шдприемства Iталi!, необхiдно вiдзначи-ти, що тут особливий вплив на галузеву структуру малого i середнього шд-приемництва справляють регiональнi особливостi розвитку економжи. Тут дiють двi рiзнi регiональнi економiчнi моделi.
Перша склалась на пiвнiчному заходi Iталi!, де центром е Мелан, Турин i Генуя. Для цього регюну характерна велика кiлькiсть великих промис-лових пiдприемств, якi спецiалiзуються на масовому виробнищш або безпе-
рервних технолопчних процесах. Вiдповiдно тут розвиток малих i середнiх пщприемств пiдпорядкований потребам велико! промисловость Зростаюча взаемодiя малих i середнiх пщприемств та великих корпорацш торкаеться не тiльки самого виробництва. Вона охоплюе всi види дiяльностi, що обслугову-ють промисловють: фiнансову i технологiчну сфери, проектування та шнова-цп, постачання та збут.
На швшчному сходi i у центральному регiонi, включаючи област Тоскана, Емiлiя-Романiя i Венети, малi i середнi пiдприемства розвивались до-сить автономно. Промисловi зони, в яких розмщуються сотнi i тисячi малих традицiйних для 1тали виробництв, якi випускають керамiчну плитку, одяг, взуття, трикотаж тощо, високо спецiалiзованi.
На пiвднi, на територй вiд Неаполя до Сицили, розвитку малого i се-реднього пщприемництва перешкоджають традицiйно низький рiвень еконо-мiчного розвитку i соцiальна незбалансовашсть. Спроби уряду провести шдус-трiалiзацiю пiвдня шляхом побудови державних пщприемств i залучення сюди приватного кашталу не для бажаного результату. Постшна мiграцiя молодих i найбiльш енергшних людей в iншi регiони кра!ни гальмуе дiлову активнiсть.
У Швецй з пiдприемствами малого бiзнесу, до яких вщносять тд-приемства з кшьюстю працюючих до 200 чол., пов,язанi виробничi вiдносини 75 % Ымей. Найбiльш розвиненi в цш кра!ш малi та середнi тдприемства, побудованi у виглядi споживчих кооперативiв. Велика частка перероблено! продукци проходить через закушвельш, переробнi та торговi кооперативи.
У Франци малi фiрми переважають у будiвництвi, секторi громадсь-ких послуг, торгiвлi. У промисловост !х вплив менший, за винятком галузей з переробки сшьськогосподарсько! продукцй i виробництва товарiв повсяк-денного попиту. У цш кра!ш визначаються перспективи децентралiзованого стимулювання малих та середшх пщприемств у так званих "зонах економiч-ного пожвавлення" при координуючш ролi мiсцевих структур управлшня, як давали б можливiсть ощнювати основнi економiчнi показники дiяльностi цих пщприемств, полегшувати пошук джерел фшансування тощо.
Зростаюча роль малих i середнiх пiдприемств заставила бiльшiсть кра-!н вС визнати необхiднiсть розробки спещально! полiтики, головними цiлями яко! е: розвиток мiжнародно! конкурентоспроможностi нащональних малих пiдприемств; створення нових робочих мюць; економiчне зростання малих пщприемств; залучення шоземних швестицш; iнновацiйна дiяльнiсть; трансферт (передача) технологiй.
У бшьшост кра!н вС визначення нащонально! полiтики по вщношен-ню до малих i середнiх пiдприемств е прерогативою федеральних органiв влади, а конкретш заходи реалiзуються на рiвнi регiонiв. Очевидно, що поль тика федеральних i регiональних органiв влади повинна бути скоординова-ною i збалансованою, щоб не знижувати конкурентоспроможностi тд-приемств. Так, в 1спанй протягом останнiх рокiв виник ряд проблем, пов'яза-них з узгодженням функцш i дiй влад рiзного рiвня. Особливо! гостроти вони набули тсля появи тут фондiв вС з пiдтримки малого пiдприемництва, велика частина яких була задiяна в регюнах без вiдома уряду !спанй.
Як правило, в кра!нах СС справи малих i середшх шдприемств пере-бувають у компетенцй мшстерства економжи i (або) мiнiстерства промисло-вост i торгiвлi. Нiмеччина та Нщерланди, наприклад, мають вiддiли у справах малих i середнiх пiдприемств у Мiнiстерствi економiки. У Францй вщпо-вiдний вiддiл створено у Мiнiстерствi промисловостi. У Великобританi! на-вiть iснуе Мiнiстерство малого бiзнесу. Що стосуеться програм розвитку малих i середнiх пiдприемств, то вони розробляються з розрахунком на участь одразу кшькох мiнiстерств, що знову ж таки потребуе координацй зусиль.
Пiдсумовуючи досвiд державно! тдтримки малих i середнiх тд-приемств у кра!нах СС, можна видшити декiлька головних напрямiв:
Допомога у створеннi малих шдприемств. Пряма защкавлешсть держав СС у збшьшенш чисельност та розширення сфер дiяльностi малих шд-приемств спонукае !х приймати рiзнi програми щодо сприяння шдприемцям-початкiвцям. Систему освiти в СС налагоджено так, що молодь ще в школi знайомиться з азами бiзнесу.
Навчають премудрощам шдприемництва i дорослих. При цьому поряд з так званим навчальним курсом, який дае мшмальний обсяг знань i навичок, викладаеться i поглиблений, який носить прикладний характер i враховуе специфшу дiяльностi слухача. Розробляються i спецiальнi курси для жшок i етнiчних меншин. В 1рландй, наприклад, з 1992 р. дiе програма навчання ро-ботi, яка покликана шдвищити конкурентоспроможнiсть малих фiрм i рiвень професiйно! пiдготовки на малих промислових тдприемствах. Курс, розрахо-ваний на 26-52 тижнi, частково оплачуеться державою.
З якими ж труднощами зштовхуеться пiдприемець-початкiвець? Вони типовг нестача стартового капiталу, вiдсутнiсть чгткого бiзнес-плану, незнан-ня законiв i ринково! кон'юнктури. Ось чому в кра!нах СС бiзнесменам-по-чаткiвцям держава надае як фшансову, так i консультацiйну допомогу, орга-нiзовуе навчання. Наприклад у Дани за безробггаими, як побажали вiдкрити власну справу, протягом стартових 3,5 роки збершаеться половина плати для безробггаих. Подiбну систему прийнято i у Великобритании де безробiтнi, кот-рi розпочали органiзацiю власного бiзнесу, отримують щотижневу субсидiю в розмiрi 40 ф. ст., яка виплачуеться як доповнення до плати для безробггаих. У 1989-1990 рр., наприклад, подiбнi субсиди отримували бiля 1 млн. чол. У рамках ддачо! з 1983 р. програми "Молодi шдприемщ" фiнансова, юридична i кон-сультацшна допомоги надаються кооперативам i приватним тдприемцям.
У Великобританi! склалась цша мережа органiзацiй, якi надають кон-сультативнi послуги, науково-технiчну iнформацiю i рекомендацi!, що стосу-ються заснування i ведення малого бiзнесу. Серед них - Служба малих фiрм, мiсцевi пiдприемницькi агентства, центри пращ, комунальш об'еднання та iнiцiативнi групи.
Розвиток субтдряду. Робота за субшдрядом дае змогу малим фiрмам отримати доступ до технологiчних i комерцшних "ноу-хау" великих корпора-цiй. Працюючи як постачальник, мале пiдприемство паралельно може нала-годити виробництво власного кшцевого продукту i досягнути велико! еконо-мiчно! самостiйностi. Однак мале тдприемство зiштовхуеться тут з такими
проблемами, як жорстка мiжнародна конкуренцiя, брак даних про ринкову кон'юнктуру. Вiдповiдно головш заходи пiдтримки малих тдприемств у да-нiй сферi пов'язанi з шформуванням i консультуванням.
Виведення малих i cepeönix тдприемств за межi нацюналъного ринку. За останш роки в СС було частково чи повшстю скасовано бар'ери, якi стояли на шляху мiжнародноï торгiвлi, що безумовно сприяе розширенню експорту. Однак i тут малим фiрмам заважають конкуренцiя i недостатня обiзнанiсть.
Прикладом державноï пiдтримки в данiй галузi може бути британська програма "Експортна шщатива", яка орiентована на шдвищення защкавле-ностi потенцiйних експортерiв з числа малих фiрм у мiжнароднiй торгiвлi i збiльшення ïï обсяпв. Програма реалiзуеться:
• вщщлом торпвл1 i промисловост!, який пов'язаний з приватним сектором i надае експортерам-новачкам консультаций
• iнформацiйним центром, який працюе за принципом "самодопомоги" - допуску початшвщв до баз даних про ринки;
• доввдковою службою, яка надае консультацшт послуги, iнформуе про попит на продукт, можливих конкурентов тощо.
Фшансування малих i cepeÖHix тдприемств. Bd держави СС допома-гають малим i середшм шдприемствам отримати доступ до джерел фшансування, використовуючи при цьому рiзнi важель
Деякi краши (Bеликобританiя, Нiдерланди та iн.) в основному зосе-реджуються на забезпеченш гарантiй позик. Однак бiльшiсть краш створю-ють особливi резерви для шдтримки малих фiрм з допомогою субсидш чи фiскальних пiльг на швестици, пiльгових позик чи дотацш. Особливо стиму-люються в крашах СС вкладення коштiв в основш фонди малих i середнiх тдприемств. В деяких крашах (Бельпя, Франщя, Нiдерланди та iн.) реалi-зуеться практика надання малим фiрмам ризикового катталу. Зокрема, уряди цих краш гарантують компенсащю можливих збиткiв венчурних фондiв.
Свропейський Союз також надае допомогу крашам, якi не можуть ви-дiлити з власного бюджету засоби на розвиток малих i середшх тдприемств. Так, на початку 1990-х рр. Португалiя отримала пряму фшансову допомогу через спещальш структури СС: фонд виробничих швестицш (SIR EDIP), регь ональну систему заохочень (SIBR), систему заохочень за ращональне вико-ристання енергiï (SIURE), систему заохочень малих швестицшних проектiв (PPI) та шновацш в iнформацiйних технолопях. Отримання коштiв сприяло подоланню технолопчного розриву i фiнансового дефiциту малих тдприемств Португали порiвняно з загальноевропейським рiвнем.
Надання податкових тлъг. Bd держави СС по-рiзному, але все ж по-м'якшують податковий тягар для малих i середшх тдприемств.
Новоствореш малi фiрми у Франци на три роки звшьняються вщ спла-ти податкiв. Для стимулювання впровадження малими та середшми пiд-приемствами енергозберiгаючих технологiй податковi ставки на ïx iнвестицiï зменшено на 40-50 %. Передбачаеться також можливють вiдтермiнування сплати ряду податюв при тимчасових фiнансовиx труднощах.
У Дани широко використовуються непiльговi податковi ставки, вилу-чення рiзних сум iз загально! суми оподаткованого доходу. Малi шдпри-емства вилучають iз оподатковуваного доходу всi борговi платежi (процент i погашення основного боргу), амортизацшш вiдрахування на машини, устат-кування i споруди. У раз^ якщо пiдприемство зазнае збиткiв, воно звшьняеть-ся вiд сплати податюв наступного року.
У Великобританi! для шдприемств малого бiзнесу передбачено зниже-нi ставки прибуткового податку. При стандартны ставцi 35 % ставка для малих шдприемств становить 27 %. Разом iз зниженням ставки податку на при-буток малих шдприемств зменшено податок на швестици в новi сфери бiзне-су, особливо пов'язаний з високим ступенем ризику. Крiм того, приватна шь цiатива стимулюеться наданням податкових знижок, спрощенням фшансово! процедури злиття i подiлу фiрм, зниженням вЫх ставок iндивiдуального подоходного податку, шдвищенням порогу зарплати, яка шдлягае оподаткуван-ню за найвищою ставкою.
Створення нових робочих м^цъ. Малi та середш пiдприемства е голов-ним джерелом нових робочих мюць в Свропi. Держави СС надають фшансо-ву допомогу малим фiрмам, якi пропонують мiсця безробiтним, особливо молодь Пальма першост в цьому вщношенш належить Iрландi!, яку надто ви-сокий рiвень безробгття пiдштовхнув до видiлення субсидiй малому бiзнесу ще в 1960-х рр. У Греци, для прикладу, прийнято спещальну програму для створення робочих мюць у малому бiзнесi для молодi i жiнок.
Регюналъне оздоровлення. В малих i середнiх шдприемствах уряди кра!н СС справедливо вбачають ддачий засiб для вiдродження зон, як прийшли до занепаду. Так, у Великобритани прийнято програму "Ди для мiст", яка покликана сприяти вщродженню старих промислових центрiв i оздоровлення соцiального клiмату в робгтничих кварталах. У кризових точках створюються зони вшьного пiдприемництва, де функщонують державно-ко-мерцiйнi фонди регюнального розвитку, якi надають пiльговi кредити i дiловi послуги. Тут рiзко знижений податок на нерухомiсть i прибуток, про доход-ний та iншi податки, практикуеться пiльговий продаж обладнання. В 1988 р. британський уряд заснував спещальний фонд для субсидшвання малого бiз-несу, який довiв свою ефективнiсть.
1снуе в СС i така органiзацiя, як ЕиМС (Свропейський союз малих i середнiх пiдприемств) - це едина оргашзащя, яка об'еднуе виробничi i торго-вi пiдприемства для шдвищення ефективностi !х дiяльностi i пропонуе сшв-працю приватним пiдприемцям. Вщ iменi сво!х членiв ЕиМС шдтримуе кон-такти на багатьох рiвнях у Брюсселi i постачае сво! фiлi! специфiчною iнфор-мацiею про тенденци розвитку економiки. Спiлка здшснюе дорадчу дiяль-нiсть у таких напрямах, як отримання фiнансово! шдтримки для розширення i вiдновлення бiзнесу; вiдкриття нових каналiв продажу в СС та за його межами; оргашзащя публiчних замовлень на виробництво i реалiзацiю; забезпе-чення роботи за европроектами допомоги. Дедалi важлившою у дiяльностi ЕиМС стае орiентацiя на кра!ни Схiдно! Свропи i Пiвденно! Америки, де особливий штерес для органiзацi! становлять малi i середнi пiдприемства, що
спецiалiзуються на торпвлц сферi послуг, традицiйниx промислах. До реч^ EUMC дiе i в УкраАт через свою фшю - Украшську спiлку малих, середшх i приватизованих тдприемств.
Отже, в iндустрiально розвинутих крашах малий бiзнес посiдае чiльне мiсце в економщ, а також отримуе належну шдтримку з боку державних i недержавних шституцш. Це забезпечуе його розквщ що у свою чергу сприяе розвитковi економiк цих краш у цшому. У свiтовiй практицi вважаеться нормою державна шдтримка малого бiзнесу в iнтересаx наци. При цьому завдан-ня держави не зводяться до того, аби на пшьгових умовах надавати малим i середшм фiрмам фшансов^ теxнiчнi та iншi ресурси i пiдтримувати приватну шщативу будь-якою цiною. Держава покликана в першу чергу створити та-кий правовий i економiчний кшмат, який дав би змогу малому i середньому бiзнесу не тшьки втриматися на плаву, але й зростати, набирати силу.
Лггература
1. Муравьёв А.И., Игнатьев А.М., Крутик А.Б. Малый бизнес: экономика, организация, финансы. - СПб: Изд-во СПб ГУЭФ, 1999. - 618 с.
2. Гордкть i задоволення, свобода i незалежнють// Дшо. - 1996, № 54. - С. 5.
3. Жук О. Малий б1знес у свт та в Украш/ Економка Украши. - 1995, № 7. - С. 33-40.
4. БедринецьМ. Д. Податки в систем! фшансово!' пщтримки розвитку малого пщ-приемництва/ Фшанси Украши. - 1998, № 9. - С. 122-126.
5. Кузьмш О.С., Загороднш А.Г., Громак Л.С. Маш форми пщприемництва: нав-чальний поабник. - Льв1в: Центр Свропи, 1996. - 96 с.
6. Реверчук С.К. Малий б1знес: методология, теор1я i практика. - К.: 1ЗМН, 1996. - 192 с.
7. Бок зи Коу. Экономика Японии. Какая она? - М.: ЗАО Изд-во "Экономика", 2002. - 350 с.
8. Малые и средные предприятия. Управление и организация/ Под ред. Пихлера Й.Х., Пляйтера Х.Й., Шмидта К.Х. Пер. с нем. И.С. Алексеевой и Г.И. Токаревой. - М. : МО, 2002. - 280 с.
УДК630*+630*3+674] (477): 504.064 Доц. С.1. Лебедевич, канд. екон. наук;
acnip. У.П. Федуник - УкрДЛТУ
ЕТАПИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНОГО АУДИТУ НА ШДПРИеМСТВАХ Л1СОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
УКРА1НИ
Наведено етапи впровадження еколопчного аудиту на тдприемствах люопро-мислового комплексу Украши за д^чими стандартами, наведено додатки до них за результатами проведеного дослщження для тдприемств люопромислового комплексу Украши.
Doc. S.I. Lebedevych; doctorate U.P. Fedunyk - USUFWT
The stages of introduction of ecological audit on enterprises of forest
industrial complex of Ukraine
The stages of introduction of ecological audit on the enterprises of forest industrial complex of Ukraine on operating standards are presented. The supplements to them as a result of the conducted research for the enterprises of forest industrial complex of Ukraine are also are presented.
