CC BY
106
Л1тература
1. Лшоненко Л.О. Управлiння дебiторською заборговашстю пiдприeмства : навч. noci6H. / Л.О. Лп-оненко, Н.М. Новикова. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2005. - 275 с.
2. Богута Н. Факторинг - услуга для нетерпеливых / Н. Богута // Эксперт : журнал. -2005. - № 36. - С. 15-19.
3. Лисенков Ю.М. Валютно-фшансовий мехашзм зовшшньоекож^чно! дiяльностi : навч. поабн. / Ю.М. Лисенков. - К. : Вид-во "Зовншня торпвля", 2005. - 232 с.
4. Бшоусов Л.Ю. Грошi та кредит : навч. поабн. / Л.Ю. Бiлоусов. - Харкiв : Вид-во "Прапор", 2004. - 296 с.
5. Руденко Л.В. Розрахунковi та кредитш операци у зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi пiдприeмства : пiдручник / Л.В. Руденко. - К. : Вид-во '^бра", 2002. - 304 с.
6. Белялов Т.Е. Анашз форм i метсдав управлшня дебiторською заборговашстю у складi оперативних фiнансових активiв корпорацп / Т.Е. Белялов // Актуальш проблеми економiки : науковий екож^чний журнал. - 2005. - N° 9 (51). - С. 30-36.
7. Терещенко О.О. Фшансова дiяльнiсть суб'eктiв господарювання / О.О. Терещенко. -К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 554 с.
8. Терещенко О.О. Фшансова санащя та банкрутство шдприемства : навч-метод. пошбн. / О.О. Терещенко. - К. : Вид-во КНЕУ, 2000. - 412 с.
9. Фшанси Укра1ни : наук.-теорет. та шформац.-практ. журнал Мшютерства фшанив Укра1ни / 7(140) липень 2007 (щомюячне видання).
Лепехин А.В. Формирование системы управления дебиторской задолженностью предприятий с целью обеспечения его жизнедеятельности
Исследован состав основных видов дебиторской задолженности предприятий. Определена особенность дебиторской задолженности по расчетам предприятий и ее влияние на жизнедеятельность предприятий. Предложены меры по снижению дебиторской задолженности предприятий.
Ключевые слова: дебиторская задолженность, финансовая система управления, эффективность, затраты, доход от реализации продукции предприятий.
Lepiokhin A. V. Formation of the management system of enterprises accounts payable with providing of their vital activity
The composition of the main kinds of enterprises accounts payable is investigated. The peculiarities of accounts payable for enterprises and their influence to the enterprises vital activity are determined. The measures of reduction of enterprises accounts payable are offered.
Keyword: accounts payable, financial management system, efficiency, expenditures, the income from enterprises goods realization.
УДК330.101.54 Доц. Г.А Лех1, канд. екон. наук;
викл. М.М. 1льчишин2; викл. О.Я. Туркало2
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д РОЗВИТКУ ПВДПРИеМСТВ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ
Внаслщок проведеного дослщження узагальнено св^овий досвщ розвитку малого шдприемництва. На тдсташ аналiзу малого бiзнесу за кордоном виявлено i теоретично обгрунтовано закономiрностi його функщонування, розкрито вплив державного регулювання на його шднесення, визначено перспективи розвитку в Укра1ш.
Ключовi слова: малий бiзнес, економiчний розвиток, державне регулювання.
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в
2 Льв1вський кооперативный коледж економжи i права
Мале тдприемництво - дуже тонкий та чутливий сектор економжи, який е найуразлившим для таких несприятливих чинниюв, як фiнансовi труднощ^ циклiчнi змши, тфлящя, податковий тиск тощо. Особливого зна-чення варто надавати формуванню малого тдприемництва з огляду на його специфiчну та фундаментальну роль у ринковш економiцi. Пiдприемствам малого бiзнесу притаманне iндивiдуальне пiдприемництво. Тут, особливо в наших умовах, характерною може бути приватна властсть як властсть од-те! особи. У кра!нах з розвиненою ринковою економiкою класична приватна власнiсть як власнiсть одше! особи мае обмеженi можливостi та поширення, а в середньому та великому бiзнесi - це явище надто рiдкiсне. Малi тд-приемства в усьому свiтi вiдiграють важливу роль.
У сучаснiй економiчнiй лiтературi над проблемами функцiонування малого бiзнесу працювало багато вчених-економюпв, зокрема А. Кисельов, Т. Ковальчук, С. Реверчук, В. Рубе, О. Титаренко, та ш. За часiв СРСР мале пiдприемництво дослiджували здебiльшого з позицш тдивщуально! трудово1 дiяльностi (Б. Мтовкш, I. Разумнова, В. Савченко, О. Фесенко, Г. Шмельов, та ш.). Протягом останнiх рокiв в Украш було опублiковано низку робiт, в яких аналiзуються конкретнi проблеми розвитку малого пiдприемництва, а саме: юторичт аспекти формування нацiонального пiдприемництва (С. Злуп-ко, О. Кузьмiн), особливост становлення та розвитку малих тдприемств в Украш (Н. Беренда, В. Бородюк, О. Дивеев-Кириленко, М. Долшнш, Н. Ле-сик, С. Реверчук), функцп, види тдприемницько! дiяльностi та методи тдви-щення ефективностi функщонування малих форм господарювання (З. Варна-лiй, З. Герасимчук) фiнансове обслуговування тдприемницько! дiяльностi (Ю. Буряк, М. Крупка). Однак ще багато теоретичних i практичних аспектiв використання потенщалу малого бiзнесу залишаються не виршеними. Пере-дусiм це стосуеться розвитку малого бiзнесу за кордоном. У зв'язку з цим постае необхщтсть у проведеннi системного аналiзу дрiбного бiзнесу в державах з розвиненою ринковою економжою, для виявлення сфери дiяльностi, умов iснування та можливостей 1х розвитку в Украш.
Мета роботи полягае в тому, щоб на пiдставi аналiзу малого бiзнесу за кордоном виявити i теоретично обгрунтувати закономiрностi його функщонування, розкрити вплив державного регулювання на його тднесення, виз-начити перспективи 1х розвитку в Украш.
Впродовж останшх кiлькох рокiв у Захщнш Сврот, США i Японп великого значення набув дрiбний бiзнес, де вiн поданий сукуптстю малих i се-реднiх тдприемств. Основна 1хня маса - це дрiбнi пiдприемства, у яких пра-цюють не бiльше нiж 20 чоловж. Малi пiдприемства забезпечують 2/3 приросту нових робочих мюць, що дало змогу значно скоротити безробтя в цих кра1нах [1]. На сьогодт на частку малих фiрм, якi е дуже важливою i пос-тiйно зростаючою частиною британсько! економiки, припадае 25 % вщ уше! робочо1 сили. Визнаним европейським лщером у цiй сферi е Iталiя - з майже 800 тис. промислових тдприемств кра!ни 99 % становлять малi та середт. У Нiмеччинi та Нщерландах малий та середнiй бiзнес забезпечуе близько 40 %> експорту, Ггалп - 25-30 %, Францп - 20-25 %, Японп - 10- 15 %. Проте необ-
хiдно зазначити, що в Японп участь малого i середнього бiзнесу в експортних операщях е у 4 рази меншою вiд 1х вкладу у валовий випуск продукцп в об-робнiй промисловосп, а у Великобританп та Францп - у 2 рази. Тшьки той факт, що у 2004 р. продаж продукцп великих конгломерапв у Францп скоро-тився на 2,4 %, а середтх i малих пiдприемств - збшьшився на 2,6 %, свщ-чить про ефективнiсть останнiх. В Японп частка малих тдприемств, яю ви-конують урядовi замовлення, становить 45 %, а у замовленнях громадських оргатзацш кра1ни - 32 %. На частку малих i середнiх пiдприемств в Японп припадае близько 55 % реалiзованоl промислово! продукцп, близько 60 % -оптово! торгiвлi i бiльш як 80 % - роздрiбноl. В обробнш промисловостi з 6,5 млн тдприемств 99 % становлять мат. Вони переважають також у будiв-ництвi, у сферi послуг, становлять 99 % ушх фiрм у роздрiбнiй торгiвлi. На малих i середнiх пiдприемствах зайнято 39,5 млн чол., або 80,6 % уше! робо-чо! сили Японп. У Республщ Корея протягом 1990-х роюв щороку реестру -валося близько 5,5 тис. нових середтх та малих тдприемств [2]. За остантм даними частка малого й середнього тдприемництва у ВВП кра!н з розвиненою ринковою економжою становить: Великобританп - 50-54 %, Шмеччи-ни - 50-53 %, Ггалп - 57-60 %, Францп - 55-62 %, США - 50-52 %, Японп -52-55 % [3]. Загалом же за останне десятирiччя частка малого бiзнесу зросла з 9 % до 62 %. Отже, тдсумовуючи розглянуту тенденцiю, можна стверджу-вати, що в економiчно розвинених кра!нах мале пiдприемництво вдаграе значну роль у створеннi ВВП.
Такого устху могли досягти малi пiдприемства лише завдяки полiтицi державно! тдтримки розвитку цього сектору. Так, американська адмшстра-цiя малого бiзнесу, метою яко! е всебiчна допомога та захист тдприемництва, почала займатись конкретною роботою, а саме - термтове обслугову-вання ктенпв як по телефону, поштою, так i особисто. Протягом декiлькох роюв 8ВА проводила декiлька програм, яю об'еднувалися в блоки (!х приб-лизно 50). Серед них варто звернути увагу на такий напрям тдтримки, як на-дання допомоги дшовим жiнкам, допомога в науково-дослщнш роботi, юри-дичнi послуги тощо.
Однiею з програм передбачалося надання фтансово! гарантil пiд-приемцям, яю з якихось причин не могли отримати !! в банках. Тому, залеж-но вщ мети, терм^ та суми гарантiю надавали на 75 % позики для суми, яка не перевищувала 750 тис дол., на 80 % - для суми не бшьше тж 100 тис дол. на термш до 10 роюв для поповнення обтового катталу i до 25 роюв - для основного катталу.
Метою шшо! програми була допомога в розвитку i модернiзацil дь ючих пiдприемств. Ця програма передбачала надання довготермтових кре-дитiв з фжсованою ставкою для того, щоб придбати нерухомiсть, обладнан-ня, технологи. 8ВА давала гарантiю на 40 % позики, при цьому сума гарантп не повинна була перевищувати 1 млн дол. Крiм цього, 8ВА укладала угоди про ствробиництво з багатьма самостiйними комерцiйними i некомерцiйни-ми структурами.
Фшансуеться 8ВА з федерального бюджету: 72 % засобiв спрямову-ють на кредигування традицшних програм розвигку малого бiзнесу; на по-дальший розвигок га модершзащю; на фiнансування тдприемств, як оргаш-зовуюгь кiлька компанш; 0,5 % припадае на мiкрокредиги, яких, в переваж-нiй бiльшосгi, не повертають. Статистика свiдчигь, що iз загально! кiлькосгi клiенгiв, якi обслуговуе Адмiнiсграцiя, 85 % банкрутують вже через рж. Про-те, вважають, що дiяльнiсгь тих, хто залишився на ринку у стократ компен-суе цi затрати.
Вагому роль у розвитку малого бiзнесу США поидають мунiципальнi структури. До прикладу, мунщипалггет Сiегла завдяки виваженiй полчищ стосовно МБ перетворив невеличке мютечко в один з розвинених цен^в. Так, за останнi роки в мюп зросли цiни на нерухомють в 1,5-2 рази. Бажання проживати i працювати в Сiетлi зумовлене насамперед тим, що рейтинг мюта пiдняла найбiльша у свт компанiя з виробництва комп'ютерних програм "Майкрософт", яка починала свою дiяльнiсть як шмейне господарство з трьо-ма робiтниками. На сьогоднi не тшьки мiсто, але й штат переживають еконо-мiчне пiднесення.
Щд егiдою мунiципалiтету Сiетла було зреалiзовано кiлька проектiв, найбiльш перспективний з яких отримав назву: "Сильне ршення на порозi нового вiку". Мщаторами цього проекту виступали бiзнесмени та суспшьш оргашзацп мiста з метою тдтримки людей, якi бажали працювати i заробля-ти. У межах проекту мюька влада здiйснила три основн програми: 1. Мiська програма "Готовий заробити", розрахована для компанш з низьким рiвнем доходу, пращвники яких практично були потенцiйними безробгтними або потребували переквалiфiкацil. Щоб реалiзувати 11, використовували кошти мюько! казни, добровшьш внески таких великих компанш як "Майкрософт", "Бо!нг" та ш.; 2. Центри пiдтримки бiзнесу i кредитування компанiй. Об'ектом пiдтримки стало працездатне населення, яке не мало достатнього досвщу роботи, незадоволене сво!м станом (^внем доходу, характером робо-ти тощо), проте в нього було бажання покращити його. Метою програми було об'еднання, координащя зусиль суспшьних i приватних оргашзацш, якi спрямованi на пiдтримку розвитку МБ переважно в бщних та мало розвинених районах мюта шляхом кредитного обслуговування малих тдприемств. Переважно це було професiйне навчання, техшчна та iнша допомога на кре-дитнiй основi. Центр тдтримки допомагав у пошуку необхiдного обладнан-ня, технологiй, партнерiв тощо, а Центр кредитування знаходив джерела ко-роткотермшових мiкрокредитiв i гарантiй.
Отже, допомога, яку отримали тдприемщ цих двох програм, мала здебшьшого характер консультацш, якi стосувалися оргашзацп власно! спра-ви, планування, управлiння, розвитку тдприемства.
Третя програма - "Ствдружнють комунального розвитку" Сiетла. Во-на передбачала допомогу тим, хто бажав побудувати власний будинок, але не мав для цього необхщних кошпв, проте потребував належних консультацiй та рекомендацш [4]. Досвiд показав, що це найкращий шлях для створення нових робочих мюць i нових видiв послуг, розширення податково! бази i от-
римання 3aco6iB для iнвестицiй. Як бачимо, головною метою цих програм бу-ло навчання людей заробляти та розумно витрачати зароблет грошь З цього приводу е дуже вдале при^в'я: "Якщо хочеш нагодувати людину, не давай ш рибу, а навчи ïï ловити"
В Iталiï також дiе державна пiдтримка малого бiзнесу. Зокрема, для фiнансування малих тдприемств, ïx технiчноï модернiзацiï, пiдготовки кад-рiв, впровадження системи контролю за яюстю виготовлюваноï продукцiï, дiевоï тдтримки на зовшшшх ринках та тших напрямiв стимулювання розвитку малого бiзнесу щорiчно видiляють 1570 млрд лiр. При цьому особливу увагу придiляють депресивним пiвденним районам. Саме сюди надходить 2/5 зазначених асигнувань, а всього малий бiзнес одержуе близько 1000 млрд лiр за рахунок звiльнення пiдприемств вiд сплати податюв. Таким чином, но-востворет малi промисловi пiдприемства пiвденниx райотв Iталiï протягом 10 рокiв взагалi не платять податок на прибуток i мiсцевi податки [2].
Одтею з найпоширенiшиx форм стимулювання розвитку сектора малого тдприемництва в розвинених кратах е створення для них преференцш в оподаткуваннi шляхом введення спещальних податкових правил (Франщя) або застосування загальних правил з окремими пшьгами для малих тдприемств (США, Великобритатя).
У Францп застосовують спецiальнi (спрощенi) податковi режими для малих та середтх тдприемств залежно вщ величини ïxнього об^. Такi тд-приемства не подають декларацiï про податок на додану вартiсть, проте вип-лачують прибутковi податки, рiвень яких залежить вщ сфери дiяльностi (тор-говельнi операцп, послуги тощо). У Великобританiï малi та середнi тд-приемства розраховують i декларують доходи на загальних тдставах, хоча з певними винятками. Шдприемства, рiчний доxiд яких менший нiж 15 тис. фунтiв стерлшпв, заповнюють просту податкову декларацiю без докладних даних про свою дiяльнiсть, активи чи зобов'язання. В Швецп вiдсутнi якьне-будь спецiальнi податковi режими для малих та середтх тдприемств. Основ-ний принцип податкового регулювання у Швецiï - це принцип "нейтральнос-тi", вiдповiдно до якого до усix пiдприемств незалежно вiд ïx юридичноï фор-ми, типу господарсь^ дiяльностi, величини, мюцезнаходження, застосовують одну i та ж податкову базу, ri ж самi ставки оподаткування i обов'язки з реестрацп, подання документiв, звггаосп, платежiв. Одне слово, податковий тягар буде однаковим i для самозайнятого тдприемця, i для корпорацп, якщо вони займаються однаковим бiзнесом [5].
Проте, у принцип "нейтральностi" передбачено винятки у виглядi податкових пшьг, що спецiально застосовують до малих тдприемств. Само-зайнятi, дрiбнi торговцi та бiльшiсть пiдприемств з обтем менше нiж 720 ти-сяч крон, мають право використовувати касовий метод обл^. Самозайнятi, дрiбнi торговцi з будь-яким обiгом не зобов'язат рееструвати свiй бiзнес в державних органах. Достатньо лише зарееструватися в податковш тспекцп.
Для економжи на сучасному етапi малий бiзнес став тiею сферою тру-довоï дiяльностi, яка поглинае iндивiдуальну працю i водночас е антиподом стандартизованого великого виробництва. Проте, не у кожнш краш тдустрь
альний розвиток е великомасштабним i реалiзуeться за зразком захщного типу. Так, Iндiя проводила i досi проводить политику захисту нацiонального дрiбного виробництва та кустарно! промисловост [6]. В Африщ i Латинськiй Америцi великомасштабна шдустрiалiзацiя також не здiйснена повною мь рою. У багатьох кра!нах, що розвиваються, цей бiзнес обмежуеться предметами першо! необхiдностi i насамперед орiентуеться на попит бщних верств на-селення. Безумовно, орiентацiя на бiдних людей перетворюе дрiбний бiзнес у консервативний елемент економжи. Але оскiльки бiднiсть та безробптя юну-ють i, мабуть, будуть iснувати у свiтi ще довго, то попит на продукщю, яку виробляе дрiбний бiзнес, збережеться ще надовго.
Отже, тдсумовуючи сказане, зазначимо, що державш структури Укра-!ни повиннi на сучасному етапi формувати такi полiтико-правовi та шституць ональш умови, як б забезпечили цивЫзований розвиток пiдприемництва, можливостi пiдприемцям у межах, визначених законом, здшснювати дiяль-нiсть, що е корисною як для окремо! людини, так i для суспiльства загалом.
Л1тература
1. ¡ваншов О.С. Економжа тдприемства : тдручник / О.С. ¡вашлов. - К. : Центр навч. лгт-ри, 2009. - 728 с.
2. Рибчак В.1. Свгшвий досвщ державного регулювання тдприемств малого б1знесу / В.1. Рибчак // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Ук-ра!ни. - 2006. - Вип. 16.1. - С. 235-238.
3. Чубарева Л.1. Малий б1знес: теор1я, мехашзми тдтримки становлення та розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук. - Донецьк. - 2008. - 20 с.
4. Юсупова Н. Поддержка малого предпринимательства в США / Н. Юсупова // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2001. - № 5. - С. 87-89.
5. Основш положення законодавства Свропейського Союзу щодо визначення та оподат-кування малих та середшх тдприемств. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. tax.vsem.com.ua/embed/opo-datkyvanna.doc.
6. Брагина Е. Индия: государственная поддержка мелкой промышленности / Е. Брагина // Мировая экономика и международные отношения : научн. журнал. - 2000. - № 2. - С. 97-103.
Лех Г.А., Ильчишин М.М., Туркало О.Я. Мировой опыт развития предприятий малого бизнеса
В результате проведенных исследований обобщен мировой опыт развития малого предпринимательства. На основании анализа малого бизнеса за рубежом выявлены и теоретически обоснованы закономерности его функционирования, исследовано влияние государственного регулирования на его развитие, определены перспективы совершенствования в Украине.
Ключевые слова: малый бизнес, экономическое развитие, государственное регулирование.
Lekch GA., Ilthyshyn M.M., Turkalo O.Ya. International experience of state small business enterprises regulation
In the article the international experience of small business development is summed up. Rules of functioning of small business are shown on the grounds of its analyses. State regulation impact on its raising is analyzed. The perspective of small business development in Ukraine is determined.
Keywords: small business, economic development, state regulation.
