Державне регулювання малого і середнього бізнесу в розвинених економіках Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

внутршшх резервiв, висновкiв про можливостi залучення стороннього каш-талу та стратепчних завдань реструктуризаци.

Серед завдань тактичного характеру можна вщм^ити наступнi:

• пошук можливостей росту доход1в за рахунок розширення риншв збуту, реструктуризаци борпв, коригування схем постачання, залучення замовлень 1з-за кордону, розробка програм зниження ризику господарювання 1 управлш-ня, приведення затрат у вщповвдтсть 1з доходами шляхом розробки програм зниження затрат;

• реформування системи управлшня 1 господарського мехатзму шляхом децен-трал1заци управлшня, створення системи автономност щодо впливу зовтш-тх фактор1в (раптов1 ршення уряду, недобросовютсть постачальнишв 1 за-мовнишв), розробки гнучко! стратегИ розвитку тдприемства, реформування корпоративно! культури, створення системи управл1ння грошовими потоками;

• реформування кадрово! полггики шляхом перебудови системи оплати 1 сти-мулювання пращ, проведення заход1в по навчанню персоналу технологи ро-боти в ринкових умовах, комп'ютеризаци робочих м1сць;

• реструктуризащя торговельного процесу шляхом диверсифшацл товарно! продукци, росту якост старих вироб1в, закутвт 1 застосування прогресив-них технологш, ор1ентаци на випуск неенергоемно!, ресурсозберпаючо! та еколопчно чисто! продукци, розробки системи ощнних показнишв;

• диверсифшащя виробничо-господарсько! дшльност1 шляхом актив1зацл ро-боти на швестицшному та фшансовому ринках.

УДК 338.242 Доц. П.Ю. Лазур1, канд. техн. наук - ВНЗ "Львiвський

кооперативный коледж економки iправа"

ДЕРЖАНИЕ РЕГУЛЮВАННЯ МАЛОГО I СЕРЕДНЬОГО Б1ЗНЕСУ В РОЗВИНЕНИХ ЕКОНОМ1КАХ

Дослщжуеться проблема ефективностi державного регулювання малого i се-реднього бiзнесу в розвинених економшах. Вказуеться на основш iнструменти державного регулювання економши.

Особливо важливе значення малий 6i3^c вiдiграе у вирiшеннi проблем зайня-тостi: в 80-i рр. 80 % вах нових робочих мюць були створенi малими фiрмами. Бшь-ше 100 млн. американцiв прямо чи посередньо заробляють засоби для юнування зав-дяки малому бiзнесу. Держава ж отримуе мiльярднi суми надходжень у виглядi по-датюв на прибуток малих фiрм.

Doc. P.Yu. Lazur - Higher educational institution "Cooperative college of economy and the right of Lviv"

They investigate the problem of efficiency of the State economic regulation of small and medium-sized business in developed economies. They mention the main instruments of state economic regulation.

The particular role of the small business is played in solving of the problems of employment: in 1980 s, small firms formed 80 per cent of all new vacancies. More than 100 million of Americans earn for their living directly or indirectly by small business. The state gets billions of incomes by taxes on income of small firms.

1 директор

На початок 90-х роюв швидкi технологiчнi перетворення i вiдкриття нових ринкiв призвели до глибоких змш у вЫх економiчних сферах. Зростан-ня продуктивност працi, зменшення витрат виробництва, тиск на витрати на зарплату з боку робочо! сили з кра1н з перехщною економiкою, а саме з кра1н Центрально!, Схщно! i Швденно! Свропи, який додатково посилив динамжу зростання, - всi щ обставини примусили великi шдприемства змшити свою структуру, щоб утвердити свою позицда у свiтовому масштабi. Вщ нерента-бельних галузей вiдмовилися i в результатi значна частка зайнятих втратили роботу, але 1м на допомогу прийшов малий i середнш бiзнес: майже усi звшь-неш з великих концернiв були падбраш малими i середнiми фiрмами.

У США, де до категори малих належать шдприемства з чисельнiстю працюючих, залежно вiд галузi, до 1000 чол., вони становлять 99 % вЫх аме-риканських компанiй. Основна маса - це дрiбнi шдприемства: у 87 % всiх фiрм працюе не бiльше 20 чол., а у 80 % - менше 10 чол. На початку 1989 р. загаль-на кшьюсть американських фiрм, за даними податково! шспекци, становила 19 047 (без сшьського господарства), з яких 3 978 тис. - корпорацй, 1831 тис. -партнерства i 13 238 тис. - одноошбш шдприемства. З них всього 7 тис. фiрм класифшоваш як великi з чисельшстю працiвникiв понад 10 тис. Сьогодш у США функцiонуе понад 15 млн. малих шдприемств, як виробляють близько 40 % ВВП i половину валового продукту приватного сектора [1, с. 22].

В окремих сферах американсько! економiки малi пiдприемства домь нують (табл. 1). Особливо важливе значення малий бiзнес вiдiграе у виршен-нi проблем зайнятостг у 80-i рр. 80 % вЫх нових робочих мюць були створенi малими фiрмами. Бшьше 100 млн. американцiв прямо чи посередньо заробля-ють засоби для юнування завдяки малому бiзнесу. Держава ж отримуе мшья-рднi суми надходжень у виглядi податкiв на прибуток малих фiрм.

Табл. 1. Частка малого бiзнесу у валовому продуктi приватного сектора США i

чисельшсть чрац'кшик'кв [1, с. 22]

Галузь економ1ки Питома вага у ВНП, % Чис. пращвн., млн. чол.

Гуртова торпвля 86 4,4

Сшьське господарство 86 3,2

Сфера послуг 81 12,0

Буд1вництво 80 4,3

Фшансова сфера 60 3,2

Роздр1бна торпвля 55 10,1

Транспорт 24 5,4

Обробна промисловшть 21 8,0

Вугшьна промисловшть 9 -

Нещодавно компашя "Рюердж & Форкаст" (Нью-Йорк) навела цiкавi данi соцюлопчного опитування пiдприемцiв у США, що займаються малим бiзнесом. Опитування визначило, що прюритетним у дiяльностi малих шдприемств е зовЫм не прибуток. У цьому дослщженш цей прюритет тiльки на четвертому мющ, пiсля гордостi i задоволення своею дiяльнiстю, виготовле-ною продукцiею чи наданими послугами (перше мюце), вщчуття свободи i незалежностi (друге), контаклв з партнерами та замовниками (трете).

Серед малих шдприемств щорiчно створюеться найбшьша кiлькiсть кафе, ресторанiв, 1далень, магазишв, ремонтних майстерень, офiсiв комп'ю-терно! технiки, контор з операцiй з нерухомютю, меблевих магазинiв. Щка-вий висновок дослщжень щодо надiйностi малих шдприемств у рiзних сферах. Найбiльшi шанси вижити сьогоднi у США мають заклади, якi надають послуги з питань ветеринара, ритуальш, стоматологiчнi клiнiки, готельнi гос-подарства, психоаналггичш консультаций перукарнi.

Що собою являе типовий американський шдприемець сьогодш? Влас-ники невеликих фiрм з обсягом продажу до 300 тис. доларiв - це американщ вжом вiд 35 до 49 роюв, переважно чоловши. Третина фiрм мае по 5 i бiльше працюючих, 30 % - по 3-4 i 37 % - по 1-2 пращвники [2, с. 5].

1снуе традицшний стереотипний погляд на дрiбних бiзнесменiв, як на недостатньо освiчених i культурних практикiв-дiлкiв. Можливо, це певною мiрою стосуеться дрiбних пiдприемцiв минулих десятилiть, що знаходимо вщдзеркалення в усмiшках, анекдотах, окремих художшх творах. Сучаснi на-уковi обстеження мовою статистики пiдтверджують те, що у дшсносп картина зовЫм iнша. Зокрема, майже третина шдприемщв малих комерцiйних структур заюнчили коледж, що майже у два рази бшьше за середнш показник по кршт в цшому.

Хоч шдприемщ дрiбних структур серйозно ризикують, проте вони за-лишаються, за шдсумками обстежень, найбiльш життестiйкою i оптимютич-ною групою активного населення США. 1м подобаеться власний бiзнес, вони пишаються ним i вiрять у нього. Але ця оптимютична вiра далеко не завжди шдтверджуеться у реальному життi. Статистика свщчить, що близько двох третин малих фiрм у США закiнчують банкрутством протягом перших 5 роюв. I тим не менше ще бшьша кiлькiсть приходить 1м на змшу.

Розквiт малого бiзнесу у США забезпечуе значною мiрою належна пiдтримка з боку держави. Конгресом США ще у 1953 рощ на правах федерального вщомства було створено Адмшютращю у справах малого бiзнесу (АМБ). II компетенщя - iнформацiйно-консультативна та кредитно-фшансо-ва шдтримка дрiбного приватного бiзнесу, що включае забезпечення шд-приемцiв-початкiвцiв довщковою лiтературою, брошурами, вiдповiдями на практичш питання, пов,язанi з дiловою дiяльнiстю, iнформування про досвiд найбiльш усшшно дiючих фiрм, про нормативно-правовi умови виробництва, збуту, зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, а також умови одержання пшьгових позик шд господарськi проекти.

Президент США щорiчно робить доповiдь Конгресу про стан малого бiзнесу, на базi яко! американськi законодавцi розробляють рiзнi програми допомоги малим компанiям. Подiбнi програми становлять також урядовi вь домства (мiнiстерства торгiвлi, сiльського господарства тощо).

Вiдповiдно з федеральними програмами шдтримки малому бiзнесу на-даються прямi i гарантованi позики. Прямi позики малi i середнi фiрми отри-мують на певний строк, але пiд нижчi процентнi ставки, шж при отриманнi кредиту на приватному секторi капiталу. При видачi гарантованих позик АМБ надае кредиторам (приватним банкам, торговим компашям, страховим

фipмaм, ^дошним фoндaм) дepжaвнi гapaнтiï нa чacтинy пoзичeнoгo кaпiтa-лу (до 9G %), що знижye ризик кpeдитyвaння.

1ншим зacoбoм зaoxoчeння пpивaтнoï iнiцiaтиви e пoдaткoвi i aмopти-зaцiйнi пiльги. При зaгaльнoмy знижeннi y 19В7 р. егавок пoдaткy m прибу-ток мaкcимaльнa cтaвкa для вeликиx кoмпaнiй впaлa з 46 % до 34 % для даш-кopпopaтивнoгo бiзнecy, включaючи однооЫбнж влacникiв; зaмicть 15 CTa-вок, що зacтocoвyвaлиcя paнiшe, мaкcимaльнa з якж cтaнoвилa 5G %, 6ули ввeдeнi тiльки двi - 15 % i 28 % [1, c. 52]. Ошбливу yвaгy фeдepaльнa влaдa пpидiляe cтимyлювaнню розвитку iннoвaцiйнoгo мaлoгo i cepeдньoгo бiзнecy як шляxoм видiлeння дoтaцiй (гpaнтiв), тaк i зa допомогою yклaдaння кон-тpaктiв нa poзpoблeння ново!" продукци i тexнoлoгiй.

Вeликa yвaгa зaoxoчeнню мaлoгo пiдпpиeмництвa пpидiляeтьcя нa pe-гioнaльнoмy piвнi. Тaк, у 1983 р. при Уeйнcькoмy yнiвepcитeтi штaтy Мiчiгaн був cтвopeний Цeнтp розвитку мaлoгo бiзнecy. Цeнтp у cпiвпpaцi з АМБ здiйcнюe пpoгpaмy, яга пepeдбaчae: кoнcyльтyвaння мaлиx фipм штaтy чepeз 13 peгioнaльниx вiддiлeнь; poзpoблeння нaвчaльниx кypciв з пpoблeм мaлoгo бiзнecy; вивчeння пpoблeм мaлoгo бiзнecy в штaтi; нaдaння пpaвoвoгo зaxиc-ту мaлим фipмaм. Одним з пepшoчepгoвиx зaвдaнь aдмiнicтpaцiя США i Кон-гpec ввaжaють пiдключeння мaлoгo бiзнecy до нaцioнaльнoгo eкcпopтy. Гло-бaлiзaцiя ключoвиx гaлyзeй пpoмиcлoвocтi, тaкиx як aвтoмoбiлeбyдyвaння, eлeктpoнiкa, мaшинoбyдyвaння, пpизвeлa до зpocтaння oбcягiв мiжнapoднoï торпвл^ oднaк бiльшicть aмepикaнcькиx кoмпaнiй зaлишилacь ocтopoнь вiд циx пpoцeciв.

У чepвнi 1995 р. пpeзидeнт США cкликaв у Бiлoмy Дoмi кoнфepeнцiю з пpoблeм мaлoгo бiзнecy, дe були cфopмyльoвaнi ocнoвнi peкoмeндaцiï для cтимyлювaння eкcпopтy для бaгaтьox дepжaвниx opгaнiв. У циx peкoмeндaцi-яx мoжнa видiлити дeкiлькa гoлoвниx мoмeнтiв [1, c. 53]:

• зaxиcт iнтeлeктyaльнoï влacнocтi в мiжнapoднoмy мacштaбi, a тaкoж вeдeння двocтopoннix yнiфiкoвaниx cтaндapтiв, цeнтpaлiзoвaнoï pee^an^', eфeктивнoï прощдури виpiшeння мiжнapoдниx cпopiв na пpeдмeт дiï тopгoвиx мapoк;

• зaбeзпeчeння широкого дocтyпy до iнфopмaцiï, a тaкoж ввeдeння глoбaльнoï cиcтeми, яга зaбeзпeчилa би дocтyп до ypядoвoï iнфopмaцiï i pecypciв;

• фiнaнcyвaння eкcпopтниx oпepaцiй;

• нaвчaння cпiвpoбiтникiв peгioнaльниx i мicцeвиx бaнкiвcькиx iнcтитyтiв мe-тoдaм фiнaнcyвaння мaлим фipм;

• iнфopмyвaння мaлиx фipм про можливосп кpeдитyвaння eкcпopтy;

• коордишщя дiяльнocтi фeдepaльниx aгeнтcтв, як бepyть yчacть у ф^тоу-вaннi eкcпopтy.

Япoнiя cвoгo чacy cтaлa m шляx побудови opieнтoвaнoгo нa eкoнoмiч-ну тa coцiaльнy aктивнicть cepeдньoгo клacy iндycтpiaльнoгo cycпiльcтвa. Цeй ^pc cтaв ocoбливo пoмiтним пicля 1952 року, коли piзкo cкopoтилacя кшьюеть япoнcькиx фepмepiв, a у пpoмиcлoвocтi тa тopгiвлi cпocтepiгaлocя бypxливe poзшиpeння кoнкypeнцiï i cтвopeння нoвиx фipм.

Ha тe, що цi змши cтaли нe тiльки нacлiдкoм об'ективно1' гocпoдapcь-ко1' зaкoнoмipнocтi, a й peзyльтaтoм цiлecпpямoвaниx зycиль у paмкax дep-жaвниx пpoгpaм, вкaзye шявшеть нopмaтивнo-пpaвoвoï бaзи дiяльнocтi мa-

лих i середнiх шдприемств, в ^rnpi яко1 - Закон про мат та середнi шдприемства, прийнятий у 1963 р. Вш визначав принципи державного регулю-вання в цш галуз^ спрямований на самостшш зусилля пiдприемств, надаючи в разi необхiдностi державну пiдтримку - насамперед у сприянш кооператив-ним починанням.

Законодавчим актом 1972 р. визначено коло шдприемств, як вважа-ються середнiми i малими та працюють у зв'язку з цим у вщносно пiльгових умовах. Такими в Япони вважаються промисловi пiдприемства 3i штатом до 300 працiвникiв (для шдприемств гуртово1 торгiвлi - до 100, роздрiбноï - до 50) чи з кашталом, вiдповiдно не бшьше вщ 100 млн. iен (близько 790 тис. доларiв), для шдприемств гуртовоï торгiвлi - не бшьшим вiд 30 млн. ie^, а роздрiбноï - 10 млн. ieн [3, с. 35].

Окремi сфери дiяльностi малих фiрм Япони регулюються спецiальними законами, як прийнят в рiзнi роки i доповнюють один одного. Це, зокрема, Закон про кооперативш асоцiацiï малих шдприемств, Закон про оргашзащю об'еднань малих i середшх пiдприeмств, Закон про модершзащю на малих i се-реднiх пiдприeмствах, Закон про страхування малих i середнiх пiдприeмств, Закон про кредитш гарантiï асоцiацiям. В Япони дie двоступенева система страхування, яка складаеться з Державно1' корпораци страхування кредиту та 52 префектурних асощацш кредитно1' гаранти малим i середшм шд-приемствам. Так, у разi ïx банкрутства всi фiнансовi зобов'язання переходять до однieï з названих асощацш, а державна корпоращя вщшкодовуе ш 70-80 % страхування. У державному бюджет Японiï видатки на шдтримку малих та середшх шдприемств становлять щороку близько 200 млрд. ieн [3, с. 36].

Важливими структурами, що здшснюють шдтримку малих та середшх шдприемств Япони, е держбюджетш Нащональна фшансова корпорацiя (фь нансова пiдтримка малих, приватних шдприемств), Корпоращя фшансування малих i середшх шдприемств (швестицшш позики, шдтримка теxнiчниx про-ектiв, модершзаци та теxнiчного переоснащення виробничоï сфери малих та середшх шдприемств), а також Мюький банк "Секо Тюкш банк" (фшансу-вання кооперативних об'еднань малих та середшх шдприемств).

Малi i середш пiдприeмства в Япони знаходять допомогу не тшьки з боку уряду i згаданих вище спецiалiзованиx органiзацiй, але й збоку адмшс-трацiï префектур, мiсцевиx управлшь зовнiшньоï торгiвлi i промисловостi, торгово-промислових палат.

Державна пол^ика сприяння цього сектору економши включае такi напрямки:

• забезпечення конкурентоспроможност! шляхом видшення субсидш i позик -прямих кредипв (Японський банк розвитку видтяе ïx малим та середтм тд-приемствам, що функц1онують в найб1льш перспективних галузях) i гаранто-ваних позик (завдяки введенню податкових тльг комерцшт банки охоче кредитують цей сектор економжи;

• заохочення структурно! перебудови, модертзаци господарсько1 д1яльност1, покращення умов пращ, сприяння торпвлц

• зб1р та анал1з шформацл про економ1чт показники i техтчну озброетсть малих та середшх шдприемств для ощнки ефективгосп держтдтримки.

1снуюча в Япони система фiнансування малих i середнiх шдприемств гарантуе надання субсидш i кредитiв органами мюцево! влади, за необхщнос-тi - зi залученням приватних кредитних установ. В останньому випадку зга-данi вже Державна корпоращя страхування кредиту i префектурнi асощаци кредитують Товариство гарантп кредитiв, яке спрямовуе видiленi засоби у приватну кредитну установу, а та, у свою чергу, надае малому шдприемству позику у сум^ яка у 5-8 разiв перевищуе вклад Товариства, на строк до 57 роюв. Практикуеться також надання довгостроково! (на 5-20 роюв) позики об'еднанню малих пiдприемств iз коштiв державного (через Державну корпо-рацiю з розвитку малих i середнiх пiдприемств) i мiсцевого бюдже^в. Безпо-воротна фiнансова допомога видшяеться тiльки на науково-технiчнi програ-ми. Фшансова пiдтримка технiчного переозброення виробництва здшсню-еться за рахунок видшення позики з мiсцевого бюджету i реалiзацil облад-нання у кредит або надання його в оренду орендодавцями префектур.

Широкого розповсюдження отримало видiлення субсидiй, якi покри-вають до 50 % видаткiв, на створення центрiв пiдвищення технiчного рiвня малих i середнiх фiрм, консультування, шдвищення квалiфiкацil технiчних працiвникiв тощо. Держава бере на себе витрати на дiагностування стану малих i середнiх пiдприемств. Невiд,емний елемент японсько! системи фшансу-вання малих шдприемств - це компенсацiя видатюв, якi пов,язанi з шдготов-кою кадрiв, i 2/3 видаткiв на шдвищення квалiфiкацil працiвникiв.

Держава i мiсцевi органи влади рiвними частинами асигнують засоби на iнформацiйне обслуговування малих шдприемств через мережу мюцевих шформацшних центрiв. Фiнансуеться також встановлення комп,ютерiв, збiр i аналiз шформаци для розробки енергоощадних i природоохоронних заходiв, консультування пiдприемцiв з приводу ефективних методiв ведення роздрiб-но! торгiвлi i програмного забезпечення.

Для стимулювання модершзаци виробництва створено фонд лiзингу для передачi устаткування в оренду строком до 7 роюв або довгострокового кредитування вартостi обладнання шд низькi процентнi ставки з погашенням частинами. Розмiр кредиту, строки погашення, вiдстрочка i процентна ставка визначаються державою.

Дiевим важелем регулювання дiяльностi малих i середнiх шдприемств в Японй е i податкова полггика, за допомогою яко! досить ефективно розв'язують проблеми цiлеспрямованого розвитку шдприемництва. Для пiдприемств iз каш-талом не бiльше як 100 млн. iен застосовуються зниженi ставки оподаткування: з рiчним доходом до 8 млн. iен ставка становить 28 %, понад цю суму - 37 %. Кооперативш оргашзацй оподатковуються у розмiрi 27 %. Малi i середнi пiд-приемства користуються податковими пiльгами у виглядi зниження ставок iз мiсцевих податюв. Якщо рiчний оборот пiдприемства не бшьший, нiж 3,5 млн. iен, дiе ставка 6 %; вщ 3,5 млн. до 7 млн. - 9 %; понад 7 млн. - 12 % [4, с. 123].

В Япони для шдивщуальних виробниюв встановлений мшмум рiчно-го доходу, який не оподатковуеться, - 100 тис. iен. Передбачеш також пшьги згiдно з нормами утворення резервного фонду на покриття збитюв, пов'яза-них iз безнадшними боргами. Пiдприемствам iз капiталом не бшьш як

100 млн. iен дозволяеться збiльшити на 16 % вище вщ нормативного лiмiту суму резерву, який не оподатковуеться [4, с. 123].

Широко запроваджуються методи нарахування прискорено! амортиза-цй. З метою сприяння технiчному прогресу в Японй податковим законодав-ством встановлено особливий порядок нарахування амортизацй й податковi пiльги, як застосовуються до певних видiв основних засобiв. Дiе особлива система бухгалтерського облiку з нормами прискорено! амортизацй до малих шдприемств.

У Республщ Корея в обробнш промисловостi, на транспорт та в бу-дiвництвi малi пiдприемства - це шдприемства з 20 й менше працюючих, у торгiвлi та сферi послуг - з 5 i менше. Малих шдприемств там сьогодш 1810 тис. (98,6 % ушх пiдприемств); великих - трохи бшьше вiд 15 тис., а в малому бiзнес i зайнято 62 % працюючих [3, с. 37]. Такий розподш сил дозволив включити вшх жителiв кра!ни до активного економiчного життя. У цш кршт е 15 оргашзацш, переважно урядових, що шдтримують розвиток малого бiзнесу.

У Мiнiстерствi торгiвлi й промисловостi е Бюро малого бiзнесу, яке сприяе створенню малих шдприемств, допомагае цьому процесов^ виступае гарантом перед банками, видае безповоротш субсидй та здшснюе рiзнобiчну адмiнiстративну пiдтримку - допомагае рееструвати, навчае фахiвцiв. На це М1шстерство покладено завдання формування, координацй та здiйснення по-лiтики сприяння малому бiзнесу у кршш.

Серед оргашзацш е декшька спецiалiзованих - з питань фшансування: Корейська Федеращя малого бiзнесу; Iндустрiальний банк Коре!; Банк дрiбноl i середньо! промисловостц Корейський фонд по гарантiях кредитування (дае гарантй по всiх кредитах малого бiзнесу, допомагае дiям держави); Корпоращя сприяння бiзнесу; Корейський фонд по гаранпях кредитування у сферi техно-логiй (фонд займаеться шдтримкою нових технологiй у малому бiзнесi).

Водночас у Коре! на вЫх рiвнях викорiнюеться "утриманський" пог-ляд на те, що уряд, державш органи, можуть виршувати всi проблеми i для кожного пiдприемства. Та усшх останнiх перш за все залежить вiд самих гос-подарiв пiдприемств. I тому завдання полггики сприяння малому бiзнесу по-лягае не в тому, щоб просто передати в руки малих шдприемств фшансов^ техтчт та iншi ресурси, а в тому, щоб створити умови для !х дiяльностi та зростання. Штучно створеш "парниковi" умови не приведуть до зростання й процвггання малого бiзнесу.

Але й це ще не все. в ще у Коре! велию зовшшньоторговельш оргаш-зацil, якi стимулюють експорт продукцй малого бiзнесу. Вони добиваються зменшення податюв i митних тарифiв, одержання пiльгових кредитiв, а також полегшують вивезення прибутюв з шших кра!н до Коре!, проводять дослщ-ження ринку, забезпечують пiдприемцiв шформащею i пiдшуковують торго-вих партнерiв; iншими словами - озброюють тих, хто бажае вийти на зовшш-нш ринок. Серед останнiх - Корейська зовшшньоторговельна асоцiацiя для малого бiзнесу, Корейська торговельна корпорацiя i Корейська мiжнародна торговельна корпорацiя малого бiзнесу.

Лiтература

1. Муравёв А.И., Игнатьев А.М., Крутик А.Б. Малый бизнес: экономика, организация, финансы. - СПб: Изд-во СПб ГУЭФ, 1999. - 618 с.

2. Гордкть i задоволення, свобода i незалежнють// Дшо. - 1996, № 54. - С. 5.

3. Жук О. Малий бiзнес у свт та в Укра1'т/ Економка Украни. - 1995, № 7. - С. 33-40.

4. БедринецьМ. Д. Податки в OTdeMi фшансово! пщтримки розвитку малого пщ-приемництва/ Фiнанси Украши. - 1998, № 9. - С. 122-126.

5. Кузьмш O.G., Загороднш А.Г., Громак Л.С. Маш форми пщприемництва: Навч. пос. для ВНЗ. - Львiв: Центр Свропи, 1996. - 96 с.

6. Реверчук С.К. Малий бiзнес: методология, теорiя i практика. - К.: 1ЗМН, 1996. - 192 с.

7. Бок зи Коу. Экономика Японии. Какая она? - М.: ЗАО Изд-во "Экономика", 2002. - 350 с.

8. Малые и средные предприятия. Управление и организация/ Под ред. Пихле-ра Й.Х., Пляйтера Х.Й., Шмидта К. - Х. Пер. с нем. И.С. Алексеевой и Г.И. Токаревой. - М.: МО, 2002. - 280 с. _

УДК330.342:167 Здобувач М.В. ЛюдвЫук -Львiвська КА

ТРАНСФОРМАЦШШ ПРОЦЕСИ В АГРАРН1Й СФЕР1: РЕГЮНАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Аналiзуються регюнальш особливост ринково" трансформацп аграрно" еконо-мiки Украши. Акцентуеться на прiоритетних засадах eK0H0Mi4H0i полiтики держави у цiй сферь

Competitor V.M. Ludvichuk - Commercial Academy of L'viv The transformation processes in the agrarian sphere: regional aspect

The regional peculiarities of the market transformation economics of Ukraine are analysed in the paper. Accented into the priorities principles of economical politics state in this sphere.

Останшм часом зростае увага економ1ст1в до репонального аспекту реформ, що здшснюються в аграрному сектор!. Зростання вимог до репонального аспекту е характерною рисою аграрних реформ у бшьшост краш. Зокрема посилення зв'язку аграрного виробництва з розвитком периферй вис-тупае важливою складовою европейсько" модел1, на яку ор1ентуються кра'ни постсощалютичного простору у русл1 перспективи вступу до Свропейського союзу. Водночас, щ питання вивчеш ще недостатньо i вимагають подальшого дослщження.

Пiдвищення ролi репонального аспекту у сучасних умовах зумов-люеться регюнальним характером виробничо" та сощально" iнфраструктури. Адже забезпечення ефективних зрушень у структурi власностi, змша право-вих та органiзацiйних форм господарювання неможливi без врахування ютот-них особливостей, що мають мюце в рiзних регiонах Украши. Це необхщно для оптимального розмiщення виробництва конкретних видiв продукцii, нап-рямiв та форм спецiалiзацii аграрних шдприемств, "х розмiрiв, органiзацiйноi структури. А це у свою чергу справляе визначальний вплив на доцшьшсть встановлення ступеня та форм кооперування шдприемств рiзних напрямiв дь яльностi, встановлення взаемовипдних зв,язкiв мiж великими та малими тд-приемствами, агробiзнесом рiзних форм власностi. Актуалiзуеться також пи-