CC BY
87
зяйственных операций и взаимоотношений. Обращено внимание на особенности построения учета доходов, расходов и финансовых результатов деятельности туристических предприятий. Подробно обоснованы различия в организации учета деятельности туроператора и турагента.
Ключевые слова: туризм, туристическая деятельность, туристическая услуга, туристический продукт, туристический агент, туристический оператор, бухгалтерский учет, доходы, расходы.
Pylypenko S.M. Organization of Accounting for Tour Operator and Travel Agent Activity
Some features of tour operator and travel agent activities and their impact on accounting development are defined. Some peculiarities of accounting of tour operator and travel agent and also the features of documenting their business operations and relationships are determined. Special attention is paid to the features of income, expenses and financial results of tourism companies. The differences in accounting organization of tour operator and travel agent activity are justified in detail.
Keywords: tourism, tourism activity, tourism service, tourism product, travel agent, tour operator, accounting, incomes, costs.
УДК 330.342
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д РОЗВИТКУ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ Л.В. Рiбун1, Г.А. Лех2,1.М. Васькович3
Розглянуто малий бiзнес як окремий сектор ринково! економши. Звернено увагу, що останшм часом проблема малого бiзнесу як школи стала нагальною не тшьки в на-шш державу а нав^ь у розвинених кра!нах. Малий бiзнес виконуе низку найважливь ших екож^чних i сощальних завдань. О^м податкових вщрахувань до бюджепв вих ршшв, вш розвивае реальний сектор економжи, створюе додатковi робочi мiсця, сприяе конкуренци. Тому розвиток малого бiзнесу е важливим завданням держави.
Охарактеризовано малий бiзнес i з'ясовано його роль у ринковш економiцi рiзних кра!н, видшено позитивнi та негативнi його позицл.
Ключовi слова: малий бiзнес, сталий розвиток, зайнятiсть.
У свiтлi поточно!' економiчноí кризи, яка торкнулася багатьох держав, проблема малого бiзнесу визрша як нiколи гостро. Як показуе свiтова практика, основним критерieм, на основi якого пiдприeмства рiзних оргашзащйно-право-вих форм вiдносять до суб'ектш малого пiдприeмництва е, передусiм, середня чисельнiсть працiвникiв, зайнятих на шдприемств^ Враховуючи невелику кшь-кiсть пращвниюв, якi швидко мобiлiзуються до змш на ринку, малий бiзнес мо-же стати тiею важливою основою, за допомогою яко!' буде здшснено поворот до позитивних господарських процесш. Потрiбно зазначити i той факт, що шд-приемства малого бiзнесу забезпечують працевлаштування соцiально неста-бшьних верств населения, зокрема, молодi, жшок, емiгрантiв i т. iн. Саме на цих пiдприемствах вони набувають досвiду, знань, домагаються кар'ерного росту та самореалiзацií. Доцiльно врахувати i ще низку переваг цього бiзнесу, а саме: низьку кашталомктккть i тому легкий доступ населення, велику кiлькiсть
1 доц. Л.В. Рiбун, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 доц. Г. А. Лех, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 доц. 1.М. Васькович, канд. екон. наук - НУ "Льв1вська полггехнка"
шдприемств, що дае змогу в короткий термш налагодити виробництво рiзнома-нiтних товарш та послуг, мобiльнiсть на ринку й у сферi технологш, що сприяе швидкому розвитку НТП, здатшсть швидко наймати додаткову робочу силу, вщсутнкть бюрократизму в управлiннi, незначний негативний екологiчний вплив на навколишне середовище.
Пiдприемства малого бiзнесу бшьш стiйкi до зовнiшнiх змiн. У перюд загального економiчного спаду в УкраЫ на початку 90-х роюв саме малий бiз-нес шдтримав укра'нську економiку i вчасно адаптувався шд новi ринковi умо-ви. Державш пiдприемства не витримали конкуренцп, були зруйнованi або при-ватизоваш. Отже, малий бiзнес демонструе свою гнучккть, "живучiсть", змщ-нюючи i шдтримуючи нацiональну економiку.
1нтерес укра'нських економiстiв (Д.П. Журавський, С. Подолинський, В. Навроцький, В. Барвшський, 6. Слуцький та ш.) до питань, що стосуються функцiонування малого бiзнесу i зокрема сiмейного, сягае Х1Х ст. У сучаснiй економiчнiй лiтературi його функцiонування вивчали О. Барановський, Ю. 6ха-нуров, I. Жиляев, А. Кисельов, Т. Ковальчук, В. Круглов, О. Попов, С. Ревер-чук, В. Рубе, О. Титаренко та ш. За часш СРСР дабний бiзнес дослiджували в основному з позицш iндивiдуальноí трудово!' даяльносп (Б. Iчiтовкiн, I. Разум-нова, В. Савченко, О. Фесенко, Г. Шмельов та ш.). Протягом останшх роюв в Украíнi було опублшовано низку робiт, в яких проаналiзовано конкретнi проб-леми розвитку малого шдприемництва, а саме: iсторичнi аспекти формування национального пiдприемництва (С. Злупко, О. Кузьмiн), особливостi становления та розвитку малих пiдприемств в Укра'ш (Н. Беренда, В. Бородюк, О. Ди-веев-Кириленко, М. Долтнш, Н. Лесик, С. Реверчук), функцп, види шд-приемницько!' дiяльностi та методи шдвищення ефективностi функцiонувания малих форм господарювання (З. Варналiй, З. Герасимчук) фiнансове обслугову-вання шдприемницько!' дiяльностi (Ю. Буряк, М. Крупка). Однак ще багато те-оретичних i практичних аспектiв використання потенщалу дрiбних господарств залишаються не виршеними.
Аналiз зарубiжного досвiду дае змогу по-новому подивитись на перспек-тиви розвитку малого бiзнесу в УкраЫ. Так, починаючи з 90-х ротв у всiх ш-дустрiально розвинених кра'нах частка малого пiдприемництва була досить значною. У США, Японп, Францп до малих вiдносили 99 % ввд усiх шд-приемств [1]. Ступiнь розвитку малого бiзнесу безпосередньо характеризуе сту-пiнь розвитку економжи держави загалом. Розвиток малого бiзнесу на Заходi йде набагато швидшими темпами, позаяк нацiональнi уряди придшяють значну увагу пiдприемствам малого бiзнесу i сприяють !'х розвитку на нацюнальному рiвнi. У бшьшосп кра'н малий бiзнес представляе собою середшй клас, який е основою для сталого розвитку економiки. Не секрет, що кра'ни, яш розвивають-ся саме завдяки малому та середньому бiзнесу, зробили великий економiчний поступ (Тайвань, Сiнгапур, Iндонезiя i т. ш.). Якщо простежити, як змшювались темпи розвитку малих шдприемств в цих кра'нах, то можна провести паралель щодо розвитку вше! кра'ни.
Для бвропи малий бiзнес е свого роду пiдвалиною соцiально-економiч-ного розвитку. Там нараховуеться понад 20 млн шдприемств, що займаються малим та середнiм бiзнесом i вiдповiдно дають бiльше половини загального
обороту i додано1 BapTOCTi. Частка зайнятих у малому 6Í3Heci в GBponi стано-вить приблизно 70 %. Переважна кшьккть малих пiдпpиeмств працюе у торпв-т, будiвництвi та харчовш пpомисловостi. Можна констатувати, що малий 6Í3-нес е "товкачем" економжи, який стимулюе виробниюв до конкурентно!' бо-ротьби. Тому розвиток 6С залежить вiд успiшноï дiяльностi малого та се-реднього бiзнесу. Тому в рамках Евросоюзу проводять политика пiдтpимки малого пiдпpиемництвa, основна мета яко1 - збалансування штересш держави i бiзнесу, забезпечення найкращих умов для пiдпpиемницькоï дiяльностi, збшь-шення конкуpентоспpоможностi малого бiзнесу [2].
Анaлiзуючи розвиток малого бiзнесу у piзних державах, варто зупини-тись на Япони, як краМ приватного пiдпpиемництвa. У нiй до малого бiзнесу вiдносять 5 млн 738 тис. тдприемств - 99 % ввд ïх загального числа. На них працюе 88 % уах зайнятих. Малих шдприемств найбшьше у тpудомiстких галузях: у роз^бшй тоpгiвлi, громадському хapчувaннi, сфеpi послуг, будiвництвi та ма-шинобудуванш. За формами влaсностi половина з них - щдивщуальш, тобто фактично сiмейнi. Але зараз сiм'ï в Япони мaленькi, як у вах уpбaнiзовaних кра-шах, населения почало скорочуватися, i скорочуеться число цих тдприемств.
Економша розвиваеться через призму сшвкнування великих i малих шдприемств. Так, будавництвом житла займаеться малий бiзнес, адже бiльшiсть японщв вважають, що найкраще жити у невеличких будинках. Буд1вництвом доpiг, завод1в, торгових центpiв, бaгaтоповеpхiвок займаеться великий бiзнес. В основному великий бiзнес надае роботу дpiбному через аутсорсинг. Близько 55 % малих шдприемств у промисловосп працюе таким чином. Японський уряд дбае про оновлення шдприемницького сектору i полегшуе створення нового бiзнесу. У 2003 р. прийнято закон, за яким можна вщкривати мале шд-приемство без початкового кашталу - тiльки з одше1 iени. Таким шляхом вже створено 32 000 шдприемств. Також у 2000 р. було прийнято закон, який максимально спрощуе процедуру банкрутства саме у сфеpi малих шдприемств. Вщ-повщно до нього дозволено звертатися до суду з метою захисту ввд кpедитоpiв ще до того, як зобов'язання перевищили активи, щоб зaпобiгти 1х розпорошен-ню. Отже, держава не надае фшансово1 допомоги пiдпpиемцям, але забезпечуе юридичну та iнфоpмaцiйиу шдтримку [3].
У США в малому бiзнесi працюе 77 % зайнятих у приватному сектоpi i на нього припадае 47 % ввд загального обсягу продажу товар1в у краЫ, а також 50 % ввд валового внутpiшнього продукту [1]. Тут пpовiдним органом державно!' шдтримки малого бiзнесу е АдмЫстращя малого бiзнесу (SBA - Small Business Administration), яка виртуе три нaйвaжливiшi завдання: забезпечення фь нансово1 пiдтpимки малих i середшх пiдпpиемств, сприяння в отpимaннi дер-жавних замовлень, надання технiчних i консультащйних послуг з питань управ-лiния. За ïï даними, у краМ щоpiчно створюють близько 1 млн нових фipм. З числа цих фipм 60 % зайняп в домашньому господapствi за шдтримки МЫс-терства пращ США. Близько 21 млн американцев (17 % усх зайнятих) працю-ють завдяки малому бiзнесу за неповного робочого дня. Треба зауважити, що малими шдприемствами керують переважно жiнки. До прикладу, за один ргк кшьккть фipм, кеpiвникaми яких були жшки, зросла на 29 % i 1,4 млн шдприемств отримали за ргк 2,8 млрд дол. прибутку.
У США вщбулась своeрiдна революция франчайзингу. Так, ильки протя-гом кiлькох десягилиъ обсяг продажу франчайзингових компашй становив 40 % вiд загалъного обсягу роздабно! торгiвлi, загалъний валовий продаж перевищив 800 млрд дол. [1]. Серед жшок-власниюв фiрм 16 % використовували цю форму ведення бiзнесу, i 60 % жiночого бiзнесу було зосереджено безпосереднъо вдо-ма. Основною причиною такого устху е структура франчайзингу, яка поеднуе в ефект масштабу iз можливктю надання персонiфiкованих послуг. Малий бiзнес у США на 55 % шновацш пiдIримуютъ спонсори SBA. Конгрес США розробив спецiалъну програму розвитку iнновацiй для малих пiдприемств. Ввд-рахування на цi програми ш^чно збiлъшуютъся на 1 млрд дол. [4].
Щодо Англй', то там держава, намагаетъся шдтримувати малий бiзнес, насамперед, через банк1вську систему. Зокрема, кожен банк мае власну програму кредитування. Однiею з них е програма для створення та розширення бiзне-су, яка передбачае надання кредиту у розмiрi ввд 5 до 100 тис. ф. ст. i надаетъся термшом на 5 ротв. Вiдсотки (15-17 %) стягуютъся з рiчного обороту фiрми, а не з суми кредиту. 1нша програма встановлюе розмiр кредиту ввд 5 до 500 тис. ф. ст., вш видаетъся на термш вiд 2 до 20 рокш на покупку заводу, обладнання тощо. Вiдсоток за такий кредит встановлюеться вiдповiдно до ддачо! ставки. Урядова програма гарантування кредитiв поширюеться на бiлъшу частину (7080 %) кредитав, наданих банками ^бному бiзнесу. Щорiчно в бюджетi видь ляеться близько 50 млн ф. ст. на покриття гарантiй банкам.
Значна роль у стимулюванш малого бiзнесу належить i фiскалънiй поль тицi уряду, яка передбачае знижену ставку оподаткування, ефективну систему знижок у сплап прострочених позичок тощо. Окр1м бюджетних заходiв, малому бiзнесу надаються пiлъги при стягненш мiсцевого податку на майно, що до-помагае частково вирiшити проблему лшввдносп [5].
Важливо зробити акцент на окремих програмах, якi спрямоваш на спри-яння малому бiзнесу. Однiею з цих програм передбачено надання шефсько!' до-помоги дабним фiрмам у виглядi консулътацiй з питань управлшня фшансу-ванням маркетингу, а шсля схвалення всiх цих програм !х виконанням займаеться Служба дабних фiрм. 1нша, спрямована на надання фшансово! до-помоги ^бним фiрмам програма "Гарантування кредитiв", розрахована на три роки i передбачае виплату страхових премш вiд iменi успiшних бiзнесменiв. G програми, що стимулюють експортну дiялънiстъ дрiбних фiрм, як1 бажають ек-спортувати сво1 товари та iн.
Одночасно за загально!' пiдтримки малого бiзнесу у Великобритани дiе досить жорстка система контролю над дiяльнiстю пiдприемств. Франщя, за до-помогою розвитку малого бiзнесу, вирiшуе проблему зайнятостi, адже 10-12 % населення постiйно не мають роботи. Съогоднi у краЫ нараховуеться близько 3 млн малих шдприемств. За галузевою ознакою малi пiдприемства найб1льш поширенi у сферi послуг (1,5 млн), торгiвлi (780 тис.), будiвництвi (350 тис.), меншою мiрою - у промисловостi (303 тис). При цьому щороку в краЫ вiдкри-вають понад 250 тис. нових малих пiдприемств, а банкротуе 50 тис. Це великий внесок у розвиток держави, враховуючи те, що головною економiчною та сощ-альною проблемою кра1'ни е боротьба з безробтям [6].
В 1тали бiзнес класифiкують за кiлькiстю зайнятих на пiдприeмствi: мж-рофiрми (де юльккть зайнятих становить 20 оаб), малi фiрми (з кiлькiстю зайнятих вщ 20 до 100 оаб), середнi (працюе вiд 100 до 500 пращвниюв) i вели-й (понад 500 осiб). Всього, за офщшними даними, на 2000 р. у краЫ було за-реестровано 4 млн 800 тис. шдприемств з кiлькiстю зайнятих до 100 оаб. Бшь-ше половини з них складаються з единого пращвника. На мiкрофiрми припадае 60 % вщ загального числа зайнятих i бшьше 40 % вiд обсягу продажш [7].
Спецiалiзацiя дуже рiзноманiтна. Починаючи з виробництва взуття, по-шиття одягу, ювелiрних прикрас, дизайну до виготовлення вина, оливково! олií, оброблення овочш i фрукт. Щорiчно малий i середнiй бiзнес поповнюе та-лiйську казну на 70 млрд евро. Важливим фшансовим ресурсом для значно! частини малого бiзнесу е кооперативне кредитування. Ниш кооперативш банки становлять 61 % ввд усiх банювських установ краши. Переважно вони е також малими i середнми установами. У загальному обсязi кредитiв, наданих приватному сектору, частка таких банюв постшно зростае. За останне десятилiття во-на збiльшилася вiд 20 до 33 %. При цьому частка малих i середнiх кредитiв до-сягла 46 %, а мшрокредипв (до 250 тис. евро) - 12,5 % [7].
Позитивним в !талп е те, що крашу умовно роздшено на т. зв. округи, як представляють собою територiально-виробничi системи, що складаються з велико! кшькосп малих i середшх пiдприемств, що ведуть виробничу д1яльнкть на основi спецiалiзацií i кооперування. Найважливiше !х завдання - максимально використовувати саме п ресурси, яй знаходяться на територií цих округ1в. Окр1м виробничих е i близько 300 туристичних округiв. У них нараховуеться майже 600 тис. шдприемств. Щорiчно вони обслуговують до 200 млн вичизня-них та шоземних турист1в. У соцiальному плаш промисловi округи будують на трьох головних принципах: самоврядування, асоцiативностi i партнерствi.
Полiтику пiдтримки малого бiзнесу проводять мiнiстерство промисло-востi та регюнальна влада, яким надано широт повноваження. Головними фi-нансовими каналами е банк "Медюкредат Чентрале" i спецiальнi установи ре-мiсничого сектору - Артвджанкасса. Форми фiнансовоí шдтримки звичайнi -податковi пiльги, гарантп позик, страхування експортних кредит1в i т. iн. П1ль-ги можуть покривати до 50 % потрiбних пiдприемству капiталовкладень [7].
В 1спанл малий бiзнес сформувався у 1970-х роках. I завдяки саме малому бiзнесу краша досягла високих економiчних показникiв. Саме малi пiд-приемства позбавили крашу безробитя i забезпечили економiчне зростання. 1с-пан1я посiдае одне з перших мкць у свiтi, поряд з !талкю i Францiею, з виробництва вина, чому зобов'язана саме малому бiзнесу. Центральна роль належить йому також i в туристичнiй iндустрií. Iспанцi будують с1мейш готелi, тримають ресторанчики i бари, займаються побутовим обслуговуванням.
Як позитивний фактор розвитку малого бiзнесу варто зазначити, що у краЫ практично зведено до мш1муму бюрократiю. Так, щоб оформити пiд-приемство та отримати лiцензiю, достатньо 24 год. Це створюе сприятливий клiмат для розвитку малого бiзнесу. А для тих, хто мае намiр започаткувати свою справу, кнують спецiальнi програми з надання допомоги. Наприклад, першi 5 рок1в пiдприемець не платить податки, а також мае право на безстроко-вий кредит для розвитку бiзнесу. Поручителем в останньому випадку е Держав-
ний шститут офiцiйного кредитування кра'ни. Результатом умшо! державно!' полiтики пiдтримки малого бiзнесу е те, що 1спашя посщае 2-3-те мiсця за обся-гами вироблених товаров i послуг [8].
Отже, на малих шдприемствах в 6С зайнято бiльше населения, шж у США, тобто у кра'нах 6С мале пiдприемництво е важлившим щодо зайиятостi, особливо у виробнищш. Незалежно вiд критерда визначення, малi шд-приемства становлять в 6С 95 % вiд усх пiдприемств.
Лiтература
1. Реверчук С.К. Малий 6Í3Hec: методологiя, теорш i практика / С.К. Реверчук. - К. : Вид-во 1ЗМН, 1996. - 236 с.
2. Малий бiзнес: зарубiжний досвiд. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rem-zavod.biz/e9.html.
3. Малий бiзнес по-японськи. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.openbusi-ness.ru./html_euro/Japan_open6.htm.
4. Короткий курс лекцш з днсцнплши "Економжа тдприемства" : тдручника. - Л. 5 Малi тдприемства. Малий бiзнес за кордоном / Кер. авт. кол. i наук. ред. д-р екон. наук, проф. В.Я. Горфинкеля. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://stud-me.com.ua/1584072013202/ekonomika/ekonomika_predpriyatiya.htm
5. Уланова Маргарита. Английская юридическая компания Law Firm Ltd "Нова шшдатива" / Маргарита Уланова. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://donklass.com/2010-03-15-15-40-59/26-2009-05-21-18-19-04/640-malyj-biznes-v-anglii.html.
6. Рубшський Юрш. Малий бiзнес по-французьки / Юрш Рубшський. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.openbusiness.ru/html_euro/france_open11 .htm.
7. Авшова Агнеса. Малий бiзнес в 1тали. Громадський рух "Нова шшдатива" / Агнеса Авь лова. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://donklass.com/home/638-malyj-biznes-v-italii.html.
8. Ландобасо Андрш. Розвиток малого бiзнесу в 1спанй' Громадський рух "Нова шшдатива" / Андрш Ландобасо. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://donklass.com/home/634-razvitie-malogo-biznesa-v-ispanii.html.
Надшшло до редакцп 18.02.2016 р.
Рибун Л.В., Лех Г.А, Васькович И.М. Зарубежный опыт развития малого бизнеса
Рассмотрен малый бизнес как отдельный сектор рыночной экономики. Обращено внимание на то, что в последнее время проблема малого бизнеса как никогда стала актуальной не только в нашей стране, но даже в развитых странах. Малый бизнес выполняет ряд важнейших экономических и социальных задач. Кроме налоговых отчислений в бюджеты всех уровней, он развивает реальный сектор экономики, создает дополнительные рабочие места, способствует конкуренции. Поэтому развитие малого бизнеса является важной задачей государства.
Охарактеризован малый бизнес и выяснена его роль в рыночной экономике различных стран, выделены положительные и отрицательные его позиции.
Ключевые слова: малый бизнес, устойчивое развитие, занятость.
Ribun L. V., Lech G.A, Vaskovych I.M. Foreign Experience of Small Business Development
Small business as a separate sector of the market economy is considered. Special attention is paid to the problem of small business that has become increasingly urgent in recent years, both in our country and in developed countries. Small business has a number of major economic and social problems. Besides tax deductions to the state budget, it develops the real sector of the economy, creates jobs, and promotes competition. Therefore, small business development is an important task of the state.
Small businesses is characterised, its role in the market economy of various countries is elucidated, and also its positive and negative sides are highlighted.
Keywords: small business, sustainable development, employment, tax deduction.
