СВіТОВі ТЕНДЕНЦії РОЗВИТКУ ВИЩОї ОСВіТИ ТА ЙМОВіРНі МОДЕЛі УНіВЕРСИТЕТіВ МАЙБУТНЬОГО Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

УДК 33.021:005.521:378 JEL: I20; I23

СВ1ТОВ1ТЕНДЕНЦЙ РОЗВИТКУ ВИЩО1 ОСВ1ТИ ТА ЙМОВ1РН1 МОДЕЛ1УН1ВЕРСИТЕТ1В МАЙБУТНЬОГО

®2019 ЛУЦЕНКО Н. Л.

УДК 33.021:005.521:378 JEL: I20; I23

Луценко Н. Л. CBiTOBi тенденцй' розвитку вищо!' ocBi™ та ÜMOBiprn моделi ушверситепв майбутнього

Процес глобал'ваци, який зараз активно в'дбуваеться в усьому CBimi, не залишив поза увагою i таку сферу, як вища ocBima. Швидк 3MiHU в еконо-Mi4Hiü, полтичнш, культурнш, рел'гшнш та 'тших сферах тягнуть за собою змiни i в процес тдготовки спефл'ст'ю, як в майбутньому будуть обслуговувати ц ж сфери. Узв'язку з цим по всьому свтовi галузь вищоi освти знаходиться в стан невизначености Головним завданням вищих навчальних заклад'в сьогодт е здатшсть в м'ш'шальш термни надати студентам необхидн знання й навички для ефективного використання ix у практичнш роботi. У данй публ'шаци розглянуто свтов'1 тенденцйрозвитку вищоi освти, яки допоможуть визначити напрямок розвитку ще}сфери в УкраЫ. Також розглянуто ймовiрнi модел'> побудови майбуттх ушверситет'в. Зроблено висновок, що нацональним закладам вищоi освти (ЗВО) треба дуже уважно сл'дкувати за свтовими трендами розвитку вищоi освти й адаптувати }х до власноi полтики. Ключов'! слова: розвиток системи вищоi освти, свтов'1 тренди розвитку вищоiосвти, ушверситет майбутнього. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-6-115-120 Рис.: 2. Ббл.: 14.

Луценко Наталiя Леон'дюна - астрантка, Науково-досл'дний центр 'тдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харщ 61166, Украна) E-mail: lutsenko_nl@i. ua

УДК 33.021:005.521:378 JEL: I20; I23

Луценко Н. Л. Мировые тенденции развития высшего образования и вероятные модели университетов будущего

Процесс глобализации, который сейчас активно происходит во всем мире, не оставил в стороне и такую сферу, как высшее образование. Быстрые изменения в экономической, политической, культурной, религиозной и других сферах влекут за собой изменения и в процессе подготовки специалистов, которые в будущем будут обслуживать эти же сферы. В связи с этим по всему миру отрасль высшего образования находится в состоянии неопределенности. Главной задачей высших учебных заведений сегодня является способность в минимальные сроки предоставить студентам необходимые знания и навыки для эффективного использования их в практической работе. В данной публикации рассмотрены мировые тенденции развития высшего образования, которые помогут определить направление развития этой сферы в Украине. Также рассмотрены возможные модели построения будущих университетов. Сделан вывод, что национальным заведениям высшего образования (ЗВО) надо очень внимательно следить за мировыми трендами развития высшего образования и адаптировать их к собственной политике.

Ключевые слова: развитие системы высшего образования, мировые тренды развития высшего образования, университет будущего. Рис.: 2. Библ.: 14.

Луценко Наталья Леонидовна - аспирантка, Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: lutsenko_nl@i. ua

UDC 33.021:005.521:378 JEL: I20; I23

Lutsenko N. L. The Global Tendencies in Development of Higher Education and Plausible Models of Universities of the Future

In the process of globalization, which is now actively expanded all over the world, such sphere as higher education is not left aside. Rapid changes in the economic, political, cultural, religious and other spheres induce changes also in the process of training professionals who will work for the same spheres in the future. In this regard, the higher education around the world exists in a status of uncertainty. The main task of higher education institutions today is the capability to provide students with the necessary knowledge and skills in the shortest possible time to effectively prepare them for practical work. This publication considers the global tendencies in development of higher education, helping to determine the direction of development of this sphere in Ukraine. Plausible models for building the future universities are also considered. It is concluded that national institutions of higher education (HIA) should closely monitor the world trends in the development of higher education and adapt them to their own policies.

Keywords: development of higher education system, global trends in development of higher education, university of the future. Fig.: 2. Bibl.: 14.

Lutsenko Nataliia L. - Postgraduate Student, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: lutsenko_nl@i. ua

Сьогодш ва, хто мае будь-яке в^дношення до вищо! освiти, чи то студент, викладач, робото-давець та ш., розумготь, що ушверситетська освиа в тому вигляд^ в якому вона е в УкраМ, не в^д-пов^дае вимогам сьогодення. Свiтовi сощально-еко-номiчнi тенденцй все бкьше впливають на нащональ-ну освиню систему, визначаючи тренди и розвитку.

Проблемам розвитку освiти присвячено роботи багатьох науковщв, серед яких: I. Вакарчук, Л. Ващен-ко, I. Гавриш, В. бвдокимов, О. Коваленко, В. Кре-

мень, О. Локшина, В. Луговий, Т. Лукша та iH. Тематика прогнозування розвитку нащонально! системи вищо! освiти досл^джуеться в роботах А. Ланських, А. Соколова, А. Тодосшчука. Ощнка та аналiз свио вих тенденцш розвитку освiти е предметом досль джень Н. Суворова, М. Барбера, В. 6фiмова та ш. Пи-танню прогнозування розвитку системи вищо! освiти Украши присвячено пращ I. Каленюк, Л. Шевченко, О. Кузьменко та ш. Отже, в досл^женнях науковщв аналiзуються рiзнi аспекти та проблеми розвитку

EKOHOMIKA OCBITA I НАУКА

СП

43

H Я s

s

to

s *

>

fa >

fa Я

X

»

>

о

>

о о H

-ä ЕЕ. ft' H

Os §

о ш tr

О g, g

S ® S

¡a i— S *

ОЛ a' tq

e я a.

В s q

о g

я a S

Й > 7Ñ

5 fa

> >

43

ОЛ

№ ¿

«

О. H

о -с

S

to

to

to

fa

G

M »

2 я в

> H

fa fa

S< со

Х К

Л to

« т>

íá *

43 «

го S

SIS

(—1 fa S

к1. s< s-

я<

s

«

43

от я

43 ■

о со fa

О О

о

я

о X

я

H

я

IS

о

я

о

я< я s я<

>■ съ

tт 43

В о'

» го

> ™

р s

О 5' О ¿2

( ) (1

H

0 м.

я

>

fa

H , , fa

О

43 to

S Я S о

1 s

о g

о g i-i

" G

i—s Со

•Р ч л> ^

xS

«

о

43 S

ГО H

•з

fa Л fa

№ § °

s s

о

g о

S ».

я< >jj

Я

Я со

S fa

со Я

рз ГО

' ' H

S >

S

Я

Я

»

я

fa

J=¡ ft ^

го я fa ft

Ï £

§ О

S о

S О i

Cd i—»

tû в

I-C ро

К* ^

СО СЛ

О а,

H _

fa О

Я 43

о 2

g я

« я я'

съ го

-С о

tr С

to 35

О съ

I—i СЛ

ОО ' 43

s ä

со

fa >

° "Я

со о

то

■ д

I Ci/

43 S

О R

Q s

К ^

ГО о

« 'S

Г ^

3"

N>

"а

о to аз S

ал

-с s

t— n

5 съ

V >

В я

чо ft' о ч

о

я

>

fa Я< Я

Я

>

fa H

►е-

О 43 43 '

s

to

Ci/

•s

S

3 s

H

Я' Я ro

S ^ s.

о "H. > ал • -

S >

Я

ro

4 tô'

со

со s

В

о

5 о

H

о S

Я

о го

-= О

Я

О го

я' i

S CD о « «

fa О 43 !>! ï S' С О g

СО fa Я Я го

О «

О «

со съ

Я «

>

я а я

2 S' 2

я s

я я 2'

ч п> S

я 43 Я

* К ° M о

я -S °

JH ё

^ > я

о о Я

<1 ж ^

S.S g

H m S

со ^

^ a £

g Ï

Й О. X

> го g g g

g | q i.

^ о •

я ro 2

n> ffl S

'S н q

* -s S

о G

> >; »

о Й4 ч

s: К <т>

& П ж

Я ° >

43 g П

? !< ï

н «

■<

со

S 2=

Ci/ О

Ь s

О

со ?

« Я

a S Я о

S 2> со fa со fa Я

> XT

в

^ q

та g

Я

О

со Я

В

я

>

Я

в.

о >

о

43

О со

со Я

S s

■S р

о

DJ

О DJ

13

Л)

"О

о

7 ><

DJ S

В

о.

о'

л DJ

Ochobhí cbítobí тенденцм розвитку вищоУ ocbíth

■в;

ш J=

со со я S -Я. H Я. « п • ►©- со Я

V. в

ъ°

s о

о (i со

• я со

Я

>

Г «

S н

XT

H fa

О >

О со Я

> Й Я. я

съ Я В.

О 43 Я< 43 Q 43

О со

со со

= Я

Я

H

со Я H

г- * со

Я 43

О

ал ' fe

' S

fa H

S *

я

fa

TJ ®

S S

й p я

43

О ^

Я

о

В

о.

о о

S.

ч" я

H

H

я

о >

«

о >

о

43

О

о со

'S" я s

X

о >

fa Я

H О со s X

х S

Я

О нп

ал м > ^

Я рз

п' я: н я.

(П

Я

о >

fa «

H fa

> fa

со о Я n 43 со

Ë' s

п> -

я Я

Я 43

S о

s Й

CD

fa ал fa

3"

s

s

X >

о

о >

*

гъ Я

3"

о >

Я

£

О о со

я

-3

я

43

О

я s

X

я

fa

ал м . -

н я

3"

о. >

о >.

со я £

о

Ol

W

X m

111 о

X

е

g g о

g ■О

cr с

5'

а> ю

СП

о1 р SJ О

Ь -i

а> VO

о -3

со о

43

Я я

я

я 5

2 <ъ

й 43

S "

X я

ж ч

43 H

g е

H X

О -Я

я

^

я

о

н ^

гъ

H

Я

о со о

S и 5 fa

Ci/ Ç g

I—, о

^ Ö

Ci/ •

S

Ê S'

R -К

со

' »

СО

Я >

fa

о «

H

s » g

о S

ал

ч > о о

д

R

та g

Д g

-С

ал

fa ^

fa

H &

О X

со «

fa 2

J3 S

е- н

^ ä » П

ал to ■ •

° >

н я

tr о

я ^

я

гъ

д. >

I > >

« s s

ñ

S3^ со

О J m

s S g

Я > °

<"D "T1

43 S О

m ^ л

> 2. ^

О о fa

'—3 '—3 i—3

о S3 я со

« о м

fa > S

Л fa о H Я Я О

S

о

^ со

> я

я S3

а й

О Я

(1 ¡4

H -

я ^

о W

►е- S

гъ S G

Я! СО

-С

я

-3

я я

fa

о • >

гъ Я Я

S

о

s

о S

43

0

1 s hS О

43 со

S >

со 3

й со

я f

я

я

О 43

Я 2 »

43 g

G В

Я о

s £

3

43 Я'

О fa

S

о

о « я

^ S г.

о q g

я

43

fa

1 i

CD > « О

2 я

Я fa

О

S «

О

«

Я

со о Я fa

S ^

1ш a m p.

03 S

рэ XT

ал G <т> Й

со со > fa

В я

СО 43

fa я

s «

n

Я я 2 ^з

О fa

« М

СО

fa >

Я

О

•W- §

« я

43

Я

J3 fa

s' g

t—J в fa

Я

43 43

О fa

X " > ^

Я f t-J I

я ^

я ^

43 £5

О а. ►Э- со га я

е-

Я. g 7

>

S ; > я я

: .Р »

«

Я я

fa

СО Hä

л я

g X

Я «

» 43

а.

ЯГ га

s я £

со G S

со о Я £ ач 2

, я

!= g

I S

i' я

: »

>

fa «

О Я £ съ Я В

S3"

ал

Я со съ fa

Й -К

Я

H h-З съ » 43

Ä: СЪ

ïï. § ^ 3

43 43

со о

со СО

Я

43 ja

Ял ГО ал ж о S

^ 43

О

G ал

G

s J3

нЗ fa

-С »

£

О

я

43 Я

О 43

S

►У о

S 43

TÍ. PO

■а/ я.

Со со' fa

ы а

Я н

Я со'

СЪ ' 43

съ ■ съ

Я

> H

а со

S °

H 43

Д рз

^ s g

та Ç

Д я

то s

S

in Я Я

^ О

» В.

а. »

со Я

а >

м g *

Я

со

СО рэ

Я

« 9

съ я = ^

» g

ал ш fa я

Я я

СЪ 2

я g

-К. £

а> ^^ >

СО S*

в fe

О Ä со

> я

Л> fa

Я M

я в

я. fa

ё Я та Я

43

Si О

Д съ

<ъ

й.£' со ^ о

О

H 43

fa >

Я

.я я< я s

X

S

съ

H I—

S s

К' &

со m

CO to

fa n> n >

° Я 2> « со Я

— я<

fa >

fa

3

fa

со

S

i' fa Я

О

S ►e-

o

43

S

о

S

К

fa «

CO Я. ¡ñ' XT

о о

о

я «

» 43

я

H съ ч 5'

я

fa >

fa a

О >

Я

H

я

я

>

я £

о *

я

fa

Я

fa

со

со со

со fa fa H G Я

о я

2 'S Ч

Ä я

СО ft

О я « <

Я

о

хт «

о a о о

я

о *

я

со fa Л fa

Я

fa Я< Я О Я

43 Я

« 43

»

* ж

О -К

S s

о X a

fa Я ал >

> ч

В о

П> 43

fa S

>

й го

Я fa

"I -

S -з

ОТ я

fa

S ч

Ä О 43

О H

со О

^ 3

Ж

43 О

Я

fa со л

fa

ОТ Я

. в

£ * hS со

Я го

i--i-ä

J fa

g ГО

О о

m

43 я

съ я

]> съ

£ s

fa Й

О *

ft'

Я

^

S ч

XT

о со о.

о о

2. ч" я.

о

я

>

fa Я< Я

ON

5 з

s я л я.

я w СО

° о 2.

й » >

S я

о я о

a Is

> Я< СО

s > > i

Д я

Й S

го „ е го

S H о

£ я

Ь-. съ fa

Я я СО

О И го

Э О го

g I ЕЕ. £

Я Я M

° й й'

> в 3. •-•л

24 & ^

Я го S

i— н S

s g О

q2 n

о со g

^ ? ?

Я го

го £ ал с п> ^

со

a ^

О съ

В X

S Я

о о

Я О

is-

ON Я в-' Я Я'

-е. >

со Я

* g

« О

1-1 S

fa

43 Я

СО 43

fa о 43

J> со

п fa

1-3 О

w « со

43 ^ ¡-. 43

S G. Я

со 5

, го го

2 « G

43 Я

^ № съ

►е- Щ. Й

о ^ я

43 "-С ж

So

fa to О

-3

Я

1-3

-3

О

Е

>

fa >

XT *

Я

Я<

я

5'

съ 43 п Я

1-3

to со

в £

s s

ЕЕ °

S g

о S

о >

Э: Я

2 g

° I

о -s

О Я

^ го

С го Я

s ^ Г

at го о

Я 'S.

£ -е- g

fa рз Я-

to С со

Л С- fa

fa to _Я

Я

я

»

s

о *

я

fa

О 1-3 43 Я

> fa

S

1-3 tJ4 ГВ

Я Я 43 fa О м

to i-Й

В

i-З

о to

i-д Я

о го

Ц Я

Я fa

О to

to л

гв fa

з ЕЕ

> я * »

СЪ 1-3 Я »

S Е'

О

Я

>

fa Я< Я

Я

>

fa

i-З

►е-

о

43

ГВ H

s;

я s

я<

i-З гв fa to

s ¡r S

Я го fa Я

g -е- Í

43 pi с S Я

нС СО

й -X

со

Я о а

Р g

i-З

о «

X

о >

* G о

»

я

»

ЕЕ У s

£ s я

° н

я £ ^

И ш S

В Я Е

fa я. Я

Я со S

« g I

гв

-3

£

«

о о

багато уваги придкяеться шдивкуальност кожного окремого студента. Така оцшка надае можлив1сть бачити б1льш ч1тку картину того, що студенти по-винш знати для отримання тих або шших навичок i компетенц1й. Для цього застосовуються технологи адаптивного навчання (adaptive learning technologies) -освиш програми i платформи, як1 враховують шдив1-дуальн1 потреби студент1в. Сл1д зазначити, що попит на персонал1зоване навчання з боку студент1в постш-но зростае [6].

Найб1льш затребуваними навичками майбут-нього будуть професшно-техшчш навички та навички критичного мислення учшв. Розроб-ка критерив оцшки таких навичок е першочерговим завданням для ушверситейв.

Зам1сть списку курав, що пройден1, у студент1в з'являться портфолю з прикладами роб1т i виршени-ми п1д час навчання кейсами. Студенти сам1 будуть нести в1дпов1дальшсть за власний навчальний про-цес. I важливим буде не те, що вони знатимуть за тд-сумком свого навчання, а чому навчаються в процеа шзнання и що планують робити з цими знаннями в майбутньому. Такий шдх1д нацкений на мотивац1ю студента до постшного самонавчання не ткьки в уш-верситет1, але й протягом усього життя [8].

Тренд 5. Перевтйення викладанв. Навчання, ор1ентоване на студентш, змшить i самих викладач1в. Тепер вони повинн1 стати посередниками, а не голо-вними дгочими особами в процес1 навчання. Осно-вними завданнями для них будуть: пошук шдив1ду-ального шдходу до кожного студента, мотивац1я на подальший розвиток i усп1х. Викладач1 мають стати п1дготовленими наставниками, коучами i л1дерами як у викладанш, так i в п1дтримц1 студентш. Для цього викладачам необх1дно буде розвивати i власн1 навички: м1жособист1сш комушкаци, управл1ння конфлш-тами, стрес- i тайм-менеджмент, а також постшний профес1йний розвиток. У нагод1 стануть щоденний перегляд спец1ал1зованих видань, регулярне прохо-дження онлайн-курс1в, участь у програмах шдвищен-ня квал1ф1каци [8].

Сьогодн1шн1 ун1верситети повинн1 повшстю вь д1йти в1д стандартних лекцш, заучування матер1алу та складання шпипв, а прид1лити увагу придбанню цш-н1сних навичок. Тепер ун1верситет - це сучасний тех-нолог1чний хаб, який постшно адаптуеться до поточ-них ринкових умов i вимог сво!х кл1ент1в-студент1в [8].

Тренд 6. Упор на практику. Вступаючи до ЗВО, студенти розраховують на те, що отримана в резуль-тап осв1та допоможе !м знайти г1дну роботу за про-фес1ею. Однак на практиц1 ситуащя част1ше е зворот-ною. Займаючись протягом навчання ткьки теор1ею i отримавши диплом, випускники не можуть одразу ж працювати за своею спещальшстю, !м бракуе прак-тичних навичок. Це мае бути сигналом ушверситетам про необх1дн1сть кардинально переглянути осв1тню

програму в 6ík практичних занять. Багато cbítobmx yHÍBepcMTeTÍB вже починають робити упор на практику, що дае студентам можливкть придбати реаль-ний досвiд майбутньо'1 професи. А саме, все частше можна почути про вт1лення ушверситетами дуально'1 форми навчання, яка передбачае поеднання навчання з перюдами виробничо'1 дiяльностi. Майбyтнiй фахi-вець вчиться у двох оргашзащях, освоюючи i теорго, i практику. Для студенпв така форма навчання - це шанс рано придбати самостшшсть i з легшстю адап-туватися до дорослого життя [9; 10].

Тренд 7. Ншеве навчання iмiкро-креденцiалiзм. Час широкопрофкьних спещальностей минае. Зараз роботодавщ бкьше цiнyють спецiалiзованi знання i навички, сертифiкованi рiзними професшними стандартами (наприклад, CFA, CIMA, ACCA i т. ш.), а не просто диплом у сферi фiнансiв чи економiки. Замiсть того, щоб надавати можливiсть отримання традицш-ного академiчного ступеня, який вимагае дослкжень у цiломy рядi рiзних предметiв, мiкро-креденцiалiзм в yнiверситетi створюе середовище, яке фокусуе свою увагу виключно на тому, що студент мае виконувати конкретш функцй' в конкретнiй галyзi. Це допомагае студентам далi заглиблюватися у свою професго й отримувати бкьш вyзькi, спецiалiзованi навички, ви-соко затребуваш серед сучасних роботодавцiв [8].

Тренд 8. Iнтершцюшлiзацiя вщо'г освти. Ця тенденщя мае довгу кторго. Колись шд цим понят-тям розумкася т1льки академiчна мобiльнiсть (навчання або стажування в зарyбiжних крашах, обмiн iдеями, знаннями). Зараз iнтернацiоналiзацiя вищо'1 освiти являе собою сукупшсть yсiх заходiв, що орь ентуються на посилення та сприяння створенню iн-тернацiонального академiчного сшвтовариства, що готуватиме стyдентiв до життедiяльностi в умовах середовища, яке глобалiзyеться [11].

Убагатьох yспiшних кра'1нах iнтернацiоналiзацiя вищо'1 освiти вже стала об'ектом i предметом цкеспрямовано'1 полiтики з боку держави, яка орiентyеться на ршення нацiональних, полiтичних, соцiальних i економiчних проблем.

Iнтернацiоналiзацiя у сферi вищо'1 освiти вклю-чае таи форми взаемно'1 спiвпрацi: iндивiдyальна мо-бiльнiсть, мобiльнiсть стyдентiв або професорсько-викладацького составу в освiтнiх цкях; мобiльнiсть освiтнiх програм i шститущональна мобiльнiсть; фор-мування нових мiжнародних стандартiв освiтнiх програм; штегращя у навчальнi програми мiжнародного вимiрy й освiтнiх стандартiв; iнститyцiйне партнерство; створення стратепчних освiтнiх альянав [12].

Однiею з головних цкей iнтернацiоналiзацi'i для провiдних кра'1н все ж таки е залучення найталанови-тших стyдентiв, випyскникiв i викладачiв, щоб вони, як працiвники розумово'1 працi, внесли свiй вклад у розвиток приймаючо'1 кра'1ни та полшшили якiсть i конкyрентоспроможнiсть наукових дослкжень i сектора вищо'1 освiти [13].

Тренд 9. Гейм1ф1кац1я. Як правило, в ггри гра-ють в перерв1 в1д навчання, але останн1ми роками гра стала частиною самого процесу навчання. З по-явленням нових технологш i шдвищенням популяр-ност1 онлайн-осв1ти все бкьша к1льк1сть навчальних заклад1в використовують гейм1фшацш як частину сво'1х стратег1й навчання.

Гейм1фкащя (також в1дома як Game-Based Learning (GBL)) - належить до включення елемент1в гри до некрових ситуац1й з метою п1двищення мо-тиваци, творчост1 та продуктивност1. Гра допоможе учням оволод1ти новими знаннями та вмшнями в за-хоплюючш i ненав'язлив1й форм1, i дасть можливкть розкритися кожн1й людин1, виходячи з 11 зд1бностей i переваг [14].

Сьогодшшш учн1 народилися в епоху цифро-в1заци. Вони виросли за шнування цифрових технолог1й i мають нове ставлення до процесу навчання та вищ1 вимоги до викладання та навчання.

Викладач1 стикаються з новими викликами i по-винн1 вир1шувати важлив1 питання, пов'язаш з адап-тац1ею навчального процесу до потреб студенйв, 1х переваг i вимог. Вчител1 мають використовувати р1з-н1 методи навчання та шдходи, як1 дозволяють учням бути активними учасниками 1з сильною мотиващею та залученням до власного навчання. Сучасш педа-гог1чн1 парадигми i тенденци в осв1т1, п1дкр1плен1 використанням 1КТ, створюють передумови для ви-користання нових п1дход1в i метод1в для реал1заци активного навчання. Одшею з таких тенденц1й i е гейм1ф1кац1я в навчанн1.

Життевий проспр навколо людини зм1нюеться з постшним прискоренням. Сьогодн1шн1 д1ти, швид-ше за все, будуть навчатися профеаям, яких поки не 1снуе, тому мета осв1ти - дати 1м можлив1сть у мШ-мальн1 термши набути необх1дних навичок i максимально ефективно використовувати 1х у робот! Для того, щоб цей процес в1дбувався максимально ефективно, ушверситетам потр1бно уважно стежити за св1товими тенденц1ями в галуз1 вищо! осв1ти.

Враховуючи вищевказанi тенденци, а також су-часний стан галузi вищо!' освiти в окремих кра-шах i у свiтi взагал! автори форсайт-прогнозiв припускають з'явлення таких моделей ушверситепв у найближчому майбутньому (рис. 2) [1-4].

Елтний утверситет - установа з ведомою на-звою, якiсним керiвництвом та управлшням, найкра-щими викладачами та стабкьним i достатнiм фшан-суванням. Такий виш матиме високотехнологiчнi лабораторий тому що науково-дослiдницька дiяльнiсть е одним iз основних напрямкiв роботи ушверситету. Також вiдмiнною рисою буде шдив^уальний пiдхiд до кожного студента та живе сшлкування з досв^д-ченим наставником. Сучаснi технолог!! стануть зна-чною частиною освiтнього процесу. Елиний ушвер-ситет, як правило, територiально буде знаходитися у столищ або у великих мктах-мкьйонниках.

Ншевий утверситет - невеликий виш, який готуе спещалкйв вузько!' ексклюзивно!' сфери (на-приклад високотехнологiчнi галузi - 1Т, нано-, бютех-нологи та ш.). Коло навчальних дисциплiн буде значно скорочено, що дозволить створити щлеспрямований набiр сфер вивчення. Такому ушверситету необх^дно буде налагоджувати йсний зв'язок iз галуззю у вибра-н1й сферi, включаючи партнерськi в^ношення для пiдтримки дослiджень i розробок, комерщ^заци дослiджень i iнновацiй, розвитку професiйних навичок i безперервного навчання. Заклад зможе надати ушкальш пропозици абiтурiентам у виглядi особли-вих програм та освiтнiх пiдходiв. Кожний такий уш-верситет буде вiдрiзняться вiд iншого i буде прагнути стати елйним.

Мкцевий (регюнальний) утверситет - грати-ме ключову роль в постiйному оновленнi регюналь-но!' економiки, надаватиме мiсцевому населенню можлившть навчатися новим вмiнням i навичкам. Такий виш буде зосереджений в основному на регiо-нальних проблемах.

Масовий утверситет - здатний забезпечити яшсну освиу для зростаючо!' маси студентш. Формат навчання - онлайн, або поеднання рiзних методiв

Модел1 ушверситету

Елтний Ншевий Мкцевий (регюнальний) Масовий Онлайн

Глобальний

Корпоративний

Навчання протягом усього життя

Рис. 2. Класифiкацiя ймов!рних моделей унiверситетiв майбутнього зпдно з форсайт-прогнозами Джерело: складено за [1-4].

навчання. Привабливим для a6iTypieHTiB буде при-йнятне спiввiдношення цiна - яккть - час. Ушверси-тет буде мати постшний зв'язок 3i сферою реально! професшно'1 дiяльностi та прагнути якомога глибше проникнути в не!'. Викладачами залучатимуться 6î3-несмени та дiячi з iнших сфер.

Онлайн («вiдкритий ВНЗ», або «утверситет для мйьярду») - уншерситет, заснований на платфор-мi дистанцiйного навчання MOOC (такi як Coursera, EdX та ш.), з можливiстю залучення сотень тисяч сту-дентiв. Курси на таких платформах будуть представлен нацiональною мовою та за яюстю та ефектившс-тю зможуть перевершувати програми сьогоднiшнiх yнiверситетiв.

Також автори прогнозiв згадують такi моделi ВНЗ, як: «глобальш» (що охоплюватимуть освига простори iнших краш) [9], «корпоративна (створенi при великих транснацiональних корпоращях для ви-рiшення сво!х внутршнк наукових, технологiчних i кадрових питань [10] i «навчання протягом усього життя» (yнiверситет, орieнтований на надання додат-ково'1 професiйноï освiти, курав пiдвищення квалiфi-каци) [9; 10]. Бкьше того, прогнозуеться, що додат-кова освiта стане б1льш значущою, нiж вища освiта, тому що зараз збкьшуеться кiлькiсть випyскникiв ВНЗ з неяшсною вищо'1 освiтою [11].

Отже, серед перелiчених вище ймовiрних моделей yнiверситетiв в Укра'М, перш за все, можливi ел1тш, якi в основному будуть роз-ташованi в столицi або великих мктах-мкьйонниках. У нiшевi, мiсцевi та масов! скорiш за все, перетрансфор-муються бiльшiсть вишiв, iснyючих сьогодш в краïнi.

Керiвництвy всiх без виключення укра'шських ЗВО сьогоднi треба дуже уважно слiдкyвати за но-вими свiтовими трендами у вищш освiтi та якомога швидше намагатися адаптувати 1х до власно'1 полiти-ки навчання, робити його максимально корисним для студента.

Усе бкьше студенйв, а також самих ушверсите-тш розyмiють, що традицiйне навчання у ВНЗ заста-рiло i не дае можлившть одразу ж шсля закiнчення отримати роботу мри та з усшхом продемонструва-ти все, чому вчили деккька рокiв. Одшею з причин цього е те, що сви1 постiйно кардинально змшюеться, а система освiти недостатньо швидко адаптуеться до потреб, якi з'являються разом з цими змiнами.

Шяких освiтнix кордонiв сьогоднi не може бути для людини, яка прагне знати та вмiти бкьше. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Будущее высшей школы в России: экспертный взгляд. Форсайт-исследование - 2030 : аналитический доклад / под ред. В. С. Ефимова. Красноярск : Сибирский федеральный университет, 2012. 182 с. URL: http://foresight. sfu-kras.ru/sites/foresight.sfu-kras.ru/files/_Doklad_Vysshaya_ shkola_-_2030_ekspertnyy_vzglyad_2012_0.pdf

2. Будущее образования: глобальная повестка. URL: http://sibfrontier.ru/wp-content/uploads/2015/10/ Budushhee-obrazovaniya-globalnaya-povestka_ Rekomendatsii-dlya-klyuchevyih-igrokov.pdf

3. University of the future: A thousand year old industry on the cusp of profound change. URL: https://www.voced.edu. au/content/ngv%3A53762

4. Барбер М., Доннелли К., Ризви С. Накануне схода лавины. Высшее образование и грядущая революция / пер. с англ. Н. Микшиной. Вопросы образования. 2013. № 3. С. 152-229. URL: https://vo.hse.ru/ data/2014/08/04/1314334660/2013-3_Barber%20et%20al.pdf

5. Shah D. By The Numbers: MOOCs in 2018. URL: https:// www.class-central.com/report/mooc-stats-2018/

6. Конанчук Д. Горизонты развития высшего образования. URL: http://trends.skolkovo.ru/2015/09/gorizontyi-razvitiya-vyisshego-obrazovaniya/

7. The Future Of Massively Open Online Courses (MOOCs). URL: https://www.forbes.com/sites/quora/ 2017/03/23/the-future-of-massively-open-online-courses-moocs/#3df548066b83

8. Раимханов M. ТОП-5 новых трендов в образовании. URL: https://the-steppe.com/news/mneniya/2018-07-19/ top-5-novyh-trendov-v-obrazovanii

9. Назайкинская O. 10 трендов будущего образования. URL: http://trends.skolkovo.ru/2017/10/10-trendov-budushhego-obrazovaniya/

10. Высшее образование в Европе. 2017 г. URL: https:// webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:a1rngXO 0uAcJ:https://www.spbstu.ru/upload/inter/higher-education-europe-2017.pdf+&cd=2&hl=ru&ct=clnk&gl=ua

11. Машурян С. А., Петросян В. А. Проблемы интернационализации высшего образования Республики Армения. Вестник ВГУ. Серия «Проблемы высшего образования». 2018. № 3. С. 70-73. URL: http://www.vestnik.vsu.ru/pdf/ educ/2018/03/2018-03-10.pdf

12. Абдулкеримов И. З., Павлюченко Е. И., Эсето-ва А. М. Современные тенденции интернационализации высшего образования. Проблемы современной экономики. 2012. № 3. С. 358-361. URL: http://www.m-economy.ru/art. php?nArtId=4248

13. К вопросу об интернационализации высшей школы: международный опыт : информационные материалы / под ред. С. В. Вольфсона. Томск : Издательский Дом Томского государственного университета, 2015. 88 с. URL: http:// docplayer.ru/63587190-K-voprosu-ob-internacionalizacii-vysshey-shkoly-mezhdunarodnyy-opyt.html

14. Gamification in Higher Ed. URL: http://blogs. onlineeducation.touro.edu/gamification-in-higher-ed/

Науковий кер1вник - Бел1кова Н. В., доктор економiчних наук, доцент, учений секретар Науково-дошдного центру шдус^аль-них проблем розвитку НАН УкраТни (Харгав)

REFERENCES

Abdulkerimov, I. Z., Pavlyuchenko, Ye. I., and Esetova, A. M. "Sovremennyye tendentsii internatsionalizatsii vysshego obra-zovaniya" [Current trends in the internationalization of higher education]. Problemy sovremennoy ekonomiki. 2012. http:// www.m-economy.ru/art.php?nArtId=4248

"Budushcheye obrazovaniya: globalnaya povestka" [The future of education: a global agenda]. http://sibfrontier.ru/wp-

content/uploads/2015/10/Budushhee-obrazovaniya-globalna-ya-povestka_Rekomendatsii-dlya-klyuchevyih-igrokov.pdf

"Budushcheye vysshey shkoly v Rossii: ekspertnyy vzg-lyad. Forsayt-issledovaniye - 2030 : analiticheskiy doklad" [The future of higher education in Russia: an expert view. Foresight study - 2030: analytical report]. http://foresight.sfu-kras. ru/sites/foresight.sfu-kras.ru/files/_Doklad_Vysshaya_shko-la_-_2030_ekspertnyy_vzglyad_2012_0.pdf

Barber, M., Donnelli, K., and Rizvi, S. "Nakanune skhoda laviny. Vyssheye obrazovaniye i gryadushchaya revolyutsiya" [On the eve of the avalanche. Higher education and the coming revolution]. Voprosy obrazovaniya. 2013. https://vo.hse.ru/ data/2014/08/04/1314334660/2013-3_Barber%20et%20al.pdf "Gamification in Higher Ed." http://blogs.onlineeduca-tion.touro.edu/gamification-in-higher-ed/

"K voprosu ob internatsionalizatsii vysshey shkoly: mezhdunarodnyy opyt : informatsionnyye materialy" [On the issue of the internationalization of higher education: international experience: information materials]. http://docplayer. ru/63587190-K-voprosu-ob-internacionalizacii-vysshey-shko-ly-mezhdunarodnyy-opyt.html

Konanchuk, D. "Gorizonty razvitiya vysshego obrazovaniya" [Horizons of higher education]. http://trends.skolkovo. ru/2015/09/gorizontyi-razvitiya-vyisshego-obrazovaniya/

Mashuryan, S. A., and Petrosyan, V. A. "Problemy internatsionalizatsii vysshego obrazovaniya Respubliki Armeniya" [Problems of internationalization of higher education of the Republic of Armenia]. Vestnik VGU. Seriya «Problemy vysshego obrazovaniya». 2018. http://www.vestnik.vsu.ru/pdf/ educ/2018/03/2018-03-10.pdf

Nazaykinskaya, O. "10 trendov budushchego obrazovaniya" [10 trends of future education]. http://trends.skolkovo. ru/2017/10/10-trendov-budushhego-obrazovaniya/

Raimkhanov, M. "TOP-5 novykh trendov v obrazovanii" [TOP-5 new trends in education]. https://the-steppe.com/news/ mneniya/2018-07-19/top-5-novyh-trendov-v-obrazovanii

Shah, D. "By The Numbers: MOOCs in 2018". https://www. class-central.com/report/mooc-stats-2018/

"The Future Of Massively Open Online Courses (MOOCs)". https://www.forbes.com/sites/quora/2017/03/23/the-future-of-massively-open-online-courses-moocs/#3df548066b83

"University of the future: A thousand year old industry on the cusp of profound change". https://www.voced.edu.au/ content/ngv%3A53762

"Vyssheye obrazovaniye v Yevrope. 2017 g." [Higher education in Europe. 2017]. https://webcache.googleuser-content.com/search?q=cache:a1rngXO0uAcJ:https://www. spbstu.ru/upload/inter/higher-education-europe-2017. pdf+&cd=2&hl=ru&ct=clnk&gl=ua

УДК 001:89:35 JEL: I20; I28

АНАЛ1З ЗАКОНОДАВСТВА З ДЕРЖАВНО1 П1ДТРИМКИ РОЗВИТКУ НАУКИ ТА НАУКОВО-ТЕХН1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРА1Н1

®2019 ХАУСТОВА В. е., РЕШЕТНЯК О. I.

УДК 001:89:35 JEL: I20; I28

Хаустова В. €., Решетняк О. I. Аналiз законодавства з державно!' шдтримки розвитку науки та науково-техшчно!'

дiяльностi в Укра'ш

Метою cmammi е анал'з законодавства з державноi тдтримки розвитку науки та науково-техшчноi д'тльностi в УкраМ. Розглянуто ретроспективу законодавчого забезпечення науково-техшчноi дiяльностi в УкраМ, що дозволило визначити так етапи його розвитку: початковий (тдготовчий) етап, етап формування державноi полтики розвитку науки, етап iнновацiйно-iнвестицiйноi тдтримки (бюрократичний), етап стагнацИ втчизняно1 науки, етап реформування науковоi д'тльност'!. Визначено переваги та недол'ши законодавчого забезпечення розвитку науки в УкраМ в рамках вид'шених етатв. Анал'з нормативно-правового забезпечення науково!' сфери показав його несистемшсть, непрацездат-нсть задекларованих принцитв i моделей, нездатшсть сприяти покращенню ситуацП в науковш сферi та нарощенню наукового потен^алу. Об(рунтовано необхiднiсть здшснення структурних реформ заради створення передумов для збалансованого науково-техшчно розвитку та економ'нного зростання. Визначено, що головний акцент трансформацйних реформ шд зробити на iнновацiйно-технологiчну модершзацю 'тфраструктури та промислового комплексу, яка мае базуватися на активнш iнновацiйнiй державнш полтиц через сприяння науковому розвитку та створенню нацональноiмереж'! iнновацiйних полюав зростання. Анал'в стратегчних документ'¡в розвитку економ'жи Украни в рзних сферахпродемонстрував високезначення розвитку науково-техн'того потен^алу. Перспективами подальших дотджень в даному напрямку е об(рунтування та розробка стратеги розвитку науки на довгостроковий пер'юд.

Ключовi слова: законодавство, державна тдтримка науковоiсфери, регламента^я науково-техшчно'!' д'тльност'!, стратегiя розвитку науковоi сфери.

DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-6-120-134 Рис.: 1. Табл.: 5. Ббл.: 66.

Хаустова Вiкторiя ввгешвна - доктор економ'мних наук, професор, зав'дувачка сектора промисловоiполтики та iнновацiйного розвитку, На-

уково-досл'дний центр 'тдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харкв, 61166, Украна)

E-mail: v.khaust@gmail.com

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-5895-9287

Researcher ID: http://www.researcherid.com/Q-9045-2016

SPIN: http://elibrary.ru/3860-8086

Решетняк Олена 1вашвна - кандидат економ'мних наук, доцент, докторант Науково-дотдного центру тдустр'шльних проблем розвитку НАН

Украни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харт, 61166, Украна)

E-mail: reshetele@ukr.net

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1183-302X