CC BY
73
УДК 338.1 JEL: I20
ВПЛИВ ФАКТОР1В ЗОВН1ШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА Д1ЯЛЬН1СТЬ ЗАКЛАД1В ВИЩО1 ОСВ1ТИ
®2019 ПЛЯШКО О. С., ЛИБАК I. А.
УДК 338.1
Пляшко О. С., Либак I. А. Вплив фаю^в зовшшнього середовища на дiяльнiсть закладiв вищо!' ocBi™
У cmammi дотджено вплив факторе зовшшнього середовища на д'тльтсть заклаЫв вищоi oceimu. На основi анал'ву статистичних даних установлено, щосформованезовшшнесередовищенесприяеixповноцтномурозвитку. Вид'шено полтичт, сощально-культурш, економ'мттатехно-логчш фактори впливу зовшшнього середовища на д'тльшсть заклад'в вищоiосвти. Встановлено, що основними сучасними особливостями розвитку втчизняноiвищоiосвти е: зменшення кiлькocmi навчальних закладв; зб'шьшення клькот птговимв; демограф'мнi процеси скорочення клькот населення та оаб студентського вку; зростання чисельностi безробтних з вищою освтою; зовтшня трудова мгращя; низький рвень фнансування галуз як за рахунок бюджетних кошт'ю, так i за рахунок населення; скорочення науковочнновацйноi активност'> заклад'ю вищоi освти; зменшення привабливостiукранськихзаклад'ю вищоiосвти для 'тоземнихстудент'ю.
Ключов'! слова: заклади вищоiосвти, зовшшне середовище, демограф'мна ситуа^я, екoнoмiчнi фактори, розвиток вищоiосвти. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2019-6-108-114 Рис.: 4. Табл.: 2. Ббл.: 13.
Пляшко Ольга Степашвна - кандидат екoнoмiчнux наук, доцент кафедри екoнoмiчнoiюбернетики, Р'!вненський державний гумантарний ушвер-
ситет (вул. Степана Бандери, 12, Р'>вне, 33028, Украна)
E-mail: olgaplyashko@gmail. com
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7202-1036
Либак 1рина АнатолПвна - викладач кафедри екoнoмiчнoi юбернетики, Р'!вненський державний гумантарний утверситет (вул. Степана Бандери, 12, Р'тне, 33028, Украна) E-mail: iralubak@gmail.com
УДК 338.1 JEL: I20
Пляшко О. С., Лыбак И. А. Влияние факторов внешней среды на деятельность заведений высшего образования
В статье проведено исследование влияния факторов внешней среды на деятельность заведений высшего образования. На основании анализа статистических данных установлено, что сформированная внешняя среда не способствует их полноценному развитию. Выделены политические, социально-культурные, экономические и технологические факторы влияния внешней среды на деятельность заведений высшего образования. Установлено, что основными современными особенностями развития отечественного образования являются: уменьшение числа учебных заведений; увеличение количества льготников; демографические процессы сокращения численности населения и лиц студенческого возраста; рост численности безработных с высшим образованием; внешняя трудовая миграция; низкий уровень финансирования отрасли как за счет бюджетных средств, так и за счет населения; сокращение научно-инновационной активности заведений высшего образования; уменьшение привлекательности украинских заведений высшего образования для иностранных студентов. Ключевые слова: заведения высшего образования, внешняя среда, демографическая ситуация, экономические факторы, развитие высшего образования. Рис.: 4. Табл.: 2. Библ.: 13.
Пляшко Ольга Степановна - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономической кибернетики, Ровенский государственный гуманитарный университет (ул. Степана Бандеры, 12, Ровно, 33028, Украина)
E-mail: olgaplyashko@gmail. com
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7202-1036
Лыбак Ирина Анатольевна - преподаватель кафедры экономической кибернетики, Ровенский государственный гуманитарный университет (ул. Степана Бандеры, 12, Ровно, 33028, Украина) E-mail: iralubak@gmail.com
UDC 338.1 JEL: I20
Pliashko O. S., Lybak I. A. Influence of Environment Factors on the Activities of Higher Education Institutions
The article carries out a study on the influence of environment factors on the activities of higher education institutions. Based on the analysis of statistics, it is determined that the formed external environment does not contribute to their full-fledged development. The political, socio-cultural, economic and technological factors of influence of the external environment on the activities of higher education institutions are allocated. It is determined that the main modern features of the development of national education are: decrease in the number of educational institutions; increase in the number of aided persons; demographic processes of decline of population and student-age residents; increase in the number of unemployed with higher education; external labor migration; low level of financing this economy sector, both at the expense of the budget and at the expense of the population; reducing the scientific and innovation activity of higher education institutions; reducing the attractiveness of Ukrainian institutions of higher education for foreign students.
Keywords: higher education institutions, external environment, demographic situation, economic factors, development of higher education. Fig.: 4. Tabl.: 2. Bibl.: 13.
Pliashko Olga S. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department
of Economic Cybernetics, Rivne State Humanitarian University (12 Stepana
Bandery Str., Rivne, 33028, Ukraine)
E-mail: olgaplyashko@gmail.com
ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7202-1036
Lybak Iryna A. - Lecturer of the Department of Economic Cybernetics,
Rivne State Humanitarian University (12 Stepana Bandery Str., Rivne, 33028,
Ukraine)
E-mail: iralubak@gmail.com
Зростання вимог суспкьства до якост1 осв1ти, зм1ни орган1зац1йних та економ1чних умов дь яльност1 заклад1в вищо! осв1ти (ЗВО), 1мпле-ментаци вищо! осв1ти в европейський осв1тн1й про-ст1р 1 пов'язаний з цим процес оновлення технолог1й 1 стандарт1в навчання в цкому привели до загострен-ня конкурентно! боротьби на ринку осв1тшх послуг. У зв'язку з цим актуал1зуеться проблема п1двищення конкурентоспроможносп ун1верситету як ключово-го продуцента осв1тшх послуг з урахуванням впливу фактор1в м1кро- (внутр1шнього) та макросередовища (зовн1шнього). Для цього необх1дно волод1ти комплексною 1нформац1ею про основш тенденци в зовнш-ньому середовищ1, !х значущ1сть та можлив1 насл1дки для ринку в ц1лому та осв1тнього закладу зокрема.
Досл1дження д1яльност1 ЗВО 1 забезпечення !хньо! конкурентоспроможносп на ринку осв1тн1х послуг стало тематикою роб1т в1тчизняних 1 зару-б1жних учених, зокрема 6. Безгласно!', К. Воробйова, О. Гаращук, К. Кравченко, I. Лошенюк, Д. Майсакова, Н. Пащенко, Л. Прус, Н. Р1зник, I. Романова, В. Сафонова та ш. Досл1дженню структури та штотносп впливу зовн1шнього середовища на ЗВО присвячен1 роботи А. Градово'!, В. З1нченко, Я. Малихшо!, В. Шка-р1на, П. Яременко та ш. Однак у сучасному мшливому конкурентному середовищ1 даний напрям потребуе подальшого досл1дження та нових розробок.
Метою статт е виявлення та досл1дження впливу фактор1в зовшшнього середовища на д1яль-н1сть заклад1в вищо! осв1ти.
У сучасн1й науковш л1тератур1 не 1снуе едино! думки стосовно змкту та структури категори «зовшш-не середовище» та чинник1в, що його формують. Про-те, зпдно з досл1дженням Я. Малихшо! [1], бкьшкть досл1дник1в визначають його як сукупшсть фактор1в, що характеризують оточення, в якому в1дбуваеться д1яльшсть п1дприемства. Взявши за основу класич-
ний п1дх1д анал1зу зовн1шнього середовища за мето-долог1ею РБ8Т-анал1зу, нами проведено досл1дження середовища функц1онування ЗВО в контекста впливу пол1тичних, економ1чних, соц1ально-демограф1чних 1 технолог1чних фактор1в. Пол1тичш фактори описують середовище для здобуття вищо! осв1ти, виходячи з шфраструктурних можливостей - п1льг 1 гарантш, як1 надае держава. Соц1окультурн1 фактори демонстру-ють вплив демограф1чних 1 сощальних процес1в на розвиток ЗВО. Економ1чш фактори характеризують вплив пропозицГ! та платоспроможного попиту на розвиток галузь Технолог1чн1 фактори описують мож-ливост1 ЗВО впроваджувати та продукувати новаци.
Досл1дження ринку осв1тн1х послуг за перюд з 2010 р. показало загальну тенденцш до зменшен-ня к1лькост1 ЗВО. На територГ! держави на початок 2018/19 н. р. д1яло 652 заклади вищо! осв1ти, що на 31% менше, н1ж у 2010/11 н. р. Досить помггним е факт зменшення (на 36%) к1лькост1 коледж1в, училищ 1 технжумш (1-11 р1вн1 акредитацГ!) (рис. 1).
Так1 1нфраструктурн1 змши в1дбуваються на тл1 загострення демограф1чних 1 соц1альних проце-с1в у краМ. На особливу увагу заслуговуе факт ккьюсного зменшення в структур! населення оаб сту-дентського вшу та зростання чисельност безроб1тних з вищою освиою. Складна демограф1чна ситуащя при-звела до того, що 2018 р. характеризувався фшсащею найменшо! в 1сторГ! Укра!ни к1лькост1 випускнишв шк1л, а це, своею чергою, негативно позначилося на обсягах набору ЗВО. I хоча вш отримання атестату про серед-ню осв1ту становить нижню межу в1ку потенцшних студент1в, а за в1дсутност1 верхньо! в1ково! меж1 для б1льшост1 спещальностей потенц1йними студентами ЗВО можна вважати все економ1чно активне населення, статистичш дан1 засв1дчують зменшення потенцш-ного попиту на послуги ЗВО (рис. 2).
Кшьккть, од.
900
800
700
600
500
400
300
200
854 846 823 803
ч
664 659 657 661 652
505 501 489
478
349 345 334 325 387 371 370 372 370
277 288 287 289 282
Кшьккть заклад1в (усього)
Кшьюсть заклад1в 1-11 р1вня акредитацп
Кшьюсть заклад1в ПНУ р1вня акредитацп
^ У Р|к
П>
Л*
Рис. 1. Кiлькiсть закладiв вищо!' освiти, 2010-2019 н. р.
Джерело: побудовано за даними [2].
Чисельнкть, ос.
50000000
45000000 40000000 35000000 30000000 25000000 — 20000000 15000000 — 10000000 — 5000000 0
Чиceльнicть nocrii/moro нaceлeння в yKparni, oc.
З них у вщ 1S poKiB i cтapшe, oc.
2010/1 1 2011/122012/132013/142014/152015/162016/172017/1S PiK Риc. 2. Динамiка чиceльнocтi oci6 cтyдeнтcькoгo BiKy
Джepeлo: побудовано за даними [2].
Cпостерiгаeться стшка тенденц1я до скорочен-ня постшного населення в УкраМ упродовж 2010-2018 н. р. На початок 2010/11 н. р. част-ка потенцшнж абiтyрieнтiв y загальн1й чисельност1 постшного населення становить 82,4% проти 81,8% y 2017/18 н. р., при цьому чисельшсть постшного населення вком 18 роив i старше упродовж 2010-2018 рр. скоротилась y 0,92 разу. У цкому, якщо y 2010/11 н. р. частка студенпв вшово'1 категори' 18 i старше в загаль-ному числ1 потенц1йно можливиx студент1в складала 5,7% (кожен 18-й навчаeться y ЗВО), то y 2017/18 н. р. -3,8% (кожен 26-й e студентом), що св1дчить про зни-ження престижност1 вищо'1 осв1ти в очаx громад-ськост1 та/або про шфляцш осв1ти. Втрату престижу засвiдчye i той факт, що багато молодиx людей з вищою осв1тою e безроб1тними. За даними [3, с. 170] р1вень безробитя економ1чно активного населення y вщ1 15-64 рок1в з повною вищою осв1тою зр1с на 0,9 вксотковж пункти (в. п.) (з 7,0% y 2010 р. до 7,9% y 2017 р.), оаб з неповною вищою осв1тою - на 1,5 в. п. (з 7,6% y 2010 р. до 9,1% y 2017 р.) i зменшився на 0,3 в. п. (з 14,0% y 2010 р. до 13,7% y 2017 р.) щодо оаб з базо-вою вищою осв1тою. Близько 47% оаб, як1 реeстрy-ються y служб1 зайнятосп, e безроб1тними з вищою осв1тою [4].
Разом з тим, збiльшyeться ккьюсть ос1б, як1 мають вищу осв1ту. За даними перепис1в населення (останнш y 2001 р.), як основного джерела шформацц про р1вень осв1ти, в УкраМ к1льк1сть оаб, що мають повну вищу осв1ту, з 1959 р. до 2001 р. зросла майже y 8 раз1в, тобто 129 на 1000 оаб населення з вищою осв1тою. У цкому р1вень осв1ти населення за 10 роив демонстрye позитивш зрушення. У розр1з1 вищо'1 осв1ти упродовж 2008-2018 рр. частка загального населення з повною вищою осв1тою зросла на 6,6%.
Проте його потенщал повнощнно не використову-eться в УкраМ, оск1льки зростаe i р1вень безроб1ття, i мкрацИ.
Miжнародна орган1зац1я з питань мкрацИ за-значаe, що Укра'ша, як джерело найбкьшо'1 ккькос-т1 трудовж м1грант1в 1з вищою осв1тою серед кра'ш Центрально-Сxiдноï бвропи, стр1мко втрачаe осв1че-ниx i досвiдчениx фаxiвцiв (1нженер1в, л1кар1в, фаxiв-ц1в IT-сектора, агроном1в i викладач1в). Квал1фкова-ш трудов1 м1гранти втрачають сво'1 навички, бо часто займаються «непрофкьною» д1яльшстю - один 1з трьоx украшськж м1грант1в 1з вищою осв1тою вико-нye роботу, яка не потребye тако'1 високо'1 квал1ф1каци' [5]. Miграцiя для укра'шщв носить риси «евакуацИ».
Негативн1 демограф1чн1 зм1ни, що мають мкце вже к1лька десятил1ть, сьогодш загострюють-ся п1д дieю збройного конфлшту, насл1дком якого e збкьшення к1лькост1 внутр1шньоперем1ще-ниx ос1б. За даними Miнiстерства соц1ально'1 пол1ти-ки Украши, станом на 01.01.2019 р. чисельшсть пере-селенц1в складаe 1 514 690 оаб, що на 1,51% бкьше, шж y 2017 р. i на 8,65% менше, шж y 2016 р. Ккьюсть вступник1в з окyпованиx територ1й на баз1 освiтнix центр1в (ОЦ) «Донбас-Украша» та «Крим-Укра'1на» за спрощеною процедурою (два предмети державно'1 п1дсумково'1 атестаци' (з укра'1нсько'1 мови, 1сторй' Украши), один вступний предмет (або творчий конкурс)) упродовж 2016-2018 рр. зросла в 1,74 разу [6]. У цьому контекст1 можна говорити про причинно-насл1д-ковий зв'язок: збкьшення ккькосп переселенщв -збкьшення ккькосп пкьговиюв. У [7] визначено пкьгов1 категорй' громадян, як1 мають спещальш умови на здобуття вищо'1 осв1ти за державним замов-ленням i за раxyнок цiльовиx тльговж державниx
11C
кредитГв. Це дiти-переселенцi та представники шших пiльгових категорiй: дiти учасникiв бойових дГй, дГти-сироти та прирiвнянi до них тощо. Щодо бюджетних мкць у вступнiй кампанГ! 2018 р., то шльгових кате-горш нараховувалося в межах 10% вГд максимального обсягу мiсць держзамовлення. Якщо у 2008 р. кГль-шсть пiльговикiв склала 3,7% вiд загально! кiлькостi вступникiв, то у 2018 р. 2 тис. 175 оаб з пГльгових категорiй були зараховаш за вступними iспитами та 45 оаб за сшвбеадою; це складае 4,3% вiд загально! кiлькостi зарахованих на бюджет (без урахування вступнишв з Криму та Донбасу).
На фош зменшення кiлькостi ЗВО вГдбуваеться скорочення обсягiв державного замовлення. Упродовж 2008-2015 рр. загальна кiлькiсть мкць державного замовлення скоротилася бiльше, шж у 2 рази (з 525,3 тис. оаб у 2008 р. до 242,7 тис. оаб у 2015 р.), а номшальш видатки на держзамовлення вищо! освiти зросли. Проте витрати в реальних величинах (у щнах 2007 р.) тсля 2013 р. рiзко скоро-тилися [8]. У 2017 р. обсяг держзамовлення зменшив-ся на 17% через скорочення илькосп випускнишв шкiл на 4,3%. У щлому, за всiма освiтнiми ступенями (бакалавр, мапстр, молодший спецiалiст) на асшран-туру та докторантуру державне замовлення у 2018 р. задекларовано у 167 тис. 016 мкць (266 тис. 200 мкць у 2016 р.), з них 152 тис. 956 мшць - замовлення на подготовку фахiвцiв за денною формою навчання.
Означеш особливосп впливають i на змiни чи-сельностi наукових пращвниюв (рис. 3).
Проте, на фош загального зменшення чисель-носп населення, кiлькiсть осiб з науковими ступенями та вченими званнями в розрахунку на 1000 оаб залишаеться практично на одному рiвнi: 1,75 та 1,25 вГдповГдно. Максимальна шльшсть науково-педаго-гiчних працiвникiв зафшсована у 2013 р. Упродовж 2010-2018 рр. !х чисельнiсть зменшилася в 0,93 разу. За аналiзованi роки ккьюсть кандидатiв наук стало менше на 8,3%, доцентiв - 6,9%, професорiв - на 5,7%,
у кглькгсних показниках зросла лише чисельшсть докторiв наук - на 1,6%.
Одним iз важливих економiчних факторiв зо-внiшнього впливу на дiяльнiсть ЗВО е низь-кий рiвень фiнансових iнвестицiй на функ-щонування та розвиток вищо! освiти. Законодавчо закршлено, що держава мае забезпечити загальш асигнування на освiту в розмiрi не менше 7% ВВП за рахунок кошпв державного, мкцевих бюджетiв та iнших джерел фшансування, не заборонених законо-давством [9, с. 12]. Проте, починаючи з 2014 р., цей норматив не виконуеться (рис. 4).
У структурi сукупних видатшв на освГту спосте-рГгаеться незначне щорiчне збiльшення фшансування середньо! освiти (42,4% вГд загальних видаткiв на освiту у 2014 р. до 48% у 2018 р.) i зменшення видатюв на вищу освiту (вiдповiдно 28,3% у 2014 р. та 20,7% у 2018 р.). Загалом видатки на вищу освиу становили 6,6% вГд загальних видатшв Зведеного бюджету i зни-зились до 3,7% у 2017 р. (2,3% i 1,8% ВВП вГдповГдно) [10]. З шшого боку, не сприяе розвитку вищо! освiти i низький рiвень доходiв населення як основного спо-живача послуг ЗВО. Так, у структурi сукупних витрат домогосподарств частка витрат на освиу е найниж-чою i знижуеться з 1,3% у 2010 р. до 1,1% у 2017 р. На фош щорiчного зростання сукупних доходiв населення цей факт засвГдчуе не пльки неспроможшсть, а й ментальш особливостi населення: небажання фшан-сувати власну освиу, особливо в Укра'М. Адже, не-зважаючи на щорiчне зменшення числа випускникiв 11 клаав та студентiв ЗВО Ш-1У рiвнiв акредитацГ!, кiлькiсть укра!нцiв, що навчаються за кордоном, що-року зростае (табл. 1). Проте, як показуе дослГджен-ня [11], таи настро! г стан фiнансування не сприяють збГльшенню конкурентоспроможностГ вГтчизняно! вищо! освГти на перспективу.
Хоча, всупереч негативним очкуванням, у поточному перюдГ збГльшуеться привабливГсть укра!н-ських ЗВО для шоземщв. Так, згГдно з [12], станом на
Чисельшсть, ос.
90000 -р-85000 -80000 75000
70000 65000 60000 55000 50000
80056 80493 81501 83851
74739
58611
56766 5727^--------
52990
Науково-педагопчы прац1вники в Укран як мають науковий ступшь - усього ОС|б
Науково-педагопчы прац1вники в Укран як1 мають учене звання - усього оаб
2010/1 12011/122012/132013/142014/152015/162016/172017/18 Р1к
Рис. 3. Динамша чисельностi науково-педагогiчних працiвникiв, якi мають науковий ступiнь та вчене звання Джерело: побудовано за даними [2].
25,0-1
20,0-
15,0-
21,1
20,7 20,6 20,9
19,1
16,8
15,5
16,8 16,6
10,0-
7,4 6,6 72
I _ _
7,2
16,3
5,7 5,4
6,0
1
5,9
1
Видатки Зведеного бюджету УкраТни на осв1ту, % вщ ВВП
I Видатки Зведеного бюджету УкраТни на осв1ту, % вщ видатав Зведеного бюджету УкраТни
Джерело: побудовано за [9].
Рис. 4. Видатки Зведеного бюджету УкраТни на осв^у
Динамша кiлькостi випускникiв та студентiв
Таблиця 1
Рю Кшьккть сту-денлв в^чиз-няних ЗВО !!!-№ рiвнiв акредита-ц1Т, оаб Прирiст до попереднього року, % Кшьккть украшав, що навчаються за кордоном,оаб Приркт до попереднього року, % Кшьккть випускнимв 11 клаав, оаб Приркт до попереднього року, %
2010 2066667 28089 363751
2011 1899138 -8,11 31347 11,60 214902 -40,92
2012 1770311 -6,78 33604 7,20 328549 52,88
2013 1673287 -5,48 38198 13,67 303644 -7,58
2014 1437955 -14,06 46056 20,57 246633 -18,78
2015 1375160 -4,37 59613 29,44 229461 -6,96
2016 1369432 -0,42 66667 11,83 211352 -7,89
2017 1329964 -2,88 72000 8,00 202995 -3,95
Джерело: складено за даними [2].
01.01.2018 р. в Укра'М навчалось 66 310 iноземних сту-денйв, що на 3,6% бiльше, шж у попередньому роцi. В основному це вихщщ iз пострадянських, азшських, африканських, арабських краТ'н, однак iз краТ'н 6С та ПiвденноT Америки - вкрай мало. НайпопулярнМ спещальносп серед iноземних студентiв - це медицина, менеджмент, право, економша та буддвництво. В УкраTнi сформувалося п'ять потужних ушверситет-ських регюнальних центрiв за чисельнiстю iноземних студенпв: Пiвнiчний - мiсто КиТв, що мае 21,9% в1д загальноТ шлькосп iноземних студентiв, Схiдний -мкто Харкiв i область - 27,6%, Швденний - Одеська та Запорiзька областi - 10,8% та 4,6% вкпов^но, Цен-
тральний - Дншропетровська область - 6,1%. Про-те без актуалiзацiT змiсту освiти та синхрошзащ'й ТТ з глобальними потребами сформована тенденщя може змiнитися.
Aналiз технологiчних факторiв, пов'язаних зi здшсненням ЗВО науково-шновацшноТ дiяль-ностi, засвкчив щорiчне зменшення кiлькостi органiзацiй, як здiйснювали науково-дослiднi робо-ти (НДР) - з 1303 у 2010 р. до 963 у 2017 р. При цьому питома вага оргашзацш, як здшснювали НДР у сек-торi вищоТ освiти, хоч i збiльшилась з 13,7% у 2010 р. до 15,2% у 2017 р., але, порiвняно з 2014 р., незначно
1
12
зменшилась (0,6%). Абсолютш показники внутрiшнiх витрат на виконання НДР та обсяги виконаних на-уково-техшчних робiт (НТР) щороку зростали, але ix питома вага у ВВП зменшилась у 2 та в 1,7 рази вк-повкно. Питома вага фшансування видатйв на НДР з державного бюджету зменшилась на 9% (табл. 2).
Л1ТЕРАТУРА
1. Малихша Я. А. Вплив фактсрв зовнiшнього се-редовища на дiяльнiсть ВНЗ. Проблеми сучасноi педагогч-Hoiосвти. Серя «Педагогка i психологя». 2013. Вип. 39 (3). С. 221-227.
Таблиця 2
Показники науково-дослщноТ роботи в УкраТш
Показник Р1к
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
1. Оргашзацп, як здiйснювали НДР 1303 1255 1208 1143 999 978 972 963
2. Органiзацii, як здiйснювали НДР у секторi вищо''' осв™, од. 178 176 176 180 158 151 153 146
- ix питома вага, % 13,7 14,0 14,6 15,7 15,8 15,4 15,7 15,2
3. Фшансування внутршшх витрат на виконання НДР, млн грн 8107,1 9591,3 10558,5 11161,1 10320,3 11001,9 11530,7 13379,2
у т. ч. з державного бюджету 3603,3 3859,7 4709,1 4762,1 4021,5 3915,4 3700,9 4740,1
- ix питома вага, % 44,4 40,2 44,6 42,7 38,9 35,6 32,1 35,4
4. Питома вага витрат на виконання НДР у ВВП, % 0,75 0,65 0,67 0,7 0,6 0,55 0,48 0,45
5. Обсяг виконаних наукових та науково-техшчних роб^, млн грн 9867,1 10349,9 11252,7 11781,1 10950,7 12611 11530,7 13379,3
6. Питома вага обсягу виконаних наукових i науково-техшчних робп- у ВВП, % 0,9 0,79 0,8 0,8 0,69 0,64 0,63 0,45
Джерело: складено за [12].
Упровадження iнновацiй е важливим шстру-ментом стимулювання розвитку краши, а витрати на науково-дослiднi роботи е основним показником, який вкображае рiвень докладених крашою шнова-цшних зусиль [13]. I це е об'ективною i невiдворотною передумовою сьогодення в досягненш конкурентних переваг. Без розвитку шновацш вiтчизняна система вищо'1 освiти загалом i кожен ЗВО зокрема не лише не будуть конкурентоспроможними, а й втратять по-точш надбання.
ВИСНОВКИ
Сформоване зовншне середовище дiяльностi закладiв вищо'1 освiти не сприяе ix повноцiнному розвитку. У функцюнуванш нацiонально'i системи вищо'1 освiти можна вид1лити таю сучасш особливостi: змен-шення ккькост ЗВО та зб1льшення кiлькостi пкьго-викiв, у т. ч. за рахунок внутршньоперемщених осiб; зменшення числа оаб студентського вiку та зростан-ня чисельностi безробiтниx з вищою освiтою; низь-кий рiвень фшансових iнвестицiй на функцiонування i розвиток вищо'1 освiти; скорочення кiлькостi НДР. Подолання цих явищ актуалiзуе питання реформу-вання освiтньоi' галузi, ii полiтики та iнституцiй. Пер-спективним, з огляду на масштабшсть впроваджува-них реформ, вбачаеться монiторинг 1'х результатiв. ■
2. Державна служба статистики Украши. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua
3. Еконо1^чна активнiсть населення Украши. 2017 : стат. зб. / Державна служба статистики Украши. URL: http:// www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/07/zb_ EAN_2017.pdf
4. Майже половина безробтих мае вищу осв^у. URL: http://osvita.ua/vnz/64735/
5. 1^гра^я в УкраМ факти i цифри / 1^жнародна ор-ганiзацiя з мiграцii (МОМ). Представництво в Укра'ш. URL: http://iom.org.ua/sites/default/files/ff_ukr_21_10_press.pdf
6. Прес-служба МОН Украши. URL: https://mon.gov.ua
7. Наказ Мастерства освiти i науки Украши «Про затвердження деяких нормативно-правових ак™ з пи-тань прийому на навчання до закладiв вищо''' освiти» вщ 13.10.2017 р. № 1378. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z1397
8. Освiта в Укра'ш / Т. Жерьобкша, I. Когут, М. Куделята ш. ; за заг. ред. £. Стадного. Аналiтичний центр CEDOS, 2015. URL: http://cedos.org.ua/data/pdfs/osvitaua_250416_updated. pdf
9. Освта в Украши базовi iндикатори. 1нформацмно-статистичний бюлетень. 2018. URL: https://is.gd/KUFNk2
10. Царенко I. О. Мехашзм державного регулювання конкурентоспроможност вищо''' освiти в Укра'ш : автореф. дис. ... канд. екон. наук. Кропивицький, 2018. 23 с.
11. Щороку зростае кть^сть шоземних студенев, якi хочуть здобувати вищу осв^у в Укра'ш. URL: https://
press.unian.ua/press/10144736-shchoroku-zrostaye-kilkist-inozemnih-studentiv-yaki-hochut-zdobuvati-vishchu-osvitu-v-ukrajini-video.html
12. Наукова та шновацмна дiяльнiсть в УкраТш : ста-тистичний 36ipHMK / Ки'|'в : Державна служба статистики Украши, 2018. 178 с. URL: https://is.gd/0nj0BW
13. Т. Науковi дослщження та технiчнi роз-робки в Укра'У: аналiз тенденцiй. URL: https://cedos.org.ua/ uk/articles/naukovi-doslidzhennia-ta-tekhnichni-rozrobky-v-ukraini-analiz-tendentsii
REFERENCES
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www. ukrstat.gov.ua
"Ekonomichna aktyvnist naselennia Ukrainy. 2017 : stat. zb." [Economic activity of the population of Ukraine. 2017: statistical collection]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/07/ zb_EAN_2017.pdf
Kolomiiets, T. "Naukovi doslidzhennia ta tekhnichni ro-zrobky v Ukraini: analiz tendentsii" [Scientific research and technical developments in Ukraine: trend analysis]. https:// cedos.org.ua/uk/articles/naukovi-doslidzhennia-ta-tekhnichni-rozrobky-v-ukraini-analiz-tendentsii
[Legal Act of Ukraine] (2017). http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z1397
"Maizhe polovyna bezrobitnykh maie vyshchu osvitu" [Almost half of the unemployed have higher education]. http:// osvita.ua/vnz/64735/
"Mihratsiia v Ukraini: fakty i tsyfry" [Migration in Ukraine: Facts and Figures]. Mizhnarodna orhanizatsiia z mihratsii (MOM). Predstavnytstvo v Ukraini. http://iom.org.ua/sites/de-fault/files/ff_ukr_21_10_press.pdf
Malykhina, Ya. A. "Vplyv faktoriv zovnishnyoho sere-dovyshcha na diialnist VNZ" [Influence of environmental factors on the activity of universities]. Problemy suchasnoi peda-hohichnoi osvity. Seriia «Pedahohika i psykholohiia», no. 39 (3) (2013): 221-227.
"Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini : statystych-nyi zbirnyk" [Scientific and innovative activities in Ukraine: statistical collection]. Kyiv : Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2018. https://is.gd/0nj0BW
"Osvita v Ukraini: bazovi indykatory. Informatsiino-stat-ystychnyi biuleten" [Education in Ukraine: Basic Indicators. Information and statistical bulletin]. 2018. https://is.gd/KUFNk2 Pres-sluzhba MON Ukrainy. https://mon.gov.ua "Shchoroku zrostaie kilkist inozemnykh studentiv, yaki khochut zdobuvaty vyshchu osvitu v Ukraini" [Every year, the number of foreign students who want higher education in Ukraine is growing]. https://press.unian.ua/press/10144736-shchoroku-zrostaye-kilkist-inozemnih-studentiv-yaki-hochut-zdobuvati-vishchu-osvitu-v-ukrajini-video.html
Tsarenko, I. O. "Mekhanizm derzhavnoho rehuliuvan-nia konkurentospromozhnosti vyshchoi osvity v Ukraini" [The mechanism of state regulation of the competitiveness of higher education in Ukraine]: avtoref. dys.... kand. ekon. nauk, 2018.
Zheryobkina, T. et al. "Osvita v Ukraini" [Education in Ukraine]. Analitychnyi tsentr CEDOS, 2015. http://cedos.org.ua/ data/pdfs/osvitaua_250416_updated.pdf
<C
OQ О О
< £
Si
Ш
