CC BY
7
УДК 330.3:338.46
НЕРШСТЬ ДОСТУПУ ЯК РИЗИК ДЛЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ СИСТЕМИ ВИЩО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ
®2018 СОТУЛА О. В., ОПАЛЬКО В. В.
УДК 330.3:338.46
Сотула О. В., Опалько В. В. HepiBHicTb доступу як ризик для eK0H0Mi4H0i' безпеки системи вищоТ ocBi™ УкраТни
Мета cmammi полягае в дотдженш фактор/в, яш спричиняють нер'втсть доступу до вищо/ освти та визначенш /х впливу на економЫну без-пеку вищо/ освти. Анал'вуючи концептуальш документи та пол'тичш рекомендаци у сферi вищо/ освти, узагальнюючи науковi прац нших уче-них, було розглянуто два тдходи до вим'ру нер'вностi доступу до вищо/ освти: первинний та в'дкладений. Вид'шено окремi фактори нер'вностi первинного та в'дкладеного достутв до вищо/ освти. Визначено вплив фактор'в нер'вностi первинного доступу на економ'мну безпеку вищо/ освти в УкраЫ. Перспективою подальших дотджень у даному напрям'> е опрацювання окремих компонент¡в ризику нер'вностi доступу до вищоi освти, як-то: неоднозначн'кть досягнення поставлено/' мети рiзними со^альними групами; ймовiрнiсть отримання збитюв у зв'язку з при-йнятим ршенням; можливкть вiдхилення вiд обрано/ мети; ймовiрнiсть досягнення бажаного результату; схильн'кть до ризику конкретного iндивiда та суспльства в цмому.
Ключов'! слова: вища освта, фактори нерiвностi, економiчна безпека вищо/ освiти. Табл.: 1. Ббл.: 11.
Сотула Оксана Вталпвна - кандидат економ'мних наук, доцент, докторант, Черкаський нацональний утверситет ¡м. Б. Хмельницького (бульв. Шевченка, 81, Черкаси, 18031, Укра/на) E-mail: ksuna5@ukr.net
Опалько Вiкторiя Вiкторiвна - кандидат економ'нних наук, доцент, докторант, Черкаський нацональний утверситет ¡м. Б. Хмельницького (бульв. Шевченка, 81, Черкаси, 18031, Укра/на) E-mail: opalko633@gmail.com
УДК 330.3:338.46 Сотула О. В., Опалько В. В. Неравенство в доступе как риск для экономической безопасности системы высшего образования Украины
Целью статьи является исследование факторов, которые вызывают неравенство в доступе к высшему образованию и определение их влияния на экономическую безопасность высшего образования. Анализируя концептуальные документы и политические рекомендации в сфере высшего образования, обобщая научные труды других ученых, были рассмотрены два подхода к измерению неравенства в доступе к высшему образованию: первичный и отложенный. Выделены отдельные факторы неравенства первичного и отложенного доступов к высшему образованию. Определено влияние факторов неравенства первичного доступа на экономическую безопасность высшего образования в Украине. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении являются проработка таких отдельных компонентов риска неравенства доступа к высшему образованию, как неоднозначность достижения поставленной цели различными социальными группами; вероятность получения убытков; возможность отклонения от выбранной цели; вероятность достижения желаемого результата; склонность к риску конкретного индивида и общества в целом. Ключевые слова: высшее образование, факторы неравенства, экономическая безопасность высшего образования. Табл.: 1. Библ.: 11.
Сотула Оксана Витальевна - кандидат экономических наук, доцент, докторант, Черкасский национальный университет им. Б. Хмельницкого (бульв. Шевченко, 81, Черкассы, 18031, Украина) E-mail: ksuna5@ukr.net
Опалько Виктория Викторовна - кандидат экономических наук, доцент, докторант, Черкасский национальный университет им. Б. Хмельницкого (бульв. Шевченко, 81, Черкассы, 18031, Украина) E-mail: opalko633@gmail.com
UDC 330.3:338.46 Sotula O. V., Opalko V. V. The Inequality of Access as a Risk to the Economic Security of Ukraine's Higher Education System
The article is aimed at researching the factors that cause inequality of access to higher education and defining their impact on the economic security of higher education. Analyzing the conceptual documents and policy recommendations in the sphere of higher education, generalizing the scientific work of other scholars, two approaches to measuring inequality of access to higher education are considered: primary and deferred. Separate factors of inequality of primary and deferred access to higher education are allocated. The influence of factors of inequality of primary access on the economic security of higher education in Ukraine is determined. Prospect for further research in this direction is elaboration of such separate components of the risk of inequality of access to higher education as the ambiguity of achieving the goal by different social groups; probability of receiving losses; possibility of deviation from the chosen target; probability of achievement of the desired result; attitude toward risk of a particular individual and of society as a whole. Keywords: higher education, factors of inequality, economic security of higher education. Tbl.: 1. Bibl.: 11.
Sotula Oksana V. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Cherkasy National University named after B. Khmelnitsky (81 Shevchenka Blvd., Cherkasy, 18031, Ukraine) E-mail: ksuna5@ukr.net
Opalko Viktoriia V. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Cherkasy National University named after B. Khmelnitsky (81 Shevchenka Blvd., Cherkasy, 18031, Ukraine) E-mail: opalko633@gmail.com
Учи^ проблем, що стоять перед економiч-ною наукою в умовах розвитку економши знань, значна увага придмяеться питанням забезпечення економiчноI безпеки держави в щлому, а також окремих галузей i сфер зокрема, серед яких вища освиа - одна з прюритетних, осшльки е осно-
вою соцiально-економiчного розвитку краши. Очевидно, що високий piBeHb ocBi™ населенна шдвищуе i потенщал всього сустльства в цкому, а також до-бробут i сощальний статус окремих людей зокрема, сприяе подоланню сощально! нерiвностi.
В^пов^дно до положень статт 26.1 ЗагальноГ' деклараци прав людини вища освиа повинна бути од-наково доступною для всх на основi здiбностей кожного. Тому неприпустима жодна дискримшацш щодо доступу до вищоГ' освiти за ознакою раси, стай, мови, релiгГi, у зв'язку з економiчним i соцiальним становищем або фiзичними вадами.
Концептуальнi документи та полiтичнi рекомен-даци у сферi освiти в ц1лому та вищо! освiти зокрема активно розробляють мiжнароднi орган1зац1!, насам-перед ООН та ЮНЕСКО. Початковою базою до вияв-лення та осмислення загальних економiчних проблем в освт послужили роботи американських i европей-ських економшйв, якi, зокрема, працювали шд егiдою ЮНЕСКО. До них зазвичай в^дносять Дж. Гелбрейта [1], Д. 1стона [2], С. Клiса, Р. Акоффа [3] та шших. Вони звернули увагу на рiзнi аспекти взаемоди економiчних i соцiальних факторiв, що впливають на освiту.
З-помiж наукових праць, присвячених досль дженню тенденцш формування нацiонального освй-нього ресурсу, диверсифкаци джерел фiнансування вйчизняно'Г освiти, Г! модернiзацГi на европейських засадах, сл^д назвати роботи таких вйчизняних вче-них-економiстiв, як: Л. Антонюк, О. Бкоруса, А. Галь-чинського, В. Гееця, Б. Данилишина, О. ГршновоГ", М. Згуровського, I. Каленюк, А. Колота, Т. Оболен-сько'Г, Ю. Пахомова, А. Поручника, А. Чухна та ш.
Завдання забезпечення доступностi освiти, що сто'Гть перед сучасним суспiльством, е таким, що га-рантуе захист нацюнальних iнтересiв у сферi вищоГ' освiти та розвиток цiе'i сфери в^дпов^дно до прюрите-тiв соцiально-економiчного розвитку краГ'ни.
Усе це спонукае нас звернутися до бкьш докладного розгляду проявiв соцiальноi нерiвностi в освйнш сферi.
Метою статтi е вивчення факторiв, що впливають на рiвнiсть доступу вищо! освiти з точки зору и економiчноi безпеки.
Hацiональна система вищо! освiти е фундаментом розвитку вйчизняноГ' виробничоГ' бази. Крiм того, в умовах глоб^заци ште-лектуального простору вища освiта е фактором, який дозволяе виршувати не лише поточш проблеми, а й забезпечувати перспективы напрями сощально-еко-номiчного розвитку краГ'ни.
У вiдповiдностi до програмного документа ЮНЕСКО «Вища освт в XXI столйй: шдходи i практичш заходи» [4] (стаття 1) державi необхiдно забезпечувати можливостi для здобуття вищо!' освь ти i навчання протягом усього життя, надаючи учням оптимальний дiапазон вибору i гнучкий характер початку та припинення здобуття вищо! освiти в рамках ще! системи, поряд з можливктю шдив^уального розвитку та сощально'Г мобильность
Фундаментальнi основи трактування освiти як мехашзму соцiокультурного та соцiально-економiч-
ного в^дтворення формувалися в рамках марксист-ськоГ' традици соцiальних дослiджень i розвивалися П. Бурдье [5]. У його концепци освiта розглядаеться як сукупнiсть iнституцiйних механiзмiв, якi транслю-ють соцiокультурнi цiнностi на мiжпоколiнному рiв-нi. П. Бурдье звертаеться до виявлення ролi освiти не ткьки в культурному, а й у сощальному вiдтвореннi. Аналiзуючи специфку органiзацГi соцiального простору вш, вид1ляе три форми капiталу - економiчний, культурний i соцiальний, при цьому два останшх ви-ступають як пох^дш вiд капiталу економiчного.
Розглядаючи освiту як один iз ресурсiв зростан-ня доходiв та сощально'Г мобiльностi населен-ня, необх^дно зрозумiти, якi перепони iснують на шляху отримання вищо! освiти, в^д яких факторiв залежить ймовiрнiсть и отримання.
Освiтня рiвнiсть описуеться поняттям доступности а також диверсифкаци, введенням в обк поряд з традицшною, формальною освiтою, нових фор-матiв навчання: неформального та шформального. Тепер в освiтi (в широкому розумшш) може брати участь кожна людина. Тому нерiвнiсть у доступ до освiти може вимiрюватися по-рiзному.
Перший, «iнерцiйний», первинний доступ поля-гае в iмовiрностi отримати вищу освйу рiзноi якостi за-лежно вiд певних соцiально-демографiчних факторiв.
На цьому рiвнi найбiльш значущими факторами нерiвностi виступають тi, що пов'язаш з рiзними об-сягами амейного кaпiтaлу (економiчного, культурного i соцiaльного): + доходи ам'Г"; + склад ам'Г"; + освiтнiй кaпiтaл бaтькiв; + особистiснi характеристики (стать, здоров'я,
нацюнальшсть, релiгiя, цшносй, норми); + нaлежнiсть до миграцшних верств населення; + стaртовi позици - рiвень знань, отриманих на попередньому рiвнi, так звана «освйня кар'ера»; + здiбностi та стaрaннiсть учня; + мiсце проживання.
Нерiвнiсть на первинному рiвнi мае накопичу-вальний характер. Диференцiaцiя в освiтi починаеть-ся на рiвнi дошкiльного закладу та продовжуе форму-ватися в школь коли зi зб1льшенням обсягу платних послуг, зростанням юлькосй лщеГ'в i коледжiв, якi на-дають освггш послуги на комерцiйнiй основу зi зма-гання вибувають представники малозабезпечених i соцiaльно незахищених амей.
Зростання доходiв бaтькiв позитивно впливае на швестицц в освiту дiтей, на вiдмiну вiд зростання юлькосй самих дiтей у ам'Г'. Однак збiльшення iнвестицiй у сферу освiти з боку самого населення, а не держави, тобто зростання платносй освiти, шд-вищуе И доступнiсть для предстaвникiв забезпече-них амей i рiзко знижуе Гг для бiдних, предстaвникiв
багатодйних i неповних сiмей, дiтей менш освiчених бaтькiв, якi не е ноаями високих соцiaльних стату-ав. Очевидно, що в умовах хрошчного браку ресур-сiв вишi змушеш вiддaвaти перевагу студенту, що не надкений здiбностями, але готовий оплачувати свое навчання. Це, своею чергою, посилюе сощальну по-ляризaцiю сучасного суспiльствa та формуе яскраво виражену нерiвнiсть реальних можливостей у сферi отримання освiти, яка, на наш погляд, загрожуе еко-номiчнiй безпещ системи вищо'Г освiти.
Другий вимiр - вiдклaдений доступ до вищо'Г освiти. Мова йде про можливкть використання тих переваг, якi з'являються чи мають з'являтися в люди-ни на певному етат розвитку ГГ людського потенща-лу, при досягненш того чи iншого освитого рiвня. В освiтi для дорослих можна видки ти два основнi елементи:
+ наздоганяючу освту, яка дае можливiсть по-
чати квaлiфiковaну трудову дiяльнiсть; + додаткову освту, яка шдвищуе квaлiфiкaцiю прaцiвникa - розширюе знання у сферi раш-ше обрано'Г трудово'Г дiяльностi або забезпе-чуе знаннями в новiй для нього сферi [6, с. 58].
У дорослого учня шнують принциповi вкмш-ностi вiд дiтей (школярiв) i молодi (студентiв): + наявшсть мотивацГГ та сaмостiйностi; + присутшсть значного життевого досвiду, який обов'язково, явно чи неявно, включа-еться в навчальний процес; + метою навчання в зрiлому вiцi, як правило,
стае шдвищення свое! стaтусностi; + отримaнi знання та навички належить вико-ристовувати негайно в повсякденному i трудовому життi; + змiстом навчання доросло! людини стае не абстрактна навчальна дисциплша, а конкретна проблема, яка чекае свого ршення [6, с. 217].
Можливосй та переваги у вккладеному до-ступi до вищо! освiти сильно диференщ-йовaнi у представнишв рiзних соцiaльних груп i прошаршв. На цьому рiвнi значущими факторами нерiвностi залишаються тi, що пов'язаш з рiзними обсягами амейного кaпiтaлу: + доходи сiм'i; + склад сiм'i;
+ особистiснi характеристики (стать, здоров'я,
нaцiонaльнiсть, релiгiя, цшносй, норми); + нaлежнiсть до мирацшних верств населення; + стaртовi позици - «освiтня кар'ера»; + мшце проживання; а також додаються фактори, як пов'язaнi iз трудовою дiяльнiстю дорослого учня [6, с. 249]:
+ особливостi виробничо! культури в конкретному трудовому колективi; + мiсце прaцiвникa-студентa в структурi дано! оргашзаци;
•f сфера дiяльностi оргашзаци, де працюе до-рослий учень.
Поряд ¡з соцiальною функцieю освйа дорослих мае виражений економiчний потенщал. Суть його по-лягае в тому, що доступшсть освiти забезпечуе подготовку та перепiдготовку працездатного населення в певний момент часу та в необхкному обсязь
Увйчизнянш вищiй освiтi, в радянський перюд 11 iсторГi, рiвнiсть можливостей шд час вступу до вищих навчальних закладiв розглядалася як обов'язкова умова ефективного функщонування системи освiти. Однак соцiально-економiчнi змiни останнiх десятилiть посилили сощальну диференщ-ацiю та поляризащю укра'нського сусп1льства. Для Укра'ни серйозною перешкодою в отриманнi якiсно'i освiти стала низка факторiв нерiвностi, що пов'язаш з рiзними обсягами амейного кашталу.
Рiзнi ресурси сiмей призводять дйей до рiзних результатiв в отриманш освiти. Це обумовлюе не ткьки те, в який виш зрештою вступить дитина, але i те, на яку роботу вона зможе претендувати шсля здо-буття вищо'1 освiти.
Згiдно з результатами опитування «Сощаль-но-економiчний портрет студенйв», яке проводи-лося компанiею GfK Ukraine у перiод з 15 лютого по 6 березня 2016 р. на замовлення Аналiтичного центру CEDOS, чим краще респонденти вчилися у школь тим бкьша вiрогiднiсть того, що вони навчаються за кошт держави та отримують стипендго. Серед вк-мшникш (тих, хто мають в атестап ощнки 10-12 ба-лiв) бюджетниками виявилося майже 70% опитаних, а серед тих, хто мав у атестат 7-9 балiв, на бюджет навчаеться 44%. Але частка в1дмшникш тим бкьша, чим вищi доходи родини. Серед студенйв з незамож-них родин в1дмшникш 43%, серед ддтей iз родин се-реднього достатку '1х вже 50%, а серед забезпечених -59%. Натомшть серед «хорошистш» до незаможних вiднесли свою родину 56%, тодi як до забезпечених -ткьки 37% [7].
Аналiзуючи фактори нерiвностi при первинно-му доступi до вищо'1 освiти, потрiбно зазначити, що в Нащональнш стратег!! розвитку освiти в УкраМ на перюд до 2021 року [8] серед основних проблем, виклишв та ризишв названо обмежешсть доступу до яшсно! осв!ти таких категорш населення, як д!ти, як! проживають у скьськш мкщевосй, д!ти з особливи-ми освйшми потребами, обдарована учшвська молодь, д!ти миранпв.
Це шдтверджуеться i результатами опитування «Сощально-економ!чний портрет студентш»: бкьше половини студенпв вйчизняних виш!в (55%) походить з великих м!ст (¡з населенням 100 тисяч i бкь-ше). Студенти ¡з скьсько'1 мкщевосй (разом ¡з вихк-цями ¡з селищ мшького типу (9%) складають чверть опитаних. Решта ж при'хали навчатися з невеликих мкт (¡з населенням до 100 тисяч) [7].
Платшсть окремих напрямшв дiяльностi осви1-шх установ усувае вiд отримання додаткових освишх послуг представникiв малозабезпечених i подеколи середньо забезпечених верств населення. Серед сту-дентiв, якi користувалися послугами репетиторiв, за кошти держбюджету навчаються 61%, а т, хто не за-ймалися додатково, майже порiвну вступили як на контрактну форму навчання, так i на бюджетну (49,5% i 50,5% вкповкно). Цi данi означають, що не лише до-датковi заняття е причиною збкьшення шансiв отри-мати вищий результат ЗНО та вступити на бюджет, а й усшшшсть навчання у школ^ а за нею, своею чертою, стоять статки й освиа батьшв, матерiально-тех-нiчна база школи, квалiфiкацiя вчителiв, доступ до позашкiльних занять тощо [7].
Зв'язок мiж навчальними результатами у школi та освiтнiм катталом батькiв (особливо матерiв) мае пряму залежшсть: серед матерiв вiдмiнникiв вищу освiту мають 72%, тодi як серед матерiв студентiв iз ощнками 7-9 у атестатi таких 49% [7].
Таким чином, можна констатувати, що в сучас-нш УкраМ фактично сформувалася подвiйна система освiти - одна пiдсистема обслуговуе забезпечеш верстви населення з високим сощальним i культурним капiталом, переважно зосереджеш у великих мiстах, а шша пiдсистема - численнi небагап
верстви населення з менш високим освишм рiвнем, зосередженi в альськш мiсцевостi.
А от показники охоплення чоловшв i жiнок практично вама освiтнiми рiвнями не виявляють статистично значимо! гендерно! нерiвностi. Валовий показник охоплення вищою освiтою збiльшився про-тягом 2000-2013 рр. як для дiвчат, так i для хлопщв. Зокрема, у 2013 р. валовий показник охоплення жшок з вищою освиюю сягнув 86%, у той час як вкповкний валовий показник охоплення чоловшв становив 72%. У результат гендерний розрив у показниках охоплення вищою освиюю збкьшився з 6 до 14 в^сотшв на користь жшок [9].
Жшки переважають на бкьш високих рiвнях освiти, зокрема серед студентiв першого та другого рiвнiв вищо! освiти вони складають 52% та 53% в^пов^но [10]. 1нша позитивна тенден-цiя спостерiгаеться у зростаннi жшочого iнтересу до другого рiвня вищо'! освiти та продовження шсля-дипломно! освiти з метою отримання кандидатських i докторських ступенiв [9]. Высоток жшок-досл^дни-кiв в Украiнi складае 45%, що трохи бкьше, шж у щло-му по регюну Центрально!' та Схiдноí бвропи (40%). Однак жшки стикаються зi значними перешкодами у просуванш в науковш кар'ерi, i така ситуацiя характерна для бкьшосп кра!н регюну (табл. 1).
Таблиця 1
Розподiл жiнок-дослiдникiв за секторами в репош Центрально! та Схiдноl €вропи (%)
№ з/п Кража Усього жiнок-дослщнимв Суспшьний сектор Академiчний сектор Приватний сектор
Чолов^и Жшки Чолов^и Жшки Чолов^и Жшки
1 Латвiя 51 42 58 48 52 59 41
2 Литва 51 49 51 45 55 71 29
3 Македошя 51 48 52 49 51 39 61
4 Хорваля 49 48 52 51 49 58 42
5 Молдова 49 48 52 51 49 85 15
6 Сербiя 48 43 57 49 51 69 31
7 Чорногорiя 48 45 55 55 45 64 36
8 Бол^я 48 44 56 48 52 62 38
9 Босшя та Герцеговина 47 55 45 53 47 51 49
10 Румушя 46 51 49 51 49 65 35
11 УкраТна 45 51 49 55 45 63 37
12 Албанiя 44 59 41 55 45 н/в н/в
13 Естонiя 44 39 61 53 47 72 28
14 Словаччина 42 51 49 54 46 82 18
15 Бторусь 40 52 48 60 40 65 35
16 Росiя 40 57 43 53 47 64 36
17 Туреччина 37 70 30 57 43 76 24
18 Словенiя 37 50 50 57 43 74 26
19 Польща 37 58 42 56 44 80 20
20 Угорщина 31 57 43 61 39 82 18
21 Чехiя 27 61 39 65 35 87 13
Джерело: складено за [10].
Лише в МакедонГГ жшки-дослГдники перева-жають у вах секторах, у решт краГн вони бiльшiстю працюють в aкaдемiчному i державному секторах, у той час як чоловши домшують в приватному дослГд-ницькому сектора який пропонуе крaщi зарплати та можливост для кар'ерного зростання.
Вагомий виклик для функщонування системи загальноТ освiти в Укрaiнi пов'язаний з масштабними внутршшми перемiщеннями населення, зумовлени-ми полiтичною дестaбiлiзaцiею. Цi перемщення населення вплинули як на дГтей дошюльного та шюль-ного вшу, так i на студентГв, i на прaцiвникiв сфери освiти. У результaтi, для значно! ккькост школярiв та студентiв з числа переселенщв була порушена без-перервшсть процесу навчання, оск1льки вони були змушеш звикати до нового сощального оточення, адаптуватися до ново! мкцевосп та школи. За ш-формащею МОН УкраГни, станом на квГтень 2015 р. бiльш нiж 60% колишшх студентiв з Донбасу (тобто приблизно 90 тисяч оаб) були переведет до зaклaдiв вищо! освiти по всiй територГГ УкраГни. Разом з тим, майже 8 тисяч студентГв були переведет з Криму до шших регютв УкраГни [9].
Таким чином, освига кар'ери стають все бкьш складними, передбачають постшний ви6Гр. ВГдповГдно, проблема доступностГ вищо! освГ-ти вбудовуеться в новий сощальний г економiчний контексти.
Варто не просто шукати шструменти шдвищен-ня доступностГ вищо! освГти як тако!, а оцГнювати окремГ аспекти. Наприклад, якими мотивами керу-ються випускники при прийняттГ рГшення про вступ до вишу (нерГвшсть намГрГв), сккьки випускникГв хоча Г вступили до вишГв, але мети свое! не досягли (нерГвшсть сподГвань). 1ншими словами, мова почи-нае йти не стГльки про обсяг вищо! освГти, як про ГГ структуру та про вГдповГдшсть запитам Г очшуванням населення, а також потребам ринку пращ.
За словами директора 1нституту демографГГ та соцГальних дослГджень Гмеш М. В. Птухи НАН УкраГни Елли ЛГбаново!, «84% учшвсько! молодГ в школах орГентованГ на здобуття вищо! освГти. I тГльки 17% -на отримання професшно! освГти. Але з цих 84% -73% говорять про те, що вони не погодяться обмеж-итися професшною освГтою, навГть якщо зарплата буде вищою, шж зарплата фахГвця з вищою освГтою. Тобто в нашш краШ сьогоднГ питання придбання освГти обумовлене не стГльки економГчними факторами, скГльки статусними» [11].
ЗгГдно з тим самим опитуванням «Сощально-економГчний портрет студентГв» бГльшГсть з них здо-бувае вищу освГту саме для кращого працевлашту-вання. Знання та навички, як стануть в нагодГ шд час роботи, а також можливГсть отримати хорошу роботу в майбутньому набрали 50% та 51% вГдповГдей рес-пондентГв. Особистий та штелектуальний розвиток
цГкавить 38% респондентГв. Водночас третина студентГв вГдповки, що хочуть просто отримати диплом про вищу освГту. Найменше людей йдуть здобувати вищу освГту, бо на цьому наполягали батьки (8%) та щоб перекати в шше мГсто (6%).
БГльшГсть опитаних студентГв (60%) не бажае змшювати свою спещальшсть. Решта або хоче змшити (21%), або ж вагаеться Г обрала варГант «важко вГдповь сти» (20%). 1мовГрно, частка тих, хто хоче змшити свою спещальшсть, може бути бГльшою, проте студенти по-боюються втратити час Г не наважуються спробувати вступити до вишу ще раз чи перевестись [7].
ВИСНОВКИ
Масовий характер Г уявлення про вищу освГту як сощальну норму, а також сприйняття деяких ви-шГв, факультетГв Г спещальностей як елГтних, виво-дять проблему доступностГ освГти на новий рГвень. Мова вже йде не просто про доступшсть вищо! освГти, а про вГдмшносп в доступностГ елино! та матово! освГти для представнишв рГзних соцГальних груп.
Ефект добре освГченого суспГльства величезний як в економГчному, так Г в сощальному, медичному та Гнших сенсах. Говорячи про забезпечення рГвностГ доступу до вищо! освГти як усунення ризику еконо-мГчног' безпеки системи вищо! освГти, потрГбно мати на увазГ, що освГта сама е основним шструментом забезпечення економГчно1 безпеки кожного з нас - спо-чатку на шдивГдуальному рГвнГ, Г як шструмент пГдго-товки конкурентоспроможно! висококвалГфГковано! робочо! сили - на нащональному рГвнГ.
Фактори, якГ служать показниками Гснування нерГвностГ в системГ освГти, водночас можу бути ш-дикаторами для оцГнки економГчно! безпеки системи вищо! освГти.
1снуюча нерГвнГсть у достуш до первинно! вищо! освГти призвела до появи певних дисбаланав у систем! Дисбаланс мГж професшним вибором Г можливостями його реалГзаци зумовлений зростан-ням платностГ вищо! освГти, що зорГентувало !Г попит не на ринок пращ, а на вподобання замовнишв послуг (як правило, батькГв абГтурГентГв). Випускники оби-рають професГ! штуГтивно, виходячи з мГркувань по-пулярностГ. Прагнучи вступити до престижних вузГв, або просто отримати жаданий диплом про вищу освГ-ту, молодГ люди не замислюються, чи потрГбно буде в !х роботГ мати освГту цього рГвня як таку. Певну вГд-повГдальнГсть тут несуть Г вйчизняш роботодавцГ, якГ вважають, що диплом е показником загально! культу-ри найманого робГтника.
ДиспропорцГГ спостерГгаються Г всерединГ нацГо-нально! системи вищо! освГти. Поряд з престижними та затребуваними, якГ готують в надмГрнГй кГлькостГ юристГв, економГстГв, менеджерГв, Гснують Г так званГ «непрестижнГ» вишь
Актуальним для забезпечення економГчно! без-пеки системи вищо! освГти в УкраШ е подальше опра-
цювання окремих компонентш ризику HepiBHOCTi доступу до вищо'1 освiти, як-то: неоднозначшсть досяг-нення поставлено! мети (вищо'1 освiти) piзними со-щальними групами; ймовipнiсть отримання збиткiв у зв'язку прийнятим ршенням; можливiсть в^илен-ня вiд обрано'1 мети; ймовipнiсть досягнення бажа-ного результату; схильшсть до ризику конкретного iндивiда та сусшльства в ц1лому. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Гэлбрейт Дж. Экономические теории и цели общества / пер. с англ. М. : Прогресс, 1979. 406 с.
2. Истон Д. Категории системного анализа политики // Антология мировой политической мысли : в 5 т. М. : Мысль, 1997. Т. 2 : Зарубежная политическая мысль. С. 630-642.
3. Акофф Р. Л. Системы, организации и междисциплинарные исследования // Исследования по общей теории систем : сборник переводов / под ред. В. Н. Садовского, Ю. Г. Юдина. М. : Прогресс, 1969. С. 143-164.
4. Всемирная декларация о высшем образовании для XXI века: подходы и практические меры. URL: http://www. conventions.ru/view_base.php?id=1496
5. Бурдье П. Социология социального пространства / пер. с фр. М. : Ин-т экспериментальной социологии; СПб. : Алетейя, 2007. 288 с.
6. Непрерывное образование - стимул человеческого развития и фактор социально-экономических неравенств / под общ. ред. Ю. В. Латова. М. : ЦСПиМ, 2014. 433 с.
7. Соцiально-економiчний портрет студенев: ре-зультати опитування. URL: https://cedos.org.ua/uk/articles/ sotsialno-ekonomichnyi-portret-studentiv-rezultaty-opytuvannia
8. Указ Президента УкраТни «Про Нацюнальну стра-тепю розвитку освiти в УкраТш на перюд до 2021 року» № 344/2013 вщ 25.06.2013 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/344/2013
9. Оцшка гендерних питань в УкраТш - 2016 : документ Свтового банку. URL: http://www.idss.org.ua/public.html
10. Woomen in science. URL: http://uis.unesco.org/apps/ visualisations/women-in-science/#overview!region=40530
11. Эксперты выяснили, чем привлекает украинцев высшее образование. URL: https://www.ukrinform.ru/rubric-
society/2436342-eksperty-vyasnili-cem-privlekaet-ukraincev-vyssee-obrazovanie.html
REFERENCES
Akoff, R. L. "Sistemy, organizatsii i mezhdistsiplinarnyye issledovaniya" [Systems, organizations and interdisciplinary research]. In Issledovaniya po obshchey teorii sistem : sbornik perevodov: 143-164. Moscow: Progress, 1969.
Burde, P. Sotsiologiya sotsialnogoprostranstva [Sociology of social space]. Moscow : In-t eksperimentalnoy sotsiologii; St. Petersburg : Aleteyya, 2007.
"Eksperty vyyasnili, chem privlekaet ukraintsev vyssheye obrazovaniye" [Experts have found out what attracts higher education to Ukrainians]. https://www.ukrinform.ru/rubric-society/2436342-eksperty-vyasnili-cem-privlekaet-ukraincev-vyssee-obrazovanie.html
Gelbreyt, Dzh. Ekonomicheskiye teorii i tseli obshchestva [Economic theories and the goals of society]. Moscow: Progress, 1979.
Iston, D. "Kategorii sistemnogo analiza politiki" [Categories of system analysis of policy]. In Antologiya mirovoy politicheskoy mysli, vol. Zarubezhnaya politicheskaya mysl : 630642. Moscow: Mysl, 1997.
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/344/2013
Nepreryvnoye obrazovaniye - stimul chelovecheskogo raz-vitiya i faktor sotsialno-ekonomicheskikh neravenstv [Continuous education is a stimulus of human development and a factor of socio-economic inequalities]. Moscow: TsSPiM, 2014.
"Otsinka hendernykh pytan v Ukraini - 2016 : dokument Svitovoho banku" [Evaluation of gender issues in Ukraine - 2016: World Bank document]. http://www.idss.org.ua/public.html
"Sotsialno-ekonomichnyi portret studentiv: rezultaty opytuvannia" [Socio-economic portrait of students: survey results]. https://cedos.org.ua/uk/articles/sotsialno-ekonomich-nyi-portret-studentiv-rezultaty-opytuvannia
"Vsemirnaya deklaratsiya o vysshem obrazovanii dlya XXI veka: podkhody i prakticheskiye mery" [The World Declaration on Higher Education for the Twenty-first Century: Approaches and Practical Measures]. http://www.conventions.ru/ view_base.php?id=1496
"Woomen in science". http://uis.unesco.org/apps/visuali-sations/women-in-science/#overview!region=40530
<C
OQ О О
<
О ш
