CC BY
30
and organized crime. The European Security and Defence Policy compared with National Security Strategy of USA and NATO.
Key words: The European Security and Defence Policy, the National Security Strategy of USA, NATO.
УДК 378+130
О. Ю. Панфшов, доктор фшософських наук, доцент, О. О. Савченко, кандидат фшософських наук
ВИЩА ОСВ1ТА ЯК ЧИННИК СОЦИАЛЬНО! ДИНАМ1КИ
Розглянуто особливост1 функц1онування вищо1 освШи I, на основ( аналгзу при-таманних освШ1 зв 'язтв та в1дносин, зроблено спробу з 'ясувати вплив освШи на природу нер1вност1, осктьки освта постае одним з ключових чиннитв, що лежать в основ( систем социальноI стратифтаци I е одтею з причин сощального розшару-вання та нер1вност1.
Ключовi слова: осв1та, сощальна нер1втсть, сощальна стратифжащя, сощаль-на мобтьтсть.
Актуальтсть проблеми. Кардинальш сощальш та економiчнi змши, перехщ до демократичних норм та вщносин виявили тенденщю сощально! диференщацп суспшьства, що постшно поглиблюсться. Такий процес не може не супроводжуватися виникненням неоднозначних, суперечливих тенденцш, як на рiзних сощальних рiвнях, так i усередиш рiзних сощальних структур та шститупв.
Система вищо! професшно! освгги за цих умов розглядаеться не тшьки як нацiональний шститут, що вiдбивае всi характеристики сучасного сустльства, а й як реальна сила, що мае потенщал конструктивного сприяння про-цесу подолання сощально! нерiвностi.
Однак рiвень освгш та доступнiсть вищо! освiти самi по собi не гаранту-ють сощально! рiвностi. Сьогоднi унiверситетський диплом в Украхш, як i у багатьох кра!нах Заходу, не е сощальним <^фтом», що дозволяе його вижи-вання. З другого боку, тдвищення доступностi вищо! школи веде не тшьки до сощально! штеграцц, а й до соцiального конфлiкту, особливо в умовах не-вщповщносп зв'язюв мiж статусними характеристиками та рiвнем доходу.
Теорiя сощально! стратифжащ! також ураховуе чисельнi структурнi об-меження, як перешкоджають одержанню якюно! вищо! освiти та досягненню
20 © Панфшов О. Ю., Савченко О. О., 2010
сощальних цшей через нерiвнiсть доступу до сощальних благ, що пов'язано з бщтстю та iншими формами неблагополучна.
Таким чином, значення сощального iнституту освiти для розвитку сус-пiльства, змiну ролi iнституту вищо! професшно! освiти у суспiльствi та низка суперечностей, що юнують усередиш освiтнього середовища, можна вважати серйозними аргументами для дослщження взаемовщносин i взаемо-залежностi iнституту вищо! освгги та феномену сощально! нерiвностi.
Стутнь розробленостi проблеми. Проблемам освгш та и ролi в сощаль-нш стратифжацп суспiльства придiляли увагу таю вiдомi дослiдники, як Д. Белл, Р. Будон, П. Бурдье, М. Вебер, Е. Пдденс, А. Гурен, Р. Нейсбп; Т. Пар-сонс, О. Тоффлер, Ф. Ферраротп та ш. [1, 7]. Дослiдженню проблем подо-лання социально! нерiвностi за допомогою вищо! освiти присвячено теоретико-методологiчнi роботи В. Добренькова, В. Нечаева, Д. Константиновського, О. Кравченко, С. Шароново! та ш. [3; 6;10].
Згаданi дослiдження пропонують глибокий аналiз проблем подолання сощально! нерiвностi та визначення ролi системи вищо! професшно! освiти у цьому процесс Однак поряд з позитивним значенням цих теоретичних до-слвджень слад ураховувати той факт, що трансформащйш процеси зумовлюють необхiднiсть видiлення нових об'екпв вивчення, наприклад, визначення рiв-ня доступностi та якостi вищо! освгти для представниюв рiзних сощальних груп або значення вищо! освгти для процесу сощально! стратифжацп осо-бистостi.
Розкрити й обгрунтувати особливост функцiонування вищо! освiти, при-таманш !й зв'язки i вiдносини, а через них з'ясувати природу нерiвностi означае дослщжувати освiту в II юторичному розвитку, у спiввiднесеннi з бшьш широким контекстом суспiльних змш.
Отже, метою дано! статтi е спроба осмислити роль iнституту вищо! освь ти в процесi сощально! структуризащ! суспiльства i проаналiзувати взаемозв'язок освгти та соцiально! нерiвностi.
Освгта завжди була основним засобом формування особистостi, громадя-нина, квалiфiкованого пращвника. Сьогоднi пiд освiтою розумiеться процес передавання сощального досвщу i результат засвоення систематизованих знань та пов'язаних з ними способiв практично! i теоретично! дiяльностi. Освiта розглядаеться як цтсне поняття, що, з одного боку позначае процес 1 результат засвоення особиспстю конкретних змiстовних аспекпв культури 1 оволодiння соцiально значущим досвщом людства, а з другого боку — видшяе сукупнiсть впливiв на формування особистосп, що сприяе засвоенню нею на-вичок i звичок поведiнки в даному сустлъстта та прийнятих у ньому сощальних норм i правил, тобто шд освiтою розумiеться процес додавання людиш штелек-туального i духовного вигляду [8, с. 33-34]. Основний шлях одержання освiти — навчання в рiзних типах навчальних закладiв за допомогою спещальних методик i технологiй. Система освiти е складним поеднанням форм, структур 1
методiв навчання. Вона формувалася протягом тисячорiччя, увiбравши в себе ще! освiти рiзних кра!н i народiв. Аналiз системи освии показуе, що Г! змiст i характер завжди визначалися насущними потребами сустльства.
Освiта як породження, вщображення i в той же час рушшна сила сустлъно-го розвитку покликана прийняти виклик часу, допомогти осмислити змiни, що вщбулися у свт, навчити жити по-новому вщповщно до сучасних реалш. Протягом деклъкох попереднiх столть призначення освии обмежувалося рамками просвпницько! функци. Замовником при цьому виступали суспiлъство, його ш-ститути та суб'екти, у тому числ сам шдивщ. Але в кожному раа людина у межах тако! освггаьо-педагопчно! концепци (парадигми) залишалася засобом досягнен-ня тих чи iнших цшей, як! щодо нього визначало зовнiшне середовище.
Система вищо! освiти як соцiальний шститут протягом тривалого часу залишалась за межами основних наукових iнтересiв сощально! фшософп, а дослщження цiе! проблеми залишалися прiоритетом педагогiки. Однак штерес таких вiдомих фiлософiв освiти, як Дж. Дью! [4] та ш., сприяв розвитку 1 становленню фшософш та соцiологi! освiти. У другш половинi XX ст. ця галузь зазнала серйозних змiн та стала предметом дослвдження багатьох вщо-мих фiлософiв, соцiологiв, педагогiв та психолопв. Про залежнiсть вихован-ня (як освггаього процесу) вiд типу сусшльно! системи, вiд належностi до того чи шшого соцiалъного класу, сощально! категорп громадян писав в1домий класик соцiологi! Е. Дюркгейм [5, с. 122]. Взаемовщносини освiти та проблем сощально! стратифжацп розглядав вiдомий теоретик сощологп М. Вебер [2]. Вщтворення нерiвностi за допомогою iнституту освпи пояснюе також теорiя культурного капталу одного iз представникйв конструктивного структуралiз-му П. Бурдье. З одного боку, розподш культурного капiталу мiж рiзними со-цiальними групами в суспiльствi е далеко не рiвномiрним. З другого боку, освiта орiентована на здiбностi та таланти, на розвиток яких спрямовано весь педагопчний процес. Вiн пiдкреслював, що стратифiкацiя в освiти i вiдтво-рення нерiвностi через освiту неминучi [1, с. 17]. Ще один найвщомший досл1дник Б. Бернстайн впевнений, що через систему освии може здшсню-ватися передавання певних класово регульованих кодiв, наявнiсть яких говорить про те, що сощальш детермшанти академiчного успiху залишаються досить впливовими, незважаючи на всi зусилля забезпечити формальну рiв-нiсть можливостей у сучасних освишх системах [11, с. 29]. 1нший визнаний соцiолог Р. Коллшз вважае, що система освии пов'язана з боротьбою рiзних страт, груп за оволодiння багатством, владою та престижем через мехашзми тдтримання «сво!х» i створення перешкод для «стороншх» [12].
Глобалънi процеси сучасного свиу визначають стабiлiзуючу роль шсти-туту освiти як одного з найб^ш стiйких соцiальних iнститутiв. Сощалъно-економiчнi трансформацi! у сучасному свт, тотальне переоцiнювання цiн-ностей i перебiгу суспiльного розвитку висувають новi вимоги до статусу освiти в системi соцiальних iнститутiв, цiлей, характеру та методiв освiтньо-
го процесу. Освгта е невщ'емною сощальною необхiднiстю для кожного члена сустльства. У суспiльствi, де формуеться певна система розподiлу со-щальних благ, одержання освiти, особливо якюно! вищо! освiти, стае сощаль-ною проблемою, що, нарештi, зводиться до проблеми сощально! нерiвностi. Проблема рiвностi незмiнно виявляеться пов'язаною iз системою освгш вна-слвдок функцiй, що вона виконуе.
Важливий справедливий реальний розподш потенцiйних можливостей, що надаються суспiльством у сферi освiти, — можливостей навчатися, одер-жувати знания, квалiфiкацiю. Освiта, спецiальнiсть, квалiфiкацiя — цшносп не тiльки понятiйнi, а й шструментальш, це спосiб досягнення цшей, капiтал для iнвестувания в життеву кар'еру. Одержання цих можливостей у системi освiти значною мiрою сприяе соцiальнiй мобiльностi, вiдкривае подальший доступ до iнших суспiльних благ.
Сьогодт основною метою системи вищо! освгш е пiдготувания конку-рентоспроможного фахiвця. Цiй метi вiдповiдають таю функци освiти як соцiального шституту:
- пщвищення доступностi вищо! освгш;
- конструювання позитивно! iдентичностi випускника-фахiвця;
- розширення можливостей самореалiзацi! для молодо
- досягнення певних стандарта якостi навчання;
- залучення висококвалiфiкованих викладачiв;
- розроблення спецiалiзованих навчальних освйшх програм.
Соцiальнi функцi! вищо! професшно! освiти реал1зуються за принципами
безперервносп, демократизацi!, гуманiзацi! та випередження з урахуванням основних суперечностей i сучасних тенденцiй реформування системи освгш.
У свою чергу слщ зазначити, що на функцюнування вищо! освгш значно впливае дисфункцiя системи освгш в цiлому, коли вiдсутнiй баланс штерейв навчальних закладiв та роботодавщв. Крiм того, проблему соцiально! нерiвно-стi закладено у структуру самого сустльства, яке защкавлене в найбшьш квалiфiкованих фахiвцях на найбiльш важливi позицi!. Цi позицi! вiдповiдно вимагають висококвалiфiкованого п^дготування та вiдповiднi iндивiдуальнi особливостi, що забезпечуе в остаточному результат диференцiйований дох^д та сощальний статус.
Таким чином, освiта стае одним з виршальних чинникiв сощального розшарування, тому що:
- з одного боку, глобалiзацiя i перенос вщносин суперництва зi сфери фшансових, промислових i вiйськово-технiчних ресурсiв у сферу шформа-цiйних технологiй вимагае певного рiвня освiти i культури;
- з другого боку, в умовах трансформацп суспiльства, освiта як шститут соцiалiзацi! може забезпечити, по-перше, наступтсть позитивного досв^ду, а по-друге, формування нових корпоративних цiнностей, необхщних для ви-никаючих соцiальних шарiв.
Крiм того, не можна забувати про нерiвнiсть в одержанш освгттх мож-ливостей. Таким чином, сощальна диференцiацiя вiдбуваеться вже на рiвнi середньо! школи, коли збшьшення обсягу платних послуг у школах, зростан-ня кiлькостi лще!в i коледжтв, що надають освгтш послуги на комерцiйнiй основi, знижують шанси одержати якiсну освiту для молодi з малозабезпече-них родин техшчно! штел^енцп, традицiйно орiентованих на вищу освiту.
Отже, мiркуючи про освпу сьогоднi, треба не тшьки говорити про певш позитивнi зрушення в оргашзацп та диверсифiкацi! системи вищо! освiти, а й про те, що в сучасних умовах освгта впливае на процеси сощально! дифе-ренщацп, що позначаеться на економiчному розвитку i соцiальнiй динамщ суспiльства.
Сьогоднi бiльшiсть фахiвцiв, що вивчають процеси нерiвностi, стратифi-каци та мобiльностi, сходяться у тому, що в основi систем стратифтацп лежать такi чинники, як влада, дохщ та освiта.
У рiзний час нерiвнiсть сприймалася неоднозначно. З одного боку, як на-слщок iманентно притаманному сучасному суспiльству стратифжацшних розходжень нерiвнiсть здатна впливати на свщомють iндивiдiв та груп, i в цьому сенсi вона е способом сощально! регуляцп. Створюючи сприятлив! умови тим, чия дГяльшсть i загальний рiвень подготовки вiдповiдають необ-х!дност! розв'язання все зростаючих за р!вжм складностi соцiальних, еконо-м!чних завдань, i, навпаки, перешкоджаючи шшим, сусп!льство регулюе спрямованiсть власного розвитку. 1з цих позиц!й нерiвнiсть, здавалося б, здатна вдагравати позитивну роль. Кр!м того, у сферi освгти вона мае об'ективнi кор!ння, зумовлеш неоднаковими зд!6ностями молодих людей. З другого боку, реалiзуючи ту саму регуляцшну функц!ю, освiта здiйснюе не тшьки селекщю, а й штеграцгю. Вона сама здатна п!двищити чи понизити конкурентш шанси молод!, регулюючи рiвень i м!ру нерiвностi. Усвщомлення факту порушення конструктивного заходу нерiвностi змушуе сусп!льство докладати зусиль щодо !! пом'якшення, зниження порогу невизначеностi у взаемодi! молод! з шститутом осв!ти. Тому в сусп!льств! не обмежуються оптимiзацiею дидактично! складово! освгш, а вир!шують завдання !! розвитку в комплекм заходiв щодо зниження соцiальних бар'ерiв, локалiзацi! погроз сощального виключення. У такий спос!6 запоб^аеться переростання соцiаль-них суперечностей у конфлжти м!ж молоддю i найважлившим !нститутом соцiалiзацi! на початковому еташ життевого шляху.
Говорячи про роль освгти в подоланнi соцiально! нерiвностi, не можна не торкнутися рол! освгш як чинника сощально! мобшьносп в сучасному сус-п!льств!. Так, П. Сорокин визначав соцiальну мо6!лъшсть як перех1д iндивiда з одше! соцiально! позицП' в Гншу. Сощальна мобшьшсть може бути горизонтальною, коли шдивщ переходить !з одше! сощально! групи в Гншу, розташо-вану на тому самому сощальному р!вн!, тобто без помГтно! змши соцiального стану даного iндивiда. 1нший вид мо6!льност! — вертикальна, котра визна-
чаеться як перемщення iндивiда з одного сощального рiвня на шший, що супроводжуеться змiною його сощального статусу. Вертикальна мобшьшсть iснуе як висхщна, коли iндивiд пщвищуе свш статус, i спадна, коли статус знижуеться. У свою чергу i висхщна, i спадна мобiльнiсть може бути iндивi-дуалъною, коли на шший сощальний рiвень перемiщуеться окремий iндивiд, або груповою, коли статус змшюе вся група, до яко! належить iндивiд. Крiм того, сощальна мобiльнiсть може бути двох видiв: мобiлънiсть як добровшь-не перемщення в рамках соцiально! iерархi! i мобiльнiсть, пов'язана зi струк-турними змiнами, наприклад, з iндустрiалiзацiею чи демографiчними чинни-ками. Причому висхщна мобiлънiсть бiлъшою мiрою пов'язана з добровшъним перемiщенням, у той час як горизонтальна — найчастше е результатом об-рання, що майже завжди визначаеться зовнiшнiми чинниками [9].
Таким чином, якщо соцiалъну стратифтащю розумiти як процес розпо-дшу iндивiдiв i статусних груп за сощальними секторами, то мобiльнiсть е мехашзмом, що забезпечуе цей розподш.
Бiльшiсть захiдних дослiдникiв домiнантним чинником сощально! мо-бiльностi в сучасних сустльствах вважають економiчний — багатство стало загальновизнаним критерiем соцiального усшху, сощально! захищеностi та можливостi просування у вищi страти [13; 15]. 1нший основний чинник сощально! мобiльностi — це профес1я, оскшьки в iндустрiальному суспiльствi розвиток передових технологш дае поштовх до появи нових професш, що, з одного боку, вимагають високо! квалiфiкацi! i пiдготування, а з другого — е високооплачуваними та престижними. Унаслщок цього зростае рiвень мо-бшьносп як добровiлъноl, орiентованоl на досягнення, так i примусово!, за-сновано! на необхiдностi пiдвищення квалiфiкацiйного рiвня [14]. Це у свою чергу визначае високу значущiсть освiти як чинника соцiалъно! мобiльностi. М. Вебер критер1ями, що зумовлюють позитивнi чи негативш привiле! вiд-носно сощального престижу, вважав, по-перше, спосiб життя; по-друге — «формальну освiту, що полягае в практичному або теоретичному навчанш та засвоенш вiдповiдного способу життя», по-трете — престиж народження чи професп [2]. З другого боку, П. Сорокш в1дзначав, що роль сучасно! освiти стае все бшьш значущою, оскiльки вона приймае на себе деяю функцi!, що рашше виконувалися церквою, родиною та деякими iншими iнститутами. Вiн акцентував увагу на тому, що здшснення громадського порядку засновано на функщонуванш в соцiумi певних соцiальних механiзмiв, одним iз яких е школа, що контролюе процес сощального тестування, вщбору i розподiл^ iндивiдiв усередиш рiзних страт, шарiв [9].
Отже, одержана освгта та набутi в процем !! одержання поведiнка та спо-сiб життя, а також професшний статус i пов'язана з ним матерiальна вина-города дають iндивiдовi пiдстави претендувати на бшьш високу сощальну позицiю та вщповщний цiе! позицi! престиж.
На сучасному етат розвитку Укра!ни роль освгш визначаеться також за-вданнями переходу нашо! кра!ни до демократичного суспiльства, до правово! держави, ринково! економiки, завданнями подолання вiдставання Укра!ни вГд свгтових тенденцiй економiчного Г сустльного розвитку. ОсвГта мае увшти до складу основних прюритетв укра!нського сустльства Г держави. У сучас-них умовах зростаючо! сощально! нерГвност! як школи актуалГзуеться ство-рення бшьш сприятливих умов для вертикально! мобильности вихщщв з най-менш забезпечених сощальних шарГв.
Висновки. Проблема нерГвност! е актуальною у дослщженш такого со-щального шституту, як освгга. Це пояснюеться насамперед тим, що поширен-ня освгш завжди було тюно пов'язане з щеалами демократ!!. Шдвищення доступност вищо! освгш веде не тшьки до сощально! штеграцп, а й до со-щального конфлжту, особливо в умовах неузгодженост! зв'язюв м!ж статус-ними характеристиками рГвшв освгш Г доходу громадян. Щоб розв'язати суперечност у сфер! освгш необхГдно придшити особливу увагу вивченню и сощальних функцш, концептуалГзацп штегровано! освгш; теорГям сощалГза-цп, сощально! адаптаци та людського катталу; концепщям сощально! полГ-тики у сфер! освгш. ЦГ тдходи дозволять по-новому осмислити вищу освиу в контекст! змш сощально! структури, у систем! принцитв сучасно! парадиг-ми фшософп освгш.
Докоршш сощально-економГчш перетворення в Укра!ш за останне деся-тилптя супроводжувалися постшно зростаючою диференщащею Г нерГвшстю рГзних сощальних шарГв та груп (страт) щодо розподГлу таких сощальних благ, як, наприклад, матерГальний добробут, влада, престиж. Тому сьогодш важко переощнити роль вищо! професшно! освгш, яка е одним з основних вимГрГв сощально! стратифшацп сустльства та одним з найважливших чин-ниюв сощально! мобГльносп Гндивща.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бурдье, П. Воспроизводство: элементы теории системы образования [Текст] / П. Бурдье, Пассерон Ж.-К. : пер. с франц. Н. А. Шматко. — М. : Просвещение, 2007. — 267 с.
2. Вебер, М. Основные понятия стратификации [Текст] / М. Вебер // СоцИс. — 1994. — № 5. — С. 148-160.
3. Добреньков, В. И. Общество и образование [Текст] / В. И. Добреньков, В. Я. Нечаев. — М. : ИНФРА-М, 2003. — 380 с.
4. Дьюи, Д. Школа и общество [Текст] / Дьюи Д. : пер. с англ. — М., 1924. — 168 с.
5. Дюркгейм, Э. Социология образования [Текст] / Э. Дюркгейм : пер. с франц. — М. : ИНТОР, 1996. — 80 с.
6. Константиновский, Д. Л. Институт образования и социальное неравенство [Текст] // Россия трансформирующееся общество; под ред. В. А. Ядова / Д. Л. Константиновский. — М. : ' КАНОН-пресс-Ц, 2001. — С. 144-166.
7. Огурцов, А. П. Образы образования. Западная философия образования. ХХ век [Текст] / А. П. Огурцов, В. В. Платонов. — СПб. : РХГИ, 2004. — 520 с.
8. Савченко, О. О. Захвдна парадигма освгти на початку ХХ столгття (сощально-фшософський анашз) [Текст] : дис. ... канд. фшос. наук / О. О. Савченко . — Х., 2008. — 232 с.
9. Сорокин, П. А. Социальная стратификация и социальная мобильность [Текст] / П. А. Сорокин // Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992. — 373 с.
10. Шаронова, С. А. Универсальные константы института образование — механизм воспроизводства общества [Текст] : монография / С. А. Шаронова. — М. : Изд-во РУДН, 2004. — 357 с.
11. Bernstein, R. J. Praxis and Action: Contemporary Philosophies of Human Activity [Text] / R. J. Bernstein. — University of Pennsylvania Press, 1971. — 368 p.
12. Collins, R. Credential Society: A Historical Sociology of Education and Stratification [Text] // R. Collins. — Academic Pr, 1979. — 229 р.
13. Education and Social Inequality in the Global Culture (Globalisation, Comparative Education and Policy Research) [Text] // ed. by J. Zajda, K. Biraimah, and W. Gaudelli. Springer, — 2010. — 212 р.
14. Gumport, P. J. Sociology of Higher Education: Contributions and Their Contexts [Text] // P. J. Gumport. — The Johns Hopkins University Press, 2007. — 400 р.
15. Stratification in Higher Education: A Comparative Study (Studies in Social Inequality) [Text] // ef. by Y. Shavit, R. Arum, A. Gamoran. — Stanford University Press, 2007. — 504 р.
ВЫСШЕЕ ОБРАЗОВАНИЕ КАК ФАКТОР СОЦИАЛЬНОЙ ДИНАМИКИ
Панфилов А. Ю., Савченко О. А.
Рассмотрены особенности функционирования высшего образования и на основе анализа присущих ему связей и отношений предпринята попытка прояснить влияние образования на природу неравенства, поскольку оно является одним из ключевых факторов, лежащих в основе систем социальной стратификации и становится одной из причин социального расслоения и неравенства.
Ключевые слова: образование, социальное неравенство, социальная стратификация, социальная мобильность.
HIGHER EDUCATIONS AS A FACTOR OF SOCIAL DYNAMICS
Panfilov O.Yu., Savchenko O.O.
The article deals with the peculiarities of functioning of higher education and after analyzing its connections and relations an attempt is made to clarify its influence on the nature of inequality. Education is considered as a key factor that underlies the system of social stratification and is a cause of social inequality.
Key words: education, .social inequality, social stratification, social mobility.
