CC BY
17
Osvitolohiia: vytoky naukovoho napriamu [Education Science: the origins of the scientific direction]. Kyiv: Edelveis, 2012.
Pinchuk, Ye. A. "Bolonskyi protses i problemy modernizatsii vyshchoi osvity v Ukraini" [Bologna Process and Problems of Modernization of Higher Education in Ukraine]. VisnykNTUU "KPI", no. 2 (2009): 176-183.
Ponomarenko, V. "Intehratsiia u svitovyi osvitnii prostir -potreba suchasnosti" [Integration into the world of educational space - the need for modernity]. Osvita Ukrainy, no. 16 (2013): 10-.
Raievnieva, O. V., Aksyonova, I. V., and Honcharenko, M. F. "Teoretyko-metodolohichni osnovy formuvannia efektyvnoi sys-temy vyshchoi osvity" [Theoretical and methodological foundations of the formation of an effective system of higher education]. Problemy ekonomiky, no. 3 (2013): 28-33.
Sidenko, V. R. "Innovatsiina model rozvytku YeS - vid Lisab-onskoi stratehii do "Yevropy 2020"" [An innovative model for EU
development - from the Lisbon Strategy to Europe 2020]. Problemy Innovatsiino-investytsiinoho rozvytku, no. 1 (2011): 113-125.
The Bologna Process 2020 - The European Higher Education Area in the new Decade. Communique of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education, Leuven and Louvain-la-Neuve, 28-29, April (2009).
Vyshcha osvita vUkraini [Higher education in Ukraine]. Kyiv: Znannia, 2005.
2009 World Conference on Higher Education: The New Dynamics of Higher Education and Research for Societal Change and Development (UNESCO, Paris, 5-8 July 2009). Communique (8 July 2009).
Yablonskyi, V. A., and Yablonska, O. V. "Vyshcha osvita v kon-teksti novykh vyklykiv" [Higher education in the context of new challenges]. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S. Z. Gzhytskoho. Seriia: Ekonomichni nauky. Vol. 18, no. 2 (2016): 248-251.
УДК 33.021:005.521:378
форсайт-прогнозування розвитку вищо1 осв1ти: св1товий досв1д i актуальн1Сть для укра1ни
© 2017 луценко н. л.
УДК 33.021:005.521:378
Луценко Н. Л. Форсайт-прогнозування розвитку вищоТ освгги: св^овий досвщ i актуальнкть для УкраУни
Глобалваф е одкею з найбльших проблем сучасного свту. Не обшшла глобал/зац/я i систему вищо:' освти, у зв'язку з чим перед укранським сус-пльством постаепитання про подальшудолю цeiсфери. Метою цeiпубл'жацИедоведення необ^днотмати УкраЫсвш довгостроковий прогноз розвитку системи вищоi освти. Розглянуто свiтовi прогнози розвитку вищоi освти, узагальнено свiтовi тренди розвитку в цй галузi, а також проаналiзовано i порвняно мiж собою прогнози модел'> утверситету майбутнього. Зроблено висновок про необхiднiсть глибокоiiрадикальноiпере-будови укра'тськоiсистеми вищоiосвти. Зазначено актуальнкть довгострокового передбачення розвитку свтовоiгалуз вищоiосвти, розумння можливих сценарИв ii розвитку.
Ключов'! слова: глобалiзацiя, прогноз розвитку системи вищоiосвти, свтовi тренди розвитку вищоiосвти, утверситет майбутнього. Табл.: 1. Вбл.: 11.
Луценко Наталiя Леон'д'юна - астрантка, Науково-дотдний центр тдустр'шльних проблем розвитку НАН Украни (пров. 1нженерний, 1а, 2 пов., Харщ 61166, Украна) E-mail: lutsenko_nl@i.ua
УДК 33.021:005.521:378 Луценко Н. Л. Форсайт-прогнозирование развития высшего образования: мировой опыт и актуальность для Украины
Глобализация является одной из крупнейших проблем современного мира. Не обошла глобализация и систему высшего образования, в связи с чем перед украинским обществом возникает вопрос о дальнейшей судьбе этой сферы. Целью данной публикации является доказательство необходимости иметь Украине свой долгосрочный прогноз развития системы высшего образования. Рассмотрены мировые прогнозы развития высшего образования, обобщены мировые тренды развития в данной области, а также проанализированы и сравнены между собой прогнозы моделей университета будущего. Сделан вывод о необходимости глубокой и радикальной перестройки украинской системы высшего образования. Обозначена актуальность долгосрочного предвидения развития мировой отрасли высшего образования, понимания возможных сценариев ее развития.
Ключевые слова: глобализация, прогноз развития системы высшего образования, мировые тренды развития высшего образования, университет будущего. Табл.: 1. Библ.: 11.
ЛуценкоНатальяЛеонидовна-аспирантка,Научно-исследовательский центр индустриальных проблем развития НАН Украины (пер. Инженерный, 1а, 2 эт., Харьков, 61166, Украина) E-mail: lutsenko_nl@i.ua
UDC 33.021:005.521:378
Lutsenko N. L.
Foresighting the Development of Higher Education: the World-Wide Experience and Relevance for Ukraine
Globalization is one of the biggest issues of the modern world. The system of higher education has not evaded the issue of globalization, and in this connection, the Ukrainian society encounters the question of the future fate of this sphere. This publication is aimed at proving that Ukraine needs to have a long-term prognosis of the higher education system. The world forecasts of development of higher education were considered, the world trends of development in the given area were generalized summarized, and the forecasts of models of the university of future were analyzed and compared. The conclusion about necessity of deep and radical transformation of the Ukrainian system of higher education has been made. The relevance of a long-term foresight of development of the world branch of higher education, along with understanding of possible scenarios of its development, has been indicated. Keywords: globalization, forecast of development of higher education system, world trends of higher education development, university of future. Tbl.: 1. Bibl.: 11.
Lutsenko Nataliia L. - Postgraduate Student, Research Centre of Industrial Problems of Development of NAS of Ukraine (2 floor 1a Inzhenernyi Ln, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: lutsenko_nl@i.ua
Востанш роки у свт вiдбуваються велию змши, яю icTOTHO впливають на систему вищо'' освiти. У зв'язку з цим виникае гостра потреба реформу-вання ще'' сфери i визначення нових функцiй ВНЗ i ix викладачiв. Але щоб будь-яка реформа була успшною, необxiдно чГтко розумiти вci перспективи та наслГдки и впровадження.
Темою прогнозування розвитку системи вищо'' оcвiти у сво'х працях займаються такi вченi, як: А. Лан-ських, А. Соколов, А. Тодосшчук. Вивченням i аналiзом cвiтовиx тенденцiй розвитку в цш галузi займаються: Н. Суворов, М. Барбер, В. бфГмов. В УкраМ питання щодо прогнозування розвитку системи вищо'' освГти в сво'х працях порушували: I. Каленюк, Л. Шевченко, О. Кузьменко. Однак питання майбутньо'' долi вищо'' освь ти все ще е актуальним для Укра'ни i потребуе подаль-шого дослГдження.
В 2013 р. Указом Президента Укра'ни було при-йнято «Нацюнальну cтратегiю розвитку оcвiти в Укра'-нi на перiод до 2021 року» [1]. Але цей документ не був заснований на нацюнальних проблемах освии кра'ни, тому не зми внести реальнi позитивнi змши в систему укра'нсько'' оcвiти.
У 2014 р. ММстерством оcвiти i науки було надано проект «Стратеги реформування вищо'' освпи в УкраМ до 2020 р.», де метою реформування зазначено створен-ня привабливо' i конкурентоспроможно'' нацюнально'' системи вищо'' оcвiти Укра'ни, штегровано'' у бвропей-ський проcтiр вищо'' освии i бвропейський дослГдниць-кий просйр (перiод реалiзацii - 2015-2020 рр.) [2], а стра-тепчною дорадчою групою «Оcвiта» - проект «Концеп-цГ' розвитку оcвiти Укра'ни на перiод 2015-2025 рр.» [3]. Вже протягом чотирьох роив вищезазначеш документи так i залишаються на стадГ' обговорення.
Розробку довго- або середньострокових cтратегiй, планiв i програм розвитку будь-яко' галузi економiки, включаючи вищу освГту, неможливо виконати без розу-мГння можливих перспектив i !х наcлiдкiв, чого не було зроблено у Стратеги [1].
Для оцшки подальшого стану i сценарного пла-нування майбутнього свГт ефективно використовуе форсайт-прогноз. Шд форсайтом (вГд англ. foresight -передбачення) розумiетьcя «систематичний процес Гз залученням багатьох учасниюв, охоплюючий збГр шфор-мацГ' i досвГду i формування бачення середньо- i довго-строкового майбутнього i нацГлений на отримання ш-формацГ' для прийняття поточних ршень i мобшзаци спГльних дГй» [4]. Форсайт дозволяе визначити можливГ альтернативи i вибрати найбгльш бажанГ з них.
Метод форсайт-прогнозування вже багато ро-юв активно використовуеться в багатьох кра'нах свГту в рГзних галузях дГяльностГ, в тому числГ i у сферГ вищо'' освГти. Прогнози щодо розвитку цГе' сфери викликають значний Гнтерес серед представниюв академГчно'' i на-уково'' громадськост!
А. Соколов вважае, що в цГлому можна видГлити два основш напрямки використання методологи форсайт в освт [5]:
f оцшка перспективного попиту на квалГфГкованГ кадри з боку окремих секторГв економжи;
•f розробка сценарив розвитку системи осв!ти в цкому i ii окремих компоненпв з урахуван-ням перспективних тенденцiй демографiч-ного, соцiально-економiчного та науково-технологiчного характеру.
А. Ланських пропонуе розглядати методологiю форсайт не як шструмент прогнозування майбутнього стану системи вищо! освгти, а як шдхц до визначення ресурав, якi кра!на мае на тепершнш час для досягнен-ня майбутнк бажаних показникiв цiеi системи [6].
Таке прогнозування зазвичай здшснюеться на пе-рiод 10-15 рокiв. Основними завданнями дослцження можуть бути оцшка якосп, доступностi й ефективностi освпи i пропозицiя заходiв, яких буде вжито державою для подолання наявних перешкод з урахуванням перспективних тенденцш соцiально-економiчного розвитку. Головними результатами форсайту е аналггачш звь ти та прогностичнi матерiали, узагальнюючi експертнi знання, отриманi в процеа роботи експертiв, опитувань та шших заходiв. Цi новi знання можуть в подальшому використовуватися як шформацшна основа для змiн i уточнення полггики.
У цiй роботi розглянемо деюлька свiтових прогно-зiв розвитку вищо! освгти.
В Аналiтичному докладi «Форсайт-дослiдження 2030», розробленому Центром стратеичних дослiджень i розробок спкьно з Сибiрським федеральним ушвер-ситетом, виявлено основнi тенденци розвитку вищо! школи у розвинутих кра!нах i визначено особливост ситуаци в Рос!! [7].
Автори дослiдження видкили деккька сценарив розвитку з певним варiантом сощально-економiчного розвитку кра!ни та трансформацй вищо! школи i дшшли висновку, що майбутне вищо освгти полягае у формуваннi «островiв» когштивно! економiки i когнiтивного суспкьства, яке буде в1дбу-ватися локальним чином, в рамках регюшв, ушверси-тетських консорцiумiв i окремих унiверситетiв, а також окремих виробничих кластерiв, у яю будуть штегрува-тися вишi [7].
В iншому росiйському прогнозi «Майбутне освь ти: глобальна повктка» (глобальний форсайт освiти до 2035 р.) Сколювського iнституту науки i технологiй детально розкриваеться питання «Куди все ж таки ру-хаеться вища освiта?» [8]. У виглядi елементiв ново! системи вищо! освгти i форматiв, що вцмирають, в роботi видiляються ключовi змши в системi вищо! освiти, яю почнуть вiдбуватися вже у перюд з 2017 р. по 2035 р. Головною думкою дослцження е переход, освiти вiд навчан-ня з початку життя до навчання протягом усього життя, з вцповцним розширенням освiтньоi iнфраструктури за межi шкiльно-вишiвськоi системи i становленням ло-кальних, нацiональних i глобальних осв!тн!х екосистем. Автори вважають, що основним джерелом змш в освт в наступш 20 рокiв буде не сама система освпи, а су-мiжнi з нею галузi - iнформацiйнi технолог!!, медицина i фiнанси. Виникне нова архiтектура освгти.
Прогнозом британсько! аудиторсько-консалтин-гово! компани Ernst & Young на прикладi австралш-
ських ушверситейв висунуто гiпотезу, що класична (до-мiнуюча) унiверситетська модель - широкомасштабний учбово-дослiдницький заклад з великою базою активiв i великим бек-офксом - виявиться повнiстю нежиттез-датною протягом наступних 10-15 рокiв [9].
Автори вважають, що як мшмум дiючi ушверсите-ти повиннi будуть значно оптимiзувати свою дiяльнiсть i базу активiв, одночасно вткюючи новi механiзми ви-кладання i навчання, поширювати сво'1 канали на ринку й очжувати зацiкавленi сторони для шдвищення резуль-тативностi. В самому крайньому випадку приватш уш-верситети, а також, можливо, i будь-яю державнi будуть створювати новi продукти та ринки, що з'еднають час-тини освiтнього сектора з шшими секторами, такими як ЗМ1, технологи, шноваци.
М. Брабер у свош роботi переконливо описав, що загрожуе традицшним унiверситетам, якщо вони не
проведуть радикальш перетворення, а також величез-нi можливостi, якi 1м вiдкриються, якщо цi змiни провести [10]. Вш стверджуе, що наступш 50 рокiв можуть стати золотим вжом для вищо'1 освiти, але ткьки в тому разь якщо всi учасники системи, в^д, учнiв до уряду, пiдхоплять шщативу та будуть дiяти цкеспрямова-но. 1накше «лавина» змiн змете систему. Моделi вищо'1 освiти, якi поширилися у другiй половинi ХХ ст., бкьш не працюють.
Узагальнюючи зазначенi авторами свiтовi тренди в галузi розвитку вищо'1 освгги, можна видкити найбкьш характеры з них (табл. 1).
Усвцомлення цих трендiв дозволить побачити майбутш напрямки розвитку системи вищо'1 освии i до-поможе вийти вищим учбовим закладам на свиовий рiвень.
Таблиця 1
Cbïtobï тенденцп розвитку вищоТ освгги згiдно з форсайт-прогнозами [7-10]
Тенденщя Опис
Дороге елггне навчання Через модершза^ю та злиття наявних ВНЗ будуть створюватися елiтнi уыверситети, якi, перш за все, будуть дошдницькими, а вже noTiM навчаючими, i якiсть навчання буде на самому вищому piBHi (найкращi викладачО, але доступ до такого «живого» навчання буде не у вах через варткть
Розвиток OCBÎTHÎX онлайн-платформ (MOOC*) Доступ до лекцш кращих унiверситетiв i викладачiв свгту. Чисельнiсть студентiв вже обчислювться десятками мтьйоыв слухачiв. Найбiльш вiдoмi свггс^ платформи: Coursera, Edx, Udacity
Навчання на протязi всього життя У зв'язку зi швидкою змiнoю галузей людиш пoстiйнo доведеться оновлювати своТ знання, проходи-ти рiзнoманiтнi майстер-класи, треншги та курси, здобувати нoвi навички, iнакше ш не вижити в сучасному свт. Також отримання додатковоТ oсвiти буде неoбхiдним для тих, хто зараз отримув або вже отримав неяюсну вищу освгту
Бтьш iндивiдуальне навчання Для кожного учня буде своя навчальна травктсря. Студент зможе обирати яю предмети вiн хоче вивчати i яких результат хоче досягнути у кшц навчання, а допомагати йому будуть наставники (викладачО.
Профiль компетенцiй i прозорiсть вузiвськоï системи З'являться нoвi формати, яю забезпечать прoзoрiсть результатiв i прoцесiв у сиа^ вищоТ oсвiти (наприклад, oцiнка курсових i дипломних робгт, онлайн-рейтинги викладачiв, онлайн-диплом, в яко-му будуть зафксоваы усi роботи й екзамени). Створення профтю кoмпетенцiй, так зване вiртуальне пoртфoлio досягнень, яке буде наповнюва-тися протягом всього життя. В ньому будуть вщображеш не ттьки самi досягнення, але й спромож-нiсть досягти якогось результату у будь-якш сферi. Прогнозувться, що профть кoмпетенцiй у май-бутньому замшить диплом про вищу освгту та трудову книжку
Геймифiкацiя Застосування пщ час навчання рвних ^ор i симуляторв сприяв кращому залученню до освтнього процесу, робить його бтьш устшним i захоплюючим. Геймифiкацiя вже сьогодн застосовувться у багатьох провщних унiверситетах свпу
*Massive Open Online Courses.
Тенденци розвитку вищо'1 освiти, nepeAÎ4em у табл. 1, мають мксце i в нашiй KpaÏHi. Напри-клад, вже icHye деккька державних освггнк онлайн-платформ (Prometheus, EdEra i MOOCology Learning Hubs), яю пропонують вiдеолекцiï найкращих викладачiв провiдних ушверситепв Украши, а також деяких шоземних yнiверcитетiв. Попyлярнicть в^чиз-няних онлайн-курав поcтiйно зростае. Поступово цi ж онлайн-платформи можуть перетворитися на повнощн-ний онлайн-ушверситет.
Кожен з розглянутих прогнозiв розвитку вищо'1 оcвiти пропонуе по деккька ймовiрних моделей ушвер-ситету майбутнього дае поради, а також алгоритми як ефективно побудувати щ модел1 Якщо '1х проаналiзy-вати та порiвняти мiж собою, можна видкити деккька основних [7-10].
Елтний ушверситет - установа з вцомою назвою, якicним керiвництвом та управлшням, найкращими ви-кладачами та стабкьним i доcтатнiм фiнанcyванням. Та-кий ВНЗ матиме виcоко-технологiчнi лаборатори, тому
<
О ш
що науково-досл1дницька Д1яльн1сть е одним 13 основ-них напрямк1в роботи ушверситету. Також в1дм1нною рисою буде шдивцуальний п1дх1д до кожного студента та живе спккування з досв1дченим наставником. Су-часн1 технологи стануть значною частиною осв1тнього процесу. Ел1тний ВНЗ, як правило, територ1ально буде знаходитися у столищ або великому мкп-мкьйоннику.
Ншевий утверситет - невеликий ВНЗ, який го-туе спещалкпв вузько! ексклюзивно! сфери (наприклад високотехнолог1чн1 галуз1 - IT, нано-, бютехнологи та ш.). Коло навчальних дисципл1н буде значно скорочено, що дозволить створити цкеспрямований наб1р галузей вивчення. Такому ВНЗ необх1дно буде налагоджувати ткний зв'язок 1з галуззю у вибранш сфер1, включаю-чи партнерськ1 в1дношення для п1дтримки досл1джень i розробок, комерщал1заци досл1джень i 1нновац1й, роз-витку професiйних навичок i безперервного навчання. Заклад зможе надати ушкальш пропозици абiтурiентам у виглядi особливих програм та осв^ни пiдходiв. Кож-ний такий унiверситет буде в^д^зняться вiд iншого та буде прагнути стати ел^ним.
Мкцевий (регюнальний) утверситет - гратиме ключову роль у постшному оновленнi регiональноï еко-номжи, надаватиме мiсцевому населенню можливiсть навчатися новим вмшням i навичкам. Такий ВНЗ буде зосереджений в основному на регюнальних проблемах.
Масовий утверситет - здатний забезпечити яюсну освпу для зростаючо'1 маси студентiв. Формат навчання - он-лайн, або поеднання рiзних методiв навчання. Привабливим для абiтурiентiв буде прийнятне сшввцношення цiна-якiсть-час. ВНЗ буде мати постш-ний зв'язок зi сферою реально! професiйноï дiяльностi i буде прагнути якомога глибше проникнути в не! Ви-кладачами залучатимуться бiзнесмени та дiячi з iнших галузей.
Онлайн («вiдкритий ВНЗ» або «утверситет для мыьярду») - ушверситет, заснований на платформi дистанцшного навчання MOOC (такi як Coursera, EdX та iн.), з можливктю залучення сотен тисяч студенпв. Курси на таких платформах будуть представлен на на-цiональнiй мовi i за якiстю та ефектившстю зможуть пе-ревершувати програми сьогодншнгх унiверситетiв.
Також автори прогнозiв згадують такi моделi ВНЗ, як: «глобальш» (що охоплюватимуть освiтнi про-стори шших краш) [9], «корпоративнi» (створеш при великих транснацiональних корпорацiях для вирь шення сво!х внутршни наукових, технологiчних i ка-дрових питань [10] i «навчання протягом всього жит-тя» (унiверситет, орiентований на надання додатково! професiйноï освiти, курйв пiдвищення квалiфiкацiï) [9; 10]. Бкьш того, прогнозуеться, що додаткова осв^а стане бкьш значущою, шж вища освiта, чому також буде сприяти збкьшення чисельностi випускникiв вищих навчальних закладiв iз неяюсною вищо! освiтою [11].
Серед вказаних вище передбачуваних моделей уш-верситету майбутнього мабуть кожна мае право на кну-вання i в УкраМ, але, швидше за все, одними з перших будуть елпш, ншев^ мiсцевi та масовi ВНЗ. Можливо,
ще модель «вiдкритий ушверситет» (онлайн). Але якщо брати за основу сьогодншне онлайн-навчання на курсах МООС, то поряд iз перевагами тако'1 форми навчання (доступшсть, найкращi викладачi, зручний час та ш.) можна видкити i мiнуси - вцсутшсть «живого» спк-кування з викладачем, труднощi самомотиваци, знахо-дження часу й оргашзованосп (за статистикою закiнчуe кожний курс ильки 4-5 % учасниюв, в1д записаних спо-чатку), недостатнiсть спецiалiзованих матерiалiв вищо-го рiвня складност (основний матерiал, який надаеться, мае вступний рiвень), язиковий бар'ер - бкьшкть шо-земних курсiв так i не мае росiйський або украшський переклад або титри. Також чимало важливим недолiком е те, що при прийомi на роботу вггчизняш роботодавцi поки ще не навчилися сприймати та довiряти дипломам i сертифiкатам про закiнчення онлайн-навчання.
Окремо треба розглянути i тему майбутньо'1 долi викладачiв ВНЗ. Очевидно, що з появою нових моделей ВНЗ змшиться i роль викладачiв, у них з'являться новi функци та завдання.
З розвитком загальнодоступност та вiдкритостi шформаци унiверситети втратили ексклюзивне воло-дiння знаннями, тому що вже сьогодш студент може самостшно знайти практично будь-яку шформацш у вiдкритому доступi. У зв'язку з цим вид взаемоди мiж викладачем i студентом поступово суттево буде змь нюватися. Студенти матиме бкьше вкьного часу на самостшну роботу i зi всiма питаннями та проблемами зможуть звертатися до сво'1х наставниюв (у яких пере-квалiфiкуються викладачi) за допомогою рiзноманiт-них електронних технологiй. I саме це спккування буде найцiннiшим, тому що саме наставник буде направля-ти студента, допоможе йому розiбратися у великому об'емi шформаци i видкити головне. Також задача наставника буде полягатиме в умшш побачити та розви-нути особисткть у студентi, навчити його мислити нестандартно.
висновки
Через свш усталений зв'язок iз радянською формою системи вищо'1 освiти Укра'1на поки ще намагаеться опиратися впливу змш. Але вже почався процес бороть-би «ново! освiти», що спрямована на трансформацш «iндустрiальноl» освiти, яка прагне утримати наявш правила в системь Сучаснi тенденци все бкьше вплива-ють на якiсть i процес освiти в нацiональних ВНЗ i ви-магають починати процес перебудови освпто! системи. Таю перебудови потрiбно робити поступово, чико розумiючи послiдовнiсть дiй.
Враховуючи загальш тенденци i користуючись до-свцом iнших кра'1н, вiтчизнянi вченi та фахiвцi зможуть розробити свiй яюсний та ефективний форсайт-прогноз розвитку системи вищо'1 освпи. Але, крiм того, що на цей крок мае шти уряд кра'1ни, це повинш усвiдомити i самi працiвники вищо'1 школи, студенти i суспкьство в цкому. I не ткьки усвцомити, а ще й зрозумiти, яке ж мксце вища освiта займатиме в соцiально-економiчнiй системi Укра'1ни. ■
Л1ТЕРАТУРА
REFERENCES
1. Указ Президента Украши «Про Нацюнальну стратепю розвитку освпчи в Укра'1'Hi на перiод до 2021 року» вщ 25.06.2013 № 344/2013. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/344/2013
2. Проект Стратеги реформування вищоТ' освiти в Украпн до 2020 року. URL: http://old.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1390 288033/1415795124/
3. Проект Концепцп розвитку освiти УкраТ'ни на перюд 2015-2025 рр. URL: http://old.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/139 0288033/1414672797/
4. A Practical Guide to Regional Foresight in the United Kingdom, European Commission, 2002. URL: http://foresight.jrc. ec.europa.eu/documents/eur20128en.pdf
5. Соколов А. В. Долгосрочное прогнозирование тенденций развития образования методами Форсайт. Вопросы образования. 2004. № 3. С. 66-76.
6. Ланских А. Н. Методология Форсайт в прогнозировании развития системы высшего образования. Российское предпринимательство. 2011. № 16. С. 113-117.
7. Будущее высшей школы в России: экспертный взгляд. Форсайт-исследование - 2030: аналитический доклад/под ред.
B. С. Ефимова. Красноярск: СФУ, 2012. 182 с.
8. Будущее образования: глобальная повестка. URL: http://https://edu2035.org/pdf/GEF.Agenda_ru.pdf
9. University of the future A thousand year old industry on the cusp of profound change. URL: http://www.ey.com/Publication/ vwLUAssets/University_of_the_future/%24FILE/University_of_ the_future_2012.pdf
10. Барбер М. Накануне схода лавины. Высшее образование и грядущая революция. Вопросы образования. 2013. № 3.
C. 152-229.
11. Соколова Е. А. Будущее высшего образования в России: обзор прогнозов развития. Личность в меняющемся мире: здоровье, адаптация, развитие. 2013. № 3. С. 61-69.
Науковий KepiB^K - Быкова Н. В.,
доктор економiчних наук, доцент,
учений секретар Науково-дослщного центру шдус^альних проблем розвитку НАН УкраТ'ни
"A Practical Guide to Regional Foresight in the United Kingdom, European Commission, 2002". URL: http://foresight.jrc. ec.europa.eu/documents/eur20128en.pdf
"Budushcheye obrazovaniya: globalnaya povestka" [The future of education: a global agenda]. http://https://edu2035.org/ pdf/GEF.Agenda_ru.pdf
Barber, M. "Nakanune skhoda laviny. Vyssheye obrazovaniye i gryadushchaya revolyutsiya" [On the eve of the avalanche. Higher education and the coming revolution]. Voprosy obrazovaniya, no. 3 (2013): 152-229.
Budushcheye vysshey shkoly v Rossii: ekspertnyy vzglyad. Forsayt-issledovaniye - 2030: analiticheskiy doklad [The future of higher education in Russia: an expert view. Foresight study - 2030: analytical report]. Krasnoyarsk: SFU, 2012.
[Legal Act of Ukraine] (2013). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/344/2013
Lanskikh, A. N. "Metodologiya Forsayt v prognozirovanii raz-vitiya sistemy vysshego obrazovaniya" [Foresight's methodology in forecasting the development of higher education]. Rossiyskoye predprinimatelstvo, no. 16 (2011): 113-117.
"Proekt Kontseptsii rozvytku osvity Ukrainy na period 20152025" [Draft Concept for the Development of Ukrainian Education for the period 2015-2025]. http://old.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/131 2/1390288033/1414672797/
"Proekt Stratehii reformuvannia vyshchoi osvity v Ukraini do 2020 roku" [Project of the Strategy of Higher Education Reform in Ukraine till 2020]. http://old.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/13902 88033/1415795124/
Sokolov, A. V. "Dolgosrochnoye prognozirovaniye tenden-tsiy razvitiya obrazovaniya metodami Forsayt" [Long-term forecasting of educational development trends by Foresight methods]. Voprosy obrazovaniya, no. 3 (2004): 66-76.
Sokolova, Ye. A. "Budushcheye vysshego obrazovaniya v Rossii: obzor prognozov razvitiya" [The future of higher education in Russia: review of development forecasts]. Lichnost v menyayush-chemsya mire: zdorovye, adaptatsiya, razvitiye, no. 3 (2013): 61-69.
"University of the future A thousand year old industry on the cusp of profound change" http://www.ey.com/Publication/ vwLUAssets/University_of_the_future/%24FILE/University_of_ the_future_2012.pdf
<C
QQ О О
< £
о ш
