CC BY
13
УДК 330.46:378(477)
ОЦЖКА ЕФЕКТИВИОСП ВИЩО1 ОСВ1ТИ
® 2015 скрипник А. в., ОБОРСЬКА I. С.
УДК 330.46:378(477)
Скрипник А. В., Оборська I. С. Оцшка ефективностi вищоТ освгги
Метою cmammi е побудова модел'> для оцнки ефективност'1 отримання вищо:освти залежно Bid дючиххарактеристик освтнього процесу та di-ючих макроеконом/чних показниж. Розглянуто причини незадов'шьного стану сучасноi укранськоi вищоi освти. Головними причинами низькоi якостi навчальних програм, що пропонуються, розглянуто низьку яксть педагогiчного складу вищих навчальнихзакладВ та прагнення випускниюв до отримання полтичного, а нелюдського капталу. Запропоновано кшьшст методи оцнки ефективност'1 витрат на вищу освту, що базуються на даних в'дносно р/вня оплати квал'ф'шованоi та неквал'фкованоi прац1 вартостi отримання вищоi освти та показниках ринтв ф'шансових послуг крат (кредитнш ставц та ставц дисконтування). Показано, що визнаш лдери освтнього простору мають найкращi позицИза показником ефективност'1 витрат. Проведено пор'юняльний анал'в бюджетних витрат на вищу освту в УкраЫ та нших кранах, за допомогою якого робиться висновок про неможливсть зростання рюня бюджетних витрат у найближчому майбутньому i можливе значне скорочення к'лькост'> вищих навчальних за-клад'в внасл'док зростання конкуренцИ з боку схiдноевропейських кран iз реформованою освтою.
Кпючов'1 слова: ефектившсть, вища освта, людський каптал, полтичний каптал, корупцйна рента, ставки дисконтування та кредитування Рис.: 4. Табл.: 2. Формул: 8. Ббл.: 32.
Скрипник Андрй Васильович - доктор економiчних наук, професор, зав'дувач кафедри, кафедра економiчноiюбернетики, Нацональний утверситет бюресурав i природокористування Укртни (вул. Геров Оборони, 15, Кшв, 03041, Украна) Email: avskripnik@ukr.net
Оборська 1нна Сергпвна - магстр, Нацональний утверситет бюресурав i природокористування Украни (вул. Героев Оборони, 15, Кшв, 03041, Украна) Email: ineska-92@mail.ru
УДК 330.46:378(477) Скрипник А. В., Оборская И. С. Оценка эффективности высшего образования
Целью статьи является построение модели для оценки эффективности получения высшего образования в зависимости от действующих характеристик образовательного процесса и действующих макроэкономических показателей. Рассмотрены причины неудовлетворительного состояния современного украинского высшего образования. В качестве главных причин низкого качества предлагаемых учебных программ рассматриваются низкое качество педагогического состава высших учебных заведений и стремление выпускников к получению политического, а не человеческого капитала. Предложены количественные методы оценки эффективности расходов на высшее образование, основанные на данных относительно уровня оплаты квалифицированного и неквалифицированного труда, стоимости высшего образования и показателях рынков финансовых услуг страны (кредитной ставке и ставке дисконтирования). Показано, что признанные лидеры рынка образования имеют лучшие позиции по показателю эффективности расходов. Проведен сравнительный анализ бюджетных расходов на высшее образование в Украине и других странах, с помощью которого делается вывод о невозможности роста уровня бюджетных расходов в ближайшем будущем и вероятном значительном сокращении количества высших учебных заведений в результате роста конкуренции со стороны восточноевропейских стран с реформированным образованием.
Ключевые слова: эффективность, высшее образование, человеческий капитал, политический капитал, коррупционная рента, ставки дисконтирования и кредитования Рис.: 4. Табл.: 2. Формул: 8. Библ.: 32.
Скрипник Андрей Васильевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой, кафедра экономической кибернетики, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина) Email: avskripnik@ukr.net
UDC 330.46:378(477) Skrypnyk A. V., Oborska I. S. Evaluation of Higher Education Effectiveness
The aim of the article is to build a model for evaluating the higher education effectiveness depending on the operating characteristics of the educational process and current macroeconomic indicators. The reasons of the poor state of the modern Ukrainian higher education have been highlighted. As the main reasons of the poor quality of the proposed curricula there considered poor quality of teaching staff of higher education establishments and graduates' striving to gain political rather than human capital. There have been proposed quantitative methods for evaluating the effectiveness of expenditures on higher education based on the data on the level of payment for skilled and unskilled labor, cost of higher education and performance of financial services markets in the country (loan interest rate and the discount rate). It is shown that the recognized leaders of the education market have the best positions in terms of cost-effectiveness. There has been carried out a comparative analysis of budget expenditures on higher education in Ukraine and other countries, which allowed to make a conclusion about the impossibility of growth of budget expenditures in the nearest future and possible significant reduction in the number of higher education institutions as a result of increasing the competition from Eastern European countries with the reformed education system.
Keywords: effectiveness, higher education, human capital, political capital, corruption rents, discount rate and loan interest rate Pic.: 4. Tabl.: 2. Formulae: 8. Bibl.: 32.
Skrypnyk Andrii V. - Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department, Department of Economic Cybernetics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (vul. Geroyiv Oborony, 15, Kyiv, 03041, Ukraine) Email: avskripnik@ukr.net
Oborska Inna S. - Master, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine (vul. Geroyiv Oborony, 15, Kyiv, 03041, Ukraine) Email: ineska-92@mail.ru
Оборская Инна Сергеевна - магистр, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины (ул. Героев Обороны, 15, Киев, 03041, Украина) Email: ineska-92@mail.ru
Вступ. Незавершешсть шститущональних пере-творень, як в економiчнiй, так i в сощальнш сфер^ чiтко простежуеться й у вищш освiтi Укра!ни. На наш погляд, сучасний жалюпдний стан украшсько! освiти - цкком зрозумкий факт, тому що звичайно освгга знаходилась пiд пильним оком кершництва кра!ни в роки планово! економши. Тому iдеологiчна складова в освггньому процесi, яка була домiнантною протягом бкьш н1ж пiвсторiччя, не могла зникнути через формальну вiдмову вк тоталитарно! Геологи. Хоч процес декомушзацп, який почався у 1991 рощ з освiти та полягав у виключенш з навчальних програм дисциплш iз комушстично! Геологи, формально був вико-наний, десятки тисяч викладачш цих дисциплiн iз дипломами кандидатов та докторiв наук залишилися викладати предмети, що пов'язанi з ринковою економiкою (мiкро- та макроекономшу, економiчний аналiз, теорiю економiчних учень та ш.). Таким чином, на суто формальному, але не на яисному ршш було вирiшено питання кадрового за-безпечення викладання фундаментальних дисциплiн економiчноl спрямованостi. На наш погляд, декеолопзащя (яка не супроводжувалась люстрацiею), як у суспiльствi, так i в освiтi, не могла бути ефективною. Тому суспiльству раз за разом приходиться звертатися до вкправно! точки ре-формування (останнш закон про декомунiзацiю ухвалено Верховною Радою Украши вiд 09.04.2015 р. [21]). На цьому етат сучасна освгга Укра!ни знаходиться на ршш з шшими iнституцiональними перетвореннями та суттево гальмуе рух до штенсивного соцiально-економiчного розвитку.
Вiдразу пiсля краху системи соцiалiзму у кра!нах Сх^но! бвропи почався iнтенсивний процес перегляду базисних принцитв освiти, який, у першу чергу, полягав у збкьшенш особисто! мотиваци у самовизначеностi, са-моплануваннi незалежно вiд колективно! спрямованость Максимально ефективно процес адаптаци освiти до стан-дар™ ринково! економжи вiдбувався у Схiднiй Нiмеччинi завдяки кадровш та методологiчнiй пiдтримцi з боку осви-нiх структур ФРН. Однак, незважаючи на цей позитивний вплив, ршень освiти, на який вдалось вийти до середини 90-х рр., в^повкав р1вню освiти ФРН початку 60-х роив 20 столитя [10]. Взагалi особливiстю трансформацшно-освишх процесiв у Схiднiй бврош була !х зосередженiсть на свiтовий освггнш простiр та щiльний взаемозв'язок та обмш корисною iнформацiею м1ж уйма кра!нами Сх^но! бвропи. На жаль, укра!нський освiтнiй простiр сп1впра-цював у межах СНД, i в цш спотворенiй системi координат позицй украшсько! вищо! школи виглядали на цкком пристойному рiвнi. Як наслкок, реальну змiну вектора соцiально-економiчного розвитку Укра!на реалiзуе з практично нереформованою освiтою.
Мiнiстерством освiти i науки було презентовано проект розвитку освiти на перiод 2015-2025 р р., де було визначено кнування основних проблем системного характеру [27]. Ц проблеми потрiбно доповнити: старшням та
низьким квамфшацшним piBHeM педагогiчних KaApiB, зна-чним р1внем корумпованост освiти, вiдсутнiстю щкьних взаемозв'язюв 3i свiтовим освишм простором, а також, як наслкок, низьким квамфшацшним piвнeм випускни-юв. Також проблемами освигао! системи е неефективна, надмipно цeнтpалiзована та застаpiла система управлшня i фiнансyвання. На наш погляд, одшею з причин вГдсутно-стi реальних реформ е iлюзiя того, що колишнiй СРСР мав освпу свiтового piвня, i тому значш перетворення освп1-ньо! сфери не потpiбнi. При цьому не враховуеться факт, що колишнш СРСР, маючи надзвичайну неефективну еко-номшу, цiною маргшально! концентраци iнтeлeктyальних та матepiальних peсypсiв був спроможний утримувати умовну р1вновагу лише у вузькому сeктоpi розробки нових систем озброень. Тому цкком природно, що тдготовка кадр1в ткьки в цiй вузькоспещамзованш галyзi знань була на достатньо високому piвнi. Як уже згадувалось, значну кiлькiсть викладачiв (до 30 %) складали викладачi кеоло-пчних дисциплiн, для яких головним було знання основних положень марксизму-лешшзму, як у подальшому склали основний контингент викладання дисциплш ринково'1 економжи (iншого джерела кадрового поповнення не було). Це не могло не вплинути на загальний вектор розвитку украшсько! освiти. Якщо пpоаналiзyвати помилковi ршен-ня укра'нського кер1вництва за роки незалежносп, то мож-на дшти висновку, що, кpiм надзвичайно великого впливу фактора корумпованосп, який проявляеться у вибоpi pi-шень, що максимiзyють особисту коpиснiсть, суттевий не-гативний вплив мало незнання основних фундаментальних положень ринково! економжи.
1нше питання - надмipна освггня пpопозицiя в Укра!-нi. Вже багато роив це питання обговорюеться на piзних piвнях, i кожний новий мшктр освiти обiцяе зменшити кiлькiсть вишiв та покращити умови фiнансyвання для тих, хто залишиться, однак далi обiцянок справа реально не йде. Тобто значна ккьисть проблем покращення освГтньо-го piвня залишаеться не виpiшeною. Що стосуеться попи-ту на вищу освГту, то хоч вiн суттево зменшився в останш роки, але ще iснyе, тому доцiльно розглянути eкономiчнe пiдrpyнтя попиту на вищу освггу в Украш шляхом побудо-ви модeлi eфeктивностi отримання вищо! освГти.
AHa\i3 останшх дослiджень. Хоч в укра'нському освГтньому просторГ пануе думка про необхкшсть збкь-шення державного фшансування [24; 28; 29], ряд зарубГж-них авторГв наполягае на доцкьност його обмеження та впровадження рГвноважного фшансування з урахуванням довгострокових перспектив економГчного розвитку. Круа Д. та Фкшпе М. проанамзували вплив безкоштовно! освь ти на фертильшсть, приватш швестици в освпу i накопи-чення людського катталу на рГзних стадГях економГчного розвитку [4]. Азарнерт Л. запропонував модель накопичен-ня людського катталу, яка показуе невироджений розподк рГвня освГти серед населення, яку можна використовувати
для оцшки кiлькiсного внеску технiчного прогресу i змiн у тривалостi життя в розрiзi пояснення еволюци освiти [1]. Рестуцiа Д. i Гулiаме В. як альтернативнi джерела фшансування освiти розглянули зацiкавленiсть бiзнес-структур у поповненнi кадрового потенцiалу [9]. Що стосуеться додаткових джерел фшансування украшсько! освiти, то в робот Шевченка Л. показано, що в тепершнш час бкь-шiсть тдприемств не готовi сплачувати додатковi кошти за якiсну пiдготовку спецiалiстiв, а згодн використовувати кадри, що отримують освiту за державнi кошти [32]. Шляхи трансформаци вищо! освiти до вимог ринково! економжи з урахуванням власних початкових умов, традицш та особливостей розвитку в крашах Сх^но! бвропи наведет у збiрнику статей [10].
Що стосуеться мотиваци до отримання освiти у ко-румпованому суспiльствi, то кнують роботи, в яких доведено, що в цих випадках освгга розглядаеться як виключно засiб для отримання полiтичного, а не людського катталу [30; 31].
Метою роботи е побудова моделi для оцшки ефек-тивност отримання вищо! освiти залежно вiд характеристик освггнього процесу та дiючих макроекономiчних по-казникв.
Викладення основного матерiалу. Якщо брати до уваги свiтову систему вищо! освiти, наприклад европейську модель, то вона орiентована на забезпечення особистюно! корисностi кожного окремого шдивкуума, тобто збкь-шення прибутку на кожне евро, затрачене на отримання освггнього рiвня. Якщо освiта безкоштовна, то як !! вартiсть можна використовувати потенцшний дохк вк неквамфжо-вано! працi за роки навчання. Осккьки освпш переваги реа-л1зуються протягом тривалого промГжку часу (життя), вони повинн враховувати ставку дисконтування для приведення майбутнк грошових потокш до часу витрат на отримання вищо! осв1ти. Основним показником ефективносп вищо! освГти для будь-яко! кра!ни пропонуемо використовувати нормований на вартють освГти дисконтний потж коштгв, що виникнув внаслкок 'й отримання. Вважаемо, що кожна кра!на мае власну ставку дисконтування та р1зницю мГж квалiфiкованою та неквалiфiкованою працею (усереднений показник). ТодГ для кожно! кра!ни можна оцшити дисконтний потж прибутку на одиницю освищи: витрат:
| Рг(Г )e~atdt Щ = ^—т-->тах, (1)
5>
/=1
де Ь - час;
Ь0 - початок трудово! дГяльностг
Рг(Ь) - прибуток в1д реалiзацi! професiйних можли-востей на час Ь, отриманий за допомогою освгтнього ршня;
а - показник дисконтування;
т
^ - кошти, затрачен на i рж навчання = 5 ;
/=1
Т - ильк^ть роив навчання.
Аналiзуючи економiчне обгрунтування отримання вищо! освГти Укра!ни, важливо зазначити, що вона базуеть-ся скорше на загальнонацiональних показниках, що зали-шилися нам у спадок вк Радянського Союзу. Система вищо! освГти Укра!ни все ще орiентована на загальнi потреби суспiльства, а не на потреби окремо кожного шдивкуума з цкьовою функцiею виду:
N ~ М
XI Ргз(t)e~atdtб; ^ тах, (2)
/=1 to/ .И
де n - ильк^ть населення;
м - ккьисть шдивкуумш, що отримали вищу освпу;
бj - державн витрати на освпу} особистость
Тобто вважаеться, що отримання освГти кожною осо-бистктю корисно для всього суспкьства, так як тдвищуе рiвень життя всього населення. Вкомо, що, крГм людського катталу, завдяки освт людина мае можливють отримання ПОЛГТИЧНОГО капiталу [31].
Принцип максимiзацi! функцп особисто! корисност дiе у будь-якш краМ, г якщо людина отримае освиу для збкьшення полГтичного катталу, то вона шукае шляхи його реамзацп. У корумпованому суспГльствГ таю шляхи полягають в отриманн додатково! ренти вГд посади, що отримана завдяки освГтньому ргвню [30; 31]. Цкком мож-ливо, що бажанням отримати полГтичний каттал Г, як на-слГдок, корупцшну ренту пояснюеться велика ккьисть ви-щих навчальних закладГв в Укра!ш (табл. 1). Так, кглькГсть
Таблиця 1
Спiввiдношення кiлькостi населення та ВНЗ у кражах свггу в 2014 р.
№ з / п КраТна Кшьккть ВНЗ Чисельнкть населення (млн чол.) Кшьккть ВНЗ на 1 млн чол.
1 Великобриташя 291 64,51 5
2 США 3280 325,61 10
3 Канада 329 35,85 9
4 Ымеччина 412 81,09 5
5 Сшгапур 46 5,54 8
6 Польща 424 38,00 11
7 Чехiя 81 10,54 8
8 Угорщина 72 9,88 7
9 УкраГна 664 44,43 15
Джерело: розробка авторiв на основГ даних [15; 20]
вишiв на 1 млн мешканцiв найбкьша в наведенiй вибiрцi. Якщо вважати розподк кiлькостi вишш на 1 млн мешкан-цiв нормальним, то питома ильисть украшських вишiв належить правому хвосту розподiлу на ршш значущост 0,03 (не бiльш шж у 3 % краш можлива така велика питома ильисть ВНЗ).
Розглянемо перший (европейський) варiант отри-мання прибутку вiд збкьшення людського капiталу. Осккьки в рiзних крашах рiвнi оплати квамфшовано1 та неквалiфiкованоí працi суттево рiзнi, то ва розрахунки у подальшому проводяться для усереднених показниив рiзних краш, яи визначаються iндексом i. Прирiст оплати пращ на рiчному iнтервалi в i кра'М внаслiдок пiдвищення квалiфiкацiйного рiвня визначаеться за формулою:
Дк=(^-И4)х12, (3)
А^ - прирiст рiчноl заробггно: плати в i краш вна-слiдок отримання освiти;
,Т') - щомiсячна заробiтна плата квалiфiкова-ного прац1вника, що залежить вiд вартостi (3') та трива-лостi навчання (Т') у краШ, що дослiджуеться;
М/^ - щомiсячна заробiтна плата неквамфшованого прац1вника. Вся вихiдна шформащя вiдносно вартостi навчання за освггшм ступенем «Бакалавр», оплати квамфшо-вано! та неквамфшовано1 працi подано в табл. 2.
Дисконтний грошовий потж на нескiнченному часовому штервам в i краМ внасл^ок отримання освiти визна-чаеться як:
О/' -А*
(4)
де г^ - ставка дисконтування в I краlнi.
Ефективнiсть витрат на освiту в i краМ визначаеться вiдповiдно (1) як усереднений дисконтний дойд протягом життя на одиницю витрат на освiту:
' " с/ •
(5)
Нами було проанамзовано данi вiдносно вартосп навчання, оплати квамфжовано1 та неквалiфiкованоl пра-цi в 15 крашах свиу, бiльшiсть iз яких е европейськими. Найгiршi показники ефективностi (Е < 10) спостертаються в Угорщиш, Украш та Австраш. Близькi показники отри-мано i для освинього ступеня «Магiстр» (рис. 1).
В Австрали це обумовлено надзвичайно високою вартютю освiти, в УкраШ та Угорщиш - незначною рiз-ницею оплати квалiфiкованоl та неквамфшовано1 пращ за в^носно велико1 вартостi освiти. Крiм того, в УкраШ най-вища дисконтна ставка, що негативно впливае на показник ефективность До краш iз найбкьш ефективною освiтою (Е > 50) в^носяться США, Канада, Великобританiя, Шмеч-чина, Австрiя, Польща та Сшгапур. Р1вень вищо'1 освiти в США, Великобританп або Нiмеччинi е широко визнаним, однак вартють освiти в США найвища, тодi як Канада дося-гае найвищого показника в основному за рахунок низько! вартость Викликае повагу високий показник Польщi (едина з постсоцiалiстичного простору) та Сшгапуру, розви-ток якого значною мiрою базуеться на людському каштал^ тому що iншi ресурси практично в^сутш [26].
Данi результати досидження можна вiднести до того випадку, коли особа здобувае вищу освiту за власнi кошти.
Таблиця 2
Eфективнiсть витрат на базову вищу освiту в тисячах доларiв
КраТна Оплата ква-л1ф1кованого персоналу Оплата неква-л1ф1кованого персоналу Приргст оплати Варткть навчання Ставка дисконтування, % Розрахунков1 дан
Дисконтний пот1к Ефективнкть витрат на осв1ту, $
Aвстралiя 42,6 27,4 15,2 24,0 3,0 506,7 5,3
Aвстрiя 30,0 20,0 10,0 2,0 1,5 669,6 83,7
Канада 57,6 18,4 39,2 8,0 1,0 3916,8 122,4
Китай 9,6 3,6 6,0 4,0 2,3 266,7 16,7
Ымеччина 28,0 21,4 6,6 2,0 1,5 438,4 54,8
Польща 18,6 5,1 13,6 3,5 1,5 906,4 65,7
Сiнгапур 54,0 14,4 39,6 7,0 1,5 2640,0 94,3
Великобри-танiя 55,0 19,0 36,0 10,9 1,0 3604,2 82,7
США 74,1 20,4 53,7 26,3 1,0 5366,0 51,1
Угорщина 5,7 4,8 1,0 3,0 5,8 17,0 1,4
УкраТна 2,8 0,7 2,1 0,5 16,0 13,0 7,0
Фiнляндiя 26,3 16,1 10,2 4,8 1,5 680,0 35,4
Францiя 27,2 19,2 8,0 8,8 1,5 533,6 15,2
Чехiя 9,4 6,6 2,8 4,0 1,0 278,4 17,4
Японiя 53,8 17,3 36,5 20,2 1,0 3648,0 45,2
Джерело: розробка авторiв на основi даних [3; 6; 7; 8; 12; 13; 18; 19; 20]
Ефективнiсть витрат на вищу ocBiTy
140
120 -H 100 80 60 40 20
122,40
Fl
103,07— 94,29
75,43
83,70 82,72
Vi
66,96
64,05 65,68
S^79 5M 0 45,19
43,84
41, 2
41,123 ,36
24,77 40 16,67 15,20
il г011,14 |^,28 -
^ рп П ifj8^465^07v>21
13
s?
¡sF
IZ2I Базова вища ocBiTa
Повна вища освгга
Рис. 1. Показники ефективносп витрат на базову та повну вищу освггу для рiзних краж свггу
Джерело: власш розрахунки на ochobî даних [3; 6; 7; 8; 12; 13; 18; 19; 20]
Проте все бкьшо! популярное^ набувае отримання осв1ти за рахунок кредитних програм, яи в1др1зняються вартютю (в1д-соток), сектором, який '¿х надае, та шшими умовами тощо.
Шд час дослкження було виявлено таи особливосп фшансування освишх програм [2; 5; 6; 11; 23]:
1) бкьшкть краш мають державш та приватш про-грами кредитування, юнують також м1жнародн1 програми та програми в1д вищих навчальних за-клад1в окремо;
2) юнують кредитш програми з перюдом вкстрочки та без нього, з р1чними та мюячними в1дсоткови-ми ставками, з обмежувальною сумою позики та часом виплат;
3) кнують анупетш програми, що розраховаш на ви-значену постшну суму платежу та стандартш програми, плапж яко'1 може змшюватися залежно в1д залишково! суми боргу.
На перший погляд, може здатися, що використання кредитних програм зменшуе ефектившсть витрат на освь ту. Проте кнуе залежшсть м1ж кредитною та дисконтною ставкою, яка фактично i визначае випдшсть використання кредитування.
Сума боргу з нарахованими высотками за кредитом в i краШ на початок виплати та дисконтована за вкповк-ною ставкою на початок навчання визначаеться:
sk + = s'r', (6)
де s' варткть навчання;
r' множник, що характеризуе ефектившсть кредитування освiти:
r' =
(1 + rk х (T + А)) (1 + d)T+A '
(7)
де rk - рiчна ставка кредиту на навчання;
d - ставка дисконтування;
T - сукупна тривалiсть навчання;
А - термш вiдстрочки мiж закiнченням освiти та початком виплат по кредиту.
Якщо r' бкьший за 1, то людина несе додатковi ви-трати на кредитування освiти, якщо ш, то додатковi витра-ти вксутнь Умова вiдсутностi додаткових витрат запису-еться так:
r'< 1
>rk <
(1 + rd )T+A-1 T+A '
(8)
Якщо ставка кредитування бкьша, нгж права части-на (8), то людина несе додатковi витрати внаслкок кредитування. Залежнiсть ставки кредитування вк ставки дисконтування за рiзних значень ефективностi кредитування R наведено на рис. 2. Для бкьшосп розвинутих краш внаслкок кнування програм кредитування вищо! освiти показник ефективностi кредитування не перевищуе 1,1 (тобто вартiсть освiти з урахуванням вартост кредиту збiльшуеться не бкьш нiж на 10 %). В УкраШ кредитування освiти практично вксутне [23; 25]. Гiпотетично розглянемо кредитування з вкстрочкою в 5 роив у сучасних макро-економiчних умовах. Ставка дисконтування дорiвнюе 16 %, ставка кредитування - 30%, тодi вкповкно (7) ефектившсть кредитування дорiвнюе 1,19, тобто за рахунок кредитування варткть навчання зросте на 19 %. Звичайно, це суттево бкьше, шж аналопчний показник у розвинутих крашах, однак якби така система кредитування кнувала, це було б реальним кроком на шляху до покращення доступу до вищо'1 освiти.
Таким чином, можна дшти висновку, що дiючi меха-нiзми кредитування в розвинутих крашах е ефективними з точки зору забезпечення доступу до вищо'1 освiти та не впливають суттево на показник ефективносп витрат на вищу освпу.
Бачимо також, що на ефектившсть освiти впливае досить багато факторiв, серед яких, у першу чергу, загаль-ноекономiчне становище краши, 11 стратегiя та мехашзм дц на ринку освпнк послуг. Проте iснують i iншi фактори, що мають вiдповiдний вплив. Також слк ураховувати ризик на рiвнi особистостi, який виникае внаслкок субъективно! оцiнки власних можливостей. Здшснення значних витрат на оплату освiти може не привести в результат до отримання високого р1вня оплати пращ, i борги перед кредито-
0
Ставка кредитування, %
35 -
30 25 20 15 10 5 0
1
2
3
5
7
9
11
13 15 17
Ставка дисконтування, %
Рис. 2. Залежнкть ставки кредитування вщ ставки дисконтування за рiзних значень ефективност кредитування освiти
Джерело: власнi розрахунки
рами не будуть погашеш. Слiд пiдкреслити, що диференщ-ащя рiвня оплати працi висококвалiфiкованих пращвниив суттево бкьша, нiж низько квалiфiкованих Це вiдповiдае загальноекономiчному пiдходу до сшвв^ношення доходiв та ризиив. Тому шлях отримання високояисноТ платной освiти е надзвичайно небезпечним iз точки зору ймовГр-ностi переоцiнки власних здiбностей. Звичайно, менш ризикованим е шлях отримання безкоштовноТ освiти за рахунок бюджету (або мюцевих бюджет1в у випадку федерального устрою краши).
Розглянемо детальнiше процес бюджетного фшансу-вання освiти в УкраМ. Бюджет краши формуеться на тд-ставi ВВП краши i в^пов^ае И фiнансовим можливо-стям, тому зазвичай витрати на одного студента не можуть бути значними (внасл^ок незначного розмiру ВВП на душу на-селення). Що стосуеться частки витрат на вищу освггу у ВВП краши, то, на наш погляд, вона досягае маржинально допустимих значень.
Частка ВВП, яка витрачаеться на освггу, у бкьшост крашах коливаеться в1д 3 до 5,9 % (рис. 3). В1дносний по-казник Украши вiдповiдае загальносвiтовiй тенденцп та складае 5,3 % (рис. 3). Ст. 61 Закону Украши «Про освпу» визначае необх^ний обсяг бюджетних асигнувань на сферу осв1ти у розм1р1 не менш 10 % в1д ВВП [22].
Державнi витрати на освггу у вiдсотках вщ ВВП, % 8
Однак жодного разу з моменту набуття незалежнос-Ti УкраМ не вдавалося вийти на такий ргвень фшансування осв1ти [22]. Значна частка витрат на освГту в Украïнi припа-дае на вищу освiту. Якщо порiвняти частки витрат на вищу освггу у ВВП для краш постсощалютичного простору, то виявиться, що для Украши вони е найбгльшими. Слгд шд-креслити, що вони практично вдвгчг перевищують анало-пчш витрати Польщг, яка вгдповгдно проведеному аналгзу займае провгдну позищю за показником ефективностг на ринку освгтшх послуг (рис. 4).
Враховуючи складний стан украшсько'1 економгки (падшня ВВП у 2015 р. за прогнозними оцшками може до-сягнути 11 %, а у 2016 р. зростання на ргвш лише 2 % [14], тому ргвень бюджетних витрат 2010-2013 рр. у найближ-чому майбутньому навряд чи досягнемо. Кргм того, слгд шдкреслити, що значний ргвень бюджетних витрат на вищу освгту практично на всьому штервам незалежностг не при-вгв до позитивних зрушень у напрямку ïï ефективностг. Що стосуеться приватних вишгв, то 1х ргвень не вгдргзняеться суттево вгд ргвня державно'1 освгти. Головна причина цього в тому, що як державнг, так i приватш вишг користуються практично Гдентичним кадровим потенщалом викладаць-кого складу, оновлення якого вГдбуваеться за рахунок украшських вишГв. Надзвичайно малий вГдсоток викладачгв, якг
--х- —^— -S ......""[л
> t^rsn:—- Г-.........i
2000 2001 2002 2003 2004 2005
.....Х-— Великобритаыя
—-♦—- УкраТна —■— Канада
2006 2007 2008 2009 2010 2011
............ Сполучен Штати Америки
- Франтя
2012 PiK
Рис. 3. Державш витрати на освiту у вiдсотках вiд ВВП у розвинутих кражах та УкраТш
Джерело: розробка авторгв на основг даних [16]
Державы витрати на освггу у вщсотках вiд ВВП, % 2,5
2,0
1,5
1
0,5 0
2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Ик
— Бторусь
Польща
Роая
Укра'ша
Рис. 4. Державш витрати на вищу освпу у вщсотках вiд ВВП у пострадянських кражах
Джерело: розробка авторгв на основг даних [16]
отримали яисну освГту поза межами Украши. В найближ-чому майбутньому украшськш освт належить працювати в жорстких умовах вГдкрито'! конкуренцп з освишм простором краш 6С. Це, в першу чергу, освГтня пропозищя з боку ПольщГ, яка поеднуе високу яисть освГти та ïï прийнятну варткть [17]. Конкурентне середовище мае позитивно вплинути на яисть освГтнгх послуг як Гз боку приватних, так i державних начальних закладгв. В першу чергу, це мае привести до значного зменшення илькоста вищих навчаль-них закладгв. Цей процес вже спостерггаеться: за останнг два роки ккьисть вищих навчальних закладгв зменшила-ся на 15,4 % (приватних - на 13,3 % (22 ВНЗ), державних -на 16 % (99 ВНЗ) [20]. Майбутне украшсько! вищо'1 освГти, спрямовано'1 на отримання полГтичного катталу, суттево залежить вГд усшху антикорупцшних заходГв у краш. В су-спгльствГ повинен зрости попит на реальну освГту, що збгль-шуе людський каштал, а не надае можливост отримання корупцшно'1 ренти. КрГм того, при очжуваному зменшеннг бюджетного фшансування повинна з'явиться можливють отримання освГти за рахунок щльових кредитних програм, що можливо ткьки у разГ досягнення деякого ргвня макро-економГчно! стабкьность
Висновки. Показано, що в Украш зберггся традицш-ний (патерналютсьий) шдид до оцшки ефективност вищо'1 освГти, що базуеться скорше на сусшльних, нГж на особис-тих критерГях. Однак реальною щльовою функщею у ви-падку украшсько! освГти е нарощення полГтичного катта-лу, що дае доступ до корупщйно'1 ренти. Фактором доступу до полГтичного кашталу пояснюеться надзвичайно велика питома ккьисть вишгв (на 1 млн мешканщв) в Украш.
У робот запропоновано критерш ефективност вищо'1 освГти - дисконтний дохГд на одиницю витрат на освГту протягом життя. На тдставГ оцшки цього критерш за ста-тистичними даними показано свгтовГ лГдери та аутсайдери освгтнього простору. СередГ краш постсощалютичного простору найкращГ показники ефективност спостерГга-ються у Польщ^ освгта яко'1 працюе на р1вш лГдерГв свГто-вого освгтнього простору. СлГд шдкреслити, що реформу-вання освГти всгх постсощалктичних краш СхГдно'1 бвропи здшснювалося узгоджено в умовах шформащйно'1 шдтрим-ки з боку 6С.
У розвинутих крашах широко використовуеться кредитування оплати за освггу, що суттево пiдвищуе до-ступшсть освiти для вск верств населення. За наявних макроекономiчних параметрiв (ставка дисконтування та кредитування) використання кредитив збкьшуе приведену вартiсть освiти не бкьш нiж на 10 %.
Фшансування державно! освiти в Украш здшснюва-лось на маржинально допустимому рiвнi, i в найближчi де-ккька рокiв навряд чи ргвень фiнансування 2012-2013 рр. буде досягненим. ^м того, воно здшснювалось на шд-ставi неякiсного педагопчного складу, який таким шляхом забезпечував продовження традицш освiти часiв планово! економши.
Майбутне украшсько! освiти залежить насамперед в^ змiни орiентирiв соцiально-економiчного розвитку, якi, у свою чергу, залежать вiд успiшностi подолання корупцп, що мае переорiентувати майбутнiх студенпв на отримання насамперед людського капiталу, нiж полiтичного. При цьому внасл^ок iснування конкурентного освiтнього се-редовища (безвiзовий доступ до краш 6С) повинна зна-чно зменшитись кiлькiсть украшських вишiв, та в^пов^но зросте пропозицiя на ринку викладацького складу, що дозволить позитивно вплинути на яисть пропозицп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Azarnert L. Free education, fertility and human capital accumulation / L. V. Azarnert // Journal of Population Economics. -March 2010. - Vol. 23, no. 2. - P. 449-468 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=t rue&db=buh&AN=47778871&lang=ru&site=bsi-live
2. Cedefop. Loans for learning: briefing note // European Centre for the Development of Vocational Training [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.cedefop.europa.eu/files/9063_ en.pdf
3. Central bank discount rate: Countries Compared // NationMaster [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. nationmaster.com/country-info/stats/Economy/Central-bank-discount-rate
4. Croix D. Education and growth with endogenous debt constraints / D. Croix, M. Philippe // Economic Theory. - December
2007. - Vol. 33, no. 3. - P. 509-530 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=true&db =buh&AN=26607970&lang=ru&site=bsi-live
5. European Commission. Erasmus+Master Loan: opening up access to more affordable lending for cross-border studies [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ec.europa.eu/ education/opportunities/higher-education/doc/1-4-1-student-loan-info-0403_en.pdf
6. European-funding guide [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.european-funding-guide.eu/
7. NWPC [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www. nwpc.dole.gov.ph
8. OECD [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.oecd.org/
9. Restuccia D. The evolution of education: a macroeconomic analysis / D. Restuccia, G. Vandenbroucke // International Economic Review. - August 2013. - Vol. 54, no. 3. - P. 915-936 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://search.ebscohost.com/login.asp x?direct=true&db=buh&AN=89079619&lang=ru&site=bsi-live
10. Sting S. Education in a Period or Social Upheaval. Educational Theories and Concepts in Central East Europe / S. Sting, Ch. Wulf [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.pedocs.de/volltexte/2008/382/pdf/Social_Upheaval_ final.pdf
11. Student Visa Expert [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.studentvisaexpert.com/
12. Topuniversities [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.topuniversities.com
13. Tradingeconomics [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.tradingeconomics.com/
14. Ukraine and IMF [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.imf.org/external/country/ukr/
15. Webometrics [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.webometrics.info/
16. World Bank [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.worldbank.org/
17. World Data of Education. Poland [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ibe.unesco.org/fileadmin/ user_upload/Publications/WDE/2010/pdf-versions/Poland.pdf
18. Worldsalaries [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.worldsalaries.org
19. Державна служба зайнятосл УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dcz.gov.ua/control/uk/ index
20. державна служба статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
21. Про засудження комунктичного та нацюнал-со^а-лiстичного (нацистського) тоталггарних режимiв в УкраТн та заборону пропаганди Т'хньоТ' символки : Закон УкраТни вщ 09.04.2015 р. № 317-VIII // Верховна Рада УкраТни (ВВР) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/317-19
22. Про освггу : Закон УкраТни выд 1991 р. № 1060-XII // Верховна Рада УРСР [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12
23. Захаревич Г. О. Державне кредитування здобуття вищоТ освiти: вгтчизняний та зарубiжний досвщ / Г. О. Захаревич [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://soskin.info/ ea/2011/9-10/201117.html
24. Касич А. О. Особливост фшансування вищоТ осви ти в УкраТш та шших краТнах свпу / А. О. Касич, В. А. Циган // Ефективна економта : електронне наукове фахове видання. -3013. - № 12 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2587
25. Кредити 24: фшансовий портал [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://credits24.com.ua/
26. Оборська I. Модель ефективносп вищоТ' освпчи / I. Оборська, А. В. Скрипник // Математичш методи та моделi в оподаткуваны, бiзнесi, економщ : матерiали XI ВсеукраТ'н-ськоТ' науково-практичноТ' штернет-конференцп [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://drive.google.eom/file/d/0B_ PCQcfa8_sINEtxVG9YUV9Fc1U/view
27. Проект Концепцп розвитку освгги до 2025 року // Но-вини освгги в УкраТн [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://osvita.ua/news/43501/
28. Рибак М. П. Оцшка ефективносп фшансового забез-печення дiяльностi вищих навчальних закладiв / М. П. Рибак // Збiрник наукових праць Нацюнального уыверситету державно'' податковоТ' служби УкраТни. - 2014. - № 1. - С. 172-179 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ znpnudps_2014_1_21
29. Сацик В. У пошуку ефективноТ' стратеги розвитку вищоТ' освiти в УкраТн (економiчний аспект) / В. Сацик [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.edu-trends.info/ effective-strategy-for-higher-education-in-ukraine/
30. Скрипник А. В. Освгга, шдекс сприйняття корупцп та мотивацшы моделi корупцмноТ' поведшки / А. В. Скрипник // Економта УкраТни. - 2010. - № 2. - С. 59-71.
31. Скрипник А. Детермшанти корупцп в УкраТы / А. Скрипник, А. Вдовиченко // Економта УкраТни. - 2009. -№ 4. - С. 19-43.
32. Шевченко Л. С. Фшансування вищоТ' освгти: дивер-сифта^я джерел / Л. С. Шевченко [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://cyberleninka.ru/article/n/finansirovanie-vysshego-obrazovaniya-diversifikatsiya-istochnikov.pdf
REFERENCES
Azarnert, L. V. "Free education, fertility and human capital accumulation" http://search.ebscohost.com/login.aspx?direct=tru e&db=buh&AN=47778871&lang=ru&site=bsi-live
"Cedefop. Loans for learning: briefing note" European Centre for the Development of Vocational Training. http://www.cedefop. europa.eu/files/9063_en.pdf
"Central bank discount rate: Countries Compared" Nation Master. http://www.nationmaster.com/country-info/stats/Econo-my/Central-bank-discount-rate
Croix, D., and Philippe, M. "Education and growth with endogenous debt constraints" http://search.ebscohost.com/login.as px?direct=true&db=buh&AN=26607970&lang=ru&site=bsi-live
Derzhavna sluzhba zainiatosti Ukrainy. http://www.dcz.gov. ua/control/uk/index
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat. gov.ua/
"European Commission. Erasmus+Master Loan: opening up access to more affordable lending for cross-border studies" http:// ec.europa.eu/education/opportunities/higher-education/doc/1-4 -1-student-loan-info-0403_en.pdf
European-funding guide. http://www.european-funding-guide.eu/
Kasych, A. O., and Tsyhan, V. A. "Osoblyvosti finansuvan-nia vyshchoi osvity v Ukraini ta inshykh krainakh svitu" [Features of financing of higher education in Ukraine and other countries]. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2587
Kredyty 24: finansovyi portal. http://credits24.com.ua/
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/317-19
[Legal Act of Ukraine] (1991). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1060-12
NWPC. http://www.nwpc.dole.gov.ph OECD. http://www.oecd.org/
Oborska, I., and Skrypnyk, A. V. "Model efektyvnosti vysh-choi osvity" [Model efficiency of higher education]. https://drive. google.com/file/d/0B_PCQcfa8_sINEtxVG9YUV9Fc1U/view
"Proekt Kontseptsii rozvytku osvity do 2025 roku" [Draft Concept of education by 2025]. Novyny osvity v Ukraini. http://os-vita.ua/news/43501/
Restuccia, D., and Vandenbroucke, G. "The evolution of education: a macroeconomic analysis" http://search.ebscohost.com/ login.aspx?direct=true&db=buh&AN=89079619&lang=ru&site=b si-live
Rybak, M. P. "Otsinka efektyvnosti finansovoho zabezpech-ennia diialnosti vyshchykh navchalnykh zakladiv" [Evaluation of financial support of higher education]. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ znpnudps_2014_1_21
Student Visa Expert. http://www.studentvisaexpert.com/ Sting, S., and Wulf, Ch. "Education in a Period or Social Upheaval. Educational Theories and Concepts in Central East Europe" http://www.pedocs.de/volltexte/2008/382/pdf/Social_Upheaval_ final.pdf
Satsyk, V. "U poshuku efektyvnoi stratehii rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini (ekonomichnyi aspekt)" [In search of an effective strategy for the development of higher education in Ukraine (eco-
nomic dimension)]. http://www.edu-trends.info/effective-strate-gy-for-higher-education-in-ukraine/
Skrypnyk, A. V. "Osvita, indeks spryiniattia koruptsii ta mo-tyvatsiini modeli koruptsiinoi povedinky" [Education, the index of perception of corruption and corrupt behavior motivational model]. Ekonomika Ukrainy, no. 2 (2010): 59-71.
Skrypnyk, A., and Vdovychenko, A. "Determinanty koruptsii v Ukraini" [Determinants of corruption in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 4 (2009): 19-43.
Shevchenko, L. S. "Finansuvannia vyshchoi osvity: dyversy-fikatsiia dzherel" [Financing Higher Education: diversification of sources]. http://cyberleninka.ru/article/n/finansirovanie-vysshego-obrazovaniya-diversifikatsiya-istochnikov.pdf
Tradingeconomics. http://www.tradingeconomics.com/ Topuniversities. http://www.topuniversities.com Ukraine and IMF. https://www.imf.org/external/country/
ukr/
Worldsalaries. http://www.worldsalaries.org World Bank. http://www.worldbank.org/ Webometrics. http://www.webometrics.info/ World Data of Education. Poland. http://www.ibe.unesco. org/fileadmin/user_upload/Publications/WDE/2010/pdf-versions/ Poland.pdf
Zakharevych, H. O. "Derzhavne kredytuvannia zdobuttia vyshchoi osvity: vitchyznianyi ta zarubizhnyi dosvid" [State loans for higher education: national and international experience]. http://soskin.info/ea/2011/9-10/201117.html
