СВіТОВі ТЕНДЕНЦії ДОСЛіДЖЕНЬ і РОЗРОБОК У СФЕРі БіОТЕХНОЛОГіЙ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 330:338.2+573.6.086.83

СВ1ТОВ1ТЕНДЕНЩТ ДОСЛ1ДЖЕНЬ I РОЗРОБОК У СФЕР! Б!ОТЕХНОЛОГ!Й

© 2017

СВЯТУХА I. А.

УДК 330:338.2+573.6.086.83

Святуха I. А. Свпод тенденцп дослiджень i розробок у сферi бiотехнологiй

Метою статт'> е дотдження взаемозалежност'! м/ж способом I масштабами тдтримки б'ютехнопогЫних розробок, з одного боку, та обраною б'юекономЫною стратегию крани - з ншого. Проанал'вовано масштаби витрат компанш та уряд'в деяких кран на бютехнологЫш досл/дження та розробки, визначено кра'ни-л'дери за показником абсолютних I вдносних витрат. Досл'джено розпод'ш бютехнолопчних дотджень I розробок за сферою 1'х застосування. Встановлено взаемозв'язок м:ж розм:ром I джерелом ф'тансовоI тдтримки бютехнологЫних дотджень та бюекономЫною стратегию,ухваленоюурядомпевноIкрани. Проанал'вованоособливост/розвитку бюеконом'шиврозвиненихкранах,зокрема-у кранах ВеликоI Омки, а також у деяких кранах, що розвиваються. Проведено пор'тяльний анал'в двох тдход1в державного регулювання та тдтримки: «висх/дний» та «низхШний», як тдр'вняються ступенем фнансовоI тдтримки досл'джень у сферI бютехнологш та розвитку бю-

Ключов'! слова: бттехнологп, бютехнолог'1чш дотдження та розробки, боекономка, бшеконом'1чна стратег'1я. Рис.: 4. Табл.: 4. Шбл.: 8.

Святуха 1рина АнатолИвна - астрантка кафедри м'жнародних економiчних в'дносин, Хармвський нацональний утверситет iM. (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украна) E-mail: iryna.sviatukha@gmail.com

i. Н. Караз'ша

УДК 330:338.2+573.6.086.83 Святуха И. А. Мировые тенденции исследований и разработок в сфере биотехнологий

Целью статьи является исследование взаимозависимости между способом и масштабами поддержки разработок в области биотехнологий, с одной стороны, и избранной биоэкономической стратегией - с другой. Проанализированы масштабы расходов компаний и правительств некоторых стран на биотехнологические исследования и разработки, определены государства-лидеры по показателю абсолютных и относительных затрат. Исследовано распределение исследований и разработок в области биотехнологий по сфере их применения. Установлена взаимосвязь между размером и источником финансовой поддержки биотехнологических исследований и биоэкономической стратегией, принятой правительством определенной страны. Проанализированы особенности развития биоэкономики в развитых странах, в частности - в государствах Большой Семерки, а также в некоторых развивающихся странах. Проведен сравнительный анализ двух подходов государственного регулирования и поддержки: «восходящий» и «нисходящий», которые отличаются степенью финансовой поддержки исследований в области биотехнологий и развития биоэкономики.

Ключевые слова: биотехнологии, биотехнологические исследования и разработки, биоэкономика, биоэкономическая стратегия. Рис.: 4. Табл.: 4. Библ.: 8.

Святуха Ирина Анатольевна - аспирантка кафедры международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: iryna.sviatukha@gmail.com

UDC 330:338.2+573.6.086.83 Sviatukha I. A. The Worldwide Trends of Research and Development in the Sphere of Biotechnology

The article is aimed at studying the relationship between the way and scope of support for biotechnology development on the one hand and the chosen bioeconomic strategy on the other. The scale of expenditure by companies and governments in some countries on biotechnology research and development has been analyzed, and the leading states by the indicator of absolute and relative costs have been identified. The distribution of biotechnology research and development by the sphere of their application has been studied. A relationship between the size and source of financial support for biotechnology research and the bioeconomic strategy, adopted by the government of a given country, has been determined. Characteristics of the development of bioeconomy in the developed countries, particularly in the G-7 states, as well as in some developing countries, have been analyzed. A comparative analysis of two approaches to the government regulation and support: «bottom-up» and «top-down», which have a different degree of financial support for biotechnology research and bioeconomic development, have been carried out. Keywords: biotechnology, biotechnological research and development, bio-economy, bioeconomic strategy. Fig.: 4. Tbl.: 4. Bibl.: 8.

Sviatukha Iryna A. - Postgraduate Student of the Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (4 Svobody Square, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: iryna.sviatukha@gmail.com

Розвиток бютехнологш е свиовим трендом, що з кожним роком приводить до розширення ви-користання нових бюлопчних систем як основи для дослцжень та появи нових методiв впливу на них. Саме тому наразi постае проблема оцшки масштабiв та напрямюв бютехнолопчних дослцжень i розробок, осккьки в1д результативност !х виконання залежить успи подальшого практичного використання бютехнологш у рiзних галузях економжи. Актуальшсть обрано! теми полягае не ткьки в необхцносп виявлення кра!н -лiдерiв за обсягами видатюв на бютехнолопчш досль дження та розробки, але й у встановленн найбкьш перспективных напрямюв розвитку галузi бютехнологш як

тако'1, що здатна яюсно змшити шдхц до виробництва TOBapiB та послуг у цкому.

Об'ектом дослцження е сучасш тенденци тдтримки бютехнолопчних дослцжень i розробок у кра'1-нах свпу.

Предметом дослцження е обсяги та шдходи до фшансування бютехнолопчних дослцжень i розробок у державному та приватному секторах.

Метою роботи е встановлення взаемозалежност мiж способом i масштабами тдтримки бютехнолопчних дослцжень, з одного боку, та обраною бiоекономiч-ною стратепею краши - з шшого.

Основою теоретико-методолопчно! та шформа-цшно-емшрично! бази дослГдження стали доповiдi та аналiтичнi матерiали Оргашзаци економiчного сшвро-бГтництва та розвитку, бвропейсько! Комки, зокрема -шдготовлеш в рамках програми «Горизонт 2020», та Ради Шмеччини з бюекономжи. Особливостям розвитку бюекономжи та пiдтримки бiотехнологiчних дослГ-джень присвячено багато робiт сучасних закордонних учених, а саме: Е. Беккера, В. Бжмана, Х. Боуза, П. Джхо-фа, Б. Ель-ЦичаклГ, Р. Карлсона, Н. Каутто, Л. Кеннона, К. МакКормжа, Г. Овербжа, К. Патермана та С. Фанда. Вказану проблему вивчае також низка укра!нських до-слiдникiв, таких як: Т. Груздова, М. Кизим, I. Матюшен-ко, Т. Юхновська та шш1

Бiотехнологiчнi дослiдження та розробки спрямо-ванi на виявлення нових видiв бiотехнологiй i по-шук сфер '1х корисного застосування. Сьогодш не тГльки держави, але й компанГ! iнiцiюють та проводять дослГдження у галузi бiотехнологiй, а отже, питання щодо обсягу фiнансування та об'екпв бiотехнологiчних дослiджень i розробок е досить актуальним.

Лiдером за абсолютними показниками витрат на бютехнолопчш дослiдження та розробки в бГзнес-секторi е США [7]. У 2014 р. американсью компанГ! витратили майже 39 млрд дол. на дослГдження у сферi бiотехнологiй. До п'ятГрки лiдерiв за цим показником також входять Францш, Швейцарiя, Швденна Корея та Нiмеччина (табл. 1).

Проте за вГдносними показниками, а саме - за ви-тратами на бютехнолопчш дослГдження та розробки як частини БЕИБ рейтинг кра!н виглядае iнакшим (рис. 1).

Так, за цим вГдносним показником США знахо-дяться на 5 мющ, поступаючись ШвейцарГ1, ДанГ1, 1рлан-дГ1 та Естони. Словаччина, обiймаючи найнижчу позицiю за абсолютним показником витрат, випереджае Швден-ну Корею, Шмеччину, Японiю, Канаду, Росiю, Австрiю, Австралш, Фiнляндiю, ПАР та Мексику за вГдносним показником.

Окремо! уваги заслуговуе розгляд витрат на бютехнолопчш дослГдження та розробки публiчних ком-панш провiдних европейських кра'ш. За рейтингом, зображеним на рис. 2, найбiльшi швестици в бютехно-логiчнi дослГдження роблять публiчнi компанГ! Велико-

Таблиця 1

Витрати на бiотехнологiчнi дослiдження та розробки в бiзнес-секторi

КраТна Витрати на бютехнолопчш дослщження i розробки, млн дол. ПКС Нк Витрати на бютехнолопчш дослщження i розробки як частина БЕРО1, %

1 2 3 4

США 38565,3 2014 12

Франтя 3267,9 2012 9,1

Швейцарiя 2560 2012 27,8

Пiвденна Корея 1414,4 2014 2,5

Нiмеччина 1344 2015 1,8

Япоыя 1230,1 2010 1,2

Данiя 1082,2 2013 22

lспанiя 801,4 2014 7,9

Бельгiя 660,8 2011 11,3

lталiя 603,8 2014 3,9

Нщерланди 420,2 2010 6,9

Шве^я 411,7 2013 4,2

1зра'1ль 400,5 2010 5,7

lрландiя 380,9 2011 17,2

Канада 308,4 2013 2,5

Роая 223,0 2015 0,9

Польща 189,1 2014 4,5

Чехiя 183,4 2014 5

Австрiя 177,7 2014 2

Норвегiя 152,2 2014 4,9

Австралiя 120,5 2010 1

Фiнляндiя 111,3 2011 2,1

Португалiя 88,5 2014 5

ПАР 69,6 2009 3

Е?

СО

о о

о ^

о_

о

<с

со

<

2 ш

3aKmneHHH ma6A. 1

1 2 3 4

CnoBema 69,2 2014 6

MeKCMKa 35,4 2013 1,1

EcTOHia 30,6 2014 13,2

CnoBanm/iHa 10,5 2011 3,2

npHMiTKa: 1 - BERD (Business Enterprise R&D Spending) - BMTpa™ KOMnaHrn Ha HaywDBO-flocniflHi Ta flocniflHO-WDHCTpyKTopcbKi po6o™. flwepeno: c^afleHO 3a [1].

BMTpaTM, mah flon. nKC

38565,3

4 000 3 500 3 000 2 500 2 000 1 500 1 000 500 0

-1 ♦ 2

♦

♦

♦

nMTOMa Bara, %

30

♦

♦

♦

♦

♦

♦

♦

♦♦

♦

♦

♦

1_I_L^J_I_I_I_I ■ I ■ I ■ I ■ I ■ I ■! ■ I ■ I ■ I_1^1 ■ I » I — I — I ^

♦♦ ♦ ♦

♦

♦

♦

♦

♦

< .E ©

ccccro

•;=;<ux >5 * ?

25

20

15

10

TO

CD

£ 1 ci

CQ

x x 'x 'c; o

" 5<c

— LO

^ .- ci

^S1 x

O

Q.c;ir O

.EE rc a.

(U

x

x<e

EE^-'ci 'c; <

. O

.E S X S

CQ

O tv 2

U

o c; U

PMC. 1. A6conwTHi Ta BigHOCHi BMTpaTM Ha 6ioTexHonomHi flocniflweHHa Ta po3po6KM B 6i3Hec-ceKTopi:

1 - cyKynHi BMTpa™ Ha flocniflweHHfl Ta po3po6KM y c^epi 6ioTexHonorrn, mah flon. nKC; 2 - BMTpa™ Ha 6ioTexHonomHi flocniflweHHfl Ta po3-po6rau ak MacTMHa BERD (npaBa WKana), %. flwepeno: cK^ageHo 3a [1].

Kpa'rna

Be.ni/iKo6pMTaHia OpaHuia HlBeuia HlBei/iuapia flaHia Be^bria Hiflep^aHflM HiMe44MHa l3pa'rnb HopBeria lHwi

692

147

14

■ 59

254

184

556 5 41

384

658

1217

0 200 400 600 800 1000 1200 1400

BMTpaTM, mah flon. CWA

PMC. 2. PewTMHr npoBiflHMX cBponencbKMX Kpai'H 3a o6caroM BMTpaT ny6ni<HHMX 6ioTexHonomHMX KOMnaHiM

Ha flocnifl^eHHa i po3po6KM [2]

E?

QQ O O

o

CL

O <

CO

<

o

u

BI3HECIHQOPM № 6 '2017

www.business-inform.net

5

0

британИ. Нiмеччина за цим показником знаходиться на восьмому мющ, тому очевидно, що значна частина бю-технолопчних дослiджень y цiй краïнi проводиться на базi приватних компанiй, що дозволяe Нiмеччинi поряд з Великобританieю очолювати список найбкьш розви-нутих eвропейських краш y галyзi бютехнологш.

Cьогоднi найбкьш численною бiотехнологiчною галуззю за кiлькiстю наyково-дослiдних проек-тш e сфера охорони здоров'я, зокрема - бюме-дицина та бюфармацевтика. Так, наприклад, y АвстрИ бютехнолопчш дослiдження y сферi охорони здоров'я займають 93% вiд кiлькостi уск дослiджень y галyзi бютехнологш, y БельгИ - 91%, в 1талИ - 90%, y Шмеччиш -82%. Другим напрямком бютехнологш за показником юлькост дослiджень i розробок e виробничi процеси, а третш - скьське господарство (рис. 3).

Державш витрати на бютехнолопчш дослцження та розробки визначаються як сума урядових видаткiв та видатюв y секторi вищо'1 освiти на дослдження y сферi бiотехнологiй [3]. Найбкьший обсяг власних (внутрш-нк) видаткiв на дослiдження та розробки y сферi бютех-нологiй y державному секторi та секторi вищо'1 освiти характерний для Нiмеччини, Швденно'1 Коре'1, РосИ та 1спанИ (табл. 2).

Водночас, якщо розглядати власш (внyтрiшнi) видатки на дослiдження та розробки y сферi бютехно-

KpaÏHa

логiй y державному секторi та секторi вищо1 освiти як частку вiд сукупних державних видаткiв на дослцження та розробки, то лидером за цим вiдносним показником буде Пiвденна Корея, друге мiсце посяде Шмеччина, третe - Iспанiя. Росш, яка потрапила y трiйкy лiдерiв за абсолютним показником власних (внутршнк) видат-кiв на дослiдження та розробки y сферi бiотехнологiй, e шостою за вiдносним показником (рис. 4).

Загалом, цей показник демонстрye значення, яке держава надаe дослцженням i розробкам y сферi бютехнологш. Середнш вiдносний показник власних (вну-тршнк) видаткiв на дослцження та розробки y сферi бютехнологш y державному секторi та секторi вищо'1 освiти за сiмнадцятьма розглянутими крашами стано-вить 8,78% (розраховано як середм арифметичне власних (внутршнк) видаткiв на дослiдження та розробки y сферi бiотехнологiй y державному œ^^i та секторi вищо'1 освiти як частки сукупних державних видатюв на дотдження та розробки).

Варто зазначити, що розмiр державно'1 пiдтримки дослiджень тieï або шшо'1 галyзi бiотехнологiй зумов-лений обраною бiоекономiчною стратегieю, ухваленою урядом певно'1 краши. Так, США, Нiмеччина та Японш розробили деталiзованi стратеги з прискорення ви-користання бiомаси та бюлопчних наук. Iншi держави, таю як Канада або 1талш, дшть бкьш прагматично i за допомогою сво'к стратегiчних докyментiв намагаються

Авс^я Бeльгiя Iтaлiя Hiмeччинa Kaнaдa Пiвдeннa Kopeя Aвcтpaлiя Фpaнцiя Пoльщa Естошя Пopтyгaлiя

Cлoвeнiя

mmmmmmmmmmmmrn.х

Ш

Ш

4 S 4 S

7 S

2C

4C

6C

SC ICC

n^oMa Bara, %

Рис. 3. Розподш бiотехнологiчних дослiджень i розробок за сферою застосування:

1 - охорона здоров'я; 2 - стьське господарство; 3 - харчова npow^MOBirib; 4 - природы ресурси; 5 - довшля; 6 - виробничi процеси; 7 - бюшформатика; 8 - шше.

Джерело: складено за [1].

2

3

б

C

Власн (внутрiшнi) видатки на дослiдження та розробки у сферi бiотехнологiй у державному сект^

та секторi вищоТ освiти

КраТна Власнi (внутрiшнi) видатки на дослщження та розробки у сферi бiотехнологiй у державному сект^ та секторi вищоТ освiти, млн дол. США ПКС Власж (внутршш) видатки на дослщження та розробки у сферi бютехнологш у державному сект^ та секторi вищоТ освгги як частка сукупних державних видатмв на дослщження та розробки, % Нк

^вденна Корея 3017,6 20,61 2014

Нiмеччина 6764,3 20,52 2012

lспанiя 1367 15,14 2014

lрландiя 108,7 11,83 2013

Бельпя 398,5 11,75 2013

Росiя 1715,1 10,69 2015

Чехiя 267,6 9,36 2014

Нiдерланди 110,9 7,28 2010

lталiя 285,1 7,24 2013

ПАР 122,9 6,06 2009

Словаччина 33,3 6,03 2011

Польща 266,5 5,56 2014

Фiнляндiя 119 5,41 2011

Норвегiя 44,1 5,02 2014

Порту^я 68,4 3,43 2014

Данiя 56,8 2,02 2014

Словенiя 4,4 1,29 2014

Джерело: складено за [1].

20,6 20,5

Питома вага, %

25

20 15 10 5

15,1

О

11,8 11,8 10,7

3,4

7,3 7,2 6,1 6,0 5,6 5,4 50

2,0 1,3

ш ш

ГС ГС гс о. га га гс гс гс

*и 'х < X '□I

о ш X га с ^ .а X ш га

о_ !Т га Ц' с; ГС ^ х ё ей

^ Ш Ч X Ц' га со О ^ и О с О X н О С

гс гс Кража

I

та

О

и

Рис. 4. Власш (внутршж) видатки на дослiдження та розробки у сферi бiотехнологiй у державному сект^ та секторi вищоТ освiти як частка сукупних державних видатмв на дослiдження та розробки [1]

посилити гснуючий приватний сектор г дослгдження з бюджетним фшансуванням.

Перша група кра!н, до яко!, окрГм вищеназва-них США, НГмеччини та ЯпонГ! входять також Фшляндш, Норвеггя та НГдерланди, застосовуе «низхГдну» бГоекономГчну стратегГю. Це означае, що розвиток бГоекономГки зумовлений, перш за все, державною полГтикою, яка спрямована на розробку страте-

гш та планГв для формування та поширення економГки, засновано! на активному використанш бГотехнологГй.

НГмеччина мае стратегГю «Бюекономка 2030», яка окреслюе нацюнальний пГдхГд до постнафтово! економГки. Виконання стратеги координуе Федеральне мшс-терство освГти та наукових дослГджень, яке, крГм того, заснувало Нащональну бГоекономГчну раду, яка вГдповГ-дае за розробку релевантних пропозицГй для розгляду урядом. 1ншГ краши адаптували так звану «низхГдну»

0

стратегш розвитку нацюнально! бiоекономiки та зо-середилися на оргашзащ! дослiдницьких програм на основi державного та спкьного - державного та приватного - фшансування (Фiнляндiя, Норвегiя). У Нидерландах функцiонуе чотирьохсторонне сшвробиництво мiж державою, НДДКР, бiзнесом i громадськими орга-нiзацiями, якi разом розвивають стале виробництво на базi бiотехнологiй.

До друго! групи кра!н, якi використовують «висхц-ну» стратегш розвитку бюекономши, окрiм Канади та 1тали, входять Бельгiя та Францiя. Насамперед, вони орь ентованi на шщттиы, якi фшансуються та пщримуються промисловiстю або мiсцевими органами влади, осккьки вважають, що на нацюнальному рiвнi уряди вичерпали себе у сферi розробки базових умов через «посшне» фь нансування та впровадження рiзних стимулiв (екологiчнi закупки, пiльговi тарифи для бiоенергетики та ш.). Так, наприклад, у Бельги Уряд Фландрп розробив стратегiю, спрямовану на заохочення шнуючих i майбутни ключо-вих суб'ектiв у сферi бюекономши визначати та викорис-товувати релевантш можливостi самостiйно [4].

У табл. 3 показано особливост пiдходiв до стра-тегiчного розвитку бiоекономiки в 6С i кра!нах Велико! Сшки.

Кра!ни, що розвиваються, також намагаються за-класти пiдвалини розвитку свое! бюекономши у виглядi

ухвалення стратепчних документiв та визначення прю-ритетних напрямкiв розвитку бiотехнологiй (табл. 4).

ВИСНОВКИ

Очевидно, що бiоекономiчнi стратеги та системи стимулiв розвитку прюритетних бiотехнологiй в^д^з-няються одне в1д одного в рiзних кра!нах. Проте фактором, який об'еднуе вй вищезазначеш кра!ни (не обмеж-уючись ткьки ними), е визнання бютехнологш одними з ключових високоефективних технологш (Key Enabling Technologies) з широкою сферою використання.

Бютехнолопчш дослiдження займають велику частку в дослiдженнях i розробках, що фшансують-ся державами свпу та на основi державно-приватного партнерства. У провцних кра!нах свпу зокрема, кра!-нах 6С-15 основана увага бютехнолопчних дослiджень зосереджена на питаннях охорони здоров'я та фармацевтики. Проте в кожнш кра!нi е власш особливостi та прiоритети розвитку бютехнологш.

Розвиток бютехнологш регламентуеться та шд-тримуеться законодавчими актами як провцних держав свпу, так i тих, що розвиваються, а саме, прийнят-тям стратегiй, концепцiй, закошв тощо. З метою розвитку бютехнологш у свт використовуеться два шдходи державного регулювання та шдтримки: «висхiдний» та «низхiдний», якi в^д^зняються ступенем фiнансово!

Таблиця 3

Огляд бiоекономiчних стратегiй €С i краУн Велико! Сiмки

КраУна / Об'еднання Назва стратеги Ключовi виконавчi суб'екти Основш сфери фiнансування

Канада «Зростання вперед» («Growing Forward») Мiнiстерство сiльського господарства Дошдження та розробки у сфер1 поновлюваних ресурав та бiоматерiалiв, бiоенергетика

ее «1нновацп для сталого розвитку» («Innovating for Sustainable Growth») Генеральна Дирекцiя з науки, дослщження та iнновацiй Дослiдження i розробки (Горизонт 2020), державно-приватнi партнерства

Франтя Пакет регламентую-чих документ1в у сфер1 бiоекономiки Мастерство екологГ!, Мiнiстерство дослiджень Бюенергетика, екологiчно чист1 х1м1чн1 речовини, кластери, циркулярна економка1

Ымеччина 1. Стратепя з дослiджень у сфер1 бiоекономiки. 2. Полiтика стратеги з бюекономши 1. МУстерство дослiджень. 2. Мiнiстерство сiльського господарства Дошдження i розробки з харчово'! безпеки, стале стьське госпо-дарство, здорове харчування, виробничi процеси, бюенергетика

Великобритаыя Пакет регламентуючих документiв у сфер1 бiоекономiки Парламент, Департаменти енерги та шмату, довшля, транспорту та бiзнесу Бiоенергетика, науковi дослiдження i розробка технологiй у сфер1 стьського господарства

1тал1я Бiоекономiчна стратегiя вщсутня - Участь у програмах ее

Япоыя Виробничi стратегГ! та стратегГ! утил1зацГ! бюмаси Кабшет Мiнiстрiв Япони, Нацiональна рада з порядку використання бюмаси Дослiдження та розробки, циркулярна економка, регiональний розвиток

США 1. Концеп^я бiоекономiки (Bioeconomy Blueprint). 2. Закон про стьське госпо-дарство 1. Виконавчий офк Президента США. 2. МУстерство сiльського господарства США 1. Науки про життя (бюмедицина). 2. Сiльське господарство

Е?

GQ

о о

о

Q_

О <

СО

<

ш

Примiтка: 1 - циркулярна економта - загальна назва дiяльностi, спрямовано! на енергозбереження, регенеративне екологiчно чисте виробництво та споживання.

Джерело: складено за [5; 8].

Огляд бiоекономiчних стратегiй краж, що розвиваються

КраТна Перспективы ^y3i Бiоекономiчнi стратеги Стратепчш цiлi Цiльовi сектори

Кешя Новин технологи' Нацюнальна стратегiя з бiопiратства1 (2011 р.), Нацюнальна стратепя розвитку бiотехнологiй (2006 р.) Економiчний розвиток, пiдвищення добробуту, безпека здоров'я, продо-вольства та навколишнього середовища Сiльське господарство, охорона здоров'я

Танзашя Новин технологи' Нацюнальна полита з бютехнологш (2010 р.) Економiчний розвиток, подо-лання йдносп, продовольча безпека Стьське господарство, охорона здоров'я

Уганда Бюенергетика, новггш технологи' Стратегiя з енергп бiомаси Уганди (2014 р.), Нацюнальна политика з бiотехнологiй та бюбез-пеки (2008 р.), Полiтика з поновлюваноТ енергИ' Уганди (2007 р.) Безпека здоров'я, енергетич-на та продовольча безпека, конкурентоспроможнiсть, економiчний розвиток, подо-лання б|дност1, збереження довкiлля Стьське господарство, агрономiя, охорона здоров'я

Нам|б1я Дошдження та роз-робки Нацюнальна програма з дошджень, науки, технологш та ¡нновац|й (2015 р.) Соцiально-економiчний розвиток, пiдвищення добробуту, конкурентоспроможшсть, безпека здоров'я, водопоста-чання, енергетична та продо-вольча безпека, управлшня екосистемою Стьське господарство, енергетика, рибне господарство, охорона здоров'я

Н1гер1я Бiоенергетика Полита та стимулюван-ня розвитку бюпалива (2007 р.) Замiщення органiчного палива, створення робочих мкць, розвиток стьських та сiльськогосподарських територiй, трансфер технологш Енергетика, агропро-мисловий та паливний сектори

Колумб1я Нов1тн1 технологй' Полiтика комерцiйного розвитку бютехнологш та сталого використання бiорiзноманiття (2011 р.) Економiчний розвиток, пiдтримка нацiонального виробництва, конкурентоспроможшсть Енергетика, агропро-мисловий сектор, кос-метична галузь, охорона здоров'я

Парагвай Новин технологи' Нацюнальна полита та програма Парагваю у сфер1 стьсько- та лiсогосподарських бiотехнологiй (2011 р.) Великi соц1альн1 виклики, розвиток стьських територш, подлання б1дност1, конкурентоспроможшсть, продовольча безпека Стьське та лiсове госпо-дарство

1ндонез1я Бiоенергетика, еконо-мiка на основi викори-стання бiотехнологiй, дошдження та роз-робки Велика стратепя з сть-ського господарства (2015 р.), Нацюнальна полита з енергетики (2014 р.) Економiчний розвиток, безпека здоров'я, енерге-тична та продовольча безпека, шклюзивний розвиток, еколопчна сталiсть Енергетика, агропромис-ловий сектор

Прим1тка: 1 - бютратство - практика патентування транснацюнальними корпорацiями pi3HMX медичних, сiльськогосподарських та шших ноу-хау, що е надбанням аборигенних культур. Джерело: складено автором за [6].

mgrpMMKM gocAig»eHb y c^epi öioTexHOAorin Ta po3BMTKy 6ioeKOHOMÎKM. ■

AITEPATyPA

1. Key biotechnology indicators // Official website of the Organisation for the Economic Co-operation and Development. URL: http://www.oecd.org/sti/inno/keybiotechnologyindicators.htm

2. R&D spending of public biotech companies in European countries 2013. Statista // The Statistics Portal. URL: https://www. statista.com/statistics/215223/european-countries-based-on-public-biotech-company-rundd-spending/

3. Key biotechnology & nanotechnology indicators: a comparison 2013 // Official website of the Organisation for the Economic Co-operation and Development. URL: https://www.oecd. org/sti/biotech/ KNI_KBI_Nov_2013.pdf

4. Review of bioeconomy strategies at regional and national levels/G. Overbeek, E. de Bakker, V. Beekman and others // BioSTEP. URL: http://www.bio-step.eu/fileadmin/BioSTEP/Bio_documents/ BioSTEP_D2.3_Review_of_strategies.pdf

5. Dieckhoff P., El-Cichakli B., Patermann C. Bioeconomy Policy (Part I). Synopsis and Analysis of Strategies in the G7/Ger-man Bioeconomy Council. Berlin: Office of the Bioeconomy Council, 2015. 58 p.

<

О ш

6. Fund C., Dieckhoff P., El-Cichakli B., Patermann C. Bio-economy Policy (Part II). Synopsis of National Strategies around the World/German Bioeconomy Council. Berlin: Office of the Bioeco-nomy Council, 2015. 134 p.

7. Carlson R. Estimating the biotech sector contribution to the US economy. Nature Biotechnology. 2016. No. 34. P. 247-255.

8. McCormick K., Kautto N. The bioeconomy in Europe: an over view. Sustainability. 2013. No. 5. P. 2589-2608.

Науковий керiвник - Матюшенко I. Ю., доктор економiчних наук, професор кафедри мiжнародних економiчних вщносин Харшського нацюнального ушверситету iменi В. Н. Каразша

REFERENCES

Carlson, R. "Estimating the biotech sector contribution to the US economy". Nature Biotechnology, no. 34 (2016): 247-255.

Dieckhoff, P., El-Cichakli, B., and Patermann, C. Bioeconomy Policy (Part I). Synopsis and Analysis of Strategies in the G7. Berlin: Office of the Bioeconomy Council, 2015.

Fund, C. et al. Bioeconomy Policy (Part II). Synopsis of National Strategies around the World. Berlin: Office of the Bioeconomy Council, 2015.

"Key biotechnology & nanotechnology indicators: a comparison 2013" Official website of the Organisation for the Economic Co-operation and Development. https://www.oecd.org/sti/ biotech/ KNI_KBI_Nov_2013.pdf

"Key biotechnology indicators" Official website of the Organisation for the Economic Co-operation and Development. http://www.oecd.org/sti/inno/keybiotechnologyindicators.htm

McCormick, K., and Kautto, N. "The bioeconomy in Europe: an over view". Sustainability, no. 5 (2013): 2589-2608.

"R&D spending of public biotech companies in European countries 2013. Statista" The Statistics Portal. https://www.statista. com/statistics/215223/european-countries-based-on-public-bio-tech-company-rundd-spending/

"Review of bioeconomy strategies at regional and national levels". BioSTEP. http://www.bio-step.eu/fileadmin/BioSTEP/Bio_ documents/BioSTEP_D2.3_Review_of_strategies.pdf

E? m о о

о

Q_

О <

СО

<