CC BY
28
Св^оглядш аспекти феномену лщерства: до постановки проблеми Worldview Aspects of Leadership Phenomenon: Problem Statement
Тетяна Данилова 1, Галина Салата 2 Tetiana Danylova, Halyna Salata
1 National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine 15 Heroiv Oborony Street, Kyiv, 03041, Ukraine
2 College of Kyiv University of Culture
20 Chygorina Street., Kyiv, 01042, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.28-7 LCC Subject Category: B69-99
Received 15.10.2017 Accepted 18.11.2017 Published online 22.11.2017
Corresponding Author: Tetiana Danylova, danilova_tv@ukr.net
© 2017 The Authors. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License liULJ
Анотац1я. У новому тисячол^т нагальна потреба в ефективному лщерс^ стае очевидною як школи рашше. Глобалiзацiя як процес i наростаюча тенденцiя нашого часу стрiмко набувае загальносвтового масштабу, породжуючи новi суперечливi наслiдки. Сучасний свiт потребуе нового поколшня лiдерiв в освiтi, бiзнесi, урядових та неурядових структурах, вщповщальних, вiдкритих, цiлiсних, мужнiх, здатних до критичного мислення особистостей, як визнають спiльну мiсiю всього людства i прагнуть зробити свiй внесок у створення кращого майбутнього. У статт зроблено спробу проаналiзувати певнi свтоглядш аспекти феномену лiдерства.
Ключов1 слова: лщер; лiдерство; свiтогляд; тунелi реальности критичне мислення; прийняття рiшень.
Abstract. In the new millennium, the urgent need for effective leadership becomes more apparent than ever before. Rapidly developing processes of globalization, in the context of societies moving from modernity toward postmodernity, generate more and more contradictory effects. The contemporary world requires a new generation of leaders in education, business, government and non-governmental structures, responsible, open, integral, courageous, capable of critical thinking individuals who recognize the common mission of all humankind and seek to contribute to a better future. The paper attempts to analyze certain worldview aspects of leadership phenomenon.
Keywords: leader; leadership; worldview; reality tunnels; critical thinking; decision making.
ВСТУП
Сучасна свггова стльнота потребуе ново'' ге-нерацп лiдерiв, здатних ефективно вщповща-ти на виклики сьогодення. Глобалiзацiя як процес i наростаюча тенденщя нашого часу с^мко набувае загальносвiтового масштабу, породжуючи новi суперечливi наслiдки. Сучасна епоха вимагае ново'1 парадигми у вщно-синах мiж народами i державами, ново'1 гео-полпично'' конструкцп свггобудови, безпеч-но'1 для всього свггу i окремих його частин. З
одного боку, спостер^аеться економiчна, те-хнологiчна, iнформацiйна штегращя св^ово'' спiльноти, а з шшого, посилення штеграцп веде до зростання культурно'' самосвщомость Виникае конгломерат вщмшних за своею к-торiею, традищями, мовами, релiгiями куль-турних соцiумiв, якi розвиваються, взаемодь ють i впливають один на одного. Цим вщнос-но самостiйним i самобутшм соцiумам доводиться спiвiснувати в единому шформацш-ному просторi [3].
Сьогодш феномен лщерства е одним з найдо-слщжувашших питань, яке синтезуе в собi практично вс змiни, що вщбуваються як на рiвнi особистостi, так i на рiвнi суспiльства. Найбыьшу зацiкавленiсть дослiдникiв ви-кликае лщерство в тих сферах, якi е особливо важливими для людства. У контекст вивчен-ня багатогранних аспектв лiдерства важли-вим е дослщження свiтогляду лiдерiв. Свпю-гляд - це споаб описування свiту та життя в ньому, як з позицп того, що е в дшсносп, так i з позицп того, якою ця дiйснiсть повинна бути. Певний свггогляд - це сукупшсть переко-нань, що включае обмежувальнi висловлю-вання та припущення щодо того, що кнуе i що не мае кнувати (як у дiйсностi, так i в принциш), якi об'екти чи досвщ е хорошими, а як поганими, якi цiлi, поведiнка та вщноси-ни е бажаними, а яю - небажаними. Тобто, свь тогляд - це «сукупшсть припущень про реа-льшсть», «оргашзацшний принцип для сприйняття та поведшки» [6].
Кожен з нас мае свш св^огляд та особисту iсторiю сприйняття реальность Наш свггогляд поеднуе в собi культурш та особисп пе-реконання, припущення, цiнностi та ще!', за-вдяки яким ми формуемо карти чи моделi реальность Наш свггогляд укорiнено у колекти-вному досвiдi суспiльства. Ми штерпретуемо цей досвiд в шдивщуальному свiтоглядi. На практицi ми використовуемо наш свггогляд, не обов'язково усвщомлюючи це, для форму-вання складних концептуальних рамок, якi органiзовують нашi уявлення про те, хто ми, та про свит, в якому ми живемо. Розумшчи власний св^огляд, лiдер покращуе свою зда-тшсть взаемодiяти з iншими. Це особливо важливо, оскiльки свiтогляд мае величезний вплив на кожен аспект життя - це той канал, через який ми штерпретуемо реальшсть ь вь дповiдно, дiемо в нш.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Свiтогляд лщера вiдiграе важливу роль у ви-значеннi результатiв його життя та дiяльнос-тi. Як лiдер «бачить свiт» визначае те, «що вш робить», i «що вiн робить» визначае те, «що вiн отримуе» в результатi. На думку С. Ковь все на свiтi створюеться двiчi. 1снуе перше (уявне) i друге ^зичне) творiння. Визнаючи принцип двох творшь i беручи на себе вщпо-вiдальнiсть i за те, i за iнше, лщери рухаються «вiд внутрiшнього до зовшшнього» i розши-
рюють свое коло впливу. I навпаки, якщо вони вщмовляються вщповщати за перше тво-рiння, то втрачають вплив [2]. Ставлення ль дера до ситуацп, оцiнка та поведiнка базу-ються на його свiтоглядi.
За словами А. Ейнштейна, значнi проблеми, з якими ми стикаемося, не можуть бути вирь шенi на тому ж рiвнi мислення, на якому ми знаходилися, коли !х створювали. З розвит-ком особистосп змiн зазнае i п свггогляд. Через призму свггогляду ми маемо справу зi змiнами, складшстю, плутаниною та конфль ктами. У момент, коли в межах певного свггогляду ми вже не в змозi знайти устшш рь шення, вiдбуваеться змiна свiтоглядних парадигм. Розум активуе складнМ системи мислення для виршення нових проблем. Вщпо-вiдь на важливi життевi питання залежить вiд рiвня зрiлостi людини. Рiзнi рiвнi зрыосп передбачають виникнення рiзних рiвнiв свь тогляду. Необхiдно зазначити, що немае «правильного» або «неправильного» свпю-гляду. Кожен з них е ушкальним. Проте кну-ють аналогiчнi моделi свiтогляду, якi призво-дять до схожих занять та патершв поведшки [8].
Ми ва дiемо в межах наших власних тунелiв реальность Кожний тунель реальностi спов-нений тдсвщомих психологiчних фiльтрiв, що просшють вхiдну iнформацiю, формуючи певну модель сприйняття свпу, створену людським розумом i нетотожну невербальнiй реальностi. Кожна з цих моделей вимагае вщ нас вважати найважливiшою та абсолютно ктинною певну iнформацiю i з повагою ста-витися лише до певного класу сигналiв, якi пройшли крiзь нашi фiльтри [10]. Все шше може бути не просто про^норовано, але на-вiть i спростовано. Якщо концепцп, погляди, ще! людини не вiдповiдають дiйсностi, то ду-же часто пiд сформоваш стереотипи тдганя-ють саму дшсшсть. Ця форма захисту i внут-рiшнього опору виявляеться дуже стшкою i майже непереборною: «Я не м^ помилитися. Все, що казали меш мати, батько, влада, тра-дицп, релiгiйнi дiячi тощо, вiрно i буде завжди вiрним». Ця гра в те, що «я завжди правий», може поширюватися на ва сфери життя: ви-ховання, подружне життя, професiю, науку, политику, релiгiю тощо. Зазвичай концепцп, погляди, переконання люди обер^ають вiд перевiрки дiйснiстю тим, що вважають цю дшсшсть недостовiрною або iнтерпретують п в дусi сво!х же концепцш [9]. Подiбна реакцiя
свщчить, що кнуе не одна едина об'ективна реальшсть, а 'х множина, яку ми сприймаемо ^зь фiльтри наших концепцш i поглядiв.
Свiт багатоманiтний сенсорними проявами, але люди можуть усвщомити лише незначну 'х частку, створюючи сво'' власнi карти реальность що окреслюють свiт, в якому вони пе-ребувають, i визначають сенс 'х життя [5]. Пщ час побудови Шартрського собору майже вс мiстяни повиннi були брати в цьому участь. Перехожий запитав у трьох з них: «Що ти ро-биш?». Перший пробурмо^в: «Роблю важку роботу», другий сказав: «Заробляю на хлiб родинi», а третш з гордiстю вiдповiв: «Я бу-дую Шартрський собор!». Дуже вузькi пере-конання та штереси зроблять сприйняття свiту нецiкавим, передбачуваним i безрадк-ним. Долаючи однобiчнiсть сприйняття, ви-ходячи за меж власно'' емiчноi' реальностi, людина усвщомлюе, що свiт значно бiльший за й уявлення про нього. Рiзниця полягае не в самому свт, а в тих фiльтрах, через яю ми йо-го сприймаемо.
Отже, кожна людина формуе свою ушкальну реальшсть, i всi й дй спираються на особисп-сну модель свггу, що визнаеться як едина к-тинна реальшсть. Таким чином, людина створюе карту, а вiрить, що це реальна тери-торiя. Лщеру необхiдно вийти за межi свого тунелю реальностi, пiднестися над проблемою, аби виршити й.
Осюльки наш свiтогляд значною мiрю визна-чае, як ми управляемо людьми та самими собою, а моделi свiтогляду суттево рiзняться, iснуе i розма'ття думок щодо лiдерства. Мо-делi лщерства можна розглядати уздовж пе-вного континууму. На одному юнщ континууму знаходиться авторитарна модель влади. На шшому кiнцi - лщери, якi сприймають свiт як взаемопов'язану реальшсть, ставляться до шших з повагою та умотивоваш на служшня суспiльству.
Багато людей вважають, що бути лщером - це бути просто першим, найбыьшим або наймо-гутнiшим. Лiдерство в органiзацiях мае шше i бiльш значуще визначення. Лщер - це той, хто намагаеться встановити напрямок руху i впливае на людей, яю слщують цим напрям-ком (можна бути лщером як для себе самого, так i для шшо'' людини, групи, оргашзацй, стльноти). За словами Д. Ейзенхауера, «Ль дерство - це мистецтво, яке дозволяе приму-
сити людину робити те, що вам хочеться, тому що вона сам хоче це зробити».
У новому тисячолгт нагальна потреба в ефективному лщерсга стала очевидна як ш-коли ранiше. У багатьох випадках брак лщерства призводить до проблем в етичнш пло-щиш, у соцiальнiй вiдповiдальностi, корпора-тивнш культурi, та, навiть, у релМйних спi-льнотах. Лiдери, якi служать суспiльству, ус-вiдомлюють свою вщповщальшсть перед iн-шими i перед нашою планетою в цiлому та умотивоваш на створення кращого свпу. Лi-дерство - це залучення до кторй, оскiльки все наше життя е метанаративом, який склада-еться з менших наративiв. Лiдер веде людей за собою, пропонуючи 'м стати частиною к-торй, в яку вш вiрить, - кторй, яка потенцiйно буде охоплювати все 'х життя. Лiдер повинен бути в змозi ясно розповiсти, як вш сам став частиною ще'' iсторй, настiльки сильно вiн захоплений даною iсторiею, чому залишив все шше, щоб стати й частиною.
Як писав Лi Якокка, «суть бiзнесу можна звес-ти до трьох ^в: персонал, продукт, прибу-ток. Якщо у вас проблеми з першим пунктом, про два шших можна забути». Адже людський фактор е найнепередбачувашшим i наймогу-тнiшим фактором, здатним змшити хiд будь-яко'' подй. Сьогоднi, в iнформацiйну еру, будь-яка успiшна органiзацiя повинна якомога бь льше сприяти розкриттю i розвитку потенцi-алу кожного з члешв команди, мотивуючи 'х, осюльки люди з 'х знаннями та вмшнями е важливим ресурсом оргашзацй. Одшею з ос-новних функцш лiдера е мотивування сво'х пщлеглих/послщовниюв у напрямку вико-нання завдань пщприемства, а також профе-сшного та персонального розвитку членiв колективу. Управлшня результативнiстю сво'х пiдлеглих е ключовими навичками справжнього лщера.
Без навичок критичного мислення неможли-во уявити собi сучасного лiдера. Здатшсть критично сприймати та самостiйно ощнюва-ти iнформацiю лежить в основi правильного прийняття рiшень та формування ефектив-них стратегiй розвитку на вах рiвнях — вiд особистого до загальнодержавного i глобального. Критичне мислення - це здатшсть чь тко i рацiонально мислити; знати, що робити, у що вiрити; розумгти логiчнi зв'язки мiж iде-ями; iдентифiкувати, будувати та оцшювати аргументи; виявляти невiдповiдностi та зага-льнi помилки в мiркуваннях; систематично
виршувати проблеми; визначати актуаль-шсть та важливкть щей; обГрунтовувати власнi вiрування i цшносп. Подiбнi вмiння е вкрай необхщними для успiшного лiдера.
Успiшнi лщери добре обiзнанi з альтернатив-ними точками зору (хоча i не приймають уах поглядiв) з неемотивно!', але емоцшно-штелектуально'', неупереджено!', аналггачно! точки зору. Вони приймають ршення, спи-раючись на об'ективнi висновки та науковi здобутки. Критичне мислення застосовуеться кожного разу, коли виникае потреба вирши-ти проблему. Це вщбуваеться регулярно на вах рiвнях лiдерствa. Поганi рiшення майже завжди негативно впливають на дшову ефек-тивнiсть. Щоб мiнiмiзувaти цей ризик, висо-копродуктивнi оргaнiзaцГi покладаються на сво'х лiдерiв, якi мають бути критичними ми-слителями.
Фактично, як пщтверджують сучaснi досль дження, критичне мислення е найважливь шим вмшням лiдерiв [7]. Сьогоднi критичне мислення е одшею з базових навчальних дис-циплiн в унiверситетaх багатьох англомовних кра'н. Студентiв навчають уважно читати те-ксти, проявляти методолопчний сумнiв, зна-ходити слaбкi мкця як у чужих, так i у сво'х власних аргументах, працювати з поняттями, чiтко й обГрунтовано висловлювати сво!' думки. Дослщження, проведеш у перiод 1985 -2016 рр., наочно продемонстрували, що лще-ри з розвиненим критичним мисленням ме-нше помиляються i досягають кращих результат, нiж ть хто мае дефiцит у навичках критичного мислення. Дослщники зауважу-ють, що нишшшм i мaйбутнiм лщерам не ви-стачае навичок критичного мислення, необ-хiдних для XXI столбя [1].
ВИСНОВКИ
Сучасний свит потребуе досвiдчених лiдерiв, якi спроможш вирiшувaти склaднi нацюна-
льнi та глобальш проблеми. Задоволення на-гально'' сощально' потреби чи вирiшення проблеми суттево вiдрiзняеться вiд постановки задач або здшснення формального керiв-ництва. Нaвiть, здавалося б, найпростМ змi-ни вимагають декiлькох стратегш в декiль-кох сферах, враховуючи вектори штереав за-цiкaвлених сторш [4]. Ефективнi лiдери часто змушеш працювати в умовах складних i погано оргaнiзовaних соцiaльних контекспв. За таких умов потрiбний i новий тип лiдерa, який мислить системно, мае глибокий вплив на окремих шдив^в i групи, мобiлiзуе ресур-си, створюе новi контексти i нову мету для успiшноi взаемодп всiх aкторiв процесу. Подi-бш контексти вимагають вiд лiдерiв незль ченно'' кiлькостi критично важливих страте-гiчних, оргaнiзaцiйних та фiнaнсових ршень. Процес прийняття рiшень е складним, особливо для тих, хто займае лщерсью позицп. Неадекватне ршення може негативно впли-нути на суть справи, вщвернути вiд лщера, спричинити загрозу iншим людям. Сучасш лiдери повиннi бути добре обiзнaними з системами прийняття ршень, а також з етични-ми стандартами та принципами, i мати муж-нiсть приймати рiшення, осюльки це е клю-човим компонентом для лщера.
Нагальною потребою е створення i впрова-дження трансцисциплшарних навчальних програм, спрямованих на подготовку наступ-ного поколiння лiдерiв в освт, бiзнесi, уря-дових та неурядових структурах, вщповща-льних, вщкритих, цiлiсних, мужнiх, здатних до критичного мислення особистостей, яю визнають стльну мiсiю всього людства i пра-гнуть зробити свiй внесок у створення кра-щого майбутнього. «бдиний спосiб розшири-ти межi можливого - це зробити крок у немо-жливе», - стверджував А. Кларк.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Bates, S. (2017, September 19). 2017 Leadership Trends: A gap in Critical Thinking Skills. Retrieved
from https: / /www.bates-communications.com/bates-blog/2017-leadership-trends-a-gap-in-critical-thinking-skills
2. Covey, S. (2004). The 7 Habits of Highly Effective People: Powerful Lessons in Personal Change. New
York: Free Press.
3. Danylova, T.(2016). The Theory of Civilizations Through the Lens of Contemporary Humanities.
Anthropological Measurements of Philosophical Research, 9, 55-62. doi: 10.15802/ampr2016/72231
4. Danylova, T., & Salata G. (2016). Reorganization Asymmetry of Universal Information Centers in
Ukraine: An Attempt at Civilizational Communication Analysis. Research Revolution, 4(10), 1-4.
5. O'Connor, J., & Seymour, J. (1993). Introducing NLP: Psychological Skills for Understanding and
Influencing People. London: Element.
6. Koltko-Rivera, M. (2004). Leadership and Worldview: What in the World I a Worldview? Review of
General Psychology, 8(1), 3-58.
7. Sanscartier, M. (2013, September 26). Leadership - The Importance of critical Thinking. Retrieved
from http://www.marchfifteen.ca/leadership-the-importance-of-critical-thinking/
8. Worldview Intelligence. (2015, February 20). Understanding Worldview and How It Impacts Us As
Leaders and Hosts. Retrieved from
https://worldviewintelligence.com/2015/02/20/understanding-worldview-and-how-it-impacts-us-as-leaders-and-hosts/
9. Wilson, R., & Regardie, I. (2016). Prometheus Rising (2nd ed.). Grand Juction: New Falcon
Publications.
10. Wilson, R. (1991). The New Inquisition. Phoenix: Falcon Press.
