CC BY
22
(Fr.) Fr., Strobilomyces floccopus (Vahl. ex Fr.) P. Karst.) занесены в Красную книгу Украины. Проведено систематический и экологический анализы микофлоры района исследований.
Ключевые слова: микофлора, макромицеты, Национальный природный парк.
Bazyuk-Dubey I.V. Micoflora of the national nature part "Hut-sulshchyna"
As a result of micological researches of the National nature park "Hutsulshchyna" was found 202 species macromycetes that belong to 96 genera, 35 families, 10 orders and 2 classes. Out of those 5 species (Anthurus archeri (Berk.) E. Fischer, Grifola umbellata (Fr.) Pilat, Hericium coralloides (Fr.) Gray, Sparassis crispa (Fr.) Fr., Strobilomyces floccopus (Vahl. ex Fr.) P. Karst.) are included in to the Red data book of Ukraine. It was made a systematic and ecological analyses of micoflora of the researched region.
Keywords: micoflora, macromycetes, National nature park.
УДК 630*27 Acnip. Т.В. Бондаренко1;
студ. Т.М. Музика - НЛТУ Украти, м. nbßis
СВИДИНА В Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "МЕДОБОРИ"
Розглянуто особливосп росту свидини кров'яно! (Swida zanguinnea) в тдлюку сущльних i часткових люокультур Захщного Люостепу (на прикладi насаджень, створених до заснування заповщника "Медобори"). Охарактеризовано загальш риси технологи створення таких культур. Запропоновано напрямки використання досль джень за програмою "Лггопису природи" в люогосподарському та садово-парковому виробницт.
Ключовi слова: свидина кров'яна (Swida zanguinnea), лiсовi культури, заповщ-ник, Захщний Лiсостеп.
Рщ свидина (Swida) родини деренових (Cornaceae) у флор1 Украши представлений чотирма видами (з 40, описаних дендрологами): свидина бша (S. alba), свидина кров'яна (S. zanguinnea), свидина паросткова (S. stolonifera), свидина швденна (S. australis). У природних люах поширена свидина кров'яна - по всш Укра1ш, кр1м Криму, i швденна - в прському та швденно-му Криму. У суцшьт та частков1 л1сов1 культури Зах1дного Л1состепу i Ль состепу загалом, а також у люомелюративш насадження у Степу порiвняно широко вводилась свидина кров'яна, зокрема i на землях Держлiсфонду, що згодом були оголошенi заповiдними.
Свидина кров'яна росте 1-4-метровим кущем iз розлогими, спочатку зеленими, а приблизно вщ середини лiта - буро-червоними пагонами (звщси назва - кров'яна). Пагони довп, iнодi пониклi. Крона шдльна. Листки овальнi з загостреною вершинкою. Плiд кiстянка. Плодоношення майже щорiчно ряс-не. Плоди не 1спвш.
За тiньовитривалiстю свидина кров'яна близька до тшьовитривалих по-рщ, трапляеться пiд наметом високоповнотних деревосташв, але на зрубах, на вщкритих мiсцях iнтенсивно розростаеться. Надае перевагу свiжим багатим грунтам. Не уникае, разом з тим, i сухих пгротошв. М. Калiнiн (1991), оцшю-ючи чагарники за вiдповiднiстю бюлопчних властивостей типам лiсорослин-
1 Наук. керiвник: проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук - НЛТУ Укра1ни, м. Л^в
128
Природничi дослвдження на P03T044i
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.16
них умов, вщносить свидину кров'яну до шдлюкових порiд свiжих та вологих пгротошв суборових, сугрудових i грудових люорослинних умов. Морозос-тiйка. До грунтових умов вибаглива, на родючих грунтах може досягати роз-мiрiв невеликого деревця. Розмножуеться насiнням, вiдводками, кореневими паростками (останшми особливо в молодняках пiсля освiтлень та на зрубах). Коренепаросткова здатшсть визначае цiннiсть свидини для люомелюративних насаджень. Придатна для озеленення промислових об'еклв та для насаджень у парках. Пагони свидини можуть використовуватись для лозоплетшня, зок-рема для виготовлення за щею технолопею сувешрно1 продукци.
Природний заповщник "Медобори" розташований у межах Подшьсь-ко! височини Захщноукрашсько1 люостепово1 провшци [1]. Ця провiнцiя -найменш континентальна i найбiльш зволожена частина Люостепу. Глибока розчленованiсть територп долинами, тдвищена зволоженiсть сприяють роз-витку Ырих лiсових грунтiв i поширенню буково-грабово-дубових лiсiв. У межах заповщника домiнують грудовi лiсорослиннi умови, свiжi та вологi гiгротопи (96,1 % грудiв), сiрi лiсовi грунти (87,8 % плошд заповiдника). Ко-ршт (умовно корiннi) деревостани збереглися на 38,2 % плошд заповiдника.
Основш показники корiнного деревостану дiбров заповщника: дере-востан складний за вмютом i формою; перший ярус утворюе дуб звичайний з домiшкою ясена, явора, клена гостролистого, черешнi; другий - граб з до-мшкою липи, в'яза, подекуди яблунi дико1 та грушi люовоц у першому ярусi трапляються осика, часом береза; шдлюок багатий за складом, розвинений нерiвномiрно - залежно вiд повноти i зiмкненостi деревостану. Похiднi деревостани природного i штучного походження - грабняки (21 %), ясеничники (14 %), кленовники, червонодубняки, березняки, вербняки, модринники, сосняки та ш. [3].
Близько половини лiсiв заповщника "Медобори" мають штучне та природно-штучне (комбiноване) походження. За першим варiантом лiсовi культури створювали на землях, непридатних для сшьгоспкористування, на прогалинах та шших безлiсних дшянках, на зрубах без природного поновлен-ня. Другий варiант - основний, його застосовували за наявнiстю на зрубах природного поновлення тшьки супутшх i чагарникових порiд. Головнi породи - дуб, бук, сосна та ш. - вводили рядами (переважно через 5-6 м). Специ-фжа таких культур - висока для головних порщ конкуренщя спочатку з боку трав'яно1 рослинностi, шзшше - з боку супутнiх i чагарникових порiд. Дуб i бук та iншi головнi й супутш породи в таких культурах потребують осв^лен-ня з 2-3 роюв, найчастiше iнтенсивного i передусiм вщ затiнення чагарника-ми, зокрема свидиною.
Свидина кров'яна - одна з п'яти (поряд iз бузиною чорною, бруслиною бородавчастою i европейською та лщиною) найпоширенiших у заповiднику тдлюкових порiд. Культури з участю свидини кров'яно1 створювались до заснування заповщника (1990 р.) на землях Держшсфонду та прилеглих до них дшянок, непридатних для використання у сшьськогосподарському ви-робництвi (частина з них ввшшла в територiю заповiдника). Свидина, як i ш-шi чагарники, вводилась в культури рядами або в рядах (почергове змшуван-
ня з деревними породами). За культурами проводився агротехшчний догляд до переводу !х у лiсопокриту площу.
Табл. свiдчить про рiзноманiтнiсть лiсорослинних умов та складу на-саджень штучного походження, у шдлюку яких присутня свидина кров'яна. Вводилась вона насамперед тд час створення культур на схилах пагорбiв, що перед закультивуванням використовувались як пасовища i на дшянках з-пiд сiльгоспкористування. Пiдлiсок краще розвинений у малоповнотних наса-дженнях та у свiжих гiгротопах.
Табл. Лшвничо-таксацшна характеристика насаджень _з перевагою у тдл'шку свидини кров 'яно!_
Н £ ра л • ^ « к В Площа, га || Склад Л • ^ В ,а н о с и В с £ <и а • ^ Д т е т • ^ к о Тип л1су Повнота нс <и -д к ч й « Е И • ^ ел й п а сп
В1княнське лшництво
23 14 0,5 10Сз 68 16 28 III D2-гД 0,5 0,2 120
31 14 0,6 10Сз 39 15 16 1а D2-гД 0,75 0,2 205
39 18 2,1 7Дз2Язв 1Клг+Лп 30 10 10 I D2-гД 0,8 0,1 90
49 17 1,7 3Мде3Лп 2Дчр1Язв1Вр 35 14 18 1а С?-гД 0,8 0,2 125
54 13 4,5 10Сз 34 13 16 Г С2-гД 0,8 0,4 160
54 14 6,2 10Сз 34 13 16 Г С2-гД 0,85 0,3 160
Городницьке лшництво
8 3 4,3 4Язв3 Дчр2Яв 1 Мде+Гз 59 23 24 Г D2-гД 0,65 0,2 250
18 11 2,3 4Язв2Клг4Гз 33 14 16 II D,-гД 0,7 0,2 100
31 5 3,4 8Язв 1 Клг 1 Гз+Яв 107 24 32 II Dl-гД 0,5 0,2 190
40 3 1,0 10Сз+Дз 52 19 24 г D2-гД 0,6 0,4 220
40 4 8,6 10Сз+Гз 52 19 24 г D2-гД 0,6 0,2 220
41 22 0,9 10Сз 72 21 26 I D2-г-бД 0,3 0,3 130
41 29 1,2 10Сз+Дз, Гз 49 19 20 !а D2-г-бД 0,6 0,2 220
Краснянське лшництво
3 9 0,5 10Сз 47 16 24 I D2-гД 0,6 0,7 175
24 14 1,0 7Яз3Яв+Дз 47 19 22 Г Ц»-гД 0,7 0,3 190
41 17 2,1 4Яз 1 Дз 1 Лп 1Яв3 Гз+Клг 107 26 40 II Dl-гД 0,7 0,3 260
Прим1тка: на обстежених дшянках, кр1м свидини, присутш самоавш чагарни-ки, але в склад1 тдлюку вони не дом1нують.
У люових культурах свидина кров'яна, як i iншi швидкорослi чагарни-ки, прискорюе зiмкнення культур, слугуе для головно! породи пiдгоном. Але пiсля вирубки шд час освiтлення i прочищення вона дае iнтенсивну поросль, це зумовлюе потребу збiльшення кiлькостi доглядових рубань, особливо ос-вiтлень. Доцшьною у цьому аспектi е стацюнарна дослiдна дiлянка Л-4 (Краснянське люництво). Знаходиться вона на пiвнiчному схилi стрiмкiстю до 10 Грунт Ырий лiсовий суглинковий свiжий глибокий. Тип люу - свiжа грабово-букова дiброва. У 1983 р. тут створеш частковi буково-дубовi куль-тури. Шсля переведення у покриту люом площу здiйснено освiтлення. До 1995 р. кшьюсть добре розвинених екземплярiв свидини змiнювалась на рiз-них секщях вiд тисячi до 3,8 тис., чагарник пригшчував деревнi породи. Пщ-лiсок залишився густим i пiсля прочищення у 1995 р. Кшьюсть свидини дещо
130
Природничi дослвдження на Розточчi
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.16
зменшилась тшьки пiсля ще одного прочищення у 2001 р. Станом на 2010 р. змш у кшькосп майже не вщбулося, але деревнi породи подолали негативний (конкурентний) вплив свидини, li кущi помiтно пригнiченi, мають всохлi стовбури. Для висновкiв про зв'язок мiж пiдлiском i продуктившстю деревос-тану потрiбнi дальшi спещальш дослiдження.
Пiдсумовуючи, зазначимо, що особливосп росту i розвитку свидини в умовах природного заповщника "Медобори" та на заповщних територiях з подiбними лiсорослинними умовами треба враховувати шд час реконструк-тивних та шших рубань, пов'язаних iз вiдтворенням коршних деревостанiв, вилученням iз заповщно! територи порiд-iнтродуцентiв.
Однак спостереження за ростом, розвитком популяцш, фенолопею виду, як проводяться за програмою i методикою Лiтопису природи, можуть бути використаш в разi розроблення рекомендацш з лiсовiдновлення та люороз-ведення у регiонi розмiщення заповщника, а також, враховуючи декоративнi властивост виду, в рекомендацiях садово-парковому господарству [4-7].
Лггература
1. Заставний Ф.Д. Географ1я Украши / Ф.Д. Заставний. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1994. - 472 с.
2. Калшш МЛ. Л1сов1 культури / М.1. Калшш. - К. : Вид-во НКМ ВО, 1991. - 152 с.
3. Стратепя i тактика природоохоронно! д1яльиост1 люового заповщника / за ред. д-ра бюл. наук, проф. Г.Т. Криницького. - Львiв : Вид-во "Сполом", 2006. - 408 с.
4. Dobor drzew i krzewow do zadrzewien na obszarach wieyskich. Instytut badawczy lesnictwa. Pod redakcya Kazimierza Zayaczkowskiego. - Warszawa, 2001. - 78 с.
5. Кучерявий В.П. Дерева, чагарники, лiани в ландшафтиш архiтектурi / В.П. Кучеря-вий, Р.Б. Дудин, Н.П. Ковальчук, О.С. Пилат. - Львiв : Вид-во "Кварт", 2004. - 138 с.
6. Горд1енко М.1. Лiсовi культури / М.1. Гордieико, М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк, В.М. Маурер. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2005. - 608 с.
7. Бондаренко Т.В. Видовий склад та стаи тдлюку природного заповщника "Медобори" / Т.В. Боидареико, Т.М. Музика // Природно-заповщний фоид Украши - минуле, сього-дення, майбутие : матер. М1жнар. наук.-практ. коиф. - Тернопшь : Вид-во "Пщручники i поабники", 2010. - Ст. 247-250.
Бондаренко Т.В., Музыка Т.М. Свидина в лесных культурах природного заповедника "Медоборы"
Рассмотрены особенности роста свидины кровяио-красиой (Swida zanguinnea) в подлеске сплошных и частичных лесных культур Западной Лесостепи (на примере насаждений, созданных до организации заповедника "Медоборы"). Охарактеризованы общие черты технологии создания таких культур. Предложены направления использования исследований по программе "Летописи природы" в лесохозяйственном и садово-парковом производстве.
Ключевые слова: свидина кровяно-красная (Swida zanguinnea), лесные культуры, заповедник, Западная Лесостепь.
Bondarenko T.V., Muzyka T.M. Dogwood (Thelycrania sanguine) in the forest types of natural reservation "Medobory"
The features of growth of Thelycrania sanguine are described in the undergrowth of continuous and partial forest types of Western forest-steppe (on the example of production objects, created to foundation of preserve). The general lines of technology of creation of such cultures are described. Directions of drawing on researches are offered on the program "to Chronicle of nature" in a forest economy and park and garden production.
Keywords: Thelycrania sanguine, forest types, reservation, Western partially-wooded steppe.
