CC BY
18
Науковий ¡¡¡сник, 2008, вип. 18.8
УДК 630*176.321.2 1.Р. Гуменюк - ТернопЫьське обласнеуправлшня
лкового та мисливського господарства
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙН1 ОСОБЛИВОСТ1 ГРАБНЯК1В
ЗАХ1ДНОГО ПОД1ЛЛЯ
Розглянуто питання поширення, росту, розвитку, лiсiвничого значення в грудо-вих (D) лiсорослинних умовах граба звичайного (Carpinus betulus L.).
I.R. Gumenyuk - Ternopil'ske regional management of forest
and hunting economy
Forestry and evaluative features of hardbeam planting in western Podillya
Question about distribution, growth, development and forestry value of hornbeam in gryd forest-planting terms (D) is examined.
Граб звичайний (Carpinus betulus L.) - щнна супутня порода д1бров Захщного Подшля. Завдяки тшьовитривалост i густш крош добре затшяе грунт i стовбури головних лiсотвiрних порiд, формуе пухкий, багатий на mí-неральнi елементи люовий настил.
Захiдне Подiлля знаходиться в межах центрально! частини ареалу граба. Грабняки найбшьш поширеш тут у свiжих гiгротопах грудових люорос-линних умов (С2, D2). У вiцi близько 60-ти роюв насiннi грабовi деревостани
3 1 •
можуть досягати I-II бонiтету i мати запас бiльше 200 м хга" . У вiцi 95 р. у заказнику мюцевого значення "Колиндянська Грабина" (ДП "Чотрювський лiс-госп") складом деревостану 5Гз2Дз2Вз1Лпд запас на 1 га становить 314 м ; в заказнику "Шупорський" (ДП "Чотрювський люгосп") у вщ 100 р. складом деревостану 5Гз3Дз2Бкл+Бп - 324 м3; в цьому ж заказнику у вщ 97 р. складом 7Гз2Бкл1 Дз - 447 м ; в природному заповщнику "Медобори" (Краснянсь-ке лiсництво) у вiцi 75 р. складом 10Гз+Дз, Клг, Лпд, Бкл, Чш - 323 м3.
Трете тисячолiття визначило новi прюритети, новi орiентири розвитку лiсового господарства, нову стратегш люогосподарсько!' дiяльностi. Основш складовi тако!' стратеги: формування бюлопчно стiйких продуктивних люос-танiв, наближених до природного люу, збереження бiорiзноманiття i стабшь-ностi лiсiв, збалансоване лiсокористування i постiйне (безперервне) виконан-ня лiсом екологiчних (середовищетвiрних, захисних, рекреацшних та iн.) функцiй; застосування диференцшованих систем та багатофункщонально!' моделi ведення лiсового господарства (Криницький, 2006, Чернявський, Швгттер та iн., 2006). Основною метою наближеного до природи лiсiвництва в грудових люорослинних умовах е забезпечення поновлення головних люот-вiрних порiд - дуба, бука, формування мшаних за складом i складних за структурою деревостанiв.
У природних лiсах граб звичайний монодомшантних деревостанiв не утворюе, чист грабняки формуються переважно пiсля суцiльних рубань. На За-хiдному Подiллi в юнщ Х1Х та на початку ХХ ст. з метою отримання максимально!' юлькосп деревини в короткий перюд практикувалося сприяння фор-муванню чистих грабових деревостанiв, зокрема порослевого походження.
1. Лкове та садово-паркове господарство
53
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Формувалися також чист деревостани насiнного походження. Унаслщок ви-никли чистi або з домiнуванням граба та домiшкою шших деревних порiд граб-няки. Так, у природному заповщнику "Медобори" граб у складi деревостанiв переважае на плошд 21,7 % вкритих люовою рослиннiстю земель. Аналогiчна ситуацiя в шших люогосподарських пiдприемствах Тернопшьсько! области
На зрубах головного користування кшьюсть пiдросту граба (насiнного i порослевого походження) досягае сотень тисяч екземплярiв, часто за вщсут-ностi шдросту головних порiд. Без лiсiвничого втручання - культури голов-них лiсотвiрних порiд, освiтлення i прочищення - граб формуе чист молод-няки. Поза тим вш iнтенсивно розростаеться на узлюсях, успiшно освоюе су-мiжний з лiсом вiдкритий простр, зокрема землi, де з тих чи шших причин припинене сшьськогосподарське користування (Бондаренко та ш., 2006, а також власш спостереження). Конкуренты вiдносини граба з головними та ш-шими лiсотвiрними породами складаються для останнiх несприятливо до 2030 рiчного вiку. Якщо доглядовi рубання здiйснюються своечасно, то головш породи - дуб i бук - переходять за цей перiод у перший ярус i починають активно утверджуватися у складi деревостану.
У 1970-1980 рр. в межах всього ареалу граба виконано значш роботи з реконструкцй грабняюв i замiни !х грабово-дубовими та грабово-буковими де-ревостанами (УЕЛ, 1999). Обсяги цих робiт та способи реконструкцй, що здшснювалися на Захщному Подiллi, ми проаналiзуемо в наступнш публшаци.
у лiсокультурнiй практищ пiдприемств Захiдного Подiлля поширена практика формування в сугрудових та грудових умовах деревосташв штучно-природного походження. Граб в цих умовах усшшно поновлюеться природ-но, будь-яких заходiв щодо сприяння поновленню не потребуе. Водночас, головш лiсотвiрнi породи регюну - дуб звичайний, бук люовий - дають незнач-ну кшьюсть природного поновлення, що робить проблематичним формування природним шляхом за коршним для регюну типом деревосташв. Обмежи-мося одним прикладом деревостану штучно-природного походження: Су-разьке люництво ДП "Кременецький люгосп", квартал 15 - вш 65 р., склад деревостану 6Дз4Гз+Клг, висота деревостану 23 м, дiаметр 22 см, клас бош-тету 1а, повнота 0,7, запас на 1 га 230 м3.
Коршш деревостани будь-якого типу люу мають природний склад бшьш або менш близьких до природного люу за аналогом наявних природ-них лiсiв чи !х фрагментiв або ж колись виконаними описами (Сукачов та ш., 1957). Основш показники корiнного деревостану свiжоl грабово! дiброви За-хiдного подшля такi: деревостан складний за складом i формою; перший ярус утворюе дуб звичайний з домiшкою ясена, явора; другий - граб з домшкою липи клена гостролистого i польового, береки, черешнi, в'яза, iнодi яблунi i грушi; в першому ярус трапляеться осика, часом черешня, рщко береза (Во-робйов, 1953; Остапенко та ш., 1998). Отже, коршний деревостан е в таких умовах складною багатоярусною структурою з досить великим набором ви-могливих до умов середовища деревних i чагарникових порщ.
54
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2008, вип. 18.8
Граб звичайний в умовах Захiдного Подшля досягае висоти у вiцi 42 р. 13 м, дiаметра 20 см (квартал 28 Наддшстрянського люництва, ДП "Чор-ткiвський л1сгосп"); у вщ1 96 р. досягае висоти 24 м i 30 см в дiаметрi (квартал 13 Збаражського люнитца, ДП "Тернотльський люгосп"); у вiцi 106 р. -23 м i 28 см вщповщно (квартал 46 Бшокриницького люництва, ДП "Креме-нецький лiсгосп"). Висота у вщ1 стиглостi змiнюеться в межах 20-25 м, дь аметр - 26-30 см. За наявност в дубово-букових деревостанах домiшки граба загальний запас деревостану виявляеться ютотно бiльшим, нiж в чистих наса-дженнях головних порiд. Наприклад, у кварталi 48 Буданiвського лiсництва (ДП "Тернотльський лiсгосп") деревостан складом 10Дз у вiцi 125 р. мае запас 296 м3, 120-ти лггнш деревостан складом 5Дз3Бкл2Гз+Бп в аналопчних лiсорослинних умовах (Б2-гД) у кварталi 43 Теребовлянського лiсництва (ДП "Тернотльський люгосп") мае запас 341 м .
Бюеколопчт особливост та лiсiвничу роль граба потрiбно враховувати при здшсненш заходав зi сприяння вiдтворенню деревостанiв за корiнним для За-хiдного Подiлля типом, застосовуючи для цього вiдповiднi технологiчнi схеми.
Лггература
1. Бондаренко В.Д., Криницький Г.Т., Крамарець В.О. та îh. Стратегия i тактика при-родоохоронно'1 д1яльност1 люового заповщника (на приклад1 природного заповщника "Медо-бори". - Льв1в: СПОЛОМ, 2006. - 408 с.
2. Воробьёв Д.В. Типы лесов Европейской части СССР. - К.: Узд-во АН УССР, 1953. -
450 с.
3. 1щук Л.П. Граби (Carpinus L.) у Правобережному Люостепу Украши (бюлопя, штро-дукщя, використання в культур^. - Умань: УВПП, 2006. - 254 с.
4. Криницький Г.Т. Основш засади науково'1 д1яльност1 кафедри лшвництва НЛТУ Украши// Люове госпо-во, люова, паперова i д/о пром-сть. М1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в: НЛТУ Украши. - 2006, вип. 30. - С. 8-11.
5. Мельник А.С., Журавська Е.И. Граб. - М.: Наука, 1985. - 80 с.
6. Остапенко Б.Ф., Федець 1.П., Пастернак В.П. Типолопчна рiзноманiтнiсть люв Украши. Зона широколистяних лiсiв. - Харюв: ХДАУ, 1998. - 127 с.
7. Сукачев В.Н., Зонн С.В., Мотовилова Г.П. Методические указания к изучению типов леса. - М.: Наука, 1957. - 115 с.
8. УкраУнська енциклопед1я лювництва. Т 1. (А-Л). - Львiв, 1999. - 464.
9. Чернявський М., Шв1ттер Р., Ковалишин Р., Угрин А., Феннич В., Коршенко В., Зварич В., Коржов В. Наближене до природи лювництво в Украшських Карпатах. - Львiв: ЛА "Пiрамiдам, 2006. - 88 с. _
УДК 504.064.2 (477.82) Ст. викл. С.В. Зубик, канд. техн. наук,
асист С.В. Янишин - Львiвський НАУ, м. Дубляни; гол. лкничий Д.В. Лучка -Кам'янко-Бузький ДЛГП " Галстльлк"
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗБ1ЛЬШЕННЯ Л1СИСТОСТ1 НА НИЗЬКОПРОДУКТИВНИХ ЗЕМЛЯХ
Визначено запас та структуру низькопродуктивних земель, придатних для за-люнення на територп Кам'янка-Бузького району Львiвськоï область Видшено основ-ш проблеми та перспективи збiльшення люистосп району.
Ключов1 слова: оптимальна люистють, низькопродуктивнi землi, лiсовi наса-дження.
1. Лiсове та садово-паркове господарство
55
