CC BY
18
Науковий тсник, 2008, вип. 18.8
Граб звичайний в умовах Захiдного Подшля досягае висоти у вiцi 42 р. 13 м, дiаметра 20 см (квартал 28 Наддшстрянського люництва, ДП "Чор-ткiвський л1сгосп"); у вщ1 96 р. досягае висоти 24 м i 30 см в дiаметрi (квартал 13 Збаражського люнитца, ДП "Тернотльський люгосп"); у вiцi 106 р. -23 м i 28 см вщповщно (квартал 46 Бшокриницького люництва, ДП "Креме-нецький лiсгосп"). Висота у вщ1 стиглостi змiнюеться в межах 20-25 м, дь аметр - 26-30 см. За наявност в дубово-букових деревостанах домiшки граба загальний запас деревостану виявляеться ютотно бiльшим, нiж в чистих наса-дженнях головних порiд. Наприклад, у кварталi 48 Буданiвського лiсництва (ДП "Тернотльський лiсгосп") деревостан складом 10Дз у вiцi 125 р. мае запас 296 м3, 120-ти лггнш деревостан складом 5Дз3Бкл2Гз+Бп в аналопчних лiсорослинних умовах (Б2-гД) у кварталi 43 Теребовлянського лiсництва (ДП "Тернотльський л1сгосп") мае запас 341 м .
Бюеколопчт особливост та лiсiвничу роль граба потрiбно враховувати при здшсненш заходав зi сприяння вiдтворенню деревостанiв за корiнним для За-хiдного Подiлля типом, застосовуючи для цього вiдповiднi технологiчнi схеми.
Лггература
1. Бондаренко В.Д., Криницький Г.Т., Крамарець В.О. та îh. Стратегия i тактика при-родоохоронно'1 д1яльност1 люового заповщника (на приклад1 природного заповщника "Медо-бори". - Льв1в: СПОЛОМ, 2006. - 408 с.
2. Воробьёв Д.В. Типы лесов Европейской части СССР. - К.: Узд-во АН УССР, 1953. -
450 с.
3. 1щук Л.П. Граби (Carpinus L.) у Правобережному Люостепу Украши (бюлопя, штро-дукщя, використання в культур^. - Умань: УВПП, 2006. - 254 с.
4. Криницький Г.Т. Основш засади науково'1 д1яльност1 кафедри лшвництва НЛТУ Украши// Люове госпо-во, люова, паперова i д/о пром-сть. М1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в: НЛТУ Украши. - 2006, вип. 30. - С. 8-11.
5. Мельник А.С., Журавська Е.И. Граб. - М.: Наука, 1985. - 80 с.
6. Остапенко Б.Ф., Федець 1.П., Пастернак В.П. Типолопчна рiзноманiтнiсть люв Украши. Зона широколистяних лiсiв. - Харюв: ХДАУ, 1998. - 127 с.
7. Сукачев В.Н., Зонн С.В., Мотовилова Г.П. Методические указания к изучению типов леса. - М.: Наука, 1957. - 115 с.
8. УкраУнська енциклопед1я лювництва. Т 1. (А-Л). - Львiв, 1999. - 464.
9. Чернявський М., Шв1ттер Р., Ковалишин Р., Угрин А., Феннич В., Коршенко В., Зварич В., Коржов В. Наближене до природи лювництво в Украшських Карпатах. - Львiв: ЛА "Пiрамiдам, 2006. - 88 с. _
УДК 504.064.2 (477.82) Ст. викл. С.В. Зубик, канд. техн. наук,
асист С.В. Янишин - Львiвський НАУ, м. Дубляни; гол. лкничий Д.В. Лучка -Кам'янко-Бузький ДЛГП " Галстльлк"
ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗБ1ЛЬШЕННЯ Л1СИСТОСТ1 НА НИЗЬКОПРОДУКТИВНИХ ЗЕМЛЯХ
Визначено запас та структуру низькопродуктивних земель, придатних для за-люнення на територп Кам'янка-Бузького району Львiвськоï область Видшено основ-ш проблеми та перспективи збiльшення люистосп району.
Ключов1 слова: оптимальна люистють, низькопродуктивнi землi, лiсовi наса-дження.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Senior teacher S.V. Zubyk; assist. S.V. Yanyshyn - Lviv national agrarian university, Dublyany; main forester D. V. Luchka - AFEC "Halsillis"
Problems and prospects of multiplying wooded are on underproductive earths
A supply is certain that structure of underproductive earths, that suitable for multiplying the areas of the forest planting on territory of Kamianka-Buzka district. Basic problems and prospects of multiplying wooded of district are certain.
Keywords: optimum wooded, underproductive earths, forest planting.
У ^CTeMi еколопчно! безпеки будь-якого регюну та держави в цшому люи виконують роль еколопчного стабшзатора. Щоб забезпечити виконання покладених на лю функцш необхщно сприяти покращенню стану самих наса-джень, збшьшенню !х площ. Насадження нових лiсiв е важливим завданням, що спрямоване на виконання вимог Державно! програми "Люи Укра!ни", ре-гулювання вуглецевого балансу в рамках виконання вимог Кiотського протоколу [1-3], забезпечення оптимально! люистост територш.
Лiсистiсть Кам'янка-Бузького р-ну становить 19,5 % територи району, тодi як сeрeднiй показник лiсистостi райошв, що межують i3 Кам'янка-Бузь-ким становить близько 25 % (рис. 1), середнш показник люистоси Львiвсько! обл. - 28,7 % [2, 4].
5 6
Рис. 1. Ыдношення величини лiсистостi територШ райошв до середньо'1 фактичноХ та оптимальноI лiсистостiЛьвiвськоiобл.
Люова рослиншсть у райош представлена хвойно-листяними наса-дженнями з перевагою сосни, дуба i граба з домшками в полiськiй зонi -вшьхи, осики й берези, а в люостеповш зонi - явора й бука.
Лiсовi масиви мають рiзну вiдомчу пiдпорядкованiсть: 6,5 % територи лiсового фонду належить Кам'янка-Бузькому ДЛГП "Галсшьлю", решта лiсiв, якi разом охоплюють 13 % територii району, належать Магерiвському вшсь-ковому люництву, Жовкiвському ДЛГ, Буському ДЛГ, Радехiвському ДЛГ, Львiвському ДЛГ, що, певною мiрою, ускладнюе можливiсть збiльшення площ люового фонду.
Водночас навантаження на лiсовi екосистеми постiйно зростае. Так,
наприклад, рiвень забруднення атмосферного повггря у Камянка-Бузькому р-
2 • • нi сягае 54,7 т на км i е найвищим у Львiвськiй обл., показники забруднення
р. Захщний Буг е найвищими в межах областi [5].
Отже, збшьшення лiсового фонду району е актуальним завданням. Одним iз шляхiв вирiшення цього завдання е створення нових водо- та полеза-
56
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий тсиик, 2008, вип. 18.8
хисних насаджень, що не лише забезпечить крашд гiдрологiчнi характеристики водойм чи забезпечить вишу продуктившсть сшьськогосподарських угiдь, але сприятиме пiдвишенню ролi лiсiв у збереженнi бiологiчного рiзноманiття, розширенню регюнально! еколопчно! мережi. На територи Кам'янка-Бузького р-ну протжае 17 малих рiчок Балтiйського басейну, як е притоками Захiдного Бугу, та Потонецький Рiв, що е притокою рiк Чорноморського басейну. Найбiльшою ржою Кам'янка-Бузького району е ржа Захщний Буг, протяж-нiсть яко! в межах р-ну сягае 50 км. Загальна довжина рiчок - 382 км.
Варто звернути увагу на можливють збшьшення лiсистостi за рахунок захисних люових смуг вздовж автомобшьних та залiзничних шляхiв. Мережа автошляхiв на територи району мае загальну протяжнiсть 483 км, з них з твердим покриттям - 335 км.
Найперспектившшим е збшьшення плошд лiсiв шляхом залiснення низькопродуктивних земель, що знаходяться в сiльськогосподарському корис-туваннi. Спробуемо встановити запас та структуру земель на територи Кам'янка-Бузького району, що можуть бути використаш для зашснення. Загальна площа орних земель Кам'янка-Бузького р-ну становить 32079 га. Значна части-на рiллi Грядового Побужжя розташована на схилах, що св^ить про потен-цiйнi можливостi створення полезахисних протиерозшних насаджень. Розпо-дiл рiллi Грядового Побужжя за крутизною схилiв представлено в табл. 1 [4].
Табл. 1. Розподт р1лл1 Грядового Побужжя за крутизною схил'ш
Назва сшьських рад Площа ршл1, га в тому числ1 на схилах
5-7° >7°
Великоколодтвська 2249 207 23
Великосшшвська 1726 102 -
Реметвська 1850 291 -
Староярич1вська 2094 763 51
Д1дил1вська 1980 604 151
Банюнинська 1 Убинська 1120 365 32
Разом 11019 2332 257
Загалом на схилах з нахилом бшьше 5° розмщено 2589 га. Значну частину Груилв вщнесено до еродованих - 2351 га [4]. Фiзико-хiмiчнi власти-востi цих груипв (переважно - сiрi й темно-сiрi опiдзоленi грунти) дуже по-гiршенi: вмiст гумусу - 0,50-0,75 %, низьке забезпечення рухомими формами фосфору й калш, грунти погано пропускають воду.
У швшчнш частит району на територiях населених пунклв Кам'янка-Бузька, Сатжанка, Дернiв, Забужжя, Прибужани, Руда Сшецька, Старий Добротвiр, Стриганка, Тишиця, Гайок, Сшець, Незнанiв, Каранська Мазярня, Полонична, Стреплв, Деревляни, Спас, Ямне на площд 3462 га орних земель поширеш дерново-слабопiдзолистi, пiдзолисто-дерновi, дерновi слаборозви-ненi, дерновi пiшанi грунти та боровi пiски [4]. Грунти мають легкий мехашч-ний склад здебiльшого, кислу й слабокислу реакцiю грунтового розчину (рН 5,0-5,5). Водний режим груилв незадовiльний - атмосферш опади швид-ко просочуються вглиб, виносячи розчинеш елементи живлення рослин. Гу-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТ'ни
мусу в цих грунтах мютиться 0,4-0,8 %, забезпечешсть рухомими формами фосфору й калда також дуже низька[4]. Отже придатшсть цих земель для сшьськогосподарського використання обмежена.
Пщсумуемо, 5813 га орних земель вiднесенi до категорй обмеженого стьсь-когосподарського використання, з них 2351 га вщнесет до середньо- та сильнозми-тих. За умови !х залiснення можна збтьшити лiсистiстъ району на 6,7 %.
Проблемним питанням е вилучення земель, оскiльки основна частина !х перебувае у приватнш чи комунальнiй власносп. Однак, тут слiд зазначити, що у розвинених крашах свiту власшсть на лiси представлена як державними, так i приватними та iншими формами власностi [6]. Люовласниками е, наприк-лад, пiдприемства деревообробно! промисловостi, громадськi оргашзацн, фь нансовi структури. Завдяки врегульованiй регiональнiй полчищ, такi лiси е продуктивними в еколопчному та економiчному вiдношеннi. Зпдно з Лiсовим кодексом, в УкраАт мають право на iснування рiзнi форми власностi на лiси [7]. Тому варто сприяти створенню люових насаджень рiзних форм власностi.
Корисним в цьому плат може стати свгговий досвщ створення лiсiв. Наприклад, ще у позаминулому столiттi на бшьшш територп штату Дакота (США) природш лiси були практично вщсутш, тому влада штату видала низку закошв, що надавали певш пiльги фермерам. Згiдно зi законом, виданим в 1989 р. на територп штату Дакота, звшьнялися вщ податюв 40 акрiв землi за умови, що 5 а^в з ще! землi будуть засадженi люовими деревами. Згiдно з iншими законами, видавали премiю за висадження люових дерев та !х догляд до 10^чного вiку [8]. Тож рiзнi види стимулювання процесу залiснення слщ вважати одним з перспективних напрямiв збiльшення лiсистостi.
Л1тература
1. Огляд результативности природоохоронноТ' д1яльносп Украши. Другий огляд. -Нью-Йорк 1 Женева: ООН// Свропейська економ1чна комю1я: Ком1тет з еколопчно! пол1тики, 2007. - 247 с.
2. Еколопчний атлас Льв1вщини/ За ред. Б.М. Матолича/ Державне управлшня охо-рони навколишнього природного середовища в Льв1вськш обласп, 2007. - 69 с.
3. Стрямець Н.С., Соловш 1.П. Еколого-економ1чна оцшка вуглецевого балансу та стратепчш напрямки його регулювання вщповщно до вимог Кютського протоколу// Наук. вюник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУ Украши. - 2008, вип. 15.7. -С. 75-80.
4. Максименко В.Ф. Географ1я Кам'янеччини (Ф1зико-географ1чний опис територп Кам'янка-Бузького району Льв1всько'1 обласп): Навч. пос. - Кам'янка-Бузька: Вщдш осв1ти Кам'янка-Бузько! районно! державно! адмшютрацп, 2001. - 64 с.
5. Звгт про роботу Льв1всько'1 обласно! системи мошторингу природного довкшля (ЛОСМПД) за I твр1ччя 2007 р./ Державне управлшня охорони навколишнього природного середовища в Льв1вськш область Репональний центр мошторингу довкшля, 2007. - 66 с.
6. Коваль Я., Антоненко I. Вщносини власносп в контекст реструктуризаци люового сектора Украши// Економша Украши. - 2001, № 6. - С. 63-67.
7. Люовий кодекс УкраТни. - К., 2006. - 53 с.
8. Уход за лесом и лесные полосы: Переводы из иностранной литературы/ За ред. Г.Р. Эйтингена. - М.: Изд-во иностран. лит-ры, 1957. - 304 с.
58
Збiрник науково-техшчних праць
