Мікофлора національного природного парку "Гуцульщина" Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

родных местах произрастания. Относится к лугово-степным европейским видам. Почвенная схожесть семян исследуемого вида была выше контрольного варианта на 13,3 %. Хранение семян в жидком азоте ускорило его прорастание и развитие проростков по сравнению с контролем. Для семян Alyssum gmelinii Jord. (Brassicaceae) разработан протокол хранения в жидком азоте.

Ключевые слова: Alyssum gmelinii Jord., семена, хранение, жидкий азот, почвенная схожесть.

Arapetyan E.R., Borsukevych L.M. Influence of cryostorage on viability of Alyssum gmelinii Jord. (Brassicaceae) seeds

The influence of cryoconservation in liquid nitrogen (-196 °С) on soil germination and first phases of ontogenesis of Alyssum gmelinii Jord. (Brassicaceae) seeds was observed. Refers to the meadow-steppe European species. The positive influence of liquid nitrogen storage on A. gmelinii seed germination was shown. The conservation of seeds in liquid nitrogen conditions increase the seed germination on 13,3 %o. The storage of the seeds in liquid nitrogen to increase the speed of seed germination and seedling development in compared with control. For A. gmelinii seeds was carry out cryoconservation protocol.

Keywords: Alyssum gmelinii Jord., seeds, conservation, liquid nitrogen, soil germination.

УДК 582.284 (477) Доц. 1.В. Базюк-Дубей, канд. с.-г. наук -

НЛТУ Украти, м. iïbeie

М1КОФЛОРА НАЩОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ГУЦУЛЬЩИНА"

Внаслщок мшолопчного обстеження Нацюнального природного парку "Гуцульщина" виявлено 202 види макромщетсв, що належать до 96 родiв 35 родин 10 порядюв 2 клаав. З них 5 видiв (Anthurus archeri (Berk.) E. Fischer, Grifóla umbel-lata (Fr.) Pilat, Hericium coralloides (Fr.) Gray, Sparassis crispa (Fr.) Fr., Strobilomyces floccopus (Vahl. ex Fr.) P. Karst.) занесено до Червоно'1 книги Украши. Проведено систематичний та еколопчний аналiзи мшофлори району дослщжень.

Ключов1 слова: мшофлора, макромщети, Нащональний природний парк.

Нащональний природний парк "Гуцульщина" розташований у межах КоЫвського району 1вано-Франювсько1 област й охоплюе площу 32271 га. Його протяжшсть з швшчного заходу на швденний схщ близько 29 км, а з швшчного сходу на швденний захщ - 20 км. НПП "Гуцульщина" розташований у мальовничш люистш частиш Покутсько-Буковинських Карпат. У його низиннш частит переважають листяш люи, переважно дубовь Кр1м дуб1в у нижньому деревному ярус ростуть бук i граб, а у бшьш вологих мюцях зрос-тання - ясен, береза, в'яз, у шдлюку - звичайт лщина, глщ, крушина, бузина та iншi види. Низькопрш пасма, що оточують передпр'я, вкрит буково-гра-бовими люами з домшками ялицi, смереки, явора i берези. Вишд пасма вкри-т смереково-буковими та смерековими лiсами, а схили найвищих пасем -вторинними смерековими люами, якi починаються з висоти 450-650 м н.р.м. Пщ горою Грегот збереглися смерековi пралюи, а на хребтах Сокшьсь-кий та Кам'янистий - природнi буковi лiси з домiшкою ялицi й явора. Зага-лом на територп парку зростае понад тисячу видiв вищих рослин, серед яких багато рщюсних, зникаючих та ендемiчних.

Кшмат на територп НПП n0MÍpH0 континентальний з достатшм та надлишковим зволоженням, нежарким лггом, м'якою зимою, теплою осшню. Тут видiляють двi термiчнi зони - прохолодну, яка охоплюе середньо- та низькопр'я Зовнiшнiх Карпат, i помiрну - Покутське Передкарпаття. У грунтовому TO^mi переважають бурi гiрсько-лiсовi щебенюватi та дерново-бу-роземш грунти.

Сприятливi клiматичнi умови та багата люова рослиннiсть i видова рiзноманiтнiсть судинних рослин НПП зумовили багатий також видовий склад макромще^в. Мжофлору НПП "Гуцульщина" досi планомiрно не вив-чали. Даних щодо макромiцетiв НПП в лiтературi намае, за винятком ви-дiв, вщображених у Лiтописах природи цього парку [1, 2].

Внаслщок проведених дослщжень, здiйснених у 2004-2008 рр. (збiр матерiалу проводили з травня по листопад два рази на мюяць) та з урахуван-ням даних Лггопису природи, на територп НПП зареестровано 202 види мак-ромще^в. Виявленi гриби належать до 96 родiв 35 родин 10 порядюв 2 класiв (табл. 1). З них 5 видiв (Anthurus archeri (Berk.) E. Fischer, Grifóla umbellata (Fr.) Pilat, Hericium coralloides (Fr.) Gray, Sparassis crispa (Fr.) Fr., Strobi-lomyces floccopus (Vahl. ex Fr.) P. Karst.) занесено до Червоно! книги Украши [6]. Як бачимо, ютотно переважае порядок Agaricales s.str. (93 види, або 46,0 %), частка iнших порядкiв значно менша: Aphyllophorales - 37 видiв (18,3 %), Boletales - 27 (13,4 %), Russulales - 23 (11,4 %) i Cortinariales -11 видiв (5,4 %). Серед родин найбагатшою на види е Tricholomataceae (48 видiв, або 23,8 %). До десяти провщних також увшшли Polyporaceae i Russulaceae (по 23 види, 11,4 %), Boletaceae (15 видiв, 7,4 %), Amanitaceae i Strophariaceae (по 10 видiв, 4,9 %), Cortinariaceae (9 видiв, 4,5 %), Agaricaceae (7 видiв, 3,4 %), Coprinaceae (6 видiв, 3,0 %) i Xerocomaceae (5 видiв, 2,5 %). Загалом вони об'еднують 156 видiв, що становить 77,2 % всього видового складу мжофлори НПП.

Табл. 1. Розподт видьв iродьв мжофлори НПП "Гуцульщина " _за родинами i порядками_

Порядок Родина Кшьшсть

родiв видiв

Клас Ascomycetes

2 2

Helvellales Helvellaceae 1 1

Morchellaceae 1 1

Клас Basidiomycetes

43 93

Agaricaceae 3 7

Amanitaceae 1 10

Bolbitiaceae 1 1

Agaricales s.str. Coprinaceae 2 6

Entolomataceae 2 4

Hygrophoraceae 2 4

Pluteaceae 2 3

Strophariaceae 6 10

Tricholomataceae 24 48

26 37

Cantarellaceae 1 1

Clavariaceae 2 3

Fistulinaceae 1 1

Hericiaceae 1 1

Aphyllophorales Hydnaceae 1 1

Meruliaceae 1 1

Polyporaceae 14 23

Schizophyllaceae 1 1

Sparassidaceae 1 1

Scutigeraceae 1 1

Thelephoraceae 2 3

10 27

Boletaceae 3 15

Boletales Gomphidiaceae 1 1

Paxilaceae 2 3

Strobilomycetaceae 3 3

Xerocomaceae 1 5

6 11

Cortinariales Cortinariaceae 5 9

Crepidotaceae 1 2

Lycoperdales 2 4

Lycoperdaceae 2 4

Russulales 2 23

Russulaceae 2 23

2 2

Phallales Clatraceae 1 1

Phallaceae 1 1

Poriales 2 2

Lentinaceae 2 2

Sclerodermatales 1 1

S clerodermataceae 1 1

Всього 96 202

До найчисельшших у районi дослiджень належать роди Russula -14 видiв (6,9 % вщ загально! кiлькостi), Amanita - 10 (4,9 %), Lactarius - 9 (4,5 0%), Boletus - 8 (4,0 %), Mycena i Tricholoma - по 7 (3,4 %), Phellinus - 6 (3,0 %) та Coprinus, Suillus i Xerocomus по 5 (2,5 %). На частку цих 10 родiв, як об'еднують 76 видiв, припадае 37,6 % ycix видiв макромiцетiв, зареестро-ваних у НПП.

Найпоширешшими видами НПП "Гуцульщина" е Amanita citrina, A. fulva, A. rubescens, Armillaria mellea, Boletus edulis, Clitocybe gibba, C. dryop-hila, Coprinus comatus, C. micaceus, Entoloma rhodopolium, Inocybe geophylla, Hypholoma fasciculare, H. sublateritium, Kuehneromycetes mutabilis, Laccaria amethystina, L. laccata, Lactarius rufus, L. vellereus, Lepista nuda, Macrolepiota procera, Marasmius oreades, M. rotula, Mycena galericulata, M. pura, Paxillus in-volutus, Pluteus atricapillus, Russula aeruginea, R. emetica, R. foetens, R. ochro-leuca, Suillus bovinus, S. granulatus, Xerocomus badius, X. chrysenteron тощо.

Базидюмщети НПП належать до семи трофiчних груп - гумусових сап-ротрофiв, сапротрофiв шдстилки, ксилотрофiв, копротрофiв, карботрофiв, мь

котрофiв та мiкосимбiотрофiв (табл. 2). Цi групи дуже рiзняться за кiлькiстю видiв. Безперечна перевага належить сапротрофам (120 видiв або 59,4 % вщ загально! кiлькостi макромiцетiв, знайдених на територи району дослiджень), серед яких перше мюце посiдають ксилотрофи (34,2 %о), друге - гумусовi сап-ротрофи (16,3 %), трете - сапротрофи пiдстилки (6,4 %). Мiкосимбютрофiв за-реестровано 40,1 % (81 вид). Решту становлять представники шших трофiчних груп, якi вiдiграють незначну роль у мiкофлорi дослiдженого регюну.

Табл. 2. Розподт макром'щет'кв НПП "Гуцульщина" за трофнчними групами

Троф1чна група Види

кшьшсть %

Сапротрофи 118 59,4

Гумусов1 сапротрофи 33 16,3

Ксилотрофи 69 34,2

Пвдстилочт сапротрофи 13 6,4

Копротрофи 3 1,5

Брютрофи 2 1,0

Мшотрофи 1 0,5

Мшосимбютрофи 81 40,1

Всього 202 100

Близько половини bcíx виявлених видiв (99, або 49,0 %) - ictíbhí. Серед таких, що часто трапляються, до добре 1'с^вних належить Armillaria mel-lea, Boletus edulis, Kuehneromycetes mutabilis, Lactarius deliciosus, Leccinum aurantiacum, L. scabrum, Macrolepiota procera, Russula aeruginea, R. vesca, Suil-lus luteus, Xerocomus badius, X. chrysenteron тощо. Друге мюце посщають не-ictíbhí - 76 видiв (37,6 %о). До отруйних належить 17 видiв (8,4 %) - Amanita phalloides, A. virosa, Entoloma rhodopolium, Hygrocybe conica, H. fasciculare, Inocybe fasciculare, Lepista inversa, Mycena pura тощо. Умовно 1'сивт пред-ставлеш 10 видами (5,0 %).

Нижче наводимо список видiв макромще^в, якi ми виявили в НПП (табл. 3). Видовий склад грибiв порядюв Agaricales s.str., Boletales, Cortinari-ales, Russulales i Poriales подаемо згiдно 3Í системою, наведеною у 8-му ви-даннi "Dictionary of the Fungi" [7], клас Ascomycetes i порядки Ahyllophorales, Lycoperdales, Phallales i Sclerodermatales - Визначникiв грибiв Укра1ни [3, 4].

Табл. 3. Видовий склад, термши плодоношення i розподт за еколого-

бюлог1чними групами та 1ст1вн1стю макромщетьв НПП "Гуцульщина"

и о « « а о С Родина PÍA, вид еколого-бюлопчна група строки плодоношення л н о 'Й в ■р р

1 2 3 4 5 6

Клас Ascomycetes

и <U Helvellalceae Gyromitra Fr.

G. esculenta (Pers.) Fr. г. с. IV-V отр.

<и j> к Morchellaceae Morchella Dill.

M. esculenta Pers. г. с. IV-V у.1.

1 2 3 4 5 6

Клас Basidiomycetes

Agaricus L.

A. arvensis Schff. ex Fr. г. с. VII-IX Ï.

A. bisporus (Lge.) Sing.* г. с. VII-IX Ï.

A. campester (L.) Fr. г. с. VII-IX Ï.

Agaricaceae A. silvaticus Schff. ex Secr.* п. с. VII-IX Ï.

Cystoderma Fayod

C. granulosum (Botsch ex Fr.) Kuehn.* п. с. IX-X Ï.

Macrolepiota Singer

M. procera (Scop. ex Fr.) Singer г. с. VIII-IX Ï.

M. rhacodes (Vittad.) Singer* г. с. VIII-IX Ï.

Amanita Pers.

A. citrina (Schaeff.) S.F. Gray MÍK. VIII-IX H.Ï.

A. excelsa (Fr.) P. Kumm. MÍK. VIII Ï.

A. fulva (Schaeff.: Fr.) W.G. Sm.* MÍK. VI-X H.Ï.

A. muscaria (Fr.) Hooker MÍK. VII-XI отр.

Amanitaceae A. pantherina (DC. ex Fr.) Secr. MÍK. VI-XI отр.

A. phalloides (Vaill.) Secr. MÍK. VII-IX отр.

A. rubescens (Pers. ex Fr.) S.F. Gray MÍK. VI-XI H.Ï.

A. vaginata (Bull. ex Fr.) Quel.* MÍK. VI-X Ï.

A. verna (Bull.) Pers.* MÍK. VI-X отр.

A. virosa Secr. MÍK. VII-X отр.

Bolbitiaceae Conocybe Fayod

C. tenera (Schaeff. ex Fr.) Kuhn.* г. с. V-VIII H.Ï.

Coprinus Pers.

M C. atramentarius (Bull. ex Fr.) Fr. г. с. V-X Ï.

M C. cinereus (Schaett. ex Fr.) S.F. Gray* копр. VI-IX H.Ï.

13 Coprinaceae C. comatus (Mull. ex Fr.) S.F. Gray г. с. V-IX Ï.

О 'G C. micaceus (Bull. ex Fr.) Fr. ксил. VI-VIII H.Ï.

ей ад < C. radians (Bolt.) Fr.* ксил. VIII H.Ï.

Psathyrella (Fr.) Quel.

P. hydrophila (Bull. ex Merat.) Maire* г. с. VIII-IX Ï.

Entoloma (Fr.) P. Kumm.

E. clypeatum (L. ex Fr.) P. Kumm.* MÍK. VIII Ï.

Entolomataceae E. lampropum (Fr.) Hesler* г. с. VI-VII Ï.

E. rhodopolium (Fr.) P. Kumm. MÍK. VIII-IX отр.

Clitopilus (Fr. ex Rabenh.) P. Kumm.

C. prunulus (Scop. ex Fr.) Kummer* MÍK. VIII-X Ï.

Hygrocybe (Fr.) P. Kumm.*

H. conica (Scop ex Fr.) Kummer* г. с. VII-X отр.

Hygrophorus Fr.

Hygrophoraceae H. eburneus (Bull. ex Fr.) Fr. MÍK. IX-X Ï.

H. hypothejus (Fr.ex Fr.) Fr.* MÍK. IX-X Ï.

H. russula (Schaeff. ex Fr.) Quel.* MÍK. IX-X Ï.

Pluteus Fr.

P. atricapillus (Secr.) Sing.* ксил. V-X Ï.

Pluteaceae P. pellitus (Pers. ex Fr.) Kummer* ксил. VI-VII Ï.

Volvariella Speg.

V. bombycina (Pers ex Fr.) Singer* ксил. VI-VII Ï.

Strophariaceae Anellaria P. Karst.

A. semiovata (Sow. ex Fr.) Pears. et Dennis* копр. VIII-IX H.Ï.

Hypholoma (Fr.) P. Kumm.

H. capnoides (Fr. ex Fr.) P. Kumm.* ксил. VIII-X H.Ï.

H. fasciculare (Huds. ex Fr.) P. Kumm. ксил. VI-XI отр.

HayK'OBiiii BicHHK H^TY YKpaiHH. - 2010. - Bun. 20.16

1 2 3 4 5 6

H. sublateritium (Fr.) Quel. KCH^. VII-X OTp.

Kuehneromyces Singer & A.H. Sm.

K. mutabilis (Schaeff. ex Fr.) Singer & A.H. Smith KCH^. VII-VIII 1.

Panaeolus (Fr.) Quel.

P. campanulatus (Fr.) Quel.* KOnp. VII-VIII H.l.

Pholiota (Fr.) P. Kumm.

Ph. aurivella (Batsch ex Fr.) P. Kumm.* KCH^. VI-IX 1.

Ph. lucifera (Lasch) Quel.* KCH^. VIII-IX H.l.

Ph. squarrosa (Pers. ex Fr.) P. Kumm. KCH^. IX-X y.l.

Stropharia (Fr.) Quel.

S. aeruginosa (Curt. ex Fr.) Quel.* r. c. VIII-IX H.l.

Tricholomataceae Armillaria (Fr.) Staude

A. mellea (Fr.) Karst. KCH^. IX-XI 1.

Calocybe Kuehner ex Donk

C. gambosa (Fr.) Donk* r. c. V-VI 1.

Clitocybe (Fr.) Staude

C. geotropa (Bull. ex Fr.) Quel.* r. c. VIII-X 1.

C. gibba (Pers. ex Fr.) Kummer* r. c. VII-X 1.

Collybia (Fr.) Staude

C. butyraceae (Bull. ex Fr.) Quel.* n. c. IX-X 1.

C. dryophila (Bull. ex Fr.) P. Kumm.* n. c. VI-IX 1.

C. fusipes (Bull. ex Fr.) Quel.* Kcan. VIII 1.

C. peronata (Bolt. ex Fr.) Sing.* n. c. VII-X H.l.

Flammulina P. Karst.

F. velutipes (Curtisex Fr.) Singer Kcan. IX-XI 1.

Hohenbuehelia Schulzer

H. petaloides (Bull. ex Fr.) Schulzer* Kcan. VIII-IX 1.

Laccaria Berk. et Broome

L. amethystina (Bolt. ex Hooker) Murr.* MiK. VII-IX 1.

L. laccata (Scop. ex Fr.) Berk et Br.* MiK. VI-XI 1.

Lepista (Fr.) W.G. Sm.

L. inversa (Scop. ex Fr.) Pat.* r. c. VIII-X OTp.

L. nebularis (Fr.) Harmaja* r. c. VIII-X y.l.

L. nuda (Bull.ex Fr.) Cke.* MiK. VIII-X 1.

Leucopaxillus Boursier

L. gentianeus (Quel.) Kotl.* r. c. VIII-IX H.l.

L. giganteus (Fr.) Sing.* r. c. VII-IX 1.

Lyophyllum P. Karst.

L. connatum (Schum. ex Fr.) Sing.* r. c. VII-IX 1.

Macrocystidia Joss.

M. cucumis (Pers. ex Fr.) Heim* r. c. VIII-IX H.l.

Marasmiellus Murrill

M. ramealis (Bull. ex Fr.) Sing.* Kcan. VIII-IX H.l.

Marasmius Fr.

M. alliaceus (Jacq. ex Fr.) Fr. Kcan. VII-XI 1.

M. oreades (Bolt. ex Fr.) Fr.* r. c. VI-X 1.

M. rotula (Scop. ex Fr.) Fr.* n. c. VI-IX H.l.

M. scorodonius (Fr.) Fr. n. c. VII-X l.

Micromphale S.F. Gray

M. perforans (Hoffm. ex Fr.) S.F. Gray* n. c. IX-X l.

Mycena (Pers.) Roussel

M. acicula (Schaeff. ex Fr.) P. Kumm.* 6p. VII-IX H.l.

M. galericulata (Scop. ex Fr.) S.F. Gray* Kcan. VII-X H.l.

2. ©it0pi3h0mamtth ta ochobh öoro 36epe^ehhh

123

1 2 3 4 5 6

M. inclinata (Fr.) Quel.* ксил. IX H.Ï.

M. polygramma (Bull. ex Fr.) S.F. Gray* ксил. VI H.Ï.

M. pura (Pers.) P. Kumm.* п. с. VIII-X отр.

M. rosella (Fr.) P. Kumm.* п. с. IX-X H.Ï.

M. vitilis (Fr.) Quel.* п. с. IX-X H.Ï.

Omphalina Quel.

O. ericetorum (Pers. ex Fr.) M. Lange* бр. IX H.Ï.

Oudemansiella Speg.

O. longipes (Bull.) Moser* ксил. VIII-X H.Ï.

O. mucida (Schrad. ex Fr.) Hoehn.* ксил. VII-X Ï.

Panellus P. Karst.

P. stipticus (Fr.) P. Karst.* ксил. VII-X H.Ï.

Resupinatus (Nees) S.F. Gray

R. applicatus (Batsch ex Fr.) S.F. Gray* ксил. VIII-X H.Ï.

Strobilurus Singer

S. tenacellus (Pers. ex Fr.) Sing.* п. с. VI-VII Ï.

Tricholoma (Fr.) Staude

T. flavovirens (Pers. ex Fr.) Lund. et Nannf мк. IX-XI Ï.

T. focale (Fr.) Ricken* г. с. VIII-IX H.Ï.

T. imbricatum (Fr. ex Fr.) P. Kumm.* мк. IX-X H.Ï.

T. pardinum Quel. мк. VIII-IX отр.

T. portentosum (Fr.) Quel. мк. IX-X Ï.

T. saponaceum (Fr.) P. Kumm. мк. IX-X H.Ï.

T. sulphureum (Bull. ex Fr.) P. Kumm.* мк. VIII-X отр.

Tricholomopsis Singer

T. rutilans (Schaeff. ex Fr.) Singer* ксил. VIII-X ул.

Xeromphalina Kuehner et Maire

X. campanella (Batsch ex Fr.) Maire* ксил. IX H.Ï.

Xerula Maire

X. radicata (Retan) Doerfelt* ксил. VII-X Ï.

Ramaria S.F. Gray em Donk

R. flava (Fr.) Quel.* г.с. VIII-IX

R. formosa (Fr.) Quel.* г.с. VIII-IX

Clavariaceae Cantharellus Agans ex Fr.

C. cibarius Fr. г.с. VIII-IX

Craterellus Pers.

C. cornucopioides (L.) Fr. г.с. VIII-IX

Fistulinaceae Fistulina Bull.

F. hepatica Schaeff. ex Fr.* ксил. VII-VIII

CD Hericiaceae Hericium Pers.

ей о H. coralloides (Fr.) Pers.* ксил. IX

л а Hydnaceae Hydnum Fr.

J3 ^ Л H. repandum Fr. г.с. VIII- IX

Meruliaceae Serpula (Pers.) Gray H.Ï.

Л < S. lacrymans (Wulf. ex Fr.) Bond.* ксил. V- IX H.Ï.

Polyporaceae Coriolus Quel.

C. hirsutus (Wulf. ex Fr.) Quel.* ксил. I-XII H.Ï.

C. zonatus (Nees ex Fr.) Quel.* ксил. I-XII H.Ï.

C. versicolor (L. ex Fr.) Quel.* ксил. I-XII H.Ï.

Coltricia S.F. Gray

C. perennis (L. ex Fr.) Murr.* ксил. I-XII H.Ï.

Daedalea Pers. sensu Donk

D. confragosa Bolt. ex Fr.* ксил. I-XII H.Ï.

D. quercina L. ex Fr.* ксил. I-XII H.Ï.

1 2 3 4 5 6

Fomes (Fr.) Gill.

F. fomentarius (L. ex Fr.) Gill.* ксил. I-XII нл.

Fomitopsis Karst.

F. pinicola (Sw. ex Fr.) Karst.* ксил. I-XII нл.

Ganoderma Karst. em Pat.

G. applanatum (Pers. ex Wallr.) Pat.* ксил. I-XII нл.

Gloeophyllum Karst.

G. sepiarium (Wulf. ex Fr.) Karst.* ксил. I-XII нл.

Heterobasidion Karst.

H. annosum (Fr.) Bref.* ксил. V-XI нл.

Inonotus Karst.

I. hispidus (Bull. ex Fr.) Karst.* ксил. I-XII нл.

I. obliquus (Pers.) Pill.* ксил. I-XII нл.

Laetiporus Murr.

L. sulphureus (Bull. ex Fr.) Bond. et Sing.* ксил. V- VIII ï.

Lenzites Fr. sensu Karst.

L. betulina (L. ex Fr.) Fr.* ксил. I-XII нл.

Piptoporus Karst. em Pil.

P. betulinus (Bull. ex Fr.) Karst.* ксил. I-XII нл.

Phellinus Quel.

Ph. hartigii (Allesch. et Schnabl.) Bond.* ксил. I-XII нл.

Ph. igniarius (L. ex Fr.) Quel.* ксил. I-XII нл.

Ph. pini (Thore ex Fr.) Pil.* ксил. I-XII нл.

Ph. pomaceus (Pers.) Maire* ксил. I-XII нл.

Ph. robustus (Karst.) Bourd. et Galz.* ксил. I-XII нл.

Ph. tremulae (Bond.) Bond. et Boriss.* ксил. I-XII нл.

Polyporus Mich. sensu Donk

Polyporus squamosus Huds. ex Fr. ксил. VI-VIII нл.

Schizophyllaceae Schizophyllum Fr.

S. commune Fr.: Fr. ксил. V-XI нл.

Scutigeraceae Grifola Karst.

G. umbellata (Fr.) Pilat* ксил. VII-IX ï.

Sparassidaceae Sparassis Fr.

S. crispa (Fr.) Fr. ксил. IX ï.

Thelephoraceae Stereum Fr.

S. frustulosum Fr.* ксил. нл.

S. hirsutum (Willd.) Fr.* ксил. нл.

Vuilleminia Maire

V. comedens (Nees ex Fr.) Maire* ксил. нл.

Boletales Boletaceae Boletus L.

B. appendiculatus Fr. мш. VI-IX ï.

B. calopus Fr. мш. VII-IX нл.

B. edulis Bull. ex Fr. мш. VII-X ï.

B. erythropus Fr. мш. УП-УШ ул.

B. fechtneri Vel.* мш. VIII ï.

B. impolitus Fr. мш. VII-X ï.

B. luridus Schaeff. ex Fr. мш. IX-X ï.

B. satanas Lenz мш. W-WI отр.

Leccinum S.F. Gray

L. aurantiacum (Bull. ex St. Am.) S.F. Gray мш. VI-X ï.

L. scabrum (Bull. ex Fr.) S.F. Gray мш. VII-X ï.

Suillus S.F. Gray

S. bovinus (L. ex Fr.) O. Kuntze мш. VII-X ï.

S. elegans Fr. мш. VI-X ï.

1 2 3 4 5 6

S. granulatus (L. ex Fr.) S.F. Gray* MiK. VII-X Ï.

S. luteus (Fr.) S.F. Gray MiK. V-VIII Ï.

S. variegatus (Swartz ex Fr.) O. Kuntze MiK. VIII-X Ï.

Gomphidiaceae Chroogomphus (Singer) O.K. Gill.

Ch. rutilus (Schaeff. ex Fr.) O.K. Mill.* MiK. VIII-X Ï.

Hygrophoropsis J. Schroet. Maire ex Martin-Sanc

Paxillaceae H. aurantiaca (Wulf. ex Fr.) Maire1* ксил. VII-X Ï.

Paxillus Fr.

P. involutus (Batsch) Fr. п. с. VI-X H.Ï.

P. panuoides (Fr. ex Fr.) Fr. ксил. VII-VIII ул.

Chalciporus J. Bataille

Ch. piperatus (Bull. ex Fr.) J. Bataille MiK. VII-X Ï.

Strobilomyceta- Strobilomyces Berk.

ceae S. flocopus (Vahl ex Fr.) P. Karst. MiK. VII-IX H.Ï.

Tylopilus Karst.

T. felleus (Bull. ex Fr.) P. Karst. MiK. VI-X H.Ï.

Xerocomus Quel.

X. badius (Fr.) Kuehner ex Gilb. MiK. IX-X

Xerocomaceae X. chrysenteron (Bull. ex St.-Amans) Quel. MiK. VII-X

X. parasiticus (Bull. ex Fr.) Quel.* MiKOTp. VIII

X. rubellus Krombh. MiK. VII-VIII

X. subtomentosus (L. ex Fr.) Quel.* MiK. VII-X Ï.

Cortinarius (Pers) S.F. Gray

C. alboviolaceus (Pers. ex Fr.) Fr.* MiK. VIII-IX Ï.

C. mucosus (Br.) Kickx MiK. VIII-IX Ï.

C. multiformis (Fr.) Fr. MiK. VIII-X Ï.

C. varius (Fr.) Fr.* MiK. VIII-IX Ï.

Galerina Earle

И (U Cortinariaceae G. unicolor (Fr.) Sing.* KCRn. IX-X Ï.

сЗ Inocybe (Fr.) Fr.

CÖ Й '"Ё I. fastigiata (Schaeff. ex Fr.) Quel.* MiK. VII-X отр.

I. patouillardii Bres.* MiK. VII-VIII отр.

О Naucoria (Fr.) P. Kumm.

N. limulata (Fr. ex Weimn) Kuhn.* KCRn. VIII H.Ï.

Rozites P. Karst.

R. caperata (Pers. ex Fr.) Karst.* MiK. VIII-IX Ï.

Crepidotus (Fr.) P. Kumm. Staude

Crepidotaceae C. mollis (Schaeff. ex Fr.) P. Kumm.* KCRn. VIII-IX H.Ï.

C. variabilis (Pers. ex Fr.) P. Kumm.* KCRn. VIII-X H.Ï.

И Calvatia Fr.

<и 13 C. gigantea (Pers.) Lloyd г. с. VI-IX Ï.

ТЗ 1-1 Lycoperdaceae C. utriformis (Pers.) O. Japp* г. с. V-IX Ï.

Л О Lycoperdon (Tourn.) Pers.

о ^ L. perlatum Pers. MiK. VI-IX Ï.

hJ L. pyriforme Pers.* теил. VII-IX H.Ï.

И <и Clathraceae Anthurus Pers.

13 A. archeri (Berk.) E. Fischer* г. с. VIII H.Ï.

eö <-] Phallaceae Phallus Hudr. Jun. ex Pers.

Ph. impudicus Pers. MiK. VII-VIII H.Ï.

И Pleurotus (Fr.) P. Kumm.

<и 13 Lentinaceae P. ostreatus (Jacq. ex Fr.) P. Kumm. теил. V, XI Ï.

•G О Lentinus Fr.

L. lepideus (Fr. ex Fr.) Fr.* теил. VII H.Ï.

1 2 3 4 5 6

Russulales Russulaceae Lactarius Pers.

L. deliciosus Fr. мш. VIII-X i.

L. piperatus (L. ex Fr.) S.F. Gray мш. VII-X i.

L. resimus (Fr.) Fr. мш. VII-IX i.

L. rufus (Scop.) Fr.* мш. VI-XI н.1.

L. scrobiculatus (Scop. ex Fr.) Fr.* мш. VIII н.1.

L. torminosus (Schaeff. ex Fr.) S.F. Gray мш. VII-IX ул.

L. turpis (Weinm.) Fr. мш. VIII-XI н.1.

L. vellereus (Fr.) Fr.* мш. VII-X ул.

L. volemus Fr.* мш. VIII-IX i.

Russula Pers.

R. aeruginea Lindbl. мш. VIII-X

R. atropurpurea Krombh. мш. VII-X

R. claroflava Crove мш. VIII-IX

R. cyanoxantha J. Schaeff. ex Fr.* мш. VIII-IX

R. delica Fr. мш. VIII-IX

R. emetica Fr. мш. VII-X н.1.

R. foetens Fr. мш. VII-X н.1.

R. grisea (Pers. ex Secr.) Fr.* мш. VI-X н.1.

R. integra Fr. мш. VII-X 1.

R. nigricans (Bull.) Fr.* мш. VII-IX ул.

R. ochroleuca (Pers.) Fr.* мш. VI-XI н.1.

R. vesca Fr. мш. VIII-X 1.

R. virescens (Schaff. ex Zantedschi) Fr. мш. VII-X 1.

R. xerampelina (Schaeff. ex Secr.) Fr. мш. VII-XI 1.

Scleroder-matales Sclerodermata-ceae Scleroderma Pers.

S. aurantium Pers. мш. VI-X н.1.

Умовш позначення: * - види, HOBi для району дослщжень; г.с. - ryMycoBi сап-ротрофи, п.с. - пщстильш сапротрофи, ксил. - ксилотрофи, копр. - копротрофи, бр. - брютрофи, мшотр. - мiкотрофи, мiк. - мшосимбютрофи; 1. - 1спвш, н.1. - не!спвш, у.1. - умовно 1спвш, отр. - отрyйнi.

Лггература

1. Л1топис природи. НПП "Гуцульщина". - 2004. - Т. I. - С. 23-33.

2. Лггопис природи. НПП "Гуцульщина". - 2005. - Т. II. - С. 38-42.

3. Зерова М.Я. Визначник ^^iB Укра1ни. - В 5-ти т. / М.Я. Зерова, Г.Г. Радзieвський, С.В. Шевченко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1972. - Т. 5, кн. 1. - 239 с.

4. Зерова М.Я. Визначник грибiв Укра1ни. - В 5-ти т. / М.Я. Зерова, П.Е. Сосш, Г. Л. Роженко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1979. - Т. 5, кн. 2. - 565 с.

5. Морочковський С.Ф. Визначник грибiв Укра1ни. - В 5-ти т. / С.Ф. Морочковський, М.Я. Зерова, З.Г. Лаштська, М.Ф. Смщька. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1969. - Т. 2. - 515 с.

6. Червона книга Укра1ни. Рослинний свгг. - К. : Вид-во "Укра1нська енциклопедiя iм. М П. Бажана", 1996. - 608 с.

7. Hawksworth D.L. Ainsworth & Bisby's Dictionary of the Fungi, 8th ed. Oxon / D.L. Hawksworth, P.M. Kirk, B.C. Sutton, D.N. Pegler // Wallingford : CAB International, 1995. - 616 p.

Базюк-Дубей И.В. Микофлора Национального природного парка " Гуцульщина "

В результате микологического обследования Национального природного парка "Гуцульщина" обнаружено 202 вида макромицетов. Они принадлежат к 96 родам 35 семейств 10 порядков 2 классам. Из них 5 видов (Anthurus archeri (Berk.) E. Fischer, Grifola umbellata (Fr.) Pilat, Hericium coralloides (Fr.) Gray, Sparassis crispa

(Fr.) Fr., Strobilomyces floccopus (Vahl. ex Fr.) P. Karst.) занесены в Красную книгу Украины. Проведено систематический и экологический анализы микофлоры района исследований.

Ключевые слова: микофлора, макромицеты, Национальный природный парк.

Bazyuk-Dubey I.V. Micoflora of the national nature part "Hut-sulshchyna"

As a result of micological researches of the National nature park "Hutsulshchyna" was found 202 species macromycetes that belong to 96 genera, 35 families, 10 orders and 2 classes. Out of those 5 species (Anthurus archeri (Berk.) E. Fischer, Grifola umbellata (Fr.) Pilat, Hericium coralloides (Fr.) Gray, Sparassis crispa (Fr.) Fr., Strobilomyces floccopus (Vahl. ex Fr.) P. Karst.) are included in to the Red data book of Ukraine. It was made a systematic and ecological analyses of micoflora of the researched region.

Keywords: micoflora, macromycetes, National nature park.

УДК 630*27 Acnip. Т.В. Бондаренко1;

студ. Т.М. Музика - НЛТУ Украти, м. nbßis

СВИДИНА В Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "МЕДОБОРИ"

Розглянуто особливосп росту свидини кров'яно'1 (Swida zanguinnea) в тдлюку суцшьних i часткових люокультур Захщного Люостепу (на прикладi насаджень, створених до заснування заповщника "Медобори"). Охарактеризовано загальш риси технологи створення таких культур. Запропоновано напрямки використання досль джень за програмою "Лггопису природи" в люогосподарському та садово-парковому виробницт.

Ключов1 слова: свидина кров'яна (Swida zanguinnea), лiсовi культури, заповщ-ник, Захщний Лiсостеп.

Рщ свидина (Swida) родини деренових (Cornaceae) у флор1 Укра1ни представлений чотирма видами (з 40, описаних дендрологами): свидина бша (S. alba), свидина кров'яна (S. zanguinnea), свидина паросткова (S. stolonifera), свидина швденна (S. australis). У природних люах поширена свидина кров'яна - по всш Укра1ш, кр1м Криму, i швденна - в прському та швденно-му Криму. У суцшьт та частков1 л1сов1 культури Захщного Люостепу i Л1-состепу загалом, а також у люомелюративш насадження у Степу порiвняно широко вводилась свидина кров'яна, зокрема i на землях Держлюфонду, що згодом були оголошеш заповiдними.

Свидина кров'яна росте 1-4-метровим кущем iз розлогими, спочатку зеленими, а приблизно вщ середини лга - буро-червоними пагонами (звiдси назва - кров'яна). Пагони довп, iнодi пониклi. Крона щiльна. Листки овальш з загостреною вершинкою. Плiд юстянка. Плодоношення майже щорiчно ряс-не. Плоди не 1спвш.

За тшьовитривалютю свидина кров'яна близька до тшьовитривалих по-рiд, трапляеться пiд наметом високоповнотних деревосташв, але на зрубах, на вщкритих мiсцях iнтенсивно розростаеться. Надае перевагу свiжим багатим грунтам. Не уникае, разом з тим, i сухих пгротошв. М. Калшш (1991), оцiню-ючи чагарники за вщповщшстю бiологiчних властивостей типам люорослин-

1 Наук. керiвник: проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук - НЛТУ Укра1ни, м. Львiв