CC BY
41
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616-071.6:616.89-008.45:616.12-008.313.2 СТААН1К С.М.
Вйськово-медичний клнчний центр Зах'дного регюну, м. Льв'ю
добовий проф\ль артер\ального тиску \ стан
■ _ ■ V __■ ■
когн\тивних ФУНКЦ\й у пац\8нт\в молодого та середнього в\ку 3 ф\бриляц\6ю передсердь
Резюме. Метою даного до^дження був анал1з зв'язку мiж добовим профыем артерiального тиску i по-казниками, що характеризують когттивт функщ в пацieнтiв молодого та середнього вку з персис-туючою (пароксизмальною) формою фiбриляцii передсердь, середнш вк 60,4 ± 2,6 року, ят ранше не лкувалися або одержували лкування нерегулярно, вивчили добовий профль артерiального тиску i стан когнтивних функцш — пам'ятi, уваги та мислення. Контрольну групу становили 44пащенти з фiбри-лящею передсердь i нормальним артерiальним тиском. Встановлено, що в пацieнтiв молодого та середнього вку з фiбриляцieю передсердь i супутньою артерiальною гiпертензieю, на вiдмiну вiд пацieнтiв з нормальним артерiальним тиском, вiдбуваeться зниження показнишв когнтивних функцш, що виникаe вже при 1-му ступеш й невеликш тривалостi захворювання. Виявлено негативний кореляцшний зв'язок мiж параметрами добового монторування артерiального тиску i показниками пам'ятi, уваги та мислення. Легк когттивтрозлади в пацieнтiвмолодого та середнього вку характерт для фiбриляцiiпередсердь i II стадИ гтертотчно1' хвороби.
Ключовi слова: фiбриляцiя передсердь, артерiальна гiпертензiя, когттивна дисфункция, добове монторування артерiального тиску.
У даний час серцево-судинш захворювання (ССЗ) посдають перше мюце серед причин за-гально! смертност населення розвинених кра!н. У цьому списку Укра!на за рiвнем смертност ввд сер-цево-судинних ускладнень лщируе серед европей-ських кра!н. Серед вщомих факторiв ризику ССЗ фiбриляцiя передсердь (ФП) належить до числа найбшьш широко розповсюджених [8, 9].
ФП е провщною проблемою сучасно! медицини в силу не тшьки велико! поширеносп, але й визна-чального внеску в розвиток цереброваскулярних захворювань. У даний час ФП розглядаеться як фактор ризику розвитку не тшьки шсульту, але й когштивно! дисфункцп [1, 11]. ФП вщграе важ-ливу роль у розвитку та прогресуванш когштивних розладiв (КР), аж до ступеня деменцп. КР у пащен-пв iз ФП становлять синдром, обумовлений набутим ураженням головного мозку, що характеризуемся порушеннями пам'ят та шших когштивних функцш, включаючи мову, читання, складш щ-леспрямованi дГ! (праксис), орiентування, втзна-вання (гнозис), абстрактне мислення. КР, що до-сягають ступеня деменцп, мають стiйкий характер i призводять до ускладнень у повсякденному жит-тi, суспiльнiй та професшнш дiяльностi [4, 13, 15]. Однак зазначеш змiни е досить грубою патолопею й найчастiше наявш в людей старших вiкових груп з тривалим анамнезом ФП. У зв'язку з цим ранне
виявлення легких судинних КР, особливо у моло-дих оаб з ФП, важливе з практично! точки зору, оскшьки на цш стадп превентивна терапiя — анти-аритмiчна (ААТ), антигшертензивна (АГТ) — може виявитися найбiльш ефективною [5].
Упровадження в клжчну практику добового мошторування АТ (ДМАТ) значно розширило можливост дiагностики та оцiнки ефективностi лжування пацiентiв iз ССЗ. Багатьма дослщника-ми виявлений iстотний взаемозв'язок мж такими показниками ДМАТ, як варiабельнiсть, ранковий прирiст, добовий ритм АТ, i ураженням оргашв-мiшеней та частотою розвитку серцево-судинних ускладнень [12,14,16].
Особливого значення набувають питання адекватно! оцшки стану серцево-судинно! систе-ми в оиб молодого й середнього вiку. ФП i все, що !! супроводжуе в осiб даних вiкових груп, при-вертае до себе особливу увагу. Неабиякою мiрою це пов'язано з тим, що висою показники АТ мо-
Адреса для листування з автором: Стаднiк Сергiй Миколайович E-mail: [email protected]
© Стадшк С.М., 2016 © «Медицина невщкладних сташв», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
жуть впливати на здатшсть яюсно виконувати сво! обов'язки в повсякденнш дiяльностi [10]. Незважаючи на це, у доступнш лiтературi вiдсутнi вщомосп про показники ДМАТ та стан пам'яп, уваги, мислення в oci6 молодого i середнього вiку з ФП.
Отже, ощнка стану когштивних функцiй, 1х зв'язок з добовими параметрами АТ i вплив спещ-ального лiкування в пацieнтiв молодого та середнього вжу з ФП не тшьки становить науковий ш-терес, але й мае велику практичну спрямованiсть.
Мета дослвдження — проаналiзувати зв'язок м1ж добовим профшем АТ та показниками, що ха-рактеризують когнiтивнi функцп в пащенпв молодого й середнього вжу з персистуючою (пароксиз-мальною) формою ФП у поеднаннi з артерiальною гiпертензiею.
MaiepiaA i методи досл^дження
Усього в дослiдження було включено 128 па-цiентiв iз персистуючою або пароксизмальною формами ФП вжом вiд 40 до 65 роюв, середнiй вiк становив 60,4 ± 2,6 року. Середня тривалють ФП у цiлому по груш становила 3,2 ± 1,8 року.
Критерiями включення в дослiдження були: вж не старше 65 роюв; наявнiсть персистуючо! або пароксизмально! форми ФП без постшно'1 ААТ; шформована згода пацiента на проведення досль дження; вiдсутнiсть критерпв виключення.
Критерiями виключення з дослщження були: вж понад 65 рокiв; наявнiсть в анамнезi захворювань центрально! нервово! системи, будь-яю епiзоди по-рушення мозкового кровообпу, травми й контузп головного мозку; наявнiсть тяжко! соматично! патологи; зловживання алкоголем; наявнiсть при УЗДГ стенотичного ураження екстракранiальних артерш; вщмова пацiента вiд початку або продовження до-слiдження.
Усiм пащентам проводили добове мошторуван-ня АТ (ДМАТ) на апарат InnoCare-S (Угорщина) з визначенням профiлю й параметрiв АТ [2, 3, 6, 7].
У вах пацiентiв було проведено вивчення стану когштивних функцш (пам'яп, уваги, мислення) (Лурiя А.Р., 1969; Римський Р.Р., 1995; Блум Ф., 1998; Дружинш В.М., 2002; 1ванов В.1., 2004; Ап-чел В.Я., 2004; Смакотша С.А., 2008; Wechsler D., 1987; Anastasi А., 1997):
— оцiнка показникiв пам'ятi: об'ем мехашчно'1 пам'ятi (бали), об'ем смислово! пам'ятi (бали), тест запам'ятовування безсмислових складiв (бали);
— оцiнка показниюв уваги: обсяг уваги (бали), тест вщшукування чисел (с), тест червоно-чорна таблиця (с);
— ощнка показниюв мислення: складання про-стих аналогiй (бали), складання складних аналогш (бали), формування суджень (бали), комбiнаторнi здатностi (КЗ) (бали), мовне мислення (iндукцiя i абстракцiя) (бали).
Повторне вивчення показникiв стану когштивних функцш проводили через 6 мюящв тсля ААТ та АГТ.
Статистичний аналiз проводили за допомо-гою пакета прикладних програм Statistica 10.0 з використанням критерпв Манна — Утгш й точного критерш Фiшера. Для виявлення ступеня взаемозв'язку м1ж дослiджуваними показниками розраховували коефвдент кореляцп Спiрмена (r). Вiрогiдними вважали вщмшносп показникiв при р < 0,05.
Результати дослщження i ix обговорення
Серед 128 пaцieнтiв з установленим дiагнозом персистуючо! або пароксизмально! форми ФП ri-пертонiчнa хвороба (ГХ) була дiaгностовaнa у 84 (65,6 %) пащенпв. ГХ I стадп була в 36 (42,9 %), ГХ II стадп — у 48 (57,1 %) пащенпв. Артерiaльнa гiпертензiя (АГ) 1-го ступеня була в 34 (40,5 %) па-щенлв, 2-го ступеня — у 50 (59,5 %) пащенпв. Су-путнi фактори ризику: 70,3 % курили, 62,5 % мали нaдмiрну масу тша або ожиршня, у 57,0 % виявле-на гiперхолестеринемiя.
Вивчення стану оргaнiв-мiшеней та асоцшова-них клiнiчних стaнiв у пащенпв з ФП показало, що гiпертрофiя лiвого шлуночка була в 57,1 % пащен-тiв, гшертошчна ретинопaтiя — у 34,5 %, 1ХС мали 71,9 % пащенпв (в основному у виглядi стабшьно! стенокардп напруження II ФК), цереброваскуляр-нi захворювання зустрiчaлися в 34,4 % випадюв, i в 14,8 % був цукровий дiaбет II типу.
При проведенш ДМАТ були виявлеш пщвище-нi показники систолiчного (САТ) i дiaстолiчного (ДАТ) АТ, що вщповщае тому чи шшому ступеню АГ. Пiдвищенa вaрiaбельнiсть АТ, як САТ, так i ДАТ, вщповщно до прийнятих критерпв була вияв-лена в 46,1 % пащенпв. Вивчення добових iндексiв САТ i ДАТ показало, що тшьки 30,9 % пащенлв з ФП мали добовий профшь АТ dipper, у 59,5 % вш був non-dipper i в 9,6 % — over-dipper. Ураження оргашв-мшеней залежить не тшьки вщ добового ритму АТ, але й вщ тривалост й вирaженостi АГ. Дaнi параметри вщображае навантаження тиском, оцiнювaне за шдексом часу (I4) та шдексому пло-щi (IП) АГ. У наших пащенпв I4 САТ i I4 ДАТ протягом доби, а також окремо в денний i шчний час перевищували рекомендовaнi параметри на 30 %, що вказувало на наявшсть у них тдвищеного навантаження АТ i свiдчило про стшкий характер гшертензп. Анaлогiчнi даш були отримaнi й при ощнщ IП, особливо для IП САТ вдень (САТд) та IП ДАТ вночi (ДАТн).
Нaявнiсть стiйкого шдвищення АТ призводить до залучення в патолопчний процес оргашв-мше-ней, серед яких важливе мiсце посiдaе головний мозок. У даний час раншми ознаками ураження головного мозку при АГ визнаються легю та по-мiрнi КР.
Вивчення пaрaметрiв, що дозволяють оцiнити стан когнiтивних функцш, показало, що в цшо-му по груш обсяг мехашчно! пам'ят в пaцiентiв iз ФП + АГ не вiдрiзнявся вiд аналопчного по-казника в осiб з нормальним АТ. Вш залишався
нормальним незалежно вiд вжу пацieнтiв, трива-лостi та ступеня АГ i стадп захворювання. Разом з тим обсяг смислово! пам'ят й результат тесту запам'ятовування безсмислових складiв у пащен-тiв з ФП + АГ виявилися вiрогiдно нижчим, н1ж у контролi (на 26,2 %, р = 0,007, i 28,6 %, р = 0,045). Вiрогiдне зниження обсягу смислово! пам'ятi й результатiв тесту запам'ятовування безсмислових складiв спостерiгалося в пащенпв з гшертошч-ною хворобою старше вщ 40 рокiв, при тривалост захворювання понад 5 рокiв, з II ступенем тдви-щення АТ i II стадieю захворювання (табл. 1, 2). Необхвдно вiдзначити, що зниження обсягу смис-лово! пам'ят вiдбувалося вже при тривалостi захворювання менше вiд 5 роюв незалежно вiд вiку та ступеня шдвищення АТ (табл. 1).
Кореляцшний аналiз встановив, що у пащенпв з ФП мав мiсце середнього ступеня сили негатив-ний зв'язок мiж обсягом смислово! пам'ятi й мак-симальним САТн (—0,52, р = 0,01), середшм САТн (—0,34, р = 0,02) i варiабельнiстю САТн (—0,66, р = 0,01), а також варiабельнiстю ДАТд (—0,49, р = 0,01), середшм ДАТн (-0,65, р = 0,01) та И ДАТн (-0,44, р = 0,01).
Вивчення показниюв уваги в щлому по всш груш показало, що хворим iз ФП + АГ потрiбно було вiрогiдно бшьше часу на виконання тесту червоно-чорна таблиця, н1ж пацieнтам з нормальним АТ (на 17,2 %, р = 0,028).
Так само, як i при ощнщ показниюв пам'яп, на зниження обсягу уваги й збшьшення часу в тестах вщшукування чисел i червоно-чорна таблиця вь рогiдний вплив мали тривалють АГ понад 5 рокiв i бiльш старший вiк пацieнтiв. Вщхилення вказаних параметрiв уваги вiдбувалося тшьки в пацieнтiв iз II стадею ГХ (табл. 1, 2). Разом з тим зниження обсягу уваги порiвняно з контролем спостерпали в пащенпв з АГ тривалiстю менше ввд 5 рокiв (табл. 1), а подовження часу виконання тесту «червоно-чорна таблиця» вщбувалося у них незалежно вщ ступеня шдвищення АТ (табл. 2).
Проведений кореляцшний аналiз показав, що в даних пащенлв спостерпався помiрноl сили не-гативний кореляцiйний зв'язок м1ж обсягом уваги й максимальним САТн (-0,42, р = 0,01), середшм САТн (-0,34, р = 0,02), И САТн (-0,33, р = 0,02) i середшм ДАТн (-0,32, р = 0,02).
Порiвняння показниюв мислення у пащенлв iз ФП + АГ i нормальним АТ показало: у пащенпв з ФП + АГ були знижеш таю показники, як складш аналоги (СА) — на 24,1 % (р = 0,03), комбшаторш здатносп — на 20,7 % (р = 0,017), а також показники, що характеризують мовне мислення: шдук-цiя — на 16,1 % (р = 0,008) i абстракщя — 46,0 % (р = 0,0001). Виявлеш вщхилення зi сторони по-казникiв мислення у пацiентiв з ФП + АГ не за-лежали вщ тривалостi анамнезу АГ i були вiрогiд-но знижеш в пащенпв з АГ тривалютю як менше
Таблиця 1. Показники когнтивних функц1й у пац1ент1в ¡з ФП залежно вд в1ку й тривалост АГ
Показники Пащенти з ФП + АГ (n = 84) Пащенти з ФП i нормальним АТ (n = 44)
Вт (роки) Тривалють АГ (роки)
< 40 (n = 32) > 40 (n = 52) < 5 (n = 38) > 5 (n = 46)
Обсяг смислово! пам'ят (бали) 6,1 ± 0,3 p = 0,17 p1 = 0,03 5,2 ± 0,2 р = 0,001 5,9 ± 0,2 p = 0,013 5,3 ± 0,2 p = 0,006 7,1 ± 0,4
Запам'ятовування безсмислових складiв (бали) 4,4 ± 0,3 p = 0,52 p1 = 0,018 3,2 ± 0,2 p = 0,004 4,2 ± 0,3 p = 0,06 3,5 ± 0,2 p = 0,045 5,0 ± 0,4
Обсяг уваги (бали) 4,38 ± 0,50 p = 0,3 3,88 ± 0,30 p = 0,023 4,24 ± 0,30 p = 0,05 3,52 ± 0,30 p = 0,008 5,18 ± 0,5
Вщшукування чисел (секунди) 50,7 ± 2,1 p = 0,44 56,8 ± 2,4 p = 0,044 51,1 ± 1,8 p = 0,37 p! = 0,009 58,4 ± 2,8 p = 0,012 48,2 ± 2,4
Червоно-чорна таблиця (секунди) 171,2 ± 7,8 p = 0,2 191,1 ± 10,9 p = 0,05 174,2 ± 7,8 p = 0,11 190,6 ± 11,4 p = 0,05 157,2 ± 4,8
Складш аналоги 9,2 ± 0,8 p = 0,17 8,4 ± 0,6 p = 0,021 8,9 ± 1,1 p = 0,05 8,6 ± 0,7 p = 0,046 10,9 ± 1,1
Комбшаторш здатност 11,3 ± 0,7 p = 0,13 9,8 ± 0,6 p = 0,002 11,0 ± 0,9 p = 0,041 10,4 ± 0,6 p = 0,014 13,2 ± 1,2
1ндук^я 10,4 ± 0,6 p = 0,05 10,5 ± 0,7 p = 0,032 10,6 ± 0,4 p = 0,043 10,5 ± 0,4 p = 0,05 12,4 ± 1,1
Абстракщя 7,2 ± 0,8 p = 0,017 5,4 ± 0,6 p = 0,0001 6,8 ± 0,6 p = 0,0001 5,3 ± 0,7 p = 0,0001 11,4 ± 1,6
Примтки: р — в1рогщн1сть вщм1нностей пор1вняно з патентами з нормальним АТ; p1 — в1рогщн1сть в 'щм 'нностей пор1вняно з патентами вком понад 40 роюв.
ввд 5 роюв, так i понад 5 роюв (табл. 1). Зниження показникiв мислення було притаманне пащентам з АГ вжом понад 40 роюв. Однак у пащенпв з АГ до 40-рiчного BiKy вiдбувалося вiрогiдне зниження показникiв, що характеризують мовне мислення (iндyкцiя та абстракцiя), порiвняно з пацiентами з нормальним АТ. При ощнщ впливу ступеня АГ на стан показниюв мислення було встановлено, що зниження вказаних параметрiв не залежало вщ ступеня АГ i вiдбyвалося однаково в пащенпв як з 1-м, так i з 2-м ступенем АГ порiвняно з нормото-шками.
Разом з тим зниження показниюв мислення спостерiгали тiльки в пащенпв з II стадiею ГХ, за винятком показника абстракцiя, який був вiрогiд-но, майже в 2 рази, менший в пацiентiв вже з I ста-дiею ГХ порiвняно з пацiентами з нормальним АТ (табл. 2).
Були виявлеш негативнi, переважно середньо! сили, кореляцiйнi зв'язки мiж максимальними й середнiми значеннями САТ i ДАТ у денний i нiчний час та рiзними показниками мислення (максимальний САТд/КЗ = —0,34, p < 0,05, се-реднш САТд/КЗ = —0,42, p < 0,02, максимальний САТн/КЗ = -0,40, p < 0,02, середнiй ДАТд/ КЗ = -0,43, p < 0,01, максимальний ДАТд/аб-стракцiя = -0,57, p < 0,01). Негативний вплив на показники мислення надавала тдвищена варiа-бельнiсть САТ i ДАТ у денний час (варiабельнiсть САТн/СА = -0,43, p < 0,05, варiабельнiсть САТн/ абстракцiя = -0,47, p < 0,02, варiабельнiсть
ДАТн/абстракцiя = —0,33, р < 0,05) i навантажен-ня тиском, дещо бiльшою мiрою дiастолiчним, незалежно ввд часу доби (1Ч ДАТ/КЗ = —0,52, р < 0,01, 1Ч ДАТд/КЗ = -0,64, р < 0,01, 1П САТд/ КЗ = -0,37, р < 0,05, 1Ч ДАТд/iндукцiя = -0,40, р < 0,01).
Отже, у пащенлв молодого й середнього вжу з персистуючою (пароксизмальною) формою ФП негативний вплив на параметри пам'яп, уваги i мислення мали як САТ, так i ДАТ, особливо в шч-ний час. Вивчення параметрiв когнiтивних функ-цiй показало, що пащентам з ФП + АГ, на вщмшу вщ осiб з нормальним АТ, потрiбно було вiрогiдно бiльше часу для виконання запропонованих тесто-вих завдань.
Нормалiзацiя АТ являе собою один з найбшьш ефективних напрямюв профiлактики КР у пащ-енпв з АГ. Повторне вивчення показниюв стану когнiтивних функцiй через 6 мюящв пiсля про-ведення лжування було здiйснено в 76 пащенпв. ААТ включала: у 69 пащенпв — амiодарон у дозi 200-600 мг/добу, у 34 — серцевi глжозиди (дигок-син 0,25 мг/добу). АГТ включала шпбггори ангю-тензинперетворювального ферменту або бета-блокатори (ББ). Еналаприл у дозi 10-20 мг/добу отримували 48 пащенлв, лiзиноприл у дозi 1020 мг/добу — 28 пащенлв, ББ — 34 пащенти (метопролол 75-100 мг/добу — 20 i бiсопролол 5-7,5 мг/добу — 14). При необхвдносл додавали гшопазид 12,5 мг/добу або шдапамвд ретард 1,5 мг/добу.
Показники Пащенти з ФП (n = 84) Пафенти з ФП i нормальним АТ (n = 44)
Стушнь АГ Стадiя ГХ
1-й (n = 34) 2-й (n = 50) I (n = 36) II (n = 48)
Об'ем смислово! пам'ят (бали) 5,8 ± 0,4 p = 0,024 5,4 ± 0,3 p = 0,004 6,2 ± 0,4 p = 0,15 5,5 ± 0,2 р = 0,001 7,1 ± 0,5
Запам'ятовування безсмис-лових складiв (бали) 4,2 ± 0,3 p = 0,32 3,5 ± 0,2 p = 0,012 4,4 ± 0,4 p = 0,33 3,7 ± 0,3 p = 0,025 5,1 ± 0,4
Обсяг уваги (бали) 3,8 ± 0,4 p = 0,08 4,1 ± 0,5 p = 0,07 3,6 ± 0,4 p = 0,14 4,1 ± 0,5 p = 0,007 5,12 ± 0,5
Вщшукування чисел (секунди) 55,4 ± 2,6 p = 0,09 54,2 ± 2,2 p = 0,16 48,2 ± 2,1 p = 0,95 p1 = 0,005 57,4 ± 2,2 p = 0,012 47,8 ± 2,2
Червоно-чорна таблиця (секунди) 195,6 ± 14,4 p = 0,041 185,8 ± 9,2 p = 0,04 190,0 ± 10,7 p = 0,37 186,0 ± 9,2 p = 0,049 158,4 ± 5,6
Склады аналоги 7,8 ± 0,7 p = 0,02 8,7 ± 0,6 p = 0,075 9,4 ± 0,6 p = 0,22 8,5 ± 0,5 p = 0,014 10,8 ± 1,2
Комбшаторы здатност 11,2 ± 0,8 p = 0,044 10,5 ± 0,6 p = 0,014 11,4 ± 0,7 p = 0,08 10,1 ± 0,6 p = 0,006 13,2 ± 1,0
1ндук^я 11,2 ± 0,5 p = 0,05 10,8 ± 0,4 p = 0,023 10,7 ± 0,5 p = 0,07 10,5 ± 0,3 p = 0,032 12,2 ± 1,0
Абстрак^я 5,4 ± 0,6 p = 0,000 5,1 ± 0,5 p = 0,009 6,2 ± 0,8 p = 0,007 5,5 ± 0,5 p = 0,001 11,2 ± 1,2
Примтки: р — в1рогщн1сть в'щм'1нностей пор1вняно з патентами з нормальним АТ; p1 — в1рогщн1сть в'щм'шностей пор1вняно з патентами з II стад1ею ГХ.
Таблиця 2. Показники когнтивних функц1й у пац1ент1в з ФП залежно вд ступеня пДвищення АТ
i стадП' захворювання
Проведена терапiя в цшому по всiй rpyni, не-залежно вiд класу використовуваних препарапв, супроводжувалася вiрогiдним зниженням САТ i ДАТ. При цьому частка оаб, яю досягли цiльового рiвня АТ, становила 57,5 %.
У цшому по всш груш через 6 мгсящв лжуван-ня покращання дослiджyваних показниюв пам'ятi вiдзначено не було. При ощнщ показникiв уваги мало мюце тiльки покращання (на 9,2 %) результату виконання тесту червоно-чорна таблиця, що не вiдрiзнявся вщ такого в осiб з нормальним АТ. Ви-значення показникiв мислення виявило зростання комбiнаторних здiбностей на 12,4 %, що вiрогiдно не вiдрiзнялися вiд резyльтатiв осiб iз початково нормальним АТ.
У зв'язку з цим ми ощнили стан всiх зазначе-них показникiв залежно вiд того, чи було досягну-то цшьовий АТ, тсля 6 мiсяцiв АГТ. Цшьовий АТ було досягнуто в 49 (56,3 %) пащенлв iз ФП + АГ. У них вщбувався вiрогiдний прирiст показникiв пам'ят в тестi запам'ятовування безсмислових складiв на 18,2 % вiд вихщного, i вiн був вiрогiдно бшьшим, нiж у пацieнтiв з неконтрольованою АГ, та не вiдрiзнявся вщ резyльтатiв нормотонiкiв. Вiдзначали збiльшення обсягу уваги на 13,1 %, що вiрогiдно не вiдрiзнялося вiд показниюв пащ-eнтiв з нормальним АТ. 1м було потрiбно менше часу (на 15,6 %) у тест червоно-чорна таблиця, цей показник не вiдрiзнявся вщ нормотоникiв i був вiрогiдно меншим, нiж у пащенлв без цшьо-вого АТ. Полшшення комбiнаторних здатностей вiдбyвалося саме в грут пацieнтiв iз цiльовим АТ. У них же на 29,4 % покращилися показники аб-стракцп, якi були вiрогiдно вищими, н1ж у пащ-eнтiв з АТ, що перевищуе цiльовi значення, i вь рогiдно не вiдрiзнялися вщ даних осiб з початково нормальним АТ.
Отже, ефективна АГТ i ААТ впливала на показники пам'яп, уваги, мислення в пащенпв з ФП + АГ. При цьому найбшьший ефект був отри-маний у пащенпв з досягнутими цшьовими зна-ченнями АТ.
Висновки
1. Серед пацieнтiв з персистуючою (пароксиз-мальною) формою ФП переважають пацieнти з 1-м i 2-м ступенем пщвищення артерiального тис-ку в поеднанш з великою частотою шших факторiв ризику, у першу чергу таких як куршня, надлиш-кова маса тiла й гiперхолестеринемiя.
2. Артерiальна гiпертензiя у пащенпв з ФП ха-рактеризуеться стшким пiдвищенням систолiч-ного й дiастолiчного АТ, на що вказують висою iндекси навантаження тиском, та порушеннями добового профiлю АТ, в основному за типом non-dipper i over-dipper.
3. У пащенпв з персистуючою (пароксизмаль-ною) формою ФП у поеднанш з АГ, на вщмшу вщ осiб з нормальним АТ, мае мюце легка когштивна дисфyнкцiя, що проявляеться в зниженш окремих показникiв пам'ятi, уваги, мислення, яке виникае
при невеликш тривалост АГ, менше н1ж 5 роюв, та вiдмiчаеться вже при 1-му ступеш АГ i наростають до 2-го ступеня захворювання. Наявнiсть легкого когштивного дефiцитy безпосередньо пов'язано з пщвищеним АТ, на що вказуе велика кшьюсть кореляцiйних зв'язкiв м1ж рiзними параметрами ДМАТ та показниками стану пам'яп, уваги, мис-лення.
Список л1тератури
1. Алехин А.Н. Психологические проблемы в аритмологии (на модели фибрилляции предсердий) / А.Н. Алехин, Е.А. Трифонова, Д.С. Лебедев//Вестник аритмологии. — 2011. — № 63. — С. 45-54.
2. Кобалава Ж.Д. Мониторирование артериального давления: методические аспекты и клиническое значение/Ж.Д. Кобалава, Ю.В. Котовская. — М.: Медицина, 1999. — 234 с.
3. Кобалава Ж.Д. Особенности утреннего подъема артериального давления у больных гипертонической болезнью с различными вариантами суточного ритма / Ж.Д. Кобалава, Ю.В. Котовская, В.С. Моисеев // Кардиология. — 1999. — № 39 (4). — С. 23-26.
4. Локшина А.Б. Легкие и умеренные когнитивные расстройства при дисциркуляторной энцефалопатии / А.Б. Локшина, В.В. Захаров // Неврол. журн. — 2006. — № 11; приложение № 1. — С. 57-64.
5. Матусова А.П. Исследование синусового ритма сердца в кардиологической практике/А.П. Матусова, Н.Н. Боровков. — Н. Новгород, 1999. — С. 34-42.
6. Ольбинская Л.И. Мониторирование артериального давления в кардиологии: Метод. руковод. / Л.И. Ольбинская, А.И. Мартынов, Б.А. Хапаев. — М.: Медицина, 1998. — 56 с.
7. Рогоза А.Н. Суточное мониторирование артериального давления при гипертонии / А.Н. Рогоза, В.П. Никольский, Е.В. Ощепкова. — М.: Медицина, 1998. — 45 с.
8. Суслина З.А. Практическая кардионеврология / З.А. Суслина, А.В. Фонякин, Л.А. Гераскина, В.Вл. Машин,
E.С. Трунова, В.В. Машин, М.В. Глебов. — М.: ИМА-ПРЕСС, 2010. — С. 205-207.
9. Яхно Н.Н. Когнитивные расстройства в неврологической клинике/Н.Н. Яхно//Неврол. журн. — 2006. — № 11; приложение № 1. — С. 4-12.
10. Elias P.K. Blood pressure-related cognitive decline: does age a make difference? / P.K. Elias, M.F. Elias, M.A. Robbins, M.M. Budge //Hypertension. — 2004. — Vol. 44. — P. 631-636.
11. Kannel W.B. Prevalence, incidence, prognosis and predisposing conditions for atrial fibrillation: population-based estimates / W.B. Kannel, Р.А. Wolf, E.J. Benjamin //Am. J. Cardiol. — 1998. — Vol. 82 (8A). — P. 2-9.
12. Mancia G. Ambulatory blood pressure is superior to clinic blood pressure in predicting treatment-induced regression of left ventricular hypertrophy/ G. Mancia, A. Zanchetti, E. Agabiti// Circulation. — 1997. — Vol. 95. — Р. 1460-1470.
13. Ott A. Atrial fibrillation and dementia in a population-based study. The Rotterdam Study /А. Ott, М.М. Breteler, М.С. de Bruyne,
F. van Harskamp, D.E. Grobbee, А. Hofman // Stroke. — 1997. — Vol. 28 (2). — Р. 316-321.
14. Pickering T. National High Blood Pressure Education Program / Т. Pickering//Hypertension. — 1997. — Vol. 1 (1). — 34р.
15. Sabatini T. Regarding atrial fibrillation and cognitive function in older people / Т. Sabatini, G.B. Frisoni, P. Barbisoni, G. Bel-lelli, R. Rozzini, M. Trabucchi // J. Am. Geriatr. Soc. — 2000. — Vol. 48. — P. 387-390.
16. Zanchetti A. The role ofambulatory blood pressure monitoring in clinical practice / А. Zanchetti // Am. J. Hypertension. — 1997. — Vol. 10. — Р. 1069-1080.
Отримано 28.11.15 ■
Стадник С.Н.
Военно-медицинский клинический центр Западного региона, г. Львов
СУТОЧНЫЙ ПРОФИЛЬ АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ И СОСТОЯНИЕ КОГНИТИВНЫХ ФУНКЦИЙ У ПАЦИЕНТОВ МОЛОДОГО И СРЕДНЕГО ВОЗРАСТА С ФИБРИЛЛЯЦИЕЙ ПРЕДСЕРДИЙ
Резюме. Целью настоящего исследования был анализ связи между суточным профилем артериального давления и показателями, характеризующими когнитивные функции, у пациентов молодого и среднего возраста с персистирующей (пароксизмальной) формой фибрилляции предсердий в сочетании с артериальной гипертензи-ей. У 128 пациентов с персистирующей (пароксизмаль-ной) формой фибрилляции предсердий, средний возраст 60,4 ± 2,6 года, ранее не лечившихся или получавших лечение нерегулярно, изучили суточный профиль артериального давления и состояние когнитивных функций — памяти, внимания и мышления. Контрольную группу составили 44 пациента с фибрилляцией предсердий и нормальным артериальным давлением. Установлено, что у пациентов молодого и среднего возраста с фибрилляцией предсердий и сопутствующей артериальной гипертензи-ей, в отличие от пациентов с нормальным артериальным давлением, происходит снижение показателей когнитивных функций, которые возникают уже при 1-й степени и небольшой длительности заболевания. Выявлена отрицательная корреляционная связь между параметрами суточного мониторирования артериального давления и показателями памяти, внимания и мышления. Легкие когнитивные расстройства у пациентов молодого и среднего возраста характерны для фибрилляции предсердий и II стадии гипертонической болезни.
Ключевые слова: фибрилляция предсердий, артериальная гипертензия, когнитивная дисфункция, суточное мо-ниторирование артериального давления.
Stadnik S.M.
Military Medical Clinical Center of the Western Region, Lviv, Ukraine
DIURNAL BLOOD PRESSURE PROFILE AND STATUS OF COGNITIVE FUNCTIONS IN PATIENTS OF YOUNG AND MIDDLE AGE WITH ATRIAL FIBRILLATION
Summary. The objective of this study was to analyze the relationship between daily blood pressure and indicators of cognitive function in patients of young and middle age with persistent (paroxysmal) atrial fibrillation, mean age 60.4 ± 2.6 years, who were not previously treated or were not treated regularly, we have studied the daily blood pressure and cognitive functions — memory, attention and thinking. The control group consisted of 44 patients with atrial fibrillation and normal blood pressure. It was found that in patients of young and middle age with atrial fibrillation and concomitant hypertension, in contrast to patients with normal blood pressure, there is a decline in cognitive function that occurs even in I degree and short duration of the disease. We have revealed the presence of a negative correlation between the parameters of daily monitoring of blood pressure and indicators of memory, attention and thinking. Mild cognitive impairment in patients of young and middle age are characteristic of atrial fibrillation and stage II hypertension.
Key words: atrial fibrillation, arterial hypertension, cognitive dysfunction, daily blood pressure monitoring.
