CC BY
16
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.379-008.64-053.2-036.1:616.12-008.33"34" DOI: 10.22141/2224-0551.14.4.2019.174033
Леженко Г.О. (В, Пашкова О.С., СамойликК.В.
Запор'зький державний медичний унверситет, м. Запор'жсжя, Украна
Особливост добового проф^ю OpTepiOAbHOrO тиску
■ W W ■
в дiтeи, хворих но цукровии дioбeт, золежно вiд тpиволостi зохворювоння
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(4):211-217. doi: 10.22141/2224-0551.14.4.2019.174033
Резюме. Актуальтсть. Наявтсть артерiальноi гшертензи, яка у хворих на цукровий dia6em 3ycmpi4a-еться в 2 рази частше, тж у загальнш популяци, збшьшуе ризик розвитку серцево-судинних ускладнень. Основним тструментом дiагностики артерiальноi гшертензи в дтей е добове монторування артерiально-го тиску (ДМАТ) у зв'язку з тим, що низка nараметрiв ДМАТможуть бути предикторами розвитку сер-цево-судинних подт. Мета: встановити особливостi добового профыю артерiального тиску в дтей, хворих на цукровий дiабет, залежно вiд тривалостi перебиу захворювання. Матерiали та методи. До^джено особливостi добового профыю артерiального тиску в 53 дтей (середнш вж 14,79 ± 0,25року), хворих на цукровий дiабет, за даними ДМАТ. Залежно вiд тривалостi захворювання було видыено 3 групи: 1-ша гру-па — 11 дтей iз тривалстю захворювання до 1 року, 2-га група — 19дтей iз тривалстю захворювання 1—5 ротв, 3-тя група — 23 хворих iз тривалстю захворювання понад 5ротв. Контрольну групу становили 20 дтей, репрезентативних за вком i статтю, ят не мали порушень вуглеводного обмшу й ттеркурентних захворювань. Результати. У дтей, хворих на цукровий дiабет, при збыьшент тривалостi захворювання вiдбувалося тдвищення артерiального тиску, збыьшення його варiабельностi й зростання тдексу часу гтертензи. Артерiальна гiпертензiя розвинулася у 21,0 % хворих iз тривалктю цукрового дiабету вiд 1 до 5ротв i 43,5 % хворих iз тривалктю захворювання понад 5 ротв. Виявлет змти вiдбувалися на фот порушення добового профыю артерiального тиску, що мало мкце вже на першому рощ захворювання й спостериалося в 51,0—54,5 % пацiентiв. Серед патологiчних профшв тчного зниження артерiального тиску у хворих на цукровий дiабет переважав тип non-dipper (43,5—47,4 %). Висновки. У бiльшостiхворих на цукровий дiабет мали мкце змгни показнитв артерiального тиску, першi ознаки яких рееструвалися на першому рощ захворювання й прогресували при збыьшент його тривалостi. Отримат дат свiдчать про те, що дтей, хворих на цукровий дiабет, незалежно вiд тривалостi захворювання miд вiдносити до категори високого ризику розвитку артерiальноi гшертензи.
Ключовi слова: цукровий дiабет; добове монторування артерiального тиску; артерiальна гiпертензiя; дти
Вступ
Артерiальна ппертенз1я спостертаеться у хворих на цукровий дiабет у 2 рази частше, шж у загальнш популяци: 10—30 % у хворих на цукровий дiабет I типу, 60—80 % — у груш пащенпв i3 цукровим дiабетом II типу [1]. Наявнють артерiальноl гшертензи, безумов-но, збшьшуе вже i3 самого початку тдвищений ризик розвитку серцево-судинних ускладнень при цукровому дiабетi. У дослщженш MRFIT було показано, що ар-
терiальна гiпертензiя асоцшеться з 23-кратним збть-шенням абсолютного ризику серцево-судинно! смерт-ност у хворих на цукровий дiабет 2-го типу порiвняно з пашентами без дiабету [2]. Повщомляеться, що вщ 35 до 75 % серцево-судинних i ниркових ускладнень при цукровому дiабетi можуть бути пов'язаш з шдвище-ним артерiальним тиском. Так, дослщження Bogalusa Heart Study of Atherosclerosis in Youth (PDAY) Study продемонструвало збтьшення розвитку атеросклеро-
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Леженко Геннадм Олександрович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри госштально!' пед1атрГ|', Запор1зький державний медичний ушверситет, проспект Маяковського, 26, м. Запорiжжя, 69035, Укра'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: Gennadii Lezhenko, MD, Professor, Head of the Department of hospital pediatrics, Zaporizhzhia State Medical University, Mayakovsky avenue 26, Zaporizhzhia, 69035, Ukraine; e-mail: [email protected]
Full list of author information is available at the end of the article.
зу в пацieнтiв i3 пiдвищеним артерiальним тиском [3]. Як показали дослщження ocTaHHix роив, основним шструментом дiaгностики й монiторингу лiкувaння судинних розлaдiв у дiтей e добове мошторування ар-терiaльного тиску (ДМАТ) у зв'язку з тим, що низка пaрaметрiв ДМАТ можуть бути предикторами розвитку серцево-судинних подш [4].
Мета дослщження: встановити особливостi добо-вого профтю aртерiaльного тиску в дггей, хворих на цукровий дiaбет, залежно вiд тривaлостi перебiгу захво-рювання.
Матерiали та методи
У дослiдження були вкпюченi 53 дитини вiком вщ 10 до 16 рок1в (середнш вiк 14,79 ± 0,25 року), хворi на цукровий дiабет I типу. Залежно вщ тривалост захво-рювання всi хворi дiти були розподтеш на 3 групи: з тривалютю захворювання до 1-го року — 11 дггей (1-ша група), з тривалютю захворювання вiд 1 до 5 роив — 19 дггей (2-га група); понад 5 роив — 23 хворi (3-тя група). При формувaннi груп спостереження з них виключали-ся дни з ознаками кетоацидозу. На момент обстеження вш дiти перебували на шсулшотерапи базисно-болюс-ним методом iз використанням комбiнaцii препaрaтiв коротко! й пролонговано! дii. Групу порiвняння стано-вили 20 дiтей, репрезентативних за вшом i статтю, якi на момент обстеження не мали порушень вуглеводного обмшу й iнтеркурентних захворювань.
Усiм дгтям було проведене добове монiторувaння aртерiaльного тиску (АТ) прибором АВРМ-04 ^рма Meditech Ltd., Угорщина), у якому було використано осцилометричний метод вимiрювaння aртерiaльного тиску. З розрахункових показниюв враховували: систо-лiчний i дiaстолiчний aртерiaльний тиск (САТ i ДАТ) — середньодобовий, середньоденний i середньошчний; частоту серцевих скорочень (ЧСС) удень i вночi, до-бовий шдекс (Д1), стандартне вiдхилення систолiчного й дiaстолiчного aртерiaльного тиску, iндекс часу (1Ч) гшертензи для САТ i ДАТ у денний i шчний перiоди. 1ндекс часу гшертензи (або шдекс навантаження тис-ком) розраховували за вщсотком вимiрювaнь, що пере-вищували нормaтивнi показники aртерiaльного тиску за 24 години або окремо для кожно! пори доби. У до-слщженш було використано нормативш показники, рекомендовaнi В.Г. Майданником (2008): до 25 % — норма, 25—60 % — лабтьна артер!альна гшертензгя, понад 60 % — стабтьна aртерiaльнa гiпертензiя [5]. До-датково як нормативш показники для ощнювання да-них ДМАТ у дггей застосовувались коефiцieнти вaрiaцil aртерiaльного тиску й середш значення aртерiaльного тиску, визначеш M. Soergel et al. у 1997 рощ [6]. Коефь щент вaрiaбельностi (КВ) aртерiaльного тиску вирахо-вувався як вiдношення стандартного вщхилення (SD) до середнього значення в1дпов1дного показника: KB = = (SD/серАТ) х 100. Результати оцшювали у вiдсоткaх.
Основн1 типи добового ритму артер!ального тиску вид1ляли за значеннями добового шдексу: dipper — нормальне зниження aртерiaльного тиску в шчний час (10 % < Д1 < 20 %), non-dipper — недостатне шчне зниження АТ (0 < Д1 < 10 %), night-peaker — гшертенз!я в
шчний час (Д1 < 0), over-dipper — надмiрне зниження АТ вшш (Д1 > 20 %) [7].
Програмн характеристики апарата передбачали вимiрювання артерiального тиску кожш 30 хвилин у денний час i кожну годину вночi.
Статистично результати обробили за допомогою пакета статистичних програм Statistica 13.0 (StatSoft Inc. № JPZ8041382130ARCN10-J) i3 визначенням середнього арифметичного (М), середнього квадратичного вщхилення (ст) i середнiх помилок (m). Застосо-вували метод кореляцiйного аналiзу з обчисленням коефщента кореляцй' Пiрсона. Вiрогiднiсть вщмшнос-тей отриманих результатiв для рiзних груп визначали за критерiем Стьюдента. Вiдмiнностi вважали вГропдни-ми при р < 0,05.
Результати та обговорення
Проведена оцшка даних добового мониторингу ар-терiального тиску виявила, що в загальнш групi дггей, хворих на цукровий дiабет, середш значення САТ у 39 (73,6 %) хворих на цукровий дiабет були нижчими вгд рГвня 90-го процентиля, тобто вiдповiдали значенням нормального артерiального тиску (рис. 1) (за Wühl E. et al., 2018 [8]).
Близько 4 % (2 хворих) на цукровий дiабет дггей мали значення середньодобового систолГчного АТ у межах 90-95-го процентиля, у 12 (22,6 %) пащентав показники середнього систолГчного АТ перевищували значення 95-го процентиля, що, зпдно з рекомендащя-ми бвропейського товариства гшертензи (ESH), вгдпо-вiдае значенням пщвищеного артерiального тиску [9].
Аналiз показникiв дiастолiчного артерiального тиску виявив, що його середш значення у 41 (77,35 %) хворих на цукровий дiабет були нижчими вгд рГвня 90-го процентиля (рис. 2).
Середньодобовий дiастолiчний тиск у межах 90-95-го процентиля рееструвався в 3 пашентав (5,7 %), а у 8 хворих (15%) показники середнього ДАТ перевищували значення 95-го процентиля. У той же час у вшх пашен™ контрольно! групи середш значення середньодобового САТ i ДАТ не перевищували 90-й процентиль.
Отже, у 6 (11,3 %) пашенпв показники САТ i/або ДАТ протягом доби були в межах 90-95-го процентиля, а у чверт (24,5 %) хворих на цукровий дiабет дггей (13 хворих) показники САТ i/або ДАТ перевищували 95-й процентиль зпдно з нормативними показниками Soergel et al. (1997) [6], тсда як у контрольнш груш до-бовГ показники САТ i ДАТ були в межах норми.
У подальшому ми дослщили особливост ДМАТ у дггей, хворих на цукровий дiабет, залежно вгд тривалос-ri захворювання. За результатами проведеного досль дження було встановлено, що в груш хворих Гз тривалютю цукрового дГабету до 1 року бгльшють показниюв ДМАТ протягом доби статистично не вгдрГзнялися вгд значень контрольно! групи (табл. 1). ВГропдну рГзни-цю було встановлено тгльки щодо САТ у шчний час. Проведений шдивщуальний аналГз показниыв ДМАТ у дггей Гз тривалютю захворювання до 1 року протягом доби виявив, що в жодного пашента значення САТ не
перевищували 90-й процентиль. Водночас в одного (9,1 %) хворого показники ДАТ протягом доби були в межах 90-95-го процентиля.
Починаючи з другого року перебиу цукрового даа-бету середньодобовi показники рiвня САТ i ДАТ були вiрогiдно вищими як щодо групи контролю, так i щодо
пацieнтiв 1-1 групи спостереження (p < 0,05). Привер-тае увагу той факт, що шдвищення зазначених показ-никiв вiдбувалося як у денний, так i в шчний час.
У 2 (10,5 %) хворих 2-1 групи показники САТ i у 2 (10,5 %) пащентав — середньодобовi значення ДАТ зна-ходилися в межах 90-95-го процентиля, що свщчило
\ 5,7 % / 17,0 % \
ц \
□ < 50 И 50-75 ■ 75-90 ■ 90-95 П 95-99 ■ > 99
□ < 50 И 50-75 □ 75-90 ■ 90-95 □ 95-99 ■ > 99
Рисунок 1. Процентильний розподл значень Рисунок 2. Процентильний розподл значень
систол'чного артер'ального тиску протягом доби дiастолiчного артер'ального тиску протягом доби в д'ией, хворих на цукровий д1абет в д'ией, хворих на цукровий дабет
Таблиця 1. Середн значення параметр '¡в ДМАТу д'ией, хворих на цукровий дабет, залежно вщ тривалост захворювання (М ± м)
Параметри ДМАТ Групи
1-ша (n = 11) 2-га (n = 19) 3-тя (n = 23) Контрольна(n = 20)
Середнi, мм рт.ст. САТ 119,50 ± 2,34 125,82 ± 1,89*' ** 126,09 ± 1,88*, ** 116,0 ± 2,09
ДАТ 69,58 ± 1,70 73,76 ± 1,73* 74,78 ± 1,56*, ** 68,79 ± 0,99
SD, мм рт.ст. САТ 10,33 ± 0,41 11,59 ± 0,63 12,52 ± 0,48*, ** 10,57 ± 0,72
I ф CI ДАТ 9,08 ± 0,67 10,53 ± 0,87 9,91 ± 0,46 9,36 ± 0,77
1ндекс часу, % САТ 5,58 ± 2,05 15,82 ± 3,76*, ** 16,17 ± 3,60*, ** 4,57 ± 1,42
ДАТ 2,67 ± 1,24 9,12 ± 3,19*, ** 10,04 ± 2,97*, ** 1,86 ± 0,74
ЧСС, уд/хв 85,42 ± 2,55 95,13 ± 2,3112 95,35 ± 2,08*, ** 85,92 ± 3,38
Середш, мм рт.ст. САТ 110,09 ± 2,31* 115,19 ± 2,90* 113,43 ± 2,09* 101,64 ± 2,49
ДАТ 57,64 ± 2,05 65,75 ± 2,69 62,48 ± 1,70 54,29 ± 1,51
SD, мм рт.ст. САТ 12,18 ± 1,20 12,38 ± 1,75 12,57 ± 0,86* 9,50 ± 1,02
ДАТ 10,27 ± 1,0 10,56 ± 1,82 11,57 ± 1,21* 8,21 ± 0,81
ZT I 1ндекс часу, % САТ 18,64 ± 4,26 27,75 ± 6,37*, ** 26,96 ± 5,75*, ** 3,46 ± 1,59
ДАТ 2,18 ± 1,13 11,56 ± 4,57*, ** 7,96 ± 2,97*, ** 1,21 ± 1,21
ЧСС, уд/хв 62,00 ± 2,12 76,69 ± 3,12*, ** 77,13 ± 2,57*, ** 64,75 ± 2,50
Добовий шдекс, % САТ 8,85 ± 1,79* 8,58 ± 1,62* 8,73 ± 1,08* 13,38 ± 1,15
ДАТ 16,55 ± 1,25* 13,49 ± 3,14* 14,89 ± 0,95* 23,31 ± 2,18
Примтка: * — р < 0,05 пор1вняно з показниками контрольноi групи; * — p < 0,05 пор1вняно з аналопчними показниками групи хворих iз тривалстю цукрового дiабету до 1 року.
про наявнють у цих дгтей передгшертензй'. Артерiальну гiпертензiю було дiагностовано в 4 пашентав (21,0 %) 2-ï групи, у яких значення систолГчного й дГастолГчно-го АТ перевищувало 95-й процентиль. Поряд i3 пдви-щенням артерiального тиску в пащентав дано!' групи спостерiгалося вiрогiдне збгльшення ЧСС як удень, так i вночi (р < 0,05). У той же час нами не було встановле-но статистично'].' вщмшносп показникiв варiабельностi як САТ, так i ДАТ щодо групи контролю (р > 0,05).
У пашенпв i3 тривалiстю цукрового дiабету понад 5 роыв, як i в 2-й груш, було встановлено статистично значуще пдвищення як САТ, так i ДАТ протягом доби порiвняно з показниками групи контролю та 1-ï групи (р < 0,05). Привертало увагу, що якщо у 2-й груш хворих на цукровий дiабет нормальний артерь альний тиск спостерiгався в 13 (68,4 %) дгтей, то при тривалост захворювання понад 5 рокiв кгльысть дь тей, у яких показники добового профшю САТ були нижче вщ рiвня 90-го процентиля, зменшилася до 56,5 % (13 дгтей), р < 0,05. У той же час у 10 (43,5 %) пашенпв дано!' групи САТ перевищував 95-й процентиль, що свГдчило про розвиток артерiальноï ri-пертензп'. Значення ДАТ у денний i шчний перiоди в межах 90-95-го процентиля було зареестровано в 3 (13,0%) хворих, у тако1 ж ылькосп пацiентiв (3 (13,0%) дгтей) значення ДАТ перевищували 95-й процентиль. РГзниця середнiх цифр ЧСС протягом доби в данш груш хворих була вГропдно вищою як щодо групи контролю, так i порГвняно з групою пашенпв Гз тривалiстю цукрового дГабету до 1 року (р < 0,05). На вгдмшу вгд пашенпв 1-ï та 2-ï групи у хворих Гз трива-лютю цукрового дГабету понад 5 роыв спостерпалася бгльш висока варГабельнють САТ протягом доби та ДАТ у шчний час порГвняно з групою контролю й 1-ю групою хворих (р < 0,05). За даними низки авторГв, збгльшення показника варГабельносп артерГального тиску несприятливо впливае на частоту серцево-су-динних ускладнень i смерп [10].
З метою ыльысно'].' оцшки часу, протягом якого ре-еструеться пдвищення артерГального тиску, нами проведено оцшку шдексу часу гшертензи', показник якого поряд з середшми значеннями артерГального тиску розглядають як основний дГагностичний критерш тяж-косп синдрому артерГально!' гшертензи' (табл. 1) [11].
Було встановлено, що на першому рощ захворювання протягом дня значення шдексу часу гшертензи' як САТ, так i ДАТ у вшх хворих знаходилися в межах показниыв контрольно!' групи i не перевищували 25 %. У той же час вночГ в 4 (36,4 %) дгтей шдекс часу перевищував 25 %, що свГдчило про пдвищення навантажен-ня тиском у шчний час i дозволяло видглити ix як групу ризику розвитку артерГально!' гшертензи'. У свою чергу, це призвело до п'ятиразового збгльшення середшх зна-чень вказаного показника в данш груш порГвняно зГ значеннями контрольно'1' групи (p < 0,05).
У дгтей Гз тривалютю цукрового дГабету вщ 1 до 5 роыв було встановлено статистично значущГ вщмшнос-п шдексу часу гшертензи' як САТ, так i ДАТ протягом доби щодо показниыв контрольно'1' групи й пащенпв 1-ï групи (р < 0,05). 1ндивщуальний аналГз показав, що
протягом дня у 4 (21,0 %) пащенпв рееструвався шдекс часу САТ, вищий за 25 %, а в 3 (15,8 %) дгтей спостерь галося пГдвищення шдексу часу ДАТ. У шчний час пГд-вищення шдексу часу САТ спостериалося у 8 (42,1 %) пащенпв, причому у 2 (10,5 %) дгтей шдекс часу САТ був вищим за 60 %, що може свщчити про розвиток у них стабтьно'1' артерГально!' гшертензи'.
АналГз шдексу часу гшертензи' САТ i ДАТ у груш хворих Гз тривалютю цукрового дГабету понад 5 роыв також виявив його пдвищення як у денний, так i в шчний час. При цьому в денний перюд збгльшення шдексу часу САТ вище вщ 25 % спостериалося у 6 (26,1 %) дгтей. АналГз навантаження дГастолГчним тиском у денний перюд у данш груш спостереження виявив пдвищення показника шдексу часу ДАТ у 4 (17,4 %) пащенпв. У шчний перюд шдекс часу САТ, вищий за 25 %, рееструвався у 8 (34,8 %) дгтей, а шдекс часу ДАТ — у 5 (21,7 %) дгтей дано!' групи. Привертало увагу збшьшення частки дней, у яких шдекс часу гшертензи' вночГ перевищував 60 %. Щодо САТ таких дней було 5 (21,7 %). В одше'1' (4,3 %) дитини поряд з високим ш-дексом часу САТ шдекс часу ДАТ також перевищував 60 %.
Вважаеться, що одним Гз важливих факторГв, що сприяе розвитку серцево-судинних ускладнень, е по-рушення добового профглю артерГального тиску [12]. У зв'язку з цим у подальшому ми провели оцшку добових циркадних ритмГв артерГального тиску у дгтей, хворих на цукровий дГабет, залежно вщ тривалосп перебиу за-хворювання.
АналГз добового шдексу САТ i ДАТ, що поданий у табл. 1, виявив його вГропдне зниження в ушх групах хворих порГвняно з контрольною групою (p < 0,05). Це вгдбувалося за рахунок зменшення вгдсотка дгтей Гз нормальним циркадним профглем артерГального тиску за типом dipper i появи його патолопчних варГанпв по-чинаючи з першого року захворювання (рис. 3, 4).
Якщо в контрольнш груш циркадний ритм САТ за типом dipper мали 15 (75,0 %) дгтей, то в груш да-тей Гз тривалютю цукрового дГабету до 1 року тгльки 5 (45,5 %) Гз 11 дгтей мали адекватне шчне зниження САТ (dipper). У 5 (45,5 %) пащенпв дано!' групи спо-стериався недостатнш стушнь шчного зниження САТ (non-dipper), що свщчить про порушення циркадного ритму АТ, пов'язаного зГ збгльшенням перифершного опору судин, i асоцшеться з розвитком серцево-судин-них ускладнень [13]. У той же час у контрольнш груш таких дгтей було лише 4 (20,0 %). КрГм того, в одше'1' (9,1 %) дитини 1-ï групи було встановлено парадок-сальне пдвищення САТ у шчний перюд (night-peaker), що свгдчило про порушення регуляцй' АТ з пдвищен-ням судинного тонусу. Саме даний тип циркадного профглю артерГального тиску вважаеться найбгльш не-безпечним фактором ризику розвитку несприятливих серцево-судинних подш у зв'язку з пдвищенням вГро-пдносп виникнення кардГально!' й цереброваскулярно!' патологй' й ураженням шших оргашв-мшеней [14]. У контрольнш груш вказаного типу циркадного ритму не рееструвалося в жодному випадку. НадмГрне зниження САТ у шчний час ^ver-dipper) спостериалося в одше'1'
(5,0 %) дитини контрольно! групи й не рееструвалося в пацieнтiв 1-1 групи спостереження.
При аналiзi ступеня шчного зниження САТ у груш пащентав iз тривалiстю цукрового дiабету вiд 1 до 5 ро-кiв було встановлено, що dipper-варiант рееструвався лише в 9 (47,4 %) хворих. Майже половина пащенпв дано! групи (9 дiтей — 47,4 %) мали недостатнiй сту-пiнь нiчного зниження САТ (non-dipper). А в 1 (5,3 %) пащента значення САТ у шчний перюд перевищували деннi (night-peaker).
При тривалост захворювання на цукровий даа-бет понад 5 роив, як i в iнших групах спостереження, частка дгтей iз нормальним ступенем зниження САТ (dipper) становила 47,8 % (11 дггей). Серед патолопч-них варiантiв добового профглю САТ також перева-жав недостатнiй стушнь шчного зниження САТ (non-dipper) — 10 (43,5 %) дггей, а в 8,7 % спостерГгалось шдвищення САТ (night-peaker).
Дещо шшГ результати було отримано п!д час аналiзу показникiв циркадного ритму ДАТ (рис. 4). Нормальне зниження ДАТ (dipper) протягом шчного перюду в гру-п дiтей Гз тривалютю цукрового дiабету до 1 року вщбу-валося в 6 (54,5 %) дггей, що статистично не вгдрГзняло-ся вщ показниыв контрольно! групи (11 дггей — 55,0 %, р > 0,05). 1ншГ варГанти циркадного профглю ДАТ у 1-й грут хворих також не мали статистичних вщмшностей вщ показниыв контрольно! групи.
Порушення циркадного ритму ДАТ за типом non-dipper встановлено в 1 (9,1 %) дитини, хворо! на цукровий дГабет, i 3 (15,0 %) дггей групи контролю. Над-мГрне зниження ДАТ у шчний перюд ^ver-dipper) рееструвалося в 4 (36,4 %) i 6 (30,0 %) дггей вщповщно (р > 0,05). Вважаеться, що хворГ, у яких спостерГгаеть-ся надмГрне зниження артерГального тиску в шчний час, становлять групу ризику з розвитку шемГчних ускладнень [15, 16].
Оцшка циркадного ритму ДАТ у 2-й груш пашен-пв виявила його нормальне зниження (dipper) лише в 5 (26,5 %) хворих. У бшьшоста (7 дггей — 36,8 %) пащен-пв ДМАТ виявив недостатне зниження ДАТ протягом ночГ (non-dipper). Привертало увагу збгльшення част-ки хворих Гз night-peaker варГантом, що виявлявся у 3
(15,8 %) дггей, i over-dipper варГантом, що рееструвався в 4 (21,0 %) обстежених.
Характер добового ритму ДАТ у 14 (60,9 %) дггей 3-! групи був нормальним (dipper), у 6 (26,1%) випадыв був надмГрним (over-dipper), а в 3 (13,0 %) хворих — недо-статшм (non-dipper). Змши добового шдексу свщчили про порушення циркадного ритму артерГального тиску, це пов'язано зГ змшами периферичного судинного опору, що разом зГ збгльшеною варГабельнютю артерь ального тиску асоцшеться з ураженням оргашв-мше-ней i несприятливим вщдаленим прогнозом.
Висновки
1. Проведене добове монгторування артерГального тиску виявило, що в бгльшосл хворих на цукровий дГа-бет мали мюце змши показниыв артерГального тиску у виглядГ пдвищення показниыв систолГчного та/або дГастолГчного артерГального тиску, збгльшення варГа-бельност артерГального тиску й зростання шдексу часу гшертензи.
2. ПершГ ознаки встановлених змш рееструвалися вже на першому рощ перебГгу цукрового дГабету й про-гресували в динамщ захворювання.
3. Встановлено, що майже в половини хворих на цукровий дГабет незалежно вщ тривалост перебГгу захворювання серед патолопчних профшв шчного зниження артерГального тиску найчастше виявлявся тип non-dipper, що свщчить про порушення циркадного ритму артерГального тиску, пов'язаного зГ збгльшенням периферичного опору судин.
4. У 9 % хворих на цукровий дГабет рееструеться патолопчний добовий профгль артерГального тиску за типом night-peaker, що е фактором ризику розвитку не-сприятливих серцево-судинних подш
5. Отримаш даш свгдчать про те, що дггей, хворих на цукровий дГабет, незалежно вщ тривалост перебиу захворювання слгд вщносити до категори високого ризику розвитку артерГально! гшертензи й ризику розвитку серцево-судинних ускладнень.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вгдсут-нють конфлГкту штерешв при п!дготовщ дано! статтг
80 ■ 70 ■ 60 -50 -40 -I-30 — 20 — 10 —
1-ша група
2-га група
3-тя група
Контроль
□ Dipper «Non-dipper «Over-dipper □ Night-peaker
70
60
50 —
40 —
J I
1-ша група
2-га група
i
3-тя група
ш
Контроль
□ Dipper «Non-dipper «Over-dipper □ Night-peaker
%
%
0
Рисунок 3. Частота реестрацИ типв добового Рисунок 4. Частота реестрацп типв добового
ритму САТ у д'ией, хворих на цукровий дiабет, ритму ДАТ у д'ией, хворих на цукровий дiабет,
залежно вд тривалост захворювання залежно вд тривалост захворювання
References
1. Tamayo T, Rosenbauer J, Wild SH, et al. Diabetes in Europe: An update. Diabetes Res Clin Pract. 2014 Feb; 103(2):206-17. doi: 10.1016/j.diabres.2013.11.007.
2. Eberly LE, Stamler J, Kuller LH, Neaton JD. Multiple Risk Factor Intervention Trial. In: Balakrishnan N, editor. Methods and Applications of Statistics in Clinical Trials: Concepts, Principles, Trials, and Design, Volume 1, chapter 47. John Wiley & Sons, Inc; 2014. 577-586pp. doi:10.1002/9781118596005.ch47.
3. Berenson GS, Srinivasan SR, Bao W, Newman WP 3rd, Tracy REE, Wattigney WA. Association between multiple cardiovascular risk factors and atherosclerosis in children and young adults. The Bogalusa Heart Study. N Engl J Med. 1998 Jun 4;338(23):1650-6. doi: 10.1056/ NEJM199806043382302.
4. Gorostidi M, de la Sierra A, Gonzälez-Albarrän O, et al. Abnormalities in ambulatory blood pressure monitoring in hypertensive patients with diabetes. Hypertens Res. 2011 Nov;34(11):1185-9. doi: 10.1038/hr. 2011.100.
5. Majdannik VG, Hajtovich NV. Arterial hypertension in children: diagnostics and treatment. Vnutrishnja medicina. 2008;3(9):13-20. (In Ukrainian).
6. Soergel M, Krischstein M, Busch C, et al. Oscillometric twenty-four-hour ambulatory blood pressure values in healthy children and adolescents: a multicenter trial including 1141 subjects. JPediatr. 1997 Feb;130(2):178-84. doi: 10.1016/s0022-3476(97)70340-8.
7. Gatzka CD, Schmieder RE. Improved classification of dippers by individualized analysis of ambulatory blood pressure profiles. Am J Hypertens. 1995 Jul;8(7):666-71. doi: 10.1016/0895-7061(95)00123-7.
8. Wühl E. Ambulatory blood pressure monitoring methodology and norms in children. In: Flynn J, Ingelfinger J, Redwine K, eds. Pediatric Hypertension. Springer, Cham; 2018. 277-303 pp. doi: 10.1007/978-3-319-31107-4 44.
9. Bakris G, Ali W, Parati G. ACC/AHA Versus ESC/ESH on Hypertension Guidelines. J Am Coll Cardiol. 2019 Jun 18;73(23):3018-3026. doi: 10.1016/j.jacc.2019.03.507.
10. Ferrannini E, Cushman WC. Diabetes and hypertension: the bad companions. Lancet. 2012 Aug 11;380(9841):601-10. doi: 10.1016/ S0140-6736(12)60987-8.
11. Dolan E, James K. Current approach to masked hypertension: From diagnosis to clinical management. Clin Exp Pharmacol Physiol. 2017Dec;44(12):1272-1278. doi: 10.1111/1440-1681.12190.
12. Skibitsky VV, Gutova SR, Fendrikova AV. Features of diurnal blood pressure profile, arterial stiffness and central aortic pressure in patient with arterial hypertension and prediabetes. Kubanskii nauchnyi meditsinskii vestnik. 2018;25(2): 127-134. doi: 10.25207/1608-62282018-25-2-127-134. (inRussian).
13. Mateo-Gavira I, Vílchez-López FJ, García-Palacios MV, Carral-San Laureano F, Jiménez-Carmona S, Aguilar-Diosdado M. Nocturnal blood pressure is associated with the progression of micro-vascular complications and hypertension in patients with type 1 diabetes mellitus. J Diabetes Complications. 2016 Sep-0ct;30(7):1326-32. doi: 10.1016/j.jdiacomp.2016.05.021.
14. Parati G. Blood pressure variability: Its measurement and significance in hypertension. J Hypertens Suppl. 2005Apr;23(1):S19-25.
15. Shalaby NM, Shalaby NM. Study of ambulatory blood pressure in diabetic children: prediction of early renal insult. Ther Clin RiskManag. 2015 Oct 5;11:1531-7. doi: 10.2147/TCRM.S87751.
16. Dost A, Bechtold-DallaPozza S, Bollow E, et al. Blood pressure regulation determined by ambulatory blood pressure profiles in children and adolescents with type 1 diabetes mellitus: Impact on diabetic complications. Pediatr Diabetes. 2017 Dec; 18(8):874-882. doi: 10.1111/pedi.12502.
OTpuMaHO 11.05.2019 ■
Information about authors
Gennadij Lezhenko, MD, Professor, Head of the Department of hospital pediatrics, Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine; ORCID: http://orcid.org/0000-0003-0851-4586 Olena Pashkova, MD, Professor at the Department of hospital pediatrics, Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine Kateryna Samoylyk, PhD, Assistant at the Department of hospital pediatrics, Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
Лежень Г.А., Пашкoва Е.Е., Caмoйлик Е.В.
3aпopoжcкий юсударственный медицинский университет, г. 3anopo»<be, Украина
Ocобeнноcти cyточного пpофиля аpтepиального дaвлeния у дeтeИ, больных caxapHbiM диaбeтом,
в зaвиcимоcти от длитeльноcти зaболeвaния
Резюме. Актуальность. Артериальная гипертензия, которая у больных сахарным диабетом встречается в 2 раза чаще, чем в общей популяции, увеличивает риск развития сердечнососудистых осложнений. Основным инструментом диагностики артериальной гипертензии у детей является суточное мониторирование артериального давления (СМАД) в связи с тем, что ряд параметров СМАД может являться предикторами развития сердечно-сосудистых событий. Цель исследования: установить особенности суточного профиля артериального давления у детей, больных сахарным диабетом, в зависимости от длительности течения заболевания. Материалы и методы. Исследованы особенности суточного профиля артериального давления у 53 детей (средний возраст 14,79 ± 0,25 года), больных сахарным диабетом, по данным СМАД. В зависимости от длительности заболевания были сформированы 3 группы:
1-я группа — 11 детей с длительностью заболевания до 1 года,
2-я группа — 19 детей с длительностью заболевания 1—5 лет,
3-я группа — 23 больных с длительностью заболевания более 5 лет. Контрольную группу составили 20 детей, репрезентативных по возрасту и полу, не имевших нарушений углеводного обмена и интеркуррентных заболеваний. Результаты. У детей с сахарным диабетом при увеличении продолжитель-
ности заболевания происходило повышение артериального давления, увеличение его вариабельности и индекса времени гипертензии. Артериальная гипертензия развилась у 21,0 % больных с длительностью сахарного диабета от 1 до 5 лет и у 43,5 % больных с длительностью заболевания более 5 лет. Выявленные изменения происходили на фоне нарушения суточного профиля артериального давления, которое имело место уже на первом году заболевания и наблюдалось у 51,0— 54,5 % пациентов. Среди патологических профилей ночного снижения артериального давления у больных сахарным диабетом преобладал тип non-dipper (43,5—47,4 %). Выводы. У большинства детей с сахарным диабетом имели место изменения показателей артериального давления, первые признаки которых регистрировались на первом году заболевания и прогрессировали при увеличении его продолжительности. Полученные данные свидетельствуют о том, что детей, больных сахарным диабетом, независимо от длительности заболевания следует относить к категории высокого риска развития артериальной гипертензии.
Ключевые слова: сахарный диабет; суточное мониториро-вание артериального давления; артериальная гипертензия; дети
G.O. Lezhenko, O.Ye. Pashkova, K.V. Samoylyk Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
Features of the daily blood pressure in children with diabetes depending on the duration of the disease
Abstract. Background. The presence of hypertension, which in diabetic patients occurs 2 times more often than in the general population, increases the risk of cardiovascular complications. The main tool for the diagnosis of hypertension in children is ambulatory blood pressure monitoring (ABPM) due to the fact that a number of ABPM parameters may act as predictors of the development of cardiovascular events. The purpose was to establish the features of the daily blood pressure in children with diabetes depending on the duration of the disease. Materials and methods. The paper investigated the features of the daily arterial pressure in 53 children (mean age 14.79 ± 0.25 years) with diabetes mellitus, according to the ABPM data. Depending on the duration of the disease, there were 3 groups: group 1 — 11 children with disease duration of up to 1 year, group 2 — 19 persons with disease duration of 1—5 years, and group 3 — 23 patients with disease duration of more than 5 years. The control group consisted of 20 children, representative by the age and sex, who had no disorders of carbohydrate metabolism and intercurrent diseases. Results. In children
with diabetes, with an increase in the duration of the disease, there was an elevation in the blood pressure, its variability and the index of hypertension. Hypertension occurred in 21.0 % of patients with duration of diabetes from 1 to 5 years and in 43.5 % of persons with disease duration of more than 5 years. Identified changes occurred on the background of the circadian blood pressure changes, which took place during the first year of the disease and observed in 51.0—54.5 % of patients. Among the pathological profiles of nocturnal blood pressure reduction in patients with diabetes mellitus, the non-dipper type prevailed (43.5-47.4 %). Conclusions. The majority of patients with diabetes mellitus experienced changes in blood pressure, the first signs of which were registered in the first year of the disease and progressed with an increase of its the duration. The findings suggest that children with diabetes, regardless of the duration of the disease, should be classified as high risk for developing hypertension.
Keywords: diabetes mellitus; ambulatory blood pressure monitoring; hypertension; children
