CC BY
32
УДК 616.831-005:616.1:615.035.1 СТАДН1К С.М.
Вйськово-медичний кл/н/чний центр Зах/дного рег/ону, м. Львв
вплив терапи р-адреноблокаторами на невролопчну симптоматику та когытивы функцп пащвнпв ¡3 ф1бриляц|8ю передсердь
Резюме. Метою даного доЫдження стало вивчення церебропротективногактивностi fi-адреноблокаторiв (метопрололу й бсопрололу) у пацieнтiв з постшною формою фiбриляцii передсердь у поеднанщ з артерiальною гiпертензieю. Усм патентам початково й повторно через 6 тижшв терапи проводилася оцнка церебрально! i когнтивног функцш, добове монторування артерiального тиску (АТ) i частоти серцевих скорочень (ЧСС). Через 6тижшв терапи вiдзначали вiрогiдне покращення показни^в неврологiчних синдромiвта когнтивног функцп (покращення пам'ятi,уваги, мислення). Вiдзначали вiрогiднезниженняяк систолiчного i дiастолiчного АТ, так i ЧСС. Отримат дат свiдчать, що метопролол i бсопролол мають церебропротективну ефективтсть, позитивно впливаючи на когштивщ функцп пацieнтiв. При цьому не було виявлено негативного впливу на вуглеводний i лтдний обмн. Ключовг слова: фiбриляцiя передсердь, метопролол, бсопролол, когнтивна функця.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Одшею з найважливших проблем сучасно! клшч-но! медицини е судинна патолопя головного мозку. Цереброваскулярш захворювання в Укршш посщають друге мюце у структурi загально! смертност населення, поступаючись лише захворюванням серця. Висока по-ширенють i велика медико-соцiальна значимiсть кардю-i цереброваскулярно! патологи вимагае продовження !х наукового вивчення з метою ефективного лшування та профiлактики як гострих, так i хронiчних форм ще'1 групи захворювань [18].
Одним з актуальних напрямкiв сучасно! анпонев-рологи е вивчення стану когштивних функцiй та мож-ливостей корекци !х порушень при серцево-судинних захворюваннях [19, 20]. Зростання поширеностi ког-нiтивних порушень, пов'язане зi збтьшенням частки людей лiтнього i старечого вку у популяци, зростання вимог до когштивно! сфери людини в мiру розвитку сучасного суспiльства диктують необхiднiсть пошуку нових методiв терапи [4, 25]. За прогнозами ООН, у 2025 рощ чисельнють людей старше 60 роыв переви-щить 600 мiльйонiв, що становитиме понад 15 % усього населення планети.
Ефектившсть лшування когштивно! дисфункцп судинного генезу вища у переддементний перiод, на стади легких та помiрних когнiтивних порушень [5, 17,
21]. Тому саме XBopi з додементними когнггивними по-рушеннями е об'ектом перспективного терапевтичного втручання.
У переважнiй бiльшостi випадюв когнiтивнi розлади судинного генезу розвиваються на тлi артерiальноl гшер-тензи (АГ) i системного атеросклерозу iз залученням як церебральних, так i коронарних, периферичних судин [14]. У зв'язку з цим великий штерес викликае вплив препаратiв, що призначаються з метою лiкування кардь ально! патологи артерiальноl гшертензи, системного атеросклерозу, порушень серцевого ритму i провщносп, на когн1тивну сферу. При цьому не завжди спостерiгаються сприятлив! терапевтичнi кореляцп. Так, неадекватна антигшертензивна терапия нерщко е причиною розвитку гшоперфузи головного мозку та сприяе прогресуванню когнггивно! дисфункци [15]. Постшний прийом нiтратiв, що позитивно впливають на кровопостачання мiокарда, негативно впливае на церебральну гемодинамiку, ви-
Адреса для листування з автором:
Стаднж Сергiй Миколайович 79066, м. льв1в, вул. Полуботка, 7/59 E-mail: depor-ss@yandex.ru
© Стаднк С.М., 2014
© «Мiжнародний невролог1чний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
кликаючи шунтування KpoBi i3 загально! сонно! артери через систему артерiовенозних анастомозiв i вен емiсарii у вени порожнини черепа, що негативно впливае на це-ребральну перфузiю. Особливо виражеш вказанi розлади у хворих з порушеною авторегуляцiею мозкового кровотоку, стенозуючими атеросклеротичними ураженнями екстра- й штракрашальних судин [16].
Блокатори P-адренорецепторiв (БАБ) використову-ються практично в ушх галузях сучасно! кардюлоги: при лшуванш iшемiчно! хвороби серця (1ХС), артерiально! гiпертензii, надшлуночкових i шлуночкових тахiаритмiй, серцево! недостатностi та функцюнальних порушень серцево-судинно! системи [3, 7]. Ниш БАБ приписують численнi фiзiологiчнi ефекти: блокаду адренорецепторiв на рiвнi нейронiв i дiю на ЦНС; усунення впливу кате-холамiнiв на мембранну адентатциклазу, за допомогою чого блокуеться транспорт iонiв кальцiю i знижуеться скоротливiсть мiокарда; антиренiновий ефект; опосе-редкований вплив на барорецептори, дiя на постсинап-тичнi периферичш Р-адренорецептори, конкурентний антагонiзм з катехоламшами за рецепторне зв'язування, пiдвищення рiвня простагландинiв у кровi. На сьогодш iснуе точка зору, що з препарапв, що використовуються у лкуванш кардiологiчних захворювань, лише iнгiбiтори АПФ, блокатори кальщевих каналiв i альфа-адренобло-катори не мають виражено! ди на когнiтивну i емоцiйну сфери. Акцентуеться, що лiпофiльнi БАБ (пропранолол, ацебутолол, тимолол, метопролол, шндолол) виклика-ють бiльше побiчних ефектiв з боку ЦНС, шж пдро-фтьш (атенолол, надолол), передбачаеться навiть !х негативна дiя на когнiтивну сферу [2, 8, 27]. Незважаючи на можливi обмеження, все ж БАБ е одними з найбтьш вивчених препаратав iз позицiй доказово! медицини. У численних дослщженнях встановлено позитивний вплив цих препарапв на кiнцевi точки в найрiзноманiтнiших категорiй серцево-судинних хворих. Сучасна доказова медицина, що орiентуеться в першу чергу на результати рандомiзованих дослiджень, мае в розпорядженш чис-леннi данi про ефективнють БАБ щодо лiкування хворих з 1ХС [10, 11]. Для лшування 1ХС найбiльш прийнятним е призначення Р-селективних лiпофiльних адренобло-каторiв з вiдсутнiстю внутрiшньоi' симпатомiметичноi' активносп, осктьки, з одного боку, щ препарати харак-теризуються кращою переносимютю, меншою частотою розвитку побiчних явищ, а з iншого боку — вiрогiдно покращують прогноз у хворих шсля iнфаркту мiокарда. Упродовж багатьох роив БАБ займають одне з провщ-них мюць у терапи порушень серцевого ритму, будучи одшею з основних груп антиаритмiчних препаратав [22], яю знижують ризик розвитку церебрального шсульту на 30-50 % [13].
Результати дослщжень, спрямованих на оцшку впливу БАБ на когнггивш функци пацiентiв, суперечливi. Так, деяш дослiдники стверджують, що терашя БАБ негативно впливае на вищi iнтеграцiйнi функци мозку (iнтелект, пам'ять, емоцп), що знижуе якiсть життя
хворих та ефективнють !х професшно! дiяльностi [12]. Проте, за даними шших авторiв, терашя бюопрололом у хворих АГ у вщ 40-59 рокiв у досить короты строки (4 мiсяцi) призводить практично до повного вщновлен-ня уваги, слухово! пам'ятi i мислення [9]. У лiтературi е поодинош повiдомлення про церебропротективну активнiсть метопрололу в пащенпв з АГ молодого i се-реднього вiкy На rai терапГ! метопрололом вiдзнач^ося вiрогiдне полiпшення показник^в когнiтивних функцiй, що супроводжувалися покращенням мозкового кровотоку за даними перфузшно! сцинтиграфГ! мозку [1, 24].
Залишаються до юнця не уточненими питання, яким чином прийом БАБ справляе вплив на невролопчний статус та когштивш процеси у пащентав iз порушеннями серцевого ритму, зокрема при фiбриляцil передсердь (ФП). Це послужило тдставою для проведення нашого дослщження.
Мета дослщження — оцiнка впливу БАБ (метопрололу й бюопрололу) на невролопчну симптоматику та когнiтивнi функцх! у пащентав з ФП у поеднанш з АГ.
Матерiали i методи досл^дження
У дослiдження включено 85 пацiентiв iз тахiсисто-лiчним варiантом постiйноl форми ФП, що знаходились на стацiонарному лiкуваннi у кардюлопчнш клiнiцi Вiй-ськово-медичного клiнiчного центру Захщного регiону м. Львова. Середнш вiк хворих — 66,9 ± 6,3 року. Клi-нiчне дослщження проводили вiдповiдно до принципiв Гельсшсько! декларац1! (останнього перегляду) i вимог Яюсно! клiнiчноl практики. У вс1х пацiентiв перед вклю-ченням у дослщження була отримана iнформована згода.
Критерп включення: наявнiсть тахiсистолiчного варiанта постiйноl форми ФП на rai пiдтвердженоl 1ХС у поеднаннi з АГ.
Критерп виключення: наявнiсть тяжко! соматич-но! патологГ!, мнестико-iнтелекту^ьних порушень за MMSE менше 24 балiв, психiчнi розлади, наявнiсть нар-котично! або ^когольно! залежностi, протипоказання до прийому БАБ та алерпчш реакци на метопролол або бiсопролол i компоненти таблеток в анамнезi.
Згщно з протоколом дослхдження пацiенти були розпо-дiленi на двi групи. Основну групу становили 45 пащентав, яким для контролю частоти серцевих скорочень (ЧСС) призначали БАБ (метопролол або бюопролол). 40 пацiентiв становили контрольну групу, яка отримувала iншi проти-аритмiчнi препарати (кордарон i/або серцевi глiкозиди).
Вибiр метопрололу й бюопрололу багато в чому ви-значаеться такими !х особливостями, як одноразовий прийом та задовтьний антиаримчний i гiпотензивний ефект. Лiпофiльнi властивосп цих препаратiв дозволя-ють !м проникати через гематоенцеф^iчний бар'ер, що мае велике значення для корекци церебральних i когнiтивних розладiв.
Протокол дослщження включав перiод «вимиван-ня» — за 14 днiв до включення вщмшялись ноотропнi, судиннi препарати. Доза БАБ залежала вщ переноси-
мост препаратав, показникiв ЧСС i артер!ального тиску (АТ). На момент досл!дження пaцieнти отримували те-paпiю, що включала за показаннями aнтигiпepтeнзивнi й антиагрегантш препарати.
Оцiнку динaмiки показниюв церебральних i когш-тивних функцш на тлi терапи БАБ проводили початково i через 6 тижшв терапи.
У комплекс первинного обстеження вах пaцieнтiв входили: кпiнiкo-нeвpoлoгiчнa оцшка стану пащ-eнтiв за стандартною методикою, кшьысна oцiнкa суб'ективних симптoмiв за шкалою формал!зовано! oцiнки вираженост суб'ективних симптoмiв. Оцiнку стану когштивних функцiй проводили з викорис-танням Mini-Mental State Examination (MMSE) [23], тесту малювання годинника, батаре! теспв для оцш-ки лобно! дисфункц!! (БТЛД) [26], проби Шульте, вербальних aсoцiaцiй (лiтepaльних i кaтeгopiaльних), проби на запам'ятовування 12 сл!в з безпосередшм вiдтвopeнням [6].
Окpiм опитування i фiзикaльнoгo огляду, запису ЕКГ, оцшки oфiснoгo АТ i ЧСС при кожному вiзитi, усiм пащентам проводили добове мoнiтopувaння АТ i ЧСС з використанням портативних автоматичних мо-нiтopiв InnoCare-S (Угорщина), Mediana Co.Ltd (Корея) i UM-300 (Укра!на). Оцшку безпеки БАБ проводили за допомогою aнaлiзу клiнiчних даних, лiкapськoгo огляду, лабораторних досл!джень (кpeaтинiн, холестерин за-гальний, глюкоза плазми натще).
Статистична обробка даних, отриманих у результата проведеного досл!дження, проводилась за допомогою комп'ютерно! програми SPSS 12.0 for Windows.
Результати дослiдження та Тх обговорення
При нeвpoлoгiчнoму oбстeжeннi (рис. 1) були ви-явлeнi таы синдроми: зaгaльнoмoзкoвi симптоми у вигляд! головного болю (53 хвopi); вестибулокохлеарш розлади (58 хворих); пipaмiднa i кортико-нуклеарна нeдoстaтнiсть у виглядi пожвавлення сухожилкових i пepioстaльних peфлeксiв, ашзорефлекси, зниження шкipних peфлeксiв, пaтoлoгiчних шрамщних i псев-добульбарних peфлeксiв (55 хворих); координаторш розлади з ознаками статично! i динaмiчнo!' атакс!! (48 хворих); когштивш порушення, що проявлялися в утрудненш оперативно! пaм'ятi, зниженш концентраций уваги, спoвiльнeнoстi псих1чних процешв (61 хворий); вeгeтaтивнi розлади (астешя, лaбiльнiсть пульсу й АТ, диссомшя, eмoцiйнo-вoльoвi порушення, суисть шыри або гшерпдроз) — 70 хворих.
Пащенти пред'являли скарги на частий дифузний р!зно! iнтeнсивнoстi головний бшь, вщчуття вaжкoстi в голов!, в!дчуття розпирання у потиличнш дшянц! Посилення головного болю частше розвивалось в кшщ дня, шсля втоми або ф!зичного навантаження. Нер!дко посилення головного болю поеднувалось !з больовими в!дчуттями в дшянщ серця (ниючого або
1
Рисунок 1. Частота р1зних невролопчних синдромв у хворих Iз ФП до проведення лкування (%)
Примтки: 1 — загальномозков'1 симптоми; 2 — вестибулокохлеарш порушення; 3 — вегетативн симптоми; 4 — трам'щна i кортико-нуклеарна недостатнсть; 5 — координаторн1 порушення; 6 — когн1тивн1 порушення.
стискуючого характеру), перюдичною задишкою, вщчуттям тривоги.
Вестибулокохлеарний синдром проявлявся вщчуттям нестшкосп, похитування, провалювання. У бтьшосп випадюв запаморочення мало несистемний характер. Хворi скаржилися на вщчуття обертання навколишнiх предметiв, власного тта у просторi, а також на вщчуття обертання в середин голови. Тривалють таких станiв становила вiд 5 до 60 хвилин.
В обстежених хворих виявлений широкий спектр емоцшно-афективних порушень. Характерними були риси шохондризацп, виражена фiксованiсть на со-матичних вiдчуттях i переживаннях (частий вимiр АТ, пiдрахунок пульсу), афективш порушення у виглядi тривоги, страху зупинки серця, страху смерта, зниження фону настрою вiд драпвливосл до плаксивостi, а також астешчш прояви у виглядi загально! слабкоста, зниження працездатностi, швидко! виснаженостi.
У 33 (54,1 %) пащенпв були легы дисфункци ште-лектуальних процешв, як1 самими хворими описувалися як «труднощi зосередження», «сповтьненють реакци», «втомлюванють» тощо. У структурi когнiтивних розладiв переважали виснажуванiсть розумово! дiяльностi, зниження продуктивносп розумових операцiй до повного розпаду функцiй узагальнення, анал1зу, синтезу, порiв-няння, зниження швидюсних характеристик. За шкалою ММ8Е у структурi когнiтивних розладiв у пащенпв мало мiсце звуження об'емiв вербально! пам'ятi та рахункових операцiй, порушення у сферi уваги, ознаки дисфункц!! лобних часток ^мпульсивнють, некритичнiсть, персеве-раци). Порушення пам'ятi в обстежених хворих поедну-вались з шшими когнiтивними розладами — дефектами стшкосп й переключення уваги, порушеннями критики, поведшки. У першу чергу страждала короткочасна
Таблиця 1. Стан когнтивних функц1й у пац1ент1в на фон терапи, що проводилася
Групи MMSE [М ± m) БТЛД М ± m)
n04aTK0Bi Через 6 тижнiв n04aTK0Bi Через 6 тижнiв
Основна(n = 45) 27,2 ± 1,8 28,9 ± 0,6* 12,40 ± 2,41 14,4 ± 1,39*
Контрольна(n = 40) 27,2 ± 1,6 27,5 ± 1,4 11,90 ± 2,46 12,2 ± 1,94
Примтка: * — p < 0,05; М — середне значення, m — стандартне вдхилення.
1*
Основна група (п = 45) Контрольна трупа (п = 40)
Рисунок 2. Динамка невролопчних розлад1в на тлi л1кування в основн1й i контрольна групах хворих
Примтки: 1 — загальномозков'1 симптоми; 2 — вегетативн розлади; 3 — вестибулокохлеарн порушення; 4 — трам'щна i кортико-нуклеарна недостатнсть; 5 — когнтивш порушення; 6 — координаторн1 порушення; * — вщмнносл в1рогщн1 при порiвняннi показниюв двох груп хворих (р < 0,05).
Рисунок 3. З1ставлення показниюв шкали ММБЕ на тлi л '1кування у хворих в основн1й i контрольшй групах
Примтки: а) 1 — загальний сумарний бал; б) 1 — «Серйний рахунок»; 2 — «Пам'ять»; * — вщм1нност1 в1рогщн1 пор1вняно з контрольною групою (р < 0,05).
пам'ять, зменшувався и об'ем, виявлялося шдвищення гальмування слщв короткочасно! пам'ять
Показники шкали ММ8Е в дослщжуваних групах хворих становили в середньому 27,2 ± 1,8 бала. У бть-шосп хворих обох груп були труднощi виконання тестав «Запам'ятовування трьох ^в», «Сершний рахунок», меншою мiрою «Трьохетапно! команди», що свiдчило про порушення функцш пам'ятi та концентраций уваги. При дослщженш тесту Шульте в ушх хворих були змiни у виглядi подовження часу його виконання в середньому до 78,8 ± 0,8 с. Показники псих^чно! стiйкостi i ступеня впрацьованостi в середньому виявилися бiльше одиницi i становили 1,040 ± 0,006 i 1,060 ± 0,004, що свiдчило про знижену псих^чну стiйкiсть i концентрацiю уваги в дослщжуваних хворих.
З метою вивчення ефективност терапи в основнш i контрольнiй групах був проведений аналiз динамiки не-врологiчних синдромiв. При вивченнi показникiв у хво-рих основно! групи був виявлений регрес загальномоз-кових симптсмв (з 1,6 ± 0,1 бала до 0,8 ± 0,1 бала), вес-тибулокохлеарних порушень (з 3,9 ± 0,4 бала до 2,4 ± 0,3 бала) i вегетативних (до лiкування 12,1 ± 0,7 бала, на тлi лiкування — 7,1 ± 0,4 бала) розладiв (р < 0,001). Рiзниця iнших показникiв була несуттевою (р > 0,05). Аналiз показниюв виявив у хворих контрольно! групи регрес загальномозкових симптомiв (з 1,7 ± 0,2 бала до 1,2 ± 0,2 бала) i вегетативних (до лшування 13,1 ± 0,6 бала, на тлi лiкування — 8,4 ± 0,6 бала) розладiв (р < 0,001). Рiзниця шших показниюв була несуттевою (р > 0,05).
При порiвняльному аналiзi показниюв в основнiй i контрольнiй групах виявлеш статистично значущi вщ-мшносп за субтестами «Загальномозковi симптоми», «Вегетативш розлади» i «Вестибулокохлеарнi порушення» у виглядi бiльш вираженого регресу цих синдромiв в основнiй груш хворих (р < 0,05). Таким чином, вiрогiднi вщмшносп за вказаними субтестами свщчать про вищу ефективнють лiкування в основнiй групi порiвняно з контрольною групою хворих (рис. 2).
Проведений порiвняльний аналiз результатав ней-ропсихологiчного дослiдження до i на тлi лiкування у пацiентiв основних i контрольно! груп. На фош при-значення БАБ спостериали вiрогiдне покращення ког-нiтивних функцш за даними ММ8Е i БТЛД у пащентав iз ФП у поеднанш з АГ (табл. 1).
Порiвняння динамiки показниюв загального сумар-ного балу за шкалою ММ8Е i субтестiв «Серiйний рахунок» i «Пам'ять» на тлi лiкування (рис. 3) виявило, що позитивна динамша показниюв у хворих основно! групи
30 п
25-
20-
15-
10-
а) 6Г
Ш Основна група(п = 45) EU Контрольна група(п = 40)
Таблиця 2. Кл'ш'ко-лабораторн'! показники до i на тл'1 лкування (M ± m)
Клш^о-лабораторш показники Основна група(n = 45) Контрольна група (n = 40) р
n04aTK0Bi Через 6 тижшв n04aTK0Bi Через 6 тижшв
Офюний САТ, мм рт.ст. 174,3 ± 24,4 138,9 ± 19,9 170,2 ± 20,2 152,4 ± 18,6 < 0,05
Офюний ДАТ, мм рт.ст. 107,0 ± 7,4 88,0 ± 10,6 106,4 ± 6,8 91,2 ± 9,2 < 0,05
Офюна ЧСС, мм рт.ст. 112,4 ± 8,6 82,3 ± 6,9 112,6 ± 8,9 88,0 ± 6,8 < 0,05
Холестерин кров! ммоль/л 6,2 ± 2,2 5,8 ± 1,3 6,1 ± 2,0 6,0 ± 1,4 > 0,05
Глюкоза кров! ммоль/л 5,6 ± 0,5 5,6 ± 0,4 5,8 ± 0,5 5,7 ± 0,4 > 0,05
КреатинЫ кров! мкмоль/л 89,5 ± 10,8 95,1 ± 16,8 88,6 ± 10,4 98,2 ± 17,3 > 0,05
а
1 2
а) б)'
Ш Основна група (п = 45)
□ Контрольна фупа (п = 40)
Рисунок 4. Динамка показниюв тесту Шульте на тлi л '1кування у хворих в основнiй i контрольнй групах
Позначення: а) зставлення показника «Ефективнсть роботи»; б) зставлення показниюв: 1 — «Псих'чна стйюсть»; 2 — «CiYni^ впрацьованостi»; * — вщмнносл вiрогiднi в дослджуваних групах (р < 0,05).
статистично вГропдно вГдрГзняеться в!д аналопчних показниыв контрольно! групи (p < 0,05). ВГдзначали покращення концентрацй' уваги i рахунку (4,70 ± 0,47 i 4,95 ± 0,22 вiдпoвiднo, р < 0,05), пам'ят (1,75 ± 0,71 i 2,50 ± 0,51 вiдпoвiднo, р < 0,05), мовних функцш (8,60 ± 0,75 i 9 ± 0 вiдпoвiднo, р < 0,05).
Пopiвняння pезультатiв на тлГ лiкування мiж досль джуваними групами хворих встановило, що динамка по-казникiв ефективнoстi роботи, ступеня впрацьованосп, психiчнo! стiйкoстi за тестом Шульте у хворих основно! групи вipoгiднo вiдpiзняeться вГд динамiки цих показниюв у контрольнш груш (p < 0,05), що наведено на рис. 4.
Зменшувалась виражешсть лобно! дисфункцГ! за даними БТЛД в пробах на кoнцептуалiзацiю (2,4 ± 0,59 i 3,0 ± 0 вГдповГдно, р < 0,05), побГжшсть мови (2,35 ± 0,58 i 2,7 ± 0,47 в!дпов!дно, р < 0,05), динамiчний праксис (2,5 ± 0,6 i 2,85 ± 0,36 вГдповГдно, р < 0,05), просту й ускладнену реакцш вибору (2,45 ± 0,60 i 2,80 ± 0,41; 1,80 ± 0,61 и 2,35 ± 0,48 вГдповГдно, р < 0,05). Встановле-но збГльшення об'ему лГтеральних i категорГальних асо-цГацГй (9,10 ± 2,73 i 10,75 ± 2,4; 12,30 ± 3,32 i 14,95 ± 2,87
вiдповiдно, р < 0,05), покращувалась пам'ять за даними проби на запам'ятовування 12 ^в (7,45 ± 2,06 i 9,85 ± ± 1,38 вiдповiдно, р < 0,05). Когнггивш функц!! пащентш контрольно! групи вiрогiдно не змшювались.
На тлi терап!! метопрололом i бiсопрололом вщзна-чали статистично вiрогiдне зниження офiсних значень АТ i ЧСС (табл. 2). До кiнця курсу ефективнiсть лiкування розцiнювалась як вщмшна у 53 % пащентав, добра — у 27 %, задовтьна — у 13 %, незадовтьна — у 7 % пащентав.
На тлi прийому препарапв не вiдмiчено негативно! динамiки показниыв загального аналiзу кровi, вмiсту глюкози, загального холестерину, креатинiну кровi (табл. 2). На тлi терап!! БАБ не було вiдмiчено побiчних ефекпв. Переносимiсть препаратiв розцшювалась як задовтьна.
Висновки
Продемонстроват в даному дослтжент сприятливi ефекти P-адреноблокаторiв — метопрололу та бюопроло-лу — на невролопчну симптоматику та когнiтивнi функц!! у пащентав iз постiйною формою фiбриляц!! передсердь у поеднаннi з артерiальною гiпертензiею дозволяють розцi-нювати данi препарати не т]льки як ефективш гiпотензивнi й антиаритмiчнi засоби, але й як засоби, що мають церебро-протективний ефект, який у п!дсумку дозволяе зменшити ризик розвитку 1нсульту та деменц!! в цих пащентав.
Використання P-адреноблокаторiв у програмi iнтен-сивно! терап!! у хворих !з постiйною формою фiбриляц!! передсердь обумовлюе швидше в!дновлення нейродинамки та сприяе зниженню пошкоджувально! да гiпокс!! на мозок.
Список лiтератури
1. Афанасьева Н.Л. Гипотензивная эффективность и церебропротективное влияние бета-блокатора метопролола / Н.Л. Афанасьева, В.Ф. Мордовин, Н.Ю. Ефимова // Рос. кардиол. журн. — 2005. — № 1. — С. 60-64.
2. Бета-адреноблокаторы: рациональный выбор для эффективного лечения // Фарм-индекс; приложение для практикующего врача. Выпуск 3. — СПб.: Фарос, 2000. — 24 с.
3. Глезер М.Г. Справочник по фармакотерапии сердечнососудистых заболеваний / М.Г. Глезер, Г.А. Глезер. — М.: Авиценна, 1996. — 564 с.
4. Захаров В.В. Медикаментозная терапия деменций / В.В. Захаров // Клин. фармакол. и терапия. — 1994. — Т. 3, № 4. — С. 69-75.
п,ии
5. Захаров В.В. Нарушение памяти / В.В. Захаров, Н.Н. Яхно. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2003. — 150с.
6. Захаров В.В. Синдром умеренных когнитивных расстройств в пожилом и старческом возрасте: диагностика и лечение/В.В. Захаров, Н.Н. Яхно//Рус. мед. журн. — 2004. — № 10. - С. 573-576.
7. Карпов Ю.А. Бета-блокаторы в лечении и профилактике ишемической болезни сердца/Ю.А. Карпов //Сердце. — 2005. — № 1 (19). — С. 32.
8. Конради А.О. Бета-адреноблокаторы при артериальной гипертензии: взгляд третьего тысячелетия / A.O. Конради, Э.Р. Бернгардт, E.H. Смирнова // Артериальная гипертен-зия. — 2005. — № 1 (11). — С. 13.
9. Мычка В.Б. Влияние терапии бисопрололом на перфузию головного мозга у больных с метаболическим синдромом / В.Б. Мычка, В.Б. Сергиенко, В.В. Горностаев //Артериальная гипертензия. — 2003. — № 9(5). — С. 160-164.
10. ОбрезанА.Е. Применение блокаторов в-адренорецепторов при сердечно-сосудистых заболеваниях/А.Е. Обрезан // Terra Medica. — 2001. — № 4 (24). — С. 3-6.
11. Перепеч Н.Б. Современные бета-адреноблокаторы: диапазон свойств и обоснование предпочтений/Н.Б. Перепеч, И.Е. Михайлова //Сердце. — 2004. — № 3 (3). — С. 130-136.
12. Петров В.И. Новые подходы к коррекции поведенческих и мнестических расстройств при фармакотерапии артериальной гипертензии пропранололом / В.И. Петров, М.Ю. Соломин //Южно-Российский медицинский журнал. — 1998. — № 2. — С. 43-46.
13. Преображенский Д.В. Клиническая фармакология основных классов антигипертензивных препаратов/Д.В. Преображенский, Б.А. Сидоренко, Н.Е. Романова, И.М. Шатунова // Consilium medicum. — 2000. — № 2 (3). — С. 99-127.
14. Скворцова В.И. Хроническая ишемия мозга // www. consiliummedicum.com/media/bss/06 03/4.shtml
15. Шляхто Е.В. Артериальная гипертония и деменция // www.expo.rusmedserv.com/report93.html
Стадник С.Н.
Военно-медицинский клинический центр Западного региона, г. Львов
ВЛИЯНИЕ ТЕРАПИИ р-АДРЕНОБЛОКАТОРАМИ НА НЕВРОЛОГИЧЕСКУЮ СИМПТОМАТИКУ И КОГНИТИВНЫЕ ФУНКЦИИ ПАЦИЕНТОВ С ФИБРИЛЛЯЦИЕЙ ПРЕДСЕРДИЙ Резюме. Целью данного исследования явилось изучение цере-бропротективной активности Р-адреноблокаторов (метопролола и бисопролола) у пациентов с постоянной формой фибрилляции предсердий в сочетании с артериальной гипертензией. Всем пациентам исходно и повторно через 6 недель терапии проводилась оценка церебральной и когнитивной функций, суточное мониторирование артериального давления (АД) и частоты сердечных сокращений (ЧСС). Спустя 6 недель терапии отмечалось достоверное улучшение показателей неврологических синдромов и когнитивной функции (улучшение памяти, внимания, мышления). Отмечалось достоверное снижение как систолического и диастолического АД, так и ЧСС. Полученные данные свидетельствуют, что метопролол и бисопролол обладают церебропротективной эффективностью, положительно влияя на когнитивные функции пациентов. При этом не было обнаружено негативного влияния на углеводный и липидный обмен.
Ключевые слова: фибрилляция предсердий, метопролол, бисопролол, когнитивная функция.
16. Штрыголь С.Ю. Нитраты: побочное действие, его профилактика и коррекция // www.provisor.com.ua/archive/2003/ N9/art_30.htm
17. Яхно Н.Н. Легкие когнитивные нарушения в пожилом возрасте/Н.Н. Яхно, В.В. Захаров//Неврол. журн. — 2004. — № 1. — С. 4-8.
18. Яхно Н.Н. Актуальные вопросы нейрогериатрии. Достижения в нейрогериатрии / Под ред. Н.Н. Яхно, И.В. Даму-лина. — М, 1995. — С. 9-29.
19. Яхно Н.Н. Сосудистые когнитивные расстрой-ства/Н.Н. Яхно, В.В. Захаров//РМЖ. — 2005. — № 13 (12). — С. 789-793.
20. DiCarlo A. Cognitive impairment without dementia in older people: prevalence, vascular risk factors, impact on disability. The Italian Longitudinal Study on Aging/А. DiCarlo // J. Am. Geriatr. Soc. — 2000. — Vol. 48. — P. 775-782..
21. Dubois B. The FAB. A Frontal Assessment Battery at bedside/ В. Dubois //Neurology. — 2000. — Vol. 55, № 11. — P. 1154-1161.
22. Expert consensus document on в-adrenergic receptor blockers. The task force on beta-blockers of the European society of cardiology //Eur. Heart. J. — 2004. — Vol. 25. — Р. 1341-62.
23. Folstein M.F. Mini-Mental State: a practical guide for grading the mental state of patients for clinician / M.F. Folstein // J. Psych. Res. — 1975. — Vol. 12. — P. 189-198.
24. Grau-Olivares M. Mild cognitive impairment after lacunar infarcrion: voxel-based morphometry and neuropsychological assess-ment/М. Grau-Olivares, D. Bartres-Faz, А. Arboix//Cerebrovasc. Dis. — 2007. — Vol. 23(5-6). — P. 331-353.
25. Petersen R.S. Aging, memory and mild cognitive impairment / R.S. Petersen//Int. Psychogeritry. — 1997. — Vol. 9. — P. 37-43.
26. Petersen R.S. Mild cognitive impairment (an evidence — based review) / R..S. Petersen // Neurology. — 2001. — Vol. 2. — P. 89-98.
27. Takashi O. Love those A CE's/ О. Takashi//Neurology. — 2004. — Vol. 63. — P. 1145, 1324-1325.
Отримано 07.02.14 Ш
Stadnik S.M.
Military Medical Clinical Center of the Western Region, Lviv, Ukraine
IMPACT OF p-BLOCKERS ON NEUROLOGICAL SYMPTOMS AND COGNITIVE FUNCTIONS IN PATIENTS WITH ATRIAL FIBRILLATION
Summary. The aim of this study was to examine the cerebroprotec-tive activity of ß-blockers (metoprolol and bisoprolol) in patients with permanent atrial fibrillation form combined with arterial hypertension. All patients initially and again after 6 weeks of therapy assessed cerebral and cognitive function, daily monitoring of blood pressure (BP) and heart rate (HR). After 6 weeks of therapy there was a significant improvement in neurological syndromes and cognitive function (improved memory, attention, thinking). There was a significant reduction in both systolic and diastolic BP and HR. The findings suggest that metoprolol and bisoprolol have cerebroprotective efficiency, have a positive effect on cognitive functions of patients. At that, there was no negative impact on carbohydrate and lipid metabolism.
Key words: atrial fibrillation, metoprolol, bisoprolol, cognitive function.
