Научная статья на тему 'СУТНІСТЬЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ПРАВОВІЙ ДОКТРИНІ УКРАЇНИ'

СУТНІСТЬЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ПРАВОВІЙ ДОКТРИНІ УКРАЇНИ Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
31
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
юридична відповідальність / адміністративна відповідальність / фінансово-правова відповідальність / legal liability / administrative responsibility / financial and legal responsibility

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Марія Бліхар

У статті автором досліджено юридичну відповідальність, яка нерозривно пов’язана з необхідністю дотримання приписів, правил поведінки, підкорення, узгодження своєї поведінки з об’єктивними законами природи та суспільства. Якщо немає необхідності у дотриманні яких-небудь норм, приписів, то немає і відповідальності. Правові вимоги формулюються у вигляді юридичних обов’язків у формі конкретних або загальних правовідносин. Проаналізовані різні підходи щодо розуміння поняття юридичної відповідальності, та виділені три основні групи: прихильників так званої «негативної» юридичної відповідальності, які пов’язують юридичну відповідальність лише зі скоєнням правопорушення; прибічників позитивної юридичної відповідальності, які ґрунтують свою позицію на тому, що юридична відповідальність орієнтована не лише на минулу, але й на сьогоднішню та майбутню поведінку суб’єкта правовідносин; науковців, які розглядають юридичну відповідальність не тільки як негативну (ретроспективну) і позитивну (перспективну), але як цілісне правове явище з різними формами реалізації. На основі аналізу фахової юридичної літератури доведено існування кількох основних напрямів у розумінні юридичної природи і структури фінансово-правової відповідальності. Одні науковці вважають фінансово-правову відповідальність самостійним видом юридичної відповідальності; інші вважають, що вона є різновидом адміністративної відповідальності; третя група фахівців визначає податкову, бюджетну, валютну відповідальність в системі фінансово-правової відповідальності. Обґрунтовано, що юридична відповідальність посадових (уповноважених) осіб, суб’єктів публічних правовідносин за порушення встановленого порядку є наслідком їхнього недбалого виконання чи невиконання службових повноважень. Правовий інститут відповідальності є обов’язковим елементом механізму регулювання правовідносин, оскільки спрямовує дії всіх суб’єктів (включно з уповноваженими особами контролюючих органів) до правомірної поведінки.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ESSENCE OF LEGAL RESPONSIBILITY IN THE LEGAL DOCTRINE OF UKRAINE

The author examines the legal responsibility, which is inextricably linked with the need to comply with regulations, rules of conduct, submission, harmonization of their behavior with the objective laws of nature and society. If there is no need to comply with any rules, regulations, then there is no responsibility. Legal requirements are formulated in the form of legal obligations in the form of specific or general legal relations. Different approaches to understanding the concept of legal liability are analyzed, and three main groups are identified: supporters of the so-called «negative» legal liability, which link legal liability only with the commission of an offense; supporters of positive legal responsibility, who base their position on the fact that legal responsibility is focused not only on the past, but also on the current and future behavior of the subject of legal relations; scholars who consider legal liability not only as negative (retrospective) and positive (prospective), but as a holistic legal phenomenon with different forms of implementation. Based on the analysis of the professional legal literature, the existence of several main areas in understanding the legal nature and structure of financial and legal liability is proved. Some scholars consider financial and legal liability to be an independent type of legal liability; others believe that it is a kind of administrative responsibility; the third group of specialists determines the tax, budget, currency liability in the system of financial and legal liability. It is substantiated that the legal responsibility of officials (authorized persons) of the subjects of public relations for violation of the established procedure is a consequence of their negligent performance or non-performance of official duties. The legal institution of liability is a mandatory element of the mechanism for regulating legal relations, as it directs the actions of all entities (including authorized persons of regulatory authorities) to lawful conduct.

Текст научной работы на тему «СУТНІСТЬЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В ПРАВОВІЙ ДОКТРИНІ УКРАЇНИ»

Вкник Нацюнального унiверситету «Льв1вська полггехшка». Серiя: «Юридичш науки» № 4(28), 2020

АДМ1Н1СТРАТИВНЕ ТА 1НФОРМАЦ1ЙНЕ ПРАВО

УДК 347.73 Марiя Блiхар

Нацiональний ушверситет «Львiвська полтехшка» Навчально-науковий iнститут права, психологи та шновацшно! освiти,

доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри адмшютративного та iнформацiйного права

СУТН1СТЬ ЮРИДИЧНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 В ПРАВОВ1Й ДОКТРИН1 УКРА1НИ

http://doi.org/10.23939/law2020.28.161

© Бл1хар М., 2020

У статт автором дослщжено юридичну вiдповiдальнiсть, яка нерозривно пов'язана з необхщшстю дотримання припис1в, правил поведшки, п1дкорення, узгодження свое'' поведшки з об'ективними законами природи та суспшьства. Якщо немае необхiдностi у дотриманш яких-небудь норм, приписiв, то немае i вiдповiдальностi. Правов1 вимоги формулюються у виглядi юридичних обов'язюв у форм1 конкретних або загальних пра-вов1дносин.

Проаналiзованi рпш пщходи щодо розумiння поняття юридичноУ вщповщальнос™, та видiленi три основнi групи: прихильникчв так звано'' «негативно!'» юридично'1 вщпо-вiдальностi, якi пов'язують юридичну вщповщальшсть лише зi скоенням правопору-шення; прибiчникiв позитивно'' юридично'1 вщповщальностц якi грунтують свою пози-щю на тому, що юридична вщповщальшсть орiентована не лише на минулу, але й на сьогодшшню та майбутню поведшку суб'екта правовiдносин; науковщв, якi розгляда-ють юридичну вщповщальшсть не тшьки як негативну (ретроспективну) i позитивну (перспективну), але як цьшсне правове явище з рiзними формами реалiзацil. На основi аналiзу фахово'1 юридично'1 лiтератури доведено кнування кiлькох основних напрям1в у розумшш юридичноТ природи i структури фшансово-правовоУ вiдповiдальностi. Однi науковцi вважають фiнансово-правову вiдповiдальнiсть самостiйним видом юридично'' вщповщальносп; iншi вважають, що вона е рiзновидом адмшктративноУ вщповщально-стi; третя група фа\1вц1в визначае податкову, бюджетну, валютну вiдповiдальнiсть в системi фшансово-правовоУ вiдповiдальностi.

Обгрунтовано, що юридична вiдповiдальнiсть посадових (уповноважених) осiб, суб'ектiв публiчних правов1дносин за порушення встановленого порядку е наслщком ''хнього недбалого виконання чи невиконання службових повноважень. Правовий шсти-тут вщповщальносл е обов'язковим елементом мехашзму регулювання правов1дносин, оскшьки спрямовуе дп всiх суб'ектiв (включно з уповноваженими особами контролюю-чих оргашв) до правомiрноТ поведiнки.

Ключовi слова: юридична вiдповiдальнiсть, адмiнiстративна вщповщальшсть, ф^ нансово-правова в1дпов1дальн1сть.

Марiя Блiхар

Постановка проблеми. Мiж суспшьством та iндивiдом iснуe взаемозв'язок. З одного боку, суспшьство покладае на шдивща обов'язок вчиняти соцiально корисш вчинки, а з iншого - воно зобов'язане сприяти суб'ектовi у здшсненш ним сво!х прав та обов'язюв, та несе за це вщповщаль-нiсть [1, с. 498]. Н. 1ванчук також вказуе на те, що вiдповiдальнiсть безпосередньо пов'язана з правами й обов'язками громадян, з виконанням взаемно прийнятих зобов'язань рiзними суб'ектами, з рiвнем розвитку правосвщомоси, правово! культури громадян у суспшьсга, тобто це «певна мiра свободи» [2, с. 10]. Погоджуемось iз висловленою в лiтературi думкою про те, що «вщповщальшсть завжди i нерозривно пов'язана з необхщнютю дотримання приписiв, правил поведiнки, пщкорення, узгодження свое! поведiнки з об'ективними законами природи та суспiльства. Якщо немае необхщ-ностi у дотриманш яких-небудь норм, приписiв, то немае й вщповщальносп. Правовi вимоги фор-мулюються у виглядi юридичних обов'язюв у формi конкретних або загальних правовiдносин. Як бачимо, юридична вщповщальшсть е одним iз видiв сощально! вiдповiдальностi, i попри те, що серед фахiвцiв вiдсутнiй единий погляд на поняття та змiст ще! правово! категорп, жодних запере-чень така класифшащя не викликае.

Погоджуюсь з думкою М. Романинець, що правова вщповщальшсть е гарантiею ефективност права, оскiльки надiлена дiевими правовими засобами впливу на суб'ектiв права [3, с. 170-172]. Та все-таки наявшсть найрiзноманiтнiших поглядiв на проблему розумшня такого багатоаспектного явища, як юридична вщповщальшсть, створюе труднощi у правозастосовнш практицi та пе-решкоджае ефективному функцiонуванню в ролi мехашзму гарантi! та забезпечення прав i свобод суб'ектiв правовiдносин.

Аналiз дослщження проблеми. Питання, що стосуються вивчення юридично! вщповщаль-ностi, були предметом дослщження втизняних вчених, працi яких становлять основу для теоретичного осмислення проблематики й розроблення авторського бачення. Серед них: О. Дмитрик, А. 1ванський, Л. Касьяненко, I. Криницький, М. Кучерявенко, А. Монаенко, О. Музика-Стефанчук, С. Нщимна, О. Орлюк, Л. Савченко.

Виклад основного матерiалу. Аналiз правово! лiтератури дозволяе подшити iснуючi серед науковцiв тдходи щодо розумiння поняття юридично! вщповщальносп на три основнi групи: 1) прихильниюв так звано! «негативно!» юридично! вщповщальносп, якi пов'язують юридичну вщповщальшсть лише зi скоенням правопорушення; 2) прибiчникiв позитивно! юридично! вщпов> дальносп, якi грунтують свою позицiю на тому, що юридична вщповщальшсть орiентована не лише на минулу, але й на сьогодшшню та майбутню поведшку суб'екта правовiдносин; 3) науковщв, якi розглядають юридичну вiдповiдальнiсть не тшьки як негативну (ретроспективну) i позитивну (перспективну), але як цшсне правове явище з рiзними формами реалiзацi!.

Заслуговуе на увагу окрема позищя Л. Коваля, який розрiзняе категорi! «обов'язок» i «вщповщальшсть» та зазначае при цьому подвшний характер вiдповiдальностi: «до визнання особи вин-ною вiдповiдальнiсть - це обов'язок. З моменту визнання провини вщповщальшсть - це покарання» [4, с. 11]. А. Козловський, розглядаючи юридичну вщповщальшсть, приходить до висновку, що юридична вщповщальшсть завжди пов'язана з порушенням прийнятих норм i застосуванням санк-щй [5, с. 98].

Негативна юридична вщповщальшсть - це особливий вид юридично! вщповщальносп, вщпо-вщна реакцiя суспiльства та держави на здшснення особою винного протиправного дiяння в будь-якш сферi суспiльних вiдносин. О. Зайчук та Н. Онщенко зазначають, що особливютю юридично! вiдповiдальностi як примусового засобу впливу е те, що вона застосовуеться вiд iменi держави, державними органами, мае правовий характер, здшснюеться у визначених законом формах та на законних пщставах [6, с. 490].

На практищ негативна юридична вщповщальшсть пов'язана зi скоенням правопорушення i супроводжуеться негативними наслщками для винно! особи, а позитивна юридична вщповщаль-

Суттстъ юридичноI в1дпов1далъност1 в правовт доктрин Украти

шсть виникае з юридичного обов'язку вщповщних суб'eктiв здшснювати позитивнi, кориснi для суспiльства функци i реалiзуеться у вiдповiдних регулятивних правовщносинах. Такою, на думку Ю. Шемшученка, е вiдповiдальнiсть Кабiнету Мшс^в Укра!ни перед Верховною Радою Укра!ни, народних депутатiв Укра!ни перед виборцями тощо [7, с. 347].

Науковщ виокремлюють спiльнi риси, властивi i позитивнiй, i негативнiй концепцiям юридично! вщповщальносп, а саме: встановлюеться державою в заборонних / заохочувальних правових нормах; виступае засобом державного переконання i правового стимулювання; застосовуеться спецiально уповноваженими суб'ектами (державними органами, керiвником оргашзаци тощо); пов'язана з позбавленням / наданням особi певних прав, можливостей та шших сощальних благ; виражаеться в певних негативних / позитивних наслщках майнового (штраф / грошова премiя), органiзацiйного (заборона займати певш посади / тдвищення в посадi) й особистого (оголошення догани / подяки) характеру; виступае формою реалiзацil карально! / заохочувально! норми права в конкретному випадку i до конкретно! особи, але не ототожнюеться з нею; покладаеться в особливш процесуальнш формi (здшснюеться з дотриманням низки процедур як встановлення самого факту правопорушення / заслуги, так i реалiзацi! покарання / заохочення); настае лише за вчинення право-порушення / заслуги [8, с. 77-81].

Представник широкого багатоаспектного шдходу до розумшия юридично! вщповщальносп О. 1ваненко переконана, що аналiзовану категорiю варто розглядати як таку, що реалiзуеться в добровшьнш i державно-примусовiй формах. Перша форма реалiзацi! - це спосiб закршлення юридичного обов'язку дотримуватися i виконувати вимоги права, що реалiзуеться у правомiрнiй пове-дiнцi суб'екпв права, яка заохочуеться або схвалюеться державою, а друга, державно-примусова, -це закршлення юридичних обов'язюв правопорушника пiдлягати осуду з боку держави через обме-ження матерiального, правового або особистюного характеру пiд час реалiзацi! конкретних суб'ективних прав [9, с. 17]. При цьому дослщниця вважае, що правоохоронна дiяльнiсть у сферi реалiзацi! юридично! вiдповiдальностi здшснюеться в таких формах: поновлення порушених прав, притягнення до юридично! вщповщальносп, накладення покарання тощо; загальна та iндивiдуальна профiлактика правопорушень, створення умов для реалiзацi! суб'ективних прав та обов'язюв тощо [9, с. 6].

Вважаемо слушними твердження Н. Заяць про те, що позитивний i негативний аспекти юридично! вщповщальност дiалектично взаемопов'язанi: що вищий рiвень вiдповiдальностi в позитивному сенЫ, то рiдше виникае негативна вщповщальшсть. Якщо негативна (ретроспективна) вщповщальшсть виконуе охоронш функци, то позитивна (перспективна) - виражае !! демократичний характер i творчу роль. Суб'екти юридично! вщповщальносп виконують сво! обов'язки не лише пщ впливом примусових, каральних санкцiй, правових заборон, яю невиправдано звужують дослщжу-ване поняття, заперечуючи можливiсть суб'екпв здiйснювати вiльний вибiр та виконувати приписи правових норм не через страх бути покараним, а свщомо та добровшьно, керуючись почуттям гщносп, особистого та службового обов'язку, отримуючи задоволення вiд високо-професiйно виконаного обов'язку [10, с. 87].

Щодо основних форм юридично! вiдповiдальностi за порушення порядку, то тут варто зазна-чити таке. Посадовi особи як носи юридично-владних повноважень виступають спещальним суб'ектом усiх видiв юридично! вщповщальносп. Оскiльки, як вiдомо, Конституцiя Укра!ни проголосила прiоритетним завданням держави створення належних умов для реалiзацi! та захисту прав i свобод людини та громадянина, то основну роль у здшсненш цього завдання виконують саме поса-довi особи суб'екпв публiчних правовiдносин, адже вони надшеш юридично-владними повнова-женнями. Вщповщно до чинного законодавства вiдповiдальнiсть посадових осiб контролюючих органiв настае за таких умов: неправомiрнiсть ухвалених ршень, дiй або бездiяльнiсть посадових ошб; наявнiсть шкоди або збиткiв, завданих особам або !хньому майну; причиновий зв'язок мiж неправомiрним рiшенням посадово! особи i шкодою (збитками).

Mapin Блiхар

З погляду I. Голосшченко, «адмшютративна вщповщальшсть - це pi3HOB^4 юридично! вщповщальносп, що являе собою сукупнють адмiнiстративних правовiдносин, яю виникають у зв'язку i3 застосуванням уповноваженими органами (посадовими особами) до ошб, що вчинили адмшютрати-вний проступок, передбачених нормами адмшютративного права особливих санкцiй - адмшютра-тивних стягнень» [11, с. 430-432].

1снують й iншi погляди. Наприклад, Л. Коваль стверджуе, що адмшютративна вщповщальшсть - це застосування до порушниюв загальнообов'язкових правил, якi ддать у сферi yправлiння та в шших сферах державних стягнень [4, с. 189]. А В. Колпаков визначае адмшютративну вщпов> дальнiсть як «примусове, з додержанням установлено! процедури застосування правомочним суб'ектом передбачених законодавством за вчинення адмшютративного проступку заходiв впливу, як виконанi правопорушником» [12, с. 290].

Варта уваги наукова позищя Д. Лук'янця, на переконання якого сутнють адмшютративно! вiдповiдальностi дае ïï розyмiння як механiзмy реалiзацiï в адмiнiстративномy порядку санкцiï правово! норми, яка мае форму стягнення. Таке розумшня об'еднуе в to6î i адмiнiстративнy вщпо-вiдальнiсть як застосування стягнень, i адмшютративну вщповщальшсть як обов'язок зазнати обмежень унаслщок застосування стягнення, i адмшютративну вщповщальшсть як правовщносини, i адмшютративну вщповщальшсть як вияв примусового методу державного управлшня та реакщю на правопорушення [13, с. 28].

Розглядаючи особливост адмiнiстративноï вiдповiдальностi, О. Ящук подае таке ïï визначен-ня: «Адмшютративна вщповщальшсть - це рiзновид юридичноï вiдповiдальностi, що е специфiч-ною формою реагування держави в особi уповноважених, компетентних органiв на адмшютративне правопорушення, i полягае в застосуванш до правопорyшникiв адмiнiстративних стягнень, як тягнуть за собою обтяжливi наслщки матерiального чи морального характеру, а у випадках, передбачених Кодексом Украши про адмiнiстративнi правопорушення (КУпАП), - i заходiв впливу» [14, с. 243-244]. На наш погляд, саме науковий пщхщ Д. Лук'янця та О. Ящука повнютю узгоджу-еться з нормативним розyмiнням сутносп й завдань адмiнiстративноï вiдповiдальностi.

Разом з адмшютративною вiдповiдальнiстю найбiльшi можливост щодо застосування до сyб'ектiв пyблiчних правовiдносин за порушення встановленого порядку здшснення iнвестицiйноï дiяльностi дають фшансово-правова, дисциплiнарна i матерiальна вiдповiдальнiсть.

Аналiз фаховоï юридичноï лiтератyри наводить на думку про юнування кiлькох основних напрямiв у розyмiннi юридичноï природи i структури фiнансово-правовоï вiдповiдальностi. Одш наyковцi вважають фiнансово-правовy вiдповiдальнiсть самостшним видом юридичноï вщповь дальностi; iншi вважають, що вона е рiзновидом адмiнiстративноï вiдповiдальностi; третя група фаивщв визначае податкову, бюджетну, валютну вщповщальшсть в OTCT^i фiнансово-правовоï вiдповiдальностi.

Оскшьки роль держави в управлшш пyблiчними фiнансами е владною, аналопчний характер -iмперативний - мають i фiнансово-правовi норми. Вони полягають у тому, що держава як пyблiчно-владний мехашзм приписуе суб'ектам фiнансово-iнвестицiйноï дiяльностi едино правильний варiант поведiнки у фiнансових правовiдносинах, якого вони повинш в загальнообов'язковому порядку дотримуватись пщ острахом державного примусу. При цьому в деяких нормативно-правових актах, що регламентують контрольну дiяльнiсть сyб'ектiв пyблiчних правовiдносин, навт даеться визначення поняття «виннi особи», пщ якими розyмiють осiб, як вiдповiдно до покладених на них обов'язюв та законодавства були вщповщальш за фiнансово-господарськi опе-рацiï, проведеш з порушенням законодавства, та / або дп (бездiяльнiсть) яких призвели до такого порушення [15].

Правовий аналiз адмiнiстративного та фiнансового законодавства справдi дозволяе видiлити спiльнi для цих видiв юридичноï вiдповiдальностi ознаки, зокрема: пyблiчний характер, нерiвнiсть сторш, спрощена процедура накладення стягнення тощо. Спираючись, зокрема, на такi риси, части-на наyковцiв вважае фшансову вiдповiдальнiсть рiзновидом адмiнiстративноï вiдповiдальностi.

Наприклад, Р. Усенко стверджуе, що фшансовими санкщями варто вважати заходи адмшютратив-hoï вiдповiдальностi. На його думку, вони реалiзуються через процедуру правозастосування в позасудовому порядку i виражаються в застосуваннi до юридичних ошб або фiзичних ошб - пщ-приемцiв, штрафу та / або пеш за вчинене правопорушення [16]. Я не под^емо наведену думку, адже фiнансова санкщя мае суттевi вiдмiнностi вiд адмшютративних санкцiй.

Своею чергою, низка дослщниюв усiляко вiдстоюе право на виокремлення фiнансовоï вщпо-вiдальностi як виду юридичноï вiдповiдальностi. Свою позицiю прихильники такого пiдходу обгрунтовують тим, що самостшшсть виду юридичноï вiдповiдальностi залежить вiд самостiйностi галузi права i виду правопорушення, а позитивним явищем ïx iснування е можливiсть притягнення до вщповщальносп за порушення в галузi фiнансiв юридичних осiб [17, с. 13-18].

Отож, наявшсть сшльних рис не вiдкидае низку вщмшностей фiнансово-правовоï вщповь дальностi вiд адмшютративно1'. Наприклад А. 1ванський називае таю вщмшш вiд адмiнiстративноï риси фшансово-правово1' вiдповiдальностi: остання виникае в результат фiнансового правопорушення, адмiнiстративна ж виникае в результат адмiнiстративного проступку; суб'ектами адмшют-ративно1' вiдповiдальностi можуть бути лише фiзичнi особи, що пщтверджуетъся КУпАП, а суб'ектами фшансово-правово1' вiдповiдальностi можуть бути i фiзичнi, i юридичнi особи; метою адмшютративно1' вiдповiдальностi е, передусiм, припинення (попередження) правопорушення i покарання; фiнансово-правова вщповщальшсть в^^зняеться за метою, оскiльки ш властива право-вiдновлювальна мета; притягнення до фшансово-правово1' вiдповiдальностi не вщкидае притягнення i до шших видiв вiдповiдальностi [18, с. 68].

Професор М. Кучерявенко також погоджуеться з такими вщмшностями мiж адмшютрати-вною та фiнансово-правовою вiдповiдальнiстю, проте додатково акцентуе на тому, що адмшютра-тивна вщповщальшсть реалiзуеться (бшьш точно) у грошовiй формi, а фiнансовi санкцiï набагато ширшi вщ грошових [19, с. 340].

Под^е думку А. 1ванського iнша втизняна дослiдниця I. Устинова, яка тд фшансово-правовими санкцiями розумiе обов'язковi структурнi елементи норми фiнансового права, що мають майновий характер, забезпечеш примусовою силою держави, застосовуються в спещальному про-цесуальному порядку уповноваженими на це державними органами та ïx посадовими особами у випадку винного невиконання або неналежного виконання (тобто у випадку скоення фшансового правопорушення) суб'ектом фiнансовоï дiяльностi - фiзичноï чи юридично1' особи - вимог законо-давства про акумулящю, розподiл, використання централiзованих i децентралiзованих фондiв грошових коштiв з метою вщшкодування недоотриманих бюджетом i позабюджетними фондами грошових коштв, а також покарання порушниюв [20, с. 133-135].

Для прикладу, Н. Якимчук також вцщляе вiдмiнностi фiнансово-правовоï вiдповiдальностi вщ адмiнiстративноï, а саме: фiнансово-правова вщповщальшсть настае тшьки за порушення фшансо-вих норм, що встановлюють правила поведшки суб'екпв фiнансових правовiдносин, захищають фiнансовi iнтереси держави; фiнансовi правовщносини через свою природу мають майновий характер, тому правопорушення у цш сферi завжди завдають майново1' шкоди державi i всьому сусшльству. Через майновий характер фiнансових правовщносин у конструкцiï фiнансовоï вщпов> дальност переважають санкцiï, пов'язанi з позбавленнями в основному майнового характеру; сфера управлшня публiчними фiнансами та фшансовою дiяльнiстю держави не е сферою, за порушення в якш виникають охоронш адмiнiстративно-правовi вiдносини i передбачено безпосередньо адмшют-ративно-правову вiдповiдальнiсть юридичних ошб; органiзацiï в статусi розпорядника (отримувача) бюджетних коштв не виступають суб'ектами адмшютративно-правових вiдносин i, вщповщно, не порушують адмiнiстративно-правових норм; рiзний механiзм встановлення та обрахування фшан-сово-правових й адмiнiстративних санкцш; рiзнi органи юрисдикцiйних повноважень щодо засто-сування вказаних санкцiй [21, с. 79-84].

Mapin Блiхар

Висновок. Варто вказати й на pi3Hy процедуру застосування фшансово-правових та адмшст-ративних санкцш. Наприклад, процес притягнення до вiдповiдальностi розпорядниюв бюджетних коштiв за правопорушення, передбачеш бюджетним законодавством, хоч i схожий на адмшютра-тивний процес, але вщбуваеться вiдповiдно до передбачених бюджетним законодавством процедур у випадку порушення фшансово-бюджетно! дисциплiни. Власне, пiд фшансово-бюджетною дисци-плiною розyмiють дотримання посадовими особами оргашв виконавчо! влади встановлених законодавством правил i процедур щодо порядку витрачання бюджетних кошпв. Юридична вщповщаль-нiсть посадових (уповноважених) осiб сyб'eктiв пyблiчних правовiдносин за порушення встановле-ного порядку е наслiдком 1хнього недбалого виконання чи невиконання службових повноважень. Правовий шститут вiдповiдальностi е обов'язковим елементом мехашзму регулювання правовщно-син, оскiльки спрямовуе дп всiх сyб'ектiв (включно з уповноваженими особами контролюючих органiв) до правомiрног поведiнки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бобровник С. В. Юридична вщповщальшсть; Теория держави i права. Академ1чний курс: пщручник. За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Онщенко. Ки!в: Юршком 1нтер, 2006. С. 497-525. 2. 1ванчук Н. В. Взаемна вщповщальшсть особи i держави в контексп розбудови сучасно! украшсько! держави: автореф. дис.. .. канд. юрид. наук: 12.00.01. Ки!в: КНУВС, 2007. 21 с. 3. Романинець М. Р. Генеза ще! вщповщальносп в правг фшософсько-правовий вим1р: дис.. .. канд. юрид. наук: 12.00.12. Льв1в: ЛьвДУВС, 2012. 195 с. 4. Коваль Л. В. Адмшстративне право: курс лекцш. Кш'в: Вентур^ 1996. 208 с. 5. Козловський А. А. Онтолопя юридично! вщповщальносп. Проблеми фшософП права. 2004. Т. 2. С. 98-111. 6. Теор1я держави i права. Академ1чний курс: пщручник. За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Ошщенка. Ки!в: Юршком 1нтер, 2008. 688 с. 7. Юридична енциклопед1я: в 6 т. Вщп. ред. Ю. С. Шемшученко. Т. 1. Ки!в: Укр. енцикл., 1998. 672 с. 8. Берлач Н. А. Перспективи розвитку позитивно! юридично! вщповщальносп в демократичному суспшьста. Форум права. 2012. № 1. С. 77-81. Електронний ресурс. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm_2012_1_13. 9. 1ваненко О. В. Сутшсть юридично! вщповщальносп та роль правоохоронних оргашв у u забезпеченш: автореф. дис. ... канд. юрид. Наук: 12.00.01. Ки!в: КНУВС, 2007. 20 с. 10. Заяць Н. В. Особливосп прояву позитивно! конституцшно-правово! вщповщальносп в д!яльносп шститупв народного представництва. Науковий eicHUK Львiвського державного yuiверситету внутрштх справ. 2010. № 2. С. 79-88. 11. Адмь шстративне право Укра!ни. Академ1чний курс: подручник: За заг. ред. В. Б. Авер'янова. Т. 1. Ки!в: Юрид. думка, 2004. 584 с. 12. Колпаков В. К. Адмш1стративно-дел1ктний правовий феномен: монография. Ки!в: Юршком 1нтер, 2004. 528 с. 13. Лук'янець Д. М. Адмш1стративно-дел1ктш вщносини в Укра!ш: теор1я та практика правового регулювання: монограф1я. Суми: Ушверсит. кн., 2006. 367 с. 14. Ящук О. Поняття адмшютративно! вщповщальносп та !! особливосп. Право Украти. 2009. № 12. С. 242-246. 15. Про затвердження Порядку проведення шспектування Державною фшансовою шспекщею, !! територ1альними органами: постанова Кабшету М1тстр1в Укра!ни вщ 20.04.2006 № 550 (в ред. вщ 15.08.2013) [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/550-2006-п. 16. Усенко Р. А. Фшансов1 санкци за адмшютративним законодавством : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. Ки!в: НАН Укра!ни, 1н-т держави i права 1мен1 В. М. Корецького, 2007. 19 с. 17. Бавико О. £. Позитивна складова фшансово! вщповщальносп. Форум права. 2010. № 1. С. 13-18. Електронний ресурс. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/FP_index.htm_2010_1_4. 18. 1ванський А. Й. Фшансово-правова вщповщальшсть: теоретичний анал1з: монограф1я. Одеса: Юрид. л-ра, 2008. 504 с. 19. Кучерявенко М. П. Податкове право Укра!ни. Академ1чний курс: подручник. Ки!в: Правова едшсть, 2008. 702 с. 20. Устинова I. П. Юридичний зм1ст та ознаки фшансово-правово! санкци. Часопис Ктвського yнiвеpситетy права. 2010. № 4. С. 133-135. 21. Якимчук Н. Питання юнування бюджетно-правово! вщповщальносп. Вюник Нацюнально! академп прокуратури Укра!ни. 2008. № 2. С. 79-84.

REFERENCES

1. Bobrovnyk S. V Yurydychna vidpovidalnist [Legal liability]; Teoriia derzhavy i prava. Akademichnyi kurs: pidruchnyk. Za red. O. V. Zaichuka, N. M. Onishchenko. Kyiv: Yurinkom Inter, 2006. S. 497-525. 2. Ivanchuk N. V. Vzaiemna vidpovidalnist osoby i derzhavy v konteksti rozbudovy suchasnoi ukrainskoi derzhavy [Mutual responsibility of the individual and the state in the context of the development of the modern Ukrainian state: abstract. diss.]: avtoref. dys.. .. kand. yuryd. nauk: 12.00.01. Kyiv: KNUVS, 2007. 21 s. 3. Romanynets M. R. Geneza idei

vidpovidalnosti v pravi: filosofsko-pravovyi vymir [Genesis of the idea of responsibility in law: philosophical and legal dimension: dissertation.]: dys.. .. kand. yuryd. nauk: 12.00.12. Lviv: LvivDUVS, 2012. 195 s. 4. Koval L. V Administratyvnepravo [Administrative Law: Lecture Course]: kurs lektsii. Kyiv: Venturi, 1996. 208 s. 5. Kozlovskyi A. A. Ontolohiia yurydychnoi vidpovidalnosti [Ontology of legal responsibility]. Problemy filosofii prava. 2004. T. 2. S. 98-111. 6. Teoriia derzhavy iprava. Akademichnyi kurs [The theory of state and law. Academic course]: pidruchnyk. Za red. O. V. Zaichuka, N. M. Onishchenka. Kyiv: Yurinkom Inter, 2008. 688 s. 7. Yurydychna entsyklopediia [Legal Encyclopedia]: v 6 t. Vidp. red. Yu. S. Shemshuchenko. T. 1. Kyiv: Ukr. entsykl., 1998. 672 s. 8. Berlach N. A. Perspektyvy rozvytku pozytyvnoi yurydychnoi vidpovidalnosti v demokratychnomu suspilstvi [Prospects for the development of positive legal responsibility in a democratic society]. Forum prava. 2012. No. 1. S. 77-81. Elektronnyi resurs. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.htm_2012_1_13. 9. Ivanenko O. V. Sutnist yurydychnoi vidpovidalnosti ta rol pravookhoronnykh orhaniv u yii zabezpechenni [The essence of legal responsibility and the role of law enforcement agencies in ensuring it]: avtoref. dys. ... kand. yuryd. Nauk: 12.00.01. Kyiv: KNUVS, 2007. 20 s. 10. Zaiats N. V. Osoblyvostiproiavu pozytyvnoi konstytutsiino-pravovoi vidpovidalnosti v diialnosti instytutiv narodnoho predstavnytstva [Features of manifestation of positive constitutional and legal responsibility in the activity of the institutions of the People's Representation]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. 2010. No. 2. S. 79-88. 11. Administratyvne pravo Ukrainy [Administrative law of Ukraine. Academic course]. Akademichnyi kurs: pidruchnyk: Za zah. red. V. B. Averianova. T. 1. Kyiv: Yuryd. dumka, 2004. 584 c. 12. Kolpakov V K. Administratyvno-deliktnyi pravovyi fenomen [Administrative and tort legal phenomenon]: monohrafiia. Kyiv: Yurinkom Inter, 2004. 528 s. 13. Lukianets D. M. Administratyvno-deliktni vidnosyny v Ukraini: teoriia ta praktyka pravovoho rehuliuvannia [Administrative-tort relations in Ukraine: theory and practice of legal regulation]: monohrafiia. Sumy: Universyt. kn., 2006. 367 s. 14. Yashchuk O. Poniattia administratyvnoi vidpovidalnosti ta yii osoblyvosti [The concept of administrative responsibility and its features]. Pravo Ukrainy. 2009. No. 12. S. 242-246. 15. Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia inspektuvannia Derzhavnoiu finansovoiu inspektsiieiu, yii terytorialnymy orhanamy [On Approval of the Procedure of Inspection by the State Financial Inspection, its Territorial Authorities: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine]: postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 20.04.2006 No. 550 (v red. vid 15.08.2013) [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/550-2006-p. 16. Usenko R. A. Finansovi sanktsii za administratyvnym zakonodavstvom [Financial sanctions under administrative law: abstract. diss. ...]: avtoref. dys. ... kand. yuryd. nauk : 12.00.07. Kyiv: NAN Ukrainy, In-t derzhavy i prava imeni V. M. Koretskoho, 2007. 19 s. 17. Bavyko O. Ye. Pozytyvna skladova finansovoi vidpovidalnosti [Positive component of financial responsibility]. Forum prava. 2010. No. 1. S. 13-18. Elektronnyi resurs. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/FP_index.htm_2010_1_4. 18. Ivanskyi A. Y. Finansovo-pravova vidpovidalnist: teoretychnyi analiz [Financial and Legal Responsibility: A Theoretical Analysis]: monohrafiia. Odesa: Yuryd. l-ra, 2008. 504 s. 19. Kucheriavenko M. P. Podatkove pravo Ukrainy. Akademichnyi kurs [Tax Law of Ukraine. Academic course]: pidruchnyk. Kyiv: Pravova yednist, 2008. 702 s. 20. Ustynova I. P. Yurydychnyi zmist ta oznaky finansovo-pravovoi sanktsii [Legal content and signs of financial sanction]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava. 2010. No. 4. S. 133-135. 21. Yakymchuk N. Pytannia isnuvannia biudzhetno-pravovoi vidpovidalnosti [The question of budgetary responsibility]. Visnyk Natsionalnoi akademii prokuratury Ukrainy. 2008. No. 2. S. 79-84.

Дата надходження: 25.08.2020 р.

Maria Blikhar

Doctor of Juridical Sciences, Docent, Professor of the Department of Administrative and Informational Law of Institute of Jurisprudence and Psychology of Lviv Polytechnic National University

ESSENCE OF LEGAL RESPONSIBILITY IN THE LEGAL DOCTRINE OF UKRAINE

The author examines the legal responsibility, which is inextricably linked with the need to comply with regulations, rules of conduct, submission, harmonization of their behavior with the objective laws of nature and society. If there is no need to comply with any rules, regulations, then there is no

MapÍH Emxap

responsibility. Legal requirements are formulated in the form of legal obligations in the form of specific or general legal relations.

Different approaches to understanding the concept of legal liability are analyzed, and three main groups are identified: supporters of the so-called «negative» legal liability, which link legal liability only with the commission of an offense; supporters of positive legal responsibility, who base their position on the fact that legal responsibility is focused not only on the past, but also on the current and future behavior of the subject of legal relations; scholars who consider legal liability not only as negative (retrospective) and positive (prospective), but as a holistic legal phenomenon with different forms of implementation. Based on the analysis of the professional legal literature, the existence of several main areas in understanding the legal nature and structure of financial and legal liability is proved. Some scholars consider financial and legal liability to be an independent type of legal liability; others believe that it is a kind of administrative responsibility; the third group of specialists determines the tax, budget, currency liability in the system of financial and legal liability.

It is substantiated that the legal responsibility of officials (authorized persons) of the subjects of public relations for violation of the established procedure is a consequence of their negligent performance or non-performance of official duties. The legal institution of liability is a mandatory element of the mechanism for regulating legal relations, as it directs the actions of all entities (including authorized persons of regulatory authorities) to lawful conduct.

Key words: legal liability, administrative responsibility, financial and legal responsibility.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.