CC BY
12
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 2, 2020
УДК 342.9;347.73:336.1 Надiя Бортник
завiдувач кафедри адмiнiстративного та шформацшного права Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор bnp1969n@gmail.com
Сергiй Самое
доцент кафедри адмшютративного та шформацшного права Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент esimov_ss@ukr.net
АДМ1Н1СТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ В БЮДЖЕТН1Й СФЕР1 ЯК ФАКТИЧНА П1ДСТАВА АДМ1Н1СТРАТИВНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1
http://doi.org/10.23939/law2020.26.146
© Бортник Н., Самое С., 2020
Дослщжено правове регулювання адмшктративноТ вщповщальносп у бюджетнiй сферi та ознаки правопорушень, до яких зараховують суспшьнонебезпечну, протиправну, винну дiю або бездiяльнiсть фiзичноТ особи, що посягае на вщносини мiж державою та суб'ектами бюджетного процесу. Визначено пщстави адмшктративноТ вiдповiдальностi у бюджетнiй сферь Проаналвовано законодавче регулювання адмшктративноТ вщпо-вiдальностi у бюджетнiй сферь Зроблено вщповщш висновки та надано рекомендацп.
Ключовi слова: порушення бюджетного законодавства, адмшктративна вщпо-вiдальнiсть, суспiльна небезпека, протиправшсть, виннiсть.
Постановка проблеми. Динамiчний розвиток вщносин, що виникають у бюджетнш сферi, зумовлюе необхiднiсть надшно! правово! охорони вiд порушень. Провiдна роль в цьому належить адмшютративно! вщповщальносп, покликано! властивими засобами забезпечити дотримання норм бюджетного законодавства. Реформаторсью перетворення в системi органiв адмшютративно! юрис-дикцп як iстотного компонента мехашзму реалiзащ! адмшютративно! вiдповiдальностi за порушення бюджетного законодавства спричинили проблеми, пов'язаш iз юрисдикцiйною дiяльнiстю. Водночас необхщно зазначити, що суттевi законодавчi змiни в дослiджуванiй сферi та правова природа складiв порушень бюджетного законодавства у контексп евроiнтеграцiйних процешв не привернули увагу дослiдникiв, що зумовлюе актуальнють теми.
Аналiз дослщження проблеми. Окремi аспекти реалiзацil адмшютративно! вщповщальносп за порушення бюджетного законодавства були предметом дослщжень О. Гетьманець, Е. Дмитренко, А. 1ванського, А. Касьяненка, А. Монаенка, О. Музики-Стефанчук, Ю. Ровинського, Л. Савченко, I. Окорсько!, С. Теленика, В. Чернадчука, Н.. Якимчук. Реформування бюджетного законодавства вщповщно до засад бюджетно! полггики Свропейського Союзу вимагають дослщження змш у чинному законодавствi та визначення ефективностi засновування заходiв вiдповiдальностi.
Метою статт е дослщження правово! природи такого адмшютративного правопорушення в бюджетнiй сферi, як фактична тдстава адмшютративно! вiдповiдальностi.
Виклад основного матерiалу. Фактичною пiдставою адмшютративно! вiдповiдальностi, зокрема за порушення бюджетного законодавства, е неправомiрнi ди суб'екпв права, передбаченi нормами адмiнiстративного права. До таких дiянь належить адмшютративне правопорушення. З визначення адмiнiстративного правопорушення, закршленого в статтi 9 Кодексу Укра!ни про адмiнiстративнi правопорушення (далi - КУпАП), слiдуе, що адмшютративна вiдповiдальнiсть у бюджетнiй сферi настае тшьки за вчинення адмiнiстративного правопорушення. Аналiз теоре-тичних, законодавчих та практичних джерел дав змогу видшити таю ознаки адмшютративних правопорушень у бюджетнш сфери дiяння, суспiльна небезпека, протиправнють, виннiсть, каранiсть.
Першою ознакою, що випливають iз сутностi самого правопорушення, е дiяння. У визначенш поняття адмiнiстративного правопорушення саме дiяння представлено абстрактно, з мiнiмальним ступенем конкретизации
Разом з тим загальноприйнята класифшащя ознак адмiнiстративного правопорушення, розроблена С. Додшим та iншими вченими, передбачае розмежування дiянь на ди i бездiяльнiсть, що може бути застосовано для адмiнiстративних правопорушень у бюджетнш сферi [1, с. 79].
Порушення бюджетного законодавства, що утворюють склад адмшютративного правопорушення, можуть вщбуватися у формi ди, тобто активного невиконання обов'язюв, законно! вимоги, порушення встановлено! заборони та бездiяльностi, тобто пасивного невиконання обов'яз-ку, покладеного на фiзичну або юридичну особу. Вивчення вщповщно! правозастосовно! практики показуе, що в основному вони набувають форми ди. Особливютю дослщжуваних дiянь е те, що диспозици адмiнiстративно-правових норм, що встановлюють адмшютративну вiдповiдальнiсть, е переважно бланкетними. У них не описано безпосередньо винно! поведшки суб'екта. Для залучення до адмшютративно! вщповщальносп за порушення бюджетного законодавства необхщно звернутися до конкретних нормативно-правових акпв.
Дiяння можуть в^^знятися за характером - бути в один момент тривалими або продовжуватися. Тривалою е дiя або бездiяльнiсть, поеднана з подальшим тривалим невиконанням обов'язюв у бюджетнiй сферi.
На нашу думку, як другу ознаку адмшютративного правопорушення необхщно видшити суспшьну небезпеку, що е сутнютю дiяння. Зауважимо, що термiн "суспшьна небезпека" вщсутня в легальному визначеннi адмшютративного правопорушення. У зв'язку цим не можна залишити без уваги рiзнi науковi тдходи до цiе! проблеми.
Прихильники першого тдходу вважають, що адмшютративш правопорушення не е суспшьно небезпечними дiяннями.
На думку О. М. Якуби та шших вщомих вчених, правова боротьба з адмшютративними правопорушеннями ведеться тому, що проступки мютять потенцiйну можливiсть нанесення шкоди штересам суспiльства [2, с. 35-38].
Тому бшьшють прихильникiв цiе! думки вважае !х шкiдливими для суспшьства. На нашу думку, адмiнiстративнi правопорушення шкодять суспшьству, державi та громадянам. Для цього встановлюють заборони на вчинення чи утримання вщ вчинення певних дш, даеться негативна правова ощнка дiй або бездiяльностi, що порушуе норми законодавства, в тому чи^ бюджетного.
Протиправнють в цьому випадку прямо пропорцшна до шкщливосп.
Певна частина прихильниюв другого тдходу зазначае, що сустльна небезпека властива деяким адмiнiстративним правопорушенням, але не е обов'язковою ознакою. Таку правову невизначенють не можна вважати основою видшення суспiльно! небезпеки як ознаки адмшютративного правопорушення, оскшьки кожне порушення норм бюджетного законодавства хоча i мае сво! особливостi, але водночас володiе типовими видовими ознаками. Прихильники
третього тдходу до виршення дано! проблеми роблять висновок про те, що кожному адмшютративному правопорушенню властива суспiльна небезпека.
Як зазначае А. Пукач, адмшютративне правопорушення е небажаним для сусшльства, тому що е суспiльно небезпечним дiянням, що посягае на вщносини, яю охороняються нормами права [3, с. 13].
На думку В. Авер'янова, суспшьна небезпека е ознакою адмшютративного правопорушення, виразом його протиправносп.
О. Остапенко стверджуе, що адмшютративш правопорушення становлять небезпеку для особи, сусшльства та держави. При цьому вщмшнють вщ злочину полягае в меншш мiрi суспiльноï небезпеки [4, с. 10].
На вщмшу вщ Кримiнального кодексу Украïни (далi - КК), де статтею 11 визнаеться, що кримшальний злочин е суспшьно небезпечним дiянням, в КУпАП законодавець не згадуе про суспшьну небезпеку адмшютративних правопорушень. Ця ознака випливае з порiвняльно-право-вого аналiзу шших норм КУпАП та КК, оскшьки: по-перше, щодо складiв-аналогiв, залежно вщ розмiру заподiяноï шкоди, може бути передбачена адмшютративна або кримiнальна вщповщаль-нiсть.
Наприклад, за дрiбне викрадення чужого майна правопорушник може бути притягнутий до адмiнiстративноï вiдповiдальностi вщповщно до статей 51 КУпАП. У випадках, коли вартють викраденого майна перевищуе суму, зазначену в статп 51 КУпАП, суб'ект правопорушення може бути притягнутий до кримiнальноï вщповщальносп.
По-друге, незалежно вiд розмiру шкоди, заподiяноï внаслiдок вчинення адмiнiстративного правопорушення, пщкреслюеться, що ступiнь суспiльноï небезпеки кожного конкретного правопорушення можна визначити не тшьки за його шдивщуальними ознаками, але й на основi ощнки всiеï сукупностi подiбних дiянь. У цьому сенсi важливим аргументом на користь суспшьно1' небезпеки адмшютративних правопорушень е не тшьки велика кшькють таких дiянь, а й значний сумарний збиток, що заподдаеться охоронюваним вiдносинам, якi виникають у певнш сферi та в державi загалом. Можна зробити висновок про те, що адмшютративш правопорушення суспшьно небезпечш, але меншою мiрою, шж злочини.
Аналiз статистичних даних, представлених у звгтах Рахунково1' палати Украши та Державно1' аудиторсько1' служби Украши, дозволяе констатувати факт щорiчного зростання кшькюного та сумарного збитку вщ виявлених порушень норм бюджетного законодавства.
Про необхщнють видiлення ознаки суспшьно1' небезпеки в порушеннях бюджетного законодавства, за яю передбачаеться адмiнiстративна вщповщальнють, свiдчать: велика кiлькiсть порушень в бюджетнш сферц значна шкода, що завдаеться бюджетнш ^CT^i та держава
Склади адмiнiстративних правопорушень у бюджетнш сферi передбаченi в главi 12 КУпАП, а склади злочишв - у роздш VII КК.
Порiвняльне дослiдження зазначених складiв пiдтверджуе позищю про наявнiсть ознаки суспiльноï небезпеки в порушеннях бюджетного законодавства, за вчинення яких встановлюеться адмшютративна вщповщальнють. Обгрунтуванням такого висновку е те, що згщно зi статтею 16412 КУпАП адмшютративна вщповщальнють встановлюеться за нецшьове використання бюджетних кошив, якщо така дiя не мютить кримiнально караного дiяння.
Спiльне мiж аналiзованими складами правопорушень полягае в посяганш на один об'ект, схожосп об'ективно1' сторони. Вiдмiннiсть адмiнiстративного правопорушення вщ кримiнального злочину в даному випадку полягае в розмiрi заподiяноï шкоди. Необхiдно пiдкреслити, що суб'ектом адмшютративно!' вiдповiдальностi за правопорушення у бюджетнш сферi можуть бути юридичш особи, що тшьки пщсилюе судження про наявнють суспiльноï небезпеки з рiзницею лише в ïï ступеш.
На пiдтримку нашоï думки можна навести окремi постанови Конституцiйного Суду Украши (наприклад, ршення у справi № 1/28-2011 вiд 11.10.2011 р.), якими адмшютративш правопорушення неодноразово визнавалися суспшьно небезпечними дiяннями. Водночас
Конституцшний Суд Украши в наведених постановах пщкреслював менший стутнь суспiльноï небезпеки адмiнiстративних правопорушень порiвняно 3i злочинами.
Отже, можна зробити обгрунтований висновок про наявнють ознаки суспiльноï небезпеки в порушеннях бюджетного законодавства, за якi передбачасться адмiнiстративна вiдповiдальнiсть, але меншою мiрою порiвняно з кримiнальними злочинами.
Наступною ознакою адмiнiстративного правопорушення е протиправнють. Будь-яке правопорушення, в тому чи^ порушення норм бюджетного законодавства, протиправно. Протиправнють означае спрямованють дiяння проти права, тобто свщомо-вольову дiяльнiсть, що полягае у заборонених дiях або бездiяльностi, передбачених охоронною нормою права.
Стосовно сфери дослщження це встановлеш державою правила функцюнування бюджетноï системи, бюджетного процесу.
О. Остапенко зауважив, що ознака протиправносп дiяння нiяк не пов'язана з обов'язковим настанням шкщливих наслщюв [4, с. 56]. У бшьшосп випадкiв для початку провадження у справi про адмiнiстративне правопорушення достатньо самого факту порушення, встановленого адмшь стративно-правовою нормою. У цьому сенс не е винятком склади КУпАП, що передбачають адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за порушення норм бюджетного законодавства. Для залучення до адмiнiстративноï вiдповiдальностi достатньо факту вчинення правопорушення, а наявнють шкщливих наслщюв законодавцем не передбачено.
Для виявлення ознаки протиправносп в порушеннях бюджетного законодавства, за яю встановлюеться адмшютративна вщповщальнють, необхщно порiвнювати фактичну поведшку з поведшкою нормативно запропонованою, що дозволяе встановлювати наявнють або вщсутнють факту правопорушення. При встановленш ознаки протиправностi правопорушення визначаеться з його "зовшшньоТ, формальноï сторони.
Четвертою ознакою адмiнiстративно караного порушення бюджетного законодавства е вина. Тшьки за наявносп вини правопорушник може бути притягнений до юридично1' вщповщальносп. Однак вс бюджетнi заходи примусу застосовуються без доказiв наявносп вини правопорушника.
Ю. Назар, I. Проць пишуть, що бюджетне право не вважае суб'ективний стан правопорушника необхщним пщставою для притягнення до бюджетно1' вщповщальносп. Проблема винува-тосп в правопорушеннях у бюджетнш сферi визначаеться таким чинником, як вщсутнють у визначенш порушення бюджетного законодавства (ст. 116 БК Украши) такого елементу, як вина правопорушника [5, с. 54, 55]. Ми маемо шшу позищю щодо зазначеного питання порiвняно з думкою деяких шших вчених, яю вважають, що при притягненш до вiдповiдальностi необхщно довести факт безпосереднього порушення, при цьому суб'ективну сторону дiяння можна залишити за межами доказування.
Багато вчених вщмежовують заходи юридично1' вщповщальносп вщ iнших заходiв державного примусу тим, що юридична вiдповiдальнiсть застосовуеться тiльки за винну протиправну поведiнку. Це е пщставою вщмежування юридично1' вiдповiдальностi вiд шших правових iнститутiв.
Деякi фахiвцi у галузi фiнансового права, характеризуючи "порушення бюджетного законодавства" як винне доконане протиправне дiяння, пщтверджують, що встановлення вини при притягненш до вщповщальносп е об'ективно необхщним.
М. Колесшкова та Л. Калшченко, розглядаючи теоретико-правовi засади адмшютративно!' вщповщальносп, зазначають, що вина - принципова пщстава вщповщальносп, яка займае центральне мюце в œ^^i ознак, необхщних для квалiфiкацiï правопорушення. Настання адмiнiстративноï вщповщальносп можливе лише за наявносп складу правопорушення суб'екта правопорушення, об'екта, суб'ективноï сторони (протиправного дiяння) i суб'ективноï сторони (вини суб'екта правовiдносин) [6, с. 106].
Звщси випливае висновок про те, що застосування заходiв бюджетного примусу, якщо це заходи юридичноï вiдповiдальностi, без доказiв провини неприпустимо. Адмшютративна вщповь дальнiсть, як загалом юридична вщповщальнють, настае тшьки за винне порушення суб'ектом сво1х правових обов'язюв i встановлюеться виключно за наявносп вини правопорушника.
Навгть ri вчеш, якi не були дослщниками проблем науки адмiнiстративного права, але при цьому зачшали в роботах актуальш питання юридичноï вiдповiдальностi, зазначають, що обов'язковою умовою притягнення правопорушника до вщповщальносп е наявнiсть вини.
М. Шаргородський, дослiджуючи iнститут юридичноï (кримiнальноï) вiдповiдальностi, формулюе ïï як обов'язок суб'екта правопорушення зазнавати певних заходiв державного примусу, що карають його за винне доконане протиправне дiяння [7, с. 47]. Звернемося до роботи О. 1оффе, який, дослщжуючи шститут юридичноï вiдповiдальностi на прикладi цивiльно-правовоï вiдповiдальностi, охарактеризував як мiру державного примусу реалiзацiю санкцш за винне порушення норм закону [8, с. 81].
Характеристика визначення провини вiдрiзняеться залежно вiд того, який суб'ект - фiзична або юридична особа - притягуеться до вщповщальносп. Вина фiзичноï особи - це ставлення особи до скоеного дiяння та наслщюв у формi умислу або необережносп. Бiльшiсть адмiнiстративних правопорушень в бюджетнш сферi вчиняють навмисно.
Вчинення адмшютративних правопорушень в бюджетнш сферi з необережносп зус^чаеться у правозастосовнш дiяльностi доволi рiдко i переважно стосуеться незначного порушення строкових зобов'язань.
Вважаемо, що за вшма складами адмшютративних правопорушень, передбачених КУпАП, адмшютративна вщповщальнють за порушення норм бюджетного законодавства застосовуеться тшьки за наявносп вини правопорушника. У статп 280 КУпАП визначено, що виннють особи е одшею з обставин, що пщлягають з'ясуванню у справi про адмшютративне правопорушення [9].
Ще одшею ознакою адмшютративного правопорушення е каранють. Дiяння може бути визнано адмшютративним правопорушенням, за вчинення якого законом передбачена санкщя, тобто встановлена мiра адмiнiстративноï вщповщальносп - адмшютративне покарання. Рашше за вчинення адмшютративних правопорушень призначали стягнення. В адмшютративно-правовш лiтературi термш "адмшютративне покарання" використовують у рiзних значеннях.
Наприклад, О. М. Якуба пщ адмiнiстративним покаранням розумiе реакцiю держави на вчинене адмшютративне правопорушення.
В. Авер'янов визначае адмшютративне покарання як мiру вщповщальносп за вчинене адмшютративне правопорушення.
О. Остапенко вважае адмшютративним покаранням застосування державою передбачених в адмшютративно-правовш нормi каральних (штрафних) санкцш до правопорушниюв.
В юридичнш наущ точаться суперечки з приводу наявносп або вщсутносп ознаки караносп як тако^ G поширеною думка про те, що сутнють кари часто асощюеться зi стражданнями, яких зазнае правопорушник.
М. Шаргородський вважае, що покарання е позбавленням особи належних благ i висловлення негативноï оцiнки дiянню держави. Воно заподiюе страждання тш особi, до якого воно застосовуеться.
Хотшося б пiдкреслити, що карального аспекту, на наш погляд, у покарання немае. За змютом покарання полягае у позбавленш та обмеженш прав i свобод фiзичноï особи. Покарання необхщно, щоб попередити суб'екта правопорушення вщ подальших порушень норм законодавства; виправити правопорушника; примусити особу (суб'ект правопорушення) до виконання правил, обов'язюв у сферi державного управлшня, якими вона нехтуе.
Зауважимо, що аргументом, який пщтверджуе обгрунтованiсть зробленого висновку, е те, що законодавець ш в КУпАП, ш в КК не згадуе про кару, замшивши ïï шшими заходами покарання.
В. Романюк, розглядаючи сутнють та правову природу заходiв адмiнiстративноï вщповщальносп, визначае поняття адмшютративного покарання як вираження негативноï ощнки державою правопорушення та самого правопорушника [10, с. 238].
Ця ознака вщображае реакщю держави в особi уповноважених оргашв, якi при порушеннi бюджетного законодавства надшеш правом залучення до адмшстративно! вiдповiдальностi в разi виявлення факту вчинення протиправного дiяння, розв'язуючи два комплексш взаемопов'язанi завдання: юрисдикцшне та профiлактичне [11, с. 243].
Ознака караносп адмiнiстративного правопорушення вказуе на те, що за вчинення протиправного дiяння в бюджетнш сферi застосовують саме адмшстративш покарання, а не iншi заходи державного примусу.
Уточнення заходiв вщповщальносп, зокрема, посилення адмiнiстративно! вiдповiдальностi за порушення бюджетного законодавства для посадових ошб, зможе, на наш погляд, забезпечити дотримання законносп у бюджетнш сфер^ тдвищити якiсть виконання бюджетного законодавства i ефективнiсть управлiння публiчними фiнансами в Укра!нi.
Стаття 116 Бюджетного кодексу Укра!ни (далi - БК Укра!ни) закрiплюе поняття бюджетного порушення. Необхщно з'ясувати правову природу та сшввщношення понять "порушення бюджетного законодавства" i "адмшстративне правопорушення у сферi бюджетного законодавства" [12].
Аналiз бюджетного законодавства показуе, що ^м термiна "порушення бюджетного законодавства" шших визначень немае. Зокрема, порушенням бюджетного законодавства визнаеться порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи шшим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змш, виконання бюджету та звггування про його виконання [12].
Безумовно, щ термши мають i спшьш риси, i вiдмiнностi.
До спшьних рис можна вiднести таю. По-перше, !х об'еднуе едина природа. Адмшстративне правопорушення в бюджетнiй сферi та порушення бюджетного законодавства е дiянням, тобто дiею або бездiяльнiстю. По-друге, вони вiдбуваються в публiчно-правовiй сферi суспiльних вiдносин. Бюджетне право е частиною фшансового права, а останне вщдшилося вiд адмiнiстративного права як материнсько! галузi.
Пiд адмшстративним правопорушенням необхiдно розумiти дiяння (дш або бездiяльнiсть) фiзично! особи, суспшьно небезпечне, протиправне, винне, каране, що посягае на вщносини мiж державою та шшими суб'ектами (учасниками) бюджетного процесу, регульоваш нормами бюджетного законодавства, за вчинення якого Кодексом Укра!ни про адмшстративш правопорушення передбачена вщповщальнють.
Порушенням бюджетного законодавств визнаеться вчинене в порушення бюджетного законо-давства Укра!ни, iнших нормативно-правових акпв, що регулюють бюджетнi правовщносини, договорiв (угод), на пiдставi яких надаються кошти з бюджету бюджетно! системи Укра!ни, дiю (бездiяльнiсть) фшансового органу, головного розпорядника бюджетних кош^в, розпорядника бюджетних кошив, одержувача бюджетних кошив, головного адмiнiстратора доходiв бюджету, головного адмшстратора джерел фiнансування дефщиту бюджету, за вчинення якого передбачено застосування бюджетних заходiв примусу.
Отже, адмшстративне право та фiнансове право, будучи публiчними галузями, реалiзують публiчно-правовий iнтерес, завдання та функцi! держави у бюджетнш сфер^ У ходi бюджетно-правового регулювання обов'язково враховуються штереси суспiльства, спрямованi на забезпечення i охорону державних та громадських штерешв.
У законодавствi Укра!ни вщсутне поняття "публiчний iнтерес". Можна припустити, що публiчний iнтерес у бюджетнш сферi вiдображае значимiсть суспiльних вщносин, якi спрямованi на захист прав i законних iнтересiв невизначеного кола ошб, державних органiв, публiчно-правових, мюцевих утворень, забезпечення безпеки життедiяльностi держави, !! фiнансово! основи, пов'язанi з повноваженнями i органiзацiйно-владною дiяльнiстю держави, з виконанням функцш держави в бюджетнш сфер1
По-трете, !х об'еднують юридично обов'язковi правила, що мають на меи захист публiчного штересу в бюджетнiй сферi. Бюджетна сфера базуеться на бюджетному законодавства Зпдно зi
статтею 4 БК Украши до бюджетного законодавства Украши можна вщнести закони про державний бюджет, про бюджети державних позабюджетних фондiв Украши, про мiсцевi бюджети, iншi нормативно-правовi акти.
Збгаються родовi об'екти порушень бюджетного законодавства. Ними е порушення бюджетного процесу, бюджетноï системи, неправомiрний перерозподiл бюджетних коштiв мгж бюджетами рiзного рiвня. Наявнiсть бюджетного законодавства дозволяе здшснювати едину фiнансову полiтику на всш територiï Украши, забезпечувати стабiлiзацiю та нормальне функцiонування фiнансовоï та бюджетноï систем на всiх рiвнях. На наш погляд, порушення бюджетного законодавства i адмшютративне правопорушення в бюджетнш сферi це рiзнi поняття, яю мають своï особливостi.
Вiдповiдно до статп 5 БК бюджетною системою Украши визнаеться заснована на еконо-мiчних вiдносинах i державному устроï Украши, регульована законодавством Украши сукупнють державного бюджету, мiсцевих бюджетiв та бюджета мюцевого самоврядування.
По-перше, щ поняття передбаченi рiзними законодавчими актами. Поняття порушення бюджетного законодавства сформульовано в статп 116 БК, а поняття адмшютративного правопорушення мютиться в статп 9 КУпАП. По-друге, щ термши мають рiзне нормативне шдгрунтя. Порушення бюджетного законодавства проявляеться в порушенш бюджетного законодавства та шших нормативних акпв у цш галузi, а адмiнiстративне правопорушення - в порушенш норм КУпАП. По-трете, вщмшносп юнують щодо суб'екпв правопорушення. Суб'ектами порушення бюджетного законодавства можуть бути фiнансовi органи, головш розпорядники бюджетних коштiв, розпорядники та одержувачi бюджетних коштiв, головнi адмшютратори доходiв бюджету та джерел фшансування дефiциту бюджету. Суб'ектами адмiнiстративного правопорушення в бюджетнш сферi можуть бути фiзичнi та посадовi особи. По-четверте, залежно вщ того, хто е суб'ектом, який порушив норми бюджетного законодавства, рiзними е правовi наслщки.
Залежно вiд суб'екта правопорушення в бюджетнш сферi застосовуються бюджетнi заходи примусу або встановлюеться адмшютративна вщповщальнють (якщо така дiя (бездiяльнiсть) не мютить ознак кримiнально караного дiяння). Заходи адмiнiстративноï вiдповiдальностi можуть бути встановлеш для фiзичних i посадових ошб. По-п'яте, за порушення бюджетного законодавства заходи бюджетного примусу застосовують органи фшансового контролю. Вщповщно до статп 16412 КУпАП за порушення норм бюджетного законодавства суб'ект адмшютративного правопорушення може бути притягнутий до вщповщальносп судом, якщо, наприклад, справу про таке правопорушення порушив шспектор Рахунковоï палати Украши. Суб'ектами адмiнiстративноï юрисдикцп в цш сферi можуть бути органи державного фшансового контролю.
Можна зробити висновок про те, що порушення бюджетного законодавства i адмшютративне правопорушення в бюджетнш сферi мають спшьш риси та деяю вщмшносп, яю дозволяють стверджувати про вщсутнють тотожносп зазначених понять.
Висновки. Пiдсумовуючи викладене вище, можемо констатувати, що шститут адмшютра-тивноï вiдповiдальностi за порушення бюджетного законодавства зазнае певних труднощiв у процес розвитку. У випадках вчинення дш (бездiяльностi), що порушують норми бюджетного законодавства, не спричинили кримiнально-правовоï та iншоï юридичноï вiдповiдальностi, встановлюеться адмшютративна вщповщальнють. Пщ такою вщповщальнютю необхiдно розумiти встановлену КУпАП вщповщальнють за суспшьно-небезпечне, протиправне, винне дiяння (дiя або бездiяльнiсть) фiзичноï особи, що посягае на вщносини мiж державою й шшими суб'ектами бюджетного процесу, регульоваш нормами бюджетного законодавства. Вивчення ознак адмшютративних правопорушень, анатз конкретних складiв протиправних дiянь у бюджетнш сфер^ за вчинення яких встановлюеться адмшютративна вщповщальнють, дозволили зробити теоретичний висновок про наявнють ознаки суспiльноï небезпеки у цих правопорушеннях. Порiвняно з кримшальними злочинами адмшютративш правопорушення у бюджетнш сферi мають менший рiвень суспiльноï небезпеки. Стушнь суспiльноï небезпеки протиправних дiянь можна визначити не тшьки за шдивщуальними ознаками кожного конкретного адмшютративного
правопорушення, а й на основ! ощнки Bciei' сукупносп дiянь подiбного роду. Аргументом на користь наявносп суспшьно!' небезпеки в адмшютративних правопорушеннях у бюджетнiй сферi е зростаюча кiлькiсть вчинених протиправних дiянь i велика сумарна шкода.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Додин Е. В. Основания административной ответственности. Ученые записки ВНИИСЗ. Москва: Изд-во ВНИИСЗ 1964. Выпуск 1 (18). С. 68-81. 2. Якуба О. М. Административная ответственность. Москва: Юридическая литература, 1972. 152 с. 3. Пукач А. В. Заходи забезпечення провадження у справах про адмшюгративш правопорушення: дис. ... канд.. юрид. наук: спец.: 12.00.07. Ки!в, 2019. 202 с. 4. Остапенко О. I. Адмшстративна делжтолопя: конспект лекцш. Львiв: Растр-7, 2018. 152 с. 5. Назар Ю. С., Проць I. М. Адмшстративна та фшансово-правова вщповщальшсть за порушення бюджетного законодавства: монографгя. Львiв: Львiвський державний ушверситет внутрiшнiх справ, 2018. 172 с. 6. Колесшкова М., Калiнiченко Л. Теоретико-правовi засади адмшстративно! вiдповiдальностi. Шдприемництво, господарство i право. 2019. № 1. С. 102-107. 7. Шаргородский М. Д. Наказание, его цели и эффективность. Ленинград: Изд-во Ленинградского университета, 1973. 160 с. 8. Иоффе О. С., Шаргородский М. Д. Вопросы теории права. Москва: Государственное издательство "Юридическая литература", 1961. 381 с. 9. Кодекс Укра!ни про адмшстративш правопорушення: Закон Украши ввд 07.12.1984 р. № 8073-XII. Вщомосп Верховно! Ради Укра!нсько! РСР. 1984. додаток 50. Ст. 1122. 10. Романюк В. Сутшсть та правова природа заходiв адмшстративно! вщповщальносп. Шдприемництво, господарство i право. 2019. № 3. С. 236-240. 11. Ковалiв М. В. Провадження у справах про адмшстративш правопорушення. Науковий вюник Львiвського державного ушверситету внутрiшнiх справ. Серiя юридична. 2013. Вип. 3. С. 240-248. 12. Бюджетний кодекс Укра!ни: Закон Укра!ни вiд 08.07.2010 р. № 2456-VI. Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни. 2010. № 50-51. Ст. 572.
REFERENCES
1. Dodyn E. V. Osnovanyia admynystratyvnoi otvetstvennosty [Grounds for administrative liability] Uchenbie zapysky VNYYSZ. Moskva: Yzd-vo VNYYSZ 1964. Vbipusk 1 (18). P. 68-81. 2. Yakuba O. M. Admynystratyvnaia otvetstvennost [Administrative liability]. Moskva: Yurydycheskaia lyteratura, 1972. 152 p. 3. Pukach A. V. Zakhody zabezpechennia provadzhennia u spravakh pro administratyvni pravoporushennia [Measures to ensure proceedings in cases of administrative offenses ]: dys. ... kand.. yuryd. nauk: spets.: 12.00.07. Kyiv, 2019. 202 p. 4. Ostapenko O. I. Administratyvna deliktolohiia: konspekt lektsii [Administrative tort: lecture notes]. Lviv: Rastr-7, 2018. 152 p. 5. Nazar Yu. S., Prots I. M. Administratyvna ta finansovo-pravova vidpovidalnist za porushennia biudzhetnoho zakonodavstva: monohrafiia [Administrative and financial and legal responsibility for violation of budget legislation: a monograph]. Lviv: Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav, 2018. 172 p. 6. Kolesnikova M., Kalinichenko L. Teoretyko-pravovi zasady administratyvnoi vidpovidalnosti. [Theoretical and legal principles of administrative responsibility.]Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. 2019. № 1. p. 102-107. 7. Sharhorodskyi M. D. Nakazanye, eho tsely y эffektyvnost [Punishment, its purpose and effectiveness ] Lenynhrad: Yzd-vo Lenynhradskoho unyversyteta, 1973. 160 p. 8. Yoffe O. S., Sharhorodskyi M. D. Voprosbi teoryy prava[Questions of the theory of law]. Moskva: Hosudarstvennoe yzdatelstvo "Iurydycheskaia lyteratura", 1961. 381 p. 9. Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia [Code of Ukraine on Administrative Offenses]: Zakon Ukrainy vid 07.12.1984 r. № 8073-KhII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainskoi RSR. 1984. dodatok 50.P. 1122. 10. Romaniuk V. Sutnist ta pravova pryroda zakhodiv administratyvnoi vidpovidalnosti. [The essence and legal nature of measures of administrative responsibility] Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. 2019. № 3. P. 236-240. 11. Kovaliv M. V. Provadzhennia u spravakh pro administratyvni pravoporushennia. [Proceedings in cases of administrative offenses]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia yurydychna. 2013. Vyp. 3.P. 240-248. 12. Biudzhetnyi kodeks Ukrainy [Budget Code of Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 08.07.2010 r. № 2456-VI. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2010. № 50-51. P. 572.
Дата надходження: 11.03.2019р.
Nadiia Bortnyk
Educational Institute of Law, Psychology and Innovative Education
Lviv Polytechnic National University, Head of the Department of Administrative and Information Law,
Sc. D., Prof.
Sergey Esimov
Educational Institute of Law, Psychology and Innovative Education
Lviv Polytechnic National University, Associate Professor of the Department of Administrative and Information Law,
Sc. D., Assoc. Prof.
ADMINISTRATIVE OFFENSE IN THE BUDGETARY SPHERE AS A FACTUAL GROUNDS ADMINISTRATIVE RESPONSIBILITY
The legal regulation of administrative responsibility in the budgetary sphere and the signs of offenses to which the socially dangerous, unlawful, guilty act or inactivity of the natural person affecting relations between the state and the subjects of the budgetary process are investigated. The grounds of administrative responsibility in the budgetary sphere have been determined. The legislative regulation of administrative responsibility in the budgetary sphere is analyzed. Conclusions have been made and recommendations made.
Key words: violation of budget legislation, administrative responsibility, social danger, wrongfulness, culpability.
