CC BY
19
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 2 (30), 2021
УДК 343.985 Назарш Гузела
мапстрант Навчально-наукового iнституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального ушверситету "Львiвська полтехшка", магiстрант 1нституту комп'ютерних наук та iнформацiйних технологiй Нацюнального ушверситету "Львiвська полтехшка"
Михайло Гузела кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримшального права i процесу Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального унiверситету "Львiвська полтехшка"
СУТН1СТЬ ТАКТИЧНОГО ПРИЙОМУ В КРИМ1НАЛ1СТИЦ1
http://doi.org/10.23939/law2021.30.178
© Гузела Н., Гузела М., 2021
Дослщжено проблему сутност тактичних прийом1в у кримшалктиць Тактичний прийом, який е основним елементом кримшалктичнот тактики, - це науково розроблена i практично апробована поведшка (дiя) або ж комплекс дш слiдчого, а також шших суб'ектiв досудового та судового провадження, з метою створення найкращих умов для виявлення, збирання, дослщження, перев1рки й оц1нювання доказовот шформацп в процесi кримiнального провадження. Висвiтлено позицп вчених-кримiналiстiв стосовно поняття тактичного прийому як складовот кримшалктичнот тактики. Зокрема, на пiдставi аналiзу багатьох наукових позицш наведено дефiнiцiю тактичного прийому, а також основш ознаки, що його характеризують.
Висловлена позищя, що хоча тактичш прийоми е складовою частиною слщчот чи процесуальнот дн, тiею тт найпростiшою елементарною i найдоцiльнiшою у конкретнiй слщчш ситуацн дiею у межах проведення слщчот чи процесуальнот дп, однак тх не можна ототожнювати зi слiдчими (розшуковими) д1ями. Тактичний прийом охоплюе, насам-перед: дн, як в1дпов1дно до вимог кримiнального процесуального закону, а також норм етики та моралi безпосередньо спрямоваш на виявлення добросовкносл чи недобросо-вкносл учасникiв кримiнального провадження (зокрема, тдозрюваного, обвинуваченого, потерпiлого, свiдка); дн, як спрямован1 на усунення негативних обставин на шляху виршення завдань кримшального провадження через негативну позищю певних учас-никчв процесу чи через недобросовкне виконання ними тхшх процесуальних обов'язюв; дн, якi спрямован1 на розкриття можливостей тих суб'ектiв кримшального процесу, яка потенцшно надiленi певною доказовою шформащею, однак iснують певш суб'ективнi перешкоди для надання щет шформацн пiд час проведення ткт чи шшот слщчот (роз-шуковот) дн тощо.
Вказано на необхщнкть розширення можливостей використання тактичних прий-омiв у судових стадiях кримшального провадження вщповщними суб'ектами крим^ нального провадження.
Ключовi слова: тактичний прийом; кримшалктична тактика; кримiналiстика.
Постановка проблеми. Кримшалютична тактика як система наукових положень i розроблю-ваних на !х основi рекомендацiй щодо оргашзацп та планування досудового розслщування i судового провадження, визначення оптимально! лшп поведiнки осiб, якi здшснюють доказування, а також прийомiв конкретних слщчих (розшукових) дiй та судових проваджень залишаеться чи не найефектившшим iнструментом швидкого, всебiчного i повного розкриття та розслiдування крим> нальних правопорушень. Проте головним елементом кримшалютично! тактики залишаеться тактич-ний прийом як найбшьш рацiональний та ефективний спошб дiй або ж оптимальна в певних умовах лiнiя поведшки особи, яка проводить досудове розслщування, а також яка пiдтримуе державне обвинувачення чи веде судове провадження. Саме тактичний прийом, основний елемент крим> налютично! тактики, е науково розробленою i практично апробованою поведшкою (дiею) або ж комплексом дш слiдчого, а також iнших суб'екпв досудового та судового провадження з метою створення найкращих умов для виявлення, збирання, дослiдження, перевiрки i оцiнювання доказо-во! шформацп в процес кримiнального провадження.
Аналiз дослщження проблеми. Вагомий внесок у дослщження проблем кримшалютично! тактики та, зокрема, проблеми застосування тактичних прийомiв у процес здiйснення кримшаль-ного провадження зробила цша низка вiтчизняних науковщв у сферi кримiналiстики, зокрема: В. П. Бахин, В. Г. Гончаренко, В. Е. Коновалова, I. I. Когутич, В. К. Лисиченко, В. Ю. Шепитько, В. В. Юр'яков, Н. С. Маковецька та багато шших.
Мета статтi полягае у визначенш сутностi тактичних прийомiв як найбшьш ращональних та ефективних способiв дiй та оптимально! в конкретних умовах тактики поведшки особи, яка проводить досудове розслщування, а також яка тдтримуе державне обвинувачення чи веде судове провадження тощо.
Виклад основного матерiалу. Тактичнi прийоми належать до базових та основоположних понять кримшалютично! тактики. Назагал тактичний прийом визначають: з одного боку, як найра-щональшший i, своею чергою, ефективний спосiб дi! суб'екта кримшального провадження (слiдчого) чи його найдоцшьшшу поведiнку пiд час проведення слщчих (розшукових дiй) на шляху збирання, перевiрки та дослiдження, а також ощнювання доказiв i !х використання в доказуванш; з iншого боку, як елементарну, найдоцiльнiшу в конкретнш слiдчiй ситуацi! дiю слiдчого чи пращвника оперативного пiдроздiлу, спрямовану на полшшення ситуацi![1; 10].
Деякi вчеш-кримшалюти iнодi в поняття тактичних прийомiв зараховують також техшко-кримiналiстичнi прийоми (тобто прийоми найефектившшого використання техшко-кримшалютич-них засобiв) [10, с. 237]. Однак ми дотримуемось позицп, що технiко-кримiналiстичнi прийоми, так само як i рекомендацi! щодо !х застосування, розглядаються у кримiналiстичнiй технiцi як !! засоби i, вiдповiдно, е складовою зазначеного роздiлу кримiналiстики. Що ж до кримшалютично! тактики як роздшу кримшалютики, то вона, власне, розробляе рекомендацп щодо застосування саме тактичних (тактико-кримшалютичних) прийомiв, тобто найбшьш ращональних i ефективних способiв дш, спрямованих на органiзацiю та планування досудового розслщування, пiдготовку та проведення окремих процесуальних дiй, зокрема поведшкових прийомiв, тобто лiнi! поведiнки суб'екта кримшального провадження, що е, з урахуванням реально! ситуацп, найдоцiльнiшою.
Окрiм цього, вважаемо за необхiдне погодитись з твердженням, що поняття тактичного прийому не слщ ототожнювати з такою кримшалютичною категорiею, як тактична рекомендащя [7, с. 54; 10, с. 238]. Тактична рекомендащя, на вщмшу вщ тактичного прийому, являе собою науково обгрунтовану та багаторазово апробовану практичну пораду (рекомендацiю), що стосу-еться вибору i застосування тих чи шших тактичних прийомiв. 1накше кажучи, тактична реко-мендащя е формою збереження та юнування тактичного прийому [13, с. 7]. Так само не можна ототожнювати тактичш прийоми з окремими, навт найпростшими слiдчими (розшуковими) чи
шшими процесуальними дiями в процесi кримiнального провадження, оскшьки вважаемо, що тактичнi прийоми е складовою частиною слiдчоï чи процесуально" д^', тiею ïï найпроспшою, еле-ментарною i найдоцiльнiшою у конкретнш слiдчiй ситуацiï дiею у межах проведення слщчо" (розшуково") чи iншоï процесуальноï дп [10, с. 238].
Найчастше в лiтературi висловлюеться думка, що тактичний прийом - це найбшьш рацю-нальний i ефективний спошб дiй або поведшки пiд час збирання, перевiрки, дослщження, оцшю-вання i використання доказiв, або ж що це елементарна, найоптимальшша в конкретнiй слiдчiй ситуаци дiя слiдчого або працiвника оперативного пщроздшу, спрямована на полiпшення ще" ситуацiï [2; 7; 9]. Деяю вченi-кримiналiсти тактичний прийом визначають як спошб здiйснення процесуальноï д^, спрямований на досягнення конкретноï мети, оснований на психолопчному механiзмi його реалiзацiï, який е найбiльш рацiональним та ефективним у певних слщчих ситуащях [5; 8; 11; 12].
Однак, як видаеться, наведенi вище дефшщи дещо спрощенi й розмитi. Ми дотримуемося твердження, що тактичний прийом, будучи основним елементом кримiналiстичноï тактики, е нау-ково розробленою i практично апробованою поведiнкою (дieю) або ж комплексом дш слiдчого, а також шших суб'екпв досудового та судового провадження з метою створення найкращих умов для виявлення, збирання, дослщження, перевiрки i оцшювання доказовоï iнформацiï у процесi кримiнального провадження [3, с. 213], правда, дещо розвинувши його. Таке наше твердження зумовлено насамперед тим, що не завжди кримшальне провадження завершуеться досудовим розслщуванням, а часто виникае необхщнють застосування тактичних прийомiв i пщ час судового розгляду вiдповiдними суб'ектами провадження. В цьому випадку тактичш прийоми можуть використовувати як державний обвинувач, так i захисник чи навт суддя, який здiйснюe судове провадження. Тому можливють використання тактичних прийомiв слiд поширювати не тшьки на стадiю досудового розслiдування, але й на стадiю судового провадження, зокрема, в першш i апеляцшнш iнстанцiях (у випадку проведення апеляцшного судового провадження в повному обсяз^ [4; 6, с. 442]. Тому вважаемо, що використати тактичний прийом може також прокурор (державний обвинувач), адвокат (захисник), суддя, який здшснюе судове провадження. На основi такоï дефшщи тактичного прийому ми дотримуемося твердження про видщення певних ознак або вимог, яким тактичний прийом повинен вщповщати [5, с. 179-180]. Такими ознаками, насамперед, е: законшсть його застосування, етичнють використання тактичного прийому, своечаснють застосування, доступшсть та шзнавальна цшнють тактичного прийому. Говорячи про законшсть як ознаку, що характерна для використання тактичного прийому, слщ наголосити, що тактичш прийоми можна застосовувати виключно в межах тих слщчих чи судових дш, порядок проведення яких ч^ко регламентований кримшальним процесуальним законом. Етичшсть, як ознака тактичного прийому, регламентуе категоричну неможливють застосування в тактичному прийомi неправ-дивоï iнформацiï (обман, введения в оману, психолопчний вплив чи тиск, що спричиняе негативш наслiдки). Такого виду тактичнi прийоми е неприпустимими (неетичними), оскiльки вони супере-чать вимогам моральностi та нормам морал^ якi загальноприйнятi в суспшьствь Своeчаснiсть застосування тактичного прийому е ознакою, яка регламентуе вщповщнють його застосування конкретному моменту слiдчоï чи судовоï дiï на конкретному еташ кримiнального провадження. Говорячи про доступшсть тактичного прийому, вважаемо, що така ознака визначае можливють використання тактичного прийому самим суб'ектом кримшального провадження самостшно або ж за допомогою шших учасниюв кримшального провадження, яю надшеш спещальними знаннями. Зокрема це стосуеться специфiчних прийомiв виявлення на мющ подiï об'eктiв бюлопчного походження, використання специфiчних бухгалтерських прийомiв дослiдження фiнансових доку-ментiв тощо. Деяю з вчених-кримiналiстiв до обов'язкових ознак тактичного прийому зараховують також ix вибiрковiсть та пiзнавальну цiннiсть [5, с. 179-180]. При цьому вибiрковiсть визначаеться як ситуативнiсть застосування тактичного прийому залежно вiд обставин, що виникають пщ час кримшального провадження в процеш проведення слщчих (розшукових) або судових дiй. Стосовно
шзнавально1 цшносп, то ця ознака мае за мету отримати нову доказову шформащю з метою встановлення обставин, що мають значення для кримшального провадження. Вважаемо за необ-хщне пiдтримати наукову позицiю, яка стосуеться пiзнавальноï цiнностi використання тактичних прийомiв. Що ж до ситуативностi як окремоï ознаки тактичного прийому, то вважаемо, що зазна-чена ознака охоплена доступшстю проведення тактичного прийому особою, яка веде кримшальне провадження у кожному конкретному випадку.
Як вже було наголошено, в кримшашстичнш лiтературi пiд тактичним прийомом розумдать не тiльки дiю або спошб дiяльностi суб'ектiв кримiнального провадження, але й систему таких дiй чи способiв дiяльностi [7, с. 54]. Ми дотримуемось позицп, що система таких дп чи способiв дiяльностi е системою окремих тактичних прийомiв i являе собою тактичну комбшащю, що мае визначену цiльову спрямовашсть в процесi проведення слiдчоï (розшуково1) чи iншоï процесуальноï дiï. Однак дослщження тактично!' комбшацп дещо виходить за межi нашо1' статтi.
Вважаемо за необхщне також висловити свою позищю з приводу об'емного наповнення поняття "тактичний прийом". Як видаеться, не можна ототожнювати тактичш прийоми з окремими, навт найпростiшими слщчими (розшуковими) чи iншими процесуальними дiями в процесi кримiнального провадження (на цьому ми вже наголошували вище). Вважаемо, що тактичнi прийоми е складовою частиною слiдчоï чи процесуальноï д^, тiею ïï найпроспшою елементарною i найдоцiльнiшою у конкретнш слiдчiй ситуацiï дiею у межах проведення слiдчоï чи процесуальноï дп. А сам тактичний прийом охоплюе, насамперед: дп, якi вiдповiдно до вимог кримшального процесуального закону, а також норм етики та морат безпосередньо спрямоваш на виявлення добросовюност чи недобросовiсностi учасникiв кримiнального провадження (зокрема, шдозрюва-ного, обвинуваченого, потерпшого, свiдка); д^, якi спрямованi на усунення негативних обставин на шляху виршення завдань кримiнального провадження через негативну позицiю певних учасникiв процесу чи через недобросовiсне виконання ними покладених на них процесуальних обов'язюв; д^, якi спрямованi на розкриття можливостей тих суб'ектiв кримiнального процесу, яю потенцiйно надiленi певною доказовою шформащею, однак iснують певнi суб'ективш перешкоди для надання цiеï шформацп шд час проведення тiеï чи iншоï слiдчоï (розшуково1) дiï.
Висновок. Отже, в тактичному прийомi закладена найоптимальшша лiнiя можливоï поведшки особи, яка веде кримiнальне провадження з метою встановлення обставин, що мають значення для кримшального провадження. А вже така особа, враховуючи зазначеш вище ознаки (вимоги), сама визначае доцшьшсть сво1х дш шд час використання тактичного прийому.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бахин В. П., Биленчук П.Д., Кузмичев В. С. (1991). Криминалистические приемы и средства разрешения следственных ситуацш. Киев.
2. Белкин Р. С. (1994). Очерки криминалистической тактики. Волгоград.
3. Белкин Р. С. (1986). Криминалистика. Москва
4. Судебное следствие: состояние и перспективы развития (2003). Москва: Юрлитинформ.
5. Юр'яков В. В., Маковецька Н. £. (2015). Кримшал1стика: навч. поаб. Льв1в. С. 179-180.
6. Когутич I. I. (2009). Про систему кримшалютично1 тактики та короткий анал1з ïï складових. Держава i право. Вип. 45. Юридичш i полггичш науки. Кшв.
7. Комиссаров В. И. (1987). Теоретические проблемы следственной тактики. Саратов.
8. Коновалова В. Е., Шепитько В. Ю. (1997). Криминалистическая тактика: теории и тенденции: учеб. пособ.. Харьков.
9. Москвин Е. О. (2006). Тактический приём. Москва: Юрлитинформ.
10. Мухин Г. Н., Исютин-Федотков Д. В. (2012). Криминалистика: современные проблемы, история и методология. Москва.
11. Шепитько В. Ю. (2002). Теория криминалистической тактики: монография. Харьков.
12. Шеттько В. Ю. (2007). Кримшалютична тактика (системно-структурний анал1з): монограф1я. Харьков.
13. Якушин С. Ю. (1983). Тактические приемы при расследовании преступлений. Казань. С. 7.
REFERENCES
1. Bakhyn V. P., Bylenchuk P. D., Kuzmychev.V. S. (1991). Krymynalystycheskye pryemu y sredstva razreshenyia sledstvennukh sytuatsii [Forensic techniques and means of resolving investigative situations]. Kyiv.
2. Belkyn R. S. (1994). Ocherky krymynalystycheskoi taktyky [Essays on forensic tactics]. Volhohrad.,
3. Belkyn R. S. (1986). Krymynalystyka [Forensics]. Moskva.
4. Sudebnoe sledstvye: sostoianye y perspektyvu razvytyia [Judicial investigation: state and prospects of development] (2003). Moskva: Yurlytynform.
5. Kiriakov V. V., Makovetska N. Ie. (2015). Kryminalistyka [Forensics]: Navch. posib. Lviv. S. 179-180.
6. Kohutych I. I. (2009). Pro systemu kryminalistychnoi taktyky ta korotkyi analiz yii skladovykh [On the system of forensic tactics and a brief analysis of its components]. Derzhava i pravo. Vyp. 45. Yurydychni i politychni nauky. Kyiv.
7. Komyssarov V. Y. (1987). Teoretycheskye problemu sledstvennoi taktyky [Theoretical problems of investigative tactics]. Saratov.
8. Konovalova V. E., Shepytko V. Yu. (1997). Krymynalystycheskaia taktyka [Forensic tactics: theories and trends: textbook. manual]: teoryy y tendentsyy: ucheb. posobye. Kh.
9. Moskvyn E. O. (2006). Taktycheskyipryёm [Tactical reception]. Moskva: Yurlytynform.
10. Mukhyn H. N.. Ysiutyn-Fedotkov D. V. (2012). Krymynalystyka [Forensics]: sovremennbie problembi, ystoryia y metodolohyia. Moskva.
11. Shepytko V. Yu. (2002). Teoryia krymynalystycheskoi taktyky [Theory of forensic tactics]: monohrafyia.
Kh.
12. Shepitko V. Yu. (2007). Kryminalistychna taktyka [Forensic tactics] (systemno-strukturnyi analiz): monohrafiia. Kh.
13. Iakushyn S. Iu. (1983). Taktycheskyepryemu pry rassledovanyy prestuplenyi [Tactics in the investigation of crimes]. Kazan. S.7.
Дата надходження: 16.04.2021 р.
Nazarii Huzela
Institute of jurisprudence, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University student of magistracy Institute of computer science and information technology Lviv Polytechnic National University student of magistracy Mykhailo Huzela Institute of jurisprudence, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University department of criminal law and procedure Ph. D., Assoc. Prof
XHE ESSENCE OF TACTICAL RECEPTION IN CRIMINALISTICS
The article is devoted to the problem of the essence of tactics in criminalistics. Tactical reception as the main element of forensic tactics is a scientifically developed and practically tested behavior (action) or a set of actions of the investigator, as well as other subjects of pre-trial and judicial proceedings, in order to create the best conditions for detection, collection, research, verification and evaluation information in the course of criminal proceedings. The article presents the positions of forensic scientists on the essence of tactics as a component of forensic tactics. In particular, based on the analysis of many scientific positions, the definition of tactical reception is given, as well as the main features that characterize tactical reception.
Cymnicmb тактинного npuûoMy e KpuMmanicmuty
The position is expressed that although tactics are an integral part of investigative or procedural action, its simplest elementary and most appropriate in a particular investigative situation action within the investigative or procedural action, but they can not be equated with investigative (investigative) actions. Tactical methods include, first of all: actions which, in accordance with the requirements of criminal procedure law, as well as ethics and morality, are directly aimed at identifying the good faith or bad faith of participants in criminal proceedings (including suspect, accused, victim, witness); actions aimed at eliminating negative circumstances on the way to solving the problems of criminal proceedings due to the negative position of certain participants in the process or due to unscrupulous performance of their procedural obligations; actions aimed at revealing the capabilities of those subjects of criminal proceedings who, although potentially endowed with certain evidentiary information, but there are certain subjective obstacles to the provision of this information during a particular investigative (search) action, etc.
It is pointed out the need to expand the possibilities of using tactics in the judicial stages of criminal proceedings by the relevant subjects of criminal proceedings.
Key words: tactical reception; criminalistics tactics; criminalistic.
