CC BY
108
Gavrylko P.P. Problems of preparation of skilled potential of village
The primary purpose of agrarian education is integration to European educational space, in the process of which high-quality changes must be in organization of educational process for preparation of competitive specialists at the market of labour. The problems of skilled potential of village found out in the article.
Keywords: skilled potential, agriculture, agrarian education, labour-market, reformation.
УДК 332 Асист. Б.Р. Брунець - НН1ЕПДТ M. Вячеслава Чорновола,
НУ "Львiвська полiтехнiка "
СУТН1СТЬ ОЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ 1НФРАСТРУКТУРА
Дослщжено методолопчш основи означення поняття шфраструктура як одного з найважливших складнигав ринково! економжи. Зазначаеться необхiднiсть розгля-ду 11 складових елементiв з погляду едино! системи, котра виконуючи умову функщ-онально! необхiдностi, забезпечуе взаемозв'язок сощально-господарських процесiв.
Ключовг слова: шфраструктура, елементи шфраструктури, ринкова економжа, макро- та макрорiвень iнфраструктури.
Постановка проблеми. Забезпечення ефективно! дiяльностi будь-яко! галузi потребуе дедалi значнiших фшансових та трудових ресурив, чим зу-мовлюе значнi навантаження на галузi економжи, що створюють матерiальнi умови для нормально! життедiяльностi населення, а саме функцюнування суспiльних та мiжнародних вiдносин. В умовах глобалiзацi! свиового ствю-нування саме рiвень розвитку iнфраструктури визначае можливостi подаль-шого соцiально-економiчного розвитку регiону та змщнення його конкурен-тоспроможностi.
Незважаючи на рiзноманiття наукових розробок щодо концептуаль-них пiдходiв означення сутностi поняття шфраструктура та його класифжа-цп, единого пiдходу не юнуе, це зумовило потребу подальшого дослiдження.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Сутшсть поняття шфрас-труктура дослiджували як шоземш, так i вiтчизнянi вчеш. Серед основопо-ложникiв цього напряму треба зазначити А. Янгсона, П. Розенштейн-Родана,
A. Смгга. Продовженням наукового пошуку щодо iнфраструктурного забезпечення економжи е роботи А. Маршала, А. Х^ршмана, Д. Карка, В. А. Жамь на, В.П. Красовського, Б.Х. Краснопольського, П.Ю. Беленького, Б.М. Дани-лишина, О.1. Дацiя, М.Х. Корецького, С.В. Мочерного, В.€. Попова,
B.П. Федько, Н.Г. Федько та багатьох шших. Сучасний погляд на дослщжу-вану проблематику вiдображено у працях О.В. Васшьева, М.Й. Хорунжого.
Актуальшсть дослiдження. Поняття iнфраструктура у рiзноманiтних лiтературних джерелах прийнято розглядати як окремi складовi, котрi класи-ф^ють у розрiзi галузево! приналежностi (наприклад, транспортна шфрас-труктура, iнституцiйна шфраструктура, банювська i т.iн.), а не як едину цшю-ну систему, вщ рiвня розвитку котро! залежить ефективнють функцiонування всiх елементiв ринково! економжи, виходячи iз синергi! !х взаемодi!. Вщсут-нiсть едино! позицп щодо трактування цього поняття та класифжацп елемен-тiв призводить до невдалих спроб управлiння розвитком шфраструктури,
роль KOTpoï особливо посилюеться i3 превалюванням сфери послуг над ви-робництвом. Важливим е питання узагальнення та систематизацп трактувань поняття шфраструктура, як одного i3 найважливiших елементiв ринковоï еко-номiки.
Метою роботи е узагальнення трактувань поняття шфраструктура, як одного i3 найважливiших елементiв ринковоï економжи та висвiтлення його змiсту з погляду органiчно взаемопов'язаноï системи, юнування котроï зумов-лено функцiональною необхщшстю.
Виклад основного матер1алу. На погляд росiйського вченого Н.Н. Внукова, формування ринковоï економiки в державi можливе завдяки реалiзацiï етапiв: 1) формування цiльовоï установки для визначення змюту поняття "ринкова економжа"; 2) ощнка ситуацiï в iснуючiй економiчнiй систему 3) формування самоï шфраструктури, що е водночас i формуванням мо-делi ринковоï економiки [1, с. 132].
1нфраструктуру донедавна було прийнято розглядати з погляду окре-мих складових елеменлв, факторiв та формувань, котрi виникли в умовах зростання ролi промислово-виробничого комплексу. Св^енням цього е трактування, запропоноване В.А. Жамшом, котрий iнфраструктуру пропонуе розглядати як штегральний елемент виробничих сил, що охоплюе допомiжнi та додатковi галузi, види виробництв або дiяльностi, якi обслуговують безпо-середньо основне виробництво (виробнича шфраструктура), а також галузi та пiдгалузi невиробничоï сфери, що непрямо пов'язаш з процесом виробництва i виконують чисельнi функцп обслуговування всього процесу господарюван-ня [2, с. 16].
€диноï думки щодо походження цього поняття не юнуе. Вважають, що у науковий об^ воно ввiйшло приблизно з 1927 р. та використовувалось для позначення установ, як формують основу для будь-я^ операцiï або системи [3]. Трактування цього термша з вшськового погляду полягае у окрес-леннi комплексу будiвель та постшних споруд, необхiдних для тдтримки, перерозподiлу та управлiння збройними силами та забезпечення ïх дiï, до котрих належать склади боеприпасiв та шших вiйськових матерiалiв, аерод-роми, ракетш бази, полiгони, площадки для запуску ракет i тлн, не е остаточ-ним. 1снуе думка, що вперше цей термiн був введений у економiчну науку в 1955 р. американським економютом П. Розенштейном-Роданом, котрий трак-тувався до "вих умов навколишнього суспiльного середовища, необхiдних для того, щоб приватна промисловють була в змозi зробити перший ривок".
У вiтчизняному науковому обiгу це означення з'явилось наприкшщ 40-х рр. ХХ ст. та використовувалось для позначення комплексу галузей, що обслуговують промислове та сшьське господарство, а саме будiвництво кана-лiв, портiв, мостiв, дорiг та ш Тлумачення поняття iнфраструктури в найза-гальнiшiй формi подано у Великому енциклопедичному словнику, де зазна-чено, що поняття iнфраструктура походить вщ лат. infra - нижче, тд, i structura - побудова, розташування, сукупнiсть споруд, будинюв, систем i служб, необхiдних для функщонування галузей матерiального виробництва й забезпечення умов життедiяльностi суспшьства. Iнодi термiном iнфраструктура
позначають комплекс так званих шфраструктурних галузей господарства (транспорт, зв'язок, освиа, охорона здоров'я й ш.) [4].
С.В. Мочерний шд iнфраструктурою визначае "комплекс галузей народного господарства (сфери матерiального i нематерiального виробництва), якi обслуговують промисловють i сiльське господарство". Окремо розгляда-ють термiн ринково! шфраструктури, котра становить "сукупшсть тд-приемств, установ, оргашзацш, якi забезпечують стабшьнють розвитку i фун-кцiонування ринкового мехашзму регулювання економiки, безперервний рух товарiв та послуг у рiзних сферах суспiльного виробництва" [5, с. 702].
Трактування поняття шфраструктура було здшснено наприкшщ 60-х рр. та на початку 70-х рр. ХХ ст. у роботах Д. Кларка, А. Маршала, А. Хiр-шмана, де у галузi дослщження "сощального накладного катталу" було роз-ширено поняття iнфраструктури, котра охоплювала не лише галузi транспорту, зв'язку та матерiально-технiчного забезпечення, складовi невиробничо! галузi та iнституцiональну iнфраструктуру, а й як таку, що охоплюе усi по-тужностi, без яких неможливе функцюнування виробництва та надання ушх суспiльних послуг.
Розгляд шфраструктури з погляду !! належностi до певно! системи -виробництва, життезабезпечення, збройних сил, комплексу галузей нащ-онально! економiки потребуе спiвiснування певного сшввщношення складо-вих елементiв котрi забезпечують стабiльне функцiонування системи зага-лом. Отже, згiдно з такою думкою, шфраструктура виконуе роль забезпечен-ня певного процесу, прикладом котрого може бути виробництво чи надання послуг. При цьому потрiбно враховувати, що ринок, як об'ективно юнуюча система, мае власну iнфраструктуру. Така думка е небезтдставною, адже ба-гатоаспектнiсть та iерархiчнiсть свiтово! економiчно! системи зумовили необ-хiднiсть видшення рiвнiв iнфраструктури у розрiзi глобального масштабу вщ макрорiвня, де вона становить сукупшсть галузей, яю виконують функцi! транспортування, зберiгання i реалiзацi! продукцп; та мiкрорiвня - де вона окреслюе матерiальнi об'екти, яю створюють умови для нормалiзацi! процесу суспшьного виробництва [6, с. 8], до регюнальних меж, де видшяють турис-тичну, дiлову, соцiальну та ш. iнфраструктури. Дослiдники, не маючи едино! думки щодо класифiкацi! елеменпв iнфраструктури, загалом розглядають ви-робничу (таку, що обслуговуе виробництво), сощальну (таку, що забезпечуе життедiяльнiсть населення), та ринкову (що забезпечуе рух товарiв, робгг, послуг). Але в умовах постшного розширення соцiально-економiчних вщно-син цей перелiк доповнюеться шституцшною (забезпечуе управлiння еконо-мiкою), шформацшною (забезпечуе функцiонування та розвиток шформа-цiйного середовища), iнновацiйною (обслуговуе та забезпечуе реалiзацiю ш-новацiйно! дiяльностi) та екологiчною (необхiдною для охорони та покра-щання навколишнього середовища), туристичною (забезпечуе потреби турис-пв у вщпочинку та пiзнавальнiй дiяльностi).
Цей подш елементiв iнфраструктури е умовним, адже ус складовi су-купно забезпечують функцюнування економжи загалом.
Необхщшсть перегляду цього поняття як цiлiсного утвору, мае воло-дiе iнтегровану яюсть i елементи котрого володiють низкою властивостей та способiв 1х взаемоди, пiдтверджуе дослiдження О.В. Васiльева, де зазначено, що виходячи iз того, що мсутнiсть iнфраструктури полягае у забезпеченш умов iснування певного явища чи процесу. За такою ознакою до первинно1 iнфраструктури можна вщнести повiтря, землю, воду i т. ш., що забезпечуе загальнi умови юнування людини, i, вiдповiдно, усього, що нею створено. Тобто шфраструктура кнування людства е первинною i за абсолютною зна-чущiстю найбшьш цiнною. З iншого боку, в загальних умовах кориснiсть таких видiв iнфраструктури е незначною. I така ситуащя зберiгаеться за умови 11 бездефiцитностi. Дiйсно, брак повггря, землi води та iн. починае турбувати людину тшьки за умови 1х обмеження" [7, с. 12]. Отже, найпростшою ш-фраструктурою е навколишне середовище, котре дае змогу людиш шдтриму-вати 11 життедiяльнiсть та здiйснювати певнi господарськi процеси. Також тдтвердженням розгляду iнфраструктури як цшсно1' системи е дослiдження росшських економiстiв В.П. Федька i Н.Г. Федька, де зазначено, що "при виз-наченш меж iнфраструктури i вичленовуваннi 11 iз системи сустльного ви-робництва неприпустимо розглядати шфраструктуру як арифметичну суму галузей, як обслуговують економiку. Тiльки комплекс галузей i видiв дiяль-ностi, що мають функцiонально едине призначення i мають певнi ознаки, мо-же вважатися шфраструктурою" [8, с. 175]. Отже, шфраструктуру треба розглядати як таку, що зрощуеться з основними 11 елементами, формуючи сферу 11 впливу, котрi входячи у технолопчний процес та, обслуговуючи його, ста-ють органiчною частиною цшо1 системи (рис.).
Рис. Елементи, ят формують шфраструктуру як цШсну систему
Маючи характеристики системного утворення i власну взаемопов'яза-ну структуру, реагуючи на вплив зовшштх умов, шфраструктура володiе ви-сокою гнучкою та адаптивною здатшстю. Пiдтвердженням цього трактуван-ня е твердження М.Й. Хорунжого, котрий шд iнфраструктурою розумiе су-
купнiсть елеменпв продуктивних сил у виглядi галузей, виробництв i видiв дiяльностi, яю надають цiлiсного характеру як усш нацiональнiй економiцi, так i окремим сферам та комплексам, функцюнальне призначення яких поля-гае, по-перше, у створенш загальних умов, що забезпечують ефективне функцюнування основного виробництва, ^ по-друге, у забезпеченнi вщтворення робочо! сили [9].
Саме у розглядi сутностi iнфраструктури справджуеться концепщя функцiонального пiдходу, сформульована Р. Мертоном, в яюй зазначено не-обхщшсть виконання умов [10]: 1) функцюнально! едностi цiлого (узгоджене функцiонування вшх його частин); 2) унiверсального функцiоналiзму (фун-кцiональнiсть зумовлюе кориснiсть соцiально-економiчних явищ); 3) постулат функцюнально! необхщносл. Змiст iнфраструктури не можна трактувати як щось постiйне, статичне. Хоча !й притаманнi чiтко встановлеш просторовi та часовi обмеження, котрi у розрiзi iсторично! взаемозалежностi не мають тенденцп iстотно змiнюватись, вона все ж трансформуеться адекватно до потреб вщтворювального процесу на нацюнальному, регiональному та мiж-народному рiвнях.
Особливими характеристиками iнфраструктури е !! комплекснють, а-дже властивiсть збер^ати у довготривалому перiодi експлуатацiйнi власти-востi та завдяки iснуючiй створювати новi елементи введуть до ушверсаль-ностi !! призначення (прикладами е створення АЗС, готелiв, закладiв харчу-вання вздовж збудованих автотрас). 1стотним недолiком у цьому випадку е школи неможливiсть проведення прогресивних просторових перетворень, тому що докоршна реконструкщя iнфраструктури призведе до колосальних витрат. Хоча це поняття треба розглядати як сталу величину, не варто забува-ти про безперервш !! змши, полiпшення, збiльшення, структурною перебудо-вою iз новими складовими, адаптацiю iснуючих об'ектiв iнфраструктур для задоволення шших цiлей з метою пристосування до змшних умов ринкових вщносин. Так поява первинно! шфраструктури була зумовлена зростанням виробництва на змшу котрш прийшла нова ера шформатизацп, котра витю-нила одш iнфраструктурнi елементи та здiйснила зашну iншими. Незважа-ючи на змшу умов господарювання, нерiвномiрнiсть розвитку шфраструктури залишаеться актуальною, адже !! розмщення безперечно тяжiе до центрiв, котрi в минулому були промисловими пгантами.
Виходячи iз взаемозалежностi складових iнфраструктури зумов-люеться стан скорочення термшу служби у зв'язку iз моральним старiнням. Тому в умовах зростання ролi вiдкритостi простору та появи велико! юлькос-тi шформацшних потокiв особливо! уваги заслуговуе шоземний досвiд щодо трактування та класифжацп складових iнфраструктури, де прийнято здшсню-вати !! розподiл на "жорстку" та "м'яку".
До "жорстко!" шфраструктури вщносять великi фiзичнi мережi, необ-хiднi для функцiонування сучасно! щдус^ально! кра!ни (прикладом е тран-спортна, енергетична шфраструктура, шфраструктура зв'язку, шфраструктура щодо управлшня водними ресурсами, управлшня твердими выходами, ш-фраструктура просторових даних та мониторингу земт). "М'яка" ж шфрас-
труктура охоплюе yci установи, якi необхiднi для тдтримки економiки, охо-рони здоров'я i культурно-сощальних стандартiв кра1ни, таю, як фшансова система, система освии, система охорони здоров'я, система оргашв держави i права, а також аваршно-рятувальш служби.
Висновок. 1нфраструктуру потрiбно розглядати як едину цiлiснy систему, в основу котро! закладено фyнкцiю забезпечення виробничо1 та неви-робничо1 сфер дiяльностi людини з метою досягнення максимально можли-вого економiчного ефекту iз урахуванням моральних та духовних благ насе-лення, охорони здоров'я та забезпечення умов охорони та вщтворення навко-лишнього середовища. Специфiкою 11 самоокyпностi е довготривале перене-сення 11 вартосп на господарську дiяльнiсть, котра активiзyеться у зв'язку iз створенням облаштованих умов для 11 здiйснення.
Л1тература
1. Внукова Н.Н. Управление развитием рыночной инфраструктуры (методологический и организационный аспект) : монография / Н.Н. Внукова. - Харьков : Вид-во "Форт", 1998. -132 с.
2. Жамин В.А. Инфраструктура при социализме / В.А. Жамин // Вопросы экономики : теорет. и научно-практ. журнал, 1977. - № 2.
3. Online Etymology Dictionary. Douglas Harper, Historian. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.dictionary.reference.com/browse/infrastructure (accessed: April 24, 2008)).
4. Большой енциклопедический словарь. [Электронный ресурс]. - Доступный з http:// www.vedu.ru/BigEncDic/24166
5. Екож^чна енциклопедiя. - У 3-ох т. / редкол.: С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ш. - К. : Вид. центр "Академiя". - 2000. - Т. 1. - 864 с.
6. Орешин В.П. Планирование производственной инфраструктуры: комплексный подход / В.П. Орешин. - М. : Изд-во "Экономика", 1986. - С. 8.
7. Васильев О.В. Методолопя i практика шфраструктурного забезпечення функцюну-вання i розвитку регюшв Украши : монографiя / О.В. Васильев. - Харюв : Вид-во ХНАМГ, 2007. - 341 с.
8. Федько В.П. Инфраструктура товарного рынка / В.П. Федько, Н.Г. Федько. - Ростов Н/Д : Вид-во "Фешкс",_2000. - 512 с.
9. Хорунжий М.Й. Оргашзащя агропромислового комплексу : тдручник / М.Й. Хорунжий. - К. : Вид-во КНЕУ, 2001. - 382 с.
10. Мертон Р.К. Явные и латентные функции / Р.К. Мертон // Американская социологическая мысль: Р. Мертон, Дж. Мид, Т. Парсонс, А. Шюц. Тексты / под общ. ред. В.И. Доб-ренькова. - М. : Изд-во МУБиУ, 1996. - 560 с.
Брунець Б.Р. Сущность определения инфраструктура
Исследованы методологические основы определения инфраструктуры, как одной из важнейших составных рыночной экономики. Отмечена необходимость рассмотрения ее составных элементов с точки зрения единой системы, которая, выполняя условие функциональной необходимости, обеспечивает взаимосвязь социально-хозяйственных процессов.
Ключевые слова: инфраструктура, элементы инфраструктуры, рыночная экономика, микро- и макроуровень инфраструктуры.
Brunets B.R. Essence of definition the infrastructure
In article methodological bases of definition of an infrastructure, as by one of the major compound market economy are investigated. Necessity of consideration of ith components is marked from the point of view of uniform system which satisfying a condition of functional necessity provides interrelation socially - economic processes.
Keywords: infrastructure, elements of infrastructure, market economy, micro and macro-level infrastructure.
